Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1.380.2019.002342 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.
Надіслано для оприлюднення: 05.12.2019. Зареєстровано: 06.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 06.12.2019.
Дата набрання законної сили: 05.12.2019
Номер судового провадження: К/9901/28735/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		05 грудня 2019 року 
		Київ
		справа №1.380.2019.002342
		адміністративне провадження №К/9901/28735/19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Шишова О.О.,
		суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
		розглянув у письмовому провадженні в касаційній інстанції справу №1.380.2019.002342
		за позовом   ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області   Шелінської Юлії Андріївни третя особа - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові про визнання протиправною та скасування постанови, провадження в якій відкрито
		за касаційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області   Шелінської Юлії Андріївни на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого Хобор Р.Б., суддів: Обрізка І.М., Сеника Р.П.), 
		у с т а н о в и в :
		І. Суть спору:
		1. У травні 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області  Шелінської Юлії Андріївни (далі- відповідач) третя особа - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 58680828 від 21.03.2019 року. 
		2. Обґрунтовуючи позовні вимоги вказує, що приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Шелінська Юлія Андріївна 21.03.2019 року відкрила виконавче провадження № 58680828 з виконання постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові № 0006-вих-311/6 від 28.01.2019 року. Однак, постанова Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові № 0006-вих-311/6 від 28.01.2019 року, як виконавчий документ, на думку позивачки, не відповідає вимогам, які Законом України «Про виконавче провадження» ставляться до виконавчих документів, зокрема: не зазначено строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, дату народження боржника вказано неправильно, невірно зазначено номер поштового відправлення, яким виконавчий документ надісланий позивачу. Крім того, позивачка додаткового зазначає, що до повноважень приватних виконавців не входить виконання рішень, за якими стягувачами є державні органи.
		Враховуючи ці недоліки виконавчого документа відповідач, на думку позивачки, не мав права відкривати виконавче провадження.
		Позивачка зазначає, що відповідач безпідставно відкрив виконавче провадження у справі з виконання постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові № 0006-вих-311/6 від 28.01.2019 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за порушення правил містобудування та вважає, що захист порушеного права можливий шляхом скасування постанови про відкриття виконавчого провадження як протиправної.
		ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
		3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року у задоволені позовних вимог було відмовлено.
		4. Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції, виходив з того, що постанова про відкриття виконавчого провадження №58680828 від 21.03.2019, винесена приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Шелінською Юлією Андріївною, відповідає критеріям оцінки судом рішень суб`єктів владних повноважень, визначених в ч.2 ст.2 КАС України, а тому є правомірною. Також,  суд першої інстанції виходив з того, що недоліки постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові № 0006-вих-311/6 від 28.01.2019 року, як виконавчого документа, не є такими, що унеможливлюють відкриття виконавчого провадження виконавцем.
		5. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року, та задоволено позовні вимоги.
		5.1. Визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Ю.А. про відкриття виконавчого провадження № 58680828 від 21.03.2019 року. Також було вирішено питання щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору.
		6.  Задовольняючи позовні вимоги суду апеляційної інстанції, виходив з того, що  приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Шелінська Ю.А. при надходженні виконавчого документа не звернула увагу на недоліки виконавчого документа, неправомірно відкривши виконавче провадження за виконавчим документом, який не відповідає вимогам, які до нього ставляться.
		IІІ. Провадження в суді касаційної інстанції 
		7. У касаційній скарзі відповідач посилаючись на те, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції було винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, просила скасувати рішення апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		8. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги відповідач зазначає, що статтями  289, 291 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на її оскарження, який обчислюється саме з моменту винесення постанови, а не з моменту отримання особою такої постанови. Крім того, пунктом 6 частини 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» визначає лише обов`язковість зазначення дати набрання чинності і не визначає обов`язку виконавця перевіряти чи встановлювати достовірність саме такої зазначеної дати, а також враховувати інші дати, що зазначені (такі як номер поштового відправлення постанови боржнику).
		8.1. Також, зауважує,  що з постанови про накладення адміністративного стягнення вбачається, що відповідно до статті 303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. Тобто, строк пред`явлення до виконання становить три місяці. При цьому строком є період у часі, а не календарна дата, а отже вказана вимога до змісту виконавчого документу дотримана. Крім цього, відповідач зазначила, що в наказі Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України 15.05.2012 №240 «Про затвердження форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» міститься форма постанови у справі про адміністративне правопорушення згідно з додатком 6, що виноситься при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яка передбачає саме таке зазначення тримісячного строку пред`явлення постанови до виконання.
		8.2. Відповідач звертає увагу також на те, що стаття 4 Закону України «Про виконавче провадження» не вимагає зазначення у виконавчому документі номеру поштового відправлення, а на приватного виконавця не покладено обов`язку перевіряти надіслання постанови особі, яку притягують до адміністративної відповідальності, як і факту її вручення.
		8.3. Стосовно неправильної вказаної дати народження боржника у виконавчому документі відповідач пояснила таке. Крім дати народження, у виконавчому документі зазначений ідентифікаційний код боржника. Згідно з п.1 розділу ХІІІ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого Міністерством юстиції України №822 від 29.09.2017 формування реєстраційного номера облікової картки платника податків здійснюється ДФС на підставі відомостей, поданих фізичною особою в Обліковій картці №1ДР. Дату народження боржника можливо визначити за ідентифікаційним номером. Помилка в даті народження не є підставою для повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, а також не дає підстави вказувати про відсутність такої інформації у виконавчому документі.
		9. Відзив на касаційну скаргу на адресу не надходив.
		ІV. Установлені судами фактичні обставини справи
		10. Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові винесла постанову № 0006-вих-311/6 від 28.01.2019 року про стягнення з позивача 5100,00 грн. штрафу за вчинення адміністративного правопорушення у сфері архітектури та містобудування.
		11. Указана постанова 20.03.2019 року пред`явлена Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові до виконання згідно з заявою про відкриття виконавчого провадження № 0006-вих-980.
		12. 21.03.2019 приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Шелінська Ю.А. винесла постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 10200,00 грн. штрафу за вчинення адміністративного правопорушення у сфері архітектури та містобудування.
		13. Не погоджуючись із постановою приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження, позивач звернулась до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
		V. Релевантні джерела права й акти їх застосування  (в редакції, яка діяла на час вирішення справи в суді першої та апеляційної інстанції)
		14. Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		15. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		16. Відповідно до статті 1 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		17. Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону  № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
		18. Статтею 4 Закону  № 1404-VIII визначено вимоги, які ставляться до виконавчого документа, де в частині 1 зазначено, що у виконавчому документі зазначаються:
		1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
		2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
		3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
		4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
		5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
		6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
		7) строк пред`явлення рішення до виконання.
		19. Частиною 4 цієї статті передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо, зокрема, виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею.
		20. Частина перша статті 18 Закону № 1404-VIII зазначає, що  виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
		21. Пункт перший частини другої статті 18 Закону № 1404-VIII указує, що  виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
		VI. Позиція Верховного Суду
		Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
		22. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		23. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).
		24. Апеляційний суд скасовуючи постанову суду першої інстанції зазначив, що у виконавчому документі відповідно до вимог статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» зазначається строк пред`явлення рішення до виконання, однак у останньому не вказаний строк пред`явлення виконавчого документа до виконання. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що у виконавчому документі не вказана дата набрання рішенням чинності.
		25. Однак, колегія суддів вважає наведені висновки суду апеляційної помилковими з огляду на таке.
		26. Судом першої інстанції було правильно встановлено, що у виконавчому документі зазначено, що відповідно до ст.303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. Тобто, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання становить три місяці та починає перебіг з дня його винесення. З матеріалів справи вбачається, що постанова третьої особи винесена 28.01.2019, а пред`явлена до виконання 20.03.2019, тобто в межах встановленого законом строку.
		27. Отже, строк пред`явлення виконавчого документу до виконання встановлений законом і не може бути змінений. Тому, відсутність у виконавчому документі відомостей про строк пред`явлення його до виконання, в цьому випадку, не перешкоджає приватному виконавцю самостійно вирішити питання про дотримання стягувачем строку пред`явлення виконавчого документа до виконання та відповідно відкрити виконавче провадження.
		28. Також необхідно враховувати те, що згідно з наказом, затвердженого Міністерством регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України 15.05.2012 №240 «Про затвердження форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» у формі постанови у справі про адміністративне правопорушення згідно з додатком 6, що виноситься при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності, вказано саме такий строк пред`явлення постанови до виконання, а саме: відповідно до ст.303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
		29. За таких обставин колегія суддів, вважає правильними висновки суду першої інстанції про відсутність у виконавчому документі строку пред`явлення виконавчого документу в цьому випадку не є підставою для визнання оскарженої постанови протиправною та її скасування, оскільки дати складання - 28.01.2019 та дати пред`явлення до виконання 20.03.2019 достатньо для висновку, що виконавчий документ пред`явлений у межах встановленого законом строку.
		30. Також є помилковими висновки суду апеляційної інстанції щодо не зазначення у виконавчому документі дати набрання постановою законної сили.
		31. Колегія суддів, зазначає, що в постанові такий запис зазначений - 07.02.2019 року. (а.с. 42)
		32. Верховний Суд вважає, що зазначені обставини повністю спростовують висновки суду апеляційної інстанції та доводи позивача.
		33. Отже ,колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що постанова про відкриття виконавчого провадження №58680828 від 21.03.2019, винесена приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Шелінською Юлією Андріївною, відповідає критеріям оцінки судом рішень суб`єктів владних повноважень, визначених в ч.2 ст.2 КАС України, а тому є правомірною. 
		34. Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		35.          Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
		36.          Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		37.          Верховний Суд зазначає, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам щодо його обґрунтованості, оскільки ухвалене на підставі обставин, які не підтверджені доказами та без повного і всебічного з`ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення цього спору.
		38. За таких обставин справи та на підставі викладеного Верховний Суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, постанова про відкриття виконавчого провадження № 58680828 з виконання постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові № 0006-вих-311/6 від 28.01.2019 року є такою, яка прийнята у відповідності до норм чинного законодавства.
		39. Натомість суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що підстави для відкриття виконавчого провадження були відсутні.
		40. Відповідно до частини першої статті 352 КАС суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
		41. З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону а суд апеляційної інстанції безпідставно її скасував.
		VII. Судові витрати
		42 З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд
		П О С Т А Н О В И В:
		1. Касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Львівської області  Шелінської Юлії Андріївни задовольнити частково.
		2. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року скасувати.
		3. Рішення  Львівського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року залишити в силі.
		4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає. 
		 
		Головуючий                                                                                          О.О. Шишов 
		 
		Судді                                                                                                    І.В. Дашутін
		 
		                                                                                                    М.М. Яковенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...