Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 369/6441/18 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 06.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 10.12.2019.
Дата набрання законної сили: 03.12.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		          
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		 
		 
		3 грудня 2019 року                                                                         місто Київ
		 
		справа № 369/6441/18
		апеляційне провадження № 22-ц/824/13137/2019
		 
		Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		 
		головуючого Головачова Я.В.,
		суддів: Соколової В.В., Шахової О.В.,
		за участю секретаря судового засідання Коцюрби Л.О.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області у складі судді Пінкевич Н.С. від 21 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Зараз-1", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Зараз-9", товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Житлоінбудсервіс", про визнання договору укладеним та зобов`язання вчинити дії,  
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		            У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що вона є власницею квартири АДРЕСА_1 . До серпня 2016 року позивач сплачувала за послуги постачання гарячої води на підставі показників квартирного лічильника води, а за централізоване теплопостачання в опалювальний період - відповідно до опалювальної площі квартири згідно розрахунків ТОВ "Зараз-9", яке є управителем будинку відповідно до протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку від 19 травня 2016 року.
		31 серпня 2016 року виконавчим комітетом Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області прийнято рішення про припинення ТОВ "Зараз-9" надання послуг централізованого теплопостачання та постачання гарячої води. 
		 Позивач вказує, що ТОВ "Керуюча компанія "Зараз-1" є теплопостачальною організацією в цілому для будинку АДРЕСА_2 , проте з 31 серпня 2016 року і по теперішній час відповідач ухиляється від укладення договору про надання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води.
		Посилаючись на викладене, позивач просила визнати договір про надання послуг централізованого опалення, постачання гарячої води укладеним між нею та ТОВ "Керуюча компанія "Зараз-1" згідно типової форми, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630; зобов`язати ТОВ "Керуюча компанія "Зараз-1" взяти
		на абонентський облік квартирний лічильник гарячої води № 101819907 , розміщений у квартирі АДРЕСА_1 ; зобов`язати ТОВ "Керуюча компанія "Зараз-1" провести перерахунок з 31 серпня 2016 року вартості послуг постачання гарячої води на підставі показників лічильника гарячої води, в порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, яке було спожито власниками (користувачами) квартири АДРЕСА_1 ; зобов`язати ТОВ "Керуюча компанія "Зараз-1" провести перерахунки з 31 серпня 2016 року вартості послуг централізованого опалення в порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, яке було спожито власниками (користувачами) квартири АДРЕСА_1 .
		Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 травня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
		У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про задоволення позову. Скаржник зазначає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки саме відповідач є виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води.  
		У відзивах на апеляційну скаргу ТОВ "Керуюча компанія "Зараз-1" та ТОВ "Керуюча компанія "Житлоінбудсервіс" зазначають, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо підстав для відмови у задоволенні позову.  
		Представник ТОВ "Керуюча компанія "Зараз-1" - Камільовський В.В. в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
		Інші учасники справи в суд апеляційної інстанції не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. З урахуванням положень частини 2 статті  372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
		Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. 
		Судом установлено, що ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 .
		31 серпня 2016 року виконавчим комітетом Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області прийнято рішення про припинення ТОВ "Зараз-9" надання послуг централізованого теплопостачання та постачання гарячої води. 
		Разом із тим, ТОВ "Зараз-9" є управителем в будинку АДРЕСА_2 . Вказане підприємство забезпечує використання, обслуговування та технічне обслуговування індивідуального теплового пункту і внутрішньо будинкових мереж будинку, що підтверджується договором № 01/11-17/9 про надання послуг ТОВ "Зараз-9" та ТОВ "Техно-універсал".
		З листа Державного підприємства "Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва" від 5 жовтня 2018 року № 608, вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_2 обладнаний шістьма
		індивідуальними тепловими пунктами (ІТП).
		Відповідно до акту приймання - передачі теплових мереж, ІТП та НС житлових будинків та громадських споруд від 1 листопада 2017 року від замовника - директор ТОВ "Зараз-9", а від виконавця - директор ТОВ "Техно-універсал" підписали акт, про те що перший передав, а другий прийняв теплові мережі, індивідуальні теплові пункти та насосні станції житлових будинків та громадських споруд: ІТП житлового будинку (6 шт.) (від місцевої розподільчої теплової мережі до відгалуження на внутрішньо квартирну систему); насосна станція будинку № 24 (2 шт.) (від засувка на вході в насосну до розподільчої гребінки); насосну станцію теплових мереж № 24 (2 шт.) ( від засувки на вході в насосну до розподільчої гребінки); систему гарячого водопостачання, житлових будинків та громадських споруд; теплові мережі.
		Згідно з рішенням виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 26 жовтня 2016 року № 403, з         1 листопада 2016 ТОВ "Житлоіндбудсервіс" є виконавцем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення холодної води в селі Чайки, включаючи водопостачання для нагріву гарячої води та водовідведення на АДРЕСА_2.
		Між ТОВ "Житлоіндбудсервіс" та ОСОБА_1 укладено договір № 2046-10 від 1 серпня 2016 року про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення для об`єкта водоспоживання.
		1 березня 2018 року позивач звернулася до ТОВ "Керуюча компанія "Зараз-1" з пропозицією укладення договору про надання послуг централізованого опалення, постачання гарячої води, проведення перерахунків по послугах, додаючи при цьому договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води.
		У відповідь на вказану пропозицію ТОВ "Керуюча компанія "Зараз-1" зазначило, що ТОВ "Керуюча компанія "Зараз-1" здійснює діяльність щодо виробництва, транспортування і постачання теплової енергії на підставі ліцензій № 72 від 11 березня 2016 року, виданих Київською обласною державною адміністрацією. Товариство виробляє, транспортує та постачає теплову енергію лише до індивідуальних теплових пунктів, які належать співвласникам будинку, не здійснюючи при цьому обліку використаної теплової енергії по квартирам та не оформлюючи платіжних рахунків споживачам.
		Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що відповідач не є виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води індивідуальним споживачам, а тому позовні вимоги фактично пред`явлені до неналежного відповідача.
		Такий висновок суду є правильним.
		Відповідно до частини 1 статі 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. 
		Стаття 16 ЦК України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		За змістом вказаної норми особа, яка вважає, що її право порушене, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права, який, як правило, визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини.
		Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг визначено Законом України "Про житлово-комунальні послуги". 
		Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
		Фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги, є індивідуальним споживачем (пункт 5 частини 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
		Пунктом 1 частини 2 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено обов`язок індивідуального споживача укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.
		Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 8 зазначеного закону виконавець комунальних послуг зобов`язаний готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.
		За приписами статей 12, 13, 81, 89 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
		З матеріалів справи убачається, що ТОВ "Керуюча компанія "Зараз-1" має ліцензію на постачання теплової енергії і може бути виконавцем послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.
		 Однак, відповідач здійснює лише подачу теплової енергії до будинку позивача, а саме індивідуального теплового пункту (ІТП), яка завдяки ІТП передає свою теплову енергію, що може бути використана в самому будинку для підігріву води, що передається внутрішньо будинковими системами водопостачання і опалення.
		Тобто без права на використання внутрішньо будинкових мереж та інформації про характеристики  житлового будинку та споживачів послуг  ТОВ "Керуюча компанія "Зараз-1" не може здійснювати надання послуг у  квартирах будинку та здійснювати нарахування за ці послуги без наявності вихідних даних про опалювальні площі квартир, кількість мешканців у квартирі, оснащеність квартир засобами обліку  теплової енергії та гарячої води тощо.
		ТОВ "Керуюча компанія "Зараз-1" не може бути одночасно теплопостачальною організацією у будинку та виконавцем послуг в одній з квартир за рішенням суду.
		Ураховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
		Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та фактично є тотожними доводам позовної заяви, яким суд першої інстанції надав належну оцінку, вона є достатньо аргументованою, а тому апеляційний суд не вбачає підстав повторно відповідати на ті самі аргументи заявника.
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і
		основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (CASE OF SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, рішення від              10 лютого 2010 року).
		Враховуючи встановлені судом обставини, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судове рішення без змін.   
		Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
		                
		п о с т а н о в и в :
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 травня          2019 року залишити без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
		Повний текст постанови складений 5 грудня 2019 року.
		 
		Головуючий                                                                                      Я.В. Головачов
		 
		 
		Судді:                                                                                                  В.В. Соколова
		 
		 
		                                                                                                             О.В. Шахова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...