Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 398/1581/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, пов’язані із застосуванням Закону України ”Про захист прав споживачів”.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 06.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 06.12.2019.
Дата набрання законної сили: 20.11.2019
Номер судового провадження: 61-44662ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова                                           
		Іменем  України
		20 листопада 2019 року
		м. Київ
		справа № 398/1581/18
		провадження № 61-44662св18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Синельникова Є. В.,
		суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), 
		Шиповича В. В.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - обласне комунальне виробниче підприємство «Дніпро-Кіровоград»,
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 червня 2018 року у складі судді Крімченко С. А. та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області 
		від 22 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Єгорової С. М., 
		Дуковського О. Л., Мурашка С. І.,
		ВСТАНОВИВ:
		1. Описова частина
		Короткий зміст позовних вимог
		У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» (далі - ОКВП «Дніпро-Кіровоград») про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити дії.
		Позовна заява мотивована тим, що законодавством України передбачено, що повірка квартирних засобів обліку води (лічильників) здійснюється за рахунок виконавця, тобто організацій, що надають житлово-комунальні послуги, а не за рахунок споживача. Контроль за періодичністю повірок також здійснює виконавець. Натомість ОКВП «Дніпро-Кіровоград» переклало витрати на повірку квартирних засобів обліку води на споживача. Крім того, в разі порушення термінів періодичних повірок, останній переводить оплату замість фактично спожитої на нормативну, тобто за кількістю зареєстрованих в квартирі мешканців.
		Дізнавшись про необхідність повірки лічильника, він ініціював її за чергою, однак його лічильник не був знятий на повірку, оскільки він не сплатив ОКВП «Дніпро-Кіровоград» кошти за повірку лічильника. 
		Ураховуючи зазначене, ОСОБА_1 просив суд зобов`язати ОКВП «Дніпро- Кіровоград» здійснювати періодичну повірку, обслуговування та ремонт 
		(у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирного засобу обліку за адресою: 
		АДРЕСА_1 , за рахунок ОКВП «Дніпро- Кіровоград».
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 червня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у відповідача 
		ОКВП «Дніпро-Кіровоград» відсутній обов`язок за власний рахунок проводити періодичну повірку засобу вимірювальної техніки (лічильника холодної води), який встановлено в квартирі позивача. Проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку води (у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки) має здійснюватися не за рахунок виконавця зазначених послуг, а за рахунок власників таких вузлів обліку.
		У зв`язку з викладеним, враховуючі викладені норми права, що регулюють порядок повірки лічильників води на час виникнення спірних правовідносин, відсутні правові підстави зобов`язати відповідача за свій рахунок провести повірку лічильника води позивача.
		 
		Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
		Постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 22 серпня 
		2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення суду першої інстанції залишено без змін.
		Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність обов`язку у відповідача ОКВП «Дніпро-Кіровоград» за власний рахунок проводити періодичну повірку засобу вимірювальної техніки (лічильника холодної води), який встановлено в квартирі позивача. Згідно чинного законодавства проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку води (у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки) має здійснюватися не за рахунок виконавця зазначених послуг, а за рахунок власників таких вузлів обліку.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у вересні 2018 року, 
		ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу 
		№ 398/1581/18 з Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області.
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2019 року вищевказану справу призначено до розгляду.
		Аргументи учасників справи 
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		Касаційна скарга мотивована тим, що порядок проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, врегульовано положеннями Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».
		Згідно зі статтею 21 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» до видів державного метрологічного контролю і нагляду належить, зокрема, й повірка засобів вимірювальної техніки.
		Відповідно до частини третьої статті 28 вказаного Закону порядок подання фізичними особами, що не є суб`єктами підприємницької діяльності, - власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов`язані з повіркою, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.
		Тобто, частиною третьою статті 28 зазначеного Закону визначено, що відповідач, як суб`єкт господарювання, який надає послугу з опалення житлових квартир (виконавець), здійснює, у тому числі, періодичну повірку вимірювальної техніки (лічильників тепла) за свій рахунок. 
		Отже, саме на виконавці житлово-комунальних послуг лежить обов`язок проводити періодичну повірку лічильників тепла.
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
		У листопаді 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив ОКВП «Дніпро-Кіровоград» на касаційну скаргу ОСОБА_1 у якому воно просило вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін. 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		ОСОБА_1 проживає у квартирі 
		АДРЕСА_2 і користується послугами водопостачання, за які сплачує плату відповідно до встановлених тарифів. Квартира обладнана лічильником холодної води.
		Відповідно до копії договору про надання населенню послуг ОКВП «Дніпро-Кіровоград» з централізованого питного водопостачання та водовідведення від 06 грудня 2013 року № 5914, який не підписаний споживачем 
		ОСОБА_1 , проте фактично виконується сторонами, пунктом 5.4.15 визначено, що споживач зобов`язаний за власний рахунок проводити роботи по встановленню, ремонту та періодичній повірці водолічиника.
		Попередня повірка лічильника води ОСОБА_1 була проведена 28 грудня 2013 року. Строк наступної перевірки лічильника визначено до 28 грудня 2017 року.
		Споживачу ОСОБА_1 було направлено повідомлення, в якому зазначено, що в зв`язку з набранням чинності Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», з 02 серпня 2017 року, повірка квартирних приладів обліку води платна. В повідомлені була зазначена плата за повірку приладів обліку і запропоновано споживачу ОСОБА_1 
		19 грудня 2017 року з 8 год. до 17 год. забезпечити допуск представника ОКВП «Дніпро-Кіровоград» до засобу вимірювальної техніки. 
		ОСОБА_1 , отримавши вказане повідомлення про заплановану повірку лічильника на 19 грудня 2017 року, не оплатив вартість послуг і відповідно повірка лічильника не була проведена. 
		У січні 2018 року ОСОБА_1 неодноразово звертався до ОКВП «Дніпро-Кіровоград» з письмовими заявами щодо структури нових тарифів та проведення повірки його квартирного засобу обліку за рахунок останнього. Йому надавалися відповіді на його заяви з роз`ясненням змін до законодавства та підстав формування тарифів на послуги водопостачання та водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), в які не були включені затрати на повірку та обслуговування лічильників води, а також порядок оплати за повірку лічильника.
		2. Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суд
		Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
		Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Вказаним вимогам судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають.
		Відповідно до частин другої, третьої статті 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11 лютого 1998 року 
		№ 113/98-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповіркові інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади у сфері метрології. Підприємства, організації та фiзичнi особи зобов`язані своєчасно (з урахуванням установлених мiжповiрочних iнтервалiв) подавати засоби вимірювальної технiки на повiрку. Порядок подання фізичними особами, що не є суб`єктами підприємницької діяльності, - власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов`язані з повіркою, встановлюються Кабінетом Міністрів України. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.
		Згідно з частиною четвертою статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 05 червня 2014 року № 1314-VII, який набрав чинності 01 січня 2016 року, періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, здійснюються за рахунок суб`єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання. Відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, покладається на суб`єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання. Періодична повірка проводиться за рахунок тарифів на електро-, тепло-, газо- і водопостачання. Порядок подання таких засобів на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, а також порядок оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) встановлюються Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 05 червня 2014 року № 1314-VII в редакції, чинній на час вирішення справи судами, відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) покладається на суб`єктів господарювання, що здійснюють обслуговування відповідних засобів вимірювальної техніки. Періодична повірка засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) проводиться за рахунок внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку, встановлених відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Порядок подання таких засобів на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, а також порядок оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) встановлюються Кабінетом Міністрів України.
		Порядок надання комунальних послуг, права та відповідальність споживачів і виконавців цих послуг регламентується Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України 
		від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила № 630).
		Пунктами 9, 30, 32 Правил № 630 передбачено, що квартирні засоби обліку води і теплової енергії беруться виконавцем на абонентський облік, а їх періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) проводяться за рахунок виконавця, до обов`язків якого входить контроль міжповіркових інтервалів, повірка квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, в той час як обов`язком споживача є своєчасна оплата наданих послуг за цінами і тарифами, встановленими згідно з вимогами законодавства.
		Враховуючи викладене, колегія дійшла висновку, що ОСОБА_1 є споживачем послуг з отримання холодної води, виконавцем яких є 
		ОКВП «Дніпро-Кіровоград», тому саме відповідач несе відповідальність за своєчасну повірку вузла обліку водопостачання та водовідведення, встановленого у квартирі позивача. Включення до тарифів плати за повірку приладів обліку води, в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки не залежить від дій позивача, оскільки стосується правових взаємовідносин ОКВП «Дніпро-Водоканал» як виконавця послуг та органів державної влади і місцевого самоврядування, а позивач має право на безоплатну повірку, обслуговування і ремонт засобу обліку теплової енергії.
		Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 березня 2019 року 
		у справі № 229/1539/17 (провадження № 61-27909сво18).
		Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. 
		Ураховуючи те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
		Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		Щодо судових витрат
		Відповідно до частини шостої статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		У зв`язку із тим, що позивача звільнено від сплати судових витрат та його позов задоволено, відшкодування цих витрат на користь держави покладається на відповідача.
		Отже, з ОКВП «Дніпро-Водоканал» на користь держави підлягають стягненню: 704 грн 80 коп. за вимогами позовної заяви, 1 057 грн 20 коп. за розгляд судом апеляційної інстанції апеляційної скарги ОСОБА_1 та 
		1 409 грн 60 коп. за розгляд судом касаційної інстанції касаційної скарги ОСОБА_1 , а всього - 3 171 грн 60 коп. судового збору.
		Керуючись статтями 141, 400, 402, 409, 412 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 червня 2018 року та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 22 серпня 2018 року скасувати і ухвалити нове рішення. 
		Позов ОСОБА_1 до обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити дії задовольнити.
		Зобов`язати обласне комунальне виробниче підприємства «Дніпро-Кіровоград» провести повірку засобу обліку води, який встановлений у квартирі АДРЕСА_2 .
		Стягнути з обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» на користь держави судовий збір у розмірі 3 171 (три тисячі сто сімдесят одну) гривню 60 (шістдесят) копійок.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                    Є. В. Синельников
		Судді:                                                                                               О. М. Осіян
		Н. Ю. Сакара
		С. Ф. Хопта
		В. В. Шипович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...