Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 310/5432/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 06.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 06.12.2019.
Дата набрання законної сили: 05.12.2019
Номер судового провадження: 61-36030ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		05 грудня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 310/5432/16-ц
		 
		провадження № 61-36030св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., 
		Коротенка Є. В.,
		 
		учасники справи:
		позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,
		відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ,
		треті особи: об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Молодіжний», виконавчий комітет Бередянської міської ради,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 листопада 2017 року у складі судді Черткової Н.І. та постанову апеляційного суду Запорізької області від 12 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Кочеткової І. В., Маловічко С. В., Гончар М. С.,
		 
		Короткий зміст позовних вимог:
		 
		У серпні 2016 року ОСОБА_1  звернулася до суду з позовом до               ОСОБА_2 , треті особи - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Молодіжний», виконавчий комітет Бередянської міської ради, про визнання порядку користування квартирою.
		 
		Позовна заява мотивована тим, що їм з відповідачем в рівних частках належить право власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 (далі  квартира № 12 ), яку вони успадкували після смерті своєї матері. Посилаючись на те, що вони з братом не можуть дійти згоди щодо утримання і користування житлом, останній перешкоджає їй у проживанні в батьківській квартирі, просила суд, з урахуванням уточнень, визначити порядок користування спірною квартирою, виділивши їй кімнату № 6 житловою                площею 9,7 кв. м, кімнату № 3 площею 11, 7 кв. м, відповідачеві виділити ізольовану кімнату № 8 житловою площею 17,5 кв. м, а інші приміщення: кухню           № 9, площею 7,3 кв. м, вбиральню № 4 площею 1,2 кв. м, ванну № 5 площею                  2,7 кв. м, коридор № 1 площею 12,4 кв. м, шафу № 7 площею 0,6 кв. м, комору            № 10 площею 1,2 кв. м залишити в спільному користуванні.
		 
		У листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічними позовними вимогами до ОСОБА_1 про визнання порядку користування  квартирою.
		 
		Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 мотивовано тим, що в спірній квартирі він проживає один, іншого житла не має, за власні кошти утримує квартиру, проводить в ній ремонт тощо. Натомість позивачка в квартирі постійно не проживає, витрати на її утримання не несе, має інше житло. Крім того, в спірній квартирі періодично проживає їх спільний батько ОСОБА_3 , 1937 року народження, який хоча і зареєстрований в селі Кримка, Бердянського району, проте часто хворіє та потребує сторонньої допомоги, за таких обставинах він забирає його до себе в квартиру й доглядає за ним.
		 
		ОСОБА_2 просив визначити порядок користування спірною квартирою в інший спосіб, а саме: виділити йому в користування кімнату № 3, площею                    11,7 кв.м, позивачці - кімнату № 6  площею 9,7 кв. м, інші приміщення, в тому числі і ізольовану кімнату № 8 площею 17,5 кв. м, залишити в спільному користуванні сторін.
		 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
		 
		Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області                                            від 30 листопада 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визначено порядок користування спірною квартирою, виділивши у користування ОСОБА_1 в рахунок ідеальної 1/2 частки в праві спільної часткової власності на                        квартиру № 12 житлову кімнату № 6 площею 9,7 кв . м , житлову кімнату № 3 площею 11,7 кв. м, лоджію 2,7 кв. м. Залишено у користуванні ОСОБА_2 в рахунок ідеальної 1/2 частки в праві спільної часткової власності на                        квартиру № 12 житлову кімнату № 8 площею 17,5 кв. м, балкон 2,9 кв.м.
		 
		Підсобні приміщення: кухню № 9 площею 7,3 кв. м, вбиральню № 4 площею             1,2 кв. м, ванну № 5 площею 2,7 кв. м, коридор № 1 площею12,4 кв. м, шафу № 7  площею 0,6 кв. м, комору № 10 площею 1,2 кв. м у квартирі № 12 залишено в спільному користуванні.
		 
		Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір 551,20 грн.
		 
		У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
		 
		Рішення суду мотивовано тим, що виділення позивачці у користування на належну їй 1/2 частку нерухомості двох кімнат, загальною площею 21,4 кв. м, а відповідачеві - однієї кімнати, площею 17,5 кв. м буде максимально відповідати розміру їх часток у праві спільної часткової власності, не потягне за собою погіршення житлових умов та постановки на облік сторін як таких, що потребують поліпшення житлових умов та не суперечить статті 358 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України). Крім того, такий порядок користування житлом склався між сторонами за життя їх матері.
		 
		Постановою апеляційного суду Запорізької області від 12 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 листопада                       2017 року без змін. 
		 
		Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
		 
		Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг:
		 
		11 травня 2018 року ОСОБА_2 через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Запорізької області від 12 квітня 2018 року. Ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 , та задовольнити зустрічний позов ОСОБА_2 .
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що при визначенні порядку користування спірною квартирою судами не враховано положення статей 358, 364 ЦК України, відповідно до яких передбачено два взаємовиключних способи захисту прав співвласників спільного майна, один з яких - надання співвласнику у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності, а другий - право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
		 
		Фактично збільшуючи частку ОСОБА_1 суд першої інстанції не врахував, що усі кімнати в квартирі окремі, та не вирішив питання про стягнення матеріальної компенсації та можливість скористатись ОСОБА_2 правом на отримання такої компенсації.
		 
		При розгляді справи судами були порушені норми процесуального права, не були допитані свідки, які б могли надати пояснення щодо фактичного користування квартирою і її утримання. Рішення суду ґрунтується на неналежних доказах, судом не встановлено, в чому полягає порушення прав ОСОБА_1 та в який спосіб порушене право підлягає захисту.
		 
		Доводи інших учасників справи:
		 
		Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
		 
		Рух касаційної скарги:
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2018 року відкрито провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Запорізької області від 12 квітня 2018 року. Витребувано матеріали цивільної справи з Бердянського міськрайоного суду Запорізької області.
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ: 
		 
		Перевіривши доводи касаційних скарг, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
		 
		Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
		 
		Короткий зміст фактичних обставин справи:
		 
		У справі, яка переглядається, судами встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 15 липня 2014 року сторонам належить на праві спільної часткової власності по 1/2 частині трикімнатної квартири № 12 розташованої на 3 поверсі 9-ти поверхового будинку та складається з трьох кімнат , житловою площею 38 , 9 кв. м , у тому числі кімната № 3 площею 11,7 кв. м з лоджією 2,7 кв.м, кімната № 6 площею 9, 7 кв. м, кімната № 8 площею 17,5 кв. м з балконом площею 2,9 кв.м, кухні № 9 площею 7,3 кв. м, вбиральні № 4 площею 1,2 кв. м, ванної № 5 площею 2,7 кв. м, коридору № 1 площею 12,4 кв. м, шафи № 7 площею 0,6 кв. м, комори № 10 площею 1,2 кв. м.
		 
		Загальна площа квартири - 69,4 кв. м. Квартира обладнана балконом 2,9 кв. м та лоджією 2,7 кв. м. Усі кімнати у квартирі ізольовані.
		 
		Між сторонами, як співвласниками у праві спільної часткової власності, виник спір щодо порядку користування квартирою № 12 .
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		 
		У статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
		 
		Відповідно до частин першої, другої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.
		 
		Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).
		 
		Відповідно до статті 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
		 
		Зазначена норма регулює саме порядок користування спільною частковою власністю без її поділу в натурі, наслідком якого є припинення права спільної часткової власності.
		 
		Оскільки спірні правовідносини не стосуються розподілу майна для припинення права спільної часткової власності і такий правовий режим зберігається, суд виділяє в користування сторонам спору в натурі частки, співмірні розміру їх часток у праві власності на спільне майно. При цьому допускається можливість відійти в незначних обсягах від відповідності реальних часток ідеальним у зв`язку з неможливістю забезпечити їх точну відповідність. Таке рішення не змінює розміру часток співвласників у праві власності на спільне майно, не порушує їх прав як власників.
		 
		Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 17 лютого 2016 року № 6-1500цс15.
		 
		Установивши рівність часток у спірній квартирі, неможливість забезпечити точну відповідність реальних часток співвласників їх ідеальним часткам, спір щодо користування квартирою, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для встановлення між сторонами порядку користування квартирою за запропонованим позивачем варіантом, оскільки такі рішення не змінюють розміру часток співвласників у праві власності на спільне майно, та не порушує їх прав як власників.
		 
		Доводи касаційної скарги, що фактично збільшуючи частку ОСОБА_1 суд першої інстанції не врахував, що усі кімнати в квартирі окремі, та не вирішив питання про стягнення матеріальної компенсації та можливість скористатись ОСОБА_2 правом на отримання такої компенсації, не можуть бути прийняті до уваги, у зв`язку з тим, що судами встановлено порядок користування спільною частковою власністю, а не поділу та виділення часток в натурі, наслідком якого є припинення права спільної часткової власності. 
		 
		Щодо доводів касаційної скарги про порушення судом норм процесуального права, у зв`язку з тим, що не були допитані свідки, які б могли надати пояснення щодо фактичного користування квартирою і її утримання, та про те, що рішення суду першої та апеляційної інстанцій ґрунтується на неналежних доказах, не можуть бути взяті колегією суддів до уваги, оскільки під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції (частина перша статті 400 ЦПК).
		 
		Доводи касаційної скарги не спростовують правильність рішень суду, яким надано належну оцінку всім обставинам справи, аргументи учасників справи перевірено, а зводяться до неправильного тлумачення норм матеріального права та до переоцінки доказів, що відповідно до правил частини першої статі 400 ЦПК України виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення а рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Запорізької області від 12 квітня                   2018 року - без змін, оскільки підстави для скасування судових рішень відсутні.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
		Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Запорізької області від 12 квітня                  2018 року залишити без змін. 
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                                                          В. П. Курило
		 
		А. Ю. Зайцев
		 
		Є. В. Коротенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...