Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 369/7999/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права; Спори про право власності та інші речові права про приватну власність.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 06.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 06.12.2019.
Дата набрання законної сили: 29.11.2019
Номер судового провадження: 61-48137ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		29 листопада 2019 року 
		м. Київ
		 
		справа № 369/7999/18-ц
		провадження № 61-48137св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І., 
		 
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідачі: приватний виконавець Ніколаєв Сергій Вікторович, державне підприємство Міністерства юстиції України «Сетам», 
		третя особа - ОСОБА_2 ,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 липня 2018 року у складі судді Дубас Т. В. та постанову Київського апеляційного суду від 13 листопада         2018 року у складі колегії суддів: Махлай Л. Д., Кравець В. А., Шкоріної О. І., та касаційні скарги ОСОБА_4 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 липня 2018 року у складі судді Дубас Т. В. та постанови Київського апеляційного суду від 13 листопада 2018 року та від 18 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Махлай Л. Д., Кравець В. А., Шкоріної О. І.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
		 
		У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного виконавця Ніколаєва С. В., державного підприємства Міністерства юстиції України «Сетам» про визнання недійсними електронних торгів від 25 червня 2018 року з реалізації арештованого майна земельної ділянки, кадастровий номер 3222486200:03:006:0049, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та скасувати протокол проведення електронних торгів від 25 червня 2018 року                 № 341022.
		 
		Одночасно з позовом, ОСОБА_1  подала до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 3222486200:03:006:0049, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
		 
		Свої вимоги обґрунтовувала тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
		 
		Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 липня       2018 року заяву про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт та заборону вчиняти дії щодо відчуження земельної ділянки загальною площею 0,1001 га, кадастровий номер 3222486200:03:006:0049, що розташована за адресою:                  АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
		 
		Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив із того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
		 
		Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 серпня    2018 року до участі у справі як третіх осіб залучено ОСОБА_4 та        ОСОБА_3 .
		 
		Ухвалою цього ж суду від 05 вересня 2018 року до участі у справі як третіх осіб залучено ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,    ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,        ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 .
		 
		Не погоджуючись з ухвалою про задоволення заяви про забезпечення позову, приватний виконавець Ніколаєв С. В. та ОСОБА_3 подали апеляційні скарги.
		Постановою Київського апеляційного суду від 13 листопада 2018 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
		Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що у позовній заяві ОСОБА_1 вказує на те, що реалізація спірної земельної ділянки відбулася на виконання рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за попереднім договором купівлі-продажу квартири. Разом з тим вона з ОСОБА_2 уклала договір купівлі-продажу квартири у тому ж багатоквартирному будинку ( АДРЕСА_2 ), будівництво якого зупинено. Спірна земельна ділянка є невід`ємною частиною цього багатоквартирного будинку і підпадає під «п`ятно» забудови і в проекті з будівництва запланована як прибудинкова територія. Відчуження спірної земельної ділянки, унеможливлює отримання нею у власність квартири, за яку нею сплачено грошові кошти. Вказане обґрунтування позовних вимог свідчить про наявність спору щодо спірної земельної ділянки.
		 
		Не погоджуючись з ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 липня 2018 року ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу.
		 
		Постановою Київського апеляційного суду від 18 грудня 2018 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
		 
		Підстави для залишення ухвали місцевого суду про забезпечення позову у справі аналогічні підставам викладеним апеляційним судом у постанові від 13 листопада 2018року.
		 
		Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційних скарг
		 
		У грудні 2018 року ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 липня          2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 листопада 2018 року, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права. Вказує на те, що він є власником земельної ділянки, на яку судом накладений арешт. Ухвала суду порушує його права, оскільки він після придбання цієї земельної ділянки не може зареєструвати своє право власності на неї .
		 
		У січні 2019 року ОСОБА_4 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 липня          2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 листопада 2018 року, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права. Вказує на те, що позивач звернувся до суду першої інстанції в інтересах колишнього власника земельної ділянки, яка була реалізована на електронних торгах - ОСОБА_2 . На підтвердження позовних вимог та порушення відповідачами своїх прав та інтересів. ОСОБА_1 додано до позовної заяви попередній договір купівлі-продажу квартири від 23 грудня 2015 року № 120. Проте у вказаному договорі не згадується жодного слова про земельну ділянку загальною площею 0,1001 га, з кадастровим номером 3222486200:03:006:0049, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. 
		 
		У січні 2019 року ОСОБА_4 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 липня          2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 грудня 2018 року, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права. Вказує на те, що ухвалою Київського апеляційного суду від 07 грудня 2018 року відмовлено у задоволенні її заяви про відвід складу колегії суддів, оскільки вказаною колегією суддів не може бути додержано як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду щодо розгляду її апеляційної скарги, оскільки судді вже сформували свою позицію щодо законності оскаржуваної ухвали та свої висновки виклали у постанові від 13 листопада 2018 року.  
		 
		Рух справи у суді касаційної інстанції 
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_3 , витребувано цивільну справу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2019 року поновлено строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження у справі за касаційними скаргами ОСОБА_4 та надано строк для подання відзиву на касаційні скарги.
		 
		Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм процесуального права. Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам статей ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
		 
		Нормативно-правове обґрунтування
		 
		Відповідно до частини першої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
		 
		Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (частина друга статті 149 ЦПК України).
		 
		Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
		 
		Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін. Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
		 
		Установивши, що між ОСОБА_1 та  ОСОБА_2 укладений договір купівлі-продажу квартири у багатоквартирному будинку на АДРЕСА_2 , будівництво якого зупинено, і цей будинок збудований на земельній ділянці з кадастровим номером 3222486200:03:006:0049, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , і в проекті з будівництва запланована як прибудинкова територія, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про задоволення заяви про забезпечення позову у справі шляхом накладення арешту та заборони вчиняти дії щодо відчуження цієї земельної ділянки, оскільки ця земельна ділянка на виконання рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за попереднім договором купівлі-продажу квартири, реалізована на електронних торгах від 25 червня 2018 року з реалізації арештованого майна, щодо визнання недійсними яких до суду із позовом звернулася ОСОБА_1 .
		 
		Враховуючи наведене, районний суд, із яким погодився й суд апеляційної інстанції, обґрунтовано вважав вказаний вид забезпечення позову співмірним із заявленими вимогами та необхідним для виконання можливого рішення суду при задоволенні позову, так як квартира, щодо якої між  ОСОБА_1 та  ОСОБА_2 укладений договір купівлі-продажу, знаходиться у будинку, який розташований на земельній ділянці, яка реалізована на електронних торах, а отже, вирішуючи заяву про забезпечення позову, суди з дотриманням вимог статей 149, 150, 153, 263 ЦПК України повно, всебічно та об`єктивно з`ясували обставини справи, надали правильну правову оцінку заявленим стороною позивача ризикам утруднення чи неможливості виконання можливого рішення суду про задоволення позову і правильно оцінили співмірність вимог заяви про забезпечення позову із позовними вимогами    ОСОБА_1 й дійшли обґрунтованого висновку про її задоволення.
		 
		Доводи заявників про відсутність порушених прав позивача проведеними електронними торгами щодо реалізації спірної земельної ділянки, є безпідставними, оскільки при розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.
		 
		Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає у тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає у рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
		 
		Аргументи касаційних скарг є ідентичними аргументам, що були викладені заявниками у їхніх апеляційних скаргах, та є такими, що не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявників із висновками судів щодо їх оцінки, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
		 
		Суди першої й апеляційної інстанцій забезпечили повний та всебічний розгляд справи на основі наданих сторонами доказів, оскаржувані рішення відповідають нормам процесуального права. 
		 
		Викладене дає підстави для висновку, що касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення, арішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 402, 409, 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційні скарги  ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити без задоволення.
		 
		Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 липня          2018 року та постанови Київського апеляційного суду від 13 листопада 2018 року та від 18 грудня 2018 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:                                                                                           О. В. Ступак
		 
		                                                                                                    І. Ю. Гулейков
		 
		                                                                                                                             Г. І. Усик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...