Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/359/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Договори перевезення, у тому числі при:; Інші договори перевезення:.
Надіслано для оприлюднення: 06.12.2019. Зареєстровано: 06.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 09.12.2019.
Дата набрання законної сили: 26.11.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26 листопада 2019 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  922/359/19 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		головуючого - Пількова К. М., суддів: Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
		 
		за участю секретаря судового засідання - Жураховської Т. О.,
		 
		учасники справи:
		позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Корса" 
		представник позивача - Польянова Я. О., адвокат; Куценко Ю. М., директор з правових питань
		відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Саян-Груп"
		представник відповідача - не з`явився 
		третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сав-Дістрибьюшн"
		представник третьої особи - не з`явився
		 
		 
		розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корса" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2019 (головуючий суддя Радіонова О. О., судді Зубченко І. В., Чернота     Л.     Ф.) у справі Господарського суду Харківської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корса" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Саян-Груп" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сав-Дістрибьюшн" про стягнення коштів,
		 
		1.          Короткий зміст позовних вимог
		1.1.          06.02.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Корса" (далі - Позивач) звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Саян-Груп" (далі - Відповідач), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сав-Дістрибьюшн" з позовом про стягнення суми збитків в порядку регресу у розмірі 1 005 773,32 грн.
		1.2.          Позовні вимоги мотивовані тим, що для виконання укладеного між Позивачем та Третьою особою Договору транспортного експедирування від 06.09.2017 № ТЕ-18 (далі - Договір експедирування) Позивач залучив Відповідача відповідно до Договору про надання транспортних послуг з перевезення вантажів територією України № 05/07 від 05.07.2017 (далі - Договір перевезення), однак Відповідач свої зобов`язання за цим Договором не виконав, оскільки 16.04.2018 автомобіль з вантажем (товаром) на точці розвантаження згідно з товарно-транспортними накладними не прибув, при спробі зв`язатися з водієм зв`язок був відсутній. На виконання умов Договору експедирування Позивач задовольнив претензійні вимоги Третьої особи про відшкодування спричинених збитків внаслідок втрати вантажу (товару) у розмірі 1  005  773, 32 грн, у зв`язку з чим направив Відповідачу претензію з вимогою відшкодувати суму збитків у вказаному розмірі.  
		1.3.          Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, Відповідач посилався на те, що Позивачем не доведено факту вчинення Відповідачем господарського правопорушення, а саме - не доведено того, що поведінка Відповідача була протиправною та призвела до завдання збитків, так само як не доведена наявність вини Відповідача у завданні збитків, а також наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями Відповідача та наслідками у вигляді збитків.
		 
		2.          Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		2.1.          10.06.2019 Господарський суд Харківської області (суддя Присяжнюк О. О.) позовні вимоги задовольнив повністю; стягнув з Відповідача на користь Позивача збитки в порядку регресу у розмірі 1 005 773,32 грн.
		2.2.          Судове рішення мотивоване тим, що Позивач довів факт порушення Відповідачем зобов`язання за Договором перевезення, розмір збитків визначено вартістю втраченого майна - 1 005 773,32 грн, причинно-наслідковий зв`язок між цими втратами та протиправною поведінкою перевізника - Відповідача, який не забезпечив схоронність вантажу та його перевезення в повному обсязі, у зв`язку з чим мала місце втрата вантажу, а Відповідач, у свою чергу, не довів, що втрата вантажу сталася не з його вини.
		 
		3.          Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		3.1.          25.09.2019 Східний апеляційний господарський суд рішення Господарського суду Харківської області від 10.06.2019 скасував та прийняв нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. 
		3.2.          Постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що в обґрунтування факту понесення збитків Позивач послався на проведення взаємозаліку зустрічних однорідних вимог, що підтверджено відповіддю на претензію-вимогу № 893-юр від 30.05.2018, листом від 30.05.2018 №     9032, актом звірки взаємних розрахунків за 2018 рік, однак ані акт звірки взаємних розрахунків, ані лист № 9032 не доводять того факту, що Позивач дійсно відшкодував збитки Третій особі у сумі 1 005 773,32 грн. отже не є підставою для задоволення вимог про стягнення збитків в порядку регресу. При цьому матеріали справи не містять розрахункового (платіжного) документа з відповідним призначенням платежу, отже суд першої інстанції встановив факт понесених збитків на підставі документів, які не є належними доказами перерахування коштів. Таким чином, враховуючи також, що Позивач і Відповідач звернулися з заявами про злочин за фактом вчинення шахрайських дій під приводом транспортування товарів, суд дійшов висновку про те, що Позивачем не доведено факту вчинення Відповідачем господарського правопорушення, а саме не доведено той факт, що поведінка Відповідача була протиправною та призвела до збитків, так само як і не доведено вину Відповідача у завданні цих збитків, наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями Відповідача та наслідками у вигляді збитків. 
		 
		4.          Короткий зміст вимог касаційної скарги
		4.1.          Позивач (Скаржник) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2019, рішення Господарського суду Харківської області від 10.06.2019 залишити в силі. 
		 
		5.          Доводи Скаржника, викладені у касаційній скарзі
		5.1.          Суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми статей 610, 611, частин першої, другої статті 623 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), частини другої статті 193, частини першої статті 216, частин першої, другої статті 217 Господарського кодексу України (далі - ГК України), у зв`язку з чим  порушив статтю 86 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), неправильно надавши оцінку доказам, наявним в матеріалах справи.
		5.2.          Суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми частини другої статті 924 ЦК України та не застосував статті 614, 617, частину першу статті 618 ЦК України, статтю 218, частини першу, третю статті 314 ГК України, всупереч яким поклав на Позивача обов`язок доведення вини Відповідача, чим визнав, що Відповідач не довів відсутність його вини у спричиненні збитків Позивачу, оскільки перевізник несе відповідальність, якщо не доведе, що втрата вантажу відбулася внаслідок обставин, яким він не міг запобігти, а саме коли причиною його незбереження була непереборна сила, отже законодавець покладає на перевізника обов`язок доводити наявність обставин, які звільняють його від відповідальності за незбереження товару.
		Також про неправильне застосування судом апеляційної інстанції статей 614, 617 ЦК України свідчить необґрунтований висновок суду про те, що подання заяви про злочин розцінено Позивачем як факт вчинення шахрайських дій щодо заволодіння належним Третій особі майном, оскільки зазначені заходи вжиті Позивачем з метою запобігти втраті вантажу.
		5.3.          Апеляційний господарський суд неправильно застосував статтю 218 ГК України та статтю 62 Конституції України, оскільки жодною нормою законодавства не передбачено, що підставою звільнення від господарсько-правової відповідальності є подання заяви про злочин.
		5.4.            Суд апеляційної інстанції в порушення норм частини другої статті 164, частин другої, четвертої, п`ятої статті 91, статей 76, 77 ГПК України прийняв не завірені належним чином документи, додані Відповідачем до клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката. 
		5.5.          Порушуючи норми процесуального права, а саме статті 2, 13, 76, частину першу статті 77, статті 78, 79, 86, 236 ГПК України, нехтуючи основними засадами господарського судочинства, поставивши учасників справи в нерівні умови, суд апеляційної інстанції звільнив Відповідача від доказування відсутності його вини у порушенні зобов`язань щодо збереження вантажу, доставки вантажу одержувачеві в установлений сторонами строк, ухваливши рішення на підставі неповного і невсебічного дослідження обставин справи.
		Також про порушення зазначених норм свідчать необґрунтовані висновки суду про відсутність в матеріалах справи доказів щодо балансової вартості вантажу, оскільки в ході розгляду справи Відповідач визнав факт втрати вантажу та спричинення збитків, сума яких, заявлена до стягнення, підтверджена відповідними доказами, а саме товарно-транспортними накладними.
		5.6.          Суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми статей 22, 209 ЦК України, частини першої статті 224, статей 225, 306, 307 ГК України, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про те, що, оскільки вантажоодержувачем частини вантажу є ДП "Глобалтрейд-Юг", то збитки частково були завдані саме останньому, а не Третій особі.
		5.7.            Суд неправильно застосував статтю 601 ЦК України, частину першу статті 202, частину третю статті 203 ГК України та не застосував частину п`яту статті 203 ГК України та статтю 602 ЦК України, тому дійшов необґрунтованого висновку про те, що ні акт звірки, ні лист № 9032 не доводять того факту, що Позивач дійсно відшкодував збитки Третій особі.
		 
		6.          Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
		6.1.          У встановлений Судом строк відзиви на касаційну скаргу від учасників справи не надійшли.
		 
		7.          Встановлені судами обставини
		7.1.           06.09.2017 між Позивачем та Третьою особою укладено Договір експедирування, відповідно до пункту 1.1 якого Позивач взяв на себе зобов`язання від свого імені та за рахунок Третьої особи забезпечити організацію або здійснення перевезень вантажу Третьої особи автомобільним транспортом в межах території України.
		7.2.              На виконання умов Договору експедирування Позивач та Третя особа погодили умови надання послуг у заявках/транспортних завданнях № № 1952197, 1952193, 1952203, 1952194, 1952196, 1952190, 1952199, 1952202, 1952191, 1952192 від 15.04.2018.
		7.3.  Згідно з умовами пункту 4.4.2. Договору експедирування Позивач має право залучати до виконання своїх зобов`язань перед Третьою особою (Замовником) третіх осіб і виступати у відносинах з ними від свого імені. Позивач несе повну відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору у тому ж порядку, як і за власні дії.
		7.4.  З метою виконання взятих на себе зобов`язань перед Третьою особою за вказаним Договором експедирування Позивач залучив до виконання своїх зобов`язань Відповідача на підставі Договору про перевезення, за умовами пункту 1.1 якого Відповідач зобов`язався доставити надані Позивачем вантажі до пункту призначення в обумовлений сторонами строк та видати їх уповноваженій на одержання вантажу особі Вантажоодержувачу, а Позивач зобов`язався сплачувати за перевезення вантажу узгоджену плату.
		7.5. Відповідно до пункту 1.2 Договору перевезення умови перевезення вантажу зазначаються в заявці, яка оформлюється на кожне перевезення, складається в письмовій формі, підписується уповноваженою собою Позивача і передається Відповідачу за допомогою факсимільного зв`язку, електронним переказом (за допомогою мережі Інтернет) та є невід`ємною частиною Договору перевезення.
		7.6.  Згідно з умовами пункту 1.4 Договору перевезення після одержання заявки Відповідач акцептує або відхиляє заявку в письмовій формі за допомогою факсимільного зв`язку, електронним переказом з відбитком печатки підприємства та підпису уповноваженої особи.
		7.7. 14.04.2018 на виконання пункту 1.2, 1.3, 1.4 Договору перевезення Позивач та Відповідач оформили Заявку, Додаток №1 до Договору перевезення (Заявка), в якій погодили: маршрут перевезення - Гостомель - Краматорськ; адресу завантаження - смт. Гостомель, вул. Свято-Покровська, 141 П; дата завантаження - 15.04.2018 17:00; адреса розвантаження - відповідно до ТТН; дата розвантаження - 16.04.2018  9:00; марка та номер автомобіля - Мерседес НОМЕР_1 ; водій - ОСОБА_1 .
		7.8. 15.04.2018 о 13 годині 05 хвилин Відповідач відповідно до умов Договору перевезення та Заявки одержав вантаж для здійснення послуг перевезення за адресою смт. Гостомель, вул. Свято-Покровська, 141 П завантажено автомобіль державний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , який є повноважним представником Відповідача з питань прийняття вантажу до перевезення, здійснення перевезення та передачі вантажу Вантажоодержувачу, згідно з Заявкою від 14.04.2018. Вантаж прийнятий без зауважень водія.
		7.9. Факт одержання та час завантаження вантажу до перевезення підтверджується підписом водія у відповідній графі товарно-транспортних накладних № № 150418-32-060, 150418-32-061, 150418-32-062, 150418-32-063, 150418-32-064, 150418-32-065, 150418-32-066, 150418-32-068, 150418-32-069, 150418-32-070, 150418-32-071, 150418-32-073, 150418-32-074, 150418-32-075, 150418-32-076, 150418-32-077, 150418-32-078, 150418-32-079 від 15.04.2018, а також відміткою та підписом водія у журналі реєстрації заїзду та виїзду транспортних засобів.
		7.10. Також на вантаж передано супровідні документи, а саме: накладні-вимоги № 150418-32-060 від 15.04.2018, № 150418-32-061 від 13.04.2018, №  150418-32-062 від 15.04.2018, № 150418-32-063 від 15.04.2018, №  150418-32-064 від 15.04.2018, № 150418-32-065 від 13.04.2018, №  150418-32-066 від 15.04.2018, № 150418-32-068 від 14.04.2018, №  150418-32-069 від 15.04.2018, № 150418-32-070 від 15.04.2018, №  150418-32-071 від 15.04.2018, № 150418-32-073 від 15.04.2018, №  150418-32-074 від 14.04.2018, № 150418-32-075 від 15.04.2018, №  150418-32-076 від 15.04.2018, № 150418-32-077 від 14.04.2018, №  150418-32-078 від 13.04.2018, № 150418-32-079 від 15.04.2018.
		7.11.Відповідно до пункту 1.5 Договору перевезення час прибуття автомобіля для завантаження встановлюється у пункті завантаження з моменту проставлення в товарно-транспортній накладній відмітки про фактичний час прибуття автомобіля для завантаження, що є підставою для перевезення та покладання відповідальності за схоронність такого вантажу на Відповідача.
		7.12. Згідно з умовами підпункту 2.2.8 Договору перевезення Відповідач зобов`язаний передати перевезений вантаж з супровідними документами уповноваженій на одержання вантажу особі.
		7.13. Відповідно до підпункту 2.2.16 Договору перевезення Відповідач несе відповідальність за всіма випадками пошкодження або втрати вантажу.
		7.14. Умовами пункту 5.1 Договору перевезення передбачено, що Відповідач несе матеріальну відповідальність за втрату, недостачу, пошкодження, псування вантажу - в розмірі підтвердженої вартості втраченого, відсутнього, пошкодженого та зіпсованого вантажу, і у разі залучення до виконання цього договору третіх осіб - в повній мірі, за їх дії.
		7.15.Відповідно до порядку та на умовах, визначених Договором перевезення, Відповідач на підставі Заявки Позивача зобов`язаний надати останньому транспортні послуги з перевезення вантажів територією України, забезпечити збереження вантажів (товарів) з моменту їх отримання для перевезення і до моменту передачі таких вантажів (товарів), вказаною в заявці уповноваженій особі в пункті доставки (Позивача), здійснювати оформлення товарно-транспортних документів за даними перевезення вантажів (товарів), а Позивач зобов`язаний прийняти та оплатити надані Відповідачем транспортні послуги відповідно до умов даного Договору.
		7.16. Відповідач свої зобов`язання за Договором перевезення не виконав. 16.04.2018 вказаний автомобіль з вантажем (товаром) не прибув на точки розвантаження згідно з товарно-транспортними накладними. При спробі зв`язатися з водієм зв`язок був відсутній.
		7.17. Про факт пропажі автомобіля проінформовано Третю особу, про що свідчить лист №74-02 від 16.05.2018.
		7.18. За цим фактом Позивач подав до Ірпінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області 16.04.2019 заяву про вчинення кримінального правопорушення, за якою 17.04.2018 відкрито кримінальне провадження № 12018110040000723, що підтверджує витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань .
		7.19. Щодо факту втрати вантажу (товар) до правоохоронних органів також звертався Відповідач, що підтверджує лист від 20.04.2018. 
		7.20. 18.05.2018 Позивач отримав претензію-вимогу № 53/18 від 15.05.2018 від Третьої особи, яка безпосередньо є вантажоодержувачем (власником) вантажу (товару), що перевозився Відповідачем за Договором перевезення, в якій Третя особа вимагала від Позивача сплатити 1 005  773,32 грн за втрату вантажу, прийнятого до перевезення відповідно до заявки/транспортного завдання № 1952197, 1952193, 1952203, 1952194, 1952196, 1952190, 1952199, 1952202, 1952191, 1952192 від 15.04.2018, у розмірі вартості вантажу (товару) на виконання Договору експедирування.
		7.21. Відповідно до пункту 4.2.10 Договору експедирування Позивач зобов`язаний відшкодувати Третій особі збитки у повному обсязі, що виникли внаслідок втрати чи пошкодження вантажу.
		7.22. Пунктом 6.1 Договору експедирування передбачено, що Позивач несе повну матеріальну відповідальність за втрату, нестачу, псування та пошкодження вантажу з моменту прийняття вантажу ним або залученою ним третьою особою і до моменту передачі вантажоодержувачу, навіть якщо втрата, нестача, пошкодження вантажу, сталися не з його вини.
		7.23. Згідно з пунктом 6.2 Договору експедирування Позивач, залучаючи для виконання своїх обов`язків за цим договором третіх осіб, несе повну відповідальність перед Третьою особою (Замовником) за невиконання умов цього договору та за будь-які дії (бездіяльність) таких третіх осіб як за свої власні.
		7.24. Згідно з умовами пункту 6.3 Договору експедирування у випадку втрати, нестачі, псування або пошкодження вантажу, що був наданий Третьою особою для здійснення послуг щодо перевезення Позивачу або залученій ним третій особі, Позивач сплачує Третій особі всі збитки. Сума матеріальних збитків визначається виходячи з вартості вантажу, зазначеної в товарно-транспортних накладних.
		7.25. За пунктом 6.4 Договору експедирування у разі втрати, псування, нестачі ватажу, часткового або повного пошкодження вантажу, Позивач несе відповідальність у розмірі повної вартості цього вантажу, що визначено у товарно-транспортній накладній.
		7.26. На виконання умов Договору експедирування Позивач претензійні вимоги Третьої особи щодо відшкодування спричинених збитків, внаслідок нестачі вантажу (товару) у розмірі, що складає 1 005 773,32 грн задовольнив в повному обсязі, що підтверджується листом № 9032 від 30.05.2018.
		7.27. На підставі зазначеного 12.07.2018 Відповідач отримав від Позивача претензію №1339-юр від 10.07.2018 та копії доданих до неї документів, з вимогою відшкодувати збитки у сумі 1 005 773,32 грн вартості втраченого вантажу протягом 14-ти календарних днів з моменту отримання претензії.
		7.28. В подальшому Позивач також направив Відповідачу заяву про припинення зобов`язань зарахуванням № 30/10-18-1 від 30.10.2018.
		7.29. Відповідач вимоги Позивача не задовольнив, відповіді на претензію та на заяву останній не отримав.
		 
		8.          Позиція Верховного Суду
		8.1.          Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з цим позовом про відшкодування шкоди в порядку регресу, Позивач зазначив, що сплатив Третій особі вартість втраченого вантажу відповідно до умов Договору експедирування, у зв`язку з чим має право вимоги до Відповідача про відшкодування шкоди відповідно до Договору перевезення.
		8.2.          Задовольняючи заявлені позовні вимоги у повному обсязі, місцевий господарський суд виходив з того, що понесення Позивачем збитків, спричинених втратою вантажу, підтверджено доказами про задоволення претензії Третьої особи та перерахування останній Позивачем коштів у сумі 1 005 773,32 грн шляхом взаємозаліку зустрічних однорідних вимог, зазначивши про недоведення відсутності вини Відповідача, який не забезпечив схоронність вантажу та його перевезення у повному обсязі, що свідчить про наявність причинного зв`язку між діями Відповідача та завданими Позивачу збитками.
		8.3.          Апеляційний господарський суд, скасовуючи вказане рішення суду першої інстанції, зазначив, що подання Позивачем заяви про злочин, а саме вчинення шахрайських дій щодо заволодіння належним Третій особі майном, виключає можливість покладення на Відповідача вини, отже Позивач не довів вчинення Відповідачем господарського правопорушення, а саме, що поведінка останнього була протиправною та призвела до збитків, так само як і не довів наявності його вини у завданні збитків, а також причинно-наслідкового зв`язку між діями Відповідача та наслідками у вигляді збитків.
		8.4.          Втім, наведені висновки ухвалені за неповного дослідження наданих у справі доказів та встановлення на їх підставі істотних для справи обставин з огляду на таке.
		8.5. Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. 
		8.6.  Судами встановлено, що правовідносини сторін у цій справі виникли з Договору перевезення.
		8.7.          За положеннями статті 908 ЦК України та статті 306 ГК України загальні умови перевезення вантажів визначаються цими Кодексами, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
		8.8.          Частиною першою статті 307 ГК України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. 
		8.9.  Статтею 920 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
		8.10.Відповідно до статті 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
		8.11.          Згідно зі статтею 314 ГК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. У транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу. 
		8.12.          За змістом наведених норм обсяг відповідальності перевізника за договором перевезення може бути погоджений сторонами у відповідному договорі і не повинен суперечити положенням чинного законодавства.
		8.13. Разом з цим, статтями 924 ЦК України та 314 ГК України визначено, що, зокрема, за втрату вантажу перевізник несе відповідальність у розмірі вартості вантажу у разі, якщо не доведе, що це сталося не з його вини, або внаслідок обставин, яким останній не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.
		8.14.          Суди першої та апеляційної інстанцій, встановивши, що правовідносини сторін у цій справі виникли на підставі Договору перевезення, належним чином умови цього Договору не дослідили, не з`ясували чи погоджено сторонами за домовленістю відповідальність перевізника, та, відповідно, не з`ясували який обсяг відповідальності погоджено умовами цього Договору.
		8.15.          У зв`язку з наведеним, передчасними є також висновки апеляційного господарського суду про те, що, оскільки згідно з товарно-транспортними накладними одержувачем частини вантажу є ДП     "Глобалтрейд-Юг", то збитки у вказаному розмірі було завдано саме цьому підприємству, а не Третій особі.
		8.16. При цьому, факт звернення до правоохоронних органів з заявою про злочин щодо заволодіння належним Третій особі майном не доводить факту відсутності вини Відповідача у зв`язку із втратою вантажу, як безпідставно послався суд апеляційної інстанції.
		8.17.Також, апеляційний господарський суд як на підставу відмови у задоволенні заявлених позовних вимог послався на те, що ані акт звірки взаємних розрахунків за 2018 рік, ані лист від 30.05.2018 № 9032, яким Позивач повідомив Третю особу про задоволення претензійних вимог шляхом взаємозаліку зустрічних однорідних вимог не доводять того факту, що Відповідач дійсно відшкодував збитки Третій особі у заявленому розмірі та, як наслідок, не є підставою для задоволення позовних вимог про стягнення збитків у порядку регресу, оскільки перерахування коштів має бути підтверджено певними платіжними (розрахунковими) документами, які матеріали справи не містять.
		8.18.          Застосовуючи до спірних правовідносин положення частини першої статті 1191 ЦК України, за якою особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, суди попередніх інстанцій не врахували, що наведена норма регулює позадоговірні правовідносини, які виникають у зв`язку із завданням шкоди, в той час як встановлені у цій справі обставини свідчать, що спірні правовідносини виникли на підставі Договору перевезення, тобто не є деліктними (позадоговірними).
		Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26.03.2018 у справі № 910/5040/17
		8.19.          Поряд з цим, відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
		8.20.          Статтею 601 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
		8.21.          При цьому, зарахування зустрічних однорідних вимог, про яке заявлено однією із сторін у зобов`язанні, здійснюється в силу положень статті 601 ЦК України та не пов`язується із прийняттям такого зарахування іншою стороною. Чинним законодавством не передбачено спеціальних вимог щодо форми заяви про зарахування зустрічних вимог як одностороннього правочину, тому його слід вважати вчиненим, а зобов`язання припиненим внаслідок заліку зустрічних однорідних вимог у момент вчинення такого правочину, тобто у момент реалізації цього правочину суб`єктом через його відповідне зовнішнє волевиявлення (зокрема, направленням такої заяви іншій стороні у зобов`язанні). Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.02.2018 у справі № 910/4312/17.
		8.22.Наведеного суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, не дослідили лист № 9032, на який послався Позивач як на доказ здійснення між ним та Третьою особою зарахування зустрічних однорідних вимог, не з`ясували питання щодо наявності підстав вважати цей лист заявою про зарахування відповідно до його змісту, не встановили чи відбулось припинення зобов`язань сторін у зв`язку з зарахуванням однорідних вимог на його підставі, якщо так, то який саме обсяг вимог зараховано.
		8.23.          Також суди попередніх інстанцій, встановивши, що Позивач направив Відповідачу заяву про припинення зобов`язання зарахуванням №  30/10-18-1 від 30.10.2018, зазначений доказ не дослідили та не надали йому жодної оцінки.
		8.24.          Крім того, суд першої інстанції, виходячи з доведеності сплати Позивачем суми збитків Третій особі як підстави задоволення позовних вимог про відшкодування цих збитків, заявлених Позивачем до Відповідача, а суд апеляційної інстанції, - з недоведеності зазначених обставин як підстави, відповідно, для відмови у позові, не дослідили умови Договору експедирування, зокрема, щодо того, чи пов`язане право Позивача за Договором перевезення вимагати від перевізника - Відповідача відшкодування вартості втраченого вантажу за цим Договором саме з фактом відшкодування вартості цього вантажу Позивачем Третій особі відповідно до Договору експедирування.
		8.25.          Дослідження зазначених наданих учасниками справи доказів, на підставі яких мають бути встановлені істотні для справи обставини, є необхідним для з`ясування дійсних прав та обов`язків учасників справи.
		8.26.          Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
		8.27. З огляду на викладене прийняті у справі оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
		8.28.          Під час нового розгляду справи судам необхідно врахувати наведене, повно дослідити наявні в матеріалах справи докази, на підставі яких встановити істотні для справи обставини, прийняти законне та обґрунтоване рішення.
		 
		9.          Судові витрати
		9.1. У зв`язку з тим, що розгляд справи не завершено, оскільки справа підлягає направленню на новий розгляд, Суд не здійснює розподіл судових витрат за розгляд касаційної скарги.
		 
		Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		1.          Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корса" задовольнити частково.
		2.   Постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2019 та рішення Господарського суду Харківської області від 10.06.2019 у справі №  922/359/19 скасувати. Справу направити на новий розгляд до Господарського суду Харківської області. 
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий суддя                                                                                К. М. Пільков
		 
		Судді                                                                                                    Н. О. Багай
		 
		                                                                                                    Ю. Я. Чумак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...