Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/13522/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них; дозвільної системи у сфері господарської діяльності; ліцензування видів г.д.; нагляду у сфері г.д.; реалізації державної регуляторної політики у сфері г.д.; розроблення і застосування національних стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки.
Надіслано для оприлюднення: 06.12.2019. Зареєстровано: 08.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 09.12.2019.

Результат оскарження 06.02.2020 Шостий апеляційний адміністративний суд: скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову суду
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		05 грудня 2019 року                                        № 826/13522/17
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка  К.С., за участю
		секретаря судового засідання Легейди  Я.А., розглянувши у порядку письмового 
		провадження адміністративну справу 
		за позовомНаціональної ради України з питань телебачення і радіомовленнядоТовариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія «Киевские Ведомости - Телерадіоефір»  проанулювання ліцензіїпредставники сторін:позивача: Ніколаєнко О.С., Кондратенко О.В.; відповідача: Козак О.Ф., Павленко А.В., Шиян О.А.,    ВСТАНОВИВ:
		23.10.2017 Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія «Киевские Ведомости - Телерадіоефір» (надалі - відповідач), в якому просила суд анулювати ТОВ ТРК «Киевские Ведомости - Телерадіоефір» ліцензію на мовлення НР № 00262-м від 26.02.2016.
		В якості підстав позову позивач посилався на неподання відповідачем заяви про переоформлення ліцензії на мовлення НР № 00262-м від 26.02.2016 у зв`язку зі зміною кінцевого бенефіціарного власника. Зокрема, позивач зазначає, що до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення надійшла заява Громадської організації «Детектор Медіа» (вх. № 24а/57 від 26.05.2017) з проханням провести перевірку щодо того, чи були вчасно подані заяви про переоформлення ліцензій та документи або їх завірені копії, які підтверджують зміну кінцевого бенефіціарного власника ТОВ ТРК «Киевские Ведомости - Телерадіоефір»; відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» у разі виникнення підстави для переоформлення ліцензії на мовлення у зв`язку із зміною організаційно-правової форми, умов діяльності ліцензіата чи зміною відомостей про прямого власника (співвласників) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера) ліцензіат зобов`язаний протягом 30 робочих днів подати Національній раді заяву про переоформлення ліцензії на мовлення разом з документами або їх засвідченими заявником копіями, що підтверджують зміну; ліцензіат зобов`язаний виконувати умови ліцензії та вимоги Закону України «Про телебачення і радіомовлення», Національна рада контролює виконання ліцензіатами умов ліцензій та вимог чинного законодавства України, що регулює відносини у сфері телерадіомовлення (ч. 7 ст. 27, ч. 1 ст. 70 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»); на засіданні Національної ради 01.06.2017 рішенням № 834 було призначено позапланову перевірку ТОВ ТРК «Киевские Ведомости - Телерадіоефір»; в результаті перевірки було складено акт № 43 ПП/Кв/П/17 від 11.07.2017; 20.04.2017 до Національної ради надійшов інформаційний лист довільної форми від ТОВ ТРК «Киевские Ведомости - Телерадіоефір» (вх. № 16/2807) про нібито зміну кінцевого бенефіціарного власника, яким став ОСОБА_1 , без будь-якого документального підтвердження вказаних змін; відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 10.07.2017 кінцевим бенефіціарним власником контролером ТОВ ТРК «Киевские Ведомости - Телерадіоефір» є ОСОБА_1 ; рішенням Національної ради № 2434 від 18.12.2013 регулятор затвердив форму відповідної заяви про переоформлення ліцензії на мовлення; у наявних у Національній раді документальних свідченнях станом на 31.05.2017 заяви встановленого зразка про переоформлення ліцензії на мовлення у зв`язку зі зміною кінцевого бенефіціарного власника, документів або їх засвідчених заявником копій, що підтверджують зміну, а також відомостей про структуру власності з урахуванням внесених змін, ТОВ ТРК «Киевские Ведомости - Телерадіоефір» не надано, що є порушенням вимог ст. 35 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»; на виконання ч. 2 ст. 59 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» до 31.03.2017 відповідачем було подано інформацію про структуру власності за 2016 рік, у вказаній інформації кінцевим бенефіціарним власником зазначений громадянин України - ОСОБА_1 , що свідчить про зміну кінцевого бенефіціарного. Відповідно до п. «б» ч. 5 ст. 37 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» Національна комісія може звертатися до суду про анулювання ліцензії на мовлення на підставі факту несвоєчасного подання заяви про переоформлення ліцензії у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата.
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу було передано судді             Пащенку К.С.
		27.10.2017 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження в адміністративній справі № 826/13522/17 та ухвалено провести підготовку адміністративної справи до судового розгляду. 
		27.10.2017 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва з метою забезпечення правильного та швидкого вирішення справи суд визначив факти, які необхідно встановити для вирішення спору, та прийняв рішення про витребування документів та інших матеріалів. Так, судом було ухвалено закінчити підготовче провадження та призначити справу до розгляду у судовому засіданні на 16.11.2017.
		16.11.2017 до Окружного адміністративного суду м. Києва від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі. В обґрунтування вимог заявленого клопотання відповідач зазначає, що 07.11.2017 відповідачем було подано до Окружного адміністративного суду м. Києва позов до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання протиправним і скасування рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 1883 «Про результати позапланової перевірки ТОВ ТРК «Киевские Ведомости - Телерадіоефір» (НР № 00262-м від 26.02.2016); 10.11.2017 Окружний адміністративний суд м. Києва відкрив провадження в адміністративній справі № 826/14326/17 та призначив розгляд справи на 11.12.2017.
		16.11.2017 Окружним адміністративним судом м. Києва було оголошено перерву у справі до 14.12.2017.
		14.12.2017 клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі задоволено. Окружним адміністративним судом м. Києва ухвалено зупинити провадження у справі № 826/13522/17 до набрання законної сили судовим рішення у адміністративній справі № 826/14326/17 за позовом ТОВ ТРК «Киевские Ведомости - Телерадіоефір» до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання протиправним та скасування рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 05.10.2017 № 1883 «Про результати позапланової перевірки ТОВ ТРК «Киевские Ведомости - Телерадіоефір» (НР № 00262-м від 26.02.2016).
		25.07.2018 до Окружного адміністративного суду м. Києва від позивача надійшло клопотання, відповідно до якого позивач повідомляє суд, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.01.2018 у справі № 826/14326/17 відмовлено у задоволенні адміністративного позову ТОВ ТРК «Киевские Ведомости - Телерадіоефір»; постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2018 апеляційну скаргу ТОВ ТРК «Киевские Ведомости - Телерадіоефір» залишено без задоволення, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.01.2018 без змін; таким чином судове рішення у справі № 826/14326/17 набрало законної сили 22.05.2018, у зв`язку з чим провадження у справі № 826/13522/17 підлягає поновленню.
		25.09.2018 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва було поновлено провадження в адміністративній справі № 826/13522/17 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 01.11.2018.
		01.11.2018 зважаючи на неявку представників сторін у судове засідання в адміністративній справі № 826/13522/17, розгляд справи відкладено на 06.12.2018.
		14.11.2018 до Окружного адміністративного суду м. Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки вони є безпідставними та необґрунтованими. В обґрунтування своїх вимог відповідач зазначає, що станом на 11.07.2017 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань був зазначений ОСОБА_1 як кінцевий бенефіціарний власник ТОВ ТРК «Киевские Ведомості - Телерадіоефір», проте, цей факт не обумовлює обов`язку відповідача щодо подачі заяви про переоформлення ліцензії на мовлення; кінцевий бенефіціарний власник змінився 13.11.2016, а саме до набрання чинності п. «ґ» ч. 3 ст. 35 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», а тому відповідач не зобов`язаний був подавати заяву про переоформлення ліцензії на мовлення; позивачем було отримано лист відповідача щодо зміни кінцевого бенефіціарного власника, який було зареєстровано за вх. 16/2807, а отже, відповідачем не приховувався жодним чином факт такої заміни.
		30.11.2018 до Окружного адміністративного суду м. Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом; рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 826/14326/17 відмовлено в задоволенні позовних вимог ТОВ ТРК «Киевские Ведомости - Телерадіоефір» щодо визнання протиправним та скасування рішення Національної ради № 1883 від 05.10.2017 (це судове рішення набрало законної сили 22.05.2018 після його оскарження в апеляційному порядку); оскільки в судовому порядку встановлено правомірність рішення Національної ради від 05.10.2017 № 1883, то цей факт не потребує доказування у межах розгляду цієї судової справи.
		06.12.2018 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва, зважаючи на клопотання представника позивача та представника відповідача про розгляд справи за відсутності представників сторін, ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті у письмовому проваджені.
		 
		Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
		ТОВ ТРК «Киевские Ведомости - Телерадіоефір» зареєстровано як юридична особа за адресою: 01133, м. Київ, вул. Л. Первомайського, буд. 6, код ЄДРПОУ 23384871.
		26.05.2017 до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення надійшла заява Громадської організації «Детектор медіа» (вх. № 24а/57) з проханням перевірити низку компаній, в тому числі і ТОВ ТРК «Киевские Ведомости - Телерадіоефір», на предмет дотримання ними вимог  статті 35 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», кінцевим бенефіціаром яких, згідно відомостей державного реєстру є ОСОБА_1 .
		01.06.2017 Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення винесла рішення № 834 «Про призначення позапланової перевірки ТОВ ТРК «Киевские Ведомости - Телерадіоефір», м. Київ (НР №00262-м від 26.02.2016, ефірне РМ, позивні: «Голос столиці»).
		11.07.2017 на підставі проведеної перевірки Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення було винесено акт № 43 ПП/Кв/П/17 позапланової перевірки дотримання телерадіоорганізації законодавства України. Перевіркою встановлено та зафіксовано в акті, що ТОВ ТРК «Киевские Ведомости - Телерадіоефір» порушено вимоги ст. 35 Закону України «Про телебачення і радіомовлення». Зокрема, в ході проведення перевірки встановлено, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 10.07.2017 кінцевим бенефіціарним власником контролером ТОВ ТРК «Киевские Ведомости - Телерадіоефір» є ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).
		При цьому, 20.04.2017 до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення надійшов лист від ТОВ ТРК «Киевские Ведомости - Телерадіоефір» (вх. № 16/2807) з повідомленням про зміну кінцевого бенефіціарного власника.
		Відповідно до наявних у Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення документальних свідчень станом на 31.05.2017 заяви, встановленого  Рішенням Національної ради з питань телебачення і радіомовлення від 18.12.2013 № 2434 зразка, про переоформлення ліцензії на мовлення у зв`язку зі зміною кінцевого бенефіціарного власника, документів або їх засвідчених заявником копій, що підтверджують зміну, а також відомостей про структуру власності з урахуванням внесених змін, ТОВ ТРК «Киевские Ведомости - Телерадіоефір» не надало.
		05.10.2017 Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення було винесено рішення № 1883 «Про результати позапланової перевірки ТОВ ТРК «Киевские Ведомости - Телерадіоефір», м. Київ (НР № 00262-м від 26.02.2016, ефірне РМ, позивні: «Голос столиці»). Рішенням визнано факт неподання відповідачем заяви про переоформлення ліцензії НР № 00262-м від 26.02.2016 у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата та вирішено звернутись до суду з позовом про анулювання ліцензії на мовлення НР № 00262-м від 26.02.2016.
		10.11.2017 ухвалою окружного адміністративного суду м. Києва було відкрито провадження в адміністративній справі № 826/14326/17 про визнання протиправним та скасування рішення від 05.10.2017 № 1883.
		30.01.2018 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 826/14326/17 у задоволенні позову ТОВ ТРК «Киевские Ведомости - Телерадіоефір» відмовлено.
		22.05.2018 постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/14326/17 апеляційну скаргу ТОВ ТРК «Киевские Ведомости - Телерадіоефір» залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.01.2018 без змін.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного. 
		 
		Частиною 2  ст. 19 Конституції України  передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  та законами України.
		Частиною 1  ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України  встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до  Конституції  та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені  Конституцією  та законами України.
		Визначаючись щодо заявлених вимог по суті, суд виходить з того, що правовідносини, що виникають у сфері телевізійного та радіомовлення на території України, правові, економічні, соціальні, організаційні умови їх функціонування, спрямовані на реалізацію свободи слова, прав громадян на отримання повної, достовірної та оперативної інформації, на відкрите і вільне обговорення суспільних питань, регулюються  Законом України «Про телебачення і радіомовлення»  та  Законом України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення». 
		Відповідно до ч. 4  ст. 7 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»    єдиним органом державного регулювання діяльності у сфері телебачення і радіомовлення незалежно від способу розповсюдження телерадіопрограм і передач є Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.
		Правові засади формування та діяльності, статус, компетенція, повноваження, функції Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення та порядок їх здійснення визначаються  Законом України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення».
		Відповідно до  ст. 14 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення  здійснює регуляторні функції, передбачені законодавством України у сфері телерадіомовлення, серед яких, зокрема, зазначено ліцензування телерадіомовлення.
		Відповідно до ст. 23 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»  встановлено, що ліцензування мовлення здійснюється виключно Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення відповідно до порядку та вимог, встановлених цим Законом та  Законом України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення».
		Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 35 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» у разі зміни даних, передбачених частиною третьою цієї статті або абзацами п`ятим і шостим частини четвертої статті 27 цього Закону, ліцензіат подає Національній раді заяву про переоформлення ліцензії на мовлення за встановленою Національною радою  формою. До заяви додаються завірені у встановленому порядку копії документів, які підтверджують необхідність внесення змін до ліцензії.
		Відповідно до ч. 3 ст. 35 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» підставами для переоформлення ліцензії на мовлення можуть бути: а)  зміна організаційно-правової форми  та умов діяльності ліцензіата; б) наміри ліцензіата змінити організаційні чи технічні характеристики мовлення та внести відповідні зміни до умов ліцензії; в) необхідність внесення змін до умов ліцензії у зв`язку із переходом від аналогового до цифрового мовлення; г) необхідність внесення змін до умов ліцензії у зв`язку з переходом на суспільне телебачення і радіомовлення відповідно до  Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України»; ґ) зміна відомостей про прямого власника (співвласників) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера) заявника.
		Відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» у разі виникнення підстави для переоформлення ліцензії на мовлення у зв`язку із зміною організаційно-правової форми, умов діяльності ліцензіата чи зміною відомостей про прямого власника (співвласників) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера) ліцензіат зобов`язаний протягом 30 робочих днів подати Національній раді заяву про переоформлення ліцензії на мовлення разом з документами або їх засвідченими заявником копіями, що підтверджують зміну. До заяви про переоформлення ліцензії у зв`язку із зміною відомостей про прямого власника (співвласників) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера) ліцензіат додає відомості про структуру власності з урахуванням внесених змін.
		З матеріалів справи вбачається, що позаплановою перевіркою ТОВ ТРК «Киевские Ведомости - Телерадіоефір» встановлено, що відповідач не подав заяву про переоформлення ліцензії НР № 00262-м від 26.02.2016 у зв`язку зміною кінцевого бенефіціарного власника.
		При цьому, в ході розгляду справи встановлено, що 20.04.2017 (вх. №16/2807) ТОВ ТРК «Киевские Ведомости - Телерадіоефір» надіслало до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення лист, яким повідомлено, що у ТОВ ТРК «Киевские Ведомости - Телерадіоефір» змінився кінцевий бенефіціарний власник (контролер), ним став громадянин ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).
		Так, згідно даних витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо позивача, станом на 17.10.2017 у графі «Перелік засновників (учасників) юридичної особи, у тому числі прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання, якщо засновник - фізична особа; найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код юридичної особи, якщо засновник - юридична особа» зазначено: кінцевий бенефіціарний власник (контролер) юридичної особи - ОСОБА_1 .
		Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. При цьому в силу приписів ч. 3 вказаної статті Закону якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
		В матеріалах справи міститься також повідомлення про подання інформації про структуру власності за 2016 рік. У додатку № 4 до Порядку подання телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги інформації про структуру власності «Відомості про зміни у структурі власності у 2016 звітному році» зазначено, що змінився кінцевий бенефіціарний власник, ним став ОСОБА_1 . У вказаному додатку у графі «Дата зміни» дату не зазначено.
		В ході розгляду даної справи, в тому числі на підтвердження висловлених у відзиві заперечень ТОВ ТРК «Киевские Ведомости - Телерадіоефір», доказів щодо дати зміни бенефіціарного власника не надано.
		Проте, факт встановлення дати зміни бенефіціарного власника ТОВ ТРК «Киевские Ведомости - Телерадіоефір» вже був предметом розгляду судової справи, а саме № 826/14326/17 між тими ж самими сторонами (рішення у справі набрало законної сили після перегляду в апеляційному провадженні).
		Так, відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		У справі № 826/14326/17 встановлено, що з  наявних в матеріалах справи витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 14.11.2016 (а.с.41) та 01.12.2016 (а.с.48) кінцевим бенефіціарним власником ТОВ ТРК «Киевские ведомости» -Телерадіоефір» зазначено ОСОБА_2 . Разом з тим, відповідно до витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 10.07.2017 (а.с.55) кінцевим бенефіціарним власником ТОВ ТРК «Киевские ведомости - Телерадіоефір» зазначено ОСОБА_1 , та з вказаного витягу вбачається, що згідно з даними про реєстраційні дії, відповідні зміни до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, були внесені 11.04.2017 (а.с.61). Станом на день внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо кінцевого бенефіціарного власника ТОВ ТРК «Киевские ведомости - Телерадіоефір» набрав чинності п. «ґ» ч. 3  ст. 35 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», згідно з яким підставами для переоформлення ліцензії на мовлення можуть бути зміна відомостей про прямого власника (співвласників) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера) заявника.
		Отже, вищезазначений факт має преюдиціальне значення та не вимагає додаткового доказування.
		Суд приходить до висновку, що кінцевий бенефіціарний власник ТОВ ТРК «Киевские ведомости - Телерадіоефір» був змінений під час дії вимог    ст. 35 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»  щодо необхідності переоформлення ліцензії на мовлення та подачі відповідної заяви разом з документами, визначеними    цим Законом протягом 30 робочих днів з дня виникнення підстав для таких дій. 
		Також, суд зазначає, що у зв`язку зі зміною кінцевого бенефіціарного власника ТОВ ТРК «Киевские ведомости - Телерадіоефір» відповідачем не подано до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення і заяви за формою, встановленою  рішенням Національно ради України з питань телебачення і радіомовлення від 18.12.2013 № 2434, що, власне, і визнається відповідачем.
		Відповідно до п. «б» ч. 5 ст. 37 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»  Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення може звертатися до суду про анулювання ліцензії на мовлення на підставі факту несвоєчасного подання заяви про переоформлення ліцензії у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата.
		Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»  передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів  юридичних осіб  від порушень з боку  суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
		Частинами 1 та 2  ст. 6 КАС України    встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
		Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (caseofChuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975р. у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).
		Аналіз наведених норм у їх сукупності дає підстави для висновку про те, що завданням судочинства є вирішення судом спору з метою ефективного захисту порушеного права.
		Відповідно до ч. 1  ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України  розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених  статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).  
		Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
		У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).
		У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
		При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
		Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
		Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 14.11.2019 (справа № 826/2966/16).
		Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення підлягають задоволенню у повному обсязі.
		Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до положень  ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 цієї статті при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
		Оскільки такі заходи Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення в ході розгляду даної справи не вживалися, судовий збір на користь позивача стягненню з відповідача не підлягає. 
		Керуючись ст.ст.  1,  2,  9,  72-78,  241-246,  250  КАС України, суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		1. Позов № 197/17 від 18.10.2017 Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення - задовольнити повністю.
		2. Анулювати Товариству з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія «Киевские Ведомости - Телерадіоефір» (адреса: 01133, м. Київ, вул. Л. Первомайського, буд. 6, ідентифікаційний код - 23384871) ліцензію на мовлення НР № 00262-м від 26.02.2016.
		 
		Рішення, відповідно до  ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.
		Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу  VII  Перехідні положення КАС України  до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.
		 
		Суддя                                                                                                       К.С. Пащенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...