Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 200/5248/19-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних).
Надіслано для оприлюднення: 06.12.2019. Зареєстровано: 08.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 09.12.2019.
Дата набрання законної сили: 04.12.2019
Номер судового провадження: 850/12306/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		04 грудня 2019 року справа № 200/5248/19-а 
		 
		приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15
		 
		Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., секретар судового засідання  Харечко О.П., за участю представника позивача Шатілова В.В., представника відповідача Груєнка С.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2019 року (повний текст складено 19 серпня 2019 року в м. Слов`янськ Донецької області) у справі № 200/5248/19-а (суддя в 1 інстанції  Шинкарьова І.В.) за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомленнярішення від 11 січня 2019 року № 0000874403,-
		 
		В С Т А Н О В И В: 
		 
		Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» (далі  позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області (далі  відповідач), в якому просило визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 11 січня 2019 року № 0000874403 про визначення суми грошового зобов`язання за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних у розмірі 11 461,26 грн.
		Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2019 року у справі № 200/5248/19-а позовні вимоги було задоволено, внаслідок чого: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 11 січня 2019 року № 0000874403 про визначення суми грошового зобов`язання за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних у розмірі 11 461,26 грн.; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» судовий збір у розмірі 1921 грн. 00 коп.
		Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення місцевого суду є необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, та просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
		В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, проти чого заперечував представник позивача.
		Відповідно до вимог частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
		Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» (код ЄДРПОУ 03337119, 84307, Донецька обл., м. Краматорськ, пров. Земляний, 2) зареєстроване у якості юридичної особи, про що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зроблено запис, взято на податковий облік у Головному управлінні ДФС у Донецькій області.
		Колегією суддів встановлено, що відповідачем проведена камеральна перевірка позивача щодо дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних з податку на додану вартість, позивача, за період лютий, грудень 2017 року, вересень 2018 року. За наслідками перевірки складено акт перевірки від 20 грудня 2018 року № 1044/05-99-44-03/03337119 (арк.справи 13-14).
		З висновків акту вбачається порушення термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування у ЄРПН, а саме: реєстрація податкових накладних складених у лютому, грудні 2017 року, вересні 2018 року на суму ПДВ 57306,33 грн. із затримкою від 16 до 30 календарних днів. 
		11 січня 2019 року податковим органом на підставі акту перевірки згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених пунктами 201.10 статті 201 та згідно статті 120-1.1 цього Кодексу винесено податкове повідомлення-рішення № 0000874403, зокрема, яким застосовано штраф у розмірі 20% (від суми в податкових накладних) на загальну суму 11461,26 грн. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних. (арк.справи 15).
		Позивачем оскаржено спірне податкове повідомлення рішення від 11 січня 2019 року № 0000874403 у порядку досудового врегулювання. Рішенням від 26 березня 2019 року № 14272/6/99-99-11-06-01-25 Державної фіскальної служби України у задоволенні скарги позивачу відмовлено (арк.справи 17).
		Спірним питання у даній справі є правомірність прийняття податковим органом податкового повідомлення рішення №0000874403 від 11 січня 2019 року в частині визначення суми грошового зобов`язання за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних у розмірі 11461,26 грн.
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач є звільненим від відповідальності за неналежне виконання своїх зобов`язань, а саме за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, на підставі сертифікату ТПП про настання обставин непереборної сили.
		Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком з огляду на наступне.
		Положеннями пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.
		Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
		Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
		Відповідно до п. 14.1.60 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
		Правила реєстрації податкових накладних в ЄРПН встановлені Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246.
		Згідно п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України, порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.
		Також колегією суддів встановлено, що позивач не заперечує факт несвоєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. 
		Разом з тим зазначає, що своєчасну реєстрацію податкових накладних зробило неможливим настання обставин непереборної сили (форс-мажору). При цьому позивач посилався на Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 № 1669-VII, на наявність у нього Сертифіката Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили № 2890 (№ 130/12.12-03) від 04.02.2015.
		Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
		02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII, який набув чинності 15 жовтня 2014 року та визначав тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
		Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім п. 4 ст. 11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.
		Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після її завершення.
		Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
		Відповідно до положень статті 10 Закону № 1669-VII, протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
		За положеннями статті першої цього Закону період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
		Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
		Пунктом 5 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» передбачено обов`язок Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 жовтня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року № 405/2014 у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.
		На виконання абзацу 3 п. 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1669, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
		05 листопада 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1079-р, яким було зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».
		Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Пунктом 3 наведеного розпорядження визнані такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 та від 05 листопада 2014 року № 1079-р.
		Так, згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р м. Донецьк та м. Краматорськ включено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
		Колегією суддів встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач до 17.02.2015 був зареєстрований у м. Донецьку, а потім змінив місцезнаходження на наступну адресу: 84307, Донецька обл., м. Краматорськ, пров. Земляний, б. 2.
		Позивачем надано Сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати № 2890 (№ 130/12.12-03) від 04.02.2015, яким Підприємству засвідчено настання обставин непереборної сили з 01 січня 2015 року при здійсненні господарської діяльності та дотриманні норм законодавчих актів України, які стосуються продовження граничних строків для подання податкової декларації/заяви про перегляд рішень контролюючих органів/заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань.
		У ході розгляду справи суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення з огляду на те, що позивач є звільненим з 14 квітня 2014 року від відповідальності за неналежне виконання своїх зобов`язань щодо сплати штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних внаслідок форс-мажорних обставин, що підтверджується Сертифікатом (висновок) Торгово-промислової палати № 2890 (№ 130/12.12-03) від 04.02.2015.
		З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.
		Статтею 14 -1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» (в редакції від 02.09.2014) визначено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
		Частиною першою статті 14 вказаного вище Закону визначено, що Торгово-промислова палата України здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, інших законів, нормативно-правових актів та свого Статуту.
		Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) визначений Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що затверджений Рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 № 44(5), який набрав чинності з 18.12.2014 та чинний на момент виникнення спірних правовідносин.
		Статтею 6.1. вказаного Регламенту передбачено, що підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» в редакції від 02.09.2014, а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов`язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.
		Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. До кожної окремої заяви додається окремий комплект документів (стаття 6.2.)
		Якщо сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) виданий щодо обставин, які на момент його видачі тривають та період дії яких встановити неможливо, Заявник, після закінчення дії таких обставин, має право звернутися до ТПП України/регіональної ТПП для засвідчення форс-мажорних обставин за подальший період з дня, наступного за датою видачі сертифікату до дня їх закінчення. Засвідчення форс-мажорних обставин у такому випадку проводиться на загальних засадах відповідно до цього Регламенту.
		Аналізуючи вищезазначені норми колегія суддів приходить до наступних висновків:
		- на час виникнення спірних правовідносин, а саме лютий, грудень 2017 року та вересень 2018 року, діяв Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) визначений Регламентом, що затверджений Рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 № 44(5), який і має застосовуватись до спірних правовідносин;
		- порядком передбачено, що засвідченню підлягають форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) по кожному окремому податковому та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання якого настало згідно нормативно - правових актів проте таке виконання стало неможливим через наявність зазначених обставин;
		- сертифікат не може засвідчувати форс-мажорні обставини на майбутнє. У разі якщо сертифікат про форс-мажорні обставини виданий щодо обставин, які на момент його видачі тривають та період дії яких встановити неможливо, Заявник, після закінчення дії таких обставин, має право звернутися до ТПП України для засвідчення форс-мажорних обставин за подальший період саме з дня, наступного за датою видачі сертифікату до дня їх закінчення.
		Таким чином наданий позивачем Сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати № 2890 (№ 130/12.12-03) від 04.02.2015 не є належним доказом, який посвідчує обставини непереборної сили відносно несвоєчасної реєстрації податкових накладних, складених у лютому, грудні 2017 року та вересні 2018 року, оскільки такий виданий, майже за два роки до спірних правовідносин, і фактично засвідчує обставини непереборної сили у період з 01.01.2015 до моменту його видачі - 04.02.2015, крім того, як вбачається з вказаного Сертифікату такий стосується пунктів 102.6 і 102.7 статті 102 Податкового кодексу України, про засвідчення неможливості своєчасного вчинення дій щодо реєстрації податкових накладних у такому не йдеться.
		Зазначення у вказаному Сертифікаті того, що на момент його видачі обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо не є доказом того, що такий Сертифікат засвідчує відповідні обставини безстроково, тобто на майбутнє, навпаки, враховуючи, що у грудні 2014 року, Порядок засвідчення форс-мажорних обставин був затверджений в новій редакції, який має застосовуватись до спірних правовідносин та в якому фактично було уточнено, що якщо на момент видачі Сертифікату обставини непереборної сили тривають та період дії яких встановити неможливо, то, заявник має право звернутися до ТПП України для засвідчення форс-мажорних обставин за подальший період саме з дня, наступного за датою видачі сертифікату.
		Таким чином на переконання колегії суддів позивач у спірних правовідносинах мав би звернутись до ТПП України після виникнення відповідних обставин щодо неможливості зареєструвати податкові накладні, складені у лютому, грудні 2017 року та вересні 2018 року, оскільки засвідченню підлягають обставини непереборної сили по кожному окремому податковому обов`язку та відносно обов`язку виконання якого вже настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом, проте на момент видачі позивачу Сертифікату від 04.02.2015, обов`язку у Підприємства зареєструвати податкові накладні за спірний період не виникало.
		Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2019 року у справі № 805/385/17-а (провадження № К/9901/32011/18).
		За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для задоволення позову відсутні. 
		Пунктом 4 частини 1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		Колегія суддів дійшла висновку, що внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, в зв`язку з чим рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позову.
		Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2019 року у справі № 200/5248/19-а  задовольнити.
		Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2019 року у справі № 200/5248/19-а  скасувати.
		У задоволенні адміністративного позову Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомленнярішення від 11 січня 2019 року № 0000874403  відмовити.
		Повне судове рішення складено 06 грудня 2019 року.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		 
		Головуючий суддя А.В. Гайдар
		 
		Судді Е.Г. Казначеєв
		 
		 І.Д. Компанієць

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...