Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 642/4841/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 06.12.2019. Зареєстровано: 08.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 09.12.2019.
Дата набрання законної сили: 09.02.2021
Номер судового провадження: 1-кп/642/704/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019220510000996

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		05.12.2019 
		 
		                    
		справа № 639/4841/19
		провадження № 1кп/642/704/19 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		03 грудня 2019 року     Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря ОСОБА_2 ,
		сторін кримінального провадження: 
		прокурора ОСОБА_3 ,
		потерпілого ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, українця, громадянина України, одруженого, з середньою освітою, раніше не судимого, має на утриманні двох малолітніх дітей, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає АДРЕСА_2 
		у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		15 березня 2019 року, приблизно о 14 годині 00 хвилин, точний час у ході досудового розслідування встановити не видалось за можливе, потерпілий ОСОБА_4 знаходився за місцем свого мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_3 та помітив, що стеля кухні волога і вирішив з`ясувати причину у сусіда ОСОБА_5 , який мешкає у квартирі АДРЕСА_4 . 
		Піднявшись на 2-й поверх вищевказаного будинку та постукав у зачинені двері квартири АДРЕСА_5 , які відчинив ОСОБА_5 та вийшов у коридор. В цей час між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 виник конфлікт, в ході якого у ОСОБА_5 виник прямий умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .
		У ході конфлікту, ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, дістав з правої кишені спортивної кофти, яка була одягнена на ньому, газовий балончик «Перець-4» та тримаючи його в правій руці, розпилив в обличчя ОСОБА_4 сльозоточивий газ, та наніс правою ногою в область лівої сторони обличчя один удар потерпілому.
		В результаті протиправних дій ОСОБА_5 спричинив потерпілому ОСОБА_4 згідно висновку судово-медичної експертизи № 09-1127-С/2019 від 27 травня 2019 року тілесні ушкодження, а саме: хімічний опік кон`юнктиви та рогівки обох очей першого ступеню, які виникли від дії хімічного агенту та ділянка травматичного набряку м`яких тканин та синець на голові, які виникли ударної тупого твердого предмету які за ступенем тяжкості (відповідно до п. п. 2.3.2.б, п.2.3.5. Наказу МОЗ України від 17 січня 1995 року №6 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень) відносяться до легких тілесних ушкоджень.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в пред`явленому йому обвинуваченні визнав, щиро покаявся в скоєнні злочину, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння, стосовно часу, місця, способу вчинення та мотивів скоєнного ним кримінального правопорушення, визнає розпилення балончику, але заперечував нанесення удару ногою. Цивільний позов не визнає.
		Вина обвинуваченого ОСОБА_5 підтверджується також письмовими доказами, дослідженими в ході судового розгляду:
		Показаннями потерпілого ОСОБА_4 , який суду пояснив: що 15.04.2019 року він вирішив піти до сусіда з квартири АДРЕСА_5 та з`ясувати у чому причина протікання системи водопостачання та вирішити, що робити із ремонтом у нього в квартирі, так як у нього маються потьоки на стінах. Відкривши двері своєї квартири сусід із квартири АДРЕСА_5 розпилив обличчя газовий балончик, після чого вдарив правою ногою в область лівої сторони обличчя. В тому числі зазначив, що йому була завдана моральна шкода, яку він оцінив у 10000 грн., про що ним також заявлено у цивільному позові. У судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.
		Показаннями свідка ОСОБА_6 , яка пояснила, що батько був з роздратованим обличчям, яке було червоного кольору, кричав, що не може дихати, йому бризнули газом. Самого нанесення удару ногою не бачила.
		Показаннями свідка ОСОБА_7 , що пояснила, відбувся конфлікт між сусідами, знає про те, що потерпілому бризнули газовим балончиком та нанесли удар в обличчя, особисто нею викликалась швидка допомога.
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 22.05.2019 року з ілюстративним матеріалом, за участю потерпілого ОСОБА_4 , та спеціаліста, в ході якого ОСОБА_4 розповів про обставини вчиненого стосовно нього кримінального правопорушення, та на статисті показав яким чином йому були завдані тілесні ушкодження.
		- відповідно до висновку експерта № 09/1127-С/2019 від 24.05.2019 року також зазначено, що на підставі даних судово-медичної експертизи гр-на ОСОБА_4 , 1960 р.н., приходжу к висновкам, що у нього малися: ділянка травматичного набряку м`яких тканин та синець на голові, які виникли від ударної тупого твердого предмету; хімічний опік кон`юнктиви та рогівки обох очей 1 ступеню, які винникли від дії хімічного агенту. 
		Всі встановлені у гр-на ОСОБА_4 тілесні ушкодження могли бути отримані в термін, вказаний в ухвалі про призначення судово- медичної експертизи.
		По ступеню тяжкості це легкі тілесні ушкодження ( відповідно до п.п.2.3.2 « б» п.2.3.5. Наказу МОЗ України від 17 січня 1995 року № 6 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень).
		   Об`єктивних судово-медичних даних для відповіді на питання №4 ухвали про призначення судово-медичної експертизи не мається.
		   Обставини на які посилається гр-н ОСОБА_4 , в ході проведення з ним слідчого експерименту, в загалі не суперечать об`єктивним судово-медичним даним в частині способу та механізму спричинення йому тілесних ушкоджень.
		Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінив кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку та находить їх достатніми та допустимими, такими що узгоджуються між собою, об`єктивно доказуючими вину обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, у зв`язку з чим приходить до висновку щодо можливості покласти їх в основу ухваленого вироку суду.
		За таких обставин, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_5 скоїв злочин та кваліфікуєйого дії зач. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.
		При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до злочину невеликої тяжкості, його наслідки, ставлення обвинуваченого до вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на облікуу лікаря психіатра, нарколога не перебуває, за місцем проживаннята останнього місця роботи характеризуєтьсяпозитивно,який має на утриманні двох млолітнчх дітей, працевлаштований,має постійне місце реєстрації та проживання.
		Згідно досудової доповіді, інспектора Холодногірського районного відділу філії державної установи Центр пробації в Харківській області, виправлення ОСОБА_5 без позбавлення волі, або обмеження волі можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у томі числі для окремих осіб).
		Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 , суд визнає його щире каяття.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд не вбачає.
		   Відповідно до змісту ст. ст. 50, 65КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та наявність обставин, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Так, згідно з роз`ясненнями, які містить п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суди при призначенні покаранняв кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винниму вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст.65КК України стосовно загальних засадпризначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		Виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.
		При призначенні покарання обвинуваченому суд, керуючись вимогами ст.65 КК України, поряд з наведеними вище даними про його особу, обставиною, яка пом`якшує покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який, відповідно до ст.12 КК України, відноситься до злочинів невеликої тяжкості, конкретні обставини справи, та вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів призначити покарання в межах санкції статті закону, що передбачає кримінальну відповідальність, у виді громадських робіт у розмірі, вищому мінімального розміру для даного виду покарання. 
		Цивільний позов ОСОБА_4 обвинувачений ОСОБА_5 як зазначено више визнав частково. Вирішуючи питання щодо заявленогопотерпілим ОСОБА_4 позову, суд виходить з наступного:
		Відповідно до ст. 328 КПК України, постановляючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє його повністю, частково, або відмовляє в його задоволенні.
		Згідно з роз`ясненнями, що містяться в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду "Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна" при вирішенні питання про відшкодування матеріальної шкоди, суд має керуватися відповідними нормами цивільного законодавства, які регулюють майнову відповідальність за шкоду, заподіяну фізичним та юридичним особам.
		Що стосується заявлених потерпілим позовних вимог про відшкодування йому моральної шкоди обвинуваченим у розмірі 10 000 грн., то суд зазначає наступне.
		Згідно з ч. 1 ст. 23 ЦК України, підставою для відшкодування моральної шкоди є порушення прав особи, при цьому моральна шкода може полягати: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Відповідно до роз`яснень, викладених у п. п. 3, 9 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від31березня 1995року №4«Про судовупрактику всправах провідшкодування моральної(немайнової)шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Аналогічні вимоги містяться у п. 2 ч. 3 ст. 23 ЦК України.
		Визначаючи розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню позивачу суд враховує характер та обсяг душевних страждань, яких зазнав позивачвнаслідок вчинення протиправних дій ОСОБА_5 , а також те, що протиправними діями обвинуваченого спричинена моральна шкода, яка виразилась у моральних переживаннях потерпілого за своє здоров`я та життя під час вчинення відносно нього протиправних дій, моральних переживаннях у зв`язку з нанесенням тілесних ушкоджень, наслідки ушкодження, характер та тривалість немайнових втрат, витрачанням часу на судові тяжби, суд, виходячи з засад розумності та справедливості, враховуючи майновий стан відповідача, приходить до висновку щодо задоволення позовних в частині стягнення моральної шкоди з винної особи на його користь у розмірі 5 000 грн.
		   Керуючись ст.ст. 373, 374КПК України суд, -
		 
		                       З А С У Д И В:
		 
		ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин.
		Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 (пять тисяч) грн.
		В іншій частині позовних вимог відмовити.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		 
		 
		               Суддя                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...