Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/12339/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо виборчого процесу та референдуму, зокрема щодо; виборів Президента України, з них; інформаційного забезпечення виборів.
Надіслано для оприлюднення: 06.12.2019. Зареєстровано: 08.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 09.12.2019.
Дата набрання законної сили: 06.12.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/12339/19                                                                              
		 
		УХВАЛА
		про передачу справи за інстанційною підсудністю
		 
		  06 грудня 2019 року                                                                                            м. Київ
		Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду в складі: головуючого - судді Бараненка  І.І., суддів - Бабенка К.А., Чаку Є.В., розглянувши матеріали адміністративної справи №  640/12339/19 за позовом ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії, Державної казначейської служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
		ВСТАНОВИЛА:
		08 липня 2019 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 позовом до Центральної виборчої комісії, Державної казначейської служби України, в якому просив визнати протиправними дії Центральної виборчої комісії щодо перерахування 1005000,00 грн. до Державного бюджету України та зобов`язати Державну казначейську службу України повернути помилково перераховані кошти. 
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 серпня 2019 року відкрито провадження в даній справі.
		09 вересня 2019 року Державна казначейська служба України подала клопотання про передачу справи до Шостого  апеляційного адміністративного суду.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 листопада 2019 року адміністративну справу передано на розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.
		В обґрунтування ухвали суд, пославшись на норми частини другої статті 22, частини третьої статті 273 КАС України, положення статті 11 Закону України «Про вибори Президента України», інші норми права дійшов висновку про те, що позов підлягає розгляду Шостим апеляційним адміністративним судом як судом першої інстанції, оскільки позивачем оскаржуються дії Центральної виборчої комісії, які були вчинені під час виборчого процесу.
		Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що справу належить передати до Окружного адміністративного суду міста Києва, виходячи з наступного.
		Пунктом 6 частини першої статті 19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом.
		Згідно з частиною третьою статті 273 КАС України рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії щодо встановлення результатів виборів чи всеукраїнського референдуму оскаржуються до Верховного Суду. Усі інші рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії, члена цієї комісії, прийняті у межах виборчого процесу, оскаржуються до апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ.
		Під виборчим процесом необхідно розуміти здійснення суб`єктами виборчого процесу виборчих процедур щодо підготовки та проведення відповідних виборів у строки, передбачені законодавством, які починаються у законодавчо визначений термін та закінчуються офіційним оприлюдненням результатів виборів.
		Згідно з частиною четвертою статті 11 Закону України «Про вибори Президента України» виборчий процес включає такі етапи:
		1) висування та реєстрація кандидатів на пост Президента України;
		2) утворення окружних та дільничних виборчих комісій;
		3) проведення передвиборної агітації;
		4) утворення спеціальних виборчих дільниць, що існують на тимчасовій основі;
		5) складання списків виборців, їх перевірка та уточнення;
		6) голосування у день виборів Президента України;
		7) підрахунок голосів виборців, встановлення підсумків голосування і результатів виборів Президента України та їх офіційне оголошення;
		8) припинення повноважень окружних та дільничних виборчих комісій.
		За змістом наведених правових норм пов`язаність правовідносин з виборчим процесом полягає в тому, що спірні правовідносини повинні виникнути в межах виборчого процесу й стосуватися підготовки та проведення виборів. Спори, які виникли поза межами виборчого процесу або не стосуються виборчого процесу, не належать до виборчих спорів у розумінні КАС України, а тому визначення судової юрисдикції таких спорів та їх розгляд здійснюється в загальному порядку.
		Колегія суддів вважає, що позов ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії поданий поза межами виборчого процесу і не стосується його безпосередньо, а тому відповідно до частини першої статті 22 КАС України дана справа відноситься до інстанційної юрисдикції місцевого адміністративного суду, тобто Окружного адміністративного суду міста Києва.
		З урахуванням принципу верховенства права, колегія суддів застосовує положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (надалі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини.
		Зокрема,  стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод  гарантує особі право на справедливий суд, яке включає в себе право на доступ до правосуддя.
		Європейський Суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов`язаної з його або її правами та обов`язками (п. 36 рішення від 21.02.1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства»). На це «право на суд», в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (п.  30 рішення у справі «Наталія Михайленко проти України» від 30.08.2013 року, заява №49069/11).
		Разом з тим, як зазначає Європейський Суд з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010 року, заява №45783/05). Поняття «суд, встановлений законом» у частині 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, вирішує спір, що підлягає розгляду судом іншої юрисдикції (п.п. 24-25 рішення у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20.07.2006 року, заяви №29458/06 і №29465/04).
		Відповідно до частини 1  статті 19 КАС України, правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами, юрисдикція яких поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких  законом  встановлений інший порядок судового вирішення.
		Системний аналіз зазначених правових норм з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини дає підстави для висновку, що  Шостому апеляційному адміністративному суду, як суду першої інстанції, підсудні справи щодо оскарження лише тих рішень, дій чи бездіяльності Центральної виборчої комісії, які прийняті, вчинені (допущені) в межах виборчого процесу.
		Відповідно до частини третьої статті  1, частини першої статті  5 Закону України «Про Центральну виборчу комісію», комісія є юридичною особою, має печатку із своїм найменуванням. Місцезнаходженням Комісії є столиця України - місто Київ.
		У свою чергу, згідно з частиною другою  статті 26 КАС України, позови до юридичних осіб подаються до суду за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
		Відтак, справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності Центральної виборчої комісії, які прийняті, вчинені (допущені) поза межами виборчого процесу, подаються до Окружного адміністративного суду міста Києва, як суду за місцезнаходженням відповідача.
		З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що справа підлягає передачі до Окружного адміністративного суду міста Києва.
		Керуючись статтями 7, 22, 29, 243, 248 КАС України колегія суддів,
		УХВАЛИЛА:
		Адміністративну справу №  640/12339/19 за позовом ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії, Державної казначейської служби України передати до Окружного адміністративного суду міста Києва.
		Дана ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строки, передбачені статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Головуючий        суддя                                                             І.І.  Бараненко
		 
		суддя                                                                                            К.А.  Бабенко
		 
		          суддя                                                                                           Є.В.  Чаку

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...