Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 199/9235/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: 06.12.2019. Зареєстровано: 08.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 10.12.2019.
Дата набрання законної сили: 04.12.2019
Номер судового провадження: 22-ц/803/7131/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Провадження № 22-ц/803/7131/19 Справа № 199/9235/18   Суддя у 1-й інстанції - Руденко В. В. Суддя у 2-й інстанції - Каратаєва Л. О.
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		04 грудня 2019 року                                                                м. Дніпро
		 
		Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
		головуючого - Каратаєвої Л.О.
		 
		суддів - Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М.,
		 
		за участю секретаря судового засідання - Літвінової А.Г.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпрі ради про скасування рішення № 232 від 16 листопада 2018 року; треті особи: Амур-Нижньодніпровська районна у м. Дніпрі рада, Центр соціальних служб для дітей, сім`ї та молоді Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпрі ради, - 
		                                В С Т А Н О В И Л А:
		28 листопада 2018 року позивач звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому просила суд скасувати його рішення від 16.11.2018 р. за № 232 «Про вибуття дитини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 з прийомної сім`ї ОСОБА_1 та припинення функціонування припинення прийомної сім`ї». В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 16 листопада 2018 року відповідачем по справі було прийнято рішення за № 232 «Про вибуття дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з прийомної сім`ї ОСОБА_1 та припинення функціонування припинення прийомної сім`ї», котрим була виведена з прийомної сім`ї позивача дитина позбавлена батьківського піклування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та влаштована до державного закладу на повне державне забезпечення; також припинено функціонування прийомної сім`ї позивача; крім того визначені такими, що втратили чинність: - договір про влаштування дитини на виховання та спільне проживання у прийомній сім`ї від 24.11.2016 р. за № 02/3235-1; - рішення виконкому Амур-Нижньодніпровської районної Ради у місті Дніпро від 20.11.2015 р. за № 236 «Про створення прийомної сім`ї, надання статусу прийомної матері ОСОБА_1 та влаштування дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на виховання та спільне проживання». Позивач зазначила, що з даним рішенням не погоджується, оскільки рішення відповідача обґрунтовується тим, що на прийомну сім`ю позивача протягом 2018 року були скарги з боку органів поліції з приводу того, що неповнолітній ОСОБА_2 тікав з дому від прийомної матері та бродяжничав, в зв`язку з чим пона притягувалась до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП України, Проте вважає, що дитина ОСОБА_2 не бродяжничав, а лише перебувала у легкому психологічному розладі, що на стан здоров`я дитини впливало те, що він має затримку розвитку та мінімальну мозкову діяльність, через, що в поведінці спостерігались прояви, котрі невірно охарактеризовані, як бродяжництво. Дитина протягом більш чим 3 роки знаходиться на обліку у лікаря невролога та психіатра. 
		Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 травня 2019 року у позові ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпрі ради про скасування рішення № 232 від 16 листопада 2018 року - відмовлено (а.с.198-202). 
		Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 , звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі (а.с.208-215).
		Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
		Судом першої інстанції встановлено, що  ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції 05 березня 2009 року складено відповідний актовий запис № 251 (том 1 а.с.76).
		Розпорядженням голови районної державної адміністрації Дніпропетровської районної державної адміністрації № 1427-р від 12 жовтня 2012 року, встановлено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який перебуває в комунальній установі Запорізькому обласному спеціалізованому будинку дитини «Сонечко» статус дитини, позбавленої батьківського піклування (том 1 а.с.74).
		Рішенням Виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради № 236 від 20.11.2015 року, створено прийомну сім`ю на базі родини ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Влаштовано малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на виховання та спільне проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Покладено персональну відповідальність за життя, здоров`я, фізичний та психологічний розвиток ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на прийомну мати ОСОБА_1 (том 1 а.с.74-75)
		24.11.2016 року між головою районної у місті ради та прийомною матір`ю ОСОБА_1 підписаний договір № 02/3235-1 «Про влаштування дитини на виховання та спільне проживання у прийомній сім`ї» (том 1 а.с.89).
		Рішенням Виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради № 232 від 16.11.2018 року вирішено вивести з прийомної сім`ї ОСОБА_1 дитину, позбавлену батьківського піклування, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та влаштувати до державного закладу на повне державне забезпечення, припинено функціонування прийомної сім`ї ОСОБА_1 ; договір про влаштування дитини на виховання та спільне проживання у прийомній сім`ї від 24.11.2016 № 02/3235-1 та рішення виконкому Амур-Нижньодніпровської районної у місті ради від 20.11.2015 № 236 «Про створення прийомної сім`ї, надання статусу прийомної матері ОСОБА_1 та влаштування дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на виховання та спільне проживання» вважається таким, що втратило чинність (том 1 а.с.32-33).
		Судом першої інстанції також встановлено, що згідно до інформації Амур-Нижньодніпровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області від 02.11.2018 року родина ОСОБА_1 , в якій виховується прийомна дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , неодноразово потрапляла у поле зору працівників поліції, у зв`язку з тим, що має розлади психічного здоров`я та поведінки, має схильність до бродяжництва й постійно втікає від своєї прийомної матері. Факт, що тричі дитини тікала з дому і на її пошуки були залучені працівники поліції, підтвердила суду позивач по справі (том 1 а.с.79,80).
		За інформацією КЗО «СЗШ № 43» ДМР від 13.11.2018 дитина ОСОБА_2 з початку навчального 2018 року по час надання довідки не приступив до навчання. В КЗО «СЗШ №43» ДМР прийомна матір надала довідку ДЦПМС № 8, що з 03.09.2018 по 02.11.2018 дитина знаходиться в стані перенесеного набряку головного мозку, судомному синдромі, функціональної депресії, затримкою психічного розвитку. На прохання педагога - організатора школи привести дитину до школи на бесіду прийомна мати повідомила, що дитина знаходиться в такому стані, що не має змоги прийти до школи. Але кожного дня, ввечері дитина сама здійснює прогулянку по вулиці.
		Відповідно до інформації КЗ «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №8» ДМР за час перебування на обліку прийомної сім`ї, ОСОБА_1 , повного контакту з родиною встановити не вдалося. Дитина потребувала психологічної та соціальної допомоги, прийомна мати, ОСОБА_1 тільки частково дотримувалась рекомендації лікарів щодо здоров`я дитини, її фізичного та морального розвитку. Зі слів позивача, вона з дитиною періодично проходила обстеження у спеціалістів вторинного та третинного рівнів медичної допомоги, але жодного документа, що підтверджує цей факт ОСОБА_1 не надала.
		Матеріали справи містять інформацію КЗ «Дніпровська міська клінічна лікарня №1» ДМР, згідно якої 31.10.2018 року на консультацію до завідувача консультативно-діагностичного відділенням зверталась позивач, як мати ОСОБА_2 . Було проведено аналіз амбулаторної карти для надання консультації щодо подальшої тактики ведення хлопчика. Матері було роз`яснено необхідність обстеження та лікування у невролога і психіатра, на що остання відповіла відмовою від призначеного лікування невролога та обіцяла госпіталізувати сина до спеціалізованого відділення (том 1 а.с.82).
		Згідно планових комісій відвідувань прийомної сім`ї та складених актів від 26.04.2018, 01.11.2018, у дитини спостерігається погіршення поведінки, проявляється його агресія по відношенню до бабусі (матері позивача), до неї відноситься знервовано, без поваги. На контакт зі спеціалістами не йде.
		Відповідно до Історії дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що перебуває у КЗ «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Добре вдома» під час діагностики практичним психологом, з`ясовано, що дитина, ОСОБА_2 проживаючи у прийомній сім`ї, був свідком постійних конфліктів поміж ОСОБА_1 та її матір`ю, ОСОБА_3 ОСОБА_2 мав остороги стосовно їжі, сну, гри, які були навіяні прийомною матір`ю за час проживання у родині. Тривалий час хлопчик відмовлявся взагалі від їжі у закладі, так як проживаючи у прийомній сім`ї вживав страви швидкого приготування, майже забув сектор продуктів, із яких готується їжа. Дитина має емоційно не стабільний стан, часто згадує конфлікти та бійки у прийомній сім`ї. Після візитів ОСОБА_1 до КЗ «Центр соціальної підтримки «Добре вдома» фахівцями помічено, що у ОСОБА_2 спостерігаються регрес у соціалізації, навчанні, поведінка дитини стає агресивною по відношенню до інших дітей та працівників закладу. Зроблено висновок, що у період перебування ОСОБА_2 у прийомній сім`ї ОСОБА_1 дитина показала регрес у розвитку, перебувала в обстановці, що несла загрозу його життю, здоров`ю та подальшому розвитку.
		Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив із того, що оспорюване рішення відповідачем прийняте в інтересах дитини, доказів протилежного позивачем суду не надано, а тому вимоги позивача є необґрунтованими.
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції. 
		Відповідно до ч.3 ст. 52 Конституції України утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу.
		Правові, організаційні, соціальні засади та гарантії державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, визначає Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» №2342-IV від 13 січня 2005 року (далі - Закон №2342-IV).
		Згідно зі ст. 3 цього Закону основними засадами державної політики щодо соціального захисту дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, є: створення умов для реалізації права кожної дитини на виховання в сім`ї; виховання та утримання дітей за принципом родинності; забезпечення пріоритету форм влаштування; створення умов для надання психологічної, медичної та педагогічної допомоги тощо.
		Відповідно до ч. 1 та 4 ст. 6 Закону №2342-IV за умови втрати дитиною батьківського піклування відповідний орган опіки та піклування вживає вичерпних заходів щодо влаштування дитини в сім`ї громадян України - на усиновлення, під опіку або піклування, у прийомні сім`ї, дитячі будинки сімейного типу.
		       Порядок передачі дітей на усиновлення, виховання та спільне проживання в прийомні сім`ї або дитячі будинки сімейного типу затверджується Кабінетом Міністрів України.
		Згідно зі ст. 256-4 СК України рішення про створення прийомної сім`ї приймається районною, районною в містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, виконавчим комітетом міської (міст республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення) ради в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Між прийомними батьками та органом, який прийняв рішення про створення прийомної сім`ї, на основі типового договору укладається договір про влаштування дітей до прийомної сім`ї. Орган, який прийняв рішення про створення прийомної сім`ї, зобов`язаний контролювати виконання прийомними батьками своїх обов`язків щодо виховання та утримання дітей. Положення про прийомну сім`ю та типовий договір про влаштування дітей до прийомної сім`ї затверджуються Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до норм Положення про прийомну сім`ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. N 565:
		Рішення про утворення прийомної сім`ї приймається районною, районною у м. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим комітетом міської ради (міст республіканського значення Автономної Республіки Крим і міст обласного значення) на підставі заяви сім`ї або окремої особи, які виявили бажання утворити прийомну сім`ю, за поданням відповідного висновку служби у справах дітей районної, районної у м. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчих комітетів міських рад про можливість утворення прийомної сім`ї за результатами проходження курсу підготовки і рекомендацією відповідного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді. Зазначена сім`я або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, обов`язково інформується про стан здоров`я, фізичний та розумовий розвиток дітей, яких вони бажають взяти на виховання та спільне проживання.
		Орган, який прийняв рішення про утворення прийомної сім`ї, несе відповідальність за її функціонування відповідно до законодавства.
		На підставі рішення про утворення прийомної сім`ї між прийомними батьками та органом, який прийняв рішення про її утворення, укладається договір про влаштування дітей до прийомної сім`ї на виховання та спільне проживання (далі - договір) за формою згідно з додатком.
		Дія договору припиняється у разі виникнення в прийомній сім`ї несприятливих умов для виховання дітей та спільного проживання (важка хвороба прийомних батьків, зміна їх сімейного стану, відсутність взаєморозуміння батьків з дітьми, конфліктні стосунки дітей), невиконання прийомними батьками обов`язків щодо належного виховання, розвитку та утримання дітей, порушення схеми антиретровірусної терапії дитини, повернення дітей рідним батькам (опікуну, піклувальнику, усиновителю), досягнення дитиною повноліття, досягнення батьками пенсійного віку, за згодою сторін та з інших причин, передбачених договором, а також за наявності обставин, зазначених у ст. 212 СК України.
		У разі припинення дії договору сім`я позбавляється статусу прийомної, а питання про подальше влаштування дітей вирішується органом опіки і піклування (дітей, уражених ВІЛ-інфекцією, - органом опіки і піклування на підставі висновку закладу охорони здоров`я), який вживає вичерпних заходів до запобігання поверненню (влаштуванню) дітей в інтернатні заклади.
		Контроль за виконанням договору, а також за умовами проживання, виховання прийомних дітей здійснюють місцеві служби у справах дітей і органи опіки та піклування районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих комітетів міських рад.
		Згідно зі ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
		Аналіз вказаних норм дозволяє зробити висновок, що договір про влаштування дитини у прийомну сім`ю є таким, що укладається уповноваженим органом на виконання його функцій з управління у справах сім`ї - райдержадміністраціями, порядок та підстави укладання та розірвання такого договору, визначені приписами Положення про прийомну сім`ю, що відповідає вимогам Сімейного кодексу України. Контроль за виконанням такого договору покладений на місцеві служби у справах дітей і органи опіки та піклування.
		Рішенням Виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради № 232 від 16.11.2018 року вирішено вивести з прийомної сім`ї ОСОБА_1 дитину, позбавлену батьківського піклування, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та влаштувати до державного закладу на повне державне забезпечення, припинено функціонування прийомної сім`ї ОСОБА_1 ; договір про влаштування дитини на виховання та спільне проживання у прийомній сім`ї від 24.11.2016 № 02/3235-1 та рішення виконкому Амур-Нижньодніпровської районної у місті ради від 20.11.2015 № 236 «Про створення прийомної сім`ї, надання статусу прийомної матері ОСОБА_1 та влаштування дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на виховання та спільне проживання» вважається таким, що втратило чинність.
		Судом першої інстанції встановлено та не спростовано апелянтом, що у період перебування ОСОБА_2 у прийомній сім`ї ОСОБА_1 дитина показала регрес у розвитку, перебувала в обстановці, що несла загрозу його життю, здоров`ю та подальшому розвитку. 
		Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що на стан здоров`я дитини вплинуло те, що він має затримку розвитку та мінімальну мозкову діяльність, через що у поведінці дитини спостерігаються прояви, які невірно охарактеризовані судом, як бродяжництво, а має місце те, що дитина хвора. 
		Суд першої інстанції взяв до уваги, як здоров`я дитини так і її психологічний стан, що підтверджується матеріалами справи. 
		Згідно з інформацією Амур-Нижньодніпровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області від 02.11.2018 року. родина ОСОБА_1 , в якій виховується прийомна дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , неодноразово потрапляла у поле зору працівників поліції, у зв`язку з тим, що малолітній ОСОБА_2 , який має розлади психічного здоров`я та поведінки, має схильність до бродяжництва й постійно втікає від своєї прийомної матері. Факт, що тричі дитини тікала з дому і на її пошуки були залучені працівники поліції, підтвердила в суді першої інстанції сама позивачка. 
		Доводи апеляційної скарги, що на поведінку дитини мав вплив медичний фактор, дитина проходила курс обстеження та лікування, не спростовують висновок суду та не може бути підставою для задоволення позовних вимог. 
		Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оспорюване рішення Виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради № 232 від 16.11.2018 року, прийняте в інтересах дитини.
		Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з рішенням суду, викладення обставин справи із наданням власних коментарів та висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для апелянта.
		Відповідно до ч. 1 ст.89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що, з`ясувавши в достатньо повному об`ємі права та обов`язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд першої інстанції ухвалив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в мате ріалах справи письмовими доказами.
		Згідно ст..375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Враховуючи викладене та конкретні обставини справи, судове рішення відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права і тому, колегія апеляційного суду вважає, що правових підстав для його скасування немає, а тому доводи апеляційної скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.
		       Керуючись ст. 259, 367, 369, 374, 375,381-384 ЦПК України, -
		П О С Т А Н О В И В:
		       Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		       Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 травня 2019 року залишити без змін.
		       Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства.
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...