Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 920/1015/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Виконання договору кредитування; Інший спір про виконання договору кредитування.
Надіслано для оприлюднення: 09.12.2019. Зареєстровано: 09.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 10.12.2019.
Дата набрання законної сили: 04.12.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"04" грудня 2019 р.           Справа№ 920/1015/19
		Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:           Євсікова О.О.
		суддів:            Чорногуза М.Г. 
		          Агрикової  О.В. 
		 
		за участю:
		секретаря судового засідання: Гузир І.А.,
		представників сторін:
		позивача: Ягодки О.О.,
		відповідача-1: Танчика О.М.,
		відповідача-2: Танчика О.М.,
		розглянувши апеляційну скаргу 
		Акціонерного товариства «Сбербанк»
		на ухвалу Господарського суду Сумської області від 07.10.2019 (повний текст рішення складено 07.10.2019)
		у справі № 920/1015/19 (суддя Джепа Ю.А.)
		за позовом Акціонерного товариства «Сбербанк»
		до 1. Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання»,
		     2. Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб»
		про стягнення 40.152.366,76 дол. США та 671.975.659,19 грн,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Ухвалою Господарського суду Сумської області від 07.10.2019 у справі №920/1015/19 відмовлено Акціонерному товариству "Сбербанк" у задоволенні заяви про забезпечення позову від 27.09.2019 вих. № 15558/5/06-2.
		Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем не доведено того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
		Не погодившись із постановленою ухвалою, позивач подав до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 07.10.2019 у справі № 920/1015/19 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву Акціонерного товариства "Сбербанк" про забезпечення позову від 27.09.2019 вих. № 15558/5/06-2.
		Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2019 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Агрикова О.В., Чорногуз М.Г.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Сбербанк» на ухвалу Господарського суду Сумської області від 07.10.2019 у справі № 920/1015/19, розгляд справи призначено на 04.12.2019.
		Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що місцевий суд не надав належної уваги тому, що: відповідач-1 навмисно ухиляється від виконання зобов`язань перед позивачем та водночас виконує зобов`язання перед іншими кредиторами; відповідачі не проводять розрахунків через рахунки, відкриті в АТ «Сбербанк», що, на думку позивача, свідчить про навмисне виведення грошових коштів з метою ухилення від виконання зобов`язання; наявність у відповідача-1 нерухомого майна, необтяженого іпотекою, вказує на можливість його відчуження третім особам, у зв`язку з чим буде неможливо виконати зобов`язання перед позивачем; відповідач-1 також має прострочену заборгованість перед іншими кредиторами, від погашення якої він ухиляється; щодо відповідача-1 відкрита велика кількість виконавчих проваджень про стягнення заборгованості. Наведені обставини, на думку апелянта, можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову.
		У відзиві (надійшов до суду 28.11.2019) на апеляційну скаргу відповідач-2 проти задоволення апеляційної скарги заперечив та зазначив, що твердження апелянта про відсутність (недостатність) у відповідача-2 майна, за рахунок якого можуть бути задоволенні вимоги позивача, є безпідставними та непідтвердженими матеріалами справи, а грошові зобов`язання відповідача-1 перед позивачем, окрім договору поруки, забезпечені відповідними іпотечним договором та договором застави, про наявність яких позивач не повідомив місцевий суд при поданні заяви про забезпечення позову.
		У відзиві (надійшов до суду 28.11.2019) на апеляційну скаргу відповідач-1 проти задоволення апеляційної скарги заперечив та зазначив, що лише заставна вартість предмету іпотеки за вищевказаним іпотечним договором становить 109,6 % від сукупних сум, наданих позивачем за кредитним договором, що спростовує твердження апелянта про ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
		У відповіді на відзив (надійшла до суду 04.12.2019) апелянт зазначив, що вищевказані договори застави та іпотеки, на його думку, не можуть гарантувати виконання рішення суду в разі задоволення позову.
		В судовому засіданні 04.12.2019 представник позивача надав усні пояснення у справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити  апеляційну скаргу.
		Представник відповідача-1 надав усні пояснення у справі, відповів на запитання суду, просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
		Представник відповідача-2 надав усні пояснення у справі, відповів на запитання суду, просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
		 
		Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		Як вбачається з матеріалів справи, 03.10.2019 Акціонерне товариство "Сбербанк" звернулось до місцевого суду з позовною заявою від 27.09.2019 вих. № 15513/5/06-2, відповідно до якої просило суд:
		1) прийняти позовну заяву до розгляду та порушити провадження у справі;
		2) стягнути солідарно з Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" та Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" на свою користь заборгованість за кредитним договором від 11.02.2011 № 02-В/11/38/ЮО в розмірі 40.152.366,76 доларів США та 671.975.659,19 грн, в тому числі: прострочена заборгованість за Кредитною лінією - 26.000.000,00 доларів США; проценти за користуванням Кредитною лінією - 14.152.366,45 доларів США, пеня за прострочення сплати заборгованості за Кредитною лінією - 199.678.829,77 грн; пеня за прострочення сплати процентів за користування Кредитною лінією - 472.296.829,42 грн;
		3) стягнути з відповідача всі судові витрати, понесені позивачем у даній справі.
		Разом з позовною заявою позивач подав до місцевого суду заяву від 27.09.2019 вих. № 15558/5/06-2 про забезпечення позову шляхом: накладення арешту на грошові кошти в межах суми боргу в розмірі 40.152.366,76 доларів США та 671.975.659,19 грн, що належать Акціонерному товариству "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" та розміщені на всіх рахунках у банківських та інших фінансово-кредитних установах; накладення арешту на грошові кошти в межах суми боргу в розмірі 40.152.366,76 доларів США та 671.975.659,19 грн, що належать Дочірньому підприємству "Завод Обважнених бурильних та ведучих труб" та розміщені на всіх рахунках в усіх банківських та інших фінансово-кредитних установах; накладення арешту на нерухоме майно в межах суми заявлених позовних вимог та судових витрат, що належить Акціонерному товариству "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання"; накладення арешту на все рухоме майно в межах суми заявлених позовних вимог та судових витрат, що належать Акціонерному товариству "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання"; накладення арешту на нерухоме майно в межах суми заявлених позовних вимог та судових витрат, що належить Дочірньому підприємству "Завод обважнених бурильних та ведучих труб", та заборони Дочірньому підприємству "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" в особі будь-яких його органів, посадових осіб, працівників та представників вчиняти будь-які дії та укладати будь-які правочини щодо відчуження рухомого майна, обтяження рухомого майна або передачі прав на рухоме майно третім особам; накладення арешту та заборони будь-яким особам відчужувати/передавати право власності, перехід права власності у будь-який спосіб частки (долі) у статутних капіталах підприємств, учасником яких є Акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання".
		Положеннями ст. 136 ГПК України встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
		За змістом ч. 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
		Місцевий суд вірно зазначив, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
		Однак, як вбачається із заяви про забезпечення позову, позивач не обґрунтував належними доказами необхідності накладення арештів майно відповідачів та заборони вчиняти їм певні дії, а також не довів, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
		Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, оскільки обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном може призвести до незворотних наслідків.
		Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.
		Водночас, за приписами ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Колегія суддів погоджується з місцевим судом у тому, що заява Акціонерного товариства "Сбербанк" про забезпечення позову не містить обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують неймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить достатнього обґрунтування наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
		Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (банк, кредитор) та відповідачем-1 (позичальник) 11.02.2011 був укладений кредитний договір №02-В/11/38/ЮО (далі - Кредитний договір), за яким позивач просить стягнути спірну заборгованість.
		У позовній заяві банк також зазначає, що з метою забезпечення зобов`язань відповідача-1 перед позивачем за Кредитним договором між позивачем та відповідачем-2 (поручитель) був укладений договір поруки від 19.01.2017, посвідчений приватним нотаріусом Сумського нотаріального округу Нагорною Н.В. та зареєстрований в реєстрі за № 312 (далі - Договір поруки).
		Однак, як вбачаться з відзивів на апеляційну скаргу, наданих відповідачами, грошові зобов`язання відповідача-1 перед позивачем, окрім договору поруки, забезпечені відповідними іпотечним договором та договором застави, про наявність яких позивач не повідомив місцевий суд при поданні заяви про забезпечення позову.
		Крім того, за розділом 2 Кредитного договору належне виконання зобов`язання позичальника за цим договором забезпечується:
		- іпотекою нежитлових приміщень, розташованих за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Комарова, 2, які належать майновому поручителю Дочірньому підприємству «Завод обважнених бурильних та ведучих труб»;
		- заставою рухомого майна, що зберігаються за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Комарова, 2, яке належить майновому поручителю Дочірньому підприємству «Завод обважнених бурильних та ведучих труб»;
		- порукою Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» на повний розмір зобов`язань позичальника за цим договором. 
		Представник позивача у судовому засіданні не заперечив проти того факту, що на забезпечення виконання зобов`язань за Договором поруки між позивачем та відповідачем-2 був укладений Іпотечний договір від 07.05.2014, посвідчений Нагорною Н. В., приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 3172 (далі - Іпотечний договір), Договір застави від 07.05.2014, посвідчений Нагорною Н.В., приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 3174 (далі - Договір застави).
		Згідно з умовами Іпотечного договору, предметом іпотеки є нежитлові приміщення і будівлі загальною площею 93.884,40 кв. м, розташовані за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Комарова, 2.
		При цьому заставна вартість предмету іпотеки за офіційним обмінним курсом НБУ/крос-курсом становить 28.481.785,38 долл. США, що, як зазначають відповідачі, становить 109,6 % від сукупних сум, наданих банком за Договором.
		У свою чергу представник позивача не навів належних аргументів на спростування вартості предмета іпотеки чи застави.
		 
		Отже, місцевий суд дійшов правомірного висновку, що позивач не надав належних обґрунтувань та доказів в підтвердження наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, не надав жодних доказів, які б свідчили про можливе істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або позбавлення заявника можливості ефективно захистити його порушені чи оспорювані права та інтереси, за захистом яких буде звертатись до суду, у разі невжиття таких заходів забезпечення позову.
		При цьому колегія суддів відхиляє посилання апелянта як на підставу для забезпечення позову на те, що відповідач-1 навмисно ухиляється від виконання зобов`язань перед позивачем та водночас виконує зобов`язання перед іншими кредиторами; відповідачі не проводять розрахунків через рахунки, відкриті у АТ «Сбербанк», наявність у відповідача-1 нерухомого майна, необтяженого іпотекою; відповідач-1 має прострочену заборгованість перед іншими кредиторами, від погашення якої він ухиляється; щодо відповідача-1 відкрита велика кількість виконавчих проваджень про стягнення заборгованості.
		Колегія суддів, беручи до уваги обставини забезпечення виконання зобов`язання з погашення спірної заборгованості договорами поруки, застави, іпотеки а також аналіз фінансової звітності позичальника з позитивним фінансовим розрахунком, наведений в п. 2 заяви про забезпечення позову (т. 1, а.с. 9 - 11), вважає, що наведені аргументи не є беззаперечним свідченням наміру відповідачів ухилися від виконання рішення суду в разі задоволення позову.
		Окремо колегія суддів відзначає, що місцевий суд підставно звернув увагу позивача на те, що заявник не запропонував конкретних пропозицій щодо зустрічного забезпечення всупереч ст. 139 ГПК України, а лише зазначив про недоцільність його застосування, хоча заявлені заходи забезпечення у визначному позивачем обсязі фактично можуть призвести до припинення господарської діяльності відповідачів.
		Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
		Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, колегія суддів вважає, що ухвала місцевого суду постановлена з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для вирішення питання про забезпечення позову, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
		Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень, викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.
		Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).
		Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня   2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
		Беручи до уваги наведене, всі інші аргументи учасників судового процесу колегія судів з урахуванням п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України відхиляє як такі, що не стосуються предмета спору, є явно необґрунтованими та неприйнятними з огляду на законодавство та усталену судову практику.
		У справі, що розглядається, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.
		Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що судове рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається. 
		Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
		Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275 - 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
		 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сбербанк» на ухвалу Господарського суду Сумської області від 07.10.2019 у справі № 920/1015/19 залишити без задоволення.
		 
		2. Ухвалу Господарського суду Сумської області від 07.10.2019 у справі № 920/1015/19 залишити без змін.
		 
		3. Повернути до Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/1015/19.
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
		Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 288, 289 ГПК України.
		 
		          Повний текст постанови складений 06.12.2019.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                            О.О. Євсіков 
		 
		Судді                                                                                М.Г. Чорногуз
		 
		                                                                                О.В.  Агрикова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...