Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 286/2136/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
Надіслано для оприлюднення: 09.12.2019. Зареєстровано: 10.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 10.12.2019.
Дата набрання законної сили: 01.04.2020 (частково)
Результат оскарження 01.04.2020 Апеляційний суд Житомирської області: змінено рішення місцевого суду
Номер судового провадження: 2/286/602/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 286/2136/19
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		26 листопада 2019 року                                 м. Овруч
		 
		Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
		головуючого судді Гришковець А. Л. 
		з секретарем   Павленко Л. В., 
		з участю представника                      
		відповідача, третьої особи   ОСОБА_1 ,      
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Овручі справу за позовом ОСОБА_2 до Державної казначейської служби України, прокуратури Житомирської області, Головного управління Національної поліції в Житомирській області про відшкодування моральної шкоди, завданої громадянинові незаконними  діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду , -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		Позивач звернувся до суду та просить стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на його користь 1000000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди завданої йому незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, мотивуючи тим, що незаконними діями працівників органів досудового розслідування: слідчого відділу Овруцького ВП Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області та Коростенської місцевої прокуратури, які виразились в незаконному повідомленні підозри, незаконному обшуку та фальшуванні матеріалів кримінального провадження внаслідок чого було постановлено виправдувальний вирок,  йому завдано моральної шкоди, яка полягає у душевних та психічних стражданнях, що продовжуються тривалий час, і потребується   значний час для відновлення попереднього стану.  
		Так, у  нього, тобто позивача, у зв`язку із постійним незаконним переслідуванням значно погіршився стан здоров`я. Він змушений був звертатися до лікаря невропатолога та вживати заспокійливі ліки. Внаслідок змін у щоденному житті (викликами в поліцію та численні судові засідання) він змушений був звільнитися з роботи. Окрім того, погіршилися стосунки у сім`ї та з оточуючими. Він втратив авторитет у друзів та знайомих. Справа набула суспільного резонансу серед односельців.  Для відновлення своєї сплюндрованої репутації він змушений був звертатись до правоохоронних органів, але йому протиправно було відмовлено у виконанні вимог ст.11 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування і суду». 
		Виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, яка на час розгляду справи в суді складала 4173 грн., мінімальний розмір шкоди, що визначений законодавцем, складає 76087 грн. (4173 грн. Х  18 місяців і 7 днів - час перебування позивача під незаконним кримінальним переслідуванням). Однак, враховуючи встановлені судом обставини протиправності дій правоохоронних органів, тривалість часу психологічних хвилювань, які він зазнав внаслідок порушення відносно нього кримінального провадження, в результаті чого погіршилися його нормальні життєві зв`язки та стан його здоро`я, не реабілітацією його відповідно до Закону, він вважає належною компенсацією моральної шкоди буде сума в 1000000 грн.. 
		Представником відповідача - Державної казначейської служби України подано відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що Казначейство, виконуючи свої повноваження, не здійснювало будь-яких протиправних дій відносно позивача; його прав та охоронюваних законом інтересів не порувало; фактичними даними, на підставі яких суд може встановити наявність або відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не володіє.  На підставі цього Казначейство є неналежним відповідачем по даній справі.
		Ухвалою Овруцького районного суду від 11.09.2019 до участі у справі було залучено прокуратуру Житомирської області та Головне управління Національної поліції в Житомирській області в якості співвідповідачів та Коростенську місцеву прокуратуру, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів. 
		Представниками відповідачів: прокуратури Житомирської області та Головного управління Національної поліції в Житомирській області також подано відзиви на позов. Головне управління Національної поліції в Житомирській області просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, зазначивши, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення шкоди, згідно приписів ст. 56 Конституції України та ст. 1173 ЦК України потрібна наявність таких елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, розмір шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та шкодою. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.  Неправомірність рішення, дій або бездіяльності органу державної влади має підтверджуватися відповідним рішенням суду, яке повинно мати преюдиційне значення у справі про відшкодування шкоди.  Відповідно вирок Овруцького районного суду від 05.06.2018, яким позивача було визнано невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 263 КК України, та виправдано у зв`язку з недоведеністю його вини у вчиненні вказаного злочину, не може мати преюдиційне значення для вирішення даної справи, оскільки підтверджує лише факт невинуватості позивача, а не свідчить про незаконність дій з боку правоохоронних органів та суду. За результатом службового розслідування, яке було призначено та проведено в Головному управлінні Національної поліції в Житомирській області, встановлено, що слідчим Овруцького ВП Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017060250000663 було зібрано докази вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 263 КК Україн, та за погодженням з процесуальним керівником Коростенської місцевої прокуратури оголошено про підозру останньому і направлено обвинувальний акт до суду. Однак, під час судового засідання обвинувачений та свідки змінили свої показання, що слідчому неможливо було передбачити, та що стало причиною винесення виправдувального вироку судом. Тобто, в діях органу досудового розслідування відсутня протиправна поведінка, внаслідок якої могла бути заподіяна шкода позивачу, а також відсутній причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що унеможливлює застосування до спірних правовідносин приписів ст.ст. 23,1176 ЦК України.  
		Представник  відповідача - прокуратури Житомирської області в своєму відзиві вказав, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з одного розміру мінімальної заробітної плати, який діяв на час розгляду справи, що становить 74140 грн. 30 коп.. Позивачем належним чином не доведено факту спричинення моральної шкоди,  не обґрунтовано її розмір, не підтверджено обсяг страждань, не надано допустимих доказів про розмір заподіяної моральної шкоди у розмірі 1000000 грн. за час перебування під слідством та судом. 
		Третьою особою -  Коростенською місцевою прокуратурою надано письмові пояснення  щодо позову, в яких остання зазначила, що з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати та 18 місяців перебування позивача під слідством та судом, оцінений позивачем розмір шкоди вважає необґрунтовано завищеним та таким, що не відповідає засадам розумності, виваженості і справедливості. Зауважила, що упродовж всього періоду перебування позивача під слідством та судом до нього не застосовувався жоден із запобіжних заходів. Належне йому майно та кошти не арештовувалися. Він не був обмежений у конституційних правах. За наявності бажання мав реальну можливість вільного пересування та працевлаштування. На підтвердження доводів щодо погіршення стану здоров`я, звільнення з роботи у зв`язку з перебуванням під слідством та судом позивачем належних та допустимих доказів щодо причинно-наслідкового зв`язку не надано. 
		Відповіді на відзив не подавалися.
		В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, але в позовній заяві та в клопотанні представник позивача просить справу розглядати без їх участі та задовольнити вимоги в повному обсязі. Крім того, в клопотанні повідомив, що позивачу, не дивлячись на судове рішення, яке набрало законної сили, так і не повернуто безпідставно вилучене у нього під час проведення обшуку майно, що вказує на протиправність дій з боку співвідповідачів та необхідність неймовірних зусиль, які необхідні для поновлення порушеного права.  
		Представники відповідачів: Державної казначейської служби України та Головного управління Національної поліції в Житомирській області в судове засідання не з`явилися, не повідомивши про причини неявки, хоча своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями. 
		Представник відповідача - прокуратури Житомирської області та третьої особи - Коростенської місцевої прокуратури, в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково на суму 74000 грн., тобто виходячи з одного розміру мінімальної заробітної плати, який діяв на час розгляду справи. Вказав, що до позивача запобіжний захід не застосовувався, його майно не арештовувалося, він був вільний у праві роботи.  На підтвердження доводів щодо погіршення стану здоров`я у зв`язку з перебуванням під слідством та судом позивачем належних та допустимих доказів щодо причинно-наслідкового зв`язку не надано. 
		Суд, вислухавши пояснення представника відповідача - прокуратури Житомирської області та третьої особи - Коростенської місцевої прокуратури, врахувавши письмові позиції учасників та дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому  задоволенню з наступних підстав.
		Згідно із ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		У ст. 19 ЦПК України закріплено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
		Тобто, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.
		За змістом положень статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
		Під час розгляду справи по суті судом встановлено, що 06.09.2017 відомості про те, що 06.09.2017 до Овруцького ВП Коростенського ВП  ГУНП в Житомирській області надійшов рапорт оперуповноваженого ОСОБА_4 про зберігання жителем с. Гладковичі Овруцького району за місцем свого проживання вогнепальної зброї, було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань з правовою кваліфікацією за ч.1 ст. 263 КК України (а.с. 8).   
		29.09.2017 ОСОБА_2 було вручено повідомлення про підозру у незаконному носінні холодної зброї без передбаченого законом дозволу, тобто у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України. При оскарженні вказавного повідомлення слідчий суддя прийшов до висновку про допущення порушень при врученні вказаного повідомлення (а.с. 9-11, 16-18).
		29.11.2017 ОСОБА_2 було вучено повідомлення про зміну підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 263 КК України (а.с. 12-14).
		Вирок Овруцького районного суду від 05.06.2018 (а.с.24-29) підтверджує, що ОСОБА_5 було визнано невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 263 КК України, та виправдано останнього за недоведеністю його винуватосі. При цьому суд встановив, що жодних належних та допустимих доказів на підтвердження обставин носіння ОСОБА_5 холодної зброї під час судового розслідування не встановлено та суду не надано.  В основу пред`явленої ОСОБА_5 підозри слідчим та прокурором були покладені лише визнавальні свідчення підозрюваного під час досудового розслідування, які він не підтвердив в суді, а також свідчення свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які в судовому засіданні відмовилися від своїх показань, посилаючись на те, що дані показання були дані під примусом поліції.
		Вказаний виправдувальний вирок було залишено без змін ухвалою Житомирського апеляційного суду від 21.03.2019 (а.с. 30-33).     
		Згідно з ч.6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковим для суду, що розглядає справу, про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. 
		Відповідно судом встановлено, що позивач перебував під слідством та судом у період з 06.09.2017 по 21.03.2019, тобто 18 повних місяців. 
		Згідно ч.1 ст. 43 КПК України виправданим у кримінальному провадженні є обвинувачений, виправдувальний вирок суду щодо якого набрав законної сили.
		Надання особі статусу виправданого зумовлює появу у такої особи певних прав. Частина 3 ст. 43 КПК України передбачає, що виправданий має права обвинуваченого, передбачені ст.42 цього Кодексу, в обсязі, необхідному для захисту на відповідній стадії судового провадження.
		В свою чергу у ст. 42 КПК України міститься широке коло прав, одним із яких є право вимагати відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, в порядку, визначеному законом, а також відновлення репутації, якщо підозра, обвинувачення не виправдалися. У чинному КПК України це право закріплене вперше.
		Положеннями ч.ч.1, 2, 7 ст. 1176 ЦК України також передбачено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.
		Згідно п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.
		В п.1 ч.1 ст. 2 вказаного Закону законодавець закріпив, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає  серед інших випадків і у випадку постановлення виправдувального вироку суду.   
		Водночас, в ч.ч.1, 5, 6 ст. 4 Закону визначив, що відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5 статті 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
		Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
		Відповідно до ч.ч. 2 та 3 ст.13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.
		В ч. 9 постанови №4 від 31.03.1995»Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що розмір  відшкодування  моральної  (немайнової)  шкоди  суд визначає  залежно  від  характеру  та  обсягу страждань (фізичних, душевних,  психічних  тощо),  яких   зазнав   позивач,   характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.  Зокрема,  враховуються стан  здоров`я потерпілого,  тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках,  ступінь зниження престижу,  ділової репутації,  час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне -  за  власною  ініціативою  чи  за   зверненням   потерпілого   - спростування  інформації редакцією засобу масової інформації.  При цьому  суд  має  виходити  із  засад  розумності,  виваженості  та справедливості.
		У випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у  кратному  співвідношенні  з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів  громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи. 
		Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.
		Зважаючи, що на час розгляду справи розмір мінімальної заробітної плати становить відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» 4173 грн., суд погоджується з представником третьої особи та відповідача - прокуратури Житомирської області , що обчислення розміру шкоди проводиться саме з вказаної суми та 18 місяців перебування під слідством та судом. Відповідно розмір відшкодування моральної шкоди позивачу згідно Закону становить 4173Х18= 75114 грн.. Вказаний розмір є гарантованим державою мінімумом. 
		При цьому, суд звертає увагу, що зазначена норма Закону не зобов`язує суд визначати розмір відшкодування моральної шкоди в межах мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом, а лише встановлює найнижчу межу розміру такого відшкодування. Тобто, розмір відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом може бути визначений у сумі більшій, ніж один мінімальний розмір заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.
		Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
		Вказаної думки дійшов дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 29.07.2019 по справі № 552/2143/16-ц.    
		Визначаючи розмір моральної шкоди, суд окрім наведеного, враховує наступне.  
		Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
		Тобто, держава виступає гарантом забезпечення та захисту  прав і  свобод громадян.   Відповідно заподіяння шкоди саме  державними органами є  психотравмувальною ситуацією для особи та завдає їй значної моральної шкоди. 
		Згідно положень ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
		Пленум Верховного Суду України в п. 16 постанови від 01.11.1996 року N 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" роз`яснив, що суди мають суворо додержувати передбаченого ст. 56 Конституції права особи на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
		Згідно з ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає  у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;  у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. 
		Нормами, закріпленими в ст.81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. 
		Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. 
		Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Копія витягу із медичної карти амбулаторного хворого (а.с. 38-39) підтверджує звернення позивача 30.05.2018, тобто за чотири дні до постановлення вироку,  до лікаря невропатолога із скаргами на нестабільність артеріального тиску, напади серцебиття, тремору кінцівок, задишки, пітливості, загальну слабкість, підвищену стомлюваність, роздратованість, поганий сон та встановлення йому діагнозу: ВСД, астеновретичний синдром  з призначенням відповідного лікування на місяць, а також звернення   10.04.2019 із скаргами на головний біль, головокружіння, нудоту, поганий сон, слабкість, тривогу; встановлення діагнозу з діагностуванням кризового перебігу та призначення лікування.  
		Суд вважає, що винними діями відповідача позивачу заподіяна моральна шкода, оскільки останній зазнав певних нервових навантажень, було порушено його усталені життєві зв`язки, що призвело до душевних страждань та стало причиною погіршення стану здоров`я.
		Експерти можливий розмір грошового відшкодування моральної шкоди, завданої позивачам діями органів досудового слідства, прокуратури, з урахуванням психологічних коефіцієнтів та обставин справи  оцінюють навіть в 720 мінімальних заробітних плат (постанова ВС від 29.07.2019 по справі № 552/2143/16-ц), що на думку суду є неприйнятним. 
		Визначаючи розмір заподіяної моральної шкоди ОСОБА_2 , суд враховує всі обставини справи, оцінюючи характер спірних правовідносин у їх сукупності, обсяг страждань позивача, тривалий час вимушених змін у життєвих стосунках, відсутність у нього доказів на підтвердження розміру моральної шкоди на суму саме 1000000 грн., виходячи з вимог розумності і справедливості, суд вважає, що розмір моральної шкоди повинен бути зменшений до 484000 грн., що складає близько 7 мінімальних заробітних плат в місяць.
		Згідно ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		 
		Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 245, 263-265, 268 ЦПК України, суд,- 
		           
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позов задовольнити частково. 
		Стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України, призначеного для відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, на користь ОСОБА_5 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , який проживає по АДРЕСА_1 , 484000 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди. 
		В задоволенні решти позовних вимог відмовити. 
		На рішення суду до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд Житомирської області може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. 
		 
		 
		 
		Суддя:          А.  Л.  Гришковець   
		Повне рішення виготовлено 06.12.2019.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...