Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 642/6916/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу.
Надіслано судом: 09.12.2019. Зареєстровано: 10.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 11.12.2019.

Номер судового провадження: 1-кп/642/117/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42016220000000260

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		09.12.2019 
		 
		                    
		                                    справа № 642/6916/16-к
		        провадження № 1-кп/642/117/19
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		09 грудня 2019 року                         м. Харків
		Ленінський районний суд м. Харкова(дієна підставіп.3розділу ХІІприкінцевих таперехідних положеньЗакону України«Про судоустрійі статуссуддів» від30.09.2016р.) у складі:
		Головуючого судді -     ОСОБА_1 
		за участю секретарів -     ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		прокурора -          ОСОБА_4 
		захисника -            ОСОБА_5 
		обвинуваченого - ОСОБА_6 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням:
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, українця, громадянина України, працюючого на посаді ст. оперуповноваженого Ленінського (Холодногірського) ВП ГУ НП в Хар. області, капітана поліції, зареєстрованого та який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
		ОСОБА_6 , працюючи відповідно до наказу №40 о/с від 11.02.2016 старшим оперуповноваженим Ленінського ВП ГУ НПА в Харківській області, маючим спеціальне звання капітана поліції та являючись працівником правоохоронного органу, наділеним функціями представника влади, в ході здійснення заходів, спрямованих на розкриття злочину-відкритого заволодіння майном ОСОБА_7 , діючи умисно, хибно розуміючи завдання служби, бажаючи як найшвидше зібрати докази причетності ОСОБА_8 до скоєння злочину, перебуваючи у своєму службовому кабінеті №4 відділення карного розшуку Ленінського ВП за адресою: м. Харків, вул. Маршала Маліновського, 1, вчинив дії з явним перевищенням своїх службових повноважень.
		Так, 27.02.2016 р. у період часу з 10 год. 05 хв. До 13 год.05 хв., знаходячись у кабінеті №4 відділення карного розшуку Ленінського ВП, ОСОБА_6 наніс ОСОБА_8 два удари рукою в живіт та груди. Вимагаючи від нього зізнання причетності до скоєння злочину  відкритого заволодіння майном ОСОБА_7 , при цьому погрожував ОСОБА_8 тим, що насильницькі дії стосовно нього буде застосовувати до того часу, поки той не визнає своєї вини. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_6 незаконно застосовуючи наручники, без складання протоколу про затримання у порядку ст. 208 КПК України, фактично затримав ОСОБА_8 , порушуючи при цьому ст.ст.28, 29 Конституції України та незаконно утримував його у приміщенні Ленінського ВП з 13 год.05 хв. 27.02.2016 до 16 год.00 хв. 29.02.2016. Своїми насильницькими діями ОСОБА_6 спричинив ОСОБА_8 фізичний біль та синець на правому передпліччі, що відповідно до висновку судово-медичної експертизи ХОБСМЕ №1538-ая/15 від 21.03.2016 відноситься до легких тілесних ушкоджень.
		Таким чином, органом досудового розслідування ОСОБА_6 звинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України, тобто у вчиненні перевищення влади, яке супроводжувалось насильством, застосуванням спеціальних засобів, болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями за відсутності ознак катування.
		Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення за ч.2 ст.365 КК України відповідно до обвинувального акту згідно вимог ч.1 ст. 337 КПК України.
		Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Відповідно до ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Згідно п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1954 року кожен, кого обвинувачене у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону.
		Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
		Суд зобов`язаний неухильно дотримуватися вимог Конституції України, міжнародних договорів, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, тобто з урахуванням рішень Конституційного Суду України та практики Європейського суду з прав людини, ст. 62 Конституції України (презумпція невинуватості) та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
		У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (п. 150, п. 253).
		Відповідно до змісту ст. 92 КПК України обов`язок доказування покладений на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом. Суд оцінює надані сторонами докази, відповідно до ст. 94 цього Кодексу, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. 
		Однак, у даному судовому провадженні, стороною обвинувачення не дотримано вище перелічених норм ст. ст. 2, 17 КПК України, ст. 6 Конвенції та вищевказаної практики Європейського суду з прав людини.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в пред`явленому йому звинуваченні не визнав та вказав, що 25.02.2016 СВ ВП були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР, потерпілий: громадянин ОСОБА_9 . Суть справи полягала у тому, що приблизно 22.02.2016 р. дві невідомі особи, на ОСОБА_10 відкрито викрали майно ОСОБА_9 . 25.02.2016 на виконання надійшло доручення слідчого ОСОБА_11 про проведення заходів, спрямованих на встановлення осіб, що вчинили вказане кримінальне правопорушення. 27.02.2016 ОСОБА_6 разом зі старшим уповноваженим ОСОБА_12 направились до Центрального Ринку, де побачили особу, яка походила на одного зі злочинців, за описами потерпілого ОСОБА_9 . Вони підійшли до нього, пред`явили службові посвідчення, задали декілька питань щодо вказаного кримінального правопорушення. Після запропонували ОСОБА_13 особисто піти до відділу поліції і розповісти про обставини злочину. ОСОБА_13 добровільно погодився піти до відділу поліції. На першому пості при вході до відділу відомості про ОСОБА_13 були занесені до Книги відвідувачів відділу поліції уповноваженою особою. Потім ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та ОСОБА_6 направились до кабінету та розпочали опитувати ОСОБА_13 щодо обставин події, зокрема, щодо другого учасника події. Згодом було встановлено, що другою особою, що підозрюється у вчиненні злочину був ОСОБА_14 , який згодом самостійно з`явився до Холодногірського ВП. Потім ОСОБА_13 було перерозподілено безпосередньо на слідчого Коноплю. В той же час, ОСОБА_6 знову пішов на Центральний ринок з метою отримання необхідної інформації щодо особи, яка обікрала ОСОБА_9 . ОСОБА_6 тоді був на Центральному ринку протягом усього робочого дня. ОСОБА_6 стало відомо, що слідчий Конопля надав ОСОБА_13 повістку та відпустив останнього додому. Наступного разу ОСОБА_6 побачив ОСОБА_13 29.02.2016, ввечері, у відділі поліції, коли прийшов на роботу. ОСОБА_6 ознайомлювався з матеріалами щодо ОСОБА_13 , з яких йому стало відомо, що ОСОБА_13 була виписана повістка на 29.02.2016 на 14:00, однак він спізнився і прийшов до відповідного відділу поліції вже о 16:00. Жодних порушень, нанесень тілесних ушкоджень, інших протиправних дій з боку ОСОБА_6 та інших працівників відділу поліції до потерпілого вчинено не було. 
		Прокурором надані в судовому засіданні матеріали кримінального провадження в якості доказів вчинення ОСОБА_6 вказаного кримінального правопорушення, які досліджені в судовому засіданні.
		На адресупрокурора Дзержинськогорайону м.Харкова 04.03.2016року поданазаява з адміністрації КЗОЗ «Харківська міська поліклініка №17», відповідно до якої до них 04.03.2016 р. звернувся ОСОБА_8 з приводу тілесних ушкоджень, спричинених, за його повідомленням, працівниками поліції. Встановлений діагноз: струс головного мозку (Анамнестичний). Забій м`яких тканин голови. Забій грудної клітини. Забій, гематоми в області обох променезап`ясткових суглобів.
		Вказане повідомлення спрямоване в правоохоронні органи відповідно до спільного наказу МВСУ та Міністерства охорони здоров`я України від 10.05.1993 року № 307/105 ( зі змінами від 29.01.2013р.) за підписом головного лікаря ОСОБА_15 та не містить попередження заявника про кримінальну відповідальність за ст.ст. 383, 384 КК України, не зазначено, ким прийнята ця заява, яка саме особа попереджала заявника про кримінальну відповідальність, на заяві відсутня резолюція посадової особи правоохоронного органу про доручення окремому працівнику проводити будь які слідчі чи інші дії, приймати рішення щодо внесення відомостей до ЄРДР, встановлення правової кваліфікації злочину.
		Відповідно до положень ч.4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченомустаттею 225цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
		Потерпілий ОСОБА_8   в судовому засіданні пояснив, що одного дня, взимку, ввечері, на зупинці трамвая на Центральному ринку до нього підійшли двоє, які представились працівниками поліції, показали посвідчення і сказали, що Корчаві необхідно було пройти з ними до Холодногірського відділу поліції, не повідомивши з якою метою. Корчава погодився піти з ними і лише у відділі поліції йому сказали суть справи. Коли ОСОБА_16 та двоє працівників поліції зайшли до відділу, інша особа записала час, коли потерпілий зайшов, потім вони втрьох піднялися на другий поверх і зайшли до кабінету, який знаходився з правого боку після входу. У потерпілого запитали, чи здійснював він грабіж в туалеті на Центральному ринку, однак ОСОБА_16 не погоджувався із тим, що він вчиняв злочин. Корчава пояснював, що він просто зайшов до туалету і потім вийшов, ні в кого нічого не брав, однак він там був не один, а зі своїм товаришем ОСОБА_17 , котрий вийшов пізніше. Потім потерпілого відвели до слідчого Коноплі. На запитання слідчого, ОСОБА_16 відповів так само, що він нічого не здійснював. Потім ОСОБА_16 пояснив, що на нього наділи наручники і сказали, що йому необхідно залишитись у відділі. За час, коли він перебував у відділі, він був на лавці в коридорі на другому поверсі, не їв, до туалету його водив черговий, виводили на подвір`я відділу подихати свіжим повітрям. На прохання зателефонувати додому і попередити, що він у поліції, йому відмовили. Корчаві сказали, що його випустять через три дні. Жодного протоколу про затримання особи ОСОБА_16 не пам`ятає, обвинувачення йому не висували. Корчава стверджує, що ніхто з працівників поліції на застосовував до нього силу, не бив його. Також ОСОБА_16 пред`являли для впізнання фотографії, на яких зображені працівники поліції, щоб ОСОБА_16 вказав, хто саме із зображених чинив протиправні дії, однак він нічого чітко не міг сказати, оскільки чітко не запам`ятав обличчя працівника поліції. Корчава зазначив, що після того, як його відпустили з відділу поліції, він разом зі своєю дружиною направився додому, щоб привести себе до ладу. На другий день після того, як його випустили, він звернувся до швидкої медичної допомоги, оскільки погано почував себе. Виявилось, що у ОСОБА_16 була закрита черепно-мозкова травма, яку, за його словами, він отримав тоді, коли був у відділі поліції: він постійно знаходився у коридорі на лавці та, коли лягав спати на неї, падав та отримував удари головою. 04.03.2016 Корчава знаходився у приміщенні Прокуратури Харківської області, однак, за його словами, він не надавав жодних показань, показання давала його дружина. Потім, у судовому засіданні у режимі відеоконференції 07.08.2018 року ОСОБА_8 також зазначив, що він не може ні читати, ні писати українською. Він нічого не пам`ятає. Ставив підписи у протоколах, не читаючі документів. Також категорично заявив що ОСОБА_6 серед праціівників поліції що його незаконно утримували він не опізнає. Насильства відносно ОСОБА_8  ОСОБА_6 не застосовував. В приміщенні поліції ОСОБА_6 ОСОБА_8 не утримував.
		Враховуючи зазначене, а також враховуючи наведені показання потерпілого ОСОБА_8 в судовому засіданні, суд вважає заяву (повідомлення) головного лікаря КЗОЗ «Харківська міська поліклініка №17»,  ОСОБА_15 про вчинення злочину недопустимим доказом, тому цей доказ не може бути покладений в основу вироку суду.
		Вищенаведені показанняв судіпотерпілого непідтверджують причетність ОСОБА_6 до перевищення влади, яке супроводжувалось насильством, застосуванням спеціальних засобів, болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діям за відсутності ознак катування відносно ОСОБА_8 .
		Допитані в судовому засіданні за клопотанням сторони обвинувачення свідки пояснили:
		свідок  ОСОБА_18  у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_6 є його підлеглим. Йому відомо, що стався грабіж, за яким було дано Доручення на проведення розшуку. А ОСОБА_18 , в свою чергу розписав дане доручення на ОСОБА_6 , ОСОБА_12 і ОСОБА_19 , тобто на осіб, які працюють у напрямку грабежів та розбоїв. На підставі цього, вказані особи здійснювали необхідні заходи, спрямовані на розшук особи, винної у грабежі та вже 27.02.2016 (субота) було встановлено таку особу та доставлено до слідства. Вказана особа також звернулась до прокуратури із заявою, в якій наголошувала на тому, що працівники поліції її незаконно затримали, тримали, спричинили тілесні ушкодження, однак, за словами ОСОБА_18 , доводи особи не були правдивими, оскільки він щодня приходив на роботу і взагалі не бачив, щоб на лавці для затриманих осіб хтось сидів. До Холодногірського ВП ГУ НП у Харківській області громадянина ОСОБА_13 було доставлено у першій половині дня, 27.02.2017. Він дав показання, що, дійсно, ним було вчинено злочин по відношенню до діда. Коли ОСОБА_13 доставили до відділу, його відвели до кабінету № 4, в якому знаходиться група слідчих із грабежів та розбоїв, а саме: ОСОБА_6 , ОСОБА_12 і ОСОБА_19 .. ОСОБА_18 прийшов до кабінету № 4 і безпосередньо (усно) спілкувався з ОСОБА_13 протягом 5-10 хвилин, і останній пояснив ОСОБА_18 про те, що, дійсно, ним було вчинено злочин по відношенню до діда ОСОБА_9 , а саме про те, що ОСОБА_13 разом із ще однією особою заволоділи майном діда в приміщенні туалету на Центральному ринку. Після цього ОСОБА_13 відвели до слідчого Коноплі. Зазначив, що йому невідомі показання, які надавались ОСОБА_13 слідчому Коноплі, оскільки ОСОБА_18 не був присутній при цьому. ОСОБА_18 відомо, що Конопля зобов`язав ОСОБА_13 явкою до відділу поліції, до слідчого, наступного разу, в понеділок, та відпустив ОСОБА_13 . В понеділок ОСОБА_18 вже не спілкувався із ОСОБА_13 , він взагалі не пам`ятає, чи бачив він особисто ОСОБА_20 , чи ні. Із розмови з ОСОБА_13 , ОСОБА_18 дізнався, що ОСОБА_13 раніше був судимий. Кабінет ОСОБА_18 розташований за 10 метрів від кабінету ОСОБА_6 . До камери розшуку можна потрапити з двох сторін, там дві двері, два електронні замки (на момент, коли у відділі ОСОБА_21 , електронний замок на одній двері був зламаний, тому одні двері з двох були відчинені і не зачинялись. Коридор, де знаходяться кабінети розшуку, приблизно 15 метрів завдовжки, двері із поламаним замком знаходились у протилежному боці. За словами ОСОБА_18 , в коридорі не було жодних предметів інтер`єру: ані лавок, ані стільців. Також пояснив, що він працює сім днів на тиждень і щодня приїжджає на своє робоче місце до Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області. За його словами він бачив ОСОБА_13 в суботу, 27.02.2016, коли його доставили до відділу поліції, в неділю він однозначно нікого не бачив, оскільки у відділі взагалі нікого не було. В понеділок, особисто ОСОБА_22 нікого не бачив, зокрема, ОСОБА_13 , однак він не виключає можливості, що мимохідь міг побачити ОСОБА_13 . ОСОБА_6 характеризує виключно з позитивного боку, стягнень не має, добрі показники на роботі, зі скаргами на ОСОБА_6 до ОСОБА_23 ніхто не звертався. Зокрема, з боку ОСОБА_13 також не було жодних претензій до працівників поліції, принаймні під час розмови ОСОБА_13 з ОСОБА_18 таких не було заявлено ані в усній, ані в письмовій формі. Щодо грабежу, з приводу якого був доставлений до відділу поліції ОСОБА_13 , ОСОБА_18 повідомляє, що відкрито кримінальне провадження та одного із двох осіб, причетних до грабежу на Центральному ринку, було притягнуто до відповідальності: ОСОБА_13 притягнуто не було, а іншого  було притягнуто. Де другий на разі перебуває, ОСОБА_18 не знає, однак припускає, що він на разі у тюрмі. Щодо ОСОБА_13 , то слідство ведеться далі, однак конкретного нічого з цього приводу сказати не може, оскільки до його функціональних обов`язків не належить зв`язування обставин слідства. Задача ОСОБА_18 з`ясувати, чи доставлена до відділу особа причетна до вчинення нею того чи іншого кримінального правопорушення, чи ні. За словами ОСОБА_18 , туалет розташований на першому поверсі. З вулиці до камери розшуку можна потрапити через центральний вхід, де на вахті зустрічає працівник, який записує до Книги ПІБ відвідувача, та час, коли та чи інша особа безпосередньо потрапляє до відділу;
		свідок  ОСОБА_12  у судовомузасіданні  пояснив, 24.02.2016 до Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області звернувся громадянин ОСОБА_9 , який повідомив, що 22.02.2016 двоє невідомих осіб вчинили відносно нього злочин, а саме два чоловіки у громадській вбиральні на Центральному ринку відкрито заволоділи його майном. 25.02.2016 карним розшуком було отримано Доручення про встановлення невідомих осіб винних у вчиненні злочину по відношенню до ОСОБА_9 і забезпечення їхньої явки до відділу поліції, а також про вилучення відеозапису з громадської вбиральні. Співробітниками карного розшуку був вилучений відповідний відеозапис, на якому були зображені особи, що вчинили вказаний злочин і 27.02.2016 ОСОБА_12 та ОСОБА_6 відправились на місце злочину, на Центральний ринок з метою встановлення осіб, які вчинили злочин. Знаходячись на ринку певний час, ОСОБА_12 та ОСОБА_6 впізнали чоловіка, який вчинив злочин по відношенню д ОСОБА_9 , після чого співробітники поліції підійшли до чоловіка. Злочинець представився як ОСОБА_24 , (жодних документів на підтвердження особистості у нього не були при собі), розпочав розповідати про вчинений ним злочин та повідомив про особу, його товариша  ОСОБА_17 , який разом з ним його вчинив. ОСОБА_13 погодився піти до Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області разом із ОСОБА_12 та ОСОБА_6 , дорогою розповідав про особливості злочину. Коли зазначені особи разом із ОСОБА_13 прийшли до відділу поліції, вони записали ОСОБА_13 до Журналу як відвідувача і пішли разом з ним до приміщення карного розшуку, на другий поверх, до кабінету № 4, де працювали ОСОБА_19 , ОСОБА_12 та ОСОБА_6 , в якому ОСОБА_13 на мапі показав співробітникам поліції візуально де проживає ОСОБА_17 , з яким ОСОБА_13 , нібито, і вчинив злочин. Потім співробітниками поліції конкретно було встановлено особу, ОСОБА_17 на прізвище ОСОБА_25 . Після чого ОСОБА_12 та ОСОБА_6 знову пішки направились до Центрального ринку, адже ОСОБА_13 сказав, що ОСОБА_17 повинен там бути. Зі слів ОСОБА_19 , ОСОБА_12 стало відомо, що в той час, коли він разом із ОСОБА_6 пішов до Центрального ринку, ОСОБА_13 відвели до слідства для проведення подальших слідчих дій. Потім ОСОБА_13 відпустили, оскільки він погано почував себе на той момент і дали йому повістку про явку до відділу поліції 29.02.2016 о 14:00. ОСОБА_12 не відомо, чи встиг ОСОБА_13 надати пояснення по справі слідчому або іншому співробітнику поліції до моменту, коли йому стало погано. 29.02.2016 ОСОБА_13 прийшов до відділу лише о 16:00. Протягом цих двох годин ОСОБА_12 постійно виходив на вулицю кожні 20 хвилин, перевіряючи, чи не прийшов ОСОБА_13 , однак останній з`явився до відділу із запізненням, пояснюючи це тим, що весь цей час шукав ОСОБА_26 , з яким хотів одразу прийти до відділу. Потім ОСОБА_12 супроводив ОСОБА_20 до відділу, спочатку зробивши відповідний запис у Журналі відвідувань, та відвів його до слідчого Коноплі, однак на той момент слідчого ще не було на місці, тому ОСОБА_13 залишився чекати його в слідчому відділі на лавочці. Коли слідчий ОСОБА_27 повернувся, він розпочав проводити відповідні слідчі дії по відношенню до ОСОБА_13 .. Хто виводив ОСОБА_13 з відділу 27.02.2016, 29.02.2016 не пам`ятає. Крім того пояснив, що відбувалось впізнання ОСОБА_13 і ОСОБА_9 впізнав ОСОБА_13 як особу, яка викрала у нього телефон. ОСОБА_13 не було притягнуто до кримінальної відповідальності. ОСОБА_28 говорив про таке і ОСОБА_12 , і ОСОБА_6 , які вели його до відділу поліції, посилаючись на його зв`язки у прокуратурі. За словами ОСОБА_12 , до карного розшуку ведуть дві двері: одна на магнітному замку, а інша, яка веде сходами на подвір`я не працює, завжди відчинена і через неї вільно можна входити. У коридорі карного розшуку іноді співробітники виносять стільці, іноді лавки, які можуть переміщатися по відділу поліції. Туалет знаходиться на першому поверсі. Вихід на подвір`я  вільний, там місце для паління. З карного розшуку до подвір`я можна потрапити через дві двері: яка справна, на магнітному ключі, та, як, зазвичай, зламана. У ОСОБА_12 не має ключів від воріт, службової машини він не має;
		свідок ОСОБА_29 , у судовому засіданні пояснила, що вона чергувала на першому посту, в лютому-березні в минулому році, але місяць не пам`ятає, який розташований біля чергової частини біля входу до відділу поліції. Обов`язками чергового на першому пості були: запис осіб, яких запрошували до відділу поліції, записували до якого співробітника/слідчого ці особи прямують. Осіб, які приходять до відділу поліції, супроводжують співробітники, до яких така особа прийшла. Про те, що особа виходить з відділу поліції черговим Першого посту вноситься відповідний запис до Журналу, зазначається час, коли та чи інша особа залишає відділ поліції. В журналі особа повинна поставити свій підпис та зазначити, чи має вона претензії до працівників поліції, чи такі відсутні. Зазначила, що ОСОБА_29 ніхто не звертався із заявами, претензіями, що когось незаконно затримують у відділі поліції, незаконно поводяться з ним. Пояснила, що туалет знаходиться на першому поверсі відділу поліції. На подвір`я можна вийти через задній вхід, через двері. Через ворота на подвір`я зайти не можна, оскільки вони завжди зачинені, а відкривати їх може тільки чергова частина. Співробітники поліції виходять на подвір`я для того, щоб покурити у спеціально призначеному місці для паління. ОСОБА_29 не пам`ятає, щоб в той час у відділі був хтось кавказької національності. 27-28.02.2016 з 8:00 по 8:00 ОСОБА_29 чергувала, якщо це зазначено у відповідному графіку чергувань. В Журналі обліку запрошених, запис № 1814, ОСОБА_29 не знає, чий це почерк. Однак зазначає, що однозначно не її. ОСОБА_13 в день свого чергування ОСОБА_29 не бачила, не записувала його до Журналу, вона припускає, що тоді вона могла бути відсутня на першому пості, адже вона могла відійти до туалету, на обід. В такому випадку чергового замінює другий оперуповноважений. Але черговий може покинути перший пост лише у разі, якщо другий оперуповноважений не зайнятий, не приймає громадян, заяви та може замінити чергового на першому пості;
		свідок ОСОБА_30 в судовому засіданні пояснив, йому невідомо з приводу чого обвинувачують його колегу по роботі  ОСОБА_6 . Його викликали до Прокуратури для дачі показань, однак він не пам`ятає з приводу чого. ОСОБА_30 точно не пам`ятає, коли він чергував у відділі, оскільки в місяць він чергує від 3 до 7 разів. ОСОБА_30 зазначив, що чергував з 9:00 29.02.2016 по 9:00 01.03.2016. На той момент ОСОБА_30 сидів у кабінеті № 41, на другому поверсі. Зі слідчим Конопля, він сидів на різних поверхах. ОСОБА_30 на тому чергуванні був першим слідчим, а це означає, що він більшість свого чергування перебував у роз`їздах, по викликах, а якщо і потрапляв до відділу поліції, то знаходився у кабінеті № 41, на другому поверсі. В той день, під час чергування бачив слідчого Коноплю, оскільки вони разом були на розводі, однак чи розмовляли вони один з одним він не пам`ятає. ОСОБА_30 ніколи не заходить до приміщення карного розшуку. За його словами, потрапити до карного розшуку можна через двері з магнітним замком, ключі до яких мають лише працівники карного розшуку. На другому поверсі, в коридорі, з лівої сторони біля входу є лавка з чотирьох стільців зі спинками та з підлокітниками. До ОСОБА_31 ніхто не звертався з претензіями щодо того, що у відділі поліції когось незаконно утримують;
		свідок ОСОБА_32 , у судовомузасіданні пояснила, щопро обставинисправи їйнічого невідомо. Її викликалидо Прокуратурина допит.Досить давно(точнудату непам`ятає),у неділювона булана чергуванніу відділіполіції.В тойдень буломало викликів,виїздів,тому весьдень вонасиділа укабінеті. В день,коли вонатам чергувала,до відділуне надходиложодних заявта/чиповідомлень щодонезаконного триманняосіб увідділі поліції. Кабінет ОСОБА_32  №41,станом налютий місяць2016року вінзнаходився надругому поверсі,відносно докарного розшукукабінет знаходивсяв іншомукрилі.До карногорозшуку ,за словами ОСОБА_32 , можнапотрапити черездвері,доступ можебути яквільний,так ічерез спеціальнуелектронно-магнітнусистему ключів.Там всьогодві двері:одна зцентрального входу,а інша зіншого бокубудівлі.Їй невідомо,чи замоксправний,чи ні,коли воназаходить докарного розшуку,а цебуває доситьрідко,двері абовідчинені,або вонастукає додверей таїй хтосьвідчиняє.В коридорікарного розшукустоїть дерев`яналавка,однак вонане пам`ятає,чи булатам цялавка у2016році. До внутрішнього двору, на подвір`я, можна потрапити наступним чином: зайти до відділу поліції, пройти через коридор, та вийти до повір`я через двері.
		свідок ОСОБА_33 , у судовому засіданні пояснив, що минулого або позаминулого року він отримав на розгляд матеріали єдиного обліку за Заявою від громадянки (прізвище громадянки він не пам`ятає, скоріше грузинська, кавказька) про те, що пропав її чоловік, в її Заяві нічого не вказувалось про протиправні дії працівників поліції.. В матеріалах знаходились пояснення чоловіка про те, що з ним все добре, про те, що жодних протиправних дій відносно її чоловіка не відбувалось, жодних претензій ні до кого не має, з огляду на що ОСОБА_34 був винесений висновок та завершена перевірка. В його поясненнях також було вказано, що він був доставлений до відділу поліції для дачі пояснень, а потім його відпустили. Додому він одразу не захотів іти, оскільки він вчинив кримінальне правопорушення, за що йому було соромно перед дружиною. За словами ОСОБА_35 , до карного розшуку ведуть дві двері: одна відчинена, друга на електронному замку. До подвір`я, за його словами, вільний вхід, двері завжди відчинені.
		свідок ОСОБА_19 , у судовому засіданні пояснив, що його викликали до Прокуратури задля надання показань щодо ОСОБА_13 . У відділі був ЄРДР, слідчим було подане Доручення, були проведені дії щодо з`ясування і встановлення кола осіб, причетних до вчинення злочину, а саме грабежу, який було вчинено на Центральному ринку. Під час грабежу у потерпілого були викрадені гроші та його особисте майно. В ході проведення розслідування було встановлено двоє осіб, які могли бути причетні до злочину. Один з них, на прізвище ОСОБА_16 , був запрошений працівниками поліції  ОСОБА_6 і ОСОБА_36 до Холодногірського ВП ГУ НП у Харківській області, приблизно у лютому 2016 року, відносно якого слідчий ОСОБА_27 проводив відповідні слідчі дії. ОСОБА_19 особисто спілкувався із ОСОБА_13 , коли останній прийшов до відділу поліції, у лютому 2016 року. Письмових пояснень ОСОБА_13 не надавав ОСОБА_19 , усні пояснення були. ОСОБА_13 зізнався, що ним було вчинено злочин, після чого ОСОБА_16 було направлено до слідчого Коноплі для проведення подальших слідчих дій. Жодних погроз з боку працівників поліції по відношенню до ОСОБА_13 не було, ніхто не наносив ОСОБА_13 тілесних ушкоджень. За словами ОСОБА_19 , Начальник розшуку також спілкувався з ОСОБА_13 . ОСОБА_19 довів ОСОБА_16 до кабінету Коноплі і попросив, щоб ОСОБА_27 зателефонував йому, коли той завершить спілкуватися із ОСОБА_16 , що ОСОБА_27 і зробив. Згодом, приблизно через 20 хвилин ОСОБА_27 зателефонував ОСОБА_19 .. Коли ОСОБА_19 знову прийшов до кабінету Коноплі, останній розказав, що ОСОБА_16 скаржився на погане самопочуття, однак від швидкої допомоги відмовився і попросив лише води. ОСОБА_13 повідомив слідчому, що він вживає наркотичні засоби, однак вже протягом трьох днів нічого н вживав, тому у нього трапилась «ломка». Після цього ОСОБА_19 відвів ОСОБА_13 до туалету, а потім провів на вихід, провів до першого поста, щоб ОСОБА_13 розписався у відповідному журналі, а потім останній пішов з відділу. Туалет знаходився на першому поверсі, кабінет ОСОБА_19 (кабінет № 14) знаходиться на другому поверсі (якщо підійматися сходами і направо є двері з магнітними ключами), а кабінет Коноплі  на третьому поверсі. Наступного дня після того, як у відділі поліції знаходився ОСОБА_13 , ОСОБА_19 у відділі не було. Однак у понеділок ОСОБА_19 знову бачив ОСОБА_13 у відділі поліції, який прийшов за повісткою слідчого Коноплі, це було приблизно після обіду. В понеділок ОСОБА_13 супроводжував ОСОБА_12 . Щодо іншої особи, причетної до грабежу, то її було знайдено пізніше. Як ОСОБА_19 відомо, цю особу було притягнуто до відповідальності і покарано, а ОСОБА_13 , чомусь не було притягнуто до відповідальності, хоча він зізнавався у вчиненні злочину. В коридорі карного розшуку є дві лавки, за словами ОСОБА_19  це ряд з 4-5 сидіннями, з підлокітниками. До внутрішнього двору можна потрапити вільно безпосередньо з приміщення відділу поліції. У внутрішньому дворі знаходиться місце для паління;
		свідок ОСОБА_37 у судовомузасіданні пояснив,що у 2016році їївикликали доПрокуратури Харківськоїобласті ізадавали питаннящодо несенняслужби напершому посту,чергування,де вонараніше несласлужбу,до того,як розпочалапрацювати уКиївському ВПГУ НПу Харківськійобласті. Раніше заступалана черговінаряди,на добу,на першомупосту,здійснювала пропускнийрежим.У ХолодногірськомуВП ГУНП уХарківській області ОСОБА_37 займала посадудільничного інспекторавідділу поліції. До обов`язківчергового входять:запис даних(ПІБ,контактні дані,адреса проживаннята особа,до якоїпрямує)відвідувача відділуполіції,який можепройти лишебезпосередньо ізпрацівником відділуполіції,а такожвідповідний записробиться ітоді,коли відвідувачзалишає відділполіції.Коли відвідувачзалишає відділвін ставить свійпідпис іставить відповіднийзапис уграфі «чиє претензії/чине маєдо працівниківполіції».Час відвідуванняможе зазначатисяяк відвідувачем,так ічерговим напершому постуу присутностівідвідувача.Прокурор пред`явивсвідку копіюжурналу,який вівсяу лютому2016року,а самеза 29.02.2016рік,коли уХолодногірському ВПГУ НПв Харківськійобласті був ОСОБА_13 задля уточненнятого,які самезаписи буливиконані свідком ОСОБА_38 . Згідно ізданими,що містятьсяу Журналі, ОСОБА_13 прийшов довідділу поліціїо 16:00(запис№ 1848).  ОСОБА_39 зазначає,що підчас чергуванняна першомупості працівникможе відлучатисяна обіднюперерву,до туалету.В такомувипадку черговогомає замінитизвичайний добовийчерговий.Окрім цього,черговим напершому постудозволяється відпочинокпротягом 4годин надобу,який можнабрати тоді,коли людейу відділуне має. Крім того,черговими такожвідстежується фактперебування відвідувачау відділіполіції більшніж 3доби. За словами ОСОБА_40 приміщення карногорозшуку знаходитьсяна другомуповерсі.,куди можнапотрапити задопомогою магнітногоключа.Є двідвері,через якіможна потрапитидо карногорозшуку.Туалет знаходитьсяу кінцікоридору напершому поверсі,а такожє туалету Начальникав кабінетіна другомуповерсі.Вільне пересуваннявідділом заборонено,лише уприсутності якогосьспівробітника.На внутрішньомудворі розташовуєтьсямісце дляпаління,однак черговомупершого поста,зазвичай візуальноне виднодвері,через якіможна потрапитидо внутрішньогодвору. За словами ОСОБА_40 , до Першого посту можна потрапити через Центральний вхід, повз чергової частини, за скляними дверми, зліва. Спочатку необхідно подзвонити у дзвінок, а потім черговий викликає співробітника, до якого прийшов відвідувач;
		свідок ОСОБА_41  у судовому засіданні пояснив, що його викликали до Прокуратури Харківської області для надання свідчень. 15.30-16.00 (дату не пам`ятає) зателефонував громадянин на телефон чергової частини, який представився адвокатом, і запитав щодо особи чоловіка, яка, нібито, перебувала у відділі поліції. Після такого телефонного дзвінка ОСОБА_42 пішов до Першого поста та проглянув Журнал обліку запрошених і доставлених громадян до Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області. В той день чергувала ОСОБА_38 . ОСОБА_42 пам`ятав, що нещодавно, декілька днів тому особа, за яку питав адвокат, була у відділі, про що він і знайшов запис за попередній, або позаминулий день, про відвідування цим громадянином Холодногірського ВП. У зв`язку із чим ОСОБА_42 повідомив адвокату, що дійсно, така особа була у відділі поліції, та він повідомив, коли саме ця особа покинула приміщення відділу поліції. Приблизно через 5-7 хвилин після телефонного дзвінка до чергової частини прийшло СМС-повідомлення від оператора «102», в якому було зазначено, що адвокат, який тільки-но телефонував, одразу після телефонного дзвінка заявив до поліції. Зокрема, у зверненні було зазначено про зникнення громадянина кавказької національності. Потім до карного розшуку прийшли дві жінки кавказької національності і розпочали пред`являти претензії щодо того, що у відділі незаконно тримають чоловіка однієї з них, і у відділі склалася так звана конфліктна ситуація, яку ОСОБА_42 намагався спокійно вирішити, пояснюючи жінкам, про те, що у відділі не має їх чоловіка. ОСОБА_42 запропонував жінкам звернутися на «гарячу лінію» зі скаргою, висловити свої претензії у письмовій формі, однак вони відмовились і вирішили чекати на чоловіка протягом трьох годин у відділі. Тоді, чоловік о 19:00 вийшов з відділу, і вони всі разом залишили відділ. Потім ОСОБА_41 повідомив Начальнику карного розшуку про дзвінок адвоката, який надійшов раніше аніж його звернення, про те, що він вже перевірив певні дані у Журналі обліку запрошених і доставлених громадян до Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області, після чого Начальник зробив виклик на оператора «102». Згодом ОСОБА_41 , коли виходив з відділу поліції, побачив оперуповноваженого ОСОБА_43 . Та побачив особу, яку, нібито, розшукував адвокат. ОСОБА_41 та цей чоловік стояли на внутрішньому дворі та між ними зав`язалася розмова, впродовж якої ОСОБА_41 запитав, чому того розшукує родина, але чоловік, сказав, що нікуди не зникав. До карного розшуку громадянин потрапив у супроводі ОСОБА_12 . Ці події відбулись приблизно 29.02.2016, однак точно не згадає. Постороння особа заходить до райвідділу через металеві двері: якщо у них певна Заява, то вони пред`являють її до вікна; якщо вони прийшли до слідчого, то ОСОБА_41 викликає слідчого. Основне те, що громадяни не мають права самостійно ходити відділом, лише у супроводі якогось працівника. Перш ніж громадянин заходить до відділу поліції щодо нього повинен бути проведений запис даних (ПІБ, контактні дані, адреса проживання та особа, до якої прямує) до відповідного Журналу. Черговий на посту може відлучатися на перерву на обід або до туалету, в такому разі його замінює хтось з зі співробітників карного розшуку, який перебуває у слідчій оперативній групі № 2. Карний розшук розташований на другому поверсі. Щоб потрапити до кабінету, необхідно мати відповідні магнітні ключі, яких у ОСОБА_44 не має. Однак до карного розшуку можна вільно потрапити через інші двері. З тих дверей. Як правило, виходять палити. Також біля туалету є сходи, які ведуть до внутрішнього двору, до місця для паління. Ворота ж зазвичай на замку, ключі від якого знаходяться у черговій частині. В окремих випадках ворота може відкривати конвой у випадках конвоювання для цього ключі необхідно взяти на вахті, куди їх потім і повернути. У ОСОБА_44 лише один екземпляр ключів від воріт, однак він не виключає випадку, що у когось зі співробітників по господарчій частині може бути відповідний дублікат. Ворота, зазвичай, відчиняються, коли заїжджає машина для вивозу сміття, а також коли конвою потрібно виїхати на машині до МВС або до СІЗО. Процес відчинення/зачинення воріт займає приблизно 5-7 хвилин. ОСОБА_41 особисто не слідкує за тим, щоб особи, які потрапляють до відділу перебували в ньому не більше ніж три години, адже для цього є відповідний черговий, який чергує на Першому посту і веде відповідний обліковий запис у Журналі і відповідно сповіщає ОСОБА_44 про такі випадки, а, коли чергового заміняє співробітник зі слідчо-оперативної групи карного розшуку, то, він, як правило, нічого такого не повідомляє, оскільки може заміняти чергового приблизно протягом 20-30 хвилин, поки черговий на обіді. А так черговий перебуває на посту на 21:00, а потім знову може відлучитися поїсти. В коридорі у карному розшуку є лавки, які розраховані приблизно на трьох та мають підлокітники. В той день ОСОБА_13 був одягнутий в одежу темного кольору. Жодних тілесних пошкоджень на ньому виявлено не було;
		аналогічні свідчення дали в судовому засіданні свідки ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 . Жоден з вказаних свідків не вказав на ОСОБА_6 як на особу що вчиняла протиправні дії відносно потерпілого ОСОБА_8 
		свідок ОСОБА_50  у судовому засіданні пояснила, що потерпілий ОСОБА_8 приходиться їй свекром. У 2016 році, в кінці лютого місяця, вона прийшла з роботи додому. Свекруха сказала, що її чоловік цілий день не з`являвся вдома. Телефон у нього був вимкнутий, потім періодично він з`являвся на зв`язку, але все одно додзвонитись було не можливо. Почали хвилюватись, в суботу з ранку дзвонили усім друзям та знайомим, щоб його знайти, ніхто нічого не знав. Один з друзів повідомив, що їх спільний знайомий бачив ОСОБА_8 , як він заходить до Ленінського РВ з двома чоловіками. Вона почала дзвонити до Ленінського РВ, їй відповідали, що такого чоловіка в них не було. Зв`язались з адвокатом, він сказав, щоб їхали до РВ. Ввечері у суботу вони зі свекрухою під`їхали до Ленінського РВ, їм знову відповіли, що такого чоловіка в них не було. Коли вона почала піднімати галас, то ОСОБА_8 через 15 хвилин вивели в «недоброму стані», побитий він не був. По документам він не проходив. Книгу відвідувань їй пред`являла дівчина, яка сиділа при вході до райвідділу. Потім в Ленінському РВ їм повідомили, що ОСОБА_8 затримали у суботу. ОСОБА_51 розповів, що його затримали двоє чоловіків, щось питали, потім завели через двір до ОСОБА_52 . Він сидів у наручниках, після яких в нього були синяки. Також розповідав, що робітники міліції взяли в нього телефон та щось дивились. Після цих подій, вдома, її свекру стало погано, боліла голова, з чим вони і звернулись за допомогою до 4-ї лікарні невідкладної допомоги. Зауважила, що ОСОБА_6 не виводив ОСОБА_51 з Ленінського РВ;
		свідок ОСОБА_53 у судовому засіданні пояснила, що потерпілий ОСОБА_8 приходиться їй чоловіком. У 2016 році, 27 лютого 2016 року, близько 9-ї години ранку, ОСОБА_8 вийшов з дому та не повернувся. Такого ніколи не було. Дзвонила знайомим, друзям, шукала чоловіка. Один з них повідомив, що її чоловіка бачили біля ОСОБА_52 . Вони разом з невісткою поїхали до райвідділку, там їм відповіли, що такого чоловіка не було. Через деякий час ОСОБА_8 вивели, стан його був «неважний». Пояснила, що до приміщення Ленінського РВ вона не заходила, заходила тільки її невістка. ОСОБА_8 пояснив потім, що його затримали, надягли наручники та здійснювали допит. 1-2 рази вдарили. Внаслідок чого, в нього , згодом, боліла голова та було незадовільне самопочуття. Вона бачила ОСОБА_6 білу відділення поліції, але це не він виводив потерпілого з райвідділу;
		свідок ОСОБА_54 у судовому засіданні пояснив, що у 2016 році у кінці лютого місяця, його було запрошено у якості понятого при проведенні слідчої дії  впізнання особи та фотокартками. Зайшли до кабінету, там знаходився ще один чоловік - понятий, чоловік 50-55 років на вигляд кавказької зовнішності та ще один чоловік, як він зрозумів, адвокат цього чоловіка. Чоловік кавказької зовнішності впізнав якусь особу в формі співробітника міліції за рисами обличчя. Фото були чорно-білі. З текстом протоколу він ознайомився. Протокол оголошувався вголос.
		Оцінюючи зазначені свідчення з огляду на вимоги ст.ст.85,86,87 КПК України суд вважає їх належними та допустимими, оскільки зазначені свідки послідовно давали аналогічні свідчення і протягом досудового слідства.
		Аналізуючи показання зазначених свідків, суд вважає, що їх показання по своїй суті та змісту не доводять винуватість ОСОБА_6 у скоєнні інкримінованого йому злочину, а навпаки, виправдовують обвинуваченого, свідчать на користь позиції сторони захисту щодо його невинуватості. Жоден зі свідків не вказав на ОСОБА_6 як на особу що завдавала тілесних ушкоджень ОСОБА_8 або незаконно утримувала його в приміщенні Ленінського (Холодногірського ) ВП.
		Прокурором у судовому засіданні в якості доказів винуватості ОСОБА_6 надані наступні докази:
		-висновок судово-медичної експертизи №1538-ая/15 від 21.03.2016 р, відповідно до якого у ОСОБА_8 мав місце синець на правому передпліччі, який утворився від травматичної дії тупого предмета за механізмом удару - сдавлення та міг бути отриманий не пізніш 02.03.2016 р. і цілком можливо у термін, на який він посилається. За ступенем тяжкості вказане ушкодження відноситься на легких тілесних ушкоджень. Синець на внутрішній поверхні нижньої третини правого передпліччя на кордоні з променезап`ясткових суглобів у ОСОБА_55 розташовується в такій анатомічній частині тіла, яка доступна для заподіяння ушкодження власною рукою. Суд вважає що вказаний доказ не доводить причетність ОСОБА_6 до спричинення вказаних пошкоджень оскільки він є похідним від свідчень ОСОБА_8 в судовому засіданні згідно до яких обвинувачений йому тілесних ушкоджень не завдавав. Тілесні ушкодження отримані ОСОБА_8 , згідно до його свідчень, внаслідок подання на підлогу;
		-витяг про реєстрацію телефонограми від 29.02.2016 року, яка надійшла від адвоката ОСОБА_56 про зникнення ОСОБА_8 . Суд вважає що вказаний доказ ніяким чином не доводить причетність ОСОБА_6 до скоєння злочину за яким він обвинувачується;
		-довідку від 22.03.2016 року відповідно до якої в адміністративній будівлі Холодногірського ВП ГУ НП в Хар. обл. встановлено 8 відеокамер: вхід, двір, хол, пост №1, вхід до КЗД;, КЗД №1, оперативна зала чергової частини, кімната чищення зброї. Термін зберігання інформації з даних відеокамер складає 20 діб. Видалення записів проводиться автоматично шляхом перезапису. Суд вважає що вказаний доказ ніяким чином не доводить причетність ОСОБА_6 до скоєння злочину за яким він обвинувачується;
		-відомості особового складу Холодногірського ВП ГУ, які перебували у слідчо-оперативних групах та добровільному наряді у період часу з 26.02.2016 по 01.03.2016 рік. Суд вважає що вказаний доказ ніяким чином не доводить причетність ОСОБА_6 до скоєння злочину за яким він обвинувачується;
		-копію журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених, №148, відповідно до якого за з/п 1814, 27.02.2016 р. о 10:05 год. ОСОБА_57 доставлений ОКП по матеріалу 13:05 залишив ОВС, зазначив, що претензій немає. Суд вважає що вказаний доказ ніяким чином не доводить причетність ОСОБА_6 до скоєння злочину за яким він обвинувачується;
		-схему оповіщення особового складу СКР РВ від 02.01.2015 р. Суд вважає що вказаний доказ ніяким чином не доводить причетність ОСОБА_6 до скоєння злочину за яким він обвинувачується;
		-копію з журналу розстановки нарядів на 27.02.2016 р. Суд вважає що вказаний доказ ніяким чином не доводить причетність ОСОБА_6 до скоєння злочину за яким він звинувачується;
		-план розміщення особового складу Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області у адмінбудівлі за адресою: м. Харків, вул. Маліновського, 1. Суд вважає що вказаний доказ ніяким чином не доводить причетність ОСОБА_6 до скоєння злочину за яким він обвинувачується;
		-витяг з наказу ГУ НП в Харківській області від 11.02.2016 р. про призначення капітана поліції ОСОБА_6 старшим оперуповноваженим відділу поліції. Суд вважає що вказаний доказ ніяким чином не доводить причетність ОСОБА_6 до скоєння злочину за яким він обвинувачується;
		-інформацію з Харківської місцевої прокуратури №1 про стан досудового розслідування кримінального провадження №12016220510000667 від 25.02.2016 р. з копією матеріалів: витяг з ЄРДР за заявою ОСОБА_7 , заявою ОСОБА_7 та протоколом його допиту, протокол пред`явлення особи для впізнання від 29.02.2016 р. з доданими до нього ілюстративним матеріалом, відповідно до якого, потерпілий ОСОБА_7 впізнав ОСОБА_8 як особу, яка причетна до сконання кримінального правопорушення відносно потерпілого ОСОБА_7 , поясненнями ОСОБА_8 , заява ОСОБА_58 в якій він зізнався у скоєнні ним кримінального правопорушення відносно ОСОБА_7 ; протокол пред`явлення особи для впізнання від 03.03.2016 р. з доданими до нього ілюстративним матеріалом, відповідно до якого, потерпілий ОСОБА_7 впізнав ОСОБА_58 , як особу, яка причетна до сконання кримінального правопорушення відносно потерпілого ОСОБА_7 , пояснення ОСОБА_58 ; повідомлення про підозру ОСОБА_59 за ч.2 ст.186 КК України, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_60 від 03.03.2016 р., протокол допиту підозрюваного ОСОБА_60 від 04.03.2016 р., клопотання про тимчасовий доступ до речей від 04.03.2016 р.,ухвала Ленінського р/с м. Харкова від 04.03.2016 р. ухвала Ленінського р/с м. Харкова від 04.03.2016 р., протокол тимчасового доступу до речей і документів від 04.03.2016 р., протокол проведення слідчого експерименту від 04.03.2016 р., та ілюстративний матеріал до нього, постанова про призначення судово-товарознавчої експертизи від 01.03.2016 р., висновок експерта №1625 від 24.03.2016 р., та ілюстративний матеріал до нього, постанова про визнання речовим доказом та повернення потерпілій стороні від 26.03.2016 р., протокол пред`явлення речей для впізнання від 26.03.2016 р., протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 29.03.2016 р., протокол проведення слідчого експерименту від 30.03.2016 р., протокол одночасного допиту осіб від 30.03.2016 р., протоколи пред`явлення перегляду відеозапису від 30.03.2016 р., обвинувальний акт відносно ОСОБА_58 за ч. 2 ст. 186 КК України. Суд вважає що вказаний доказ ніяким чином не доводить причетність ОСОБА_6 до скоєння злочину за яким він обвинувачується, оскільки ОСОБА_8 в судовому засіданні причетність ОСОБА_6 категорично заперечував;
		-матеріал звернення гр. ОСОБА_56 від 29.02.2016 р. щодо встановлення місця перебування гр. ОСОБА_8 . Суд вважає що вказаний доказ ніяким чином не доводить причетність ОСОБА_6 до скоєння злочину за яким він обвинувачується;
		-рапорт слідчого Ленінського ВП ГУ НП в Хар. обл. ОСОБА_61 від 29.02.2016 року про те, що у нього в провадженні перебувають матеріали досудового розслідування №12016220510000667 від 25.02.2016 за ч.2 ст.186 КК України за заявою гр.. ОСОБА_7 від 24.02.2016 р. Суд вважає що вказаний доказ ніяким чином не доводить причетність ОСОБА_6 до скоєння злочину за яким він обвинувачується;
		-протокол проведення слідчого експерименту від 25.02.2016 р. та доданими до нього диском з відеозаписом, відповідно до якого ОСОБА_8 розповідав та показував події, які відбувались з ним у період з 27-29.02.2016 р. Суд вважає що вказаний доказ ніяким чином не доводить причетність ОСОБА_6 до скоєння злочину за яким він обвинувачується;
		-висновок судово-медичної експертизи №3207-ая/15 від 23.06.2016 р., відповідно до якого у ОСОБА_8 мав місце синець на правому передпліччі, який утворився від травматичної дії тупого предмета за механізмом удару-сдавлення та міг бути отриманий не пізніш 02.03.2016 р. і цілком можливо у термін, на який він посилається. За ступенем тяжкості вказане ушкодження відноситься на легких тілесних ушкоджень. При проведенні судово-медичної експертизи 03.03.2016 р. у ОСОБА_8 яких-небудь ушкоджень в ділянці грудної клітини не було, у зв`язку з цим, оцінити його свідчення з судово-медичної точки зору, викладені в протоколі проведення слідчого експерименту, не є можливим. Слід зазначити, що при опитуванні ОСОБА_8 та в протоколі слідчого експерименту механізм утворення синця на правому передпліччі не відображений. Суд вважає що вказаний доказ ніяким чином не доводить причетність ОСОБА_6 до скоєння злочину за яким він обвинувачується, оскільки ОСОБА_8 в судовому засіданні причетність ОСОБА_6 категорично заперечував;
		-протокол тимчасового доступу до речей і документів від 25.05.2016 р., відповідно до якого виявлено до вилучено матеріал ЖЕО №3218 від 29.02.2016 за заявою ОСОБА_62 на 12 арк. Та журнал №3 обліку доставлених та відвідувачів та запрошених Ленінського ВП ГУНП в Хар. області, інв. справа №148 на 100 арк. Суд вважає що вказаний доказ ніяким чином не доводить причетність ОСОБА_6 до скоєння злочину за яким він обвинувачується ;
		-копію доручення про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст.40 КПК України від 25.02.2016 року. Суд вважає що вказаний доказ ніяким чином не доводить причетність ОСОБА_6 до скоєння злочину за яким він обвинувачується, оскільки ОСОБА_8 в судовому засіданні причетність ОСОБА_6 категорично заперечував.
		Суд вважає, що докази, надані прокурором є належними та допустимими, оскільки зібрані в рамках вказаного кримінального провадження та без порушень КПК України. Але усі ці докази підтверджують факт отримання тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_8 та його знаходження в певний проміжок часу в Ленінському ВП ГУНП в Харківській області та не більше. До встановлення ОСОБА_6 як особи, яка заподіяла вказаний злочин ці докази ніякого відношення не мають. 
		Також судом оглянутий протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.03.2016 року. Відповідно до якого, ОСОБА_51 вказав, що впізнає чоловіка, який зображений на фото №3 ( ОСОБА_6 ), який наніс йому тілесні ушкодження у приміщенні Ленінського РВ. Аналізуючи вказаний доказ на предмет його належності та допустимості суд приходить до наступного висновку. Вказаний доказ є похідним від свідчень які отримані судом безпосередньо в судовому засіданні під час допиту потерпілого. ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснював що погано розуміючі українську мову дійсно вказував на якісь обличчя працівників поліції, однак чітко їх не пам`ятає. Під час допиту в суді пояснив що вказавши на ОСОБА_6 - помилився. За таких обставин в силу вимог ст.95 ч.4 КПК України суд вважає вказаний доказ неналежним та таким що не може бути покладений в основу вироку суду.
		Стороною захисту до суду не надавались будь-які докази по справі.
		Відповідно до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
		Відповідно до ч. 3ст. 373 КПК Україниобвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		 
		Вивчивши всі докази надані сторонами кримінального провадження, суд приходить до висновку про недоведеність вини обвинуваченого у скоєні злочину. 
		У відповідності до п. 1. ст. 6 Європейської Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Згідно з положеннями ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р. суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду як джерело права. Згідно цієї практики принцип презумпції невинності вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний скоїв злочин, який йому ставиться в провину; обов`язок доведення лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів повинен тлумачитись на користь підсудного (Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain, judgmentof 6 December 1988, Series A no. 146, р. 33 § 77).
		Ст. 62 Конституції України передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Вказане встановлено і в ст. 17 КПК України.
		Згідно з ч. 1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, в тому числі винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину, форма вини, мотив і мета вчинення злочину, покладається на слідчого, прокурора і лише в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
		Поза межами оцінки суду в даному кримінальному провадженні перебувають питання відповідальності потерпілого, оскільки її види можуть бути різними, проте кримінальна відповідальність може наставати виключно за вчинення суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, тобто передбаченого КК України суспільно небезпечного винного діяння, вчиненого належним суб`єктом. 
		За таких обставин, суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме, верховенства права, законності, рівність перед законом та судом, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін тощо, створивши необхідні умови для реалізації сторонами провадження їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, в тому числі і щодо збирання, подання та оцінки доказів, дослідивши всі обставини кримінального провадження та кожний поданий сторонами доказ та їх сукупність, вважає, що за результатами даного судового розгляду не доведено, що ОСОБА_6 вчинив діяння за яким йому пред`явлено обвинувачення оскільки не доведено що в його діях є склад злочину передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.
		Оскільки достатніх та допустимих доказів вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України ОСОБА_6 суду не надано, суд вважає необхідним виправдати ОСОБА_6 на підставі п. 2 ч. 1ст. 373 КПК Україниу зв`язку з недоведеністю вчинення вказаного кримінального правопорушення обвинуваченим.
		Процесуальні витрати відсутні.
		Питання про речові докази слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
		Керуючись ст. ст. 100,369,370, 371, 373, 374 КПК України 
		УХВАЛИВ:
		 ОСОБА_6 визнати невинуватим в пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України, та виправдати за на підставі п.2 ч.1статті 373 КПК Україниу зв`язку з недоведеністю вчинення вказаного кримінального правопорушення обвинуваченим.
		Речові докази: матеріал ЖЕО №3218 від 29.02.2016 за заявою ОСОБА_62 на 12 арк. та журнал №3 обліку доставлених, відвідувачів та запрошених Ленінського ВП ГУНП в Хар. області, інв. справа №148 на 100 арк., які передані на збереження до кімнати речових доказів прокуратури Харківської області - залишити в матеріалах справи.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
		Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...