Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 325/1374/19 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією; Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
Надіслано для оприлюднення: 09.12.2019. Зареєстровано: 10.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 11.12.2019.
Дата набрання законної сили: 28.11.2019
Номер судового провадження: 33/807/590/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу  Справа № 325/1374/19 
		 
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		 
		 
		 
		ЄУ № 325/1374/19                                                   Головуючий в 1 інстанції Апалькова О.М.
		Провадження №33/807/590/19                                           Доповідач в 2 інстанції Тютюник М.С.
		Категорія ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		28 листопада 2019 року                 місто Запоріжжя
		 
		Суддя Запорізького апеляційного суду Тютюник М.С., за участю прокурора Жукової І.О., адвоката Пшеця О.В. розглянувши в залі Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Пшець О.В. на постанову Приазовського районного суду Запорізької області від 23 вересня 2019 року відносно 
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
		за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП. 
		 
		 
		 
		Згідно з оскаржуваною постановою, відповідно до постанови Ботіївської сільської виборчої комісії Приазовського району Запорізької області від 16.12.2016 року № 12 «Про реєстрацію новообраного голови Ботіївської сільської об`єднаної територіальної громади» ОСОБА_1 зареєстровано на посаді голови Ботіївської сільської об`єднаної громади.
		 
		Згідно з рішенням першої сесії восьмого скликання Ботіївської сільської ради від 22.12.2016 року № 1 «Про визнання повноважень Ботіївського сільського голови» інформацію голови Ботіївської сільської виборчої комісії про реєстрацію новообраного голови Ботіївської сільської об`єднаної громади ОСОБА_1 прийнято до відома. Пунктом 2 вищезазначеного рішення сільської ради взято до відома, що відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» Ботіївському сільському голові ОСОБА_1 присвоєно 7 ранг 4 категорія посадової особи місцевого самоврядування.
		 
		Таким чином, відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є особою, на яку поширюються вимоги та обмеження, встановлені цим законом.
		 
		Згідно з частиною першою статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є суб`єктом, на якого поширюються зобов`язання щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
		 
		Відповідно до пункту 13 частини четвертої статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільського голову визначено розпорядником бюджетних коштів і він має використовувати їх лише за призначенням, визначеним радою.
		 
		Відповідно до Положень про преміювання та надання матеріальної допомоги працівникам Ботіївської сільської ради на 2017 рік та на 2018 рік розмір премії кожному працівникові визначає голова сільської ради залежно від особистого трудового вкладу працівника своїм розпорядженням. Суму премії, що визначена відділом бухгалтерського обліку та звітності, сільський голова розподіляє між працівниками своїм розпорядженням згідно із відпрацьованим часом. Розпорядження подається до відділу бухгалтерського обліку та звітності.
		 
		ОСОБА_1 станом на 26.07.2017 року, 23.08.2017 року, 25.09.2017 року, 25.10.2017 року, 27.11.2017 року, 13.12.2017 року, а також станом на 26.02.2018 року, 26.03.2018 року, 23.04.2018 року, 25.05.2018 року, 21.06.2018 року, 24.07.2018 року, 27.08.2018 року, 27.09.2018 року, 29.10.2018 року, 26.11.2018 року, 22.12.2018 року перебував на посаді Ботіївського сільського голови 8-го скликання (рішення від 22 грудня 2016 року № 1).
		 
		Із декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які містяться в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 та 2018 роки, поданих Ботіївським сільським головою Чубуклієвим М.С., та змісту особової картки ОСОБА_2 встановлено, що ОСОБА_2 є невісткою ОСОБА_1 .
		 
		Так, 26.07.2017 року, 23.08.2017 року, 25.09.2017 року, 25.10.2017 року, 27.11.2017 року, 13.12.2017 року, а також 26.02.2018 року, 26.03.2018 року, 23.04.2018 року, 25.05.2018 року, 21.06.2018 року, 24.07.2018 року, 27.08.2018 року, 27.09.2018 року 29.10.2018 року, 26.11.2018 року, 22.12.2018 року ОСОБА_1 , реалізуючи повноваження сільського голови розглядав питання, приймав управлінські рішення з приводу нарахування премії працівникам Ботіївської сільської ради, у тому числі своїй близькій особі (невістці) ОСОБА_2 , спеціалісту-бухгалтеру (прийнята на роботу згідно розпорядження № 309 від 28.09.1992 року), під впливом приватного інтересу, зумовленого родинними стосунками зі своєю невісткою, який полягав у бажанні останнього надати своїй невістці матеріальні блага, покращити її матеріальне становище. При цьому маючи приватний інтерес, ОСОБА_1 не міг об`єктивно оцінити внесок своєї невістки ОСОБА_2 у загальний результат роботи Ботіївської сільської ради.
		 
		Зокрема, у результаті розгляду питань про преміювання ОСОБА_2 :
		- 26.07.2017 року видано розпорядження Ботіївської сільської ради № 63 про преміювання працівників сільської ради в липні 2017 року, відповідно до якого ОСОБА_2 нараховувалась та виплачувалась премія у розмірі 2200,00 гривень;
		- 23.08.2017 року видано розпорядження Ботіївської сільської ради № 33 про преміювання працівників сільської ради в серпні 2017 року, відповідно до якого ОСОБА_2 нараховувалась та виплачувалась премія у розмірі 2200,00 гривень;
		- 25.09.017 року видано розпорядження Ботіївської сільської ради № 95 про преміювання працівників сільської ради в вересні 2017 року, відповідно до якого ОСОБА_2 нараховувалась та виплачувалась премія у розмірі 2200,00 гривень;
		- 25.10.2017 року видано розпорядження Ботіївської сільської ради № 114 про преміювання працівників сільської ради в жовтні 2017 року», відповідно до якого ОСОБА_2 нараховувалась та виплачувалась премія у розмірі 1885,71 гривень;
		- 27.11.2017 року видано розпорядження Ботіївської сільської ради № 133 про преміювання працівників сільської ради в листопаді 2017 року, відповідно до якого ОСОБА_2 нараховувалась та виплачувалась премія у розмірі 2000,00 гривень;
		- 13.12.2017 року видано розпорядження Ботіївської сільської ради № 142 про преміювання працівників сільської ради в грудні 2017 року, відповідно до якого ОСОБА_2 нараховувалась та виплачувалась премія у розмірі 2200,00 гривень;
		- 26.02.2018 року видано розпорядження Ботіївської сільської ради № 19 про преміювання працівників сільської ради в лютому 2018 року, відповідно до якого ОСОБА_2 нараховувалась та виплачувалась премія у розмірі 1430,00 гривень;
		- 26.03.2018 року видано розпорядження Ботіївської сільської ради № 28 про преміювання працівників сільської ради в березні 2018 року, відповідно до якого ОСОБА_2 нараховувалась та виплачувалась премія у розмірі 2095,24 гривень;
		- 23.04.2018 року видано розпорядження Ботіївської сільської ради № 39 про преміювання працівників сільської ради в квітні 2018 року, відповідно до якого ОСОБА_2 нараховувалась та виплачувалась премія у розмірі 2084,21 гривень;
		- 25.05.2018 року видано розпорядження Ботіївської сільської ради № 45 про преміювання працівників сільської ради в травні 2018 року, відповідно до якого ОСОБА_2 нараховувалась та виплачувалась премія у розмірі 2500,00;
		- 21.06.2018 року видано розпорядження Ботіївської сільської ради № 58 про преміювання працівників сільської ради в червні 2018 року, відповідно до якого ОСОБА_2 нараховувалась та виплачувалась премія у розмірі 2755,00 гривень;
		- 24.07.2018 року видано розпорядження Ботіївської сільської ради № 72 про преміювання працівників сільської ради в липні 2018 року, відповідно до якого ОСОБА_2 нараховувалась та виплачувалась премія у розмірі 2768,18 гривень;
		- 27.08.2018 року видано розпорядження Ботіївської сільської ради № 90 про преміювання працівників сільської ради в серпні 2018 року, відповідно до якого ОСОБА_2 нараховувалась та виплачувалась премія у розмірі 2900,00 гривень;
		- 27.09.2018 року видано розпорядження Ботіївської сільської ради № 121 про преміювання працівників сільської ради в вересні 2018 року, відповідно до якого ОСОБА_2 нараховувалась та виплачувалась премія у розмірі 5000,00 гривень;
		- 29.10.2018 року видано розпорядження Ботіївської сільської ради № 139 про преміювання працівників сільської ради в жовтні 2018 року, відповідно до якого ОСОБА_2 нараховувалась та виплачувалась премія у розмірі 2636,36 гривень;
		- 26.11.2018 року видано розпорядження Ботіївської сільської ради № 161 про преміювання працівників сільської ради в листопаді 2018 року, відповідно до якого ОСОБА_2 нараховувалась та виплачувалась премія у розмірі 1450,00 гривень;
		- 22.12.2018 року видано розпорядження Ботіївської сільської ради № 170 про преміювання працівників сільської ради в грудні 2018 року, відповідно до якого ОСОБА_2 нараховувалась та виплачувалась премія у розмірі 3500,00 гривень.
		 
		Таким чином, оскільки преміювання працівників сільської ради, у тому числі і ОСОБА_2 , не є обов`язковою складовою оплати праці та відповідно до вказаних Положень про преміювання працівників Ботіївської сільської ради є методом стимулювання праці та залежить від особистого вкладу кожного працівника в загальні результати роботи, своєчасності її виконання, дотримання виконавської дисципліни тощо, а розмір премії визначає сільський голова, то під час прийняття рішення про преміювання своєї невістки ОСОБА_2 та визначення розміру її премії у ОСОБА_1 виник реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом, зумовленим сімейними стосунками із ОСОБА_2 , та повноваженнями із можливістю призначення премії та визначення її розміру, що впливає на неупередженість та об`єктивність прийняття рішення.
		 
		Відповідно до статті 12-1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадові особи місцевого самоврядування зобов`язані дотримуватися правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачених Законом України «Про запобігання корупції».
		 
		Так, до Національного агентства згідно з реєстраційними даними за 2016 рік та даними автоматизованої системи діловодства «ДОК ПРОФ 3», повідомлень від ОСОБА_1 , Ботіївського сільського голови Приазовського району Запорізької області, про наявність реального або потенційного конфлікту інтересів за період з 2016 по 2019 роки не надходило, що підтверджується службовою запискою від 12.04.2019 № 93-17/6875/19.
		 
		Національне агентство листом уповноваженої особи від 03.05.2019 року № 34-02/35108/19 звернулось до Ботіївської сільської ради про надання інформації щодо вжиття ОСОБА_1 заходів щодо врегулювання конфлікту інтересів у зв`язку з перебуванням у його прямому підпорядкуванні на посаді бухгалтера невістки ОСОБА_2 . У відповідь отримано лист Ботіївської сільської ради від 14.05.2019 року № 01-028 вих. 116, в якому зазначено, що у ОСОБА_1 відсутній реальний або потенційний конфлікт інтересів, а тому в ОСОБА_1 не було підстав для звернення до Національного агентства з повідомленням про конфлікт інтересів. Проте зазначене не відповідає дійсності у зв`язку з тим, що враховуючи наявність у ОСОБА_1 приватного інтересу, зумовленого родинними стосунками з ОСОБА_2 , виконання ним своїх повноважень щодо неї (призначення премії та визначення її розміру) спричинило суперечність між його службовими повноваженнями та приватним інтересом, що в розумінні Закону України «Про запобігання корупції» та Кодексу України про адміністративні правопорушення є реальним конфліктом інтересів.
		 
		Отже, в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 не вжив заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів та не повідомив до, або під час та після прийняття рішень про преміювання працівників Ботіївської сільської ради, у тому числі своєї близької особи (невістки) ОСОБА_2 , 26.07.2017 року, 23.08.2017 року, 25.09.2017 року, 25.10.2017 року, 27.11.2017 року, 13.12.2017 року, а також 26.02.2018 року, 26.03.2018 року, 23.04.2018 року, 25.05.2018 року, 21.06.2018 року, 24.07.2018 року, 27.08.2018 року, 27.09.2018 року 29.10.2018 року, 26.11.2018 року, 22.12.2018 року про наявність у нього реального конфлікту інтересів, хоча міг і повинен був це зробити невідкладно, а також, в порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, видавши вищевказані розпорядження, тим самим вчинив адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, передбачені частиною першою та другою статті 172-7 КУпАП.
		 
		Постановою Приазовського районного суду Запорізької області від 23 вересня 2019 року провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно  ОСОБА_1  за ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП за протоколами № 34-02/344, №34-02/345, №34-02/346 та №34-02/347 від 24 липня 2019 року на підставі п. 7 ст. 247 КУПАП закрито.
		Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за протоколами № 34-02/364, № 34-02/365, № 34-02/374, № 34-02/375, № 34-02/376, № 34-02/377 від 24 липня 2019 року на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП закрито.
		 
		ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП за протоколами №34-02/348, №34-02/349, №34-02/350, №34-02/351, №34-02/352, №34-02/353, №34-02/354, №34-02/355, №34-02/356, №34-02/357, №34-02/358, №34-02/359, №34-02/360, №34-02/361, №34-02/362, №34-02/363, №34-02/366, №34-02/367, №34-02/368, №34-02/369, №34-02/370, №34-02/371, №34-02/372, №34-02/373 від 24 липня 2019 року та накладено адміністративне стягнення, з урахуванням ст. 36 КУпАП, у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 грн., стягнуто судовий збір.
		 
		Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції адвокат Пшець О.В., вважає, що суддя суду першої інстанції не в повній мірі дотримався вимог закону, що мало наслідком винесення незаконної та необґрунтованої постанови у справі. Вказує, що на час визнання повноважень ОСОБА_1 чинним законодавством не була встановлена Рекомендована форма повідомлення безпосереднього керівника про реальний/потенційний конфлікт інтересів, оскільки така форма була затверджена Національним агентством з питань запобігання корупції лише рішенням від 29.09.2017 № 839. Тому, на виконання вимог ст. 28 Закону України «Про корупцію», про можливу наявність конфлікту інтересів ОСОБА_1 повідомив колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, а також будь-яких заінтересованих осіб шляхом розміщення письмового повідомлення на дошці оголошень сільської ради одразу після обрання на посаду сільського голови, відповідні докази наявні у матеріалах справи. Вказівка суду на те, що ОСОБА_1 повинен був повідомити про наявність у нього реального конфлікту інтересів на засіданні сесії сільської ради , не передбачено чинним законодавством. Тому, на думку захисту, не доведено наявність в діях ОСОБА_1 складу за ч.1 ст.172-7 КУпАП щодо неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів. 
		 
		Апелянт зазначає, що є незаконним висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів. Так, посилання суду на те, що преміювання працівників сільської ради, у тому числі і ОСОБА_2 не є обов`язковим видом оплати праці, на думку адвоката, не відповідає вимогам ст. 2 Закону України «Про оплату праці», оскільки до структури заробітної плати входять у тому числі: інші заохочувальні та компенсаційні виплати. Із матеріалів справи, а саме із подань на адресу сільського голови ОСОБА_1 щодо преміювання за період з липня 2017 по грудень 2018 року вбачається, що розмір премії було обчислено головним бухгалтером ради ОСОБА_3 та погоджено із секретарем ради ОСОБА_4 Враховуючи наведене, ОСОБА_1 здійснював преміювання ОСОБА_2 не під впливом приватного інтересу, зумовленого родинними стосунками зі своєю невісткою, який полягав у бажанні останнього надати своїй невістці матеріальні блага, покращити її матеріальне становище, а на виконання рішень Ботіївської сільської ради від 29.12.2016 № 3 та від 22.12.2017 № 7 та Положення про преміювання та надання матеріальної допомоги працівникам Ботіївської сільської ради на 2017 та 2018 роки. Натомість суддею не було встановлено наявності обов`язкової сукупності вказаних вище юридичних фактів. Отже наведені вище обставини спростовують факт прийняття головою Ботіївської сільської ради ОСОБА_1 рішень в умовах реального конфлікту інтересів, оскільки сам лише факт констатації існування приватного інтересу не доводить вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
		Звертає увагу, що висновок судді суду першої інстанції про те, що датою виявлення адміністративного правопорушення є дата складання вказаного протоколу не має під собою правового обґрунтування. Так, з матеріалів адміністративної справи вбачається, що днем виявлення правопорушення, нібито вчиненого ОСОБА_1 , є дата коли Департаменту моніторингу дотримання законодавства про конфлікт інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції Національного агентства з питань запобігання корупції стало вперше відомо про наявність можливих фактів порушення ОСОБА_1 вимог ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» та направлено на адресу Ботіївської сільської ради запит про надання документів та інформації від 15.02.2019 № 34-02/11244/19. На вказаний запит Ботіївська сільська рада листом від 25.03.2019 № 01-28 вих.81 надала усі запитувані документи. Отже, 15.05.2019 закінчився строк для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення. Таким чином, строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного корупційного правопорушення передбаченого ч. ч. 1,2 статті 172-7 КУпАП розпочинається 15.02.2019, тобто з дня його виявлення. 
		 
		Адвокат просить скасувати постанову Приазовського районного суду Запорізької області від 23.09.2019 у частині визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП за протоколами №34-02/348, №34-02/349, №34-02/350, №34-02/351, №34-02/352, №34-02/353, №34-02/354, №34-02/355, №34-02/356, №34-02/357, №34-02/358, №34-02/359, №34-02/360, №34-02/361, №34-02/362, №34-02/363, №34-02/366, №34-02/367, №34-02/368, №34-02/369, №34-02/370, №34-02/371, №34-02/372, №34-02/373 від 24 липня 2019 року та прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі № 325/1374/19 щодо притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за адміністративні правопорушення, передбачені ч. ч. 1,2 статті 172-7 КУпАП за протоколами №34-02/348, №34-02/349, №34-02/350, №34-02/351, №34-02/352, №34-02/353, №34-02/354, №34-02/355, №34-02/356, №34-02/357, №34-02/358, №34-02/359, №34-02/360, №34-02/361, №34-02/362, №34-02/363, №34-02/366, №34-02/367, №34-02/368, №34-02/369, №34-02/370, №34-02/371, №34-02/372, №34-02/373.
		 
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника ОСОБА_1 - адвоката Пшеця О.В. на підтримку доводів апеляції, прокурора, який заперечував проти вимог апеляційної скарги, перевіривши доводи скарги, встановивши відсутність порушення норм процесуального та матеріального права, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		 
		Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
		 
		Частинами першою та другою ст. 172-7 КУпАП передбачено відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках й порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів та вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
		 
		Згідно з Приміткою до даної статті, суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», та під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
		 
		На переконання апеляційного суду, суддя суду першої інстанції з належною повнотою дослідив всі наявні у справі докази, дав їм належну оцінку та прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-7, ч.2 ст. 172-7 КУпАП, оскільки будучи головою Ботіївської сільської ради Приазовського району Запорізької області, згідно до п. 1 примітки до ст. 172-7 КУпАП та п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», являючись суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» всупереч вимогам вказаного Закону не вжив заходів щодо недопущення запобігання і врегулювання конфлікту інтересів та вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, тим самим вчинивши адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, передбачені ч.1 ст. 172-7, ч.2 ст. 172-7 КУпАП.
		 
		Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-7, ч.2 ст. 172-7 КУпАП, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема: протоколами про адміністративне правопорушення №34-02/348, №34-02/349, №34-02/350, №34-02/351, №34-02/352, №34-02/353, №34-02/354, №34-02/355, №34-02/356, №34-02/357, №34-02/358, №34-02/359, №34-02/360, №34-02/361, №34-02/362, №34-02/363, №34-02/366, №34-02/367, №34-02/368, №34-02/369, №34-02/370, №34-02/371, №34-02/372, №34-02/373 від 24 липня 2019 року.
		 
		Відповідно до ст. 28 Закону України «Про  запобігання корупції» передбачено, що особи зазначені у пунктах 1, 2 ч.1 ст. 3 цього Закону, зобов`язані: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти  не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або у колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
		 
		Крім того, у п.п 1.1.2 п. 1 Розділу 1 Методичних рекомендацій щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затверджених Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції 29.09.2017 № 839 також визначено аналогічні дії особи у зв`язку з виникненням у неї конфлікту інтересів.
		 
		Слід визнати безпідставними доводи апелянта по те, що чинним законодавством не було врегульовано повідомлення про конфлікт інтересів на час коли ОСОБА_1 приступив до виконання своїх повноважень (22.12.2016 року), оскільки на той час рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 липня 2016 року за № 2 було затверджено «Методичні рекомендації з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб», за якими визначено алгоритм дій особи, у разі виникнення конфлікту інтересів.
		 
		Апеляційний суд, відповідаючи на доводи адвоката, вважає за необхідне зазначити, що кожного разу коли виникає конфлікт інтересів, державний службовець зобов`язаний повідомити про це у відповідний спосіб, оскільки такі обставини не є сталими, так як приватний інтерес час від часу може з`являтися, змінюватися, зникати. Отже, обов`язок повідомляти про конфлікт інтересу, у даному випадку - реальний конфлікт інтересів, може з`являтися із певною періодичністю.
		 
		З матеріалів справи вбачається, що відповідно до постанови Ботіївської сільської виборчої комісії Приазовського району Запорізької області від 16.12.2016 року №12 «Про реєстрацію новообраного голови Ботіївської сільської об`єднаної громади» ОСОБА_1 зареєстровано на посаду голови Ботіївської сільської об`єднаної громади. 
		 
		Рішенням першої сесії Ботіївської сільської ради восьмого скликання від 22 грудня 2016 року №1 визнано повноваження  ОСОБА_1 , як новообраного Ботіївського сільського голови та відповідно до пп. «б» ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» він є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону.
		 
		Згідно розпорядження № 309 по виконкому Ботіївської сільської ради від 28.09.1992 року ОСОБА_2 прийнято бухгалтером в централізовану бухгалтерію з 01.10.1992 року. На підставі рішення Ботіївської сільської ради Приазовського району Запорізької області № 65 від 24.02.2004 року ОСОБА_2 переведено на посаду фахівця-бухгалтера Ботіївської сільської ради з 05.03.2004 року. 
		 
		Із декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які міститься в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 та 2018 роки, поданих Ботіївським сільським головою Чубуклієвим М.С., змісту особової картки ОСОБА_2 , її автобіографії та показів, наданих ОСОБА_1 , встановлено, що ОСОБА_2 є невісткою ОСОБА_1 .
		 
		За затвердженими сільським головою Ботіївської сільської ради ОСОБА_1 . Положеннями про преміювання та надання матеріальної допомоги працівникам Ботіївської сільської ради на 2017, 2018 рр. саме на сільського голову (а.с.222-228 т.2).
		 
		За змістом відповідних Положень преміювання працівників проводиться за результатами роботи, що вимагало від сільського голови робити висновки не лише щодо грошового виміру премії, що є похідним від визначення вкладу кожного працівника у результати роботи.
		 
		Таким чином, є беззаперечним факт виникнення у ОСОБА_1 реального конфлікту інтересів, оскільки питання преміювання виникали у ОСОБА_1 і по відношенню до родички. У даному випадку існувала суперечність між приватним інтересом ОСОБА_1 і його повноваженнями. 
		 
		Отже, за наявності у підпорядкуванні ОСОБА_1 родички, останній за реального конфлікту інтересів, який виникав у ОСОБА_1 кожного разу, коли останній стикався із питанням преміювання працівників, зокрема невістки ОСОБА_2 , повинен був повідомляти про це Національне агентство з питань запобігання корупції. 
		 
		Крім того, суд зауважує, що ОСОБА_1 , заступивши на посаду сільського голови Ботіївської сільської ради і знаючи про перебування у його підпорядкуванні родички, жодного разу не звернувся до Національного агентства з питань запобігання корупції з метою врегулювання питання про наявність конфлікту інтересів.
		Будь-якого достеменного доказу про повідомлення ОСОБА_1 про реальний конфлікт інтересів в умовах вирішення питання про преміювання невістки матеріали справи не містять. Не надані такі і при апеляційному розгляді.
		 
		Протоколи засідань Ботіївської сільської ради (а.с.173-215 т. 12) також засвідчують відсутність повідомлення ОСОБА_1 про реальний конфлікт інтересів через необхідність вирішувати питання про преміювання, зокрема невістки.
		 
		За змістом відповіді Ботіївської сільської ради від 14.05.2019 року № 01-028 вих. 116 на запит Національного агентства з питань запобігання корупції - ОСОБА_1 не звертався до Національного агентства з повідомленням про конфлікт інтересів.
		 
		Відсутність звернень ОСОБА_1 з питання повідомлення про наявність реального або потенційного конфлікту інтересів підтверджується і службовою запискою від 12.04.2019 №93-17/6875/19 Національного агентства з питань запобігання корупції.
		 
		За таких обставин, в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-7 КУпАП України, як неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
		 
		Крім того, як вже зазначалося вище, були затверджені Положення про преміювання та надання матеріальної допомоги працівникам Ботіївської сільської ради.
		 
		Так, 26.07.2017 року, 23.08.2017 року, 25.09.2017 року, 25.10.2017 року , 27.11.2017 року, 13.12.2017 року, а також 26.02.2018 року, 26.03.2018 року, 23.04.2018 року, 25.05.2018 року, 24.07.2018 року, 27.08.2018 року, 27.09.2018 року та 29.10.2018 року  ОСОБА_1 , як сільським головою, були підписані Розпорядження про преміювання працівників Ботієвської сільської ради, в тому числі спеціаліста-бухгалтера ОСОБА_2 , яка є його невісткою.
		 
		Отже, ОСОБА_1 , достовірно знаючи про наявність у нього реального конфлікту інтересів, в порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, видавши вищевказані розпорядження про преміювання.
		 
		На переконання апеляційного суду, наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП свідчать повноваження Ботіївського сільського голови. Так, відповідно до Положення про преміювання, саме Ботіївський сільський голова, визначає кожному працівнику розмір премії. При цьому, має дискреційні повноваження в частині встановлення та визначення розміру премії в залежності від особистого внеску в загальні результати роботи того чи іншого працівника, зокрема і невістці, яка перебувала у підпорядкуванні ОСОБА_1 . Наведені обставини засвідчують наявність умов реального конфлікту інтересів, оскільки існувала суперечливість між приватним інтересом та повноваженнями ОСОБА_1 . 
		 
		При цьому, відповідаючи на доводи адвоката, слід зауважити, що фактичний призначений невістці розмір премії не має значення у контексті дій, за які передбачена відповідальність ч. 2 ст.172-7 КУпАП. 
		 
		Таким чином, викладені обставини вказують на те, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав вірну оцінку доказам та обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, відтак доводи апеляційної скарги в частині відсутності складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, є безпідставними та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.
		 
		Відповідаючи на доводи сторони захисту щодо порушення строку притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності апеляційний суд виходить з наступного.
		 
		На думку апелянта, днем виявлення правопорушення є 15 лютого 2019 року, коли на адресу Ботієвської сільської ради надійшов запит про надання відповідних документів, однак наведені доводи є неспроможними, оскільки зміст зазначеного запиту стосується лише надання документів на підтвердження перебування ОСОБА_1 на посаді сільського голови, його повноважень, відомостей щодо працевлаштованості ОСОБА_2 , тощо.
		 
		Разом з тим і висновок судді першої інстанції щодо початку обрахування строку на накладення адміністративного стягнення, який місцевий суд пов`язує із датою складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 слід визнати помилковими.
		 
		Так, відповідно до ч. 3 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 164-14, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
		 
		З аналізу вказаної норми вбачається, що законодавчо встановлений строк, протягом якого може бути накладено адміністративне стягнення, обчислюється саме з моменту виявлення корупційного адміністративного правопорушення та такий не ототожнюється із часом складання протоколу про адміністративне правопорушення.
		 
		Так, за матеріалами справи вбачається, що за змістом листа від 9 липня 2019 року за № 34-02/56504/19 (том 12 а.с. 116) з приводу виклику ОСОБА_1 до НАЗК для дачі пояснень НАЗК володіло всією необхідною інформацією, що стосується обставин даної справи задля подальшого складення відповідного протоколу, отже наведену дату і слід вважати днем виявлення правопорушення пов`язаного із корупцією. 
		 
		Між тим, виходячи із зазначеної дати виявлення правопорушення та дати накладення стягнення, суд апеляційної інстанції констатує дотримання вимог щодо строку накладення на особу адміністративного стягнення.
		 
		       Всі інші доводи, наведені адвокатом Пшець О.В. в апеляційній скарзі були предметом дослідження та змістовного аналізу судом першої інстанції, цілком спростовані висновками, наведеними судом у постанові, інших відомостей, які б могли вплинути на постановлення іншого рішення по справі не містять. 
		 
		При постановленні рішення суддею встановлені всі елементи об`єктивної сторони складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП.
		 
		Суд першої інстанції при розгляді справи, відповідно до вимог ст.252 КПК України, дав належну оцінку доказам в їх сукупності і обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 та ч.2 ст.172-7 КУпАП.
		Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП справа переглянута в межах апеляційної скарги.
		 
		Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи, не встановлено.
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		апеляційну скаргу адвоката Пшеця О.В. залишити без задоволення.
		 
		Постанову судді постанову Приазовського районного суду Запорізької області від 23 вересня 2019 року, якою на ОСОБА_1 накладено стягнення за ч.ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП залишити без змін.
		 
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		Суддя Запорізького 
		апеляційного суду                                                                  М.С. Тютюник

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...