Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 817/1353/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 09.12.2019. Зареєстровано: 10.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 10.12.2019.
Дата набрання законної сили: 09.12.2019
Номер судового провадження: К/9901/50468/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		09 грудня 2019 року 
		Київ
		справа №817/1353/16
		адміністративне провадження №К/9901/50468/18, №К/9901/49140/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		cудді-доповідача - Радишевської О. Р.,
		суддів - Кашпур О. В., Уханенка С. А.
		розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу №817/1353/16
		за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Рівненській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу, провадження в якій відкрито
		за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Рівненській області
		та касаційною скаргою Державної фіскальної служби України 
		на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2017 року, прийняту у складі: головуючого судді Дорошенко Н.О., суддів Комшелюк Т.О., Жуковської Л.А., 
		та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2018 року, прийняту у складі: головуючого судді Охрімчук І.Г., суддів Капустинського  М.М., Моніча Б.С.,
		УСТАНОВИВ:
		І. Суть спору
		1. У серпні 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - ГУ ДФС у Рівненській області, відповідач-1), Державної фіскальної служби України (далі - ДФС, відповідач-2) з вимогами визнати протиправним і скасувати наказ ДФС від 25 серпня 2016 року  №126-ДС «Про накладення дисциплінарного стягнення».
		2. У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до ДФС, ГУ ДФС у Рівненській області з вимогами визнати протиправним і скасувати наказ ДФС від 02 грудня 2016 року №266-ДС «Про виконання дисциплінарного стягнення».
		3. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 за вказаними позовами були об`єднані в одне провадження.
		4. Позов мотивований доводами про необґрунтованість оскаржуваних наказів. Як зазначає позивач, дисциплінарне стягнення до нього було застосоване без урахування його попередньої роботи, ставлення до виконання службових обов`язків, рівня кваліфікації, що суперечить вимогам Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22 лютого 2006 року №3460-IV. 
		5. Також позивач доводить, що висновок службового розслідування від 10 серпня 2016   року №2499/99-99-21-02-02-18, на підставі якого виданий наказ ДФС від 25 серпня 2016 року №126-ДС, не містить обґрунтування, у чому саме полягає дисциплінарний проступок, перелік причин та умов, що йому передували, час і місце його вчинення, розмір і характер завданої шкоди.
		6. Відповідачі позов не визнали. На обґрунтування заперечень проти позову зазначили, що службовим розслідуванням, проведеним щодо позивача, було встановлено низькі показники роботи оперативних підрозділів податкової міліції ГУ ДФС у Рівненській області, які очолює позивач, у сфері викриття кримінальних правопорушень; відшкодування збитків у кримінальних провадженнях, протидії «оборудкам» з ПДВ; відпрацювання підприємств реального сектору економіки - замовників послуг конвертаційних центрів (вигодонабувачів); викриття кримінальних правопорушень у митній сфері; протидії незаконному обігу підакцизних товарів.
		ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
		7. Наказом ДФС від 11 листопада 2014 року №1330-о ОСОБА_1 - полковника податкової міліції, призначено на посаду першого заступника начальника ГУ ДФС у Рівненській області, звільнивши його з посади старшого слідчого з особливо важливих справ Третього відділу Слідчого управління кримінальних розслідувань Головного слідчого управління фінансових розслідувань Міністерства доходів і зборів України.
		8. Наказом ДФС від 20 вересня 2016 року №3205-о полковника податкової міліції ОСОБА_1 звільнено з посади першого заступника начальника ГУ ДФС у Рівненській області, який здійснює координацію діяльності підрозділів податкової міліції, зарахувавши його у розпорядження ГУ ДФС у Рівненській області.
		9. Водночас наказом ДФС від 25 серпня 2016 року №126-ДС «Про накладення дисциплінарного стягнення» за неналежне керівництво та координацію роботи по основних напрямках оперативно-службової діяльності оперативних підрозділів ГУ ДФС у Рівненській області за підсумками діяльності в січні-червні 2016 року, що призвело до порушення вимог статті 8 Дисциплінарного статуту, пункту 7, підпункту 2 пункту 12 Положення про ГУ ДФС області, частини третьої пункту 1 наказів про розподіл обов`язків між керівництвом ГУ області, підпунктів 2.2.1, 2.2.3, 2.2.4, 2.2.5, 2.2.14 Положення про Оперативне управління, пункту 2 протоколу оперативної наради з керівниками податкової міліції ГУ ДФС у Рівненській області за результатами діяльності у січні-грудні 2015 року та січні 2016 року, яка відбулась 16 лютого 2016 року й оформлена протоколом №665/99-99-07-02-02-18; пунктів 2, 3 протоколу оперативної наради з керівниками податкової міліції ГУ ДФС у Рівненській області за результатами діяльності в січні-лютому 2016 року від 17 березня 2016 року №880/99-99-07-25-02-18; пунктів 7, 16 протоколу оперативної наради з керівниками податкової міліції ГУ ДФС у Рівненській області за результатами діяльності в січні-березні 2016 року від 21 квітня 2016 року №1391/99-99-07-02-02-18; пунктів 12, 14, 16 протоколу оперативної наради з керівниками податкової міліції ГУ ДФС у Рівненській області за результатами діяльності в січні-травні 2016 року від 24 травня 2016 року №1780/99-99-21-02-02-18; завдання Головного оперативного управління ДФС від 26 січня 2016 року №2398/7-99-99-07-12-17 на першого заступника начальника ГУ ДФС у Рівненській області, який здійснює координацію діяльності підрозділів податкової міліції, полковника податкової міліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення.
		10. Підставою для накладення дисциплінарного стягнення були висновок службового розслідування від 10 серпня 2016 року №2499/99-99-21-02-02-18 і пояснення ОСОБА_1 від 30 серпня 2016 року.
		11. Відповідно до висновку службового розслідування від 10 серпня 2016 року №2499/99-99-21-02-02-18 ОСОБА_1 як першим заступником начальника  ГУ ДФС у Рівненській не було належним чином організовано роботу за основними напрямками оперативно-службової діяльності оперативних підрозділів податкової міліції ГУ ДФС у Рівненській області у січні-червні 2016 року, що призвело до низьких результатів роботи з викриття кримінальних правопорушень; відшкодування збитків у кримінальних провадженнях, протидії «оборудкам» з ПДВ; відпрацювання підприємств реального сектору економіки - замовників послуг конвертаційних центрів (вигодонабувачів); викриття кримінальних правопорушень у митній сфері; протидії незаконному обігу підакцизних товарів.
		12. У висновку службового розслідування зазначено, що низькі показники у вказаних сферах є наслідком неналежного виконання службових обов`язків позивачем. Зокрема, у першому півріччі 2016 року позивачем не вжито вичерпних заходів для виконання завдань ДФС, доведених: 
		- протоколом оперативної наради з керівниками територіальних підрозділів  податкової міліції ГУ ДФС України за результатами діяльності всічні-лютому 2016 року від 17 березня 2016 року №880/99/-99-07-02-02-18;
		- протоколом оперативної наради з керівниками територіальних підрозділів податкової міліції ГУ ДФС України за результатами діяльності в січні-березні 2016 року від 21 квітня 2016 року №1391/99-99-07-02-02-18;
		- листом Головного оперативного управління ДФС від 26 січня 2016 року №2398/7/99-99-07-02-17;
		- протоколом оперативної наради з керівниками податкової міліції ГУ ДФС у Рівненській області за результатами діяльності в січні-грудні 2015 року та січні 2016 року від 16 лютого 2016 року №665/99-99-07-02-02-18;
		- протоколом оперативної наради з керівниками територіальних підрозділів податкової міліції ГУ ДФС України за результатами діяльності в січні-травні 2016 року, яка відбулась 24 травня 2016 року №1780/99-99-21-02-02-18.
		13. Наказом ДФС від 02 грудня 2016 року №266-ДС «Про виконання дисциплінарного стягнення» на виконання наказу ДФС від 25 серпня 2016 року №126-ДС «Про накладення дисциплінарного стягнення» вирішено накласти дисциплінарне стягнення у вигляді догани на полковника податкової міліції ОСОБА_1 , зарахованого в розпорядження ГУ ДФС у Рівненській області, за час перебування його на посаді першого заступника начальника ГУ ДФС у Рівненській області, який здійснює координацію діяльності підрозділів податкової міліції. 
		14. Не погоджуючись з указаними наказами, позивач звернувся до суду.
		ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
		15. Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2017   року, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2018 року, адміністративний позов задоволено повністю: 
		15.1   визнано протиправними та скасовані накази ДФС від 25 серпня 2016 року №126-ДС «Про накладення дисциплінарного стягнення», від 02 грудня 2016 року №266-ДС «Про виконання дисциплінарного стягнення».
		16. Повністю задовольняючи адміністративний позов, суди попередніх інстанцій керувалися тим, що до дисциплінарної відповідальності позивача було притягнуто необґрунтовано, адже висновок службового розслідування, який був підставою для прийняття оскаржуваних наказів, не містив викладу обставин, які б свідчили про невиконання або виконання неналежним чином конкретних посадових обов`язків позивачем.
		17. Так, суди попередніх інстанцій зазначили, що завдання, які ставились перед позивачем на оперативних нарадах, посилання на які містяться у висновку службового розслідування, були сформульовані абстрактно і зводилися до необхідності організації/посилення/активізації роботи на певних напрямках. Водночас у висновку службового розслідування не зазначено, які конкретно заходи міг і повинен був вчинити позивач, але внаслідок невиконання чи неналежного виконання службових обов`язків не вчинив.
		IV. Провадження в суді касаційної інстанції
		18. У касаційних скаргах відповідачі, стверджуючи про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просять скасувати їхні рішення та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
		19. На обґрунтування вимог касаційних скарг відповідачі зазначають про помилковість висновків судів попередніх інстанцій щодо недоведеності об`єктивної сторони дисциплінарного проступку, що полягав у неналежній організації роботи оперативних підрозділів податкової міліції ГУ ДФС у Рівненській області у сфері викриття кримінальних правопорушень; відшкодування збитків у кримінальних провадженнях; протидії зловживанням із ПДВ; відпрацювання підприємств реального сектору економіки - замовників послуг конвертаційних центрів (вигодонабувачів); протидії незаконному обігу підакцизних товарів.
		20. Відповідачі вважають, що низькі показники роботи у вказаних сферах перебувають у безпосередньому взаємозв`язку з невиконанням позивачем своїх посадових обов`язків, факт чого було доведено під час службового розслідування. Водночас суди попередніх інстанцій обставинам, наведеним у висновках службового розслідування, належної оцінки не надали, унаслідок чого дійшли помилкового висновку про незаконність наказів, якими позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
		21. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Желтобрюх І.Л., суддів Білоуса О.В., Бевзенка   В.М.
		22. Ухвалами Верховного Суду від 04 червня 2018 року та від  14 червня 2018 року було відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами ДФС та ГУ ДФС у Рівненській області.
		23. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 20 червня 2019 року, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
		24. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 червня 2019 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.
		V. Джерела права та акти їхнього застосування
		25. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		26. Відповідно до пункту 354.1 статті 354 Податкового кодексу України посадова чи службова особа податкової міліції у межах повноважень, наданих цим Кодексом та іншими законами, самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну відповідальність згідно із Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ або іншу передбачену законом відповідальність.
		27. Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22 лютого 2006 року N3460-IV (далі - Дисциплінарний статут), визначено сутність службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.
		28. За змістом статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
		29. Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об`єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.
		30. Статтею 2 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
		31. Відповідно до статті 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров`я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об`єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об`єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов`язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
		32. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.
		33. Статтею 8 Дисциплінарного статуту встановлено, що начальник несе персональну відповідальність за стан службової дисципліни і повинен постійно його контролювати. Начальник зобов`язаний бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів, наказів, норм моралі, професійної та службової етики, розвивати і підтримувати в підлеглих свідоме ставлення до виконання службових обов`язків, честь і гідність, заохочувати розумну ініціативу, самостійність, старанність у службі, уміло застосовувати заходи дисциплінарного впливу.
		34. Особливу увагу начальник повинен приділяти вивченню індивідуальних якостей підлеглих, дотриманню статутних відносин між ними, створенню здорового морально-психологічного клімату в колективі, його згуртуванню, своєчасному запобіганню порушенням службової дисципліни та виявленню причин їх учинення, формуванню нетерпимого ставлення до порушників, враховуючи при цьому думку колективу та громадськості.
		35. Начальник зобов`язаний попередити про неприпустимість порушення службової дисципліни, а в разі вчинення підлеглим таких діянь за необхідності накласти на винного дисциплінарне стягнення або порушити клопотання про накладення стягнення старшим прямим начальником.
		36. Старші за званням та посадою в усіх випадках зобов`язані вимагати від молодших дотримання службової дисципліни, зокрема, правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету.
		37. Згідно із статтею 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3)   догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6)   звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
		38. Порядок накладання дисциплінарних стягнень регламентовано статтею 14   Дисциплінарного статуту, відповідно до положень якої з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
		39. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.
		40. Порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України при його проведенні, відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту визначає Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2013 року №230, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2013 року №541/23073 (далі - Інструкція).
		41. Пунктом 2.1 Розділу ІІ Інструкції передбачено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов`язані із загибеллю (смертю) осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України і можуть викликати суспільний резонанс.
		42. Згідно з пунктом 8.3 Розділу VIII Інструкції в описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: обставини, за яких особа (особи) рядового та начальницького складу скоїла (и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посаду, звання, прізвище, ім`я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах внутрішніх справ і на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), характеристику особи (зокрема, про наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), винної в учиненні дисциплінарного проступку, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам; наявність причинного зв`язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками; умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов`язки, які було порушено; наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом`якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.
		VI. Позиція Верховного Суду
		43. Зміст положень Дисциплінарного статуту свідчить про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.
		44. Водночас підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою рядового або начальницького складу органів внутрішніх справ службової дисципліни.
		45. Такими обставинами є лише фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діяннях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією порушника дисципліни.
		46. З метою уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного проступку, установлення ступеня вини особи, яка його вчинила, проводиться службове розслідування
		47. Мета службового розслідування полягає в тому, щоб повністю, об`єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв`язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов`язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника і його ставлення до вчиненого.
		48. У цій справі суди попередніх інстанцій установили, що висновок службового розслідування стосовно позивача не містив обґрунтування в чому саме полягав дисциплінарний проступок, перелік причин та умов, що йому передували, час і місце його вчинення, розмір і характер завданої шкоди.
		49. Як убачається з наказів ДФС від 25 серпня 2016 року №126-ДС та від 02 грудня 2016 року №266-ДС, об`єктивна сторона вчиненого позивачем проступку, за висновком ДФС, полягала в неналежній організації виконання протокольних доручень ДФС, що призвело до низьких результатів роботи з викриття кримінальних правопорушень; відшкодування збитків у кримінальних провадженнях, протидії «оборудкам» з ПДВ; відпрацювання підприємств реального сектору економіки - замовників послуг конвертаційних центрів (вигодонабувачів); викриття кримінальних правопорушень у митній сфері; протидії незаконному обігу підакцизних товарів.
		50. Надаючи оцінку стверджуваним в оскаржуваних наказах порушенням службової дисципліни, суди попередніх інстанцій встановили, що доручення, посилання на які міститься у висновках службового розслідування, мали абстрактний характер і зводилися до необхідності організації/посилення/активізації роботи у певних сферах. 
		51. Водночас у висновку службового розслідування не зазначено, які конкретно повноваження позивач міг і повинен був реалізувати для їхнього виконання, але внаслідок невиконання чи неналежного виконання службових обов`язків не вчинив.
		52. Судами попередніх інстанцій також було звернуто увагу на письмові пояснення позивача від 03 серпня 2016 року, що надавалися ним у межах службового розслідування, у яких було зазначено про конкретні заходи, вжиті у кожній сфері, про які йдеться в оскаржуваних наказах, у тому числі щодо платників податків.
		53. Проте, як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, оцінки вказаним поясненням і вжитим позивачем заходам у межах його компетенції відповідач, притягаючи його до дисциплінарної відповідальності, не надав.
		54. За викладених обставин Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що службовим розслідуванням не доведено вчинення позивачем конкретних порушень службової дисципліни.
		55. Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків, а лише зводяться до суб`єктивної переоцінки відповідачами встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.
		56. Положеннями частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		57. Відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		58. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		59. Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах заявлених вимог касаційних скарг, Суд уважає, що висновки судів попередніх інстанцій у цій справі є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для їхнього скасування чи зміни відсутні.
		VII. Судові витрати
		60. Ураховуючи результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.
		61. Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		62. Касаційні скарги Державної фіскальної служби України, Головного Управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення.
		63. Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2017   року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28  березня 2018 року в справі №817/1353/16 залишити без змін.
		64. Судові витрати не розподіляються.
		65. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
		Суддя-доповідач:                                                                                О.Р. Радишевська
		Судді:                                                                                                    О.В. Кашпур
		                                                                                                    С.А. Уханенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...