Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 813/3820/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 09.12.2019. Зареєстровано: 10.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 10.12.2019.
Дата набрання законної сили: 09.12.2019
Номер судового провадження: К/9901/67345/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		09 грудня 2019 року 
		Київ
		справа №813/3820/17
		адміністративне провадження №К/9901/67345/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		cудді-доповідача - Радишевської О. Р.,
		суддів - Кашпур О. В., Уханенка С. А.
		розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу №813/3820/17
		за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про визнання протиправним і скасування наказу, провадження в якій відкрито
		за касаційною скаргою Львівської митниці ДФС на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 січня 2018 року, ухвалене в складі: головуючого судді Хоми О.П., і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06  листопада 2018 року, прийняту в складі: головуючого судді Заверухи О.Б., суддів Ніколіна В.В., Рибачука А.І.,
		УСТАНОВИВ:
		І. Суть спору
		1.  ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Львівської митниці ДФС (далі - відповідач) з вимогами визнати протиправним і скасувати наказ Львівської митниці ДФС від 13 вересня 2017 року №654-о. 
		2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваним наказом його було протиправно притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, адже в ньому відсутні посилання на конкретні факти порушень ним посадових чи службових обов`язків. Позивач доводив, що належним чином організував контроль правильності визначення митної вартості в очолюваному ним управлінні, у зв`язку з чим підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності не було.
		3. Позивач також звертає увагу на порушення відповідачем процедури проведення службового розслідування та накладення дисциплінарного стягнення, що полягають, зокрема, у нез`ясуванні ступеня його вини, наявності обставин, що пом`якшують відповідальність, ненаданні можливості ознайомитися з результатами службового розслідування, застосування дисциплінарного стягнення під час тимчасової непрацездатності.
		ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
		4. Як установлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 із квітня 2016 року був призначений на посаду начальника Управління адміністрування митних платежів Львівської митниці ДФС.
		5. 30 травня 2017 року виконуючим обов`язки начальника Львівської митниці ДФС було ініційоване дисциплінарне провадження стосовно начальника Управління адміністрування митних платежів Львівської митниці ДФС ОСОБА_1.
		6. Із висновку за результатами дисциплінарного провадження від 16 серпня 2017 року випливає, що Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Львівської митниці ДФС за результатами дисциплінарної справи стосовно начальника Управління адміністрування митних платежів Львівської митниці ДФС ОСОБА_1 установлено, що ним під час виконання посадових обов`язків на неналежному рівні було здійснено контроль правильності визначення митної вартості товарів, що переміщувалися через митний кордон України, а також правильності визначення країни їх походження, чим порушено вимоги, передбачені пунктом 2.32, 5.3 Положення про Управління адміністрування митних платежів Львівської митниці ДФС.
		7. 01 вересня 2017 року головою Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Львівської митниці ДФС за результатами дисциплінарного провадження на ім`я в.о. начальника Львівської митниці ДФС унесено подання, яким рекомендовано розглянути питання щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани.
		8. Наказом Львівської митниці ДФС від 13 вересня 2017 року №654-о  «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» до начальника Управління адміністрування митних платежів Львівської митниці ДФС ОСОБА_1 за неналежне виконання посадових обов`язків застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани.
		9. Не погоджуючись з указаним наказом, позивач звернувся до суду.
		ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
		10. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18 січня 2018 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06  листопада 2018 року, адміністративний позов задоволено: 
		10.1. визнано протиправним і скасовано наказ Львівської митниці ДФС від 13 вересня 2017 року №654-о.
		11. Повністю задовольняючи адміністративний позов, суди попередніх інстанцій керувалися тим, що до дисциплінарної відповідальності позивача було притягнуто необґрунтовано, адже висновок службового розслідування, який був підставою для прийняття оскаржуваного наказу, не містив викладу обставин, які б свідчили про невиконання або виконання неналежним чином конкретних посадових обов`язків позивачем.
		12. Водночас суди попередніх інстанцій зазначили, що дисциплінарна відповідальність не може наставати за дії, що полягають у «неналежній організації роботи», «незабезпеченні заходів» без конкретизації, які дії відповідна посадова особа могла і зобов`язана була вчинити, але внаслідок невиконання або неналежного виконання службових обов`язків не вчинила.
		IV. Провадження в суді касаційної інстанції
		13. У касаційній скарзі відповідач, стверджуючи про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
		14. На обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач зазначає про помилковість висновків судів попередніх інстанцій щодо недоведеності об`єктивної сторони дисциплінарного проступку, що полягав у неналежному контролі за правильністю визначення митної вартості товарів, що переміщувалися через митний кордон України.
		15. Відповідач наполягає на тому, що позивач як керівник Управління адміністрування митних платежів Львівської митниці ДФС персонально відповідальний за невиконання або неналежне виконання завдань, покладених на Управління.
		16. Водночас висновком за результатами службового розслідування було встановлено, що у низці випадків митна вартість товарів, переміщуваних через митний кордон України, була визначена з порушенням вимог Митного кодексу України.
		17. 07 грудня 2018 року вказана касаційна скарга надійшла до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.
		18. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Желтобрюх І.Л., суддів Білоуса О.В., Бевзенка  В.М.
		19. Ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2019 року було відкрите касаційне провадження за вказаною скаргою.
		20. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 20 червня 2019 року, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
		21. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 червня 2019 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.
		V. Джерела права та акти їхнього застосування
		22. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		23. Правовий статус державних службовців, підстави та порядок притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, а також її види передбачено Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VІІІ (далі - Закон №889-VІІІ).
		24. Відповідно до статті 5 Закону №889-VIII правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
		25. Статтею 64 Закону № 889-VIII передбачено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
		26. Відповідно до частини першої статті 65 Закону №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
		27. Згідно із частиною першою статті 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2)  догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
		28. Частиною 6 указаної статті передбачено, що дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2-4 частини першої цієї статті, накладаються виключно за пропозицією Комісії, за поданням дисциплінарної комісії.
		29. Відповідно до частин 1-3 статті 67 Закону №889-VІІІ дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.
		30. Обставинами, що пом`якшують відповідальність державного службовця, є: 1)  усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2)  попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень; 3) високі показники виконання службових завдань, наявність заохочень та урядових відзнак, урядових і державних нагород; 4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
		31. Під час застосування дисциплінарного стягнення можуть враховуватися також інші, не зазначені у частині другій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність державного службовця.
		32. Згідно із частиною першою статті 74 Закону №889-VІІІ дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
		33. Частинами першою, другою статті 75 Закону №889-VІІІ передбачено, що перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.
		34. Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі.
		35. Відповідно до частини другої статті 77 Закону № 889-VIII у рішенні про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.
		VI. Позиція Верховного Суду
		36. Дисциплінарне стягнення - це передбачена законом міра примусу, що застосовується суб`єктом призначення до державного службовця, який порушив службову дисципліну, тобто вчинив дисциплінарний проступок.
		37. Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними й поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає в порушенні трудових обов`язків, закріплених нормами загального та спеціального законодавства про працю: КЗпП України, Законом № 889-VIII, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень власника, уповноваженої ним адміністрації.
		38. Особливе значення під час визначення діяння державного службовця як дисциплінарного проступку має наявність у вчиненні цього діяння вини державного службовця - певного психічного ставлення особи до своїх протиправних дій і їхніх шкідливих наслідків.
		39. Отже, наказ про притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення й час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.
		40. Зі змісту подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Львівської митниці ДФС від 01 вересня 2017 року та наказу Львівської митниці ДФС від 13 вересня 2017 року №654-о випливає, що об`єктивна сторона дисциплінарного проступку, вчиненого позивачем, полягала в неналежному контролі правильності визначеної митної вартості товарів, що переміщувались через митний кордон України на підставі митних декларацій №209190/2017/100241 та  №209190/2017/101997.
		41. Як установили суди попередніх інстанцій, суть указаного порушення зводилася до того, що митне оформлення товару, на підставі митної декларації №209190/2017/100241, яке здійснював підлеглий позивача - інспектор Відділу контролю митної вартості Управління адміністрування митних платежів Львівської митниці ДФС Маринкевич М.В., відбулося із застосуванням митної вартості, визначеною декларантом на підставі висновку експерта, який ґрунтувався на помилковій методиці й не міг бути джерелом достовірних відомостей про митну вартість імпортованого товару.
		42. Водночас за митною декларацією №209190/2017/101997 митне оформлення відбулося без додаткових митних формальностей, хоча з указаної митної декларації вбачається, що продавець і покупець є пов`язаними особами, а на сайті виробника товару в мережі Інтернет наявна інформація щодо продажу ідентичного товару за ціною, що вища ніж задекларована.
		43. Таким чином відповідач уважав, що позивачем не було забезпечено виконання завдань Управління адміністрування митних платежів Львівської митниці ДФС щодо контролю за правильністю визначення митної вартості товарів.
		44. Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що викладені у висновку за результатами службового розслідування обставини митного оформлення товарів за митними деклараціями №209190/2017/100241 та  №209190/2017/101997 не дають можливості з`ясувати, який конкретно службовий чи посадовий обов`язок позивачем не виконано належним чином або реалізацію якого заходу підпорядкованим йому працівником позивач не організував або не проконтролював.
		45. Суди попередніх інстанцій правильно зазначили про те, що сам лише факт того, що позивач очолює Управління адміністрування митних платежів Львівської митниці ДФС, завданням якого є контроль правильності визначення митної вартості товарів, є недостатнім для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за діяння, що ним безпосередньо на вчинялися.
		46. Суд зазначає, що у висновку за результатами службового розслідування відсутній аналіз причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) позивача як начальника Управління адміністрування митних платежів Львівської митниці ДФС щодо організації виконання завдань Управління за контролем правильності визначення митної вартості товарів і обставинами митного оформлення товарів, що проводилося його підлеглим.
		47. Доводи касаційної скарги також зводяться до тверджень про порушення інспектором Відділу контролю митної вартості Управління адміністрування митних платежів Львівської митниці ДФС Маринкевичем М.В. вимог митного законодавства під час митного оформлення товарів за митними деклараціями №209190/2017/100241 та  №209190/2017/101997 й не містять аргументів на користь висновків службового розслідування про невиконання позивачем як начальником указаного Управління посадових обов`язків.
		48. За викладених обставин Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що службовим розслідуванням не доведено вчинення позивачем конкретних порушень службової дисципліни.
		49. Отже, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильних висновків про незаконність оскаржуваного наказу Львівської митниці ДФС від 13 вересня 2017 року № 654-о  й про необхідність його скасування.
		50. Положеннями частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		51. Відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		52. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		53. Переглянувши оскаржені судові рішення в межах заявлених вимог касаційних скарг, Суд уважає, що висновки судів попередніх інстанцій у цій справі є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для їхнього скасування чи зміни відсутні.
		VII. Судові витрати
		54. Ураховуючи результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.
		55. Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		56. Касаційну скаргу  Львівської митниці ДФС залишити без задоволення.
		57. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 січня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2018 року в справі №813/3820/17 залишити без змін.
		58. Судові витрати не розподіляються.
		59. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
		Суддя-доповідач:                                                                                О.Р. Радишевська
		Судді:                                                                                                    О.В. Кашпур
		                                                                                                    С.А. Уханенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...