Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 212/6120/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин; Спори, що виникають із сімейних правовідносин про стягнення аліментів.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 10.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 10.12.2019.
Дата набрання законної сили: 04.12.2019
Номер судового провадження: 61-16034ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		04 грудня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 212/6120/18
		провадження № 61-16034св19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Висоцької В. С.,
		суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
		 
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідач -  ОСОБА_2 ,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнякасаційну скаргу  ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 липня 2019 року у складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Макарова М. О.
		 
		у справі за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини.
		 
		ОПИСОВА ЧАСТИНА
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У серпні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини.
		 
		Позовна заява мотивована тим, що позивач з 02 серпня 1996 року до 2002 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу мають дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказала, що до повноліття дитини відповідач сплачував аліменти. Після досягнення сином повноліття відповідач матеріальну допомогу на утримання сина в добровільному порядку не надає, хоча має таку можливість, оскільки працює. Зазначила, що син навчається у Гірничому коледжі Державного вищого навчального закладу «Криворізький національний університет», на денній формі навчання, на бюджетній основі, термін навчання становить з 01 вересня 2015 року до 30 червня 2019 року. Вказала, що у зв`язку із продовженням навчання син потребує матеріальної допомоги, яку вона не в змозі надавати самостійно.
		 
		Позивач просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки зі всіх видів заробітку щомісячно, на період навчання сина, починаючи з дня подання позовної заяви до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення сином 23 років.
		 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 квітня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
		 
		Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/8 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісяця на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період навчання, але не більше ніж до досягнення 23 років, починаючи стягнення з 16 серпня 2018 року до 30 червня 2019 року.
		 
		Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.
		 
		Рішення місцевого суду мотивоване тим, що повнолітня дитина ОСОБА_3 проживає разом з позивачем та знаходиться на її утриманні, навчається та отримує стипендію, є інвалідом третьої групи та отримує у зв`язку з цим соціальну допомогу, позивач працює та отримує заробітну плату, відповідач здоровий, офіційно працевлаштований та отримує заробітну плату, має повнолітню дитину ОСОБА_4 , який навчається, у зв`язку із чим також потребує матеріальної допомоги, та неповнолітню дитину ОСОБА_5 , яка перебуває на обліку в медичному закладі за станом здоров`я та знаходиться на утриманні відповідача, тому прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача необхідно стягнути аліменти у розмірі 1/8 частини зі всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період навчання, але не більше ніж до досягнення 23 років, починаючи стягнення з 16 серпня 2018 року до 30 червня 2019 року.
		 
		Постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
		 
		Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 квітня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення.
		 
		В задоволенні позову ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини відмовлено.
		 
		Рішення апеляційної інстанції мотивоване тим, що та обставина, що в законодавстві відсутнє пряме виключення для батьків, які позбавлені батьківських прав, щодо обов`язку утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, не може сама по собі породжувати такий обов`язок, оскільки згідно статті 19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги 
		 
		У касаційній скарзі, поданій у серпні 2019 року до Верховного Суду,  ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати і залишити в силі рішення першої інстанції. 
		 
		Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції 
		 
		23 серпня 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 04 вересня 2019 року на підставі підпункту «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України (касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики) відкрито касаційне провадження у цивільній справі № 212/6120/18, витребувано її з Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
		 
		На підставі ухвали Верховного Суду від 25 листопада 2019 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. 
		 
		Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги, що позбавлення батьківських прав не тягне за собою повного припинення правовідносин між батьком, позбавлених батьківських прав, та дитиною. Батьки втрачають права, але не звільняються від ряду майнових зобов`язань. Дитина зберігає більшість майнових прав.
		 
		У касаційній скарзі зазначається, що апеляційний суд при вирішенні рішення прийняв до уваги окрему думку судді Верховного Суду щодо постанови Верховного Суду від 27 жовтня 2019 року по справі 760/17457/16-ц, хоча окрема думка судді не є законом чи підзаконним нормативним актом.
		 
		Доводи інших учасників справи
		 
		У жовтні 2019 року ОСОБА_2 надіслав відзив на касаційну скаргу, у якому зазначає, що позивач посилається на норми законодавства, які регулюють сплату аліментів на дитину, хоча її 19-річний син вже не має статусу дитини. Поки ОСОБА_3 не досяг 18 років відповідач сплачував аліменти.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		Суд установив, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 02 серпня 1996 року, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 (а.с. 10).
		 
		ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 28 серпня 2000 року (а.с. 12).
		 
		24 січня 2002 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , виданим 24 січня 2002 року (а.с. 11).
		 
		20 червня 2008 року ОСОБА_6 зареєструвала шлюб із ОСОБА_8 . Після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на « ОСОБА_6 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 (а.с. 9).
		 
		Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 вересня 2008 року, яке набрало законної сили 09 жовтня 2008 року, ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав відносно сина ОСОБА_6 (а.с. 52).
		 
		03 листопада 2016 року ОСОБА_6 змінив прізвище на « ОСОБА_6 », що підтверджується свідоцтвом про зміну імені серії НОМЕР_5 , яке зареєстровано та видано Жовтневим районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 03 листопада 2016 року (а.с. 13).
		 
		Згідно довідки Гірничого коледжу Державного вищого навчального закладу «Криворізький національний університет» за № 96 від 14 лютого 2019 року, ОСОБА_3 є студентом 4 курсу даного навчального закладу, навчається на бюджетній основі, денної форми навчання. Термін навчання з 01 вересня 2015 року по 30 червня 2019 року (а.с. 88).
		 
		Відповідно до довідки Гірничого коледжу Державного вищого навчального закладу «Криворізький національний університет» ОСОБА_3 у період з серпня 2018 року по січень 2019 року включно отримував стипендію у розмірі 1 819,00 грн щомісячно. Загальний розмір стипендії за вказаний період склав 10 914,00 грн (а.с. 88).
		 
		Згідно довідки ТОВ «Оптімусагро трейд» за № ОТ000000046 від 18 січня 2019 року відповідач ОСОБА_2 працює в даному підприємстві з 27 квітня 2017 року на посаді директора технічного. Загальний дохід за період з 01 липня 2018 року по 31 грудня 2018 року склав 193 348,00 грн. Загальна сума до виплати за вказаний період склала 155 495,14 грн (а.с. 78).
		 
		Відповідно до довідки ТОВ «Нікопольська зернова компанія» за № НЗК00000002 від 22 січня 2019 року, ОСОБА_2 працює в даному підприємстві з 29 січня 2016 року та займає посаду директора. Дохід останнього за період з 01 липня 2018 року по 31 грудня 2018 року склав 8 320,40 грн. Загальна сума до виплати за вказаний період склала 6 697,91 грн (а.с. 79).
		 
		Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 (а.с. 39), ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_4 , батьками якого вказані: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_10 .
		 
		Відповідно до довідки Національного університету біоресурсів і природокористування України за № 344 від 31 жовтня 2018 року ОСОБА_4 є студентом 2 курсу денної форми навчання за державним замовленням даного навчального закладу. Рік вступу 01 вересня 2017, рік закінчення 30 червня 2021 року (а.с.41).
		 
		ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_5 , батьками якої в свідоцтві про народження вказані: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_10 . Даний факт підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_7 (а.с. 40).
		 
		Відповідно до довідки комунального закладу «Криворізький районний центр первинної медико-санітарної допомоги Криворізької районної ради Дніпропетровської області» від 07 листопада 2018 року, вказано, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебуває на Д-обліку з приводу хронічного гастродуоденіту, дискінезії жовчних шляхів. Потребує лікування та наступного оздоровлення в умовах санаторію (а.с. 42).
		 
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА 
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		 
		Згідно із статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		 
		Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
		 
		Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		 
		Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
		 
		Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
		 
		Згідно статті 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і в зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
		 
		При розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина які продовжують навчатися після досягнення повнолітня (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років, продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
		 
		Згідно частини першої статті 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошові сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 СК України.
		 
		При визначенні розміру аліментів суд враховує обставини, передбачені статтею 182 СК України, а саме: що повнолітня дитина ОСОБА_3 проживає разом з позивачем та знаходиться на її утриманні, повнолітня дитина навчається та отримує стипендію, є інвалідом третьої групи та отримує у зв`язку з цим соціальну допомогу, позивач працює та отримує заробітну плату, відповідач здоровий, офіційно працевлаштований та отримує заробітну плату, також потрібно врахувати, що відповідач має повнолітню дитину ОСОБА_4 , який навчається у зв`язку із чим також потребує матеріальної допомоги та неповнолітню дитину ОСОБА_5 , яка перебуває на обліку в медичному закладі за станом здоров`я та знаходиться на утриманні відповідача.
		 
		Син сторін у справі - ОСОБА_3 , навчається у Гірничому коледжі Державного вищого навчального закладу «Криворізький національний університет», на денній формі навчання, термін навчання становить з 01 вересня 2015 року до 30 червня 2019 року та у зв`язку із цим потребує матеріальної допомоги. ОСОБА_2 є працевлаштованим, але має на утриманні інших осіб. Тому суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 та стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітнього сина, який навчається.
		 
		Отже, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача необхідно стягнути аліменти у розмірі 1/8 частини зі всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період навчання, але не більше ніж до досягнення 23 років, починаючи стягнення з 16 серпня 2018 року до 30 червня 2019 року.
		 
		Зазначена правова позиція узгоджується з усталеною судовою практикою, а також до подібного висновку дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 27 лютого 2019 року в справі  № 760/17457/16-ц (провадження № 61-34814св18).
		 
		Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
		 
		Верховний Суд зауважує, суд першої інстанції належним чином визначився із характером спірних правовідносин, правовою природою спірного майна та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню у вказаній справі.
		 
		Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність рішення суду першої інстанції, яке помилково скасовано судом апеляційної інстанції.
		 
		Вищевикладене свідчить про те, що касаційна скарга є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції, яке по суті є правильним.
		 
		Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
		 
		Оскільки судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону, суд касаційної інстанції скасовує постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 липня 2019 року та залишає в силі рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 квітня 2019 року.
		 
		Керуючись статтями 402, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу  ОСОБА_1  задовольнити. 
		 
		Постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 липня 2019 року скасувати.
		 
		Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 квітня 2019 року залишити в силі.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий      Судді:В. С. Висоцька      А. І. Грушицький      І. В. Литвиненко      В. В. Сердюк      І. М. Фаловська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...