Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 727/5065/17 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина; Підкуп виборця, учасника референдуму, члена виборчої комісії або комісії з референдуму.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 10.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 10.12.2019.
Дата набрання законної сили: 03.12.2019
Номер судового провадження: 51-2124км19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017000000000395

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		03 грудня 2019 року
		м. Київ
		 
		 
		справа № 727/5065/17
		провадження № 51-2124км19
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого ОСОБА_1 ,
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю: 
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 , 
		прокурора  ОСОБА_5 , 
		розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120170006000000395, за обвинуваченням
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Біла Чортківського району Тернопільської області, жительки АДРЕСА_1 , такої, що судимості не має,
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 160 КК України,
		за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій, на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівців від 28 листопада 2018 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 18 лютого 2019 року.
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		За вироком Шевченківського районного суду м. Чернівців від 28 листопада 2018року ОСОБА_6 визнано невинуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1ст.160 КК України, і виправдано.
		Згідно з виправдувальним вироком місцевого суду орган досудового розслідування обвинувачував ОСОБА_6 у тому, що вона, будучи суб`єктом виборчого процесу, вирішила реалізувати своє виборче право (право голосу) шляхом прийняття пропозиції (обіцянки) отримати неправомірну вигоду заголосування за окремого кандидата в депутати до Чернівецької міської ради  ОСОБА_7 .
		Так, 23 жовтня 2015 року близько 20:00 ОСОБА_6 , перебуваючи за своїм місцем проживання в кімнаті № 525 гуртожитку Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, розташованого на вул. Небесної Сотні, 2-А в м. Чернівцях, прийняла пропозицію, обіцянку від студента юридичного факультету зазначеного університету ОСОБА_8 реалізувати своє виборче право (право голосу) шляхом голосування 25 жовтня 2015 року під час виборів депутатів до Чернівецької міської ради за окремого кандидата в депутати від політичної партії «Рідне місто» ОСОБА_7 та отримати за це неправомірну вигоду на суму 250 грн, яка станом начас вчинення злочину перевищувала 3% розміру мінімальної заробітної плати. 
		Орган досудового розслідування кваліфікував такі дії ОСОБА_6 за ч. 1 ст.160 КК України, як прийняття пропозиції, обіцянки виборцем для себе неправомірної вигоди за вчинення будь-яких дій, пов`язаних із безпосередньою реалізацією ним свого права голосу (голосування за окремого кандидата на виборах), незалежно від фактичного волевиявлення особи та результатів голосування.
		У результаті розгляду кримінального провадження місцевий суд з урахуванням сукупності досліджених у судовому засіданні доказів дійшов висновку, що в діях ОСОБА_6 відсутній склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 160 КК України, а тому виправдав останню на підставі, передбаченій п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України.
		Не погоджуючись із виправдувальним вироком, прокурор, який брав участь урозгляді кримінального провадження судом першої інстанції, оскаржив його доапеляційного суду.
		Чернівецький апеляційний суд ухвалою від 18 лютого 2019 року залишив вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 без зміни.
		Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала, а також позиції інших учасників кримінального провадження
		У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати постановлені у кримінальному провадженні судові рішення щодо ОСОБА_6 та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор указує на те, що суд першої інстанції необґрунтовано застосував рішення Європейського суду з прав людини у справі «Навальний та Офіцеров проти Росії» та визнав на підставі цього рішення показання свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 недопустимими доказами. Зазначає, що останні давали свої свідчення як свідки у цьому провадженні без згоди на співпрацю з боку обвинувачення, без жодного тиску та загрози скасування судових рішень, ухвалених щодо зазначених свідків  зокрема, вироку від09 листопада 2015 року, яким ОСОБА_8 засуджено за ч. 4 ст. 160 КК України на підставі угоди про визнання винуватості та ухвали від 02 серпня 2018року, якою ОСОБА_9 звільнено від кримінальної відповідальності узв`язку здійовим каяттям. Також скаржник зазначає, що ці судові рішення відповідно допункту 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України зрозгляду цивільних і кримінальних справ від 11 грудня 2015 року № 13 не мають преюдиційного значення у провадженні щодо ОСОБА_6 . 
		Крім того, прокурор указує на те, що місцевий суд дійшов передчасного висновку, щовдіях ОСОБА_6 відсутній склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 160 КК України. Так,на думку прокурора, суд, не врахувавши положень ч.3 ст. 2, ч. 1 ст.12 Закону України «Про місцеві вибори», безпідставно визнав, що дії ОСОБА_6 , асаме прийняття пропозиції, обіцянки або одержання нею для себе чи третьої особи неправомірної вигоди за голосування щодо кандидата від політичної партії, ане за окремого кандидата, не є злочином, передбаченим ч. 1 ст.160 КК України. 
		При цьому апеляційний суд, як вважає прокурор, формально зазначивши у своєму рішенні доводи, викладені в апеляційній скарзі сторони обвинувачення, всупереч вимогам ч.2ст.419КПК України належним чином їх не перевірив і не навів належних мотивів на їх спростування.
		У запереченні на касаційну скаргу прокурора захисники ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів, просять залишити постановлені у кримінальному провадженні судові рішення без зміни, акасаційну скаргу прокурора  без задоволення.
		Позиції учасників судового провадження в судовому засіданні суду касаційної інстанції
		Прокурор, висловивши свої доводи, просив касаційну скаргу задовольнити, постановлені у кримінальному провадженні судові рішення скасувати тапризначити новий розгляд у суді першої інстанції. 
		Мотиви Суду
		Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. 
		Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 438 вищезгаданого Кодексу підставою для скасування абозміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
		При цьому ст. 412 КПК України передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, якіперешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. 
		Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Зокрема, вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення. 
		Згідно зі ст. 419 КПК України в мотивувальній частині ухвали апеляційного суду належить наводити мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали. Призалишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі мають бути зазначені підстави, на яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
		Таким чином, закон вимагає від суду проаналізувати усі доводи, викладені вапеляційній скарзі, та дати на них обґрунтовану відповідь.
		З огляду на ухвалу суду апеляційної інстанції у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 ці вимоги закону належним чином не виконанні. 
		Як убачається з матеріалів проводження, не погоджуючись із постановленим щодо ОСОБА_6 рішенням місцевого суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій, крім іншого, наводив доводи щодо наявності в діях ОСОБА_6 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 160 КК України.
		Так, прокурор наполягав на тому, що виборець, який прийняв пропозицію, обіцянку або одержав неправомірну вигоду за голосування 25 жовтня 2015 року під час місцевих виборів за окремого кандидата в депутати до Чернівецької міської ради, асаме ОСОБА_7 від політичної партії «Рідне місто», підлягав кримінальній відповідальності за ч. 1 ст. 160 КК України. 
		Апеляційний суд пославшись на те, що диспозицією ч. 1 ст. 160 КК України непередбачено кримінальної відповідальності за прийняття виборцем пропозиції, обіцянки або одержання для себе чи третьої особи неправомірної вигоди завчинення певних дій на користь чи шкоду кандидата в депутати, якого висунула місцева організація партії. Й оскільки ОСОБА_7 не брав участі у виборах доЧернівецької міської ради 25 жовтня 2015 року як окремий кандидат, а брав участь у них як кандидат у депутати від політичної партії «Рідне місто», тому визнав такі доводи апеляційної скарги прокурора безпідставними.
		Однак колегія суддів не може погодитися з наведеним і вважає, що апеляційний суд усупереч вимогам ст. 419 КПК України відповідей, які би ґрунтувалися навимогах законодавства України, на зазначені доводи не дав. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 160 КК України кримінальна відповідальність настає увипадку прийняття пропозиції, обіцянки або одержання виборцем, учасником референдуму для себе чи третьої особи неправомірної вигоди за вчинення чиневчинення будь-яких дій, пов`язаних із безпосередньою реалізацією ним свого виборчого права або права голосу (відмова від участі в голосуванні, голосування на виборчій дільниці (дільниці референдуму) більше одного разу, голосування заокремого кандидата на виборах або відмова від такого голосування, передання виборчого бюлетеня (бюлетеня для голосування на референдумі) іншій особі), незалежно від фактичного волевиявлення особи та результатів голосування.
		На підставі ч. 3 ст. 2 Закону України «Про місцеві вибори» вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах рад проводяться за пропорційною виборчою системою вбагатомандатному виборчому окрузі за виборчими списками місцевих організацій політичних партій із закріпленням кандидатів за територіальними виборчими округами, на які поділяється багатомандатний виборчий округ, щозбігається з територією відповідно Автономної Республіки Крим, області, району, району в місті, територією міста згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм або територією, утвореною відповідно до Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» об`єднаної міської територіальної громади.
		При цьому відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про місцеві вибори» суб`єктами виборчого процесу на відповідних місцевих виборах є: виборець; Центральна виборча комісія; виборчі комісії, сформовані (утворені) відповідно до цього Закону або інших законів України, уповноважені забезпечувати організацію та проведення відповідних місцевих виборів; кандидати в депутати, кандидати на посади сільського, селищного, міського голови, старости; місцева організація партії, яка висунула кандидата (кандидатів) для участі у відповідних місцевих виборах; офіційний спостерігач від кандидата, від місцевої організації партії  суб`єкта відповідного виборчого процесу, від громадської організації, зареєстрований у порядку, встановленому цим Законом. 
		Як убачається з матеріалів провадження, постановою Центральної виборчої комісії України від 29 серпня 2015 року № 209 оголошено 05 вересня 2015 року початком виборчого процесу чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, призначених на 25 жовтня 2015 року.
		Рішенням Чернівецької окружної виборчої комісії від 01 жовтня 2015 року забагатомандатним виборчим округом у межах територіального виборчого округу № 25 кандидатом у депутати до Чернівецької міської ради від політичної партії «Рідне місто» зареєстровано ОСОБА_7 . 
		До територіального виборчого округу № 25 входила звичайна виборча дільниця №730506, розташована на вул. Небесної Сотні, 4-Д в м. Чернівцях. Прицьому увиборчому бюлетені на вказаній виборчій дільниці під номером № 14 бувзазначений ОСОБА_7 яккандидат у депутати.
		Таким чином, ОСОБА_7 відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про місцеві вибори» став суб`єктом виборчого процесу як кандидат у депутати, а тому виборець, який прийняв пропозицію, обіцянку або одержав неправомірну вигоду заголосування 25 жовтня 2015 року під час місцевих виборів, за окремого кандидата в депутати до Чернівецької міської ради, а саме ОСОБА_7 відполітичної партії «Рідне місто», підлягав кримінальній відповідальності зазлочин, передбачений ч. 1 ст. 160 КК України.
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційний суд не перевірив зазначених доводів щодо їх узгодженості з положеннями законодавства України. Таким чином, апеляційний суд порушив вимоги ст. 419 КПК України при розгляді апеляційної скарги прокурора і дійшов передчасного висновку про законність вироку суду першої інстанції.
		Отже, під час розгляду справи суд апеляційної інстанції допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст.438 КПК України є підставою для скасування такого рішення. 
		За таких обставин ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, кримінальне провадження  призначенню на новий розгляд у суді апеляційної інстанції, акасаційна скарга прокурора  задоволенню частково. 
		Крім того, апеляційному суду при повторному дослідженні показань ОСОБА_8 та ОСОБА_9 потрібно встановити їх процесуальний статус у цьому провадженні відповідно до вимог процесуального законодавства України зогляду на ухвалені судові рішення щодо останніх, зокрема вироку від 09 листопада 2015року, яким ОСОБА_8 засуджено за ч.4 ст. 160 КК України на підставі угоди про визнання винуватості та ухвали від 02 серпня 2018 року, якою ОСОБА_9 звільнено від кримінальної відповідальності за злочин, передбачений ч. 1 ст. 160 КК України узв`язку здійовим каяттям.
		Надалі з урахуванням процесуального статусу ОСОБА_8 та ОСОБА_9 апеляційний суд повинен з`ясувати чи може бути застосована у провадженні щодо ОСОБА_6 правова позиція викладена у рішенні Європейського суду з прав людини «Навальний та Офіцеров проти Росії».
		Таким чином, при новому розгляді суду апеляційної інстанції необхідно врахувати все наведене в постанові, ретельно перевірити викладені в апеляційній скарзі прокурора доводи, дати належну оцінку зібраним у провадженні доказам тапостановити законне, обґрунтоване й умотивоване рішення.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд
		ухвалив:
		Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій, задовольнити частково.
		Ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 18 лютого 2019 року щодо ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. 
		Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її проголошення, єостаточною та оскарженню не підлягає. 
		Судді:
		 
		ОСОБА_1    ОСОБА_3  ОСОБА_12

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...