Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 558/593/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: 10.12.2019. Зареєстровано: 11.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 12.12.2019.
Дата набрання законної сили: 09.01.2020
Номер судового провадження: 1-кп/558/153/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019180220000147

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 558/593/19
		номер провадження 1-кп/558/153/19
		     
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		10 грудня 2019 року          смт. Демидівка
		   
		Демидівський районний суд Рівненської області, в складі: судді одноособово ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні вприміщенні судукримінальне провадження № 12019180220000147 по обвинуваченню: 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянина України,уродженця тажителя АДРЕСА_1 ,з повноюзагальною середньоюосвітою,не працюючого,неодруженого,на утриманнінеповнолітніх дітейчи непрацездатнихосіб немає, раніше судимого:
		23 квітня 2019 року Демидівським районним судом Рівненської області за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до одного рокушести місяцівпозбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку один рік,
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, 
		сторони судовогопровадження: державний обвинувач (прокурор)  ОСОБА_4 , представник потерпілої особи ОСОБА_5 , захисник обвинуваченого  адвокат ОСОБА_6 , обвинувачений ОСОБА_3 , -
		 
		в с т а н о в и в:
		    ОСОБА_3 , будучи раніше судимим та судимість якого не знята і не погашена у встановленому порядку, 21 серпня 2019 року приблизно о 21:00 годині, перебував за місцем свого проживання. У цей момент у нього виник умисел на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, шляхом таємного викрадення курячого посліду із орендованої земельної ділянки, яка знаходиться в с. Глибока Долина, Демидівського району, Рівненської області, та належить ТзОВ «Хавест-Агро».
		Реалізовуючи свій злочинний намір ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, пішов до господарства своїх батьків, що розташоване в АДРЕСА_1 , та взявши кінну підводу поїхав в напрямку орендованої ТзОВ «Хавест-Агро» земельної ділянки, що розташована в с. Глибока Долина, Демидівського району, Рівненської області. Скориставшись відсутністю будь-яких осіб поблизу земельної ділянки, під`їхав кінною підводою до кагата курячого посліду і за допомогою відра, насипом, накидав на підводу курячий послід, вагою приблизно 400 кг та поїхав назад до господарства своїх батьків, де залишив кінну підводу із курячим послідом.
		Таким чином, ОСОБА_3 викрав та розпорядився на власний розсуд майном ТзОВ «Хавест-Агро», заподіявши потерпілій юридичній особі майнову шкоду на суму 401 гривня.
		Органом досудового розслідування дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
		Зазначену кваліфікаціюдій обвинуваченого ОСОБА_3 , суд вважає вірною.
		Під час судового розгляду кримінального провадження, до суду надано угоду про примирення, укладену 9грудня 2019року між потерпілою юридичною особою ТзОВ «Хавест-Агро» і обвинуваченим  ОСОБА_3 .
		Згідно угоди про примирення від 9грудня 2019 року, укладеної між потерпілою юридичною особою ТзОВ «Хавест-Агро», в особі представника ОСОБА_5 , і обвинуваченим  ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , повністювизнав своювинуватість увчиненому злочині;обвинувачений тапотерпіла юридичнаособа ТзОВ «Хавест-Агро»,в особіпредставника ОСОБА_5 , примирилися між собою; потерпіла юридична особа будь-яких претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого не має; сторони за угодою стверджують, що матеріальна шкода в сумі 401 гривні відшкодована потерпілій юридичній особі. Сторони за угодою, з урахуванням тяжкості вчиненого, особи обвинуваченого, розміру заподіяної шкоди, який не є значним для юридичної особи, предмета злочину, що не є цінним, відсутності обтяжуючих обставин, погодили призначення ОСОБА_3 , покарання, на підставі ст. 69 КК України, більш м`якого виду, не зазначеного в санкції ч. 2 ст. 185 КК України, у виді штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 1020,00 гривень. Сторонами досягнуто домовленості щодо виконання узгодженого покарання у виді штрафу, яке відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України, виконуватиметься самостійно, без застосування складання покарань за сукупністю вироків (покарання призначеного попереднім вироком).
		Відповідно до вимог ч. 3 ст. 474 КПК України якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.
		За таких обставин, суд розглянув судове провадження відповідно до положень ст.ст. 473, 474 КПК України.
		Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
		Ч. 1 ст. 475 КПК України визначає, що якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
		Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
		Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
		Злочин, у вчиненні якого обвинувачений  ОСОБА_3  визнав себе винуватим, згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості, а отже угода відповідає вимогам закону.
		Під час судового розгляду обвинувачений  ОСОБА_3  пояснив, що цілком розуміє положення ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки затвердження судом угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України.
		Представник потерпілої юридичної особи ТзОВ «Хавест-Агро»  ОСОБА_5 , пояснив, що цілком розуміє наслідки затвердження судом угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України.
		В судовому засіданні сторони угоди підтвердили те, що не заперечують фактичних обставин події; укладення ними угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
		Представник потерпілоїюридичної особи ТзОВ «Хавест-Агро»  ОСОБА_5 , підтвердив те, що завдану шкоду було відшкодовано, будь-яких претензій до обвинуваченого не має, наполягає на затвердженні угоди.
		В судовому засіданніобвинувачений ОСОБА_3  визнав себе винуватим у вчиненні злочину, відповідальність за який передбачена ч. 2 ст. 185 КК України, просив затвердити угоду про примирення.
		Захисник ОСОБА_6 підтримав угоду про примирення та наполягав на її затвердженні.
		Державний обвинувач ОСОБА_4 вважав, що укладення угоди про примирення відповідає вимогам чинного законодавства, а тому є можливим затвердження такої угоди.
		За таких обставин, суд не вбачає необхідності витребувати додаткові документи чи викликати в судове засідання інших осіб для допиту з метою з`ясуваннядобровільності укладення угоди сторонами. Суд об`єктивно вважає, що угода між сторонами є добровільною.
		Дослідивши зміст угоди, суд вважає, що її умови відповідають вимогам ст. 471 КПК України. Кримінальному правопорушенню надана правильна правова кваліфікація, за якою допускається укладання угоди про примирення відповідно до ч. 3 ст. 469 КПК України.
		Умови угоди не суперечать інтересам суспільства, непорушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб. Відсутні підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися. З огляду на особу обвинуваченого тавзяті ним на себе за угодою зобов`язання, очевидної неможливості їх виконання не встановлено.
		Судом встановлено, що сторони за угодою про примирення погодили призначення покарання з урахуванням положень ст.ст.65-67, 69,185 КК України.
		Підстави для відмови в затвердженні наданої суду угоди, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, відсутні.
		Судом встановленообставини,які пом`якшуютьпокарання обвинуваченого ОСОБА_3  - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування завданої шкоди.
		Обставин,які обтяжуютьпокарання обвинуваченого ОСОБА_3 , не встановлено.
		Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення.
		Цивільний позов не заявлено. 
		Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.
		Долю речових доказів у кримінальному провадженні №12019180220000147, суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
		Так, речовим доказом була визнана кінна підвода, що передана на зберігання власнику ОСОБА_7 (а.п. 16), а тому такий речовий доказ слід залишити у його користуванні, а курячий послід вагою приблизно 400 кг, що переданий на зберігання представнику потерпілоїюридичної особи ТзОВ «Хавест-Агро»  ОСОБА_5 , слід залишити власнику.
		За такихобставин,угоду пропримирення належитьзатвердити,а обвинуваченого ОСОБА_3  визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами за угодою про примирення покарання.
		На підставі ч. 3 ст. 72 КК України даний вирок про призначення покарання у виді штрафу, слід виконувати самостійно.
		Під часдосудового розслідуваннякримінального провадженнявідносно обвинуваченого ОСОБА_3  запобіжний захід не застосовувався, клопотань про застосування запобіжного заходу сторони не заявляли, а тому підстав для застосування запобіжного заходу відносно нього на час до набрання вироком законної сили немає.
		Керуючись ст.ст. 392-395, 468, 469, 471, 474, 475 КПК України, ст.ст. 12, 69, 72, 185 КК України, суд, -
		 
		у х в а л и в:
		Затвердити угодупро примиреннявід 9грудня 2019року укримінальному провадженні№12019180220000147,що укладенаміж потерпілоююридичною особоюТзОВ «Хавест-Агро»,в особі представника ОСОБА_5 , таобвинуваченим  ОСОБА_3 .
		ОСОБА_3  визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення від 9 грудня 2019 року покарання, відповідно до ст. 69 КК України, у виді штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян  1020,00 (Одна тисяча двадцять) гривень.
		Даний вирок виконувати самостійно.
		До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно обвинуваченого  ОСОБА_3  не застосовувати.
		Речові докази: 
		- кінну підводу, що передана на зберігання власнику ОСОБА_7 , залишити у користуванні останнього; 
		-курячий послідвагою приблизно400кг,що переданийна зберігання представнику ТзОВ «Хавест-Агро»  ОСОБА_5 , залишити власнику. 
		Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Рівненського апеляційного суду через Демидівський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		   Суддя                              ОСОБА_1 .

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...