Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 556/1576/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 11.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 11.12.2019.
Дата набрання законної сили: 05.12.2019
Номер судового провадження: 51-5277км19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017180230000403

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		іменем України 
		05 грудня 2019 року
		м. Київ
		справа № 556/1576/17
		провадження № 51-5277км19
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого ОСОБА_1 ,
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
		прокурора  ОСОБА_5 ,
		захисника ОСОБА_6 , 
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 18 липня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 
		№ 1201718023000403, за обвинуваченням
		 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , такого, що не має судимості,
		 
		у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 296 та ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі  КК).
		 
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		 
		За вироком Володимирецького районного суду Рівненської області 
		від 08 листопада 2018 року ОСОБА_7 засуджено: за ч. 4 ст. 296 КК  до позбавлення волі на строк 3 роки; за ч. 1 ст. 121 КК  до позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів ОСОБА_7 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. 
		Постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_7 на користь потерпілих: ОСОБА_8  4398,72 грн у рахунок відшкодування матеріальної та 20000 грн моральної шкоди; ОСОБА_9  49 336,88 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди; ОСОБА_10  2525,15 грн у рахунок відшкодування матеріальної та 40000 грн моральної шкоди, а також у дохід держави  4204 грн у рахунок відшкодування витрат на залучення експертів та 1162,60 грн  судового збору.
		Постановлено конфіскувати в дохід держави мотоцикл «Jianshe» (без реєстраційного номера) та мисливську рушницю ЗК 16-го калібру. 
		Вироком установлено, що 16 червня 2017 року близько 23:00 у с. Каноничі Володимирецького району Рівненської області 
		ОСОБА_7 , рухаючись по вул. Лісовій на незареєстрованому мотоциклі «Jianshe» як пасажир, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, здійснив два постріли з не зареєстрованої в установленому законом порядку мисливської гладкоствольної рушниці по автомобілю «Volkswagen T6» (д.н.з НОМЕР_1 ) під керуванням ОСОБА_9 , який рухався позаду мотоцикла. Внаслідок хуліганських дій ОСОБА_7 пасажири автомобіля отримали: ОСОБА_8  легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, а ОСОБА_10  тяжкі тілесні ушкодження. Крім того, було пошкоджено вказаний автомобіль, належний ОСОБА_9 . 
		Рівненський апеляційний суд ухвалою від 18 липня 2019 року вирок щодо ОСОБА_7 у частині його засудження за ч. 4 ст. 296 КК скасував, а кримінальне провадження у цій частині закрив на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК) за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення та виключив з резолютивної частини вироку рішення суду про призначення ОСОБА_7 покарання на підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів. Постановив вважати засудженим ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, звільнивши засудженого на підставі ст. 75 КК від відбування покарання з випробуванням на строк 3 роки та поклавши на нього обов`язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти його про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Також постановлено повернути мотоцикл «Jianshe» (речовий доказ у кримінальному провадженні) власнику ОСОБА_11 . 
		У решті вирок щодо ОСОБА_7 залишено без зміни.
		 
		 
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		 
		У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та про призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. 
		На обґрунтування своїх вимог прокурор зазначає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК, а апеляційний розгляд проведено з порушенням вимог статей 404, 405 КПК, що призвело до безпідставного скасування вироку в частині засудження ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 296 КК з огляду на відсутність грубого порушення громадського порядку. На думку прокурора, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що події відбувалися поза межами населеного пункту, за відсутності сторонніх осіб, що не встановлено точного місця вчинення злочину. Стверджує, що, закривши кримінальне провадження в частині засудження 
		ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 296 КК, суд апеляційної інстанції позбавив статусу потерпілих від його хуліганських дій ОСОБА_8 , який отримав легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я, та ОСОБА_9 , автомобіль якого було пошкоджено. Крім того, прокурор не погоджується з рішенням апеляційного суду в частині задоволення апеляційної скарги ОСОБА_11 щодо повернення йому мотоцикла «Jianshe» як власнику, оскільки останнім не надано суду належних та допустимих доказів належності цього речового доказу в справі.
		У запереченні на касаційну скаргу захисник ОСОБА_7  адвокат ОСОБА_6 просить залишити її без задоволення, а ухвалу апеляційного суду  без зміни.
		 
		Позиції учасників судового провадження
		 
		 Прокурор підтримала касаційну скаргу. Просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. 
		 Захисник ОСОБА_6 просила залишити скаргу прокурора без задоволення.
		 
		Мотиви Суду
		 
		Згідно зіст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
		При цьому відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		Переглядаючи ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_7 у межах касаційної скарги прокурора з огляду на правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність та дотримання вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів дійшла такого висновку.
		Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, зокрема, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення. 
		Ухвала апеляційного суду  це рішення суду вищого рівня стосовно законності, обґрунтованості та вмотивованості рішення суду першої інстанції, що перевіряється в апеляційному порядку. Отже, ухвала апеляційного суду має відповідати вимогам ст. 370 КПК. 
		Крім того, за правилами ч. 1 ст. 419 КПК в мотивувальній частині ухвали суду апеляційної інстанції, зокрема, зазначаються встановлені судом апеляційної інстанції обставини з посиланням на докази, а також мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали. 
		Переглядаючи вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 , зокрема, за апеляційною скаргою прокурора щодо м`якості призначеного засудженому покарання, апеляційний суд зазначених вимог закону не дотримався.
		Так, з огляду на положення ч. 2 ст. 404 КК, апеляційна інстанція скасувала вирок у частині засудження ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 296 КК, а кримінальне провадження закрила за відсутності в його діях складу цього кримінального правопорушення.
		Таке рішення мотивовано тим, що в суді апеляційної інстанції було достовірно встановлено, що дії ОСОБА_7 , кваліфіковані як хуліганські, відбувалися за межами с. Каноничі, за відсутності сторонніх осіб. Точного місця, в якому він здійснював постріли по автомобілю, встановлено не було. Колегія суддів апеляційного суду не погодилася з висновками органу досудового розслідування та суду першої інстанції про те, що ОСОБА_7 протиправно, умисно застосував вогнепальну зброю з метою грубого порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю.
		Норми, передбачені ч. 1 ст. 296 КК,  хуліганство (основний склад злочину) та ч. 4 цієї самої статті, з-поміж інших ознак,  хуліганство, вчинене із застосуванням вогнепальної зброї (кваліфікований склад злочину), визначають обсяг (стан, зміст, певну сукупність) суспільних відносин, які охороняються їх дією, і водночас визначають умови, характер, підстави застосування заходів примусу до суб`єктів, які порушили встановлений ними обов`язок утримуватися від учинення дій певного змісту.
		Об`єктом захисту цих норм є громадський порядок, який слід розуміти як стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров`я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у повазі та ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об`єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю.
		Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу. Хуліганські дії, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях. Водночас громадський порядок може бути порушений і за відсутності сторонніх осіб чи у присутності лише потерпілого (вночі, у безлюдному місці, у квартирі). Хуліганські дії можуть супроводжуватися ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством, зокрема із використанням травмуючих властивостей таких предметів, як вогнепальна зброя, і призводять до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.
		За зовнішнім виявом (набором фактів) хуліганство певним чином схоже на ряд інших діянь, зокрема найбільше на ті з них, які посягають на здоров`я, честь та гідність людини, її майно.
		Разом із тим, надавати правильну кримінально-правову оцінку хуліганству та відмежовувати його від інших кримінально караних діянь належить, зокрема, за об`єктом злочину і такою ознакою суб`єктивної сторони злочину, як його мотив.
		Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок та інші зазначені вище об`єкти захисту. Особливість мотиву хуліганства (явна неповага до суспільства) полягає у причинній зумовленості. Спонукання вчинити такі дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони здебільшого позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), протиставити себе іншим чи з розгнузданого самолюбства, пов`язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і установлених у суспільстві правил поведінки.
		У контексті зазначеного слід послатися й на роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 10 «Про судову практику у справах про хуліганство», в яких зазначено, що суди мають відрізняти хуліганство від інших злочинів залежно від спрямованості умислу, мотивів, цілей винного та обставин учинення ним кримінально караних дій. Дії, що супроводжувалися погрозами вбивством, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, вчинені винним щодо членів сім`ї, родичів, знайомих і викликані особистими неприязними стосунками, неправильними діями потерпілих тощо, слід кваліфікувати за статтями Кримінального кодексу України, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише у тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом. 
		Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_7 на мотоциклі під керуванням свого знайомого ОСОБА_12 приїхав із с. Кідри в с. Каноничі, де роз`їжджав по вулицях села в масці (балаклаві) та зі зброєю (мисливською рушницею). Помітивши це, жителі села повідомили працівникам поліції. У подальшому, рухаючись на мотоциклі по вул. Лісовій у с. Каноничі,  ОСОБА_7 , тримаючи в руках рушницю, двічі вистрілів по автомобілю з людьми, який їхав за ним. Внаслідок дій останнього ОСОБА_8 отримав вогнепальне поранення грудної клітки, передньої черевної стінки, правого стегна та руки, без пошкодження внутрішніх органів (легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я), а ОСОБА_10  проникаюче вогнепальне поранення грудної клітки зліва і лівого передпліччя (тяжкі тілесні ушкодження). Крім того, було пошкоджено і сам автомобіль, який належав ОСОБА_9 . 
		Кваліфікуючи зазначені дії ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 296 КК, місцевий суд послався на показання потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , які перебували в автомобілі, під час руху по вул. Лісовій с. Каноничі за мотоциклом, свідків  працівників поліції ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , які на патрульній машині їхали по вул. Лісовій за мотоциклом і автомобілем, свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 . Також в основу обвинувального вироку місцевим судом покладено досліджені в судовому засіданні дані протоколів огляду місця події, слідчих експериментів, висновків експертів. 
		Дійшовши висновку щодо відсутності в діях ОСОБА_7 складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК, апеляційний суд послався лише на показання засудженого та потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , які були ним допитані в судовому засіданні. 
		Проте іншим доказам, якими місцевий суд обґрунтував обвинувальний вирок щодо ОСОБА_7 , апеляційний суд належної оцінки не дав, безпосередньо в судовому засіданні їх не досліджував. З ухвали апеляційного суду залишилося незрозумілим, якими, крім хуліганських, мотивами керувався ОСОБА_7 , здійснюючи постріли в автомобіль, в якому перебували кілька незнайомих йому людей, з якими він до цього не спілкувався і не мав ніяких особистих стосунків.
		Отже незгода апеляційної інстанції із висновками органу досудового розслідування та суду першої інстанції про те, що ОСОБА_7 протиправно, умисно застосував вогнепальну зброю з метою грубого порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, є передчасною.
		Що стосується показань засудженого в апеляційному суді про те, що він здійснював постріли з метою захисту, оскільки побоювався за своє життя, і після того, як їхній мотоцикл зачепив автомобіль, то вони підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами. Адже у справі не встановлено перебування ОСОБА_7 у стані необхідної оборони під час заподіяння ним шкоди здоров`ю та майну потерпілих. 
		Також, місцевий суд установив, що внаслідок хуліганських дій 
		ОСОБА_7 ОСОБА_8 та ОСОБА_10 було заподіяно тілесні ушкодження, а ОСОБА_9 завдано майнової шкоди. У зв`язку з цим на засудженого був покладений обов`язок з відшкодування завданої шкоди на користь потерпілих.
		Зазначеним обставинам суд апеляційної інстанції належної оцінки не дав. Водночас, скасовуючи вирок щодо ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 296 КК за відсутністю в його діях складу злочину, вирок в частині задоволення позовних вимог потерпілих залишив без зміни, чим допустив суттєві протиріччя у своїх висновках. 
		Незрозумілим для колегії суддів є й висновок апеляційного суду щодо невстановлення точного місця, в якому ОСОБА_7 здійснював постріли по автомобілю. Із досліджених у судовому засіданні місцевого суду доказів, у тому числі з протоколу огляду місця події, видно, що такі дії відбувалися на вул. Лісовій у с. Каноничі. 
		Крім того, не можна погодитись із твердженням про те, що зазначені дії відбувалися за відсутності сторонніх осіб. Адже за мотоциклом їхав автомобіль із жителями цього села тапатрульна машина з працівниками поліції. 
		Статтею 23 КК передбачено, що суд досліджує докази безпосередньо. Ця засада кримінального судочинства має значення для повного з`ясування обставин кримінального провадження та його об`єктивного вирішення. Безпосередність сприйняття доказів дає змогу суду належним чином дослідити і перевірити їх (як кожний доказ окремо, так і у взаємозв`язку з іншими доказами), здійснити їх оцінку за критеріями, визначеними в ч. 1 ст. 94 КПК, і сформувати повне та об`єктивне уявлення про фактичні обставини конкретного кримінального провадження.
		Колегія суддів звертає увагу, що апеляційний суд фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити правильність установлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції (ч. 1 ст. 409 КПК), і це покладає на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів, але з урахуванням особливостей, передбачених ст. 404 КПК. Водночас у певних випадках дослідження доказів апеляційним судом може бути визнано додатковою гарантією забезпечення права на справедливий суд (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
		Отже, виходячи з такої засади кримінального провадження, як безпосередність дослідження доказів (п. 16 ч. 1 ст. 7, ст. 23 КПК), апеляційний суд не вправі давати доказам іншу оцінку, ніж та, яку дав суд першої інстанції, якщо доказів, наданих стороною обвинувачення й захисту, не було безпосередньо досліджено під час апеляційного перегляду кримінального провадження.
		Таким чином, з огляду на викладене висновок апеляційного суду щодо відсутності в діях ОСОБА_7 складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК, є передчасним.
		За таких обставин ухвала апеляційного суду не може вважатися такою, що відповідає вимогам ст. 370 КПК щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення. Тому вона підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно врахувати наведене та прийняти рішення згідно з вимогами закону. 
		Що стосується незгоди прокурора з рішенням апеляційного суду стосовно повернення ОСОБА_11 як власнику речового доказу у справі  мотоцикла «Jianshe», то воно підлягає перевірці під час нового розгляду справи, зокрема, за апеляційною скаргою останнього. При цьому колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу апеляційного суду на те, що документ (документи), яким підтверджується право власності особи на певну річ, має відповідати вимогам ст. 99 КПК. 
		Ураховуючи наведене, а також з огляду на те, що прокурор у касаційній скарзі порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції, його скарга підлягає задоволенню. 
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд
		 
		ухвалив:
		 
		Касаційну скаргу прокурора задовольнити. 
		Ухвалу Рівненського апеляційного суду від 18 липня 2019 року щодо ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. 
		Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1  ОСОБА_2  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...