Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 360/2898/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них.
Надіслано для оприлюднення: 11.12.2019. Зареєстровано: 12.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 13.12.2019.
Дата набрання законної сили: 30.09.2020
Результат оскарження 30.09.2020 Перший апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: п/360/2967/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		28 листопада 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2898/19
		Луганський окружний адміністративний суд
		у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,
		 
		за участю
		секретаря судового засідання Шляхтун М.М.
		та 
		представників сторін:
		від позивача - Приходько Є.В. (ордер від 12.09.2019 серія АЕ № 1002768, 
		свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю 
		від 10.06.2016 № 3094)
		 
		від відповідача - Трофименко М.Є. (довіреність від 25.01.2019
		№ 751/9/12-32-10-00-29)
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом
		Приватного підприємства «Автолайн компані»
		до Головного управління ДФС у Луганській області 
		про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		В провадженні Луганського окружного адміністративного суду на розгляді перебуває справа за позовом Приватного підприємства «Автолайн компані» (далі  позивач) до Головного управління ДФС у Луганській області, в якому позивач з урахуванням позовної заяви від 18 липня 2019 року б/н (т. 1 арк. спр. 127-138) просить:
		- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16 квітня 2019 року № 0000701412, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 233321,00 грн;
		- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16 квітня 2019 року № 0000711412, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції за відсутність складення та реєстрації податкової накладної протягом граничного строку в сумі 77,42 грн;
		- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16 квітня 2019 року № 0000721412, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за декларацією № 9296611927, зареєстрованою 22 січня 2018 року за звітний період - грудень 2017 року, та визначено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, в розмірі 142929,00 грн;
		- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16 квітня 2019 року № 0000731412, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем з податку на додану вартість в сумі 1020,00 грн;
		- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16 квітня 2019 року № 0000741412, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 848201,05 грн;
		- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16 квітня 2019 року № 0000751412, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 340,00 грн;
		- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16 квітня 2019 року № 0001441305, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на суму 98252,21 грн;
		- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16 квітня 2019 року № 00000791406, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 510,00 грн.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 08 лютого 2019 року відповідачем винесено наказ за № 104 «Про поновлення терміну проведення документальної планової невиїзної перевірки», згідно з яким з 19 лютого 2019 року розпочато документальну планову невиїзну перевірку Приватного підприємства «Автолайн компані» тривалістю 10 робочих днів з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, правильності нарахування, обчислення та сплати військового збору за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, а також по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Наказом від 27 лютого 2019 року № 180 «Про продовження строків проведення документальної планової невиїзної перевірки» строк перевірки продовжено на п`ять робочих днів з 05 березня 2019 року. Таким чином, документальна позапланова невиїзна перевірка Приватного підприємства «Автолайн компані» проводилась в період з 19 лютого 2019 року по 12 березня 2019 року.
		Позивач зазначає, що відповідно до положень статті 86 Податкового кодексу України за наслідками проведеної перевірки відповідач повинен був оформити результати перевірки у встановлений законом спосіб (скласти акт або довідку) до 19 березня 2019 року та надіслати її на адресу позивача до 20 березня 2019 року. 
		Проте, 18 квітня 2019 року позивач отримав лист Головного управління ДФС у Луганській області з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.
		У всіх оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях зазначено, що вони винесені відповідачем на підставі акта перевірки від 19 березня 2019 року № 132/12-32-14-12/33164230. Вбачаючи явну протиправність в діях відповідача, позивач в порядку, передбаченому статтею 56 Податкового кодексу України, звернувся із скаргою на вказані податкові повідомлення-рішення до Державної фіскальної служби України. Відповідь на скаргу надійшла на адресу позивача 25 червня 2019 року. 
		Оскільки Приватне підприємство «Автолайн компані» не вживало заходів для ухилення від отримання кореспонденції і жодного разу не відмовлялося від прийняття листів, що надходили на адресу підприємства, у позивача є ґрунтовні підстави вважати, що Головне управління ДФС у Луганській області не направляло акт перевірки від 19 березня 2019 року № 132/12-32-14-12/33164230 на адресу підприємства в порядку статті 42 Податкового кодексу України та/або не перевірило повідомлення про вручення на відповідність правилам його заповнення та фактичним обставинам. Таким чином, за твердженням позивача, Головне управління ДФС у Луганській області позбавило підприємство права на своєчасне ознайомлення з результатами перевірки, викладеними в акті, та надання заперечень щодо приписаних порушень (пункт 86.5 статті 86 Податкового кодексу України), оскільки акт перевірки на адресу підприємства належним чином не направлявся.
		З посиланням на положення статей 9, 19, 42 Конституції України, статей 203, 228 Цивільного кодексу України, статей 6, 10, 207, 208, 25 Господарського кодексу України, статей 4, 42, 44, 58, 61, 75, 79, 85, 86, 266 Податкового кодексу України, статті 1 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність», пункту 114 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, наказу публічного акціонерного товариства «Укрпошта» від 12 травня 2006 року № 211 «Про затвердження та введення в дію Порядку пересилання поштових відправлень» позивач вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
		Зокрема, Приватне підприємство «Автолайн компані» зазначило, що, з огляду на зміст акта перевірки (стор. 16-19, 22), контролюючий орган самостійно визнав правочини між підприємствами такими, що фактично не проводилися, з огляду на відсутність, на думку відповідача, достатньої матеріально-технічної бази. Стосовно цих тверджень позивач зауважує, що доводи фіскальної служби стосовно неможливості здійснення господарських операцій, не надання документів для перевірки та інше є безпідставними, оскільки за приписами чинного законодавства України лише суб`єкт господарювання може визначити, що йому потрібно для ведення тієї чи іншої діяльності, а інакше - це втручання у господарську діяльність підприємства, що є порушенням основного принципу господарювання - свободи підприємницької діяльності, закріпленої Конституцією України (статтею 42) та Господарським кодексом України (статтею 43). Орган податкової служби ставить під сумнів ряд договорів та відразу з порушенням договірних (цивільних, господарських) відносин між суб`єктами господарювання, що регулюється відповідними законодавчими актами, переходить до аналізу певних взаємовідносин у сфері податкового законодавства та робить відповідні висновки. Контролюючий орган, роблячи висновки про відсутність між суб`єктами господарювання певних господарських відносин, вказує тим самим на наявну фіктивність договірних відносин, які вчинено без наміру створення правових наслідків. Укладання такого виду договорів та їх невиконання, на чому наполягає податковий орган через відсутність будь-яких подій, відсутність господарської операції внаслідок їх не проведення, неможливості проведення з тих чи інших причин, не можуть створювати будь-яких наслідків. Надаючи таку оцінку господарським правовідносинам, контролюючий орган тим самим виходить за межі своєї компетенції щодо недійсності (нікчемності) таких правочинів. Податковий орган із стадії визначення такого правочину недійсним переходить у надання правової оцінки щодо його нікчемності, що за своєю правовою природою мають різне правове навантаження. За змістом статті 228 Цивільного кодексу України нікчемний правочин - це той правочин, який безпосередньо суперечить вимогам закону, тобто повинно мати місце абсолютне порушення відповідного закону, яке може не визнаватися в судовому порядку нікчемним. Виходячи з правового змісту частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України, після 01 січня 2011 року правочини, що мають ознаки оспорюваності, визнаються недійсними в судовому порядку та за рішенням суду, лише у такому разі настають відповідні юридичні наслідки. В даному випадку податковий орган без обов`язкового виконання вимог законодавства - без визнання такого правочину недійсним в судовому порядку - робить висновки про його недійсність, що суперечить вимогам законодавства. Внаслідок чого приписує підприємству порушення у сфері податкового законодавства, але, приймаючи таке рішення, податковий орган нівелює принцип визначеної компетенції щодо визнання таких правочинів недійсним, що приводить до безпідставного прийняття рішення. Доводи контролюючого органу щодо не підтвердження господарських операцій (особливо враховуючи те, що сам контролюючий орган в акті перевірки зазначає про наявність первинних бухгалтерських документів), що є по своїй суті нікчемністю укладених правочинів, що, в свою чергу, не створюють юридичних наслідків, є нічим іншим, як припущеннями фахівців контролюючого органу, які нічим не підтверджені. Жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх недійсними із застосуванням відповідних наслідків внаслідок вчинення таких правочинів. Висновки податкового органу в даному випадку є, як мінімум, передчасними. У випадку, якщо фіскальний орган вважає, що в даному випадку мала місце недійсність правочинів, між суб`єктами господарювання, то він має право на вирішення такого питання в межах кримінального та кримінально-процесуального законодавства. Проте, ним не надано і навіть не наведено ніяких судових рішень, які б вказували на такі обставини, за винятком тверджень про наявність щодо деяких контрагентів позивача кримінальних проваджень. Однак, на даний момент будь-які судові рішення з приводу визнання недійсними правочинів між Приватним підприємством «Автолайн компані» та його контрагентами або встановлених судовими рішеннями наявності нікчемності правочинів із застосуванням відповідних правових наслідків положень статей 207, 208 та 250 Господарського кодексу України, статей 203, 228 Цивільного кодексу України, які б вказували на такі правочини, як на недійсні або вчинені з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, та надавали б право податковому органу приймати відповідне рішення, відсутні з об`єктивних причин реальності таких операцій.
		Також Приватне підприємство «Автолайн компані» зазначило, що за думкою контролюючого органу, за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року Приватне підприємство «Автолайн компані» не декларувало податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, чим допустило порушення вимог підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України. Однак, при формуванні в акті перевірки таких висновків контролюючим органом, за твердженням позивача, не було враховано, що усі вказані приміщення є будівлями промисловості, а тому на підставі абзацу «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. 
		Визначення «об`єкт нежитлової нерухомості» міститься у підпункті 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, під яким розуміються будівлі, приміщення, не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. Крім того, далі законодавець виділяє типи нежитлової нерухомості, серед яких в абзаці «Ґ» підпункту 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України будівлі промисловості та склади. Деталізуються положення Податкового кодексу України відповідно до пункту 5.3 статті 5 Податкового кодексу України в інших нормативно-правових актах, у цьому випадку - Державним класифікатором будівель та споруд ДК018-2000, затвердженим та введеним у дію Державним комітетом України зі стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17 серпня 2000 року № 507. ДК 018-2000 призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики й усіма суб`єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. 
		Позивач вказує, що об`єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого і невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення Відповідно до зазначеного Державного класифікатора будівлі промисловості (криті будівлі промислового призначення (наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо) віднесено до підрозділу «Будівлі нежитлові» (група 125 «Будівлі промислові та склади» клас 1251 «Будівлі промисловості»). До будівель промисловості належать об`єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1251 «Будівлі промисловості», що включає підкласи: 1251.1 «Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості»; 1251.2 «Будівлі підприємств чорної металургії»; 1251.3 «Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості»; 1251.4 «Будівлі підприємств легкої промисловості»; 1251.5 «Будівлі підприємств харчової промисловості»; 1251.6 «Будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості»; 1251.7 «Будівлі підприємств лісової деревообробної та целюлозно-паперової промисловості»; 1251.8 «Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро-фаянсової промисловості»; 1251.9 «Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне». 
		Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, враховуючи класифікаційні ознаки та функціональне призначення об`єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000. Тож, контролюючий орган міг віднести вказані споруди до об`єктів оподаткування виключно на підставі даних у документах на підтвердження права власності з врахуванням їх класифікаційних ознак та функціонального призначення, а не на підставі відомостей із електронних реєстрів. Відтак, Головне управління ДФС у Луганській області не мало право відносити вказані споруди до об`єкту оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
		Головне управління ДФС у Луганській області позов не визнало, про що через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) 19 серпня 2019 року за вхідним реєстраційним № 43594/2019 подало відзив на позовну заяву від 19 серпня 2019 року без номеру, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю (арк. спр. 144-163).
		Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, статті 77, статті 79, статті 82 Податкового кодексу України, пункту 2 статті 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) та згідно з планом-графіком документальних перевірок на 2018 рік було призначено планову невиїзну документальну перевірку Приватного підприємства «Автолайн компані» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, правильності нарахування, обчислення та сплати військового збору за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, а також по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки. 
		Під час проведення перевірки позивачем на виконання вимог податкового органу не були в повному обсязі надані первинні документи, про що відповідачем складались відповідні акти. 
		Пунктом 44.6 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. 
		За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДФС у Луганській області складено акт 19 березня 2019 року № 132/12-32-14-12/33164230 «Про результати документальної планової невиїзної перевірки Приватного підприємства «Автолайн компані» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, правильності нарахування, обчислення та сплати військового збору за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, а також по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», в якому зафіксовано порушення позивачем окремих норм Податкового кодексу України, а саме: 1) пункту 192.1 статті 192, абзацу «г» пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 186657,00 грн, в тому числі: за серпень 2016 року 10941,00 грн, за вересень 2016 року 175716,00 грн; 2) пункту 192.1 статті 192, абзацу «г» пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 142929,00 грн, в тому числі: за грудень 2017 року  142929,00 грн; 3) пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в частині не реєстрації розрахунку коригування на загальну суму 154,84 грн; 4) пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України частині реєстрації податкових накладних, які містять помилки в обов`язкових реквізитах; 5) підпункту 266.1.1 пункту 266.1, підпункту 266.2.1 пункту 266.2, підпунктів 266.3.1, 266.3.3 пункту 266.3, підпункту 266.5.1 пункту 266.5, підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період, що перевіряється у загальній сумі 678560,84 грн, в тому числі за 2016 рік на суму 428048,84 грн, за 2017 рік на суму 250512,00 грн; 6) пункту 266.6 статті 266, пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу Украйни в частині неподання до контролюючого органу податкових декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року; 7) підпункту 163.1.2 пункту 163.1 статті 163, підпункту 164.2.1 пункту 164.2 статті 164, підпункту 169.1.1 пункту 169.1, підпункту 169.2.2 пункту 169.2 статті 169, абзацу «а» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 45154,61 грн; 8) пункту 44.3 статті 44 та пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України у частині не забезпечення надання у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки. 
		19 березня 2019 року вищевказаний акт направлено за податковою адресою позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відбитком штампу відділення поштового зв`язку від 19 березня 2019 року на описі вкладення, а також фіскальним чеком, та повернуто 02 квітня 2019 року до контролюючого органу із зазначенням причини відмови «За письмовою заявою одержувача». У зв`язку з цим, 03 квітня 2019 року контролюючим органом складено акт від 03 квітня 2019 року № 344/12-32-14-12-05/33164230 «Про відмову платника від отримання примірника акту про результати перевірки ПП «Автолайн компані». 
		Відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
		15 квітня 2019 року позивач звернувся до відповідача з листом від 15 квітня 2019 року за № 3/117 про надання копії акта документальної планової невиїзної перевірки. Зазначений акт було повторно надіслано за податковою адресою платника податків та отримано позивачем 25 квітня 2019 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. 
		За результатами розгляду акта перевірки Головним управлінням ДФС у Луганській області прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
		Також відповідачем надані пояснення стосовно виявлених порушень.
		Зокрема, відповідач зазначив, що відповідно до наданих бухгалтерських документів, а саме: «Звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт» в періоді, що перевірявся Приватним підприємством «Автолайн компані» через директора ОСОБА_1 було придбано в лютому 2016 року від підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Олвіст-ЛТД» метан (сжатий газ) на загальну суму 183476,52 грн (в тому числі ПДВ 30579,82 грн). 
		Також під час проведення перевірки встановлено, що відповідно до наданих бухгалтерських документів, а саме «Звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт» в періоді, що перевірявся Приватним підприємством «Автолайн компані» через директора Гоголева Р.М. було придбано в березні - квітні 2016 року від підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєр-в-Сервіс» метан (сжатий) на загальну суму 497291,06 грн (в тому числі ПДВ 82882,42 грн).
		До перевірки не надано договорів між Приватним підприємством «Автолайн компані» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Олвіст-ЛТД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сєвєр-в-Сервіс», первинних бухгалтерських документів, які свідчать про використання товару в своїй господарській діяльності, зокрема, до перевірки не надано накладні на оприбуткування палива, накладні на відпуск (внутрішнє переміщення), відомості щодо заправки автомобілів, акти на списання пального, талони та інше.
		В результаті неможливості встановити фактичний рух активів в процесі здійснення господарських операцій між Приватним підприємством «Автолайн компані» та суб`єктами господарювання: Товариством з обмеженою відповідальністю «Олвіст-ЛТД», Товариством з обмеженою відповідальністю «Сєвєр-в-Сервіс» за період лютий, березень, квітень 2016 року, відсутності первинних бухгалтерських документів, які свідчать про використання товару в господарській діяльності Приватним підприємством «Автолайн компані» вбачається нереальність здійснення господарських операцій. В порушення абзацу «г» пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України Приватним підприємством «Автолайн компані» не нараховано податкові зобов`язання, не складено податкові накладні та не зареєстровано їх в Єдиному реєстрі податкових накладних по операціям із придбання ТМЦ, що використані не в господарській діяльності, що призвело до заниження податкового зобов`язання на загальну суму ПДВ 113462,00 грн, в тому числі: в 2016 році на загальну суму 113462,00 грн, а саме, лютий 2016 року на суму 30580,00 грн, березень 2016 року на суму 37357,00 грн, квітень 2016 року на суму 45525,00 грн.
		Стосовно виявлених порушень в частині декларування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідач повідомив, що на підставі «Реєстру бухгалтерських та первинних документів ПП «Автолайн компані» від 19 лютого 2019 року, яким надано для проведення планової документальної невиїзної перевірки головні книги та обороти по рахунках 10.3 «Будівлі та споруди», 10.4 «Машини та обладнання», 10.5 «Транспортні засоби», 10.6 «Інструменти, прилади та інвентар», встановлено відсутність факту декларування суб`єктом господарювання показників щодо нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (рядок 6), та річної суми податку на нерухоме майно, яка підлягає сплаті (рядок 7), в податкових деклараціях на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року. Згідно з даними бухгалтерського рахунку 10.3 «Будівлі та споруди» на початок періоду, що перевірявся, первісна вартість основних фондів складала 1893679,17 грн, в 2016 році вартість основних фондів збільшено за рахунок капітальних інвестицій на 252750,00 грн, та на початок 2017 року склала 2146429,17 грн. Платником податку не надано до перевірки документи, що підтверджують право власності на об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності суб`єкта господарювання, у зв`язку з чим, в порядку підпункту 72.1.6 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України в межах перевірки було отримано та досліджено інформацію даних Державного реєстру речових прав та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта  Приватного підприємства «Автолайн компані» та встановлено набуття права на спільну часткову власність часток об`єкта будівлі та споруди Відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецьке автотранспортне підприємство 10920» за адресою: Луганська область, місто Сєверодонецьк, вулиця Ліщини Богдана, будинок 45, а саме: згідно з записом державної реєстрації про право власності (приватна, спільна часткова) від 05 квітня 2013 року за № 636667 - головний корпус загальною площею 13413,7 кв. м.; частина контрольно-технічного пункту з підвалом, культурно-побутового корпусу з підвалом, приміщення підвалу загальною площею 478,2 кв. м.; приміщення І поверху загальною площею 506,6 кв. м.; приміщення II поверху загальною площею 634,5 кв. м. та приміщення III поверху загальною площею 122,1 кв. м.; згідно з записом державної реєстрації про право власності (приватна, спільна часткова) від 12 травня 2014 року за № 5617569 - замощення загальною площею 34100,00 кв. м.; згідно з записом державної реєстрації про право власності (приватна, спільна часткова) від 11 травня 2016 року за № 14488647 - огорожа, ворота, хвіртка загальною площею 1448,6 кв. м., приміщення автопавільйону (трансформаторна підстанція) загальною площею 58,1 кв. м. та гаражі загальною площею 443,8 кв. м., які є часткою автопавільйону. 
		Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Згідно з приписами підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частки. Відповідно до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. В порушення підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України Приватним підприємством «Автолайн компані» не обчислено суму податку станом на 1 січня звітних перевіряємих років та не подано до контролюючого органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію за встановленою формою, у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
		У додаткових поясненнях від 18 жовтня 2019 року б/н, які надійшли на адресу суду 18 жовтня 2019 року за вхідним реєстраційним № 52592/2019 (т. 8 арк. спр. 215-220), відповідач серед іншого зазначив, що платнику податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України. Не надання платником податків первинних документів посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, пунктом 44.6 статті 44 Податкового кодексу України прирівнюється до їх відсутності. Долучені до матеріалів справи разом з клопотанням документи не надавались ні в ході перевірки, ні в період між закінченням перевірки та до прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень. Жодних первинних бухгалтерських документів щодо здійснення господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Олвіст-ЛТД» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Сєвєр-в-Сєрвіс» позивачем не надано. До перевірки не надано договорів, первинних бухгалтерських документів, які свідчать про використання товару в своїй господарській діяльності, зокрема, не надано накладні на оприбуткування палива, накладні на відпуск (внутрішнє переміщення), відомості щодо заправки автомобілів, акти на списання пального, талони та інше. Копії фіскальних чеків не є належними доказами дійсності господарських операцій, оскільки з їх змісту неможливо встановити покупця та ідентифікувати, що ці витрати поніс саме позивач під час провадження ним господарської діяльності. Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази (документи бухгалтерського обліку) як-то авансові звіти водіїв, які підтверджують витрачені на газ метан готівкові кошти, шляхові листи із зазначенням маршруту, дати та часу виїзду-прибуття, номеру транспортного засобу, прізвища, ім`я, по батькові водія, номеру рейсу.
		У додаткових поясненнях від 04 листопада 2019 року б/н, які надійшли на адресу суду 04 листопада 2019 року за вхідним реєстраційним № 55111/2019 (т. 9 арк. спр. 1-2), відповідач серед іншого вказав, що копії наданих документів жодним чином не стосуються суті розгляду справи, адже предметом перевірки було розгляд питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування обчислення та сплати військового збору, а також по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Тому копії ліцензії, копії актів обстеження, копії протоколів заключної наради при проведені обстеження виробництва, копії сертифікатів відповідності не стосується питання правильності нарахування, обчислення та сплати податків. Що стосується наданих копій договорів купівлі-продажу часток об`єктів будівлі, актів прийому передачі часток об`єктів, витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідач зазначив, що вказані документи лише підтверджують право власності на нерухоме майно. За таких обставин, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що спірне нерухоме майно є будівлями промисловості та належать до відповідного класу згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17 серпня 2000 року № 507. Крім того, згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних встановлено надання Приватним підприємством «Автолайн компані» в оренду нерухомого майна. Якщо будівля/споруда використовується не за призначенням (наприклад, передана в оренду), то вона підлягає оподаткуванню на загальних підставах (БЗ 106.02).
		Ухвалою від 10 липня 2019 року позовну заяву Приватного підприємства «Автолайн компані» залишено без руху (т. 1 арк. спр. 121-122).
		Ухвалою від 29 липня 2019 року відкрито провадження у справі, визначено, що справа розглядатиметься за правилами загального позовного провадження, по справі призначено підготовче засідання (т. 1 арк. спр. 1-3).
		Ухвалами від 03 вересня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання Приватного підприємства «Автолайн компані» про зупинення провадження у справі за позовом Приватного підприємства «Автолайн компані» до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень; витребувано від Приватного підприємства «Автолайн компані» детальні письмові пояснення з посиланням на первинні документи бухгалтерського та податкового обліку щодо господарських операцій у 2016 році з Товариством з обмеженою відповідальністю «Олвіст-ЛТД» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Сєвєр-в-Сервіс» з постачання товарів (робіт, послуг) та в належним чином засвідчених копіях: податкові декларації з податку на додану вартість за період з лютого 2016 року по грудень 2017 року, договори з Товариством з обмеженою відповідальністю «Олвіст-ЛТД» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Сєвєр-в-Сервіс» на постачання товарів (робіт, послуг), всі первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які складені в межах господарських операцій за договорами з Товариством з обмеженою відповідальністю «Олвіст-ЛТД» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Сєвєр-в-Сервіс», всі первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують використання товарів (робіт, послуг), отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю «Олвіст-ЛТД» і Товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєр-в-Сервіс» у власній господарській діяльності, правовстановлюючі документи на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що перебуває у власності Приватного підприємства «Автолайн компані», зобов`язавши Приватне підприємство «Автолайн компані» надати суду письмові пояснення та витребувані докази для приєднання до справи до 24 вересня 2019 року (т. 2 арк. спр. 95-96, 97-98).
		Ухвалою від 26 вересня 2019 року продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі № 360/2898/19 за позовом Приватного підприємства «Автолайн компані» до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень на тридцять календарних днів; продовжено Приватному підприємству «Автолайн компані» строк для подання витребуваних ухвалою суду від 03 вересня 2019 року письмових пояснень та документів до 11 жовтня 2019 року; продовжено перерву у підготовчому засіданні до 15 жовтня 2019 року до 11 год. 00 хв. (т. 4 арк. спр. 185-186).
		Ухвалою від 18 жовтня 2019 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 04 листопада 2019 року о 13 год. 15 хв. (т. 8 арк. спр. 233-234).
		У судовому засіданні, призначеному на 04 листопада 2019 року, оголошено перерву до 18 листопада 2019 року до 13 год. 15 хв. (т. 9 арк. спр. 13-15).
		У судовому засіданні, призначеному на 18 листопада 2019 року, оголошено перерву до 25 листопада 2019 року до 14 год. 30 хв. (т. 9 арк. спр. 39-40).
		У судовому засіданні, призначеному на 25 листопада 2019 року, оголошено перерву до 28 листопада 2019 року до 09 год. 00 хв. (т. 9 арк. спр. 64-66).
		Ухвалою від 25 листопада 2019 року клопотання Приватного підприємства «Автолайн компані» про призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі залишено без розгляду (т. 9 арк. спр. 69-70).
		У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві від 18 липня 2019 року без номеру.
		Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала, просила відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, надала пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву від 19 серпня 2019 року без номеру.
		Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.
		Приватне підприємства «Автолайн компані» (ідентифікаційний код 33164230) у встановленому законом порядку зареєстроване юридичною особою, основним видом діяльності якого є код КВЕД 49.31 Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення та перебуває на обліку у Рубіжанській об`єднаній державній податковій інспекції (Кремінському відділення), про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 09 липня 2019 року за № 1005529233 (т. 1 арк. спр. 117-120).
		На виконання вимог Плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік від 22 грудня 2017 року, затвердженого Державною фіскальною службою України, наказу Головного управління ДФС у Луганській області від 07 листопада 2018 року № 1253 «Про проведення документальної планової невиїзної перевірки» Головним управлінням ДФС у Луганській області направлено на адресу Приватного підприємства «Автолайн компані» повідомлення від 07 листопада 2018 року № 411 про проведення з 27 листопада 2018 року документальної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, правильності нарахування, обчислення та сплати військового збору за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, а також по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та зазначило про необхідність надання всіх необхідних документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, а також первинних та інших документів, які використовувалися в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків і зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладеного на органи ДФС, про що свідчить опис вкладення до рекомендованого листа з повідомленням про вручення та фіскальний чек (т. 1 арк. спр. 164-165, 166, 167, 168, 168 зв).
		Відповідно до листа Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» від 26 лютого 2019 року № Т-5068 поштове відправлення з трек номером 9340101991740 вручено адресату особисто 14 листопада 2018 року (т. 1 арк. спр. 169). 
		Листом від 15 листопада 2018 року за № 6889/10/12-32-14-12-13 Головне управління ДФС у Луганській області повідомило позивача про необхідність поданням у строк до 10 год. 00 хв. 27 листопада 2018 року документів за переліком (т. 1 арк. спр. 170-171).
		Лист від 15 листопада 2018 року за № 6889/10/12-32-14-12-13 направлено позивачу рекомендованим листом з повідомленням (т. 1 арк. спр. 172). 
		Листом від 20 листопада 2018 року № 5/367 Приватне підприємство «Автолайн компані» повідомило Головне управління ДФС у Луганській області, що не має можливості забезпечити надання всіх необхідних документів, які вказані у повідомленні, у зв`язку з тим, що дані документи разом з іншою документацією та майном були викрадені невідомими особами 29 жовтня 2018 року та зазначило, що за даним фактом Сєвєродонецьким відділом поліції Головного управління Національної поліції України в Луганській області проводиться розслідуванням по кримінальному провадженню від 31 жовтня 2018 року № 12018130370003070 за частиною першою статті 185 Кримінального кодексу України та надало копію витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (т. 1 арк. спр. 173, 174).
		Наказом Головного управління ДФС у Луганській області від 26 листопада 2018 року № 1313 «Про перенесення терміну проведення документальної планової невиїзної перевірки» у зв`язку з неможливість проведення документальної планової невиїзної перевірки Приватного підприємства «Автолайн компані» (код ЄДРПОУ 33164230), призначеної згідно з наказом Головного управління ДФС у Луганській області від 07 листопада 2018 року № 1253, з причини надходження листа підприємства від 20 листопада 2018 року № 5/367 про втрату первинних документів, перенесено термін проведення документальної планової невиїзної перевірки Приватного підприємства «Автолайн компані» до дати відновлення протягом 90 календарних днів на надання до перевірки документів фінансово-господарської діяльності (т. 1 арк. спр. 175).
		Наказом Головного управління ДФС у Луганській області від 08 лютого 2019 року № 104 «Про поновлення терміну проведення документальної планової невиїзної перевірки» з урахуванням спливу терміну, наданого на відновлення документів, вирішено розпочати з 19 лютого 2019 року тривалістю 10 робочих днів проведення документальної планової невиїзної перевірки Приватного підприємства «Автолайн компані» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, правильності нарахування, обчислення та сплати військового збору за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, а також по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (т. 1 арк. спр. 176).
		08 лютого 2019 року відповідачем на адресу позивача направлено наказ Головного управління ДФС у Луганській області від 08 лютого 2019 року № 104 «Про поновлення терміну проведення документальної планової невиїзної перевірки», про що свідчать фіскальний чек та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (т. 1 арк. спр. 25-26, 177, 178).
		Листом від 11 лютого 2019 року № 1091/10/12-32-14-12-13 Головне управління ДФС у Луганській області у зв`язку з проведенням документальної планової невиїзної перевірки просило Приватне підприємство «Автолайн компані» провести інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей та основних фондів, що рахуються на балансі Приватного підприємства «Автолайн компані», на дату проведення інвентаризації, у присутності посадових осіб Головного управління ДФС у Луганській області. За результатами інвентаризації копії відповідних документів необхідно надати до 21 лютого 2019 року на адресу Головного управління ДФС у Луганській області (копію акта проведення інвентаризації) (т. 9 арк. спр. 26).
		Лист Головного управління ДФС у Луганській області від 11 лютого 2019 року № 1091/10/12-32-14-12-13 Приватне підприємство «Автолайн компані» отримало 19 лютого 2019 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (т. 9 арк. спр. 26 зв.).
		Реєстром бухгалтерських та первинних документів Приватного підприємства «Автолайн компані» (код ЄДРПОУ 33164230), які надано до проведення планової документальної невиїзної перевірки, від 19 лютого 2019 року зафіксований факт часткового надання станом на 17-30 годину 19 лютого 2019 року Приватним підприємством «Автолайн компані» документів із зазначенням у реєстрі переліку наданих документів (т. 9 арк. спр. 21-22).
		Вказаний реєстр бухгалтерських та первинних документів Приватного підприємства «Автолайн компані», які надано до проведення планової документальної невиїзної перевірки, від 19 лютого 2019 року посадовими особами Приватного підприємства «Автолайн компані» не підписаний.
		Відповідно до Реєстру бухгалтерських та первинних документів Приватного підприємства «Автолайн компані» (код ЄДРПОУ 33164230), які повернуто підприємству після проведення планової документальної невиїзної перевірки, від 23 травня 2019 року зафіксований факт повернення частково наданих документів Приватному підприємству «Автолайн компані» із зазначенням у реєстрі переліку повернутих документів (т. 9 арк. спр. 23-24).
		Згідно з розпискою після проведення планової документальної невиїзної перевірки документи отримані 23 травня 2019 року Кушнир Наталією Анатоліївною за довіреністю від 23 травня 2019 року № 3/203 (т. 9 арк. спр. 24 зв., 25).
		Перелік документів, зазначений в Реєстрі бухгалтерських та первинних документів Приватного підприємства «Автолайн компані» (код ЄДРПОУ 33164230), які надано до проведення планової документальної невиїзної перевірки, від 19 лютого 2019 року та в Реєстрі бухгалтерських та первинних документів Приватного підприємства «Автолайн компані» (код ЄДРПОУ 33164230), які повернуто підприємству після проведення планової документальної невиїзної перевірки, від 23 травня 2019 року є ідентичним. 
		Зауваження та претензії щодо неповноти повернутих підприємству після проведення планової документальної невиїзної перевірки документів Приватним підприємством «Автолайн компані» до Головного управління ДФС у Луганській області не заявлялись.
		Таким чином, Приватним підприємством «Автолайн компані» до проведення планової документальної невиїзної перевірки надані документи, зазначені у Реєстрі бухгалтерських та первинних документів Приватного підприємства «Автолайн компані» (код ЄДРПОУ 33164230), які надано до проведення планової документальної невиїзної перевірки, від 19 лютого 2019 року. 
		19 лютого 2019 року посадовими особами Головного управління ДФС у Луганській області головному бухгалтеру Приватного підприємства «Автолайн компані» вручено запит від 19 лютого 2019 року № 3/12-32-14-12-05 про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень), яким просило надати витребувані документи і пояснення стосовно питань та виявлених порушень (зокрема, з приводу відсутності обчислення суми податку з об`єктів нерухомості (щодо об`єктів нерухомого майна за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщини, буд. 45) та не подання до контролюючого органу податкових декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року) протягом 2 робочих днів (т. 1 арк. спр. 179-182). 
		Актами «Про ненадання до перевірки документів посадовими особами ПП «Автолайн компані» (код за ЄДРПОУ 33164230)» від 20 лютого 2019 року № 160/12-32-14-12-05/33164230, від 21 лютого 2019 року № 168/12-32-14-12-05/33164230, від 21 лютого 2019 року № 169/12-32-14-12-05/33164230 станом на 17-30 годину 20 лютого 2019 року та 21 лютого 2019 року відповідно зафіксований факт часткового ненадання Приватним підприємством «Автолайн компані» документів, із зазначенням у актах переліку ненаданих документів (т. 1 арк. спр. 183-184, 185-186; т. 8 арк. спр. 221).
		Листом від 21 лютого 2019 року № 3/58 Приватне підприємство «Автолайн компані» повідомило Головне управління ДФС у Луганській області, що на виконання запиту посадових осіб відповідача від 19 лютого 2019 року № 3/12-32-14-12-05 директором Приватного підприємства «Автолайн компані» надано доручення відповідальним працівникам щодо підготовки витребуваних документів та збору інформації для складання ґрунтовних пояснень (т. 1 арк. спр. 187).
		Актами «Про ненадання до перевірки документів посадовими особами ПП «Автолайн компані» (код за ЄДРПОУ 33164230)» від 22 лютого 2019 року № 171/12-32-14-12-05/33164230, від 22 лютого 2019 року № 179/12-32-14-12-05/33164230, від 25 лютого 2019 року № 181/12-32-14-12-05/33164230, від 25 лютого 2019 року № 182/12-32-14-12-05/33164230, від 26 лютого 2019 року № 186/12-32-14-12-05/33164230, від 27 лютого 2019 року № 195/12-32-14-12-05/33164230 станом на 17-30 годину 22 лютого 2019 року, 25 лютого 2019 року, 26 лютого 2019 року, 27 лютого 2019 року відповідно зафіксований факт часткового ненадання Приватним підприємством «Автолайн компані» документів, із зазначенням у актах переліку ненаданих документів (т. 1 арк. спр. 188-189, 190-192, 193-195, 196-197; т. 8 арк. спр. 222, 223).
		Наказом Головного управління ДФС у Луганській області від 27 лютого 2019 року № 180 «Про продовження строків проведення документальної планової невиїзної перевірки» продовжено строк проведення документальної планової невиїзної перевірки Приватного підприємства «Автолайн компані» (код ЄДРПОУ 33164230) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, правильності нарахування, обчислення та сплати військового збору за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, а також по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, призначеної на підставі наказу Головного управління ДФС у Луганській області від 08 лютого 2019 року № 104 «Про проведення документальної планової невиїзної перевірки», на п`ять робочих днів з 05 березня 2019 року (т. 1 арк. спр. 27, 198). 
		Наказ Головного управління ДФС у Луганській області від 27 лютого 2019 року № 180 «Про продовження строків проведення документальної планової невиїзної перевірки» отримано позивачем 06 березня 2019 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (т. 1 арк. спр. 199).
		Актами «Про ненадання до перевірки документів посадовими особами ПП «Автолайн компані» (код за ЄДРПОУ 33164230)» від 28 лютого 2019 року № 196/12-32-14-12-05/33164230, від 28 лютого 2019 року № 201/12-32-14-12-05/33164230, від 01 березня 2019 року № 204/12-32-14-12-05/33164230, від 01 березня 2019 року № 206/12-32-14-12-05/33164230, від 04 березня 2019 року № 211/12-32-14-12-05/33164230, від 05 березня 2019 року № 217/12-32-14-12-05/33164230, від 05 березня 2019 року № 218/12-32-14-12-05/33164230 станом на 17-30 годину 28 лютого 2019 року, 01 березня 2019 року, 04 березня 2019 року, 05 березня 2019 року відповідно зафіксований факт часткового ненадання Приватним підприємством «Автолайн компані» документів, із зазначенням у актах переліку ненаданих документів (т. 1 арк. спр. 200-201, 202-203, 204-205, 206-207; т. 8 арк. спр. 224, 225, 228-229).
		Листом Головного управління ДФС у Луганській області від 05 березня 2019 року № 8/12-32-14-12-05 повідомлено позивача, що станом на 15 год. 00 хв. 05 березня 2019 року зафіксовано факт часткового ненадання до перевірки документів на отриманий наказ Головного управління ДФС у Луганській області від 05 лютого 2019 року № 104 про поновлення документальної планової невиїзної перевірки з 19 лютого 2019 року із зазначенням переліку ненаданих документів (т. 1 арк. спр. 208-209).
		Лист Головного управління ДФС у Луганській області від 05 березня 2019 року № 8/12-32-14-12-05 направлено позивачу 05 березня 2019 року та вручено 02 квітня 2019 року, про що свідчать фіскальний чек та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (т. 1 арк. спр. 210, 211).
		Актами «Про ненадання до перевірки документів посадовими особами ПП «Автолайн компані» (код за ЄДРПОУ 33164230)» від 06 березня 2019 року № 221/12-32-14-12-05/33164230, від 06 березня 2019 року № 226/12-32-14-12-05/33164230, від 07 березня 2019 року № 229/12-32-14-12-05/33164230, від 11 березня 2019 року № 233/12-32-14-12-05/33164230, від 12 березня 2019 року № 238/12-32-14-12-05/33164230 станом на 17-30 годину 06 березня 2019 року, 07 березня 2019 року, 11 березня 2019 року, 12 березня 2019 року відповідно зафіксований факт часткового ненадання Приватним підприємством «Автолайн компані» документів, із зазначенням у актах переліку ненаданих документів (т. 1 арк. спр. 212-213, 214-215, 216-217, 218-219; т. 8 арк. спр. 226-227). 
		За результатами проведеної планової документальної невиїзної перевірки Головним управлінням ДФС у Луганській області складено акт від 19 березня 2019 року за № 132/12-32-14-12/33164230 «Про результати документальної планової невиїзної перевірки Приватного підприємства «Автолайн компані», код ЄДРПОУ 33164230, номер телефону 0645421899 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, правильності нарахування, обчислення та сплати військового збору за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, а також по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (т. 1 арк. спр. 31-99, 220-257; т. 2 арк. спр. 1-54).
		Згідно з висновками акта від 19 березня 2019 року за № 132/12-32-14-12/33164230 перевіркою встановлено порушення Приватним підприємством «Автолайн компані»:
		пункту 192.1 статті 192, абзацу «г» пункту 198.5, статті 198, Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 186657,00 грн, в тому числі: 2016 рік в сумі 186657,00 грн (серпень 2016 року - 10941 грн, вересень 2016 року  175716,00 грн);
		пункту 192.1 статті 192, абзацу «г» пункту 198.5, статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 142929,00 грн, в тому числі: 2017 рік  142929,00 грн (грудень 2017 року  142929,00 грн.);
		пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в частині не реєстрації розрахунку коригування на загальну суму 154,84 грн;
		пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в частині реєстрації податкових накладних, які містять помилки в обов`язкових реквізитах, а саме податковий номер платника податку покупця та повна або скорочена назва покупця (отримувача) товарів/послуг;
		підпункту 266.1.1 пункту 266.1, підпункту 266.2.1 пункту 266.2, підпунктів 266.3.1 та 266.3.3, пункту 266.3, підпункту 266.5.1 пункту 266.5, підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України - підприємством занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за період, що перевіряється, у загальній сумі 678560,84 грн, в тому числі за 2016 рік на суму 428048,84 грн, за 2017 рік на суму 250512,00 грн; 
		пункту 266.6 статті 266, пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу Украйни в частині неподання до контролюючого органу податкових декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року;
		підпункту 163.1.2 пункту 163.1 статті 163, підпункту 164.2.1 пункту 164.2 статті 164, підпункту 169.1.1 пункту 169.1, підпункту 169.2.2 пункту 169.2 статті 169, абзацу «а» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України - встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 45154,61 грн, у тому числі: за січень 2016 року у сумі 3844,62 грн по строку сплати 01 березня 2016 року, за лютий 2016 року у сумі 3720,60 грн по строку сплати 31 березня 2016 року, за березень 2016 року у сумі 3720,60 грн по строку сплати 29 квітня 2016 року, за квітень 2016 року у сумі 3596,58 грн по строку сплати 31 травня 2016 року, за травень 2016 року у сумі 3472,56 грн по строку сплати 30 червня 2016 року, за червень 2016 року у сумі 3596,58 грн по строку сплати 29 липня 2016 року, за липень 2016 року у сумі 3596,58 грн по строку сплати 31 серпня 2016 року, за серпень 2016 року у сумі 3596,58 грн по строку сплати 30 вересня 2016 року, за вересень 2016 року у сумі 3472,56 грн по строку сплати 31 жовтня 2016 року, за жовтень 2016 року у сумі 3472,56 грн по строку сплати 30 листопада 2016 року, за листопад 2016 року у сумі 3348,54 грн по строку сплати 30 грудня 2016 року, за грудень 2016 року у сумі 3224,52 грн по строку сплати 31 січня 2017 року, за січень 2017 року у сумі 248,04 грн по строку сплати 02 березня 2017 року, за червень 2017 року у сумі 144,00 грн по строку сплати 31 липня 2017 року, за серпень 2017 року у сумі 144,00 грн по строку сплати 29 вересня 2017 року, за вересень 2017 року у сумі 1955,69 грн по строку сплати 31 жовтня 2017 року;
		вимоги статті 24 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» за серпень, вересень, листопад та грудень 2017 року в частині порушення строків, а саме не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів;
		пункту 44.3 статті 44 та пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України - не забезпечено надання у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки.
		Акт від 19 березня 2019 року № 132/12-32-14-12/33164230 «Про результати документальної планової невиїзної перевірки Приватного підприємства «Автолайн компані», код ЄДРПОУ 33164230, номер телефону 0645421899 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, правильності нарахування, обчислення та сплати військового збору за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, а також по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» направлено на адресу Приватного підприємства «Автолайн компані» 19 березня 2019 року рекомендованим листом з повідомлення про вручення та повернуто контролюючому органу без вручення платнику податків згідно з довідкою ф. 20 за письмовою заявою одержувача (т. 2 арк. спр. 55-57).
		03 квітня 2019 року Головним управлінням ДФС у Луганській області складено акт за № 344/12-32-14-12-05/33164230 «Про відмову платника податків від отримання примірника акта про результати перевірки ПП «Автолайн компані» (код за ЄДРПОУ 33164230)», яким зафіксовано факт відмови платника податків від отримання примірника акта про результати перевірки та повернення та повернення матеріалів перевірки з довідкою Луганської дирекції УДППЗ «Укрпошта» з причиною повернення: за письмовою заявою одержувача, з зазначенням дати 29 березня 2019 року (т. 2 арк. спр. 58). 
		15 квітня 2019 року позивач звернувся до відповідача зі зверненням від 15 квітня 2019 року № 3/117, в якому просив надіслати на юридичну адресу підприємства акт за результатами проведеної перевірки (т. 2 арк. спр. 59).
		Листом від 18 квітня 2019 року за № 3721/10/12-32-14-12-13 відповідач на звернення платника податків від 15 квітня 2019 року № 3/117 надіслав на адресу позивача акт перевірки з додатками, який відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу отримано останнім 25 квітня 2019 року (т. 1 арк. спр. 30, т. 2 арк. спр. 60, 61).
		Луганська дирекція АТ «Укрпошта» листом від 24 квітня 2019 року за № П-9596 з приводу повернення поштового відправлення № 9301000163670, в якому платнику податків направлявся примірник акта від 19 березня 2019 року № 132/12-32-14-12/33164230 «Про результати документальної планової невиїзної перевірки Приватного підприємства «Автолайн компані», код ЄДРПОУ 33164230, номер телефону 0645421899 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, правильності нарахування, обчислення та сплати військового збору за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, а також по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» з додатками, повідомила, що зазначене відправлення було повернуто 29 березня 2019 року помилково, у зв`язку з чим просить вважати причину повернення «за письмовою заявою адресата» недійсною (т. 1 арк. спр. 28-29).
		На підставі акта від 19 березня 2019 року № 132/12-32-14-12/33164230 «Про результати документальної планової невиїзної перевірки Приватного підприємства «Автолайн компані», код ЄДРПОУ 33164230, номер телефону 0645421899 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, правильності нарахування, обчислення та сплати військового збору за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, а також по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» Головним управління ДФС у Луганській області прийняті податкові повідомлення-рішення:
		- від 16 квітня 2019 року № 0000701412, яким Приватному підприємству «Автолайн компані» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 233321,00 грн (т. 1 арк. спр. 17; т. 2 арк. спр. 66);
		- від 16 квітня 2019 року № 0000711412, яким до Приватного підприємства «Автолайн компані» застосовано штрафні (фінансові) санкції за відсутність складення та реєстрації податкової накладної протягом граничного строку в сумі 77,42 грн (т. 1 арк. спр. 18; т. 2 арк. спр. 70 зв. - 71);
		- від 16 квітня 2019 року № 0000721412, яким Приватному підприємству «Автолайн компані» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за декларацією № 9296611927, зареєстрованою 22 січня 2018 року за звітний період - грудень 2017 року, та визначено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, в розмірі 142929,00 грн (т. 1 арк. спр. 19; т. 2 арк. спр. 67);
		- від 16 квітня 2019 року № 0000731412, яким до Приватного підприємства «Автолайн компані» застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем з податку на додану вартість в сумі 1020,00 грн (т. 1 арк. спр. 20; т. 2 арк. спр. 71 зв. - 72);
		- від 16 квітня 2019 року № 0000741412, яким Приватному підприємству «Автолайн компані» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 848201,05 грн (т. 1 арк. спр. 21; т. 2 арк. спр. 65);
		- від 16 квітня 2019 року № 0000751412, яким до Приватного підприємства «Автолайн компані» застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 340,00 грн (т. 1 арк. спр. 122 т. 2 арк. спр. 69 зв. - 70);
		- від 16 квітня 2019 року № 0001441305, яким Приватному підприємству «Автолайн компані» збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на суму 98252,21 грн (т. 1 арк. спр. 23);
		- від 16 квітня 2019 року № 00000791406, яким Приватному підприємству «Автолайн компані» застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 510,00 грн (т. 1 арк. спр. 24; т. 2 арк. спр. 68).
		Зазначені податкові повідомлення-рішення направлені на адресу Приватного підприємства «Автолайн компані» згідно з супровідним листом Головного управління ДФС у Луганській області від 16 квітня 2019 року за № 3556/10/12-32-14-12-13 рекомендованим листом з повідомленням та отримані позивачем 18 квітня 2019 року (т. 2 арк. спр. 62, 63-64).
		Не погодившись з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем подану скаргу до Державної фіскальної служби, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 20 червня 2019 року за № 28363/6/99-99-11-04-01-29 про залишення скарги Приватного підприємства «Автолайн компані» без задоволення, а оскаржуваних податкових повідомлень-рішень без змін (т. 1 арк. спр. 100-113).
		Вирішуючи адміністративний позов в межах заявлених позовних вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
		Відповідно до положень статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
		Питання щодо оформлення результатів перевірок врегульовані статтею 86 Податкового кодексу України.
		Абзацом першим пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
		Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати (абзац другий пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України).
		Згідно з абзацом першим пункту 86.4 статті 86 Податкового кодексу України акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).
		Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки не пізніше наступного робочого дня після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його представникам або надсилається у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У разі відмови платника податків або його представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов`язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов`язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 цієї статті (абзац другий пункту 86.4 статті 86 Податкового кодексу України).
		Статтею 42 Податкового кодексу України врегульовані питання щодо листування платників податків та контролюючих органів.
		Так, пунктом 42.1 статті 42 Податкового кодексу України передбачено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.
		Положеннями пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України врегульовано, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
		Відповідно до абзацу першого пункту 45.2 статті 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
		Абзацом шостим пункту 42.4 статті 42 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
		Згідно з пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
		Під час судового розгляду судом встановлено, що контролюючим органом дотримано приписи пунктів 42.1, 42.2, абзацу шостого 42.4 статті 42, абзацу першого пункту 45.2 статті 45, абзаців першого, другого пункту 86.1, абзаців першого, другого пункту 86.4, пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України: акт від 19 березня 2019 року № 132/12-32-14-12/33164230 «Про результати документальної планової невиїзної перевірки Приватного підприємства «Автолайн компані», код ЄДРПОУ 33164230, номер телефону 0645421899 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, правильності нарахування, обчислення та сплати військового збору за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, а також по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» направлено контролюючим органом на податкову адресу приватного підприємства «Автолайн компані» 19 березня 2019 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення та повернуто контролюючому органу без вручення платнику податків згідно з довідкою ф. 20 за письмовою заявою одержувача, на підставі чого 03 квітня 2019 року Головним управлінням ДФС у Луганській області складено акт за № 344/12-32-14-12-05/33164230 «Про відмову платника податків від отримання примірника акта про результати перевірки ПП «Автолайн компані» (код за ЄДРПОУ 33164230)», яким зафіксовано факт відмови платника податків від отримання примірника акта про результати перевірки та повернення та повернення матеріалів перевірки з довідкою Луганської дирекції УДППЗ «Укрпошта» з причиною повернення: за письмовою заявою одержувача, з зазначенням дати 29 березня 2019 року (т. 2 арк. спр. 55-57, 58).
		Таким чином, посилання Приватного підприємства «Автолайн компані» в обґрунтування позову на те, що з огляду на положення пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України Головне управління ДФС у Луганській області не мало права приймати оскаржувані податкові повідомлення-рішення до вручення підприємству акта за результатами перевірки чи до отримання належних доказів відмови від отримання акта або неможливості його вручення з інших причин, визнаються судом безпідставними, необґрунтованими та такими, що спростовані наявними у матеріалах справи письмовими доказами.
		Щодо посилання Приватного підприємства «Автолайн компані» в обґрунтування позову на те, що контролюючий орган самостійно визнав правочини між підприємствами (Приватним підприємством «Автолайн компані» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Олвіст-ЛТД», між Приватним підприємством «Автолайн компані» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сєвєр-в-Сервіс») недійсними без визнання таких правочинів недійсними в судовому порядку, що суперечить вимогам законодавства, суд зазначає таке.
		В акті від 19 березня 2019 року № 132/12-32-14-12/33164230 «Про результати документальної планової невиїзної перевірки Приватного підприємства «Автолайн компані», код ЄДРПОУ 33164230, номер телефону 0645421899 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, правильності нарахування, обчислення та сплати військового збору за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, а також по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» контролюючий орган зазначив, що в результаті неможливості встановити фактичний рух активів в процесі здійснення господарських операцій між Приватним підприємством «Автолайн компані» та суб`єктами господарювання: Товариством з обмеженою відповідальністю «Сєвєр-в-Сервіс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Олвіст-ЛТД» за період лютий, березень, квітень 2016 року, відсутності первинних бухгалтерських документів, які свідчать про використання товару в господарській діяльності Приватного підприємства «Автолайн компані» вбачається нереальність здійснення господарських операцій, на підставі чого перевіркою встановлено порушення Приватним підприємством абзацу «г» пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України в частині не нарахування податкового зобов`язання по операціях із придбання ТМЦ, що використані не в господарській діяльності, що призвело до заниження податкового зобов`язання на загальну суму ПДВ 113462,00 грн, в тому числі: в 2016 році на загальну суму 113462,00 грн, а саме, лютий 2016 року на суму 30580,00 грн, березень 2016 року на суму 37357,00 грн, квітень 2016 року на суму 45525,00 грн.
		Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
		Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
		Разом з тим, положеннями підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
		У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних (абзац шостий пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України).
		Згідно з абзацом десятим пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України у разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
		Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
		Таким чином, конструкція правової норми підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України передбачає обов`язок платника податків нарахувати податкові зобов`язання з податку на додану вартість та скласти зведені податкові накладні у разі, якщо товар придбано, проте використано в операціях, які не є господарською діяльністю такого платника. Тобто, умовою застосування цієї норми Податкового кодексу України є встановлення контролюючим органом факту придбання товару/послуг (реальності господарської операції) і відсутність у платника податків підтверджуючих документів щодо використання таких товарів у господарській діяльності.
		Судом встановлено, що між Приватним підприємством «Автолайн компані» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Олвіст-ЛТД» (Постачальник) укладений договір від 14 листопада 2013 року за № 154, відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 якого Постачальник зобов`язався здійснювати постачання газу метану, а Покупець прийняти та оплатити його в зазначені в договорі строки. За умовами поставки, визначеними у підпункті 1.3 пункту 1 Договору, визначений самовивіз Покупцем з автомобільних заправних станцій (АЗС) Постачальника виключно автотранспортом Покупця (т. 2 арк. спр. 109-110).
		Згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за лютий 2016 року та додатком 5 до податкової декларації з податку на додану вартість (Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) Приватне підприємство «Автолайн компані» задекларувало податковий кредит по господарських операціях з Товариством з обмеженою відповідальністю «Олвіст-ЛТД» на суму ПДВ 30579,82 грн (т. 5 арк. спр. 1-6).
		Сума ПДВ 30579,82 грн, задекларована Приватним підприємством «Автолайн компані» у складі податкового кредиту за лютий 2016 року по господарських операціях з Товариством з обмеженою відповідальністю «Олвіст-ЛТД» за договором від 14 листопада 2013 року № 154, підтверджена податковими накладними (т. 5 арк. спр. 138-170).
		Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сєвєр-в-Сервіс» (Продавець) та Приватним підприємством «Автолайн компані» (Покупець) укладений договір поставки від 19 лютого 2016 року за № 3, відповідно до пункту 1 якого Продавець здійснює заправку автомобілів Покупця стисненим природним газом (метан) через автомобільну газонаповнювальну компресорну станцію, що розташована за адресою: м. Лисичанськ, вул. 9 Травня, 46-А (т. 4 арк. спр. 181; т. 9 арк. спр. 44).
		Відповідно до додаткової угоди від 01 березня 2016 року № 1 до договору поставки від 19 лютого 2016 року за № 3 сторони дійшли згоди викласти пункт 1 договору в такій редакції «Продавець здійснює заправку автомобілів Покупця, зазначених в Додатку № 1 до Договору, стисненим природним газом (метан), що поіменований в подальшому Товар, через автомобільні газонаповнювальні компресорні станції (за вибором Покупця), що розташовані за адресою: м. Лисичанськ, вул. 9 Травня, 46-А та/або за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Сілікатна, 10-Е» (т. 4 арк. спр. 198-199).
		Згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за березень 2016 року та додатком 5 до податкової декларації з податку на додану вартість (Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) Приватне підприємство «Автолайн компані» задекларувало податковий кредит по господарських операціях з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сєвєр-в-Сервіс» на суму ПДВ 37357,28 грн (т. 5 арк. спр. 7-12).
		Сума ПДВ 37357,28 грн, задекларована Приватним підприємством «Автолайн компані» у складі податкового кредиту за березень 2016 року по господарських операціях з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сєвєр-в-Сервіс» за договором поставки від 19 лютого 2016 року № 3, підтверджена податковими накладними (т. 5 арк. спр. 171-209).
		Згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за квітень 2016 року та додатком 5 до податкової декларації з податку на додану вартість (Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) Приватне підприємство «Автолайн компані» задекларувало податковий кредит по господарських операціях з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сєвєр-в-Сервіс» на суму ПДВ 45525,14 грн (т. 5 арк. спр. 13-18).
		Сума ПДВ 45525,14 грн, задекларована Приватним підприємством «Автолайн компані» у складі податкового кредиту за квітень 2016 року по господарських операціях з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сєвєр-в-Сервіс» за договором поставки від 19 лютого 2016 року № 3, підтверджена податковими накладними (т. 5 арк. спр. 210-239).
		Реєстром бухгалтерських та первинних документів Приватного підприємства «Автолайн компані» (код ЄДРПОУ 33164230), які надано до проведення планової документальної невиїзної перевірки, від 19 лютого 2019 року, Реєстром бухгалтерських та первинних документів Приватного підприємства «Автолайн компані» (код ЄДРПОУ 33164230), які повернуто підприємству після проведення планової документальної невиїзної перевірки, від 23 травня 2019 року, численними актами «Про ненадання до перевірки документів посадовими особами ПП «Автолайн компані» підтверджується, що для проведення перевірки платник податків не забезпечив подання до контролюючого органу договорів між Приватним підприємством «Автолайн компані» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Олвіст-ЛТД», між Приватним підприємством «Автолайн компані» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сєвєр-в-Сервіс» та первинних бухгалтерських документів, які свідчать про використання товару в своїй господарській діяльності (документи про постановку на бухгалтерській облік, списання з обліку, накладні на оприбуткування палива, накладні на відпуск (внутрішнє переміщення), відомості щодо заправки автомобілів, акти на списання пального, талони та інше.
		На вимогу контролюючого органу (лист Головного управління ДФС у Луганській області від 11 лютого 2019 року № 1091/10/12-32-14-12-13 про проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей та основних фондів, що рахуються на балансі Приватного підприємства «Автолайн компані», на дату проведення інвентаризації, у присутності посадових осіб Головного управління ДФС у Луганській області, який отримано Приватним підприємством «Автолайн компані» 19 лютого 2019 року) платником податку на момент перевірки інвентаризація не проведена.
		Відповідно до абзаців першого, другого пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
		Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності (пункт 44.3 статті 44 Податкового кодексу України).
		Згідно з пунктом 44.4 статті 44 Податкового кодексу України якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов`язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті.
		Відповідно до абзацу першого пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
		Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення (абзац другий пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України).
		Абзацом першим пункту 44.7 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).
		Абзацом другим пункту 44.7 статті 44 Податкового кодексу України регламентовано, що протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.
		Зміст наведених правових норм свідчить, що обов`язок контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов`язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці. Не надання таких документів нормами пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України прирівнюється до їх відсутності.
		Ухвалою від 03 вересня 2019 року від Приватного підприємства «Автолайн компані» серед іншого судом витребувано всі первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують використання товарів (робіт, послуг), отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю «Олвіст-ЛТД» і Товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєр-в-Сервіс» у власній господарській діяльності.
		Первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують використання товарів (робіт, послуг), отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю «Олвіст-ЛТД» і Товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєр-в-Сервіс» у власній господарській діяльності, Приватним підприємством «Автолайн компані» суду не надані.
		З огляду на наведене, суд погоджує висновок контролюючого органу про порушення Приватним підприємством «Автолайн компані» підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України внаслідок ненарахування податкових зобов`язань за операціями з придбання ТМЦ, що використані не в господарській діяльності, що призвело до заниження податкового зобов`язання на загальну суму ПДВ 113462,00 грн, в тому числі: в 2016 році на загальну суму 113462,00 грн, а саме, лютий 2016 року на суму 30580,00 грн, березень 2016 року на суму 37357,00 грн, квітень 2016 року на суму 45525,00 грн, оскільки ні під час проведення перевірки, ні під час судового розгляду позивачем не надано первинних документів, які підтверджують використання товару (газу метану та стисненого природнього газу (метану)) у власній господарській діяльності.
		Щодо посилання Приватного підприємства «Автолайн компані» в обґрунтування позову на те, що усі об`єкти нежитлової нерухомості платника податку є будівлями промисловості, а тому на підставі абзацу «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а відтак, Головне управління ДФС у Луганській області не мало право відносити вказані споруди до об`єкту оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, суд зазначає таке.
		Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта Приватного підприємства «Автолайн компані» від 14 лютого 2019 року за № 156334797 та від 18 листопада 2019 року № 189099458 (т. 2 арк. спр. 73-76, т. 9 арк. спр. 32-35) позивачем набуто право на спільну часткову власність часток об`єкта будівлі та споруди Відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецьке автотранспортне підприємство 10920» за адресою: Луганська область, м. Сєверодонецьк, вулиця Ліщини Богдана, буд. 45, а саме: 
		1) згідно з записом про державну реєстрацію права власності (приватна, спільна часткова) від 05 квітня 2013 року за № 636667:
		- головний корпус загальною площею 13413,7 кв. м.;
		- частина контрольно-технічного пункту з підвалом, культурно-побутового корпусу з підвалом, приміщення підвалу загальною площею 478,2 кв. м.;
		- приміщення І поверху загальною площею 506,6 кв. м.;
		- приміщення ІІ поверху загальною площею 634,5 кв. м.;
		- приміщення ІІІ поверху загальною площею 122,1 кв. м.;
		2) згідно з записом про державну реєстрацію права власності (приватна, спільна часткова) від 12 травня 2014 року за № 5617569:
		- замощення загальною площею 34100,00 кв. м;
		3) згідно з записом про державну реєстрацію права власності (приватна, спільна часткова) від 11 травня 2016 року за № 14488647:
		- огорожа, ворота, хвіртка загальною площею 1448,6 кв. м.;
		- приміщення автопавільйону (трансформаторна підстанція) загальною площею 58,1 кв. м.;
		- гаражі загальною площею 443,8 кв. м., які є часткою автопавільйону.
		Пунктом 265.1 статті 265 Податкового кодексу України передбачено, що податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
		Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. 
		Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. 
		Підпунктом 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
		За положеннями підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
		Нормами підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України регламентовано, що не є об`єктом оподаткування: 
		а) об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності); 
		б) об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;
		в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;
		г) гуртожитки;
		ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, у тому числі у зв`язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад;
		д) об`єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об`єкта на дитину; 
		е) об`єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб`єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках; 
		є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;
		ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку;
		з) об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств;
		и) об`єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об`єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність;
		і) будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг;
		ї) об`єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення та відпочинку дітей, а також дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення і відпочинку дітей, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій;
		й) об`єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, центрів фізичного здоров`я населення, центрів з розвитку фізичної культури і спорту інвалідів, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, а також центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацьких спортивних шкіл і спортивних споруд всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення таких установ та організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій;
		к) об`єкти нежитлової нерухомості баз олімпійської та паралімпійської підготовки. Перелік таких баз затверджується Кабінетом Міністрів України;
		л) об`єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім`ям, у яких виховується п`ять та більше дітей.
		Системне тлумачення підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України свідчить про те, що законодавець у кожному буквеному пункті (від «а» до «л») передбачив конкретні умови, за наявності яких нерухомість не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Кожен з цих випадків не підлягає розширювальному тлумаченню. Прикладом цього є, зокрема, те, що така умова як зв`язок об`єкту нерухомості з фактом її використання у своїй діяльності передбачений пунктами «е» та «і», на відміну від пункту «є». Більш того, кожен з визначених підпунктом 266.2.2 буквених пунктів має прив`язку або до статусу суб`єкта, який володіє такою нерухомістю (діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування («д»), суб`єкти господарювання малого та середнього бізнесу («е»), сільськогосподарський товаровиробник («ж»), громадські організації інвалідів та їх підприємства («з»), релігійні організації («и»)), та/або до виду нерухомості, його стану, місця розташування (непридатна до проживання («ґ»), будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів («і»), будівлі промисловості («є») тощо).
		Буквальний аналіз пункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України свідчить про те, що нерухомість має бути класифікована як «будівлі промисловості промислових підприємств». При цьому законодавець використав прислівник «зокрема», який уживається для підкреслення, виділення чого-небудь з-поміж однотипного, та який відноситься в даному випадку до виду будівель промисловості (виробничі корпуси, цехи, складські приміщення), а не до суб`єкта власності.
		Суд визнає, що умовою для застосування пільги з оподаткування відповідно до підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України крім іншого можливе у разі коли власник об`єкта (будівлі промисловості) фактично використовує цю будівлю як об`єкт промисловості у виробництві, а не в інших цілях.
		За положеннями підпункту 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють серед іншого будівлі промислові та склади (підпункт «ґ»).
		Відповідно до пункту 5.3 статті 5 Податкового кодексу України інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
		Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17 серпня 2000 року № 507, будівлі промисловості (криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо) віднесено до підрозділу «Будівлі нежитлові» група 125 «Будівлі промислові та склади» клас 1251 «Будівлі промисловості».
		До будівель промисловості відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 належать до класу 1251 «Будівлі промисловості», який, в свою чергу, включає підкласи: 1251.1 - «Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості», 1251.2 - «Будівлі підприємств чорної металургії», 1251.3 - «Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості», 1251.4 - «Будівлі підприємств легкої промисловості», 1251.5 - «Будівлі підприємств харчової промисловості», 1251.6 - «Будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості», 1251.7 - «Будівлі підприємств лісової деревообробної та целюлозно-паперової промисловості», 1251.8 - «Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро-фаянсової промисловості», 1251.9 - «Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне».
		Говорячи про промислове підприємство, необхідно зауважити, що в законодавстві України не існує правової норми, яка б чітко визначала дане поняття.
		Відповідно до Національного класифікатора України ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29 листопада 2010 року № 530 (далі - ДК 009:2010), економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів і послуг), який здійснюють з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічну діяльність характеризують витрати на виробництво, процес виробництва та випуск продукції.
		Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД) є складовою ДК 009:2010, згідно з яким процес промислового виробництва - це процес перероблення (механічного, хімічного, ручного тощо), який використовують для виготовлення нової продукції (споживчих товарів, напівфабрикатів чи засобів виробництва), оброблення товарів, які були у використанні, надання промислових послуг і який класифікують у секціях B «Добувна промисловість та розроблення кар`єрів», C «Переробна промисловість», D «Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря», E «Водопостачання; каналізація, поводження з відходами» та F «Будівництво».
		Промисловість в розумінні економічної теорії це провідна галузь господарства, яка об`єднує підприємства, що виробляють електроенергію, знаряддя праці, предмети побуту, забезпечує потреби в паливі, сировині, матеріалах та різноманітних товарах.
		Положеннями статті 62 Господарського кодексу України визначено, що підприємство, це самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.
		Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків та може мати печатки.
		Наведені положення дають суду підстави зробити висновок, що застосування пункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України можливе у разі дотримання двох обов`язкових умов, наявність будівель промисловості та їх перебування у власності промислових підприємств.
		В межах спірних відносин ці обов`язкові умови відсутні, оскільки Приватне підприємство «Автолайн компані» не є промисловим підприємством (згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 09 липня 2019 року за № 1005529233 здійснює технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (код КВЕД 45.20); інші види діяльності із прибирання (код КВЕД 81.29); роздрібну торгівля пальним (код КВЕД 47.30); пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення (основний) (код КВЕД 49.31); вантажний автомобільний транспорт (код КВЕД 49.41); надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів (код КВЕД 77.11)).
		У правовстановлюючих документах Приватного підприємства «Автолайн компані» на об`єкти спірної нежитлової нерухомості (договорах купівлі-продажу часток (7571/10000, 261/10000, 322/10000) об`єкту будівлі та споруди Сєвєродонецького автотранспортного підприємства 10920 від 24 вересня 2012 року реєстр. № 2066, від 30 березня 2013 року реєстр. № 456, від 31 липня 2013 року реєстр. № 955, витягах з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24 вересня 2012 року № 11876850, від 12 квітня 2013 року № 2324211, від 12 травня 2014 року № 21503705) відсутнє цільове призначення та визначення спірних будівель як будівель промислового призначення (т. 8 арк. спр. 175-197).
		Відповідно до інформації з Єдиного реєстру податкових накладних за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року Приватне підприємство «Автолайн компані» здавало в оренду офісні та складські приміщення, що також підтверджено наданими позивачем договорами (т. 9 арк. спр. 3-12, 45-59).
		Відтак, об`єкти спірної нежитлової нерухомості, які на праві власності належать позивачу, не підпадають під дію пункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України.
		За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
		Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що в межах даної адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими і у задоволенні позову слід відмовити повністю.
		За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем витрати у виді судового збору за подання даного позову покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.
		Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 91, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		У задоволенні позову приватного підприємства «Автолайн компані» (ідентифікаційний код 33164230, місцезнаходження: 92901, Луганська область, Кремінський район, м. Креміннна, вул. Банкова, буд. 3-А) до Головного управління ДФС у Луганській області (ідентифікаційний код 39591445, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 72) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Згідно з частиною третьою статті 243 КАС України повне рішення суду складено 09 грудня 2019 року. 
		 
		Суддя Т.І. Чернявська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...