Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 805/4074/17-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема щодо; забезпечення екологічної безпеки, у тому числі при використанні природних ресурсів; екологічної безпеки поводження з відходами.
Надіслано для оприлюднення: 11.12.2019. Зареєстровано: 12.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 12.12.2019.
Дата набрання законної сили: 11.12.2019
Номер судового провадження: К/9901/49508/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		11 грудня 2019 року 
		Київ
		справа №805/4074/17-а
		адміністративне провадження №К/9901/49508/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
		суддів: Бучик А.Ю.,  Тацій Л.В., 
		 
		розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 805/4074/17-а
		за позовом Комунального автотранспортного підприємства 052810
		до Державної екологічної інспекції у Донецькій області
		про визнання нечинним наказу в частині призначення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства
		за касаційною скаргою Комунального автотранспортного підприємства 052810 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року (головуючий суддя Голубова Л.Б.) та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2018 року (колегія у складі: головуючого судді Компанієць І.Д., суддів: Василенко Л.А., Казначеєва Е.Г.)
		В С Т А Н О В И В:
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1. У листопаді 2017 року Комунальне автотранспортне підприємство 052810 звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Донецькій області, в якому просило визнати нечинним наказ від 24.04.2017 № 121 в частині призначення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Комунального автотранспортного підприємства 052810 з моменту його видання.
		2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що оскаржуваний наказ виданий на підставі ухвали слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 17.02.2017 про надання дозволу на проведення відповідачем позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства, є незаконним, оскільки в Законі України «Про основні заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» відсутня така підстава для призначення позапланової перевірки, як надання дозволу на проведення перевірки на підставі ухвали слідчого судді.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		3. Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 20 грудня 2017 року позов задовольнив. Визнав нечинним наказ Державної екологічної інспекції у Донецькій області від 24.04.2017 № 121 в частині призначення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Комунального автотранспортного підприємства 052810.
		4. Не погодившись з вказаним рішенням суду, Прокуратура Донецької області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Донецькій області звернулася з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила судове рішення скасувати та прийняти нову постанову про залишення позову без розгляду.
		5. Донецький апеляційний адміністративний суд постановою від 03 квітня 2018 року скасував рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року та прийняв нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Комунального автотранспортного підприємства 052810 - відмовив.
		6. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що виключно статтею 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено підстави для здійснення позапланових заходів і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. З огляду на те, що вказаною нормою не встановлено такої підстави для здійснення перевірки як ухвала слідчого судді, відповідач, призначаючи позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства, вийшов за межі своїх повноважень.
		7. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що оскільки ухвала слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 17.02.2017 набрала законної сили, вона підлягала обов`язковому виконанню відповідачем, у зв`язку з чим, ним правомірно було прийнято наказ про проведення позапланової перевірки позивача.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		8. 26.04.2018 Комунальне автотранспортне підприємство 052810 звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2018 року, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати повністю, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року змінити, виклавши абзац другий його резолютивної частини в наступній редакції: «Визнати нечинним наказ Державної екологічної інспекції у Донецькій області від 24.04.2017 № 121 в частині призначення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Комунального автотранспортного підприємства 052810 з моменту його видання». В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року скаржник просив залишити без змін.
		9. В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначає про те, що апеляційну скаргу було подано Прокуратурою Донецької області, яку залучено до участі у справі судом апеляційної інстанції помилково. Вступ до участі у справі Прокуратури обґрунтовано недостатністю фінансування для сплати судового збору у Держекоінспекції у Донецькій області, що не відповідає дійсності. Посилаючись на лист Держекоінспекції від 16.02.2018, вказується на відсутність кошторису станом на 04.01.2018. Однак, суд апеляційної інстанції, не надав оцінки обставинам того, що відповідно до пошуково-аналітичного ресурсу 007 «контролюй владу» в період з 01.01.2018 по 26.02.2018 (дата відкриття апеляційного провадження), Державною екологічною інспекцією у Донецькій області здійснено 18 транзакцій на загальну суму 737  808,84 грн. Вартість судового збору за подання апеляційної скарги складала 2  400,00 грн., а тому фінансування відповідача було достатнім для подання апеляційної скарги. Крім того, скаржником зазначено про те, що стаття 31 Закону України «Про внесення змін до закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» має чітко визначену у ній тривалість часу, протягом якого вона діє, а саме серпень-грудень 2014 року. Враховуючи, що Постанова Кабінету Міністрів України була видана лише на підставі зазначеної статті, вона вичерпала свою дію в часі протягом серпня-грудня 2014 року, а тому застосовувати вказані норми під час призначення та проведення перевірок у 2017 році, неможливо. Отже, наказ відповідача щодо проведення позапланової перевірки позивача на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні є незаконним.
		ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		10. 02.05.2018 у автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
		11.  Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.05.2018, визначено склад колегії суддів: Головуючий суддя (суддя-доповідач) Анцупова Т.О., судді: Стародуб О.П., Кравчук В.М., справа передана судді-доповідачу.
		12.  Ухвалою Верховного Суду від 08.05.2018 відкрито касаційне провадження у справі.
		13.  У зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Анцупової Т.О., на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 12.06.2019 № 729/0/78-19, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2019, визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С.Г., суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л. В.
		14. Ухвалою Верховного Суду від 09.12.2019 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 11.12.2019.
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		15. Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 17 лютого 2017 року у справі № 234/2076/17 задоволено клопотання старшого слідчого СВ Краматорського ВП ГУПН в Донецькій області Литвинова В.В., погодженого з прокурором місцевої прокуратури Шунькіною Н.О. та надано дозвіл на проведення співробітниками Державної екологічної інспекції у Донецькій області позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами та надано дозвіл відповідачу на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Комунального автотранспортного підприємства 052810.
		16. Ухвала прийнята в рамках досудового розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 42016051390000089 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 241 КК України.
		17. На підставі ухвали слідчого судді, відповідачем видано наказ про проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Комунального автотранспортного підприємства 052810 від 24.04.2017 № 121.
		18. На підставі наказу від 24.04.2017 № 121 видано направлення № 93 від 24.04.2017 на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства позивачем.
		19. Відповідно до зазначеного наказу та направлення, відповідачем проведено позапланову перевірку підприємства та винесено припис.
		20. Позивач, вважаючи наказ відповідача від 24.04.2017 № 121 в частині призначення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства незаконним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з вищевказаним позовом.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		21. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		22. Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, п. 27).
		23. Суд звертав також увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Зокрема, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, п. 35) ЄСПЛ висловив таку думку (у неофіційному перекладі):
		"Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".
		24. Водночас, Європейський Суд з прав людини уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.
		25. З огляду на підстави оскарження рішення суду апеляційної інстанції, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що насамперед потребує вирішення питання щодо наявності підстав у прокурора на звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки лише за їх наявності суд може вирішувати питання щодо законності рішення суду апеляційної інстанції по суті.
		26. У ч.ч. 3, 4 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла на час подання апеляційної скарги) було передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
		27. Зазначені норми поширюються на всі стадії адміністративного судового процесу, стосуються позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг.
		28. Отже, реалізація прокурором права на подання апеляційної скарги потребує обґрунтування, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
		29. Згідно з частиною 1 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, чинній на час подання апеляційної скарги), представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави у випадках та порядку, встановлених законом.
		30. Відповідно до частини 4 вказаної статті, наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
		31. Частиною 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		32. Зі змісту даної норми Закону вбачається, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
		33. Перший випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Проте підстави представництва інтересів держави прокуратурою в цих двох випадках істотно відрізняються.
		34. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту інтересів держави або здійснює їх неналежно.
		35. Таке «нездійснення захисту» полягає в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень: він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їхнього захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
		36. Водночас, «здійснення захисту неналежним чином» полягає в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
		37. Проте, «неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їхнього захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
		38. Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
		39. Аналогічна позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16.
		40. З огляду на викладене, прокурор, звертаючись до суду в інтересах держави, в тому числі і з апеляційною скаргою, повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підстави для звернення прокурора до суду, а суд зобов`язаний їх перевірити.
		41. Аналогічні висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 17.07.2018 у справі № 804/6296/15, від 17.07.2019 у справі № 824/14/19-а, від 21.08.2019 у справах № 802/1873/17-а та № 263/2038/16-а.
		42. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що підстави для представництва прокурором інтересів держави повинні існувати на час звернення до суду, зокрема і з апеляційною скаргою та повинні бути доведені відповідними доказами. Прокурор повинен надати суду докази, які свідчать про те, що відповідний орган державної влади (інший суб`єкт владних повноважень) не здійснює захисту інтересів держави або здійснює його неналежним чином. Такими доказами, зокрема, можуть бути звернення прокурора до відповідного органу щодо захисту інтересів держави, відповіді на них та інші письмові докази, що стосуються справи. Самого лише твердження прокурора про те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття апеляційної скарги до розгляду недостатньо.
		43. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 263/2038/16-а.
		44. У правовідносинах, які виникли у даній справі, захист інтересів держави здійснює Державна екологічна інспекція у Донецькій області, як суб`єкт владних повноважень, на яку покладено обов`язок державного контролю за дотриманням суб`єктами господарювання вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
		45. З матеріалів справи вбачається, що звернення Прокуратури Донецької області до суду з апеляційною скаргою зумовлено відсутністю фінансування Державної екологічної інспекції у Донецькій області.
		46. Однак, Суд вважає, що відповідач, отримавши копію рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20.12.2017, фактично самоусунувся від реалізації свого права на оскарження рішення суду першої інстанції в цій справі, мотивуючи відсутністю коштів для сплати судового збору. Проте з клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору до суду не звертався.
		47. Суд зазначає, що неможливість сплати судового збору та недостатнє фінансування органу державної влади не свідчить про наявність виключного випадку, за якого прокурор може представляти інтереси держави.
		48. Разом з тим, з матеріалів справи убачається, що ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.02.2018 апеляційну скаргу Прокуратури Донецької області було залишено без руху, зокрема, у зв`язку з тим, що прокурором не надано обґрунтованих доводів, що Державна екологічна інспекція у Донецькій області не може самостійно захищати законні інтереси держави та самостійно звернутися з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції. Також не надано переконливих доказів, що Державна екологічна інспекція здійснює захист інтересів держави неналежним чином.
		49. На виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, Прокуратурою Донецької області до суду апеляційної інстанції було подано обґрунтування підстав для представництва інтересів держави, де зазначено що відповідачем не використано право звернення до суду з апеляційною скаргою, заходів щодо захисту інтересів держави не вжито, апеляційну скаргу на судове рішення не подано, що за твердженням Прокуратури Донецької області, свідчить про наявність підстав для представництва прокурором екологічних інтересів держави.
		50. Однак, судом апеляційної інстанції ні в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, ні в оскаржуваній постанові не надано оцінку тому, чи неподання апеляційної скарги відповідачем на рішення суду першої інстанції у даній справі є тим виключним випадком, за якого прокурор може представляти інтереси держави, а також не перевірено наявність підстав, які перешкоджають захисту інтересів держави, зокрема шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого законодавством віднесений обов`язок державного контролю за дотриманням суб`єктами господарювання вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів - Державною екологічною інспекцією у Донецькій області, що суперечить вимогам частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
		51. У Рекомендації Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27 травня 2003 року № 1604 (2003) «Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону» щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені й ефективні органи.
		52. Консультативна рада європейських прокурорів, створена Комітетом міністрів Ради Європи 13 липня 2005 року, у Висновку № 3 (2008) «Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права» наголосила, що держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечувати реалізацію цих функцій згідно з такими, зокрема, принципами: діючи за межами сфери кримінального права, прокурори мають користуватися тими ж правами й обов`язками, що й будь-яка інша сторона, і не повинні мати привілейоване становище у ході судових проваджень (рівність сторін); обов`язок прокурорів обґрунтовувати свої дії та розкривати ці причини особам або інститутам, задіяним або зацікавленим у справі, має бути встановлений законом.
		53. Згідно з пунктом 2 Рекомендації CM/Rec (2012)11 щодо ролі державних прокурорів за межами системи кримінального судочинства, прийнятої Комітетом міністрів Ради Європи 19 вересня 2012 року, обов`язками та повноваженнями прокурора за межами системи кримінального провадження є представництво загальних та громадських інтересів, захист прав людини та основоположних свобод, а також підтримка верховенства права. При цьому обов`язки та повноваження прокурорів за межами кримінального судочинства мають завжди встановлюватися та чітко визначатися у законодавстві (пункт 3 цієї Рекомендації).
		54. Частинами 1 та 2 статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		55. Статтею 351 КАС України передбачено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		56. При цьому, частиною 4 статті 353 КАС України передбачено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
		57. Зважаючи на те, що допущені судом апеляційної інстанції порушення норм права не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, який процесуальним законом позбавлений можливості досліджувати докази і встановлювати обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, рішення суду апеляційної інстанцій підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якому, в першу чергу, потрібно встановити причини, які перешкоджають захисту інтересів держави шляхом подання апеляційної скарги відповідачем і перевірити наявність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Донецькій області з апеляційною скаргою та у подальшому в залежності від зроблених висновків надати оцінку аргументам учасників справи та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
		Керуючись ст.ст. 341, 345, 349, 351, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Комунального автотранспортного підприємства 052810 задовольнити частково.
		Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2018 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		С.Г. Стеценко
		А.Ю. Бучик 
		 Л.В. Тацій ,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...