Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/5130/19 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 12.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 12.12.2019.
Дата набрання законної сили: 31.10.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		 
		 
		№33/824/3215/2019                                                                                Постанова винесена суддею Агафоновим С.А.  
		Категорія: ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП                                                                         
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		31 жовтня 2019 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Горб І.М., за участю прокурора Завадської Т.М.,  особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисника Шеремета О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 та захисника Хатишева В.І. на постанову судді Солом`янського районного суду м. Києва  від 26 червня 2019 року відносно
		 
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України,                    з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні сина, 2016 р.н., не працюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, 
		 
		в с т а н о в и л а:
		 
		Постановою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 26 червня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбаче них ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7  КУпАП, та закрито провадження у справі у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
		 
		Згідно з постановою, суд розглянув: протокол про адміністративне правопорушення №119 від 18.02.2019 року, відповідно до якого, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду виконуючого обов`язки директора Київського транспортно-технологічного коледжу Державного університету інфраструктури та технологій (далі - КТТК ДУІТ), будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-7 КУпАП, являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог пункту 2 частини 1 статті 28 даного Закону, не повідомив у встановленому законом випадку та порядку свого безпосереднього керівника про наявність у нього реального конфлікту інтересів під час вчинення 20.12.2017 року дій, спрямованих на отримання премії, шляхом підписання наказу № 65-к щодо преміювання підлеглих працівників, в тому числі самого себе, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
		Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 120 від 18.02.2019 року, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду виконуючого обов`язки директора Київського транспортно-технологічного коледжу Державного університету інфраструктури та технологій, будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3, примітки до статті 172-7 КУпАП, являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог пункту 3 частини 1 статті 28 даного Закону, прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів - суперечності між приватним інтересом та його службовими повноваженнями, видав                 20.12.2017 року наказ № 65-к щодо преміювання підлеглих працівників, в тому числі самого себе, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
		Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 121 від 18.02.2019 року, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду виконуючого обов`язки директора Київського транспортно-технологічного коледжу Державного університету інфраструктури та технологій (далі - КТТК ДУІТ), будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-7 КУпАП, являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог пункту 2 частини 1 статті 28 даного Закону, не повідомив у встановленому законом випадку та порядку свого безпосереднього керівника про наявність у нього реального конфлікту інтересів під час вчинення 21.06.2018 року дій, спрямованих на отримання премії, шляхом підписання наказу № 55-к щодо преміювання підлеглих працівників, в тому числі самого себе, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
		Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 122 від 18.02.2019 року, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду виконуючого обов`язки директора Київського транспортно-технологічного коледжу Державного університету інфраструктури та технологій, будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3, примітки до статті 172-7 КУпАП, являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог пункту 3 частини 1 статті 28 даного Закону, прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів - суперечності між приватним інтересом та його службовими повноваженнями, видав                 21.06.2018 року наказ № 55-к щодо преміювання підлеглих працівників, в тому числі самого себе, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
		Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 123 від 18.02.2019 року, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду виконуючого обов`язки директора Київського транспортно-технологічного коледжу Державного університету інфраструктури та технологій (далі - КТТК ДУІТ), будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-7 КУпАП, являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог пункту 2 частини 1 статті 28 даного Закону, не повідомив у встановленому законом випадку та порядку свого безпосереднього керівника про наявність у нього реального конфлікту інтересів під час вчинення 24.11.2017 року дій, спрямованих на отримання премії, шляхом підписання наказу № 54-к щодо преміювання підлеглих працівників, в тому числі самого себе, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
		Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 124 від 18.02.2019 року, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду виконуючого обов`язки директора Київського транспортно-технологічного коледжу Державного університету інфраструктури та технологій, будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3, примітки до статті 172-7 КУпАП, являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог пункту 3 частини 1 статті 28 даного Закону, прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів - суперечності між приватним інтересом та його службовими повноваженнями, видав                24.11.2017 року наказ № 54-к щодо преміювання підлеглих працівників, в тому числі самого себе, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
		Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 125 від 18.02.2019 року, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду виконуючого обов`язки директора Київського транспортно-технологічного коледжу Державного університету інфраструктури та технологій (далі - КТТК ДУІТ), будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-7 КУпАП, являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог пункту 2 частини 1 статті 28 даного Закону, не повідомив у встановленому законом випадку та порядку свого безпосереднього керівника про наявність у нього реального конфлікту інтересів під час вчинення 24.10.2017 року дій, спрямованих на отримання премії, шляхом підписання наказу № 45-к, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
		Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 126 від 18.02.2019 року, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду виконуючого обов`язки директора Київського транспортно-технологічного коледжу Державного університету інфраструктури та технологій, будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3, примітки до статті 172-7 КУпАП, являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог пункту 3 частини 1 статті 28 даного Закону, прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів - суперечності між приватним інтересом та його службовими повноваженнями, видав                 24.10.2017 року наказ № 45-к щодо преміювання підлеглих працівників, в тому числі самого себе, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
		Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 127 від 18.02.2019 року, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду виконуючого обов`язки директора Київського транспортно-технологічного коледжу Державного університету інфраструктури та технологій (далі - КТТК ДУІТ), будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-7 КУпАП, являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог пункту 2 частини 1 статті 28 даного Закону, не повідомив у встановленому законом випадку та порядку свого безпосереднього керівника про наявність у нього реального конфлікту інтересів під час вчинення 22.05.2018 року дій, спрямованих на отримання премії, шляхом підписання наказу № 43-к щодо преміювання підлеглих працівників, в тому числі самого себе, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
		Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 128 від 18.02.2019 року, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду виконуючого обов`язки директора Київського транспортно-технологічного коледжу Державного університету інфраструктури та технологій, будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3, примітки до статті 172-7 КУпАП, являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог пункту 3 частини 1 статті 28 даного Закону, прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів - суперечності між приватним інтересом та його службовими повноваженнями, видав                  22.05.2018 року наказ № 43-к щодо преміювання підлеглих працівників, в тому числі самого себе, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
		Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 129 від 18.02.2019 року, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду виконуючого обов`язки директора Київського транспортно-технологічного коледжу Державного університету інфраструктури та технологій (далі - КТТК ДУІТ), будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-7 КУпАП, являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог пункту 2 частини 1 статті 28 даного Закону, не повідомив у встановленому законом випадку та порядку свого безпосереднього керівника про наявність у нього реального конфлікту інтересів під час вчинення 23.04.2018 року дій, спрямованих на отримання премії, шляхом підписання наказу № 36-к щодо преміювання підлеглих працівників, в тому числі самого себе, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
		Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 130 від 18.02.2019 року, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду виконуючого обов`язки директора Київського транспортно-технологічного коледжу Державного університету інфраструктури та технологій, будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3, примітки до статті 172-7 КУпАП, являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог пункту 3 частини 1 статті 28 даного Закону, прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів - суперечності між приватним інтересом та його службовими повноваженнями, видав                23.04.2018 року наказ № 36-к щодо преміювання підлеглих працівників, в тому числі самого себе, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
		Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 131 від 18.02.2019 року, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду виконуючого обов`язки директора Київського транспортно-технологічного коледжу Державного університету інфраструктури та технологій (далі - КТТК ДУІТ), будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-7 КУпАП, являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог пункту 2 частини 1 статті 28 даного Закону, не повідомив у встановленому законом випадку та порядку свого безпосереднього керівника про наявність у нього реального конфлікту інтересів під час вчинення 25.09.2017 року дій, спрямованих на отримання премії, шляхом підписання наказу №34-к щодо преміювання підлеглих працівників, в тому числі самого себе, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
		Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 132 від 18.02.2019 року, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду виконуючого обов`язки директора Київського транспортно-технологічного коледжу Державного університету інфраструктури та технологій, будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3, примітки до статті 172-7 КУпАП, являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог пункту 3 частини 1 статті 28 даного Закону, прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів - суперечності між приватним інтересом та його службовими повноваженнями, видав                  25.09.2017 року наказ № 34-к щодо преміювання підлеглих працівників, в тому числі самого себе, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
		Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 133 від 18.02.2019 року, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду виконуючого обов`язки директора Київського транспортно-технологічного коледжу Державного університету інфраструктури та технологій (далі - КТТК ДУІТ), будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-7 КУпАП, являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог пункту 2 частини 1 статті 28 даного Закону, не повідомив у встановленому законом випадку та порядку свого безпосереднього керівника про наявність у нього реального конфлікту інтересів під час вчинення 23.03.2018 року дій, спрямованих на отримання премії, шляхом підписання наказу № 21-к щодо преміювання підлеглих працівників, в тому числі самого себе, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
		Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 134 від 18.02.2019 року, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду виконуючого обов`язки директора Київського транспортно-технологічного коледжу Державного університету інфраструктури та технологій, будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3, примітки до статті 172-7 КУпАП, являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог пункту 3 частини 1 статті 28 даного Закону, прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів - суперечності між приватним інтересом та його службовими повноваженнями, видав                  23.03.2018 року наказ № 21-к щодо преміювання підлеглих працівників, в тому числі самого себе, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
		Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 135 від 18.02.2019 року, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду виконуючого обов`язки директора Київського транспортно-технологічного коледжу Державного університету інфраструктури та технологій (далі - КТТК ДУІТ), будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-7 КУпАП, являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог пункту 2 частини 1 статті 28 даного Закону, не повідомив у встановленому законом випадку та порядку свого безпосереднього керівника про наявність у нього реального конфлікту інтересів під час вчинення 28.08.2017 року дій, спрямованих на отримання премії, шляхом підписання наказу №19-к щодо преміювання підлеглих працівників, в тому числі самого себе, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
		Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 136 від 18.02.2019 року, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду виконуючого обов`язки директора Київського транспортно-технологічного коледжу Державного університету інфраструктури та технологій, будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3, примітки до статті 172-7 КУпАП, являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог пункту 3 частини 1 статті 28 даного Закону, прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів - суперечності між приватним інтересом та його службовими повноваженнями, видав                 28.08.2017 року наказ №19-к щодо преміювання підлеглих працівників, в тому числі самого себе, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
		Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 137 від 18.02.2019 року, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду виконуючого обов`язки директора Київського транспортно-технологічного коледжу Державного університету інфраструктури та технологій (далі - КТТК ДУІТ), будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-7 КУпАП, являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог пункту 2 частини 1 статті 28 даного Закону, не повідомив у встановленому законом випадку та порядку свого безпосереднього керівника про наявність у нього реального конфлікту інтересів під час вчинення 19.02.2018 року дій, спрямованих на отримання премії, шляхом підписання наказу № 13-к щодо преміювання підлеглих працівників, в тому числі самого себе, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
		Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 138 від 18.02.2019 року, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду виконуючого обов`язки директора Київського транспортно-технологічного коледжу Державного університету інфраструктури та технологій, будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3, примітки до статті 172-7 КУпАП, являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог пункту 3 частини 1 статті 28 даного Закону, прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів - суперечності між приватним інтересом та його службовими повноваженнями, видав                19.02.2018 року наказ № 13-к щодо преміювання підлеглих працівників, в тому числі самого себе, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
		 
		Суд у постанові дійшов висновку про те, що в діях  ОСОБА_1  наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2                       ст. 172-7 КУпАП, та  закрив провадження в справі, у зв`язку із закінченням               на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.
		 
		В апеляційній скарзі  ОСОБА_1 та захисник Хатишев В.І., вважаючи постанову суду незаконною, просять її скасувати та закрити провадження                     у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП.
		В обґрунтування своїх вимог зазначають, що при розгляді справи суддею було порушено ряд норм права, зокрема, відсутність суб`єкта - ОСОБА_1 посадова особа не юридичної особи, вина, умисел - відсутні, не має всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, порушення норми прямої дії щодо фіксації судового засідання, відсутність, невірна оцінка доказів.
		Так, у протоколах допущено протиріччя та порушення, а саме встановлено, що за Статутом ДУІТ і за Положенням про КТТК, коледж (надалі - КТТК) є відокремленим структурним підрозділом ДУІТ. Разом з тим, за Положенням про КТТК, затвердженим ДУІТ, КТТК є структурним підрозділом без права юридичної особи. При цьому у протоколах наводиться та аналізується поняття юридичної особи публічного права та посадової особи юридичної особи публічного права, а у подальшому робиться нічим не підтверджений та невірний висновок, що КТТК є юридичною особоюпублічного права, а його в.о. директора - є його посадовою особою, а отже, в.о. директора і є суб`єктом відповідальності інкримінованих йому правопорушень за дії, пов`язані з корупцією, а також підмінюються суб`єкти - замісто ДУІТ юридичною особою публічного права визнається КТТК.
		До того ж у справі відсутні дані щодо наявності реального конфлікту інтересів у директора і не було встановлено, які з обсягу службових повноважень директора, ним були порушені, та призвели до реального конфлікту інтересів, а також, які повноваження директора по розпорядженню ним бюджетними коштами, були ним порушені.
		Також наводяться посадові обов`язки директора, згідно його посадовій інструкції від 29.12.2017 р., зі змісту якої вбачається, що директор керується у своїй діяльності також і колективним договором КТТК Київської державної академії водного транспорту, яка є правопопередником ДУІТ . До цього колективного договору КТТК КДАВТ додавалося Положення про преміювання КТТК.
		Однак, не беручи до уваги ці обставини, у протоколі викладено порядок преміювання керівників відокремлених структурних підрозділів ДУІТ з посиланням на лист ДУІТ від 11.02.2019 р., у якому  ДУІТ вказує на додаток                3 до Колективного договору - Положення про преміювання працівників ДУІТ.
		При цьому конкретні норми Положення про преміювання працівників ДУІТ у протоколах не наводяться та не взято до уваги свідчення директора про узгодження його преміювання як директора коледжу із керівництвом ДУІТ, а тому такі порушення призвели до неконкретності обвинувачення.
		Крім того, у протоколі встановлено, що процедура преміювання підрозділів визначена у додатку 3 до колективного договору - «Положення про преміювання працівників ДУІТ», проте, з цим колективним договором, та відповідно названим Положенням про преміювання ДУІТ, директор не ознайомлювався. 
		При вищенаведеній невизначеності статусу КТТК - відокремлений структурний підрозділ чи просто структурний підрозділ, невизначеності видів Положень про преміювання (ДУІТ чи КТТК), було встановлено суперечливий висновок про те, що подання на преміювання директора відокремленого структурного підрозділу подає перший проректор чи проректор. Суперечливість полягає у тому, що не враховано п.п. 2.13, 2.20, 3.3 посадової інструкції директора щодо його права на використання бюджетних коштів, дій відповідно до колдоговору КТТК, та його права преміювання, тому ці порушення, призвели до неповноти обвинувачення. 
		Крім того, суд неповно і не об`єктивно вказує у постанові щодо службових записок, завізованих керівником. Складається враження, що вони завізовані ОСОБА_1 , а вони завізовані, узгоджені проректорами ДУІТ, що свідчить про відсутність умислу у ОСОБА_1 на вчинення корупційних діянь, правопорушень.
		Також суд помилково встановив, що КТТК є відокремленим структурним підрозділом ДУІТ , оскільки залишив поза своєю увагою невірний висновок, що КТТК є юридичною особою публічного права, а його в.о. директора - є його посадовою особою, а отже в.о. директора і є суб`єктом відповідальності інкримінованих йому правопорушень за дії пов`язані з корупцією, так якбуло підмінено суб`єктів - замісто ДУІТ юридичною особою публічного права визнано КТТК. Проте у постанові це питання взагалі не наводиться                               (не згадується) судом.
		Крім того, суд у постанові послався на пояснення осіб ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_1 та ін., без визначення їх процесуального статусу та викладення короткої суті пояснень цих осіб, які у суді не допитувалися, навіть на неодноразово заявлене клопотання ОСОБА_1 . 
		Разом з цим, встановлено, що ДУІТ наказами від 06.08.18 р.                           № 02-04-365/з та від 28.08.19 р. № 01-04-387/з ініціював перевірки по питаннях преміювання та виплати зарплати у КТТК, за результатами яких складені Акти перевірок №№ 1 та 2, але на ці документи немає посилань у 20-ти протоколах щодо ОСОБА_1 . Однак, згідно цих доказів - актів, наказів, вбачається, що має місце можлива неналежна організація ДУІТ дотримання та виконання внутрішніх нормативно-правових документів зпитань преміювання, використання фонду заробітної плати, встановлені порушення саме зі сторони посадових осіб ДУІТ.
		За таких обставин, на думку апелянтів, витребовування судом оригіналів вищевказаних наказів та Актів, а також допит в.о. ректора ДУІТ ОСОБА_7 та заступника головного бухгалтера ОСОБА_9. про підстави підписання (санкціонування) ними платіжних доручень ДУІТ про перерахування коштів КТТК (коледжу) у т.ч. і на преміювання, зможе довести той факт, що в.о. директора ОСОБА_1 діяв публічно, колегіально перед ДУІТ, за дозволом посадових осіб ДУІТ , а тому у нього відсутній реальний конфлікт інтересів та недотримання правил етичної поведінки, та склад інкримінованого правопорушення.
		 
		Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення                    ОСОБА_1 та його захисника Шеремета О.О. на підтримку доводів апеляційної скарги, а також заперечення прокурора проти її задоволення, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
		 
		Відповідно до положень ст.ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен вжити всіх передбачених законом заходів для повного, всебічного і об`єктивного дослідження доказів              по справі та з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами,                    а також іншими документами. 
		Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи   в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
		Цих вимог закону при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 суддя місцевого суду дотримав.
		         Висновки судді місцевого суду щодо доведеності вини ОСОБА_1                      у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7,                      ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, за обставин, викладених у постанові, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і є обґрунтованими.
		Частиною 1 ст. 172-7 КУпАП передбачено відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, а ч. 2 ст. 172-7 КУпАП встановлено відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
		 
		Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, ОСОБА_1 , виконуючи на постійній основі з 09.06.2017 року обов`язки директора Київського транспортно-технологічного коледжу Державного університету інфраструктури та технологій, будучи посадовою особою юридичної особи публічного права та суб`єктом відповідальності за порушення вимог п. 2, п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», приймав рішення в умовах реального конфлікту інтересів - суперечності між приватним інтересом та його службовими повноваженнями, у період часу з 28.08.2017 року по 21.06.2018 року видавав накази про преміювання підлеглих працівників, в тому числі самого себе,                    а саме: №19-к від 28.08.2017, №34-к від 25.09.2017, №45-к від 24.10.2017,                    №54-к від 24.11.2017, №65-к від 20.12.2017, №13-к від 19.02.2018, №21-к від 23.03.2018, №36-к від 23.04.2018, №43-к від 22.05.2018 та №55-к від 21.06.2018, та не повідомив у встановленому законом випадку та порядку свого безпосереднього керівника про наявність у нього реального конфлікту інтересів. 
		 
		При цьому, з наявних у справі доказів вбачається, що Державний університет інфраструктури та технологій (далі - Університет, ДУІТ) створено на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.02.2016 року №151-р «Про деякі питання реорганізації вищих навчальних закладів», наказу Міністерства освіти і науки України від 06.05.2016 року «Про утворення Державного університету інфраструктури та технологій» на базі ліквідованих: Київської державної академії водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича - Сагайдачного та Державного економіко-технологічного університету транспорту, який є правонаступником вказаних вищих навчальних закладів і підпорядкований Міністерству освіти і науки України (п. 1 розділу І Статуту Університету). Університет - вищий навчальний заклад, установа, яка є юридичною особою (п. 3 розділу І Статуту Університету). 
		 
		Статтею 81 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Згідно з статями 167 та 169 цього Кодексу, держава та територіальні громади можуть створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, комунальні підприємства тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом.
		 
		Отже, Державний університет інфраструктури та технологій є юридичною особою публічного права.
		 
		Безпосереднє управління діяльністю Університету здійснює ректор                     (п. 3.1. розділу V Статуту університету), який в межах своїх повноважень, зокрема, призначає на посаду та звільняє з посади працівників (пп. 7 п. 4.1 розділу V Статуту Університету).
		 
		Київський транспортно-технологічний коледж є відокремленим структурним підрозділом Державного університету інфраструктури та технологій (пп. 4 п. 9.5 розділу І Статуту Університету).
		 
		Керівництво коледжами,структурними підрозділами та Київським тренажерним центром підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців водного транспорту здійснює директор, який призначається згідно з положенням про відповідний Підрозділ (п. 6 розділу V Статуту Університету).
		 
		Відповідно до п. 4.1 Положення про Київський транспортно-технологічний коледж Державного університету інфраструктури та технологій, затвердженого наказом ДУІТ від 30.06.2017 року №31/з, безпосереднє керівництво діяльністю Коледжу здійснює директор, який призначається на посаду і звільняється з посади ректором Університету.
		 
		ОСОБА_1 призначено на посаду виконуючим обов`язки директора Київського транспортно-технологічного коледжу ДУІТ наказом виконуючого обов`язки ректора ДУІТ від 09.06.2017 №04/з про призначення виконуючих обов`язків керівників відокремлених структурних підрозділів ДУІТ.
		    
		    Відповідно до ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції", суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є, зокрема - посадові особи юридичних осіб публічного права.
		         При цьому Закон України «Про запобігання корупції» не визначає поняття «посадових осіб». Згідно із пунктом 3 «Роз`яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю», у цілях визначення суб`єктів, на яких поширюється дія Закону, під «посадовими особами юридичних осіб публічного права» (відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону) слід розуміти працівників юридичних осіб публічного права, які наділені посадовими повноваженнями здійснювати організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції.
		         Визначальним при цьому є обсяг функцій (обов`язків) відповідного працівника.
		         Так, адміністративно-господарські функції (обов`язки) - це обов`язки з управління або розпорядження державним, комунальним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальницьких, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо.
		         Організаційно-розпорядчі функції (обов`язки) - це обов`язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, комунальних підприємств, установ або організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їхні заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо).
		 
		Зі змісту п. 4.3 Положення про Київський транспортно-технологічний коледж Державного університету інфраструктури та технологій вбачається, що директор коледжу наділений організаційно-розпорядчим та адміністративно-господарськими повноваженнями, оскільки наділений правом: призначення на посаду та звільнення заступників директора, головного бухгалтера та інших підпорядкованих працівників коледжу; застосування до працівників коледжу заходів заохочення (в тому числі преміювання) та притягнення до матеріальної і дисциплінарної відповідальності; відрахування та поновлення на навчанні студентів коледжу; визначення функціональних обов`язків працівників коледжу та їх посадових інструкцій; здійснювати контроль дотримання штатно- фінансової дисципліни підрозділами коледжу тощо.
		 
		Отже, на противагу твердженням апелянтів, ОСОБА_1 , виконуючи обов`язки директора Київського транспортно-технологічного коледжу, є посадовою особою Державного університету інфраструктури та технологій, оскільки наділений організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими повноваженнями (обов`язками) та керує відокремленим структурним підрозділом університету, тобто є посадовою особою юридичної особи публічного права, та суб`єктом відповідальності за порушення вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції».
		 
		Процедура преміювання керівників відокремлених структурних підрозділів та структурних підрозділів університету визначена Положенням про преміювання працівників Державного університету інфраструктури та технологій, затвердженого 12.12.2017 року в.о. ректора університету                    ОСОБА_7 , Положенням про порядок преміювання працівників КТТК ДУІТ та Колективними договорами Державного університету інфраструктури та технологій та Київського транспортно-технологічного коледжу на                          2017-2018 роки.
		 
		Відповідно до зазначених організаційно-розпорядчих документів, преміювання керівників відокремлених структурних підрозділів та структурних підрозділів Університету, в тому числі керівників коледжу, здійснюється за поданням профільних проректорів та/або за рішенням ректора (керівника) чи особи, яка його заміняє. Наказ про преміювання готує відділ кадрів Університету на підставі рішення ректора та погодження проректорів. 
		 
		Натомість, виконуючий обов`язки директора Київського транспортно- технологічного коледжу Державного університету інфраструктури та технологій ОСОБА_1 , в межах наданих йому службових повноважень щодо застосування до працівників коледжу заходів заохочення (в тому числі преміювання), самостійно видавав накази про преміювання підлеглих працівників коледжу, до яких включав самого себе (в порушення встановленого порядку преміювання), при цьому, надавав собі значні переваги при визначенні розміру преміальної винагороди, яка суттєво відрізнялася від розміру премій підлеглих працівників коледжу.
		 
		Порушення ОСОБА_1 процедури погодження його преміювання підтверджується листом виконуючого обов`язки ректора Державного університету інфраструктури та технологій ОСОБА_7 від 11.02.2019 року №01/10-62, в якому зазначено, що подання на преміювання ОСОБА_1  посадовими особами ДУІТ (проректорами, відділом кадрів ДУІТ) не готувалися, а накази про преміювання видавалися ним самостійно з порушенням процедури погодження, яка передбачає навність подання та погодження з керівниками відділів ДУІТ, а саме: відділом кадрів, бухгалтерією, юридичним відділом, планово-фінансовим відділом та профспілковим комітетом. Накази щодо преміювання керівників відокремлених структурних підрозділів, у тому числі керівника КТТК ДУІТ ОСОБА_1 , підписуються виключно ректором чи особою, яка його замінює. Прийняття рішень про видання наказу, щодо преміювання здійснювалось ОСОБА_1  самостійно, в  порушення порядку, визначеного п. 4 Положення про преміювання працівників ДУІТ, яке є додатком №3 до Колективного договору.  ОСОБА_1 , як виконуючому обов`язки директора коледжу, на підставі п. 4.2 Положення про Київський транспортно-технологічний коледж та п. 4.4 Статуту Державного університету інфраструктури та технологій були делеговані окремі повноваження ректора університету на підставі довіреностей №01/11-170 від 15.08.2017, №01/11-257 від 06.09.2017 та №01/1-70 від 15.01.2018, які обмежувалися підписом документів, пов`язаних з реалізацією студентами навчального процесу.
		Крім того, відповідно до наявних у матеріалах справи пояснень виконуючого обов`язки ректора ДУІТ ОСОБА_7 , жодних повідомлень від ОСОБА_1 про наявність у нього конфлікту інтересів при вирішенні питання щодо нарахування/видачі наказу про преміювання самого себе та фактичного його підписання та передання на виконання протягом 2017 - 2018 р.р. до нього не надходило, та про наявність конфлікту інтересів ОСОБА_1 не повідомлялось.
		 
		Також порушення ОСОБА_1 процедури погодження його преміювання підтверджуються і наявними у матеріалах справи поясненнями проректора ДУІТ ОСОБА_8 та проректора з науково-педагогічної роботи ДУІТ ОСОБА_1 , відповідно до яких, на їх ім`я надходили службові записки з проханням преміювати директора КТТК ДУІТ ОСОБА_1 , вони на них ставили свої резолюції «на розгляд комісії КТТК». В подальшому відповідно до Положення про преміювання, Положення про КТТК ДУІТ та відповідно до колективного договору, в коледжі повинна створюватись комісія під час засідання якої визначається досягнення ОСОБА_1 за певний період та визначаються з розміром премії. За результатами засідання складається протокол комісії та аргументована службова записка чи подання із зазначенням підстав для преміювання, розмірів премій тощо, та направляються до загального відділу ДУІТ, де розглядається такий лист та надається ректору ДУІТ, який при позитивному рішенні ставить свою резолюцію з зазначенням «До наказу». Потім цей документ направляється до бухгалтерії університету, де готується наказ на преміювання, який погоджується групою проректорів та іншими посадовими особами університету, підписується ректором ДУІТ , та відправляється до бухгалтерії для остаточного виконання. Між тим, ті службові записки, на яких ОСОБА_8 ставив свою резолюцію із зазначенням на розгляд комісії КТТК, не являються документом для надання премій, а того порядку, про який він вказував, не дотримувались, про що ним неодноразово наголошувалось керівництву КТТК ДУІТ . А відповідно до пояснень               ОСОБА_1 , відомості про кандидатів на преміювання з КТТК до ДУІТ не надходили, що є порушенням Положення про преміювання.
		 
		При цьому, з наявних у матеріалах справи пояснень т.в.о. головного бухгалтера ДУІТ ОСОБА_10 та бухгалтера КТТК ДУІТ ОСОБА_11 , нарахування премій та заробітної плати в КТТК здійснюється в їхній бухгалтерії, яка оформлює зведений реєстр та передає його до бухгалтерії Університету по електронній пошті, згідно якого готуються вже в їхній бухгалтерії платіжні доручення та передаються до казначейства на оплату. При цьому, в таких зведених реєстрах не зазначено прізвища, ім`я, по батькові чи інша інформація щодо окремих працівників коледжу, а лише зазначені загальні суми відрахувань грошових коштів з державного бюджету на оплату праці та преміювань. Відомості щодо отримання кожним працівником коледжу заробітної плати та премії надається бухгалтером коледжу до обслуговуючого банку окремо. При цьому за поясненнями т.в.о. головного бухгалтера ДУІТ ОСОБА_10 також слідує, що на неодноразові вимоги надати до їхнього Університету накази про преміювання працівників коледжу, в тому числі директора, подання або службові записки, керівництво КТТК відмовляло та не надавало жодного такого документу.   
		 
		Отже, ОСОБА_1 , виконуючи обов`язки директора Київського транспортно-технологічного коледжу, є посадовою особою юридичної особи публічного права, та суб`єктом відповідальності за порушення вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції».
		Посадові особи, які є суб`єктами Закону, мають обов`язки, визначені статтею 28 Закону України «Про запобігання корупції», якою передбачено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
		Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
		При цьому для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи невчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особи, і кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, слід встановити наявність обов`язкової сукупності таких юридичних фактів, як: 
		1) наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений;
		2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення.
		3) наявність повноважень на прийняття рішення;
		4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення.
		Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає.
		Таким чином, обов`язковою ознакою конфлікту інтересів є наявність суперечностей між особистими інтересами та службовими повноваженнями особи, які можуть вплинути на прийняття рішення чи вчинення дій при виконанні особою службових повноважень.
		 
		При цьому, об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1                    ст. 172-7 КУпАП, полягає в бездіяльності особи, яка знала про наявність особистих інтересів чи обставин, які можуть вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, привести до невиконання або неналежного виконання своїх посадових обов`язків, тому зобов`язана була повідомити про це своєму керівникові, однак не зробила цього.
		 
		Твердження ОСОБА_1 та його захисників про те, що всі накази ОСОБА_1 про преміювання мали лише рекомендаційний характер, оскільки всі накази погоджувались керівництвом ДУІТ при попередньому наданні заступником коледжу службових записок щодо його преміювання, як директора коледжу, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до наявних у матеріалах справи пояснень виконуючого обов`язки ректора ДУІТ ОСОБА_7 , погоджень чи рішень щодо преміювання в.о. директора Коледжу ОСОБА_1 він не здійснював, а з приводу наявності у нього конфлікту інтересів,                   ОСОБА_1 не звертався.
		 
		Також не заслуговують на увагу і посилання апелянтів щодо неознайомлення ОСОБА_1 з додатком 3 до колективного договору - «Положенням про преміювання працівників ДУІТ», оскільки в Положенні про Київський транспортно-технологічний коледж Державного університету інфраструктури та технологій не визначена процедура преміювання керівників структурних підрозділів, а та обставина, що мали місце звернення працівників КТТК ДУІТ зі службовими записками про преміювання ОСОБА_1 до відповідного профільного проректора, що передбачено саме вищевказаним Положенням про преміювання працівників ДУІТ, та які долучались                   ОСОБА_1 разом з рішенням комісії КТТК до виданих ним наказів з преміювання, вказує на його очевидну обізнанність із вказаними документами та встановленим порядком щодо преміювання.
		 
		За таких обставин, ОСОБА_1 при виданні наказів про преміювання підлеглих працівників та самого себе, що стали підставою для нарахування та виплати йому преміальної винагороди, розмір якої значно перевищував розмір преміальної винагороди іншим працівникам коледжу, діяв в умовах суперечності між його приватним інтересом і службовими повноваженнями, які реально вплинули на об`єктивність прийняття ним рішень, зумовлених наданням явних переваг самому собі, тобто діяв в умовах реального конфлікту інтересів.
		При цьому, ОСОБА_1 жодного разу не повідомляв у встановленому законом порядку свого безпосереднього керівника про наявність у нього такого реального конфлікту інтересів.
		        А тому, апеляційні доводи про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, у зв`язку із відсутністю у нього умислу на його вчинення, апеляційним судом визнаються необґрунтованими.
		         Таким чином, при розгляді даної справи суд першої інстанції дотримав вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, правильно встановив усі фактичні обставини справи та дійшов вмотивованого висновку про винуватість                          ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених                      ч. 1 ст. 172-7 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
		            Врахувавши, що вчинені ОСОБА_1 адміністративні правопорушення було виявлено 18 лютого 2019 року, отже на час розгляду справи про адміністративні правопорушення в суді першої інстанції пройшли, передбачені ст. 38 КУпАП, строки накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, за вчинені ним адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 172-7 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, суддя місцевого суду правомірно закрив провадження в справі за цією обставиною.
		         З огляду на те, що апеляційним переглядом справи не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на сукупності досліджених доказів, отже постанова судді Солом`янського районного суду                   м. Києва від 26 червня 2019 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 та захисника Хатишева В.І.задоволенню не підлягає.
		         На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суддя
		п о с т а н о в и л а:
		апеляційну скаргу  ОСОБА_1 та захисника Хатишева В.І. залишити без задоволення, а постанову судді Солом`янського районного суду м. Києва від              26 червня 2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винним                     у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2               ст. 172-7 КУпАП, та закрито провадження у справі у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, - без змін.
		         Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		      Суддя 
		          Київського апеляційного суду                                                     Горб І.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...