Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 375/498/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про виплату заробітної плати.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 12.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 13.12.2019.
Дата набрання законної сили: 02.12.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		 
		апеляційне провадження №22-ц/824/10252/2019                     
		справа №375/498/19
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		02 грудня 2019 року                                                                                                          м.Київ
		 
		 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		 
		судді-доповідача Поліщук Н.В.
		суддів Андрієнко А.М., Соколової В.В.
		за участю секретаря судового засідання Голопапи Д.І.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , поданою представником ОСОБА_6 , на рішення Рокитнянського районного суду Київської області, ухваленого під головуванням судді Литвина О.В. 18 квітня 2019 року,
		у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 до Рокитнянської селищної ради Рокитнянського району Київської області про зобов`язання виплатити щорічну грошову винагороду,-
		 
		встановив:
		 
		            В березні 2019 року позивачі звернулись до суду з позовом, у якому просили зобов`язати Рокитнянську селищну раду Рокитнянського району Київської області виплатити позивачам, як педагогічним працівникам дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу №1 "Малятко" щорічну грошову винагороду в розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю, зразкове виконання покладених на них обов`язків за 2018 рік.
		 
		Вимоги обґрунтовують тим, що всі вони є педагогічними працівниками дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу №1 "Малятко" (далі ДНЗ), статтею 57 Закону України "Про освіту" визначено, що держава забезпечує педагогічним працівникам виплату щорічної грошової винагороди в розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю, зразкове виконання покладених на них обов`язків.
		 
		            13 грудня 2018 року завідувачем ДНЗ видано наказ №87 "Про виплату щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам закладу". Наказом визначено подати на ім`я селищного голови клопотання про виділення коштів для виплати.
		 
		            18 грудня 2018 року до Рокитнянської селищної ради подано колективне клопотання №15 із проханням виділити кошти, яке залишилось без відповіді. Заявою від 27 грудня 2018 року №16 просили роз`яснити причини у зв`язку із не виділенням коштів.
		 
		            На звернення надано відповідь, що на утримання ДНЗ з районного бюджету виділено 65% від необхідної суми, при цьому фінансування заробітної плати, стимулюючих виплат, надбавок, індексації матеріальної допомоги на оздоровлення забезпечено на 72%, кошти на виплату щорічної грошової винагороди за сумлінну працю, зразкове виконання покладених обов`язків не надходили.
		 
		            Посилаючись на такі порушення  прав, позивачі звернулись до суду.
		 
		Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 18 квітня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
		 
		Не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 06 червня 2019 року направлено апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
		 
		В апеляційній скарзі посилається на незаконність висновків суду щодо відсутності внутрішнього положення, на підставі якого визначається чи існують підстави для виплати. Обґрунтовуючи незаконність такого висновку зазначає, що такий внутрішній документ судом не витребовувався та відповідач відмовив у виплаті з інших підстав. Поряд з цим зазначає, що в ДНЗ існує таке положення, яке затверджене 07 вересня 2017 року та щодо кожного працівника підготовлено подання. При цьому вказує на безпідставність висновків суду, що подання мали бути підготовлені до видання наказу №87.
		 
		Також не погоджується з висновком суду, що питання виплати винагороди керівнику ДНЗ ОСОБА_1 мало б бути погоджено з організацією вищого рівня, якою є відділ освіти Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області. Зазначає, що зазначено питання мало бути погоджено за зверненням відповідача, а не за зверненням керівника ДНЗ.
		 
		Далі зазначає, що, ураховуючи підстави відмови у виплаті, а саме відсутність фінансування, відповідач проявив бездіяльність, а саме не заклав у бюджет необхідних майбутніх витрат.
		 
		            В судовому засіданні  представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - адвокат Чорненька О.І. доводи апеляційної скарги підтримала.
		 
		        Представник відповідача Мосейчук М.В. проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, мотивуючи тим, що у селищному бюджеті на 2018 рік не було передбачено видатків на виплату щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам, а також не було виділено ці кошти. 
		 
		        Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.
		 
		        Відповідно до статті 372 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явились в судове засідання.
		            
		 Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
		 
		Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
		 
		Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		З матеріалів справи убачається, що позивачі є працівниками  дошкільного навчального закладі (ясла-садок) комбінованого типу №1 "Малятко" Рокитнянської селищної ради Київської області,  керівником якого є  ОСОБА_1 .
		 
		Згідно Статуту засновником дошкільного закладу є Рокитнянська селищна рада, яка здійснює фінансування, його матеріально-технічне забезпечення, надає необхідні будівлі, інженерні комунікації, обладнання, організовує ремонт приміщень, їх господарське обслуговування, харчування та медичне обслуговування дітей.
		 
		13 грудня 2018 року завідувачем ДНЗ "Малятко" ОСОБА_1 видано за № 87 наказ "Про виплату щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам закладу", відповідно до якого наказано: 1) Виплатити всім педагогічним працівникам закладу щорічну грошову винагороду за сумлінну працю та добросовісне виконання посадових обов`язків за 2018 рік; 2) Подати на ім`я селищного голови клопотання про виділення коштів для виплати грошової винагороди кожному педагогічному працівникові в розмірі одного посадового окладу (ставки заробітної плати згідно тарифікації) за 2018 рік; 3) Вихователю-методисту ОСОБА_2 підготувати подання на кожного педагога закладу, який за результатами у 2018 році заслуговує на річну грошову винагороду, а саме: ОСОБА_2 - методиста; ОСОБА_3 - логопеда; ОСОБА_4 - вихователя; ОСОБА_19 - вихователя; ОСОБА_7 - вихователя; ОСОБА_8 - вихователя; ОСОБА_9 - вихователя; ОСОБА_10 - вихователя; ОСОБА_11 - вихователя; ОСОБА_12 - вихователя; ОСОБА_13 - вихователя; ОСОБА_14 - вихователя; ОСОБА_20 - спортінструктора; ОСОБА_16 - музичного керівника; ОСОБА_17 - музичного керівника.
		 
		18 грудня 2018 року позивачі звернулися із колективним клопотанням до сесії Рокитнянської селищної ради про виділення коштів на виплату щорічної грошової винагороди в розмірі одного посадового окладу відповідно до частини 1 статті 57 Закону України "Про освіту", проте останнє залишилося без відповіді. 
		 
		27 грудня 2018 року позивачі повторно звернулися до Рокитнянської селищної ради із заявою щодо роз`яснення причини не виділення грошових коштів на виплату грошової допомоги. 
		 
		За результатами розгляду заяви Рокитнянська селищна рада своїм листом від 11 січня 2019 року №3-15-47 повідомила, що у 2018 році на утримання дошкільних навчальних закладів селища з районного бюджету були виділені кошти, що покривали необхідні витрати на утримання останніх лише на 65% із необхідної суми, у т.ч. обсяг фінансування заробітної плати, стимулюючих виплат, надбавок, індексації матеріальної допомоги на оздоровлення було забезпечено лише на 72%. Кошти на виплату педагогічним працівникам щорічної грошової винагороди за сумлінну працю, зразкове виконання вкладених на них обов`язків із районного бюджету не надходили.
		 
		Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що згідно із Порядком надання щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам навчальних закладів державної та комунальної форми власності за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 червня 2000 року №898, винагорода надається на підставі наказу керівника навчального закладу чи методичної установи, а керівникам - за погодженням з організацією вищого рівня, а останньої умови не дотримано. При цьому, відповідно до пункту 3 Порядку щорічна грошова винагорода надається відповідно до положення, яке затверджується керівником навчального закладу чи методичної установи за погодженням з профспілковим, проте судом не установлено існування такого локального нормативного акту. У зв`язку із цим суд також вказав, що рішення про виплату позивачам, окрім ОСОБА_1 , щорічної грошової винагороди прийнято останньою без попереднього з`ясування про наявність чи відсутність підстав для визнання праці того чи іншого позивача сумлінною, а виконання ними своїх посадових обов`язків зразковими, з урахуванням критеріїв, які мали б бути передбаченими Положенням, при цьому наказом вихователя методиста ОСОБА_2 зобов`язано підготувати подання на кожного з педагогів навчального закладу, який заслуговує на щорічну грошову винагороду постфактум після прийняття рішення про виплату. 
		 
		Окрім того, суд з посиланням правову позицію Верховного Суду України в постанові від 15 травня 2017 року у справі №6-2790цс16 суд вказав, що право педагогічного працівника на отримання щорічної грошової винагороди за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків не є абсолютним.
		 
		Проте з такими висновками колегія суддів не погоджується з огляду на таке.
		 
		Статтею 57 Закону України "Про освіту" визначено державні гарантії педагогічним і науково-педагогічним працівникам, зокрема згідно частини 1 цієї статті держава забезпечує виплату педагогічним працівникам щорічної грошової винагороди в розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю, зразкове виконання покладених на них обов`язків.
		 
		Статтею 78 цього Закону установлено, зокрема:
		1. Держава забезпечує асигнування на освіту в розмірі не менше ніж 7 відсотків валового внутрішнього продукту за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів та інших джерел фінансування, не заборонених законодавством.
		2. Фінансування закладів, установ і організацій системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством.
		5. Фінансування дошкільної та позашкільної освіти здійснюється за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством. Держава може сприяти розвитку дошкільної та позашкільної освіти шляхом надання відповідних освітніх субвенцій.
		 
		Статтею 79 цього Закону врегульовано фінансово-господарська діяльність закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти, а саме:
		1. Джерелами фінансування суб`єктів освітньої діяльності відповідно до законодавства можуть бути:
		державний бюджет;
		місцеві бюджети;
		плата за надання освітніх та інших послуг відповідно до укладених договорів;
		плата за науково-дослідні роботи (послуги) та інші роботи, виконані на замовлення підприємств, установ, організацій, інших юридичних та фізичних осіб;
		доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання;
		гранти вітчизняних і міжнародних організацій;
		дивіденди від цінних паперів, відсотки від депозитів і розміщення коштів спеціального фонду на поточних рахунках банків державного сектору;
		добровільні внески у вигляді коштів, матеріальних цінностей, нематеріальних активів, одержаних від підприємств, установ, організацій, фізичних осіб;
		інші джерела, не заборонені законодавством.
		6. Бюджетні асигнування на освіту, включаючи кошти освітніх субвенцій, позабюджетні кошти та кошти, отримані закладом освіти як плата за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів, за надання додаткових освітніх послуг, не можуть бути вилучені в дохід держави або місцевих бюджетів. Зазначені кошти спрямовуються на діяльність, визначену установчими документами закладу освіти.
		 
		Частиною 1 статті 37 Закону України "Про дошкільну освіту" визначено, що фінансово-господарська діяльність закладів дошкільної освіти здійснюється відповідно до Закону України "Про освіту", законів про бюджет, власність, місцеве самоврядування та інших нормативно-правових актів.
		 
		Згідно частини 3 статті 37 цього Закону джерелами фінансування закладу дошкільної освіти незалежно від форми власності можуть бути кошти:
		засновника (засновників);
		державного та місцевих бюджетів;
		батьків або осіб, які їх замінюють;
		добровільні пожертвування та цільові внески фізичних і юридичних осіб;
		інші кошти, не заборонені законодавством.
		 
		Питання надання щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам навчальних закладів державної та комунальної форми власності за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків унормовано Порядком, який затверджений  постановою Кабінету Міністрів України від 05 червня 2000 року №898 (далі Порядок).
		 
		 Згідно частини 1 цей Порядок поширюється на педагогічних працівників дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти, позашкільних, професійно-технічних, вищих навчальних закладів та закладів післядипломної освіти чи методичних установ, крім тих, які працюють в навчальному закладі чи методичній установі за сумісництвом.
		 
		Частиною 2 Порядку установлено, що щорічна грошова винагорода педагогічним працівникам надається за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків за умови досягнення ними успіхів у вихованні дітей, навчанні, вихованні, професійній підготовці учнівської та студентської молоді, методичному забезпеченні, відсутність порушень виконавчої і трудової дисципліни та здійснюється в межах загальних коштів, передбачених кошторисом навчального закладу чи методичної установи на оплату праці.
		 
		Згідно частини 3 Порядку щорічна грошова винагорода за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків надається відповідно до положення, яке затверджується керівником навчального закладу чи методичної установи за погодженням з профспілковим комітетом і може включати в себе додаткові критерії, крім визначених у пункті 2 цього Порядку, з урахуванням специфіки навчального закладу чи методичної установи.
		 
		Частиною 4 установлено, що  щорічна грошова винагорода педагогічним працівникам видається на підставі наказу керівника навчального закладу чи методичної установи, а керівникам - за погодженням з організацією вищого рівня. Щорічна грошова винагорода керівникам навчальних закладів чи методичних установ, які працюють на умовах контракту, надається незалежно від умов, визначених у контракті.
		 
		Згідно частини 5 Порядку розмір щорічної грошової винагороди не може перевищувати одного посадового окладу (ставки заробітної плати) з урахуванням підвищень.
		 
		Аналіз зазначених вище правових норм дає підстави для висновку про те, що суд при вирішенні спору не може перебирати на себе непритаманні йому повноваження в частині вирішення питання про наявність або відсутність підстав для визнання праці позивачів сумлінною, а виконання ними своїх посадових обов`язків зразковим. Проте колегія суддів враховує, що керівником навчального закладу видано відповідний наказ про виплату щорічної грошової винагороди всім педагогічним працівникам цього закладу; відносно безпосередньо керівника закладу ОСОБА_1 організацією вищого рівня не надано заперечень щодо права на отримання гарантії за наслідками роботи в 2018 році. Ураховуючи те, що єдиним аргументом заперечень відповідача є відсутність бюджетних коштів, а не само право на отримання щорічної грошової винагороди, яке не спростовується, висновки суду в частині підстав відмови в задоволенні позову є помилковими.
		 
		Посилання суду першої інстанції на відсутність затвердженого керівником навчального закладу за погодженням з профспілковим комітетом положення відповідно до пункту 3 Порядку, не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки відповідачем сам факт існування цього положення не заперечувався, що суд першої уваги залишив поза увагою. Ураховуючи наведене та позицію сторін, колегією суддів прийнято на стадії апеляційного провадження фотокопію Положення про виплату грошової винагороди педагогічним працівникам за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків, затверджене завідуючою ДНЗ "Малятко" 07 вересня 2017 року та погоджене головою ПК ДНЗ "Малятко" 07 вересня 2017 року.
		 
		Окрім того, колегія суддів уважає помилковим посилання суду першої інстанції на правову позицію Верховного суду України, висловлену у постанові від 15 травня 2017 року у справі №2-2790цс16, ураховуючи, що право позивачів у цій справі на отримання щорічної грошової  винагороди відповідачем не спростовується, а підстави відмови у виплаті цих коштів відповідач вмотивовує іншим. 
		 
		Колегія суддів зазначає, що виплата педагогічним працівникам щорічної грошової винагороди в розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) згідно статті 57 Закону України "Про освіту" залежить від суб`єктивних факторів та вимагає оцінки роботи позивачів, проте відповідачем не заперечується факт сумлінної праці позивачів та зразкове виконання покладених на них обов`язків.
		 
		Так, заперечуючи проти позовних вимог, відповідач вказує на відсутність у селищному бюджеті на 2018 рік передбачених видатків на виплату щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам,  також не було виділено ці кошти із районного бюджету, що стало підставою для не здійснення цих виплат позивачам.
		 
		Проте цей аргумент відповідача не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог з огляду на таке.
		 
		Згідно частини 3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.
		 
		Частиною четвертою статті 77 Бюджетного кодексу України обласні, міські, районні, селищні, сільські ради при затвердженні відповідних бюджетів зобов`язано враховувати у першочерговому порядку потребу в коштах на оплату праці працівників бюджетних установ відповідно до встановлених законодавством України умов оплати праці та розміру мінімальної заробітної плати.
		 
		Згідно пункту 20 Перехідних та Прикінцевих положень Бюджетного кодексу України (у редакції від 01 січня 2018 року) установлено, що у 2018 році з бюджетів сіл, селищ, міст районного значення можуть здійснюватися видатки, визначені:
		підпунктом "а" пункту 2 частини першої статті 89 цього Кодексу, а також підпунктом "б" пункту 2 в частині утримання навчально-виховних комплексів "дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад", "загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад", за умови, що загальноосвітній навчальний заклад - I ступеня;
		За зверненням сільської, селищної, міської (міста районного значення) ради районна (міська) рада приймає рішення про передачу коштів на здійснення таких видатків сільській, селищній, міській (міста районного значення) раді та у районному (міському) бюджеті затверджує обсяги міжбюджетних трансфертів з районного бюджету бюджетам місцевого самоврядування (з бюджету міста обласного значення бюджетам адміністративно підпорядкованих йому сіл, селищ і міст). При цьому обсяги зазначених міжбюджетних трансфертів визначаються за формулою, яка затверджується відповідною районною (міською) радою у додатку до рішення про місцевий бюджет, та не можуть бути меншими обсягів таких міжбюджетних трансфертів або видатків районного (міського) бюджету (якщо видатки для зазначених установ здійснювалися з районних (міських) бюджетів) на утримання зазначених установ, передбачених на 2017 рік.
		 
		Колегія суддів відхиляє аргумент відповідача щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань, на що неодноразово наголошено в рішеннях Європейського суду з прав людини (справа "Бурдов проти Росії", справа "Кечко проти України") .
		 
		Окрім того, у справі "Кечко проти України" Європейський суд з прав людини зауважив, "що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними".
		 
		Колегія суддів зазначає, що для забезпечення гарантії виплати педагогічним працівникам щорічної грошової винагороди відповідно до чинного законодавства є необхідним така умова, як факт сумлінної праці та зразкове виконання  обов`язків, проте ані Законом України "Про освіту", ані положеннями Бюджетного кодексу України забезпечення такої гарантії держави перед педагогічними працівниками не ставиться в залежність від факту бюджетних асигнувань.
		 
		Зважаючи на викладене, ураховуючи, що визначення конкретного розміру грошової винагороди окремо кожному із позивачів не є повноваженнями суду, колегія суддів уважає, що належним способом захисту порушеного права позивачів є зобов`язання Рокитнянської селищної ради Рокитнянського району Київської області виплатити педагогічним працівникам дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу №1 " Малятко&quot; ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 щорічну грошову винагороду за сумлінну працю, зразкове виконання покладених на них обов`язків за 2018 рік у відповідності до статті 57 Закону України "Про освіту".
		 
		Відповідно до статті 376 ЦПК України невідповідність висновків, викладених у рішення суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.
		 
		Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374,  376, 381-384, 390 ЦПК України, суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , подану представником ОСОБА_6 , задовольнити частково.
		 
		Рішення Рокитнянського районного суду Київської області від  18 квітня 2019 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.
		 
		Зобов`язати Рокитнянську селищну раду Рокитнянського району Київської області виплатити педагогічним працівникам дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу №1 " Малятко&quot; ОСОБА_21 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 щорічну грошову винагороду за сумлінну працю, зразкове виконання покладених на них обов`язків за 2018 рік у відповідності до статті 57 Закону України "Про освіту".
		 
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повний текст постанови складено 10 грудня 2019 року. 
		 
		 
		Суддя-доповідач                                                      Н.В. Поліщук
		 
		 
		Судді                                                                         А.М. Андрієнко
		 
		 
		В.В. Соколова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...