Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 233/4457/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про виплату заробітної плати.
Надіслано для оприлюднення: 12.12.2019. Зареєстровано: 13.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 16.12.2019.
Дата набрання законної сили: 12.12.2019
Номер судового провадження: 22-ц/804/3268/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                    Єдиний унікальний номер 233/4457/19    Номер провадження 22-ц/804/3268/19 
		 
		                                               
		 
		 Номер провадження 22-ц/804/3268/19 
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 12 грудня 2019 року Донецький апеляційний суд в складі колегії:
		 судді-доповідача: Новікової Г.В. 
		 суддів: Гапонова А.В., Азевича В.Б.
		 розглянувши у письмовому провадженні без виклику сторін в м. Бахмуті апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 08 жовтня 2019 року(ухваленого під головуванням судді Малінова О.С.) у цивільній справі № 233/4457/19 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі, - 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		11 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що він з 14 липня 2016 року по 17 липня 2017 року працював машиністом тепловозу виробничого підрозділу «Дебальцівське пасажирське локомотивне депо» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця». З березня 2017 року роботодавець припинив виплачувати йому заробітну плату, хоча і продовжував її нараховувати. Станом на 17 липня 2017 року розмір нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року становить 37750,66 грн. (за вирахуванням податків та інших обов`язкових платежів до виплати належить 30114,00 грн.), що підтверджується довідкою, виданою за місцем роботи. Однак ця довідка не засвідчена печаткою відповідача, оскільки усі печатки із структурних підрозділів відповідача, що залишились на території, непідконтрольній органам державної влади України, були ним вилучені. Отримати від відповідача належним чином засвідчену довідку про розмір нарахованої, але не виплаченої йому заробітної плати за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року він не може. Первинні документи для нарахування заробітної плати знаходяться у регіональній філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» (вул. Привокзальна м. Лиман Донецької області), куди вони були здані ним особисто в жовтні 2017 року. Добровільно сплатити заборгованість по заробітній платі відповідач відмовляється. 
		Просив стягнути з відповідача на його користь нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року в сумі 30114,00 грн.
		Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду від 08 жовтня 2019 року позовні вимоги задоволено частково. З АТ "Українська залізниця" на користь позивача стягнуто заборгованість по заробітній платі з березня по липень 2017 року в сумі 29351, 91 грн. Вирішено питання щодо стягнення судового збору. 
		В апеляційній скарзі представник АТ «Українська залізниця» просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що судом першої інстанції прийнято рішення з порушенням норм матеріального права, оскільки не в повній мірі з`ясовані обставини, які мають значення для справи.
		Зазначає, що у зв`язку з захопленням невідомими особами адміністративної будівлі та виробничих об`єктів АТ «Укрзалізниця» розташованих, зокрема, у місті Дебальцеве у відповідача з 20.03.2017 року відсутній доступ до документації підприємства. 
		Підтвердженням наявності заборгованості по заробітній платі є первинні бухгалтерські документи, які в даному випадку відсутні, так як залишилися на непідконтрольній території, таким чином у відповідача немає можливості підтвердити інформацію щодо фактичного виконання позивачем робіт, а також немає можливості здійснити нарахування заробітної плати.
		Висновком торгово-промислової палати від 16.01.2018 року засвідчено настання обставин непереборної сили, що унеможливило виконання відповідачем обов`язків виплати заробітної плати і є підставою для звільнення від відповідальності зобов`язаної сторони.
		 Відповідач не мав об`єктивної можливості перевірити факт виконання позивачем своїх професійних обов`язків.
		Зауважує, що довідка, яку було надано позивачем оформлена з порушенням норм законодавства та підписана працівниками, дію довіреності від 07.11. 2016 року яких, було припинено 05.05.2017 року, в тому числі і головного інженера ОСОБА_2 ..
		 Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
		Відповідно до ч. 13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
		Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
		Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
		Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
		Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
		Зважаючи на те, що дана справа є малозначною, ціна позову складає 30114 грн., що менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.
		Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України за наявними в ній доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
		 Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того,що відповідач свого обов`язку з оплати праці не виконав і розмір заявленої позивачем до стягнення суми заборгованості відповідачем не спростовано.
		 Проте такий висновок не відповідає встановленим обставинам та суперечить нормам матеріального та процесуального права. 
		Частиною 1 ст. 94 КЗпП України передбачено,що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
		Згідно ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.
		Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
		Отже, законом передбачено, що при звільненні працівник одержує від підприємства, установи, організації всі суми, зокрема й заробітну плату, одержати яку він має право з урахуванням встановленого належним чином розміру заробітної плати.
		 Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував у трудових правовідносинах з виробничим підрозділом «Дебальцівське пасажирське локомотивне депо» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», де з 14 липня 2016 року працював на посаді машиніста тепловозу. Наказом від 10.07.2017 року №5227/ДН-ос звільнений з роботи з 17.07.2017 року у зв`язку зі скороченням штату на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки з відповідними записами (а.с.6-8).
		Постановою Кабінету міністрів України №938 від 31 жовтня 2018 року змінено тип публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» з публічного на приватне та перейменовано його в акціонерне товариство «Українська залізниця».
		За змістом ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, що мають значення для вирішення справи.
		За змістом ст.77,78 ЦПК України належними є докази, що містять інформацію щодо предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. 
		На підставі ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		За статтею 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
		Згідно ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		В підтвердження позовних вимог позивач надав в якості доказу довідку про суму нарахованої до виплати та несплаченої заробітної плати, з якої вбачається, що позивачеві було нараховано заробітну плату за березень 2017 року в сумі 2289,24 грн., за квітень 2017 року-3496,07 грн., за травень 2017 року -2622,05 грн.,червень 2017 року-2594,74 грн., липень 2017 року-26748,56 грн., а всього- 37750,66 грн.. Сума до виплати склала за березень 2017 року в сумі 1820,87 грн., за квітень 2017 року-2780,02 грн., за травень 2017 року -2085,01 грн., червень 2017 року-2063,30 грн., липень 2017 року-21364,80 грн., а всього- 30114 грн.. Відсутнє документальне підтвердження про виплату заробітної плати з березня 2017 року по липень 2017 року із структурного підрозділу Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця».
		Довідка виконана на аркуші паперу формату А-4, містить підпис головного інженера Дмитренко Ю ОСОБА_3 та головного бухгалтера ОСОБА_4 , проте надана довідка не містить логотипу, печаток та штампів підприємства, яке видало таку довідку та дату її видачі. 
		Не погоджуючись із наданою позивачем довідкою, відповідач зазначив, що головний інженер ОСОБА_5 Ю ОСОБА_6 О ОСОБА_6 не мав повноважень на підписання таких документів та в підтвердження доводів надав копію доручення від 07.11.2016 року, яким ПАТ »Українська залізниця» уповноважувала начальника структурного підрозділу «Дебальцевське пасажирське локомотивне депо» регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» Калеватих О.М. та головного інженера Дмитренка Ю.О. видавати та підписувати від імені підрозділу розпорядчі документи(накази); виконувати інші функції власника або уповноваженого ним органу з питань законодавства про працю щодо працівників структурних підрозділів. Дія зазначеної довіреності була припинена 05.05.2017 року, що підтверджується витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей.
		Оскільки надана позивачем довідка не містить дати її видачі, то не можливо зробити висновок щодо видачі її при наявності належним чином оформлених повноважень у головного інженера Дмитренка Ю.О. на її підписання.
		Крім того,інформація, яка зазначена в довідці не підтверджує безспірно наявність заборгованості по заробітній платі перед позивачем.
		Таким чином, надана довідка не може бути належним та допустимим доказом в підтвердження позовних вимог про наявність заборгованості по заробітній платі АТ «Українська залізниця» за цей період перед позивачем.
		 Представлені позивачем докази були прийняті судом всупереч вимогам статті 95 ЦПК України.
		Інших будь-яких доказів в підтвердження того, що позивач виконував свої посадові обов`язки та йому було нараховано, але не виплачено заробітну плату та відповідач має заборгованість по заробітній платі перед позивачем не надано.
		Між тим, достовірність викладеної інформації в довідці викликає сумніви, оскільки в довідці зазначена наявність заборгованості за березень 2017 року в сумі 1820,87 грн.. 
		Проте така інформація спростовується наданими відповідачем належно оформленими доказами. Видатковим касовим ордером від 05 грудня 2017 року підтверджується виплата ОСОБА_1 депонованої заробітної плати за першу половину березня 2017 року в сумі 762,43 грн, про що свідчить його особистий підпис(а.с.25). Відповідно до довідки про доходи №709/2 від 26.07.2019 року, наданої відповідачем,за березень 2017 року ОСОБА_1 нарахована заробітна плата в сумі 958,38 грн. та до виплати 762,09 грн. 
		Таким чином, доказів того, що позивач в період з березня по липень 2017 року виконував трудові обов`язки і йому була нарахована та не виплачена заробітна плата не надано, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні у зв`язку із їх недоведеністю, що не враховано судом першої інстанції. 
		 У відповідності до п.п. 1, 2 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміні судового рішення є в тому числі порушення норм процесуального права, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
		 Отже, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до висновку, що судом першої інстанції не в повному обсязі встановлені обставини, які мають значення для справи, що призвело до ухвалення помилкового рішення.
		За встановлених обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог з підстав недоведеності. 
		Відповідно до частини 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Відповідно до ст. 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
		Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового про відмову в задоволенні позовних вимог, то є підстави для зміни розподілу судових витрат.
		З апеляційної скарги відповідач акціонерне товариство «Українська залізниця» сплатив судовий збір в сумі 1152,60 грн. (а.с. 50).
		Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Відповідно до частини 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Оскільки апеляційна скарга задоволена, то витрати по сплаті судового збору повинні бути покладені на позивача. Однак позивач звільнений від сплати судового збору, тому судові витрати, понесені акціонерним товариством «Українська залізниця», в сумі 1152,60 грн. мають компенсуватися за рахунок держави,у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до частини 3 статі 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, ціна позову у яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Так як ціна позову складає 30114 грн., що менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то судове рішення не підлягає касаційному оскарженню.
		 
		Керуючись ст. ст.368, 369, 376, 382,383 ЦПК України, апеляційний суд 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" задовольнити.
		Рішення Костянтинівського міськрайонного суду від 08 жовтня 2019 року скасувати.
		В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі за березень-липень 2017 року відмовити.
		Судовий збір, сплачений акціонерним товариством «Українська залізниця» при подачі апеляційної скарги, в сумі 1152,60 грн. компенсувати за рахунок держави,у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		 Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.
		 
		 
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...