Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/7495/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.
Надіслано для оприлюднення: 12.12.2019. Зареєстровано: 13.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 16.12.2019.
Дата набрання законної сили: 12.12.2019
Номер судового провадження: 852/12000/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		П О С Т А Н О В А
		і м е н е м У к р а ї н и
		 
		12 грудня 2019 року м. Дніпросправа № 160/7495/19
		Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю., 
		секретарі судового засіданні Сколишеві О.О.,
		за участі представника позивача Машошиної А.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Рось» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року в адміністративній справі №160/7495/19 (головуючий суддя першої інстанції Верба І.О) за позовом Приватного підприємства «Рось» до Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, -
		В С Т А Н О В И В: 
		Позивач 05.08.2019 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в якому просив визнати протиправними дії державної виконавчої служби з приводу демонтажу торгівельного павільйону за адресою: Дніпропетровська область м.Павлоград, вул. Центральна, район магазину «Спорт», який належить ПП «Рось».
		В обгрунтування позову зазначено, що 05.07.2019 року посадовими особами відповідача було незаконно демонтовано та вивезено в невідомому напрямку торгівельний павільйон, що належить позивачу. Знищуючи майно позивача, відповідач обґрунтовував законність своїх дій тим, що діє в рамках виконавчого провадження №58431923, відкритого на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2018 року у справі №904/3185/18, яким зобов`язано колишнього власника торгівельного павільйону ФОП ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку, на якій було розташовано тимчасову споруду (зазначений вище торгівельний павільон). Відповідач не врахував той факт, що за півроку до винесення рішення Господарським судом Дніпропетровської області, ФОП ОСОБА_1 продав тимчасову споруду, розміщену на спірній земельній ділянці, Приватному підприємству «Рось».
		Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
		Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
		В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом не враховано того факту, що знищення тимчасової споруди проходило в рамках виконавчого провадження №58431923, яке було відкрито стосовно ФОП ОСОБА_1 та не мало жодного відношення до позивача. Відносно позивача не було жодних виконавчих проваджень чи судових рішень. Відповідач не звертався до ПП «Рось» із вимогою звільнити спірну земельну ділянку та не попередив позивача про намір знищити його власність.
		Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подав.
		Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримала, просила їх задовольнити.
		Представник відповідача в судове засідання апеляційної інстанції не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. 
		Відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. 
		Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне. 
		Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 17.07.2018 року Павлоградська міська рада звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (справа №904/3185/18) про зобов`язання останнього звільнити земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (р-н магазину «Спорт»), площею 0,0030 га, кадастровий номер - 1212400000:02:017:00066, шляхом демонтажу торговельного павільйону за рахунок відповідача та повернення її Павлоградській міській раді за актом приймання-передачі.
		Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2018 року у справі №904/3185/18 зобов`язано ФОП  ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (р-н магазину «Спорт»), площею 0,0030 га, шляхом демонтажу торговельного павільйону за рахунок відповідача та повернути її Павлоградській міській раді за актом приймання-передачі (а.с.53-58 т.2).
		Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2019 року та постановою Верховного Суду від 18.04.2019 року зазначене вище рішення залишено без змін (а.с.59-65, 66-73 т.2).
		24.01.2019 року видано наказ про примусове виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2018 року та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2019 року (а.с.49 т.1).
		21.02.2019 року Павлоградським міськрайонним відділом державної виконавчої служби ГТУ юстиції у Дніпропетровській області прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №58431923 на підставі рішення №904/3185/18 Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2018 року (а.с.51 т.1).
		Актом державного виконавця від 04.03.2019 року встановлено, що рішення боржником ( ОСОБА_1 ) не виконано, торгівельний павільйон не демонтовано (а.с.53 т.1).
		В адміністративному позові позивачем зазначено, що 30.03.2018 року придбав у ФОП ОСОБА_1 нежитлове приміщення: торгівельний павільон за адресою: на перехресті АДРЕСА_2 (біля магазину АДРЕСА_3 », площею АДРЕСА_4 кв.м). На підтвердження вказаного до позову надано завірену особисто позивачем копію договору купівлі-продажу нежитлового приміщення (а.с.7 т.1).
		Згідно тексту позову 20.06.2019 року позивачу від  ОСОБА_1 стало відомо, що виконавчою службою відкрито виконавче провадження за рішенням Господарського суду в Дніпропетровській області від 18.10.2018 року, за яким  ОСОБА_1 зобов`язаний звільнити земельну ділянку, на якій знаходиться вказане вище нежитлове приміщення.  ОСОБА_1 також повідомив позивача, що виконавча служба хоче демонтувати торгівельний павільон. 05.07.2019 року посадовими особами Павлоградського ВДВС МРУЮ демонтовано та вивезено у невідомому напрямку належний позивачу торгівельний павільон (а.с.5 т.1).
		Не погодившись з такими діями виконавчої служби, позивач оскаржив їх до суду.
		Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що позивач оскаржує виключно дії державного виконавця, вчинені у ході примусового виконання судового рішення. Суд вказав, що спір у цій справі виник у зв`язку з виконанням відповідачем у примусовому порядку рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2018 року у справі № 904/3185/18, на підставі якого видано судовий наказ та відкрито виконавче провадження №58431923. Відповідач, здійснюючи демонтаж торгівельного павільйону за адресою: на перехресті вул.Карла Маркса та Озерній (біля магазину «Спорттовари») площею 30 квадратних метрів м.Павлоград, виконував зазначене вище рішення про звільнення земельної ділянки комунальної форми власності шляхом демонтажу павільйону, як визначений судом спосіб виконання судового рішення. Зміна способу виконання судового рішення, заміна боржника у виконавчому проваджені, тощо, у встановленому законом порядку не здійснювалась. 
		 
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на таке.
		Поняття та особливості здійснення виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначено Законом України «Про виконавче провадження» (далі по тексту - Закон №1404).
		Відповідно до статті 1 Закону №1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у Законі № 1404 органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		Частиною першою статті 5 Закону № 1404 передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
		Відповідно до статті 13 Закону №1404 під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
		Згідно статті 24 Закону №1404 виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Виконання рішення, яке зобов`язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій.
		Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону №1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
		Як зазначалось вище, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2018 року у справі №904/3185/18 зобов`язано ФОП  ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (р-н магазину «Спорт»), площею 0,0030 га, шляхом демонтажу торговельного павільйону за рахунок відповідача та повернути її Павлоградській міській раді за актом приймання-передачі (а.с.53-58 т.2).
		Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2019 року та постановою Верховного Суду від 18.04.2019 року зазначене вище рішення залишено без змін (а.с.59-65, 66-73 т.2).
		Під час касаційного провадження судом встановлено та відображено в постанові від 18.04.2019 у справі №904/3185/18, що посилання скаржника ( ОСОБА_1 ) на те, що він є неналежним відповідачем у справі, оскільки 30.03.2018 року продав торгівельний павільйон, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (р-н магазину «Спорт») іншій особі, а отже не займає спірну земельну ділянку, до уваги не приймається, оскільки  ОСОБА_1 протягом всього розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції не надав судам доказів звільнення наданої йому в оренду земельної ділянки та демонтажу торгівельного павільйону, що знаходиться на цій земельній ділянці; не доводив належними та допустимими доказами факт продажу нежитлового приміщення; з матеріалів справи не вбачається, що як під час розгляду справи у суді першої інстанції, так і при поданні апеляційної скарги, відповідачем було надано договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, який датований 30.03.2018, тобто, датою до відкриття провадження у справі.
		 
		21.02.2019 року Павлоградським міськрайонним відділом державної виконавчої служби ГТУ юстиції у Дніпропетровській області прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №58431923 на підставі рішення №904/3185/18 Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2018 року (а.с.51 т.1).
		 
		Колегія суддів зазначає, що згідно Акту державного виконавця від 15.05.2019 року рішення боржником - ОСОБА_1 не виконано, торгівельний павільйон не демонтовано (а.с.74 т.1).
		14.06.2019 року у виконавчому провадженні № 58431923 складено повідомлення, яке направлено сторонам виконавчого провадження та ТОВ «СМ-СервісГруп» (з яким Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області укладено договір №28/2019 про надання послуг демонтажу (а.с.103-106, 110-111 т.1).
		В повідомленні зазначалось, що 19.06.2019 року о 10 годині 00 хвилин відбудеться демонтаж торгівельного павільйону, що розташований за адресою: Дніпропетровська область АДРЕСА_5 м АДРЕСА_6 Павлоград, вул АДРЕСА_6 Центральна (р-н магазину «Спорт»), площею 0,0030 га (а.с.110-111).
		Згідно акта державного виконавця від 14.06.2019 року у павільйоні у куточку споживача залишено повідомлення про демонтаж 19.06.2019 року.
		Актом державного виконавця від 18.06.2019 року встановлено, що рішення боржником не виконано, торгівельний павільйон не демонтовано (а.с.118 т.1).
		 
		18.06.2019 року заступником Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Гідзулою С.О. прийнято постанову про накладання штрафу за невиконання рішення суду без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк у розмірі 1700 грн. (а.с.126-127 т.1).
		04.07.2019 року державним виконавцем здійснено вихід за адресою торгівельного павільйону, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (р-н магазину «Спорт») з метою перевірки виконання рішення - рішення суду не виконано, про що складено відповідний акт (а.с.133 т.1).
		В той же день 04.07.2019 року державним виконавцем складно постанову про накладання штрафу на  ОСОБА_1 за невиконання рішення суду без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк у розмірі 3400 грн (а.с.135-137 т.1).
		05.07.2019 року розпочато виконання рішення суду та 08.07.2019 торгівельний павільйон демонтовано, про що складені акти державного виконавця (а.с.138, 139 т.1). Демонтаж павільйону розпочато 05.07.2019 року, актом встановлено відсутність у павільйоні товару та матеріальних цінностей, від`єднання електроенергії, встановлено наявність опломбованого лічильника з зафіксованими актом показниками.
		 
		Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.03.2019 року у справі № 160/2402/19 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ПП «Рось» до Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання дій державного виконавця з відкриття виконавчого провадження №58431923 протиправними та зобов`язання скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 21.02.2019 року.
		ПП «Рось» в позові та апеляційній скарзі посилається на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2019 року у справі №160/3654/19, яким зобов`язано Павлоградську міську раду розглянути заяву Приватного підприємства «Рось» від 20.03.2019 року про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,003 га для обслуговування будівель торгівлі в оренду на 25 років за адресою: м.Павлоград, вул.Центральна (р-н магазину «Спорт»). Вважає, що за наявності такого рішення, відповідач не мав права проводити демонтаж павільйону.
		Колегія суддів вказане посилання до уваги не приймає, оскільки на час демонтажа павільойну відведення земельної ділянки площею 0,003 га для обслуговування будівель торгівлі ПП «Рось» в оренду за вказаною вище адресою не відбулось.
		 
		Крім того, позивач зазначив, що згідно частини другої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» має право на оскарження дій державного виконавця як інша особа до адміністративного суду, та просив визнати протиправними дії відповідача щодо демонтажу належного йому майна - торгівельного павільйону. 
		 
		Статтею 287 КАС України визначені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
		Зокрема, частиною першою вказаної норми визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
		 
		Позивач як на підставу порушення прав його власності на демонтований торгівельний павільйон послався на договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 30.03.2018 року, згідно якого він придбав у ФОП ОСОБА_1 нежитлове приміщення: торгівельний павільон за адресою: на перехресті АДРЕСА_2 (біля магазину АДРЕСА_3 », площею АДРЕСА_4 кв.м) (а.с.7 т.1). 
		 
		Колегія суддів не приймає до уваги вказаний договір, враховуючи наведену вище правову позицію Верховного Суду у справі №904/3185/18, який дослідив договір та зазначив, що він наданий Анікєєвим В. ОСОБА_2 лише суду касаційної інстанції, хоча дата укладення договору передує даті відкриття провадження у справі №904/3185/18.
		 
		Вказане викликає сумніви у наявності такого договору на час розгляду судами вказаної вище справи. 
		Суд зазначає, що спір у цій справі виник у зв`язку з виконанням відповідачем у примусовому порядку рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2018 року у справі №904/3185/1,8 на підставі якого видано судовий наказ та відкрито виконавче провадження № 58431923.
		Відповідач, здійснюючи демонтаж торгівельного павільйону за адресою на перехресті вул.Карла Маркса та Озерній м.Павлоград (біля магазину «Спорттовари») площею 30 кв.метрів, виконував рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2018 року у справі № 904/3185/18 про звільнення земельної ділянки комунальної форми власності, демонтаж павільйону визначений судом способом виконання судового рішення.
		Зміна способу виконання судового рішення у встановленому порядку не відбувалась.
		Дії відповідача щодо звільнення земельної ділянки стягувача у виконавчому провадженні шляхом демонтажу торгівельного павільйону є правомірними, оскільки відповідач здійснював оскаржувані дії у виконавчому провадженні № 58431923 з примусового виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2018 у справі № 904/3185/18, які передбачені Законом України «Про виконавче провадження» згідно резолютивної частини судового рішення. 
		Звільнення земельної ділянки рішенням суду було покладено на боржника у виконавчому провадженні у зв`язку із закінченням строку використання земельної ділянки, наданої боржнику у виконавчому провадженні органом місцевого самоврядування. Ані боржник у виконавчому провадженні, ані ПП «Рось» самостійно торгівельний павільйон з земельної ділянки, яка підлягала звільненню, не перемістили.
		 
		Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
		 
		Керуючись статтями 77, 243, 250, 287, 308, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Рось» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року в адміністративній справі №160/7495/19 залишити без задоволення.
		Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року в адміністративній справі №160/7495/19 залишити без змін. 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
		Повний текст постанови складено 12 грудня 2019 року.
		 
		 
		 
		Головуючий - суддяІ.В. Юрко 
		 
		 суддяС.В. Чабаненко 
		 
		 суддяС.Ю. Чумак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...