Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 390/1229/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Інші справи позовного провадження.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 13.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 13.12.2019.
Дата набрання законної сили: 27.11.2019
Номер судового провадження: 61-16409ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		27 листопада 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 390/1229/18
		провадження № 61-16409св19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Висоцької В. С.,
		суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
		 
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідач -  садове товариство «Супутник»,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом  ОСОБА_1 до садового товариства «Супутник» про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії закасаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 25 липня 2019 року у складі колегії суддів: Мурашка С. І., Єгорової С. М., Карпенка О. Л.
		 
		ОПИСОВА ЧАСТИНА
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до садового товариства «Супутник» про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії.
		 
		Позовна заява мотивована тим, що позивач є членом садового товариства «Супутник». На земельній ділянці садово-городнього кооперативу під НОМЕР_1 розташований житловий будинок, що належить позивачу на праві власності, що підтверджується членською книжкою садового товариства «Супутник» від 18 травня 2012 року. В червні 2018 року, без будь-якого усного чи письмового попередження, будинок на земельній ділянці під НОМЕР_1, що належить позивачу, був відключений від електроенергії. Відповідно до протоколу № 1 розширеного засідання правління садового товариства «Супутник» від 09 червня 2018 року, було прийнято рішення про відключення ділянок НОМЕР_1, належних ОСОБА_1 , від електропостачання, з подальшим розглядом підключення на загальних зборах. Крім того, вказаним протоколом № 1 позивача відсторонили від членства в правлінні до загальних зборів. Позивач вважає, що дії відповідача щодо відключення його ділянки від електропостачання є незаконними та такими, що не відповідають нормам законів України та статуту садового товариства «Супутник». Крім того, є незаконним рішення відповідача, прийняте на засіданні правління садового товариства «Супутник» від 09 червня 2018 року про відсторонення його від членства в правлінні до загальних зборів, оскільки відповідно до розділу 4 пункту 4.3 статуту до компетенції загальних зборів членів товариства належить, зокрема, дострокове відкликання членів правління та ревізійної комісії товариства.
		 
		Позивач просив визнати неправомірними дії відповідача садового товариства«Супутник» стосовно відключення від електромережі садового товариства«Супутник» будинку, розташованого на земельній ділянці під НОМЕР_1 садового товариства «Супутник», адреса: АДРЕСА_1; зобов`язати відповідача садове товариство «Супутник» підключити до електромережі садового товариства «Супутник» будинок, розташований на земельній ділянці під НОМЕР_1 садового товариства «Супутник», адреса: АДРЕСА_1; визнати неправомірними дії відповідача садового товариства«Супутник» стосовно відсторонення ОСОБА_1 від членства в правлінні садового товариства «Супутник»; зобов`язати відповідача садове товариство «Супутник» поновити ОСОБА_1 в членстві правління садового товариства «Супутник».
		 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 09 квітня 2019 року позов задоволено частково.
		 
		Визнано неправомірними дії відповідача садового товариства «Супутник» стосовно відключення від електромережі садового товариства «Супутник» будинку, розташованого на земельній ділянці під АДРЕСА_1.
		 
		Зобов`язано відповідача садове товариство «Супутник» підключити до електромережі садового товариства «Супутник» будинок, розташований на земельній ділянці під НОМЕР_1 садового товариства «Супутник», адреса: АДРЕСА_1, відповідно до вимог чинного статуту садового товариства «Супутник» та нормативних документів, що регулюють правила користування електроенергією.
		 
		Визнано неправомірними дії відповідача садового товариства «Супутник» стосовно відсторонення ОСОБА_1 від членства в правлінні садового товариства «Супутник».
		 
		Зобов`язано відповідача садове товариство «Супутник» поновити ОСОБА_1 в членстві правління садового товариства «Супутник».
		 
		В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		 
		Рішення місцевого суду мотивовано тим, що відповідачем при відключенні будинку на ділянці АДРЕСА_1 від електропостачання було допущено порушення пункту 2.9 розділу 2 статуту садового товариства «Супутник», яким визначено порядок усунення допущених членом товариства порушень та відключення від електричного постачання до будівель, а саме: позивача не було письмово повідомлено у встановлений статутом місячний термін про усунення порушень, що свідчить про те, що порушено порядок відключення дачної ділянки позивача від електропостачання. Рішення садового товариства «Супутник», прийняте на засіданні правління садового товариства«Супутник» від 09 червня 2018 року, про відсторонення позивача від членства в правлінні до загальних зборів є незаконним, оскільки статутом садового товариства «Супутник» не передбачено відсторонення від членства в правлінні. До компетенції загальних зборів членів товариства належить, зокрема, дострокове відкликання членів правління та ревізійної комісії товариства.
		 
		Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 25 липня 2019 року апеляційну скаргу садового товариства «Супутник» задоволено частково.
		 
		Рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 09 квітня 2019 року скасовано, провадження у справі закрито.
		 
		Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що позивач оспорює рішення правління садового товариства «Супутник» про відсторонення його від членства в правлінні кооперативу, яке не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		У касаційній скарзі, поданій у вересні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		 
		Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції 
		 
		03 вересня 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 05 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її з Кіровоградського районного суду Кіровоградської області. 
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 26 вересня 2019 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в складі п`яти суддів.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		 
		Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 28 жовтня 2019 року справу повернуто на розгляд колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
		 
		Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 листопада 2019 року визначено склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Висоцька В. С., Литвиненко І. В., Сердюк В. В., Фаловська І. М.
		 
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції не було враховано, що на момент звернення позивача до суду між ним та відповідачем не існувало ніяких корпоративних прав та відносин.
		 
		У касаційній скарзі зазначається, що підставою звернення позивача до місцевого суду було незаконне відключення від електроенергії, чим було порушено його цивільні права, а тому дана категорія справ підвідомча судам загальної юрисдикції.
		 
		Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
		 
		У жовтні 2019 року садове товариство «Супутник» до Верховного Суду подало відзив на касаційну скаргу в якому просить ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судом
		 
		Судом встановлено, що позивач є членом садового товариства «Супутник» та відповідно до членської книжки садового товариства «Супутник» від 18 травня 2012 року, вступного і членського внеску, користується земельною ділянкою садово-городнього кооперативу під НОМЕР_1, на якій розташований житловий будинок (т. 1 а. с. 18 - 22).
		 
		08 травня 2007 року між відкритим акціонерним товариством «Кіровоградобленерго» та садовим товариством «Супутник» укладено договір № 151 про постачання електроенергії (т. 1 а. с. 64 - 68).
		 
		Пунктом 4 протоколу № 1 загальних зборів членів садового товариства «Супутник» від 19 липня 2015 року вирішено, що в разі виявлення крадіжки електроенергії членами кооперативу проводити відключення електроенергії без попередження. Подальше підключення розглядається тільки на загальних зборах (т. 1 а. с. 63).
		 
		Протоколом № 3 засідання правління садового товариства «Супутник» від 17 вересня 2016 року встановлено, що засідання правління вирішило зобов`язати членів кооперативу винести прилади обліку електричної енергії з будинків на вулицю до 01 листопада 2016 року. У випадку невинесення приладів обліку у зв`язку з неможливістю регулярного контролю за витратами провести відключення електроенергії членам кооперативу, які не виконують перенесення лічильника.
		 
		Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 18 жовтня 2016 року, поданої на ім`я голови садового товариства «Супутник» позивач просив не припиняти постачання електроенергії в період з 01 листопада 2016 року по 01 квітня 2017 року на його ділянку НОМЕР_1 , в зв`язку з постійним споживанням електроенергії в кількості 100 кВт в місяць. Покази лічильника 00835 (посвідчено позивачем ОСОБА_1 ). Вказує, що з рішенням правління від 17 вересня 2016 року ознайомлений, зобов`язався виконувати, про відключення від мережі електропостачання у разі виявлення крадіжки або прострочення платежу за електроенергію попереджений (т. 1 а. с. 74).
		 
		Згідно з журналом реєстрації показників лічильників садового товариства «Супутник» з 2017 року покази лічильника ОСОБА_1 становлять: 09 квітня 2017 року - 00826; 11 жовтня 2017 року - 00835; 05 грудня 2017 року - 00835; 06 квітня 2018 року - 00835; 06 травня 2018 року - 00835; 07 червня 2018 року - 00835 (т. 1 а. с. 75 - 76).
		 
		Відповідно до журналу обліку оплати за використану електроенергію садового товариства «Супутник» ОСОБА_1 останній раз здійснював платіж за електроенергію 20 серпня 2016 року (покази лічильника 8660) в розмірі 200 грн та 27 червня 2018 року в розмірі 200 грн (покази лічильника не зазначені) (т. 1 а. с. 76 - 77).
		 
		Згідно із актом № 1 від 27 травня 2018 року «Про винесення дублюючого лічильника» у зв`язку з сумнівом правильності обліку показань за спожиту електроенергію, на ділянці НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , на вводі електропостачання на вищевказану ділянку 27 травня 2018 року о 15:50 год. було встановлено дублюючий лічильник під № 5079, з початковими показниками 000004,65. Зазначений акт № 1 підписаний двома членами правління, електриком, бухгалтером та затверджений головою правління (т. 1 а. с. 70).
		 
		Відповідно до акту № 2 від 09 червня 2018 року на 17 травня 2018 року показники на лічильнику, який знаходиться на вищевказаній ділянці становили 00838. На 09 червня 2018 року показники лічильників становлять: дублюючий лічильник № 5079 - 000026; електролічильник, який знаходиться на ділянці НОМЕР_1 - 00835, різниця складає 22 кВт. Даний акт № 2 підписаний двома членами правління, електриком, бухгалтером та затверджений головою правління садового товариства «Супутник» (т. 1 а. с. 71).
		 
		Протоколом № 1 розширеного засідання правління садового товариства «Супутник» від 09 червня 2018 року прийнято рішення про відключення ділянок НОМЕР_1, що належать ОСОБА_1 , від електропостачання, з подальшим розглядом підключення на загальних зборах. Крім того, вказаним протоколом ОСОБА_1 відсторонили від членства в правлінні до загальних зборів (т. 1 а. с. 69).
		 
		Статутом садового товариства «Супутник» підтверджується, що товариство є обслуговуючим садово-городнім кооперативом, який створено у відповідності до чинного законодавства України.
		 
		Товариство є неприбутковою юридичною особою та не має на меті одержання прибутку.
		 
		Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до обслуговуючого кооперативу з вимогами визнати неправомірними дії відповідача щодо відключення від електромережі належного йому будинку та відсторонення його від членства в правлінні кооперативу.
		 
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
		 
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
		 
		 
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		 
		Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Частиною першою статті 6 Конвенціїпро захист прав людини і основоположних свобод, яка з огляду на приписи частини першої статті 9 Конституції України, статті 10  ЦК України є частиною національного законодавства, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		 
		У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
		 
		Згідно з пунктом 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
		 
		У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
		 
		За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
		 
		За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
		 
		З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.
		 
		Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
		 
		Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.
		 
		Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
		 
		Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне.
		 
		По-друге, таким критерієм є суб`єктний склад такого спору.
		 
		Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 201/9139/18 (провадження № 14-321цс19).
		 
		Згідно із частиною першою статті 15  ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		 
		У статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами. 
		 
		Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства. 
		 
		Разом з тим стаття 20 ГПК України  визначає коло справ, які підлягають розгляду в господарському суді, до якого віднесено справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів. 
		 
		При визначенні підвідомчості (предметної та суб`єктної юрисдикції) справ, що виникають з корпоративних відносин, слід виходити з таких міркувань.
		 
		За змістом положень статті 167 ГК України корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
		 
		Стаття 55 ГК України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.
		 
		Господарською діяльністю у ГК України вважається діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Цей Кодекс розрізняє господарську діяльність, яка має на меті отримання прибутку (підприємництво) і некомерційну господарську діяльність, яка здійснюється без такої мети (стаття 3).
		 
		За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу стаття 63 ГК України відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності. 
		 
		Корпоративне підприємство характеризується тим, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.
		 
		Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників) (стаття 93 ГК України).
		 
		Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів (стаття 94 ГК України). 
		 
		Зазначені норми кореспондуються із нормами статей 83, 85, 86  ЦК України, згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.
		 
		Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України «Про кооперацію».
		 
		За змістом положень статей 2, 6, 9 цього Закону кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.
		 
		Обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Обслуговуючий кооператив надає послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку (статті 2, 23 Закону України «Про кооперацію»).
		 
		Таким чином, обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.
		 
		За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.
		 
		Згідно з положеннями статті 12 Закону України «Про кооперацію» основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.
		 
		Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними. 
		 
		Отже, корпоративним є спір щодо створення, діяльності, управління та припинення юридичної особи - суб`єкта господарювання, якщо стороною у справі є учасник (засновник, акціонер, член) такої юридичної особи, у тому числі й той, який вибув, а тому такий спір не підлягає розгляду у  порядку цивільного судочинства.
		 
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 509/577/18 (провадження № 14-170цс19).
		 
		 
		 
		 
		 
		Пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
		 
		При цьому суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ (частина перша статті 256 ЦПК України).
		 
		Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19 - 22 ЦПК України, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.
		 
		За приписами пункту 4 частини першої статті 374, частини першої, другої статті 377 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.
		 
		Слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 28 жовтня 2019 року про повернення справи за позовом ОСОБА_1 до садового товариства «Супутник» про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії на розгляд колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вказала, що правову позицію щодо юрисдикції спорів між обслуговуючим кооперативом та його членом у відносинах, які пов`язані, зокрема, з управлінням та діяльністю такої юридичної особи висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 509/577/18 (провадження № 14-170цс19), посилання на яку міститься в оскаржуваній ухвалі апеляційного суду.
		 
		Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що провадження у зазначеній справі підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
		 
		Доводи касаційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальній частині ухвали суду апеляційної інстанції, та зводяться до переоцінки доказів, незгоди заявника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження суду.
		 
		 
		 
		Таким чином, наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.
		 
		Вищевикладене свідчить про те, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, підстав вийти за межі розгляду справи судом касаційної інстанції не встановлено.
		 
		Верховний Суд встановив, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність ухваленого судового рішення не впливають.
		 
		Враховуючи наведене, Верховний Суд зробив висновок, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.
		 
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
		 
		Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		Керуючись статтями 389, 400, 406, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		 
		Ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 25 липня 2019 року залишити без змін.
		 
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                             В. С. Висоцька 
		 
		 
		Судді:                                                                                                        А. І. Грушицький
		                                                                                                                                                         І. В. Литвиненко                                                                                                                        В. В. Сердюк                                                                                                                        І. М. Фаловська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...