Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/19398/17 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; тимчасовий доступ до речей і документів.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 13.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 13.12.2019.
Дата набрання законної сили: 05.12.2019
Номер судового провадження: 51-8733км18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016030010004281

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Ухвала 
		Іменем України
		05 грудня 2019 року
		м. Київ
		справа № 161/19398/17
		провадження № 51-8733км18
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого  ОСОБА_1 ,
		суддів   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю:
		секретаря судового засідання  ОСОБА_4 ,
		прокурора   ОСОБА_5 , 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 05 лютого 2018 року про відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою прокурора. 
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами 
		першої та апеляційної інстанцій обставини
		За ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 січня 2018 року потерпілій ОСОБА_6 надано (забезпечено) дозвіл на тимчасовий доступ до документів, що перебувають у голови ОСББ «Дубнівська 12» ОСОБА_7 
		( АДРЕСА_1 ), зокрема документів, що стосуються фінансово-господарської діяльності Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дубнівська 12» за період з 01 березня 2016 року по 18 грудня 2017 року, з можливістю отримання їх копій. 
		Не погодившись із зазначеною ухвалою міськрайонного суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу місцевого суду та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання 
		ОСОБА_6 про надання їй тимчасового доступу до зазначених документів.
		Апеляційний суд Волинської області ухвалою від 05 лютого 2018 року відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 січня 2018 року.
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі прокурор просить ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 05 лютого 2018 року скасувати у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що слідчий суддя ухвалив рішення, яке не передбачено кримінальним процесуальним законом. На думку прокурора, згідно зі ст. 160 Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК України) стороною кримінального провадження, яка має право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування з клопотанням про надання тимчасового доступу до речей та документів, є слідчий орган досудового розслідування та прокурор, а не потерпілий. Прокурор посилається на правовий висновок Верховного Суду України щодо оскарження ухвал слідчого судді, не віднесених до ст. 309 КПК України (справа № 5-142кс17 від 12 жовтня 2017 року), згідно з яким у разі постановлення слідчим суддею ухвали, не передбаченої кримінальними процесуальними нормами, до яких відсилають положення ч. 3 ст. 309 КПК України, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити в перевірці її законності, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 399 КПК України.
		Позиції учасників судового провадження
		Прокурор ОСОБА_5 не заперечував проти передачі матеріалів провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		Мотиви Суду
		Згідно зі ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
		У ч. 5 ст. 434-1 КПК України зазначено, що суд, який розглядає кримінальне провадження в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати таке кримінальне провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
		Перевіривши матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_6 , вивчивши касаційну скаргу прокурора, колегія суддів дійшла висновку про необхідність передачі кримінального провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду на таких підставах.
		На нашу думку, під час розгляду цього кримінального провадження було виявлено наявність виключної правової проблеми в такому питанні: чи має право потерпілий звертатися до слідчого судді з клопотанням про надання тимчасового доступу до речей і документів, а суддя надавати йому такий доступ?
		Судова практика слідчих суддів свідчить про те, що ці питання вирішуються 
		по-різному. В одних випадках, як у цьому провадженні, такий доступ потерпілому надається (ухвала слідчого судді Печерського районного суду 
		м. Києва від 15 червня 2018 року щодо ОСОБА_8 (справа № 757/18471/18-к), 
		а в інших  слідчі судді відмовляють у такому доступі (ухвала слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 04 липня 2018 року, справа 
		№ 752/16488/17, http://reyestr.court.gov.ua/Review/75184881).
		Також різною є практика апеляційних судів. Одні судді приймають до розгляду скаргу на рішення слідчого судді про наданням тимчасового доступу з посиланням на те, що слідчий суддя ухвалив рішення, яке не передбачено КПК України (ухвала Апеляційного суду м. Києва від 12 липня 2019 року, справа 
		№ 757/18471/18-к, http://reyestr.court.gov.ua/Review/75370848). Інші судді відмовляють у відкритті провадження, оскільки такі рішення відповідно до ст.309 КПК України не підлягають апеляційному оскарженню (ухвала судді судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного 
		суду від 07 жовтня 2019 року, справа № 757/39678/19-к, http://reyestr.court.gov.ua/Review/84813897). 
		Із касаційної практики вбачається, що в перегляді ухвал апеляційних судів щодо ухвал слідчих суддів, які стосуються надання тимчасового доступу було відмовлено на підставі п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України (ухвала Верховного Суду колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 
		17 вересня 2018 року, провадження № 51-8608ск18) або провадження було закрито у зв`язку з тим, що рішення не є предметом касаційного перегляду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року, провадження № 13-38кс18).
		Через суперечливу судову практику було висловлено й різне правове обґрунтування.
		Аргументи занаявність у потерпілого права звернутися з клопотанням про надання тимчасового доступу до речей і документів:
		- статті 159166 КПК України передбачають право сторони кримінального провадження звертатися з таким клопотанням;
		- відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК України потерпілий є стороною кримінального провадження;
		- у тих випадках, коли з клопотанням до слідчого судді може звернутися тільки прокурор чи слідчий, про це прямо зазначено в законі, наприклад у статтях 155, 184, 188, 189 КПК України.
		Аргументи проти :
		- п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК України передбачає, що потерпілий є стороною кримінального провадження тільки у випадках, передбачених цим Кодексом, наприклад у справах приватного обвинувачення, чи у випадках, коли прокурор відмовився від обвинувачення;
		- до прав потерпілого, передбачених статтями 56, 93 КПК України не включено права на звернення з клопотанням про надання тимчасового доступу до речей і документів;
		- оскільки тимчасовий доступ до речей і документів є заходом забезпечення кримінального провадження, та він може застосовуватися тільки за клопотанням слідчого чи прокурора.
		У зв`язку з наведеним обґрунтуванням необхідно висловити деякі зауваження.
		У пункті 19 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено термін «сторони кримінального провадження», згідно з яким до сторони обвинувачення, крім керівника органу досудового розслідування, прокурора, відносяться також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом. Таке нечітке визначення терміна призводить до різного його тлумачення.
		Зокрема, це стосується частини речення «у випадках, установлених цим Кодексом». Залежно від її тлумачення потерпілий визнається стороною кримінального провадження з усіма передбаченими КПК України правами або вважається, що його права обмежені та мають бути чітко визначені у процесуальному законі.
		Водночас у параграфі 2 глави 3 розділу I КПК України стороною обвинувачення визнано прокурора, орган досудового розслідування, керівника органу досудового розслідування, слідчого, оперативні підрозділи. Однак, параграф 4 цієї ж глави КПК України відносить потерпілого та його представника, законного представника до сторони кримінального провадження, але відокремлює їх від сторони обвинувачення.
		Таким чином, наведене свідчить про те, що існує нечіткість, невизначеність правових норм, які стосуються статусу потерпілого та його прав у кримінальному процесі. Зокрема, постають такі питання:
		1. Чи є потерпілий стороною кримінального провадження і чи має право користуватись усіма процесуальним правами, передбаченими КПК України для сторони кримінального провадження?
		2. Чи існують обмеження для прав потерпілого як сторони кримінального провадження і у яких випадках, передбачених КПК України?
		3. Чи має право потерпілий як сторона кримінального провадження звернутися до слідчого судді з клопотанням про надання тимчасового доступу до речей і документів?
		4. Чи входить до компетенції слідчого судді надання такого дозволу потерпілому? 
		5. Чи підлягає рішення слідчого судді про надання такого дозволу апеляційному оскарженню?
		На нашу думку, ці питання становлять виключну правову проблему, для вирішення якої та з метою забезпечення розвитку права й формування єдиної правозастосовчої практики колегія суддів дійшла висновку про необхідність передати кримінальне провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду. 
		Виходячи з наведеного та керуючись статтями 434-1, 434-2 КПК України, Верховний Суд
		постановив:
		Передати кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 05 лютого 2018 року про відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 січня 2018 року про надання (забезпечення) потерпілій ОСОБА_6 дозволу на тимчасовий доступ до документів з можливістю отримання їх копій на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі ч. 5 ст. 434-1 КПК.
		Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		ОСОБА_1  ОСОБА_2  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...