Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 805/4199/16-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 13.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 13.12.2019.
Дата набрання законної сили: 20.11.2019
Номер судового провадження: 11-850апп19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		20 листопада 2019 року
		м. Київ
		Справа № 805/4199/16-а
		Провадження № 11-850апп19
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача Золотнікова О. С.,
		суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Яновської О. Г.
		розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сайрус ЛТД» (далі - ТОВ «Сайрус ЛТД», ТОВ відповідно) на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року (судді Сіваченко І. В., Шишов О. О., Чебанов О. О.) у справі № 805/4199/16-а за позовом ТОВ «Сайрус ЛТД» до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (далі - Відділ примусового виконання рішень), треті особи: ТОВ «Волеум індастріз», ТОВ «Нові енергозберігаючі технології», про звільнення з-під арештумайна та
		ВСТАНОВИЛА:
		Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
		1.   У листопаді 2016 року ТОВ «Сайрус ЛТД» звернулося до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просило звільнити з-під арешту нерухоме майно шляхом визнання протиправними дій в. о. начальника Відділу примусового виконання рішеньШмакова Р. В. з винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14 червня 2016 року ВП № 51422731 та визнання незаконною вказаної постанови, а саме нежиле приміщення - комплекс з реєстраційним номером 49887548214 за адресою: Миколаївська обл., Братський р-н, смт Братське, вул. Промислова, 4, якийскладається з таких частин: адміністративний корпус (літера «А-2») загальною площею 310,5 кв. м; склад сировини (літера «Б-1») загальною площею 480,1 кв. м; пункт прийому сировини (силосний цех) (літера «Б-1»); склад (літера «В-1») загальною площею 1219,6 кв. м; сушильня (літера «Г-1») загальною площею 27,4 кв. м; сушильня (літера «Д-1») загальною площею 26,1 кв. м; цех виготовлення рідких дріжджів (склад) (літера «Є-1») загальною площею 125,5 кв. м; гараж (літера «З-1») загальною площею 24,9 кв. м; баня (літера «И-1») загальною площею 50,9 кв. м; сарай (майстерня) (літера «К-1») загальною площею 13,3 кв. м; майстерня (літера «Л-1») загальною площею 130,5 кв. м; гараж (літера «М-1») загальною площею 66,6 кв. м; олійнопресовий цех (літера «Н-1») загальною площею 911,2 кв. м; контрольно-пропускний пункт (літера «О-2») загальною площею 87,1 кв. м; автомобільні ваги (літера «О-1»); склад (літера «Р-1») загальною площею 49,2 кв. м; склад (літера «С-1») загальною площею 17,7 кв. м; склад (літера «Т-1») загальною площею 42,4 кв. м; сарай (літера «У-1») загальною площею 118,6 кв. м; склад (літера «Х-1») загальною площею 751,4 кв. м; гараж (літера «Е-1») загальною площею 137,4 кв. м; майстерня (літера «Ю-1») загальною площею 66,1 кв. м; вбиральня (літера «Ж-1»); вбиральня (літера «Ф-1»); навіс (літера «Щ-1»); трансформаторна (літера «Я-1»); огорожа (номер 1-9); млин (літера «А'-2») загальною площею 422,4 кв. м; склад (літера «Б'-2») загальною площею 122,7 кв. м; сарай (літера «В'-1») загальною площею 13,5 кв. м; операторська (літера «Г'-1») загальною площею 97 кв. м; склад (літера «Д'-1») загальною площею 144,1 кв. м; склад (літера «Є'-1») загальною площею 173,6 кв. м; склад (літера «Ж'-1») загальною площею 17 кв. м; склад (літера «З'-1») загальною площею 42,7 кв. м; маслоцех (літера «И'-2») загальною площею 248,7 кв. м; склад відходів (літера «К'-1») загальною площею 66,5 кв. м; котельня (літера «Л'-1») загальною площею 24,2 кв. м; навіс (літера «М'-1»); огорожа (номер 1); споруда (номер 2-4); замощення (номер І, ІІ); склад олії (номер 10); насосна (номер 11); споруда (димова труба) (номер 12); пожежний резервуар (номер 13); насосна (номер 14); пожежний резервуар (номер 15); свердловина водозабірна (номер 16); свердловина водозабірна (номер 17); котельня (літера «Р''-1») загальною площею 230,6 кв. м; цех грануляції лушпиння (літера «С''-1») загальною площею 246,9 кв. м; бункер лушпиння (номер 18); бункер лушпиння (зберігання насіння) (номер 19); бункер лушпиння (номер 20); норійна вежа (номер 21); сушарка (номер 22) (далі - спірне нерухоме майно). 
		2.   Позов мотивовано тим, що 29 грудня 2015 між ТОВ «Нові енергозберігаючі технології» та ТОВ «Селект груп» було укладено договір іпотеки на спірне нерухоме майно з метою забезпечення належного виконання основного зобов`язання (договору поставки, укладеного між цими ж сторонами). 
		3.   12 липня 2016 між ТОВ «Нові енергозберігаючі технології», ТОВ «Селект груп» та ТОВ «Сайрус ЛТД» укладений договір відступлення права вимоги за договором іпотеки, за яким цедент (ТОВ «Селект груп») відступив належне йому право вимоги цесіонарію (ТОВ «Сайрус ЛТД»), а цесіонарій прийняв усі права вимоги за договором іпотеки, що був укладений між цедентом і ТОВ «Нові енергозберігаючі технології». Отже, позивач набув усіх прав вимоги іпотекодержателя за договором іпотеки, в тому числі право звернення стягнення на предмет іпотеки.
		4.   01 листопада 2016 року позивачу стало відомо, що його право щодо звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки порушено, оскільки 14 червня 2016 року відповідач постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 51422731 наклав арешт на все належне ТОВ «Нові енергозберігаючі технології »майно, яке є предметом іпотеки за договором іпотеки. 
		5.   Посилаючись на частину першу статті 575 Цивільного кодексу України, статтю 54 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIІ «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIІ), статті 3, 36, 37 Закону України від 05 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку» (далі - Закон № 898-IV), позивач просив задовольнити заявлені ним позовні вимоги.
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		6.   Донецький окружний адміністративний суд постановою від 11 квітня 2017 року позов задовольнив частково: визнав протиправною та скасував постанову Відділу примусового виконання рішень про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14 червня 2016 року ВП № 51422731 в частині накладення арешту на спірне нерухоме майно; звільнив з-під арешту вказане нерухоме майно. У задоволенні позову в іншій частині суд відмовив.
		7.   Донецький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13 червня 2017 року постанову суду першої інстанції скасував та закрив провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
		8.   Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що незгода скаржника з певними діями (бездіяльністю) державного виконавця у виконавчому провадженні, відкритому за виконавчим документом, виданим господарським судом щодо виконання ухваленого ним же судового рішення, не може бути предметом розгляду за правилами КАС України та підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
		Короткий зміст та обґрунтування наведених у касаційній скарзі вимог
		9.   Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, ТОВ «Сайрус ЛТД» у касаційній скарзі зазначило, що вважає ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду незаконною, постановленою з порушенням норм матеріального та процесуального права.
		10.        На думку скаржника, суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що ТОВ «Сайрус ЛТД» не було стороною або третьою особою у справі № 909/203/16, яка розглядалась у Господарському суді Івано-Франківської області, відтак для позивача закон не встановлює іншого порядку судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності відповідача, ніж це передбачено приписами статті 181 КАС України.
		11.        На підставі викладеного скаржник просить скасувати ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 рокута залишити в силі постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року.
		Позиція інших учасників справи
		12.        На час розгляду справи відповідач і треті особо відзивів на касаційну скаргу не надіслали.
		Рух касаційної скарги
		13.        Суддя Вищого адміністративного суду України ухвалою від 10 липня 2017 року відкрив касаційне провадження в цій справі.
		14.        15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким КАС України викладено в новій редакції.
		15.        Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції цього Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		16.        У лютому 2018 року цю справу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
		17.        Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 04 липня 2019 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини шостої статті 346 КАС України, а саме у зв`язку з оскарженням учасником справи судового рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
		18.        Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 11 вересня 2019 року прийняла та призначила цю справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників з огляду на практику Європейського суду з прав людини про доцільність розгляду справи на основі письмових доказів у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Аксен проти Німеччини», заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Варела Ассаліно проти Португалії», заява № 64336/01).
		Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
		19.        29 грудня 2015 року між ТОВ «Нові енергозберігаючі технології» (іпотекодавець) і ТОВ «Селект груп» (іпотекодержатель) було укладено договір іпотеки № 1/28122015 на спірне нерухоме майно з вартістю предмета іпотеки 32 136 610,33 грн.
		20.        За вказаним договором іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання основного зобов`язання за договором поставки від 15 грудня 2015 року № 1-15122015 із загальною вартістю товару в розмірі 47 500 000 грн передав, а іпотекодержатель прийняв в іпотеку на умовах, визначених у цьому договорі, предмет іпотеки.
		21.        12 липня 2016 між ТОВ «Селект груп» (цедент), ТОВ «Сайрус ЛТД» (цесіонарій) та ТОВ «Нові енергозберігаючі технології» (боржник) було укладено договір відступлення права вимоги за договором іпотеки № 1/28122015.
		22.        Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 вказаного договору цедент відступає належне йому право вимоги цесіонарію, а цесіонарій приймає всі права вимоги за договором іпотеки від 29 грудня 2015 року № 1/28122015, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бородіною О. В. 29 грудня 2015 року за реєстровим номером 4101, що був укладений у м. Києві між цедентом (іпотекодержателем) та боржником (іпотекодавцем).
		23.        Згідно з підпунктом 1.3 пункту 1, підпунктом 4.2 пункту 4 цього договору предмет іпотеки передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями та складовими частинами. У разі здійснення будь-яких поліпшень предмета іпотеки (в тому числі реконструкції, надбудови чи прибудови), право іпотеки за цим договором поширюється на все майно, яке утворилось унаслідок здійснення таких поліпшень.
		24.        За підпунктом 2.3 пункту 2 договору відступлення права вимоги з моменту відступлення права вимоги цесіонарій заміщує цедента у всіх правовідносинах, які склалися між цедентом і боржником за договором іпотеки.
		25.        Господарський суд Івано-Франківської області рішенням від 14 квітня 2016 року у справі № 909/203/16 задовольнив позов ТОВ «Волеум індастріз» до ТОВ «Іст агро трейдінг», ТОВ «Нові енергозберігаючі технології», ТОВ «Агросервіс ПВП» про визнання укладеним договору поруки та стягнення коштів у сумі 5 794 895,34 грн: визнав укладеним договір поруки б/н від 17 грудня 2014 року між ТОВ «Волеум індастріз» і ТОВ «Нові енергозберігаючі технології»; стягнув солідарно з ТОВ «Іст агро трейдінг», ТОВ «Нові енергозберігаючі технології», ТОВ «Агросервіс ПВП» кошти в сумі 5 794 895,34 грн.
		26.        06 червня 2016 року Господарський суд Івано-Франківської області видав наказ № 538 про примусове виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 14 квітня 2016 року у справі № 909/203/16.
		27.        Постановою в. о. начальника Відділу примусового виконання рішеньвідкрито виконавче провадження від 14 червня 2016 року ВП № 51422731 з примусового виконання наказу № 538, виданого 06 червня 2016 року Господарським судом Івано-Франківської області.
		28.        Постановою в. о. начальника Відділу примусового виконання рішеньпро арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14 червня 2016 року ВП № 51422731 накладено арешт на все майно, що належить боржнику ТОВ «Нові енергозберігаючі технології», у межах суми звернення стягнення 5 881 818,77 грн та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику ТОВ «Нові енергозберігаючі технології».
		29.        Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 14 червня 2016 року за номером запису про обтяження 14961543 накладено арешт на все нерухоме майно ТОВ «Нові енергозберігаючі технології» на підставі постанови Відділу примусового виконання рішень про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14 червня 2016 року ВП № 51422731.
		30.        Постановою в. о. начальника Відділу примусового виконання рішеньвід 03 серпня 2016 року про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження приєднано виконавче провадження № 51422731 з примусового виконання наказу № 538, виданого 06 червня 2016 року Господарським судом Івано-Франківської області, до зведеного виконавчого провадження № 51849233, яке веде Відділ примусового виконання рішень.
		31.        Вважаючи, що оскаржуваними діями та рішеннями Відділу примусового виконання рішень порушено його права іпотекодержателя, позивач звернувся до суду із цим позовом.
		ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
		32.        Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		33.        Згідно із частиною другою статті 2 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
		34.        На підставі пункту 7 частини першої статті 3 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
		35.        Згідно із частиною другою статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
		36.        Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
		37.        Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
		38.        Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
		39.        Віднесення судового спору до тієї чи іншої юрисдикції залежить від сукупності умов, за яких справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства. Такими умовами, зокрема, є: суб`єктний склад сторін, предмет спору та характер спірних правовідносин. Крім того, такою умовою може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в порядку якого розглядається визначена категорія справ.
		40.        На час відкриття виконавчого провадження № 51422731 був чинним Закон України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-XIV), статтею 1 якого визначалося, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		41.        Частинами першою та другою статті 17 Закону № 606-XIV визначено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів.
		42.        Арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (частини перша та друга статті 57 Закону № 606-XIV).
		43.        Відповідно до частини четвертої вказаної статті постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
		44.        Згідно із частиною четвертою статті 82 Закону № 606-XIV рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
		45.        На момент звернення позивача до суду набрав чинності Закон № 1404-VIII згідно із частиною першою статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
		46.        Згідно із частиною першою статті 1212 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду; далі - ГПК України) скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.
		47.        ГПК України в редакції, чинній на час перегляду справи Великою Палатою Верховного Суду, також установлює, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (стаття 339, частина перша статті 340 цього Кодексу відповідно).
		48.        Натомість частиною першою статті 181 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) було передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
		49.        Указана норма узгоджується із частиною першою статті 287 КАС України в редакції, чинній на час перегляду справи Великою Палатою Верховного Суду.
		50.        Як установили суди попередніх інстанцій, рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 14 квітня 2016 року у справі № 909/203/16 задоволено позов ТОВ «Волеум індастріз» до ТОВ «Іст агро трейдінг», ТОВ «Нові енергозберігаючі технології», ТОВ «Агросервіс ПВП» про визнання укладеним договору поруки та стягнення коштів: визнано укладеним договір поруки б/н від 17 грудня 2014 року між ТОВ «Волеум індастріз» та ТОВ «Нові енергозберігаючі технології»; стягнуто солідарно з ТОВ «Іст агро трейдінг», ТОВ «Нові енергозберігаючі технології», ТОВ «Агросервіс ПВП» кошти в сумі 5 794 895,34 грн.
		51.        06 червня 2016 року Господарський суд Івано-Франківської області видав наказ № 538 про примусове виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 14 квітня 2016 року у справі № 909/203/16.
		52.        Після надходження на виконання наказу господарського суду державний виконавець починає діяти як публічна посадова особа органу державної влади, реалізовує надані йому законом специфічні владні повноваження з виконання судового рішення.
		53.        Разом із цим згідно із частинами шостою та сьомою статті 3 Закону № 898-IV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.
		54.        Частинами другою та третьою статті 12 Закону України від 18 листопада 2003 року № 1255-IV «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначено, що реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є нечинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких установлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом.
		55.        Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України, частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець повинен здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом, повинен вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
		56.        Такі приписи не обмежують його повноважень на здійснення виконавчих дій, але водночас зобов`язують використовувати свої правомочності таким чином, щоб не порушувати права чи законні інтереси, зокрема, юридичних осіб.
		57.        Коли суд господарської юрисдикції ухвалив рішення в межах предмета спору, а державний виконавець на стадії виконання цього рішення використав свої повноваження, як-то наклав арешт на майно боржника, оголосив обмеження на його відчуження і таким чином порушив право чи пріоритет на це майно третьої особи (особи, яка не була стороною чи учасником провадження у господарському суді і не є стягувачем чи боржником у виконавчому провадженні), то є підстави презюмувати, що в такому правовому відношенні державний виконавець діє як публічна посадова особа, здійснює насамперед публічно-владні, обов`язкові, нерідко забезпечувані примусом управлінські функції. У цьому разі державний виконавець набуває статусу посадової особи - суб`єкта владних повноважень.
		58.        Якщо суб`єкт владних повноважень порушує право чи законні інтереси, зокрема, юридичної особи, що спричиняє спір саме у сфері публічно-правових відносин, така юридична особа вправі звернутися до суду адміністративної юрисдикції й очікувати судового захисту від цього суду, позаяк саме цей суд є тим судом, юрисдикція якого поширюється на справи в публічно-правових спорах юридичної особи із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішення, дій чи бездіяльності.
		59.        Беручи до уваги наведені правові норми у контексті вирішення питання юрисдикційної належності позову ТОВ «Сайрус ЛТД», яке не було стороною у виконавчому провадженні № 51422731, щодо оскарження постанови державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції адміністративних судів.
		60.        Відповідний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 826/14603/17 (провадження № 11-514апп19).
		61.        З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає, що висновки суду апеляційної інстанції про непоширення юрисдикції адміністративного суду на цей спір ґрунтуються на помилковому застосуванні норм права.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		62.        За нормами частини третьої статті 3 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		63.        Згідно із частиною першою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
		64.        Оскільки суд апеляційної інстанції постановив судове рішення з порушенням норм процесуального права, яке до того ж перешкоджає подальшому провадженню у справі, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду
		ПОСТАНОВИЛА:
		1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сайрус ЛТД» задовольнити частково.
		2. Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року скасувати, а справу направити до Першого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                                 О. С. Золотніков
		Судді:                                      Н. О. Антонюк                                                       В. С. Князєв
		                                                 Т. О. Анцупова                                                       Л. М. Лобойко
		                                                 С. В. Бакуліна                                                        Н. П. Лященко
		                                                 В. В. Британчук                                                         О. Б. Прокопенко
		                                                 Ю. Л. Власов                                                               В. В. Пророк
		                                                 М. І. Гриців                                                              Л. І. Рогач
		                                                 Д. А. Гудима                                                               О. М. Ситнік
		                                                 Ж. М. Єленіна                                                          О. С. Ткачук
		                                                 О. Р. Кібенко                                                               О. Г. Яновська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...