Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1.380.2019.004360 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 13.12.2019. Зареєстровано: 15.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 16.12.2019.
Дата набрання законної сили: 30.07.2020
Результат оскарження 30.07.2020 Восьмий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: 380.01.1.380.2019.004360

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		справа №1.380.2019.004360
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		 
		05 грудня 2019 року
		 
		Львівський окружний адміністративний суд у складі:
		Головуючого-судді Сподарик Н.І.,
		за участю секретаря судового засідання Карпи А.В.,
		представника позивача  Злепко К.І., 
		представника відповідача Палій М.В. ,
		розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства "ЛПП Україна" акціонерного товариства "ЛПП" до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
		ВСТАНОВИВ:
		На розгляд до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява дочірнього підприємства "ЛПП Україна" акціонерного товариства "ЛПП" до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22 травня 2019 року № 0004784816.
		Ухвалою суду від 30.08.2019 вказану позовну заяву було залишено без руху, а позивачу надано строк для усунення недоліків. На виконання вимог зазначеної ухвали суду позивач усунув недоліки позовної заяви.
		Ухвалою суду від 17.09.2019 року відкрито загальне позовне провадження у справі.
		04.10.19 за вх. № 35864 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, позовні вимоги заперечив.
		15.10.2010 за вх. № 37285 від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
		Ухвалою суду від 05.11.2019  закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким на підставі абзацу 3 пункту 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12 червня 1995 року №436/95 (далі - Указ №436/95) до нього застосовано штрафні санкції, є протиправним, а контролюючий орган дійшов необґрунтованих висновків про порушення позивачем законодавства у сфері обігу готівки, оскільки  16.05.2017 в КОРО № 3000031993Р/6 в розділі 2 Обліку руху готівки та сум розрахунків КОРО на сторінці 47 внесено запис про оприбуткування готівкових коштів в сумі 23 574,00 грн. Зазначив, що як вбачається із запису сторінки 47 КОРО, було допущено технічну помилку (описку) в записі у другій колонці (номер Z-звіту) замість 01165 було зазначено 165, що являється позначенням номеру Z-звіту та жодним чином не впливає на правильність вказаних сум грошових коштів та оприбуткування готівки в касі. Також, усі номери Z-звіту, які вказані у другій колонці на сторінці 47 КОРО зазначені послідовно, що підтверджує запис 16.05.2017 як таким, що був здійснений.  В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
		Відповідач заперечує позовні вимоги з підстав викладених в письмовому відзиві від 04.10.19 за вх. № 35864. Представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позову ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП» в повному обсязі зазначає, податкове повідомлення рішення від 22 травня 2019 року № 0004784816 є правомірне. Оскільки, у підприємства у день одержання готівкових коштів відсутній облік готівки у повній сумі фактичних надходжень в книзі обліку розрахункових операцій № 3000031993 р/6 на підставі фіскального звітного чеку, Z звіт № 01165 від 16.05.2017 на загальну суму виторгу 23 574,00 грн. Ця обставина свідчить про порушення підприємством п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні та є підставою для застосування штрафних санкцій в п'ятикратному розмірі від суми несвоєчасно оприбуткованих коштів на підставі абзацу 3 статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки». Зазначив, що  долучені до матеріалів справи касовий ордер, прибутковий та видатковий ордер не надавались контролюючому органу до перевірки і з тих підстав просить суд відмовити в задоволенні позову. В судовому засіданні представник відповідача підтримав позицію викладену у письмовому відзиві та просив відмовити у задоволенні позовних вимог
		Дослідивши доводи позову, зібрані у справі докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
		Дочірнє підприємство «ЛПП Україна» акціонерного товариства «ЛПП» (далі -ДП «ЛПП Україна» AT «ЛПП») (ЄДРПОУ 32435513) здійснює торговельну діяльність  одягом та супутніми товарами у магазині торгової марки - SINSAY» (далі - магазин), розміщеному у торговельно-розважальному центрі «King Cross -Lopolis», що знаходиться за адресою: Львівська обл., Пустомитівський район, с. Сокільники, я. Стрийська, 30.
		На підставі наказу Офісу ВПП ДФС від 11.04.2019 № 801 та направлень від 15.04.2019№ 115, 116, проведена фактична перевірка магазину, за адресою: Львівська обл., Пустомитівський р-н, с.Сокільники, вул. Стрийська, буд. 30, діяльність у якому здійснює ДП «ЛПП Україна» AT «ЛПП» (ЄДРПОУ 32435513) з питань дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, за період діяльності з 15.04.2016 по дату закінчення перевірки.
		За результатами перевірки складено акт перевірки від 24.04.2019 № 94/28-10-48- 16-РРО/32435513 за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог за регулювання обігу готівки , наявності торгових патентів і ліцензій, яким встановлено відсутність обліку готівки (у день одержання готівкових коштів) у повній сумі фактичних надходжень в книзі обліку розрахункових операцій № 3000031993 р/6 на підставі фіскального звітного чеку, Z звіт № 01165 від 16.05.2017 на загальну суму виторгу 23 574,00 грн.
		В акті перевірки зазначено порушення вимог пункту 2.6 статті 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, зареєстрованого в Мінюсті України 13.01.2005 за № 40/10320.
		08 травня 2019 року ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП» надіслало на адресу Львівського управління Офісу великих платників податків ДФС заперечення на акт, в якому зазначило, що готівкові суми за 16 травня 2017 року були в повному обсязі внесені та оприбутковані в Книзі обліку розрахункових операцій (далі, - КОРО), що підтверджується копією 41 та 47 сторінки КОРО, а допущена при внесенні запису до КОРО технічна помилка, жодним чином не вплинула на процес оприбуткування грошей в касі, отже вимоги п. 2.6. глави 2 Положення № 637 не порушені.
		29 травня 2019 року позивач отримав рішення від 20.05.2019 про розгляд його заперечення Львівським управлінням Офісу великих платників податків ДФС, в якому зазначалося, що відображені в акті висновки є правомірними, а заперечення позивача є необгрунтованими.
		22.05.2019 відповідач виніс податкове повідомлення-рішення № 0004784816, яким застосовано  суму штрафних фінансових санкцій (штрафів) у розмірі 85 070,00 (вісімдесят п'ять тисяч сімдесят гривень 00 копійок) гривень, яка розрахована відповідно до абз. 3 статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з врегулювання обігу готівки». 
		Не погоджуючись з даним податковим повідомленням-рішенням від 22 травня 2019 року № 0004784816 ДП «ЛПП Україна» AT «ЛПП» оскаржило його в адміністративному порядку у встановлені законом строки.
		Рішенням Державної Фіскальної Служби від 03 липня 2019 року № 30306/6/99-99-11-06-01-15 продовжено строк розгляду скарги до 12 серпня 2019 року включно.
		15 серпня 2019 року ДП «ЛПП Україна» AT «ЛПП» отримало рішення ДФС № 38701/6/99-99-11-06-0125 від 11 серпня 2019 року про результати розгляду скарги, яким ППР залишено без змін, а скаргу ДП «ЛПП Україна» AT «ЛПП» без задоволення .
		Позивач  вважає, що податкове повідомлення-рішення № 0004784816 від 22 травня 2019 року є протиправним, незаконним, необгрунтованим та підлягає скасуванню з наведених нижче підстав.
		Суд при вирішенні спору по суті,  виходить з наступного.
		Стаття 19 Конституції України  регламентує, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  та законами України.
		Відповідно до підпункт 20.1.4. п. 20.1. статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Главою 8 ПК України визначені види перевірок контролюючих органів та порядок їх проведення. Відповідно до пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи серед іншого мають право проводити фактичні перевірки; фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом  щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
		Отже, контролюючий орган наділений компетенцією здійснити фактичну перевірку підприємства з питань дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій.
		Станом на дату виникнення спірних правовідносин порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою було врегульовано Постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004, якою затверджено Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні (далі - Положення № 637).
		Відповідно до пункту 2.2 розділу 2 Положення № 637 підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку. Пунктом 7.15 розділу 7 Положення №637 встановлено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням РРО (РК), визначено в пункті 2.6 цього Положення.
		Згідно з пунктом 2.6 розділу 2 Положення № 637  уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. […]  У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).  […]  Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
		Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулює Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР (зі змінами та доповненнями, далі - Закон №265). Закон № 265 містить такі визначення застосованих у ньому термінів:
		- реєстратор розрахункових операцій - це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу;
		- книга обліку розрахункових операцій - це прошнурована і належним чином зареєстрована в органах доходів і зборів книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг);
		-  фіскальний звітний чек  - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій,  що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті;
		-  денний звіт  - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить  інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням.
		Відповідно до положень статті 3 Закону № 265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані :
		- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій;
		-  щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.
		Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» від 18.02.2002 № 199 (далі - Вимоги № 199) затвердив вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування. Відповідно до пункту 2 Вимог № 199, поняття «фіскальні функції», «фіскальна пам'ять», «розрахункові операції», «реєстратор розрахункових операцій», «фіскальний режим роботи», «фіскальний звітний чек», «денний звіт», «контрольна стрічка» вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР.
		Для цілей фіскальних вимог також використовуються такі поняття:
		-  Z-звіт - денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті реєстратора;
		- X-звіт - денний звіт без обнулення інформації в оперативній пам'яті;
		- зміна - період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту.
		Абзацом 3 пункту 11 Вимог №199 визначено, що реєстратор повинен забезпечити формування та друкування Z-звіту.
		Згідно з пунктом 13 Вимог № 199 формування Z-звіту повинно виконуватися у такій послідовності: - друкування фіскального звітного чека і занесення інформації до фіскальної пам'яті; - обнулення регістрів  денних підсумків  оперативної пам'яті; - друкування інформації, що підтверджує  обнулення регістрів денних підсумків  оперативної пам'яті та дійсність фіскального звітного чека.
		Пункт 14 Вимог містить такі норми:
		Чеки всіх звітів повинні містити такі загальні реквізити: - назву і адресу господарської одиниці; - індивідуальний номер платника, перед яким друкуються великі літери "ПН"; - фіскальний номер реєстратора, перед яким друкуються великі літери "ФН"; - заводський номер реєстратора; - логотип виробника.
		Згідно з пунктом 17 Вимог № 199  чек Z-звіту - фіскальний звітний чек повинен додатково містити такі дані (всі підсумки та суми обчислюються за зміну): - підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) за кожною ставкою ПДВ окремо; - літерні позначення та відповідні ставки ПДВ у відсотках, а також дати їх останнього занесення (якщо таке занесення проводилося у день друкування даного фіскального звітного чека); - суми ПДВ за кожною ставкою; - підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), продаж яких не підлягає обкладенню ПДВ; - загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) з розбивкою за формами оплати; - підсумок розрахункових операцій та суми ПДВ відповідно до абзаців другого, четвертого, п'ятого, шостого цього пункту за сумами коштів, виданих покупцям (споживачам послуг), якщо такий підсумок не дорівнює нулю; - суми готівки за операціями "службового внесення" та "службової видачі"; - кількість касових чеків (квитанцій), виданих за зміну, окремо за реалізованими товарами (наданими послугами) та виданими коштами; - номер, дату і час друкування фіскального звітного чека; - повідомлення про обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам'яті та дійсність фіскального звітного чека.
		Пункт 7 Вимог № 199 містить норму, згідно з якою усі режими роботи реєстратора повинні блокуватися, зокрема, у разі перевищення максимальної тривалості зміни.  В примітці Додатку до цих Вимог визначено, що підсумок розрахунків обчислюється  за зміну, максимальна тривалість якої не повинна перевищувати 24 години.
		Наказом Міністерства фінансів України № 547 від 14.06.2016 затверджено Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) та Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій.
		Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) для здійснення розрахункових операцій в готівковій та/або безготівковій формі. Цей Порядок містить визначення терміну  «зміна»- період роботи РРО від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту за період роботи одного касира.
		Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі та використовують розрахункові книжки та книги обліку розрахункових операцій. Пунктом 1 глави 1 розділу ІІ визначено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані зареєструвати книги обліку розрахункових операцій (далі - КОРО).
		Пунктом 6 глави 4 розділу ІІ Порядку передбачено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО передбачає, зокрема: - наявність КОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; - підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; -  щоденне виконання записів (у разі здійснення розрахункових операцій) про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.
		Аналіз наведених норм дозволяє зробити висновок, що фіскальний звітний чек - це денний звіт, котрий щодня друкується в кінці зміни з обнуленням інформації в оперативній пам'яті РРО та занесенням її (цієї інформації) до фіскальної пам'яті реєстратора. Денний звіт містить інформацію про денні підсумки всіх проведених через РРО розрахункових операцій та щодня підклеюється до КОРО, а інформація цього звіту використовується для заповнення розділу 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків» КОРО. Оскільки календарний день (доба) налічує 24 години, то зміна (період використання РРО від обнулення оперативної пам'яті до друку фіскального звітного чеку в кінці зміни) не може перевищувати 24 годин, тому у випадку перевищення цього параметру робота РРО автоматично блокується. Отже, при щоденному використанні РРО фіскальний звітний чек друкується щодня після закінчення робочої зміни, але не пізніше 24:00 цього дня (тобто до 00:00 наступного дня).
		Оцінюючи правові підстави для застосування контролюючим органом до ДП «ЛПП» штрафних санкцій в сумі 85070,00 грн., яка розрахована відповідно до абз. 3 статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з врегулювання обігу готівки». 
		Так, абзацом 3 частини першої статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» №       436/95 від 12.06.1995 (зі змінами та доповненнями, в редакції Указу Президента України №802/2001 від 07.09.2001; далі - Указ № 436/95) встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, серед іншого - за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
		Відтак у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та відображення на їх підставі готівки у КОРО. Невиконання будь-якої із цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абзац 3 статті 1 Указу №436/95).
		Аналогічна правова позиція вже неодноразово була висловлена Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 17 грудня 2018 року у справі № 810/3811/17. 
		Судом встановлено, що посадовими особами контролюючого органу  проведена фактична перевірка магазину, за адресою: Львівська обл., Пустомитівський р-н, с.Сокільники, вул. Стрийська, буд. 30, діяльність у якому здійснює ДП «ЛПП Україна» AT «ЛПП» (ЄДРПОУ 32435513) з питань дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, за період діяльності з 15.04.2016 по дату закінчення перевірки.
		За наслідками перевірки складено акт перевірки від 24.04.2019 № 94/28-10-48- 16-РРО/32435513 за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог за регулювання обігу готівки , наявності торгових патентів і ліцензій, яким встановлено відсутність обліку готівки (у день одержання готівкових коштів) у повній сумі фактичних надходжень в книзі обліку розрахункових операцій № 3000031993 р/6 на підставі фіскального звітного чеку, Z звіт № 01165 від 16.05.2017 на загальну суму виторгу 23 574,00 грн.
		В акті перевірки зазначено порушення вимог пункту 2.6 статті 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, зареєстрованого в Мінюсті України 13.01.2005 за № 40/10320.
		На підставі акта перевірки 22.05.2019 відповідач виніс податкове повідомлення-рішення № 0004784816, яким застосовано  суму штрафних фінансових санкцій (штрафів) у розмірі 85 070 (вісімдесят п'ять тисяч сімдесят гривень 00 копійок) гривень, яка розрахована відповідно до абз. 3 статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з врегулювання обігу готівки». 
		При цьому передумовою викладених в акті перевірки висновків була та обставина,  16.05.2017 в КОРО №3000031993Р/6 в розділі 2 Обліку руху готівки та сум розрахунків КОРО на сторінці 47 внесено запис про оприбуткування готівкових коштів в сумі 23 574,00 (двадцять три тисячі п'ятсот сімдесят чотири гривні 00 копійок) гривень ( а.с. 33). Як вбачається з запису сторінки 47 КОРО, було допущено технічну помилку (описку) в записі у другій колонці (номер Z-звіту) замість 01165 було зазначено 0165, що являється позначенням номеру Z-звіту та жодним чином не впливає на правильність вказаних сум грошових коштів та оприбуткування готівки в касі. Також, усі номери Z-звіту, які вказані у другому стовбці на сторінці 47 КОРО зазначені послідовно, що підтверджує запис 16.05.2017 як таким, що був здійснений.
		Проте  суд не погоджується з таким висновком контролюючого органу, оскільки останній не встановив невідповідність інформації, що була відображена в  розділі 2 Обліку руху готівки та сум розрахунків КОРО на сторінці 47, даним фіскального звітного чеку від 16.05.2016 року№ звіту 01165.
		Саме ж лише те, що посадовою особою суб'єкта господарювання при заповненні графи «номер Z-звіту» замість 01165 було зазначено 0165, не  може свідчить про недотримання ним сукупності  дій при оприбуткуванні готівки та бути підставою для застосування санкцій на підставі  статті  1 Указу №436/95.
		Судом встановлено, що спірна сума готівки проведена позивачем через зареєстрований та опломбований у встановленому законом  порядку РРО відповідно до вимог  Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що підтверджується фіскальним чеком на відповідну суму до книги КОРО .
		Суд приходить до переконання, про відсутність підстав для застосування до позивача оспорюваної суми штрафних (фінансових) санкцій на підставі пункту 1  Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», оскільки встановлено, що працівниками позивача були допущені технічні помилки при внесені записів в книгу КОРО, які не вплинули на оприбуткування отриманих сум та внесення їх в банк.
		Дана позиція узгоджується з позицією Верховного суду у справі № 826/10037/16 від 13.02.2019.
		Як вбачається із долучених до матеріалів справи договору про інкасацію коштів (додатку до договору), видаткових касових ордерів за 16.05.2017, Z-звіту, суд приходить до переконання, що з даних доказів можна дійти висновку про необгрунтованість застосування штрафної санкції до підприємства, так як дані кошти оприбутковані, податки сплачені, і інформація винесена у звіт Z  і книгу КОРО.
		Суд на підставі статей 6 та 242 КАС України при вирішенні цієї справи та прийнятті рішення зобов'язаний керуватися принципом верховенства права, який застосовується з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
		Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
		Прийняття контролюючим органом рішення про застосування до юридичної особи штрафу в розумінні статті 1 Першого протоколу до ЄКПЛ є втручанням у її право мирно володіти своїм майном (коштами), тому суд зобов'язаний перевірити виправданість цього втручання.
		Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини втручання держави в права особи, гарантовані статтею 1 Першого протоколу, допустиме лише тоді, коли воно є законним та переслідує легітимну мету в суспільних інтересах. Таке втручання не становитиме порушення державою своїх зобов'язань за ЄКПЛ, якщо буде забезпечено справедливу рівновагу між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав особи. Іншими словами, «справедлива рівновага» буде досягнута, якщо втручання держави є пропорційним та на особу не буде покладено надмірний індивідуальний тягар.
		Як зазначено у п. 33 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Сєрков проти України» (заява № 39766/05), що набуло статусу остаточного 07.10.2011):
		«   Перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання державного органу в мирне володіння майном повинно бути законним. Так, друге речення пункту 1 передбачає, що позбавлення власності можливе тільки «на умовах, передбачених законом», а пункт 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з основоположних принципів демократичного суспільства, притаманне всім статтям Конвенції. …»
		Положення ч.1  ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України  передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Згідно з ч.1  ст.77  Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених  ст.78 вказаного Кодексу.
		Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, з врахуванням вимог чинного податкового законодавства України, суд дійшов висновку, що суб'єкт владних повноважень, прийнявши оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 22.05.2019 № 0004784816, не дотримався принципу верховенства права та передбачених  статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України  принципів, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
		Судові витрати, відповідно до  ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Офісу великих платників податків ДФС.
		 
		Керуючись ст.ст.14,  72- 77,  139,  241- 247,  250- 251,  255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		                                                    
		ВИРІШИВ :
		   Адміністративний позов дочірнього підприємства "ЛПП Україна" акціонерного товариства "ЛПП" до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- задоволити повністю.
		Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22 травня 2019 року № 0004784816.
		Стягнути з Офісу великих платників податків ДФС (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська,11г, ЄДРПОУ 39440996) за рахунок бюджетних асигнувань на користь дочірнього підприємства "ЛПП Україна" акціонерного товариства "ЛПП" (81200, Львівська обл., м. Перемишляни, вул. Міжгірська, 1 ;  ідентифікаційний номер 32435513) судовий збір в сумі 1921 грн.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293,     295 - 297 КАС України.
		 
		 
		 
		 
		Суддя                                                                     Сподарик Н.І.
		 
		Повний текст рішення складено  та підписано 13 грудня 2019 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...