Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 447/334/18 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 13.12.2019. Зареєстровано: 15.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 16.12.2019.
Дата набрання законної сили: 12.12.2019
Номер судового провадження: 22-ц/811/2503/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 447/334/18                    Головуючий у 1 інстанції: Карбовнік В.Р. 
		Провадження № 22-ц/811/2503/19                Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А. 
		Провадження №22-ц/811/2880/18
		Категорія:76
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		12 грудня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
		судді-доповідача: Левика Я.А.,
		суддів: Струс Л.Б., Шандри М.М.
		розглянувши впорядку письмовогопровадження безповідомлення учасниківсправи умісті Львовіцивільну справу за апеляційними скаргами  ОСОБА_1 на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 08 листопада 2018 року та додаткове рішення цього ж суду в складі судді Карбовніка І.М. від 10 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного вищого навчального закладу «Новороздільський політехнічний коледж» про визнання незаконними та скасування наказів та ін., -
		в с т а н о в и л а :
		   рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 08 листопада 2018 року в позові  ОСОБА_1 до Державного вищого навчального закладу "Новороздільський політехнічний коледж" про визнання незаконним та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії  відмовлено.
		   Додатковим рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 10 червня 2019 року в уточненому позові ОСОБА_1 до Державного вищого навчального закладу "Новороздільський політехнічний коледж" про визнання незаконним та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу  відмовлено.
		Вказані рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 8 листопада 2018 року та додаткове рішення цього ж суду від 10 червня 2019 року оскаржив позивач ОСОБА_1 .
		В апеляційній скарзі на рішення суду просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовну заяву в повному обсязі. Вважає, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що чинне трудове законодавство не передбачає зміну істотних умов праці без попереднього повідомлення за два місяці, а відтак наказ від 02.01.2018р. «Про поділ окладу заступника директора» грубо порушує трудові права позивача та ч. 3 ст. 32 КЗпП України, оскільки позивач не надавав згоди на переведення на 0,5 ставки заступника з навчальної роботи. Вказує на те, що про попередження від 30.10.2017 року з нібито його незгодою на зайняття посади, він дізнався лише з відзиву відповідача. Також, зазначає, що видання наказу відповідача від 02.01.2018р. «Про поділ окладу заступника директора» слугувало підставою для звернення позивача до Головного управління держпраці у Львівській області із заявою від 09.01.2018р. та за результатами перевірки була складена довідка про стан дотримання законодавства про працю від 18.01.2018 року №16ЛВ у якій встановлені факти порушення відповідачем законодавства про працю. Вказує на те, що прийняття наказу від 02.01.2018 р. №1/к «Про поділ окладу заступника директора» є також незаконним і з точки зору дотримання відповідачем вимог ч.3 ст. 32 КЗпП України, оскільки 02.01.2018 року є днем закінчення двохмісячного строку, що унеможливлює прийняття будь-якого наказу в дану календарну дату на виконання попередження про зміну істотних умов праці від 30.10.2017 року. Вказує на те, що не був повідомлений про зміну діючих умов праці в сторону погіршення, а відтак зміна розміру заробітної плати для нього є незаконною, що дає підстави вимагати нарахування заробітної плати з 01.01.2018 року з розрахунку повної тарифної ставки заступника директора з навчальної роботи. Крім цього, звертає увагу на те, що суд взяв до розгляду уточнену позовну заяву, відповідні копії були надані іншим учасникам процесу та надано час для підготовки відзивів та розгляд справи здійснювався з врахуванням уточненого позову. Зазначає, що у разі відмови в долучені та розгляді уточненої позовної заяви він би мав можливість з дотриманням процесуальних строків звернутися з ще одним позовом до суду для оскарження наказу про звільнення. 
		В апеляційній скарзі на додаткове рішення просить скасувати додаткове рішення та ухвалити нове рішення яким: визнати незаконним та скасувати Накази Державного вищого навчального закладу «Новороздільський політехнічний коледж» від 02.01.2018р. №1/к «Про поділ окладу заступника директора» та від 23.01.2018р. №14/к «Про скасування попередження від 30.10.2017 року щодо посади заступника директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_1 »; зобов`язати Державний вищий навчальний заклад «Новороздільський політехнічний коледж» здійснювати нарахування та виплату заробітної плати ОСОБА_1 з 01.01.2018р. з розрахунку повної тарифної ставки за посадою заступника директора з навчальної роботи; визнати незаконним та скасувати Наказ Державного вищого навчального закладу «Новороздільський політехнічний коледж» від 10.05.2018р. №50/к «Про звільнення з посади заступника директора з навчальної роботи ОСОБА_1 »; поновити ОСОБА_1 на посаді заступника директора з навчальної роботи в Державному вищому навчальному закладі «Новороздільський політехнічний коледж» з 11.05.2018р. та стягнути з Державного вищого навчального закладу «Новороздільський політехнічний коледж» середній заробіток за час вимушеного прогулу; вирішити питання про відшкодування на користь ОСОБА_1 понесених ним судових витрат для звернення до суду у спосіб визначений ст. 141 ЦПК України. Вказує, що додаткове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що в додатковому рішенні відсутні будь-які мотиви його прийняття визначені ч.4 ст. 265 ЦПК України, що свідчить про невиконання вимог місцевим судом та про незаконність ддаткового рішення. Крім того вказує, що його могли звільнити за пунктом 6 статті 36 КЗпП України 08.05.2018р. згідно повідомлення від 07.03.2018р., що дає підстави стверджувати про незаконність звільнення його 10.05.2018р. оскільки це суперечить самому попередженню, яким встановлено строк у два місяці. Пропуск строку про зміну істотних умов праці для звільнення є імперативною підставою для нового повідомлення за два місця до зміни істотних умов праці. Зазначає, що його незаконно було звільнено з посади заступника директора, а тому вважає, що він має право на виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу за даною посадою. 
		Відповідно до ст. 368, ч.2 ст. 369 ЦПК України, розгляд справи проводився без повідомлення учасників справи.
		Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи учасників справи в межах мотивів позовної заяви, уточнених позовних заяв, відповіді на позовну заяву, відповіді на відзив, відзиву на уточнену позовну заяву, відповіді на відзив, апеляційних скарг, відзивів на них, відповідей на відзив, а також інших письмових заяв та пояснень учасників справи у судах обох інстанцій, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення з таких підстав.
		Із змісту оскаржуваного рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 8 листопада 2018 року, вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ч.1 ст. 12, ч.1 ст. 8, ч.3 ст. 49 ЦПК України, п.3 та 4 ст. 32, п.6 ст. 36, п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України, Постанову Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» та відмовляючи в задоволенні позову,  виходив з того, що у відповідача відбулися зміни в організації виробництва та праці, а саме виведення з штатного розпису однієї штатної одиниці заступника керівника у зв`язку з зменшенням кількості студентів (менше 300 осіб). Згідно з наказом відповідача від 27 жовтня 2017 року № 12/к та приведення штатного розпису відповідача у відповідність із Типовими штатними нормативами ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації. 30 жовтня 2017 року ОСОБА_1 було вручено попередження про те, що у зв`язку із скороченням посади заступника директора коледжу з 01 січня 2018 року штатна одиниця заступника директора коледжу з навчальної роботи буде замінена одиницею заступника директора з навчально-виховної роботи і цю посаду пропонувалося обійняти позивачу. Станом на 02 січня 2018 року у відповідача виникло право розірвати з позивачем трудовий договір на підставі п. 1. ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Однак відповідач з урахування рішення профспілкового комітету та прохання студентської ради прийняв рішення зберегти трудові відносини з позивачем із зміненими істотними умовами праці (встановлення неповного робочого часу). Заява ОСОБА_1 від 02 січня 2018 року про згоду з пропозицією, викладеною у попередженні надійшла до відповідача вже після прийняття ним наказу від 02 січня 2018 року № 1/к про поділ посади заступника директора коледжу на 0,5 окладу посади заступника директора з навчальної роботи, залишивши її за ОСОБА_1 і на 0,5 окладу заступника директора з виховної роботи за ОСОБА_2 . Позивач своїми діями фактично дав згоду на продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці. Зокрема, на виконання наказу №1/к від 02.01.2018р. і ОСОБА_1 і ОСОБА_2 особисто складенні графіки виходу на роботу заступника директора коледжу, який працює на 0,5 ставки, згідно яких і позивач ОСОБА_1 і ОСОБА_2 дотримуються графіку виходу на роботу в дні і години тижня вказані в графіках на підставі чого ведеться табель обліку робочого часу, згідно з яким проводиться нарахування заробітної плати. Вимога про визнання незаконними та скасування наказу відповідача від 23 січня 2018 року "Про скасування попередження від 30 жовтня 2017 року щодо посади заступника директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_3 " є необгрунтованою, у зв`язку з тим, що позивач виразив своє волевиявлення про незгоду із пропозицією і по спливу двохмісяців цепопередження небуло реалізованета втратилоюридичну силу.11червня 2018року позивачемподано суду"Уточненупозовну заявупро визнаннянезаконним таскасування наказів,поновлення напосаді тазобов`язаннядо вчиненнядій",однак частиною3ст.49ЦПК Українипередбачено,що одночасназміна іпредмета,і підставпозову недопускається.При цьомусуд зазначив,що процесуальнимзаконом непередбачено правапозивача наподання заяв(клопотань)про "доповнення"або "уточнення"позовних вимог,або заявлення"додаткових"позовних вимогі вданому випадкусуд нерозглядає посуті "Уточненупозовну заявупро визнаннянезаконним таскасування наказів,поновлення напосаді тазобов`язаннядо вчиненнядій",подану 11червня 2018року.Враховуючи викладене,суд прийшовдо висновку,що взадоволенні позовунеобхідно відмовити. 
		Із змісту оскаржуваного додаткового рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 10.06.2019р. вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема на ч.2 ст. 247, ст. 270 ЦПК України та ухвалюючи додаткове рішення, виходив з того, що з ухваленого судом рішення вбачається, що в ньому не зазначено про вирішення питання уточненого позову в частині визнання незаконним та скасування наказів Державного вищого навчального закладу "Новороздільський політехнічний коледж" від 10.05.2018 року № 50/к "Про звільнення з посади заступника директора з навчальної роботи ОСОБА_1 "; поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника директора з навчальної роботи в Державному вищому навчальному закладі "Новороздільський політехнічний коледж" від 11.05.2018 року; стягнення з Державного вищого навчального закладу "Новороздільський політехнічний коледж" середнього заробітку за час вимушеного прогулу, тому суд вважав за необхідне ухвалити додаткове рішення з цього питання.
		Колегія суддів вважає, що висновки суду обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону, не відповідають, обставини, які суд вважав встановленими  не доведені, судом допущено неповноту з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а тому рішення суду та додаткове рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового.
		8.02.2018р. ОСОБА_1 звернувся в суду позовом до Державного ВНЗ «Новороздільський політехнічний коледж», у якому просив:
		- визнати незаконним та скасувати накази Державного вищого навчального закладу «Новороздільський політехнічний коледж» від 02.01.2018р. №1/к «Про поділ окладу заступника директора» та від 23.01.2018р. №14/к «Про скасування попередження від 30.10.2017 року щодо посади заступника директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_1 »;
		- зобов`язати Державний вищий навчальний заклад «Новороздільський політехнічний коледж» здійснювати нарахування та виплату заробітної плати ОСОБА_1 з 01.01.2018р. з розрахунку повної тарифної ставки за посадою заступника директора з навчальної роботи.
		11.06.2018року ОСОБА_1 подано досуду уточненупозовну заяву,у якійвін просив:
		- визнати незаконними та скасування накази Державного вищого навчального закладу «Новороздільський політехнічний коледж» від 02.01.2018р. №1/к «Про поділ окладу заступника директора» та від 23.01.2018р. №14/к «Про скасування попередження від 30.10.2017 року щодо посади заступника директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_1 »;
		- зобов`язати Державний вищий навчальний заклад «Новороздільський політехнічний коледж» здійснювати нарахування та виплату заробітної плати ОСОБА_1 з 01.01.2018р. з розрахунку повної тарифної ставки за посадою заступника директора з навчальної роботи;
		- визнати незаконним та скасувати наказ Державного вищого навчального закладу «Новороздільський політехнічний коледж» від 10.05.2018 року №50/к «Про звільнення з посади заступника директора з навчальної роботи ОСОБА_1 »;
		- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника директора з навчальної роботи в Державному вищому навчальному закладі «Новороздільський політехнічний коледж» з 11.05.2018р.;
		- стягнути з Державного вищого навчального закладу «Новороздільський політехнічний коледж» середній заробіток за час вимушеного прогулу.
		В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що він працює заступником директора з навчальної роботи в Державному вищому навчальному закладі «Новороздільський політехнічний коледж». У зв`язку із зменшенням середньорічного контингентустудентів,які навчаютьсяна деннійі заочнійформі бувприйнятий наказв Державномувищому навчальномузакладі «Новороздільськийполітехнічний коледж»від 27жовтня 2018р.№12/к«Про змінив штатномурозписі» згідноякого унавчальному закладіпередбачалась лишеодна штатнапосада заступникадиректора. 30 жовтня він отримав від директора коледжуповідомлення у письмовому вигляді, про зміни у штатному розписі, які передбачають посаду тільки одного заступника директора, яку йому запропоновано обійняти з 01.01.2018р. на повну ставку. 02.01.2018р. він подав директору заяву про згоду обійняти запропоновану йому посаду заступника керівника на повну ставку. Цього ж дня йому дали ознайомитись із наказом відповідача від 02.01.2018р. №1/к «Про поділ окладу заступника директора», згідно якого поділено посаду заступника директора коледжу, яка залишається, на 0,5 окладу посади заступника з навчальної роботи, залишивши її за ОСОБА_1 , і на 0,5 окладу посади заступника директора коледжу з виховної роботи, залишивши її за ОСОБА_2 . Вважає, що даний наказ грубо порушує його трудові права та не відповідає вимогам чинного трудового законодавства. Чинне трудове законодавство не передбачає зміну істотних умов праці без попереднього повідомлення за два місяці, а відтак даний наказ грубо порушує його трудові права та ч. 3 ст. 32 КЗпП України оскільки він не надавав згоди на переведення на 0,5 ставки заступника з навчальної роботи. Підставою для прийняття наказу Відповідача від 02.01.2018р. №1/к «Про поділ окладу заступника директора» є в тому числі і звернення студентської Ради коледжу (протокол №4 від 19.12.2017р.). У відповідності до даного звернення студентської Ради коледжу студенти вирішили просити директора коледжу поділити посаду заступника директора на 0,5 ставки для ОСОБА_4 і на 0,5 ставки для ОСОБА_5 , залишивши за ними їх попередні функціональні обов`язки. Дане рішення не носить імперативного характеру, а відтак не є обов`язковим для директора відповідача. Крім того, наказом від 23.01.2018р. №14/к скасовано попередження від 30.10.2017 року надане ОСОБА_1 з пропозицією обійняти посаду заступника директора з навчально-виховної роботи. У зв`язку з прийняттям наказу відповідача від 02.01.2018р. №1/к «Про поділ окладу заступника директора» з 01.01.2018р. йому здійснюється виплата заробітної плати за новими умовами, тобто за 0,5 посадового окладу заступника директора з навчальної роботи у сумі 2335,10 грн. Він звертався з приводу зазначених порушень відповідача до Головного управління держпраці у Львівській області з заявою від 09.01.2018р. За результатами перевірки була складена довідка про стан дотримання законодавства про працю від 18 січня 2018р. за №16ЛВ у якій встановлені факти порушення відповідачем законодавства про працю, у зв`язку з чим просив позов задоволити.
		11.06.2018року позивачемподано уточненупозовну заяву,згідно якоївбачається,що наказомвід 10.05.2018р.№50/к«Про звільненняз посадизаступника директораз навчальноїроботи ОСОБА_1 »його з10.05.2018року звільненоз посадизаступника директораз навчальноїроботи згідноп.6ст.36КЗпП України,залишивши йогона посадівикладача електро-технічнихдисциплін зтарифікацією увідповідності донаказу директораколеджу за№128/нвід 31.08.2017року тавиплаченовихідну допомогу у розмірі середнього місячного заробітку згідно ст. 44 КЗпП України. Підставою для видання даного наказу слугувало попередження про зміну істотних змін умов праці від 07.03.2018 року, посадова інструкція заступника директора з навчальної роботи. З даним наказом його ознайомили 23.05.2018р. Згідно попередження про зміну істотних умов праці від 07.03.2018р. йому надали для ознайомлення посадову інструкцію заступника директора в новій редакції, яка передбачає в тому числі і виконання обов`язків завідувача навчально-виробничої практики. Фактично за однією посадою на 0,5 посадового окладу йому запропоновано виконувати посадові обов`язки за двома посадами без встановлення відповідної надбавки за складність та напруженість в роботі, яка передбачена Постановою Кабінету Міністрів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002р. №1298., у зв`язку з чим просив поновити його на посаді заступника директора з навчальної роботи в Державному вищому навчальному закладі «Новороздільський політехнічний коледж» з 11.05.2018р. та стягнути з Державного вищого навчального закладу «Новороздільський політехнічний коледж» середній заробіток за час вимушеного прогулу.
		Згідно ст.32КЗпП України,переведення наіншу роботуна томуж підприємстві,в установі,організації,а такожпереведення нароботу наінше підприємство,в установу,організацію абов іншумісцевість,хоча бразом зпідприємством,установою,організацією,допускається тількиза згодоюпрацівника,за виняткомвипадків,передбачених устатті 33цього Кодексута вінших випадках,передбачених законодавством. Невважається переведеннямна іншуроботу іне потребуєзгоди працівникапереміщення йогона томуж підприємстві,в установі,організації наінше робочемісце,в іншийструктурний підрозділу тійже місцевості,доручення роботина іншомумеханізмі абоагрегаті умежах спеціальності,кваліфікації чипосади,обумовленої трудовимдоговором.Власник абоуповноважений ниморган немає правапереміщати працівникана роботу,протипоказану йомуза станомздоров`я. У зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повиненбути повідомленийне пізнішеніж задва місяці.  Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється запунктом 6 статті 36цього Кодексу. Переведення прокурорів відбувається з урахуванням особливостей, визначених законом, що регулює їхній статус.
		За ст. 36 КЗпП України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), підставами припинення трудового договору є:
		1) угода сторін;
		2) закінчення строку (пункти 2і3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення;
		3) призов або вступ працівника або власника - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно дочастин третьої та четвертоїстатті 119 цього Кодексу;
		4) розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38,39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40,41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45);
		5) переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду;
		6) відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці;
		7) набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи;
		7-1) укладення трудового договору (контракту), всупереч вимогамЗакону України"Про запобігання корупції", встановленим для осіб, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом року з дня її припинення;
		7-2) з підстав, передбаченихЗаконом України "Про очищення влади";
		8) підстави, передбачені контрактом;
		9) підстави, передбачені іншими законами.
		У випадках, передбачених пунктами 7 і 7-1частини першої цієї статті, особа підлягає звільненню з посади у триденний строк з дня отримання органом державної влади, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили, а у випадку, передбаченому пунктом 7-2,особа підлягаєзвільненню зпосади упорядку,визначеному ЗакономУкраїни "Проочищення влади". Зміна підпорядкованостіпідприємства,установи,організації неприпиняє діїтрудового договору. У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).
		Також п.10ПостановиПленуму Верховного Суду України від 6листопада 1992року №9«Про практикурозгляду судамитрудових спорів» передбачено,що припиненнятрудового договоруза п.6ст.36КЗпП привідмові працівникавід продовженняроботи зізміненими істотнимиумовами праціможе бутивизнане обґрунтованим,якщо змінаістотних умовпраці припровадженні роботиза тієюж спеціальністю,кваліфікацією чипосадою викликаназмінами ворганізації виробництваі праці(раціоналізацієюробочих місць,введенням новихформ організаціїпраці,у томучислі перехідна бригаднуформу організаціїпраці,і,навпаки,впровадженням передовихметодів,технологій тощо). Відмовапрацівника укластиконтракт можебути підставоюдля припиненнятрудового договоруза п.6ст.36КЗпП утому разі,коли відповіднодо законодавстватака форматрудового договорудля даногопрацівника булаобов`язкова. Утих випадках,коли підставидля змінизазначених умовбули,але працівник,який відмовивсявід продовженняроботи,не бувпопереджений за2місяці проїх змінуабо звільненийдо закінченняцього строкупісля попередження,суд відповіднозмінює датузвільнення. Встановивши при розгляді справи про поновлення на роботі особи, звільненої за п.3 чи п.4 ст.40 КЗпП, що підставою розірвання трудового договору стала відмова працівника від продовження роботи у зв`язку зі зміною істотних умов праці, викликаною змінами в організації виробництва і праці, і працівник не згоден працювати в нових умовах, суд вправі зі своєї ініціативи змінити формулювання причин звільнення на п.6 ст.36 КЗпП. При цьому слід мати на увазі, що відмова працівника від продовження роботи у зв`язку зі зниженням розряду або посадового окладу на підставі ч.2 ст.98 і ст.99 КЗпП (за грубе порушення робітником технологічної дисципліни та інші серйозні порушення, які спричинили погіршення якості продукції, або за результатами атестації службовців), а також відмова працівника без поважних причин від виконання трудових обов`язків у зв`язку зі змінами в установленому порядку норм праці (ст.86 КЗпП) є порушенням трудової дисципліни, у зв`язку з чим у цих випадках правила п.6 ст.36 КЗпП не застосовуються.
		Як вбачається із матеріалів справи та сторонами не оспорено та не спростовано,  у відповідача Державного вищого навчального закладу «Новороздільський політехнічний коледж» відбулися зміни в організації виробництва та праці, зокрема, виведення з штатного розпису однієї штатної одиниці  «заступника керівника», у зв`язку з зменшенням кількості студентів (менше 300 осіб). Вказане було регламентовано у відповідача наказом від 27 жовтня 2017 року № 12/к та приведення штатного розпису відповідача у відповідність із Типовими штатними нормативами ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації, що були затверджені наказом Міністерства освіти і науки України №60 від 23.01.2014 року.
		30 жовтня 2017 року ОСОБА_1 було вручено попередження про те, що у зв`язку із скороченням посади заступника директора коледжу з 1 січня 2018 року штатна одиниця заступника директора коледжу з навчальної роботи буде замінена одиницею заступника директора з навчально-виховної роботи і цю посаду пропонувалося обійняти позивачу.
		Відповідно останній день попередження припав на суботу 30.12.2017 року, що був вихідним та відповідно переноситься на перший робочий день, а саме 2.01.2018 року, який слід вважати останнім днем попередження ОСОБА_1 про переведення за його згодою на запропоновану посаду або звільнення.
		Зважаючи на те, що цього дня ОСОБА_1 подано згоду на переведення, попередня його незгода із таким переведенням слід вважати втратила чинність, відповідно він повинен був бути переведеним на нову посаду на повну ставку. Зміна думки позивача з «незгоди» на «згоду» із запропонованою посадою в межах строку попередження слід вважати не заборонена законом, який у даному випаду слід вважати і передбачає досить тривалий час (два місяці) для роздумів, зважування працівника і прийняття рішення щодо своїх подальших дій у трудовій діяльності.
		Враховуючи, що позивача без двомісячного, передбаченого законом строку попередження (у випадку зміни істотних умов праці, що мало місце у даному випаду), відсутності його згоди щодо цього  переведено на 0,5 ставки на посаду заступника директора з начальної роботи з 2.01.2018 року, таке переведення та винесений у зв`язку з цим наказ від 02.01.2018 року «Про поділ окладу заступника директора коледжу» слід вважати незаконним та такий скасувати з виплатою позивачу заробітної плати за попередньою посадою, однак, враховуючи, що 26.03.2018 року, ОСОБА_1 надано згоду на переведення на 0,5 окладу посади заступника директора з навчальної роботи, такий перерахунок слід здійснити по 26.03.2018 року.
		А з 26.03.2018 року ОСОБА_1 слід вважати переведено на 0,5 посадового окладу заступника директора з навчальної роботи у відповідності до вимог закону за його згодою та такого переведення ні позивач, ані відповідач не оспорювали.
		Зважаючи на вказане, позов у цій частині вимог підлягав до часткового задоволення та безпідставно був відхилений судом першої інстанції. 
		Що ж стосується вимоги про скасування наказу №14/к від 23 січня 2018 року «Про скасування попередження від 30.10.2017 року щодо посади заступника директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_1 », то така теж підлягала до задоволення, оскільки чинним законодавством не передбачено можливості скасування попередження про зміну істотних умов праці та відповідачем не наведено матеріально-правових підстав винесення такого наказу.
		Окремо, що стосується вимог про визнання незаконним та скасування наказу Державного вищого навчального закладу «Новороздільський політехнічний коледж» від 10.05.2018 року №50/к «Про звільнення з посади заступника директора з навчальної роботи ОСОБА_1 », поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника директора з навчальної роботи в Державному вищому навчальному закладі «Новороздільський політехнічний коледж» з 11.05.2018р. та стягнення з Державного вищого навчального закладу «Новороздільський політехнічний коледж» середній заробіток за час вимушеного прогулу, то такі не слід вважати обґрунтованими.
		Як вбачається з матеріалів справи та визнано сторонами, 07.03.2018 року ОСОБА_1 було попереджено про зміну істотних умов праці, а саме про покладення на нього як заступника директора з навчальної роботи посадових обов`язків, які виконував за посадою завідувач навчально-виробничими практиками та неможливість збереження його колишніх істотних умов праці.
		Відповідно до вказаного, а також вимог закону, які наведені вище, після спливу двохмісячного терміну, працівник, у випадку незгоди на зміну істотних умов праці, може бути звільнений. Вказане може відбутися і не виключно у день наступний після завершення двохмісячного терміну оскільки законодавець передбачає не виключно двомісячний термін, а строк, який не є меншим ніж два місяці, тому працівник за відсутності його згоди на зміну істотних умов праці може бути звільнений у будь-який інший день після спливу не менш як двомісячного строку.
		Зважаючи на те, що ОСОБА_1 до 10.05.2018 року згоди на зміну істотних умов праці не надав, відповідно слід вважати відмовився від подальшого виконання трудових обов`язків із зміненими істотними умовами праці, відповідач, починаючи з 7.05.2018 року і в подальшому, у тому числі і 10.05.2018 року мав право звільнити ОСОБА_1 з займаної посади за п.6 ст. 36 КЗпП, що і було зроблено відповідачем та слід вважати відповідає вимогам закону.
		Тлумачення ж вказаних норм позивачем слід вважати помилковим, а вимоги про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відповідно безпідставними.
		Зважаючи на вказане рішення та додаткове рішення в частині вирішення цих вимог підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні цих вимог, оскільки судом першої інстанції по суті жодних мотивів щодо відхилення цих позовних вимог з аналізом доводів сторін наведено не було.
		Враховуючи вказане доводи апеляційних скарг, слід вважати частково обґрунтованими та такі слід задовольнити частково.
		Відповідно оскаржувані рішення суду слід скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким позов слід задовольнити частково, визнавши незаконними та скасувавши наказ Державного вищого навчального закладу «Новороздільський політехнічний коледж» №1/к від 02.01.2018р. «Про поділ окладу заступника директора коледжу» в частині, що стосується позивача, а саме в частині залишення за ОСОБА_1 0,5 окладу посади заступника з навчальної роботи та наказ Державного вищого навчального закладу «Новороздільський політехнічний коледж» №14/к від 23.01.2018 року «Про скасування попередження від 30.10.2017 рокущодопосадизаступника директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_1 » та зобов`язавши відповідача здійснити перерахунок та виплату заробітної плати ОСОБА_1 з 01.01.2018р. по 26.03.2018р. з розрахунку повної тарифної ставки за посадою заступника директора з навчальної роботи.
		В задоволенні решти позову слід відмовити.
		Щодо доводів відповідача з приводу того, що уточнений позов не підлягав розгляду, то слід вказати, що такий був прийнятий до розгляду судом першої інстанції з приводу такого сторонами надано свої пояснення на підтримання та заперечення, зокрема, і відповідачем подано відзив та судом ухвал з приводу його повернення, неприйняття, залишення без розгляду, тощо прийнято не було, відповідно такий слід було розглянути по суті із прийняттям відповідного рішення.
		Відповідно до задоволених вимог позову слід стягнути судовий збір.
		Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -
		п о с т а н о в и л а :
		апеляційні скарги  ОСОБА_1  задовольнити частково.
		Рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 08 листопада 2018 року та додаткове рішення цього ж суду від 10 червня 2019 року  скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким позов  ОСОБА_1 до Державного вищого навчального закладу «Новороздільський політехнічний коледж» про визнання незаконними та скасування наказів та ін.  задовольнити частково.
		Наказ Державного вищого навчального закладу «Новороздільський політехнічний коледж» №1/к від 02.01.2018р. «Про поділ окладу заступника директора коледжу» в частині залишення за ОСОБА_1 0,5 окладу посади заступника з навчальної роботи  визнати незаконним та скасувати.
		Наказ Державного вищого навчального закладу «Новороздільський політехнічний коледж» №14/к від 23.01.2018 року «Про скасування попередження від 30.10.2017 року щодо посади заступника директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_1 »  визнати незаконним та скасувати.
		Зобов`язати Державний вищий навчальний заклад «Новороздільський політехнічний коледж» здійснити перерахунок та виплату заробітної плати ОСОБА_1 з 01.01.2018р. по 26.03.2018р. з розрахунку повної тарифної ставки за посадою заступника директора з навчальної роботи.
		В задоволенні решти позову  відмовити.
		Стягнути з Державного вищого навчального закладу «Новороздільський політехнічний коледж» в користь ОСОБА_1 704,80 грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 2114,40грн. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.
		Стягнути з вищого навчальногозакладу «Новороздільськийполітехнічний коледж»704,80грн. судового збору в дохід держави за розгляд справи судом першої інстанції.
		Реквізити для стягнення судового збору в дохід держави: 
		Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106
		Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
		Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
		Код банку отримувача (МФО): 899998
		Рахунок отримувача: UA798999980000031211256026001
		Код класифікації доходів бюджету: 22030106
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду.
		 
		Повний текст постанови складено 12 грудня 2019 року.
		 
		   Головуючий :          Я.А. Левик
		 
		    Судді:          Л.Б. Струс
		 
		                                           М.М. Шандра

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...