Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/11542/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Незаконне заволодіння транпортним засобом.
Надіслано для оприлюднення: 13.12.2019. Зареєстровано: 15.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 16.12.2019.
Дата набрання законної сили: 20.01.2020
Результат оскарження 20.01.2020 Апеляційний суд міста Києва: повернуто скаргу
Номер судового провадження: 1-кп/759/1061/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019100080002954

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ун. № 759/11542/19 пр. № 1-кп/759/1061/19 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		13 грудня 2019 року м. Київ
		Святошинський районний суд м. Києва в складі: 
		головуючого - судді ОСОБА_1 ; 
		при секретарі - ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням
		ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Умань Черкаської області, українець, гр-н України, освіта середня, не одружений, має на утриманні неповнолітню дитину 2004 р.н., офіційно не працює, зареєстрований в АДРЕСА_1 , проживає: АДРЕСА_2 , судимий: 08 червня 2005 року Немировським районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185 КК України на 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке відбув; 11 листопада 2016 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 289 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке відбув; 03 березня 2017 року Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 289 КК України на 5 років 2 місяці позбавлення волі, яке відбув; 31 жовтня 2018 року Солом`янським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 289, ст. 70 КК України на 6 років 1 місяць позбавлення волі з конфіскацією майна, яке відбув 05 грудня 2018 року,
		у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263 та ч. 2 ст. 289 КК України, -
		сторони: прокурори ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , обвинувачений ОСОБА_7 , захисник ОСОБА_8 , інші учасники провадження  потерпілі: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
		В С Т А Н О В И В:
		24 травня 2019 року ОСОБА_7 , маючи судимості за незаконне заволодіння транспортними засобами, вчинив повторне незаконне заволодіння транспортним засобом за таких обставин.
		У травні 2019 року ОСОБА_7 , проходячи по вул. Ак. Булаховського у м. Києві, помітив навпроти будинку № 2/1 припаркований автомобіль «ВАЗ-21140» д.н.з. НОМЕР_1 , що належить потерпілому ОСОБА_12 , яким вирішив незаконно заволодіти. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_7 24 травня 2019 року попросив свого знайомого ОСОБА_13 допомогти відбуксирувати вказаний автомобіль, не повідомляючи йому про свої злочинні наміри. Цього ж дня, близько 20 год. 00 хв., ОСОБА_14 на своєму автомобілі «ДЕУ» іноземної реєстрації НОМЕР_2 привіз ОСОБА_15 до будинку АДРЕСА_3 , де той у відсутність ОСОБА_13 за допомогою заздалегідь приготовлених ножиць зламав замок дверей і проник до салону автомобіля «ВАЗ-21140» д.н.з. НОМЕР_1 . Після цього необізнаний із дійсними намірами ОСОБА_16 . ОСОБА_14 , керуючи своїм автомобілем «ДЕУ» та застосовуючи гнучке зчеплення, відбуксирував автомобіль «ВАЗ-21140» д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_7 , до будинку № 72 по вул. Ватутіна в м. Києві. У подальшому, маючи змогу розпоряджатись викраденим автомобілем на власний розсуд, ОСОБА_7 25 травня 2019 року з метою його переховування замінив державний номерний знак на ньому « НОМЕР_1 » на заздалегідь підготовлений інший  « НОМЕР_3 », після чого керуючи цим автомобілем прибув за місцем своєї реєстрації до будинку АДРЕСА_1 , де 27 травня 2019 року цей автомобіль під час санкціонованого судом обшуку було виявлено та вилучено.
		Позиція сторони захисту за вказаним епізодом.
		Допитаний судом обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні повторного незаконного заволодіння транспортним засобом  автомобілем «ВАЗ-21140» д.н.з. НОМЕР_1 визнав у повному обсязі, щиро покаявся і показав, що дійсно побачивши на вул. Ак. Булаховського у м. Києв навпроти будинку № 2/1 (стоянка) припаркований автомобіль «ВАЗ-21140» д.н.з. НОМЕР_1 , вирішив ним незаконно заволодіти, його належність ОСОБА_12 не оспорював. Реалізуючи свій злочинний умисел, 24 травня 2019 року він попросив свого знайомого ОСОБА_13 допомогти відбуксирувати вказаний автомобіль. Цього ж дня, близько 20 год. 00 хв., після телефонних дзвінків ОСОБА_14 на своєму автомобілі «ДЕУ» іноземної реєстрації НОМЕР_2 привіз його, обвинуваченого, до будинку АДРЕСА_3 , де той у відсутність ОСОБА_13 за допомогою заздалегідь приготовлених ножиць зламав замок дверей і проник до салону автомобіля «ВАЗ-21140» д.н.з. НОМЕР_1 . Цей автомобіль завести не вдалося, оскільки в ньому був відсутній акумулятор, тому на його прохання ОСОБА_14 , керуючи своїм автомобілем «ДЕУ» та застосовуючи гнучке зчеплення, відбуксирував автомобіль «ВАЗ-21140» д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого перебував він, ЦУРМАН, до будинку № 72 по вул. Ватутіна в м. Києві. У подальшому, маючи змогу розпоряджатись викраденим автомобілем на власний розсуд, він, ЦУРМАН, 25 травня 2019 року з метою його переховування замінив державний номерний знак на ньому « НОМЕР_1 » на « НОМЕР_3 », після чого керуючи цим автомобілем прибув за місцем своєї реєстрації до будинку АДРЕСА_1 , де 27 травня 2019 року цей автомобіль під час обшуку було виявлено та вилучено. Скарг на дії правоохоронців під час обшуку не мав, був затриманий і відразу визнав себе винуватим, сприяв слідству.
		Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів за вказаним епізодом.
		Крім показань обвинуваченого ЦУРМАНА його винуватість у повторному незаконному заволодінні вказаним автомобілем «ВАЗ-21140» д.н.з. НОМЕР_1 доведена й іншими доказами, щодо яких відсутні сумніви в належності, достовірності та допустимості, а у своєму взаємозв`язку є переконливими для таких висновків суду.
		Так, допитаний судом потерпілий ОСОБА_11  показав, що з обвинуваченим не знайомий, у вечорі 24 травня припаркував на стонці навпроти «Агрмату» по вул. Ак. Булаховського у м. Києві належний батькові автомобіль «ВАЗ-21140» д.н.з. НОМЕР_1 , яким користувався і який був непрацездатним через відсутність акумулятора. О 09 год. 45 хв. 26 травня 2019 року виявив відсутність вказаного автомобіля на паркувальному місці, у зв`язку викликав поліцію. Особа, яка могла протиправно заволодіти його автомобілем, йому не відома, очевидцем цих подій він не був. Пізніше в поліції йому повідомили, що його автомобіль знайшли в Черкаській області, після чого він впізнав його та прийняв на відповідальне зберігання. Претензій матеріального характеру до обвинуваченого не має.
		Згідно із заявою ОСОБА_17 від 26травня 2019року прозлочин (т. 1 а. 209-211), у період часу з 19 год. 00 хв. 24 травня по 09 год. 45 хв. 26 травня 2019 року невідома особа протиправно заволоділа належним йому автомобілем «ВАЗ-21140» д.н.з. НОМЕР_1 .
		Відсутність даного автомобіля за місцем його стоянки за адресою: м. Київ, навпроти будинку № 2/1 по вул. Ак. Булаховського з належною повнотою підтверджується даними досліджених судом протоколу оглядумісця подіївід 26травня 2019року з додаткамиу видіфото таблиць (т. 1 а. 212-217), копії свідоцтва про реєстрацію вказаного транспортного засобу, кузов НОМЕР_4 (т. 1 а. 218).
		Згідно з дослідженим судом протоколом оглядумісця подіївід 26травня 2019року за адресою: м. Київ, вул. Клавдієвська, 34 було виявлено та вилучено з розміщенням на території органу поліції автомобіль «ДЕУ» іноземної реєстрації НОМЕР_2 , який належить гр.-ну ОСОБА_18 (т. 1 а. 221-223).
		Згідно з дослідженим судом протоколом оглядумісця подіївід 26травня 2019року за адресою: м. Київ, пр-кт Перемоги, 109 гр-н ОСОБА_14 в добровільному порядку видав свій телефон «Xiomi» ІМЕІ … НОМЕР_5 та …6494 з номером абонента …71-55 (т. 1 а. 224-226).
		Згідно з протоколом огляду предмету (т. 1 а. 242-246) з належного ОСОБА_19 телефону «Xiomi» ІМЕІ … НОМЕР_5 та …6494 з номером абонента …71-55 протягом 24 та 25 травня 2019 року відбувалося не однократне з`єднання з абонентським номером …77-60.
		Згідно з даними протоколу санкціонованогосудом обшукувід 27травня 2019року за місцем проживання ОСОБА_15 за адресою: АДРЕСА_4 (т. 1 а. 231-241) за місце проживання обвинуваченого у присутності понятих було виявлено та вилучено: - автомобіль «ВАЗ-21140» д.н.з. НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_4 ; - мобільний телефон «Нокіа» ЕМЕІ …0046 з абонентським номером …77-60; - слюсарний ключ; - металеві ножиці; - чотири ключі до поворотного механізму; - сім ключів до замків запалювання, з них 2  до автомобіля «Фольксваген», 1  до автомобіля «Ауді», 1  до автомобіля «Форд», 1  до автомобіля «ВАЗ», 1 без маркування; - два пульти для керування сигналізацією автомобілів; - змиви з руля автомобіля «ВАЗ-21140» д.н.з. НОМЕР_1 та з інших місць, які окремо не досліджувалися; - водійські документи ОСОБА_15 на автомобіль «ВАЗ» НОМЕР_3 »; - посвідчення «ПРЕСА «АвтоФотоПродажа» на ім`я ОСОБА_20 .
		Відсутність відео запису цієї слідчої дії на оглянутому судом диску як додатку до вказаного протоколу (т. 1 а. 241) не впливає на допустимість результатів проведеного обшуку, які не оспорювалися обвинуваченим.
		Згідно з протоколом слідчого експерименту від 02 червня 2019 року (т. 2 а. 22-26) обвинувачений ОСОБА_7 у присутності понятих на місцевості за адресою: м. Київ, вул. Булаховського, 2/1 показав спосіб, яким він за допомогою гр-на ОСОБА_13 , який був за кермом свого автомобіля «ДЕУ» іноземної реєстрації НОМЕР_2 застосовуючи гнучке зчеплення відбуксирував автомобіль «ВАЗ-21140» д.н.з. НОМЕР_1 , який виявився без акумулятора і за кермом якого він, обвинувачений, перебував, до будинку № 72 по вул. Ватутіна в м. Києві.
		Обвинувачений ОСОБА_7 результати цього слідчого експерименту не оспорював і підтвердив їх достовірність.
		Як вбачається з дослідженого судом протоколу слідчого експерименту від 27 травня 2019 року (т. 2 а. 12-15), свідок ОСОБА_14 на місцевості за адресою: м. Київ, вул. Булаховського, 2/1 показав спосіб, яким він, керуючи своїм автомобілем «ДЕУ» іноземної реєстрації НОМЕР_2 застосовуючи гнучке зчеплення відбуксирував на прохання ОСОБА_15 автомобіль «ВАЗ-21140» д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_7 , до будинку № 72 по вул. Ватутіна в м. Києві.
		Водночас, в іншій частині дані, які містить згаданий протокол слідчого експерименту від 27 травня 2019 року та додаток до нього у виді диску (т. 2 а. 12-15), а так само досліджений судом інший протокол слідчогоексперименту від27травня 2019року тадодаток донього увиді диску (т. 2 а. 8-11) суд за даним епізодом в порядку ч. 1 ст. 89 КПК України і з підстав, передбачених ст. 86, ч. 1 ст. 93, ч. 4 ст. 95 КПК України, визнає недопустимим доказом, оскільки збирання доказів у вказаній частині відбулося з порушенням встановленого ч. 1 ст. 240 КПК України порядку, а саме, замість перевірки та уточнення відомостей, що мають значення для справи, шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів та випробувань тощо, слідчий обмежився фіксацією показань свідка на місцевості, отже ці протоколи у вказаній частині містять не результати проведених слідчих експериментів, а виключно показання слідчому свідка, якими суд не вправі обґрунтовувати судове рішення та на які не вправі взагалі посилатися. Оглянуті судом диски як додатки до вказаних протоків слідчих експериментів (т. 2 а. 11 та 16) виявилися пустими і запису слідчої дії не містять.
		За протоколом затримання обвинуваченого (т. 2 а. 18-21) останнє відбулося о 03 год. 57 хв. 27 травня 2019 року (а не 2018 року, як про це помилково вказано у протоколі).
		Всі наведені докази, які суд визнав допустимими повністю узгоджуються з показаннями обвинуваченого, а тому суд їх також разом з вказаними доказами кладе в основу свого вироку.
		За таких обставин, суд вважає доведеним в судовому засіданні поза розумним сумнівом те, що ОСОБА_7 24 травня 2019 року повторно незаконно заволодів транспортним засобом  автомобілем марки «ВАЗ-21140» д.н.з. НОМЕР_1 , який належить потерпілому ОСОБА_12 , а тому ці дії обвинуваченого кваліфікує за ч. 2ст. 289 КК України.
		Обвинувачення, яке не знайшло свого підтвердження за результатами судового розгляду.
		За обвинувальним актом ОСОБА_7 обвинувачується у тому, що у період часу з 24 по 29 травня 2019 року вчинив інші повторні незаконні заволодіння автомобілями, а також носив вогнепальну зброю та бойові припаси до неї без передбаченого законом дозволу.
		Зокрема,як вказанов обвинувальномуакті тапідтримано прокуроромв суді,у травні2019року ОСОБА_7 ,проходячи повул.Жолудєва ум.Києві,помітив навпротибудинку №1-Априпаркований автомобіль«ВАЗ-21099»д.н.з. НОМЕР_6 ,що належитьпотерпілому ОСОБА_21 ,яким вирішивнезаконно заволодіти.Реалізуючи свійзлочинний умисел, направлений на повторне незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_7 24 травня 2019 року близько 02 год. 00 хв. шляхом вільного доступу через відчинені передні ліві двері проник до салону автомобіля «ВАЗ-21099» д.н.з. НОМЕР_6 , перебуваючи в якому на водійському сидінні, зламав замок запалення та замкнувши контактну групу привів у дію двигун, після чого прибув на цьому автомобілі до будинку № 72 по вул. Ватутіна у м. Києві. У подальшому ОСОБА_7 з метою переховування викраденого ним автомобіля замінив державний номерний знак на ньому « НОМЕР_6 » на заздалегідь підготовлений інший, після чого, керуючи цим автомобілем, прибув до будинку № 7 по вул. Пархоменка в м. Христинівка Черкаської області, де розукомплектував вказаний автомобіль і здав на пункт прийому вторинної сировини, спричинивши потерпілому ОСОБА_21 матеріальну шкоду.
		Крім того, у травні 2019 року ОСОБА_7 , проходячи по пр-ту Л. Курбаса у м. Києві, помітив навпроти будинку № 9-Б припаркований автомобіль марки «ВАЗ-2101» д.н.з. НОМЕР_7 , яким на законних підставах з відома власника гр-ки ОСОБА_22 володів та розпоряджався ОСОБА_10 і яким ОСОБА_7 вирішив незаконно заволодіти. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_7 29 травня 2019 року близько 03 год. 20 хв. шляхом вільного доступу через відчинені передні ліві двері проник до салону автомобіля «ВАЗ-2101» д.н.з. НОМЕР_7 , перебуваючи в якому на водійському сидінні, зламав замок запалення та замкнувши контактну групу привів у дію двигун, після чого прибув на цьому автомобілі до будинку № 72 по вул. Ватутіна у м. Києві. У подальшому ОСОБА_7 з метою переховування викраденого ним автомобіля замінив державний номерний знак на ньому на заздалегідь підготовлений інший, після чого, керуючи цим автомобілем, прибув до будинку № 7 по вул. Пархоменка в м. Христинівка Черкаської області, де розукомплектував вказаний автомобіль і здав на пункт прийому вторинної сировини, спричинивши потерпілому ОСОБА_23 матеріальну шкоду.
		Крім того, ОСОБА_7 за невстановлених обставин придбав гладкоствольну вогнепальну зброю  пістолет моделі «EKOL Major» калібру 9 mm P.A.K. (а не P.A.K.Е., як помилково також вказано в обвинувальному акті) № НОМЕР_8 (а не МІ2, як помилково також вказано в обвинувальному акті), до якого були саморобним способом внесені конструктивні зміни, та два пістолетні патрони до нього калібру 9 mm Р.А. з маркуванням «СОВА П 9мм», споряджені кулею сферичної форми з еластичного гумоподібного матеріалу, які, перебуваючи за місцем свого помешкання - в квартирі АДРЕСА_5 , зберігав та носив при собі без передбаченого законом дозволу. 27 (а не 25, як про це помилково вказано в обвинувальному акті) травня 2019 року о 03 год. 57 хв., під час проведення працівниками поліції за вказаним місцем проживання ОСОБА_15 санкціонованого судом обшуку, в одній з кімнат квартири було виявлено та вилучено вказані пістолет моделі «EKOL Major» та пістолетні патрони з маркуванням «СОВА П 9мм».
		Як підсумовується в обвинувальному акті, вказані дії ОСОБА_15 щодо повторного незаконного заволодіння транспортних засобів  автомобілів «ВАЗ-21099» д.н.з. НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_21 та «ВАЗ-2101» д.н.з. НОМЕР_7 , який належить ОСОБА_23 , охоплюються ч. 2ст. 289 КК України, а його дії, пов`язані незаконним з носінням гладкоствольної вогнепальної зброї та патронів до неї  ч. 1 ст. 263 КК України.
		В обґрунтування винуватості ОСОБА_15 у вчиненні вказаних злочинів сторона обвинувачення подала докази, які були безпосередньо досліджені під час судового докази, які були безпосередньо досліджені під час судового розгляду і містилися в заявах потерпілих ПЕТРЕНКА та ЛАВРЕНЮКА про злочини, їх показаннях під час допиту в суді, у протоколах оглядів місця події, документах на викрадені автомобілі, протоколах слідчих експериментів за участю обвинуваченого, проведених обшуків за адресами: АДРЕСА_6 ; АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_4 , та протоколах оглядів вилучених при цьому предметів, висновку експерта Київського НДЕКЦ МВС України № 8-2/423 від 13 червня 2019 року.
		Позиція сторони захисту за вказаними епізодами.
		Обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні вказаних злочинів не визнав, пояснивши, що до заволодіння вказаними автомобілями, які належать потерпілим ОСОБА_21 та ОСОБА_23 , не причетний, обставини їх заволодіння йому не відомі, виявлені за місцем проживання пістолет та патрони до нього належать іншим особам, можливо його родича (батько та брат), які померли, і він їх навіть не торкався. Сторона захисту в цій частині обвинувачення вважає пред`явлене обвинувачення безпідставним і таким, що ґрунтується виключно на припущеннях.
		Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів за вказаними епізодами.
		Суд повно, всебічно та неупереджено дослідивши всі обставини даного провадження, об`єктивно та за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на такому дослідженні, оцінивши кожний поданий сторонами доказ за вказаними епізодами з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов таких висновків.
		Допитаний судом потерпілий ОСОБА_9  показав, що з обвинуваченим не знайомий, приблизно о 22 год. 20 квітня 2019 року після відвідування кладовища припаркував по вул. Жолудєва у м. Києві навпроти будинку № 1-А під вікном належний йому автомобіль «ВАЗ-21099» д.н.з. НОМЕР_6 , відсутність якого на паркувальному місці виявив о 07 год. наступного дня, тобто в день виборів Президента України, у зв`язку з чим невідкладно звернувся до поліції із заявою про угон. Особа, яка могла протиправно заволодіти його автомобілем, йому не відома, очевидцем цих подій він не був. 17 жовтня 2019 року по вул. Симиренко 2/19 він побачив з іншими державними номерами свій автомобіль і в цьому був впевнений, викликав поліцію. Авто впізнав за мітками на корпусі та глушником, який особисто ставив з іншого автомобіля. Поліція на місці дочекалася особу, яка назвалася власником цього автомобіля і повідомила, що приблизно місяців сім назад вона його придбала на Закарпатті, номери кузова співпадали з документами нового власника і були відмінні від його, потерпілого, автомобіля, тому ця ситуація нічим і не закінчилася, експертів довго чекали, вони не приїхали, всі розійшлися.
		Згідно із заявоюгр-на ОСОБА_24 від 21квітня 2019року прозлочин (т. 1 а. 144), у період часу з 22 год. 20 квітня по 07 год. 21 квітня 2019 року невідома особа протиправно заволоділа належним йому автомобілем «ВАЗ-21099» д.н.з. НОМЕР_6 , який був припаркований по вул. Жолудєва у м. Києві навпроти будинку № 1-А.
		Відсутність даного автомобіля за місцем його стоянки за вказаною адресою з належною повнотою підтверджується даними дослідженого судом протоколу оглядумісця подіївід 21квітня 2019року з додаткамиу видіфото таблиць (т. 1 а. 145-151).
		За даними регіональногосервісного центруМВС Українив м.Києві (т. 1 а. 152-154) власником автомобіля «ВАЗ-21099», двигун № НОМЕР_9 , кузов НОМЕР_10 , д.н.з. НОМЕР_6 є гр-н ОСОБА_9 .
		Суд за даним епізодом в порядку ч. 1 ст. 89 КПК України і з підстав, передбачених ст. 86, ч. 1 ст. 93, ч. 4 ст. 95 КПК України, визнає недопустимим доказом всі дані, які містить досліджений судом протокол слідчогоексперименту заучастю обвинуваченоговід 12травня 2019року тадодаток увиді диску (т. 1 а. 155-160), оскільки збирання доказів під час цього слідчого експерименту відбулося з порушенням встановленого ч. 1 ст. 240 КПК України порядку, а саме, замість перевірки та уточнення відомостей, що мають значення для справи, шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів та випробувань тощо, слідчий обмежився фіксацією показань обвинуваченого на місцевості, отже вказаний протокол містить не результати проведеного слідчого експерименту, а виключно показання слідчому підозрюваного, якими суд не вправі обґрунтовувати судове рішення та на які не вправі взагалі посилатися. Оглянутий судом диск як додаток до вказаного протоколу слідчого експерименту (т. 1 а. 160) не містить запису цієї слідчої дії, у наявній на ньому папці «провадження» містяться фото матеріали з іншого кримінального провадження, а тому є неналежними доказами. Крім того, вказана слідча дія, була проведена без участі адвоката і без дозволу на це з боку обвинуваченого.
		Оцінивши всі подані докази за вказаним епізодом, які визнані допустимими, суд не вбачає в них жодних відомостей, які б окремо чи у сукупності та взаємозв`язку вказували на причетність до незаконного заволодіння автомобілем «ВАЗ-21099», двигун № НОМЕР_9 , кузов НОМЕР_10 , д.н.з. НОМЕР_6 , який належав ОСОБА_21 , обвинуваченого ОСОБА_16 .
		Обставини розукомплектування вказаного автомобіля і здачі його на пункт прийому вторинної сировини є виключно припущенням слідчого, оскільки не підтверджено жодним доказом, навпаки, спростовуються показаннями потерпілого, який самостійно виявив свій автомобіль після угону, проте поліція на цій факт належно не відреагувала.
		Більш того, встановлено, що 24 травня 2019 року, як про це вказано в обвинувальному акті, події злочину, а саме незаконного заволодіння вказаним автомобілем ОСОБА_25 взагалі не могло бути, не міг за цим автомобілем спостерігати обвинувачений і протягом всього травня місця 2019 року, оскільки зникнення вказаного автомобіля було виявлено і задокументовано потерпілим ще 21 квітня 2019 року, що безспірно підтверджено поданими доказами. Суд міг би оцінити такі помилки в датах як описки, якщо вони не мали б у даному випадку системного характеру.
		З урахуванням наведеного суд вбачає обвинувачення в цій частині ОСОБА_26 недоведеним, адже не доведено, що саме він вчинив незаконне заволодіння вказаним автомобілем «ВАЗ-21099», д.н.з. НОМЕР_6 як у квітні, так і у травні 2019 року, а тому виключає його з меж доведеного обвинувачення за ч. 2 ст. 289 КК України. Таке рішення суду на правову кваліфікацію дій ОСОБА_15 не впливає.
		Допитаний судом потерпілий ОСОБА_10  показав, що з обвинуваченим не знайомий, в ніч на пасху 29 квітня 2019 року невідома особа протиправно заволоділа належним йому технічно справним автомобілем зеленого кольору «ВАЗ-2101» д.н.з. НОМЕР_7 , який був припаркований по пр-ту Л. Курбаса у м. Києві навпроти будинку № 9-Б, очевидцем цих подій він не був, виявили відсутність автомобіля дружина біля 10 годин ранку, на місці зникнення автомобіля він з`ясував за слідами, що авто витягували заднім ходом, викликав поліцію. Пізніше поліцією були виявлені в якомусь гаражі автомагнітола, дві аудіо колонки та саббуфер з його автомобіля, які він впізнав і які були передані йому на відповідальне зберігання. Як уточнив потерпілий, за документами вказаний автомобіль «ВАЗ-2101» д.н.з. НОМЕР_7 належить гр-ці Сахацькій, в неї він купив цей автомобіль, тому є належним його власником, проте авто не перереєстровував. Потерпілий продемонстрував суду свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу. 
		Згідно із заявоюгр-на ОСОБА_27 від 29квітня 2019року прозлочин (т. 1 а. 161), у період часу з 01 год. 00 хв. по 09 год. 30 хв. 29 квітня 2019 року невідома особа протиправно заволоділа належним йому автомобілем «ВАЗ-2101» д.н.з. НОМЕР_7 , який був припаркований по пр-ту Л. Курбаса у м. Києві навпроти будинку № 9-Б.
		Відсутність даного автомобіля, яким на законних підставах з відома власника гр-ки ОСОБА_22 володів та розпоряджався ОСОБА_10 , за місцем його стоянки за вказаною адресою з належною повнотою підтверджується даними досліджених судом протоколу оглядумісця подіївід 29квітня 2019року з додаткамиу видіфото таблиць (т. 1 а. 162-172), копії свідоцтвапро реєстраціювказаного транспортногозасобу (т. 1 а. 173-174) та обставин керування останнім ОСОБА_28 , зафіксованими адмінматеріалами (т. 1 а. 175-182).
		За даними регіонального сервісного центру МВС України в м. Києві (т. 1 а. 183-184) власником автомобіля «ВАЗ-2101», двигун № НОМЕР_11 , кузов НОМЕР_12 , д.н.з. НОМЕР_7 за реєстраційними даними залишається гр-нка ОСОБА_22 . 
		Суд аналогічно і за даним епізодом в порядку ч. 1 ст. 89 КПК України і з підстав, передбачених ст. 86, ч. 1 ст. 93, ч. 4 ст. 95 КПК України, визнає недопустимим доказом всі дані, які містить досліджений судом протокол слідчогоексперименту від12травня 2019року тадодаток увиді диску (т. 1 а. 185-190), оскільки збирання доказів під час цього слідчого експерименту відбулося з порушенням встановленого ч. 1 ст. 240 КПК України порядку, а саме, замість перевірки та уточнення відомостей, що мають значення для справи, шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів та випробувань тощо, слідчий обмежився фіксацією показань обвинуваченого на місцевості, отже вказаний протокол містить не результати проведеного слідчого експерименту, а виключно показання слідчому підозрюваного, якими суд не вправі обґрунтовувати судове рішення та на які не вправі взагалі посилатися. Оглянутий судом конверт як додаток до вказаного протоколу слідчого експерименту (т. 1 а. 190) виявися пустим і диску із записом слідчої дії не містить. Крім того, вказана слідча дія, була проведена без участі адвоката і без дозволу на це з боку обвинуваченого.
		Згідно з даними протоколів санкціонованогосудом обшукувід 18червня 2019року замісцем проживаннягр-на ОСОБА_29 за адресою: АДРЕСА_6 та оглядувиявлених прицьому речей (т. 1 а. 197-203, 206) автомагнітола «JVC», дві аудіо колонки «HeliX Dark» та саббуфер з написом «PIONER» були впізнані потерпілим ОСОБА_28 як належні йому і перебували у автомобілі «ВАЗ-2101» д.н.з. НОМЕР_7 , а тому передані вказаному потерпілому на відповідальне зберігання.
		Разом з тим, всі вказані докази, які судом визнані допустимими, не містять жодних відомостей, які б окремо чи у сукупності та взаємозв`язку вказували на причетність до незаконного заволодіння автомобілем «ВАЗ-2101», двигун № НОМЕР_11 , кузов НОМЕР_12 , д.н.з. НОМЕР_7 , який належав ОСОБА_23 , саме обвинуваченого ОСОБА_16 .
		Більш того, встановлено, що 29 травня 2019 року, як про це вказано в обвинувальному акті, події злочину, а саме незаконного заволодіння вказаним автомобілем ОСОБА_27 взагалі не могло бути, з 27 травня обвинувальний утримувався під вартою, не міг за цим автомобілем він спостерігати і протягом всього травня місця 2019 року, оскільки зникнення вказаного автомобіля було виявлено і задокументовано потерпілим ще 29 квітня 2019 року, що безспірно підтверджено поданими доказами. Суд міг би оцінити такі помилки в датах як описки, якщо вони не мали б у даному випадку системного характеру.
		З урахуванням наведеного суд вбачає обвинувачення в цій частині ОСОБА_26 також недоведеним, адже не доведено, що саме він вчинив незаконне заволодіння вказаним автомобілем «ВАЗ-2101», д.н.з. НОМЕР_7 як у квітні, так і у травні 2019 року, а тому також виключає його з меж доведеного обвинувачення за ч. 2 ст. 289 КК України. Таке рішення суду на правову кваліфікацію дій ОСОБА_15 не впливає.
		Згідно з даними протоколу санкціонованогосудом обшукувід 27травня 2019року за місцем розташування володіння (гаражного боксу) гр-на ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_2 (т. 2 а. 27-34, 39) у присутності понятих було виявлено та вилучено фрагмент кузова автомобіля «ВАЗ», кузов НОМЕР_13 , який не має відношення до всіх епізодів за сформульованим обвинуваченням, а тому суд визнає їх неналежними доказами обвинувачення.
		Крім того, згідно з даними вже згаданого за епізодом ОСОБА_17 протоколу санкціонованогосудом обшукувід 27травня 2019року за місцем проживання ОСОБА_15 за адресою: АДРЕСА_4 (т. 1 а. 231-241) за місце проживання обвинуваченого у присутності понятих було виявлено та вилучено, зокрема, предмет, схожий на пістолет моделі «EKOL Major» калібру 9 mm P.A.K. № НОМЕР_8 , магазин до нього з двома пістолетними патронами з маркуванням «СОВА П 9мм». 
		Результати цієї слідчої дії суд визнав допустимими, не оспорював їх і сам обвинувачений.
		Згідно з висновком експерта Київського НДЕКЦ МВС України № 8-2/423 від 13 червня 2019 року, наданий на дослідження шумовий пістолет моделі «EKOL Major» калібру 9 mm P.A.K. № НОМЕР_8 відноситься до гладкоствольної вогнепальної зброї внаслідок внесення в його конструкцію змін саморобним способом (видалено захисні елементи з каналу ствола та перекрито газовідвідний отвір сталевим стержнем); надані на дослідження патрони з маркуванням «СОВА П 9мм»  є пістолетними патронами калібру 9 мм Р.А., виготовленими промисловим способом та спорядженими кулею сферичної форми еластичного гумоподібного матеріалу чорного кольору, встановити їх належність до бойових припасів не вдалося через їх демонтаж.
		Враховуючи викладене, суд вбачає обвинувачення ОСОБА_15 за ч. 1 ст. 263 КК України в будь-яких незаконних діях з бойовими припасами не доведеним, оскільки поданими доказами належність вилучених за місцем проживання обвинуваченого двох патронів з маркуванням «СОВА П 9мм» до таких припасів не встановлена і така можливість втрачена.
		Що ж стосується пістолета як вогнепальної зброї, то не зважаючи на те, що серед фактичних обставин, які викладені в обвинувальному акті, зазначається, що ОСОБА_7 придбав таку зброю, яку, перебуваючи за місцем свого помешкання - в квартирі АДРЕСА_5 , зберігав та носив при собі без передбаченого законом дозволу, він обвинувачується виключно у тому, що носив таку зброї без передбаченого законом дозволу, що суд оцінює як чітко окреслені межі обвинувачення.
		Вказані та інші наведені раніше недоліки висунутого обвинувачення, враховуючи практику суду апеляційної інстанції та дискреційні повноваження прокурора щодо можливості самостійно змінювати обвинувачення в суді, не розглядалися судом як підстава для повернення обвинувального акта прокурору для їх усунення.
		За таких обставин придбання ОСОБА_30 та зберігання без передбаченого законом дозволу вказаного пістолета суд залишає без правової оцінки тому, як такі обставини перебувають поза межами висунутого звинувачення.
		Водночас суд вбачає обвинувачення ОСОБА_15 в незаконному носінні вогнепальної зброї також не доведеним, оскільки поданими доказами такого факту не зафіксовано, зброя вилучена з приміщення, а не у особи, обставини придбання зброї досудовим розслідуванням, як зазначено в обвинувальному акті, не встановлені, що не виключає її принесення до помешкання обвинуваченого іншою особою.
		Підсумовуючи наведене,суд вважає,що пред`явленеЦУРМАНУ обвинувачення за ч. 1 ст. 263 КК України не знайшло свого безспірного підтвердження у судовому засіданні для того, щоб вважати доведеним його причетність до вчинення цього злочину.
		Згідно з ч. ч. 1, 2 та 6 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
		Відповідно до ст. 25 КПК України прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. Крім того, саме на них ч. 2 ст. 9 КПК України покладає обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
		При цьому завданням кримінального судочинства є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений і жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
		Ст. 62 Конституції України передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Вказане встановлено ів ст. 17 КПК України.
		Згідно з ч. 1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, в тому числі винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину, форма вини, мотив і мета вчинення злочину, покладається на слідчого, прокурора і лише в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
		За такихобставин,суд,виходячи іззагальних засадкримінального судочинства,а саме,верховенства права,презумпції невинуватостіта забезпеченнядоведеності вини,змагальність сторінтощо,створивши необхідніумови дляреалізації сторонамипровадження їхніхпроцесуальних правта виконанняобов`язків,в томучислі іщодо збирання,подання таоцінки доказівобвинувачення,дослідивши всіобставини кримінальногопровадження таоцінивши кожнийподаний сторонамидоказ таїх сукупність,вважає,що зарезультатами даногосудового розглядуне булодоведено поза розумним сумнівом допустимими та достатніми доказами, що за вказаних в обвинувальному акті обставин ОСОБА_7 повторно незаконно заволодів транспортними засобами  автомобілями «ВАЗ-21099» д.н.з. НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_21 , та «ВАЗ-2101» д.н.з. НОМЕР_7 , який належить ОСОБА_23 , а також носив при собі без передбаченого законом дозволу вогнепальну зброю - пістолет моделі «EKOL Major» калібру 9 mm P.A.K. № НОМЕР_8 та бойові припаси до нього, а тому вказані епізоди щодо незаконного заволодіння належних потерпілим ОСОБА_21 та ОСОБА_23 транспортних засобів суд виключає з обвинувачення ОСОБА_15 як недоведені, а за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_15 належить виправдати та ухвалити щодо нього виправдувальний вирок з підстави, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки не доведено, що злочин вчинено саме ним.
		Вирішення заявленого цивільного позову.
		У межах даного судового провадження потерпілий ОСОБА_9 заявив цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_15 про відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди в розмірі 110050 грн. та моральної  50000 грн. ( т. 1 а. 112-119).
		Водночас, враховуючи висновки суду про недоведеність причетності обвинуваченого до вчинення злочину стосовно вказаного потерпілого, вказаний цивільний позов, враховуючи правила ч. 3 ст. 129 КПК України, належить залишити без розгляду.
		Призначення покарання та вирішення інших питань.
		При призначенні обвинуваченому ОСОБА_26 покарання в частині доведеного обвинувачення суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно із ст.12КК України є тяжким, дані про особу винного, який неодноразово засуджений за незаконне заволодіння транспортними засобами, проте належних висновків для себе не зробив, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, відтак відсутні сумніви в його осудності. Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_26 , суд визнає його щире каяття за доведеним у суді епізодом, активне сприяння в цій частині слідству, представники якого під час збору доказів істотно порушили право обвинуваченого на захист. Обставин, що обтяжують ОСОБА_26 покарання, не встановлено.
		Беручи до уваги вказані обставини, суд вважає за неможливе виправлення ОСОБА_15 в умовах без ізоляції від суспільства, призначивши йому покарання в межах санкції ч.2ст.289КК України без призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна, яке вже було вилучено в обвинуваченим за попереднім вироком та враховуючи дані про повернення привласненого автомобіля потерпілому, який не мав матеріальних претензій до обвинуваченого, погодившись у такій спосіб з думкою прокурора, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нового злочину.
		Враховуючи обґрунтованість висунутого обвинувачення, обраний судом вид остаточного покарання, суд, вважає за необхідне в порядкуст. 377 КПК Українираніше обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою залишити без зміни до набрання вироком законної сили.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5 та 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод, ст. 62 Конституції України, ст. ст. 100, ч. 3 ст. 129, 174, 368, 370, 371, п. 2 ч. 1 ст. 373, 374-376 КПК України, суд -
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_3 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та виправдати його за цим обвинуваченням з підстав не доведення того, що злочин вчинено обвинуваченим. 
		ОСОБА_3  визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, за якою призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років без конфіскації майна.
		Запобіжний захід щодо ОСОБА_31  ТРИМАННЯ ПІД ВАРТОЮ  залишити без зміни до набрання вироком законної сили. Утримувати ОСОБА_3 в Державній установі «Київський слідчий ізолятор». 
		Початок строку відбування покарння ОСОБА_26 рахувати з 27 травня 2019 року, тобто з урахуванням строку попереднього увязнення.
		Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_15 на відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди в розмірі 110050 грн. та моральної  50000 грн.  залишити без розгляду.
		Судові втрати за проведення експертизи в розмірі 1 256 грн. 08 коп. покласти на державу.
		Речові докази після набрання вироком законної сили: автомобіль «ВАЗ-21140» д.н.з. НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_4 , посвідчення «ПРЕСА «АвтоФотоПродажа» на ім`я ОСОБА_17 , які були передані потерпілому ОСОБА_12 на відповідальне зберігання  використовувати за належністю; автомагнітолу «JVC», дві аудіо колонки «HeliX Dark» та саббуфер з написом «PIONER», які були передані потерпілому ОСОБА_23 на відповідальне зберігання  використовувати за належністю; автомобіль «ДЕУ» іноземної реєстрації НОМЕР_2 та телефон «Xiomi» ІМЕІ … НОМЕР_5 та …6494 з номером абонента …71-55  повернути гр-ну ОСОБА_18 ; мобільний телефон «Нокіа» ЕМЕІ …0046 з абонентським номером …77-60, водійські документи ОСОБА_15 на автомобіль «ВАЗ» НОМЕР_3 » - повернути засудженому ОСОБА_26 ; пістолет моделі «EKOL Major» калібру 9 mm P.A.K. № НОМЕР_8 , до якого були саморобним способом внесені конструктивні зміни, та залишки двох пістолетних патронів калібру 9 mm Р.А. з маркуванням «СОВА П 9мм», а також змиви з різних місць автомобіля «ВАЗ-21140» д.н.з. НОМЕР_1 , слюсарний ключ, металеві ножиці, чотири ключі до поворотного механізму, сім ключів до замків запалювання, два пульти для керування сигналізацією автомобілів, які передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів Святошинського УП ГУНП в м. Києві  знищити.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим який перебуває під вартою  у той же строк з дня отримання копії вироку. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		СУДДЯ ОСОБА_32

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...