Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 569/14889/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про поновлення на роботі, з них.
Надіслано для оприлюднення: 13.12.2019. Зареєстровано: 15.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 16.12.2019.
Дата набрання законної сили: 10.12.2019
Результат оскарження 24.11.2021 Касаційний цивільний суд Верховного Суду: скасовано рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю і ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: 22-ц/4815/1499/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		П О С Т А Н О В А 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		10 грудня 2019 року м. Рівне
		Справа № 569/14889/19
		Провадження № 22-ц/4815/1499/19
		Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Бондаренко Н.В. (суддя-доповідач), Ковальчук Н.М., Гордійчук С.О.,
		секретар судового засідання: Ковальчук Л.В.
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 
		відповідачі - Державне підприємство "Бурштин України", Державна служба геології та надр України,
		за участю: позивача, його представника  адвоката Таборовця А.П.
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 та його представника - адвоката Курінського Олександра Георгійовича на рішення Рівненського міського суду Рівненської області в складі судді Галінської В.В. від 20 вересня 2019 року, проголошене в 11 год. 05 хв. в м. Рівне, дата складання повного судового рішення  24 вересня 2019 року, 
		в с т а н о в и в:
		ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ДП "Бурштин України", Державної служби геології та надр України про поновлення на роботі та скасування наказу.
		Позов мотивує тим, що відповідно до наказу Державної служби геології та надр України №120-К від 17.06.2015 року його було призначено виконуючим обов`язки генерального директора ДП "Бурштин України" з 18.06.2015 року на період до призначення у встановленому законодавством порядку генерального директора ДП "Бурштин України". 
		З даного наказу слідує, що укладений з ним строковий трудовий договір припиняється у тому разі, коли Державна служба геології та надр України у порядку визначеному законодавством, зокрема, відповідно до Порядку проведення конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки, затвердженим постановою КМУ №777 від 3.09.2008 року, призначить генерального директора ДП "Бурштин України", уклавши з ним трудовий контракт, в передбаченому законом та Статутом підприємства порядку та умовах. 
		Однак, йому стало відомо, що 23.07.2019 року Державна служба геології та надр України, в особі виконуючого обов`язки голови Гончаренка В., видала наказ №143 про звільнення його від виконання обов`язків генерального директора ДП "Бурштин України" 24.07.2019 року у зв`язку із закінченням строку трудового договору згідно з пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП України. 
		Крім того, 23.07.2019 року Державна служба геології та надр України видала наказ №144 про призначення ОСОБА_2 виконуючим обов`язки генерального директора ДП "Бурштин України" з 25.07.2019 року, тимчасово, до вирішення питання щодо призначення генерального директора ДП "Бурштин України" у встановленому законодавством порядку. 
		Вважає, що його звільнення було здійснене з порушенням положень чинного законодавства, оскільки єдиною безальтернативною підставою припинення строку трудового договору є призначення генерального директора. Однак, Державна служба геології та надр України, вказуючи підставою звільнення п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, не здійснила призначення генерального директора, як шляхом проведення конкурсу, так і в іншому порядку (з укладенням контракту), а призначила іншого виконуючого обов`язки генерального директора. 
		З наведених підстав просив визнати незаконним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України №143 від 23.07.2019 року, поновити його на посаді виконуючого обов`язки генерального директора Державного підприємства "Бурштин України" та допустити негайне виконання рішення суду відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 430 ЦПК України.
		Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 20 вересня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
		Рішення суду мотивовано тим, що трудовий договір між позивачем та Державною службою геології та надр України має строковий характер та укладений на визначений строк, а тому позивача було звільнено у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору на підставі п.2 ч.1 ст.36 КЗпП України із дотриманням вимог чинного трудового законодавства.
		У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 покликається на незаконність та необґрунтованість рішення суду в зв`язку з недотриманням норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
		Вказує, що відзив ДП "Бурштин України" на позовну заяву було йому направлено на адресу, за якою він не проживає, в наслідок чого він був позбавлений можливості ознайомитись із викладеними у ньому доводами та надати з приводу них свої пояснення суду.
		Оскільки, оскаржуване рішення прийнято з врахуванням викладеної у відзиві позиції відповідача та на підставі долучених до нього доказів, суд першої інстанції не дотримався принципу змагальності сторін.
		Також, вважає, що єдиним належним відповідачем у даній справі є Державна служба геології та надр України, яка заходиться за адресою: вул. А. Цедіка, 16 в м. Київ, а тому суд першої інстанції мав на підставі ст. 31 ЦПК України передати справу за територіальною підсудністю до Шевченківського районного суду міста Києва.
		Просить рішення суду першої інстанції скасувати, а справу направити на розгляд за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Києва.
		Не погодившись із рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 20 вересня 2019 року, представник позивача адвокат Курінський О.Г. також подав на нього апеляційну скаргу, в якій вказує на його незаконність в зв`язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи.
		Зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що призначення нового виконуючого обов`язки генерального директора ДП "Бурштин України" є тією подією, з якою пов`язаний строк припинення трудового договору позивача, оскільки згідно наказу Державної служби геології та надр України №120-К від 17.06.2015 року строковий трудовий договір припиняється у разі призначення у встановленому законодавством порядку генерального директора ДП "Бурштин України", тобто укладення з ним контракту. 
		Враховуючи, що генеральний директор ДП "Бурштин України" не призначався, трудовий договір позивача не є припиненим та підстави для звільнення його від виконання обов`язків генерального директора ДП "Бурштин України" у зв`язку із закінченням строку трудового договору згідно з пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП України відсутні.
		З наведених підстав просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
		У відзивах на апеляційні скарги Державна служба геології та надр України та ДП «Бурштин України» вважають рішення законним, ухваленим при повно з`ясованих обставинах справи, що мають значення, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Зазначають, що укладений між сторонами строковий договір , який був обумовлений часом настання певної події, вичерпав свою дію, з припиненням трудових відносин. Просять рішення залишити в силі, а апеляційні скарги відхилити.
		 
		Згідно із ч. 1ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Апеляційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступних підстав.
		Судом встановлено, що згідно наказу Державної служби геології та надр України №120-К від 17 червня 2015 року ОСОБА_1 було призначено виконуючим обов`язки генерального директора ДП "Бурштин України" з 18 червня 2015 року на період до призначення у встановленому законодавством порядку генерального директора ДП "Бурштин України". 
		Наказом Державної служби геології та надр України №143 від 23 липня 2019 року позивача звільнено від виконання обов`язків генерального директора ДП "Бурштин України" 24 липня 2019 року у зв`язку із закінченням строку трудового договору згідно з пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП України. 
		23 липня 2019 року виконуючим обов`язки Голови Державної служби геології та надр України В. Гончаренком видано наказ №144, яким призначено ОСОБА_2 виконуючим обов`язки генерального директора ДП "Бурштин Україна" з 25 липня 2019 року, тимчасово, до вирішення питання щодо призначення генерального директора ДП "Бурштин Україна" у встановленому законодавством порядку. 
		Частиною першою статті 21 КЗпП України передбачено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, дотримуючись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
		Відповідно до статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.
		Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
		Згідно з пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є: закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.
		На цій підставі може бути припинений тільки строковий трудовий договір, укладений як строковий відповідно до закону. 
		Припинення трудового договору через закінчення строку не потребує заяви чи якогось волевиявлення працівника, оскільки свою волю на укладення строкового трудового договору він виявив під час його укладення, а тому погодився на припинення такого договору в разі закінчення строку, на який його було укладено.
		Згідно п.1.1. Статуту ДП "Бурштин Україна" воно засноване на державній власності та належить до сфери управління Державної служби геології та надр України.
		Пунктом 9.2 Статуту ДП "Бурштин Україна" передбачено, що уповноважений орган управління призначає на посаду та звільняє з посади генерального директора підприємства, укладає і розриває з генеральним директором підприємства контракт, здійснює контроль за додержанням вимог, і має право прийняти рішення щодо відсторонення генерального директора від виконання ним повноважень до призначення особи, яка тимчасово виконуватиме обов`язки генерального директора.
		Згідно п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) уповноважені органи управління призначають на посаду та звільняють з посади керівників державних підприємств, установ, організацій, господарських структур, укладають і розривають з ними контракти, здійснюють контроль за дотриманням їх вимог.
		Пунктом 21 ч. 1ст. 6 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" встановлено, що уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань організовують і проводять конкурси з визначення керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки.
		У відповідності до п.2 Положення "Про порядок укладання контракту з керівником підприємства, що є у державній власності,при найманні на роботу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1993 року №203,наймання на роботу керівника підприємства, що є у державній власності, здійснюється шляхом укладання з ним контракту.
		Таким чином, іншої форми трудового договору, окрім контракту, з керівником підприємства, що є у державній власності не передбачено.
		Правове регулювання відносин, пов`язаних із призначенням працівника виконуючим обов`язки, здійснюється на підставі Кодексу законів про працю України, роз`яснень Держкомітету Ради Міністрів СРСР з питань праці та заробітної плати і Секретаріату ВЦРПС "Про порядок оплати тимчасового замісництва" від 29 грудня 1965 року № 30/39 (у редакції від 11 грудня 1986 року), відповідно до якого тимчасовим заступництвом вважається виконання службових обов`язків за посадою тимчасово відсутнього працівника, коли це викликано виробничою необхідністю (абзац 1 пункти1).
		Зазначене роз`ясненняє чинними відповідно допостанови Верховної Ради України«Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12 вересня 1991 року № 1545-ХП,згідно з якою до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань,які не врегульовані законодавством України,за умови,що вони не суперечатьКонституціїі законам України.
		Ураховуючи, що будь-яким іншим нормативно-правовим актом не викладено поняття та правової природи «виконуючий обов`язки» слід виходити із зазначеного визначення, яке за своєю суттю полягає у тому, що призначення особи на посаду тимчасово виконуючого обов`язки, зумовлено певною необхідністю, що виникає у зв`язку з певними виробничими обставинами.
		Оскільки, позивач, будучи призначеним на вакантну посаду директора ДП "Бурштин Україна" виконуючим обов`язки, в подальшому у встановленому законом порядку та строк не був призначений директором вказаного підприємства, зокрема шляхом укладення із ним контракту, то він не може бути поновлений на цій посаді.
		За наведеного, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено згідно вимог статті 89 ЦПК України, установивши, що будь-яких доказів, що між сторонами було укладено строковий трудовий договір, строк якого закінчився, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що звільнення позивача з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП України, відбулось з дотриманням роботодавцем вимог трудового законодавства.
		Доводи представника позивача про призначення після звільнення ОСОБА_1 від виконання обов`язків генерального директора ДП "Бурштин України" нового виконуючого обов`язки на цій посаді не заслуговують на увагу, оскільки питання виконання обов`язків відсутнього керівника підприємства, що є у державній власності, віднесено до повноважень вищого органу управління таким підприємством і здійснюється у передбаченому законом порядку.
		Покликання позивача на те, що оскільки належним відповідачем у даній справі є Державна служба геології та надр України, яка заходиться в м. Київ, то суд першої інстанції мав на підставі ст. 31 ЦПК України передати справу за територіальною підсудністю до Шевченківського районного суду міста Києва, є безпідставними, так як заявлення позовних вимог до не неналежного співвідповідача є підставою для відмови у позові до такого співвідповідача, а не для зміни підсудності справи. 
		Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, а тому підстав для його скасування немає.
		Відповідно до ч.1 та ч. 13 ст.141 ЦПК України підлягають пропорційному розподілу понесені сторонами судові витрати.
		Позивач у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору, а тому судовий збір за подачу апеляційних скарг слід віднести за рахунок держави.
		Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, апеляційний суд
		п о с т а н о в и в:
		Апеляційні скарги ОСОБА_1 та його представника - адвоката Курінського Олександра Георгійовича залишити без задоволення.
		Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 20 вересня 2019 року залишити без змін.
		Судовий збір за подачу апеляційних скарг віднести за рахунок держави.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення. Касаційна скарга може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Повне судове рішення складено 13 грудня 2019 року.
		 
		Судді:                                      Бондаренко Н.В.
		 
		Ковальчук Н.М. 
		 
		Гордійчук С.О.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...