Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/7918/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 13.12.2019. Зареєстровано: 15.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 16.12.2019.
Дата набрання законної сили: 10.12.2019
Номер судового провадження: А/855/18186/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/7918/19                                        Суддя (судді) першої інстанції: Катющенко В.П.
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		  10 грудня 2019 року                                                                                м. Київ
		          Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
		головуючого - судді Земляної Г.В.
		суддів:          Ісаєнко Ю.А., Собківа Я.М. 
		за участю секретаря Скидан С.В. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Секретаріату Кабінету Міністрів України
		на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 вересня 2019 року
		у справі №640/7918/19 (розглянуто за правилами загального позовного провадження)
		за позовом ОСОБА_1 
		до відповідача Секретаріату Кабінету Міністрів України
		про визнання протиправним та скасування наказу
		В С Т А Н О В И Л А :
		У травні 2019 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Секретаріату Кабінету Міністрів України (надалі - відповідач), в якому просила суд: визнати незаконним та скасувати наказ № 102-К від 11.03.2019 "Про застосування дисциплінарного стягнення", підписаний Державним секретарем Кабінету Міністрів України Бондаренко Володимиром Валерійовичем.
		В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що дисциплінарне стягнення застосовано до відповідача за відсутності складу дисциплінарного проступку. Стверджує, що відповідачем не встановлено протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття позивачем рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні як державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених Законом України "Про державну службу" та іншими нормативно-правовими актами, та не підтверджено вказаних фактів жодними об`єктивними доводами та належними і достатніми доказами. Наголошувала на тому, що відповідачем порушено порядок здійснення дисциплінарного провадження, а саме: не сформовано дисциплінарну справу; не складено висновок службового розслідування та подання дисциплінарної комісії; прийнято оскаржуваний наказ перед отриманням пояснень позивача та ознайомлення останньою з матеріалами дисциплінарної справи. У свою чергу, порушення порядку здійснення дисциплінарного провадження мало наслідком порушення права позивача на подання письмових пояснень, на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи. Звертає увагу і на те, що відповідачем порушено строки притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності. 
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 вересня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено повністю. Визнано протиправним та скасувати наказ Державного секретаря Кабінету Міністрів України № 102-К від 11.03.2019 "Про застосування дисциплінарного стягнення".
		Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ`єктивність рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
		Свої вимоги обґрунтовує тим, що позивач, як керівник Апарату Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики, несе персональну відповідальність, зокрема, за своєчасне проходження і опрацювання документів, стан діловодства в Апараті. Пояснила, що наказом Державного секретаря Кабінету Міністрів України від 27.08.2018 № 168 утворено комісію з проведення перевірки наявності документів, що зберігаються в Апараті Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики, та експертизи їх цінності. Указаною комісією було виявлено відсутність 9 документів, що мають гриф "Для службового користування" в Апараті Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики, що зафіксовано у протоколі від 23.10.2018. За дорученням Державного секретаря Кабінету Міністрів України від 09.11.2018 Комісією з питань роботи з документами, що містять службову інформацію проведено розслідування, витребувано у ОСОБА_1 пояснення та складено акт від 21.12.2018. За наслідками встановлених обставин та на підставі наказу Державного секретаря Кабінету Міністрів України від 14.01.2019 року № 10 було порушено дисциплінарне провадження та проведено службове розслідування, за результатами якого складено акт. У зв`язку зі встановленими у ході службового розслідування обставинами, відповідачем прийнято оскаржуваний наказ, яким оголошено позивачеві догану. Представник відповідача акцентувала увагу на тому, що саме у зв`язку з неналежним виконанням посадових обов`язків, актів органів державної влади, яке полягає у неналежній організації роботи з документами з грифом "Для службового користування" позивачем, останню притягнуто до дисциплінарної відповідальності на підставі закону, обґрунтовано, в межах повноважень та у спосіб, що визначений законами України.
		В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції й прийняти нову постанову про відмовлення у задоволені позовних вимог, посилаючись на порушення судом при винесенні рішення норм процесуального та матеріального права.
		Представник позивача та позивач (особисто) у судовому засіданні заперечували проти апеляційної скарги в повному обсязі з підстав викладених у письмовому відзиві на апеляційну скаргу. 
		Відповідно до положень статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Згідно зі статтями 315, 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Суд першої інстанції всебічно, повно та об`єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що Наказом Секретаріату Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2015 року № 66-к призначено ОСОБА_1 на посаду керівника Апарату Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики Секретаріату Кабінету Міністрів України (стор. 20 том 1).
		Державним секретарем Кабінету Міністрів України 11 березня 2019 року прийнято наказ № 102-к, яким на підставі акта службового розслідування від 26.02.2019, пропозиції за результатами службового розслідування від 26.02.2019, пояснення керівника Апарату Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики Секретаріату Кабінету Міністрів України (поза штатом) ОСОБА_1 .О. від 07.03.2019, наказано:
		1. Оголосити догану керівнику Апарату Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики Секретаріату Кабінету Міністрів України (поза штатом) Сігріянській В.О.;
		2. Комісії з розгляду дисциплінарних справ державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В" у Секретаріаті Кабінету Міністрів України, провести засідання, на якому додатково заслухати ОСОБА_1 - керівника Апарату Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики Секретаріату Кабінету Міністрів України (поза штатом), розглянувши її пояснення від 07.03.2019 та внести Державному секретарю Кабінету Міністрів України відповідні пропозиції;
		3. Цей наказ набирає чинності з дня його видання, крім пункту 1, який набирає чинності з дня, наступного за днем підписання протоколу засідання Комісії з розгляду дисциплінарних справ державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В" у Секретаріаті Кабінету Міністрів України, проведеного на виконання пункту 2 цього наказу, у разі підтвердження комісією висновку щодо наявності в діях ОСОБА_1 дисциплінарного проступку (стор. 64-65 том 1).
		Не погодившись з спірним наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності, позивач звернулась до суду з даним позовом.
		Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено факт втрати позивачем 9 документів, які мають гриф "Для службового користування" в Апараті Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики та зафіксовані у протоколі Комісії з проведення перевірки наявності документів, що зберігаються в Апараті Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики, та експертизи їх цінності від 23 жовтня 2018 року та акті Комісії з питань роботи з документами, що містять службову інформацію від 21 грудня 2018 року, без надання у ході службового розслідування правової оцінки поясненням особи, відповідальної за зберігання таких документів, не може бути об`єктивною підставою для притягнення останньої до відповідальності. 
		Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
		Статтею 8 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 N 889-VIII (надалі - Закон №889-VIII) передбачено, що державний службовець зобов`язаний: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; з повагою ставитися до державних символів України; обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.
		Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.
		У разі виявлення державним службовцем під час його службової діяльності або поза її межами фактів порушення вимог цього Закону з боку державних органів, їх посадових осіб він зобов`язаний звернутися для забезпечення законності до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
		Частинами першою, другою статті 9 Закону №889-VIII визначено, що державний службовець під час виконання посадових обов`язків діє у межах повноважень, визначених законом, і підпорядковується своєму безпосередньому керівнику або особі, яка виконує його обов`язки.
		Державний службовець зобов`язаний виконувати накази (розпорядження), доручення керівника, видані в межах його повноважень, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
		Відповідно до статті 61 Закону №889-VIII службова дисципліна забезпечується шляхом: 1) дотримання у службовій діяльності вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби та виконання правил внутрішнього службового розпорядку; 2) формування керівником державної служби у підпорядкованих державних службовців високих професійних якостей, сумлінного ставлення до виконання своїх посадових обов`язків, поваги до прав і свобод людини і громадянина, їхньої честі та гідності, а також до держави, державних символів України; 3) поєднання керівниками усіх рівнів методів переконання, виховання і заохочення із заходами дисциплінарної відповідальності щодо підпорядкованих державних службовців; 4) поєднання повсякденної вимогливості керівників до підпорядкованих державних службовців з постійною турботою про них, виявленням поваги до їхньої честі та гідності, забезпеченням гуманізму та справедливості.
		Згідно статті 62 Закону №889-VIII державний службовець зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також: 1) не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця; 2) виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців; 3) дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів. Державний службовець особисто виконує покладені на нього посадові обов`язки.
		Статтею 64 Закону №889-VIII визначено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
		Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.
		Згідно частин 1, 2 статті 65 Закону №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
		Дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.
		Відповідно до частини 1, 6 статті 66 Закону №889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби. Дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2 - 4 частини першої цієї статті, накладаються виключно за пропозицією Комісії, поданням дисциплінарної комісії.
		Частиною 1 статті 68 Закону №889-VIII встановлено, що дисциплінарні провадження ініціюються суб`єктом призначення.
		Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 68 Закону №889-VIII дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються) на державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В": зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.
		Відповідно до частин 1, 4 статті 69 Закону №889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Склад дисциплінарної комісії у державному органі затверджується наказом (розпорядженням) керівника державної служби. До складу дисциплінарної комісії у державному органі включаються в однаковій кількості: представники керівника державної служби, визначені ним одноосібно із числа державних службовців цього державного органу; представники виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних службовців, а в разі відсутності профспілкової організації - представники державних службовців, обрані на загальних зборах (конференції) державних службовців державного органу.
		До складу дисциплінарної комісії можуть включатися експерти або інші представники громадських об`єднань, утворених відповідно до Закону України "Про громадські об`єднання", за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
		До складу дисциплінарної комісії повинна бути включена щонайменше одна особа, яка має юридичну освіту не нижче другого (магістерського) рівня та досвід роботи за фахом.
		За змістом частин 1, 2 статті 71 Закону №889-VIII вбачається, що з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування.
		У разі невиконання або неналежного виконання посадових обов`язків державним службовцем, перевищення повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну шкоду фізичній чи юридичній особі, державі або територіальній громаді, службове розслідування проводиться обов`язково.
		Службове розслідування стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", проводиться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, а стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", - дисциплінарною комісією у державному органі.
		Аналізуючи норми права вбачається, що Законом №889-VIII визначено поняття дисциплінарного проступку та наведено перелік дій/бездіяльності/рішень, які підпадають під визначення дисциплінарного проступку. Також Законом №889-VIII визначено види дисциплінарної відповідальності та порядок притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності. 
		Згідно положень частин восьмої, дев`ятої статті 71 Закону №889-VIII державний службовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються; 2) порушувати клопотання про одержання і залучення до матеріалів нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, які причетні до справи; 3) бути присутнім під час виконання відповідних заходів; 4) подавати в установленому порядку скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування. 
		За результатами службового розслідування складається висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності.
		Відповідно до частин 1, 3 статті 73 Закону №889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
		Дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 5) інформаційну довідку з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 10) відомості про причини і умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, на підставі яких з державного службовця знімають звинувачення; 11) висновок за результатами службового розслідування (у разі його проведення); 12) висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.
		Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.
		Згідно зі статтею 75 Закону №889-VIII перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.
		Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі.
		Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.
		Відповідно до частин першої-третьої статті 77 Закону №889-VIII рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.
		У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.
		Якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб`єкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням).
		За змістом частини п`ятої вказаної статті Закону №889-VIII пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов`язковими для розгляду суб`єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.
		З аналізу наведених норм Закону №889-VIII вбачається, що прийняття саме рішення суб`єкта призначення (про притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності, закриття дисциплінарного провадження) є кінцевим рішенням у дисциплінарному провадженні та приймається на підставі висновку службового розслідування (у разі його проведення) або висновку про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності та пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії.
		При цьому, перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.
		В пункті 2 спірного наказу зазначено, що комісії з розгляду дисциплінарних справ державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б», «В» у Секретаріаті Кабінету Міністрів України, належить провести засідання, на якому додатково заслухати ОСОБА_1 керівника Апарату Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики (поза штатом), розглянути її пояснення від 07 березня 2019 року та внести Державному секретарю Кабінету Міністрів України відповідні пропозиції.
		Колегія суддів звертає увагу, що в пункті першому спірного наказу зазначено про оголошення догани ОСОБА_1 , а другим пунктом зазначено про необхідність додатково заслухати  пояснення останньої.
		Так, прийняття суб`єктом призначення наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності до розгляду пояснень державного службовця, стосовно якого проводилось службове розслідування та після складення висновку про проведення службового розслідування, є грубим порушенням встановленої Законом №889-VIII процедури проведення службового розслідування.
		Крім того, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що зі змісту оспорюваного наказу вбачається, що пункт 1 останнього має відтермінований термін дії, згідно пункту 3, що взагалі не передбачено нормами наведеного.
		З аналізу норм права та матеріалів справи, колегія суддів приходить до висновку, що спірний наказ прийнято з порушенням вимог Закону №889-VIII.
		Також, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що спірний наказ № 102-К від 11 березня 2019 року не містить юридичної кваліфікації дисциплінарного проступку.
		Частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
		Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР та вона набула чинності для України 11.09.1997.
		Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Аналізуючи оскаржуване рішення, суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
		Європейським Судом з прав людини у рішенні у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland) № 37801/97 від 01.07.2003, яке, відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
		У рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
		Таким чином, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
		Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
		При цьому суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
		Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.
		Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
		Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватись виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону. 
		З матеріалів справи вбачається, що 26 лютого 2019 року Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В" у Секретаріаті Кабінету Міністрів України було складено і акт про результати службового розслідування і висновок про результати службового розслідування (стор. 70-81 том ІІ).
		Зі змісту вказаних акта та висновку вбачається, що Комісією доведено вину ОСОБА_1 у втраті листа Національного агентства України з питань державної служби від 18 липня 2016  року№ 20/174дск, що містить службову інформацію. 
		Так, у висновку та в акті рекомендовано згідно з пунктом 5 частини другої статті 65 та частиною третьою статті 66 Закону №889-VIII за неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, яке полягає у неналежній організації роботи з документами з грифом "Для службового користування", що призвело до втрати таких документів, зокрема, листа Національного агентства України з питань державної служби від 18 липня 2016 року №20/174дск, що містить службову інформацію, застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
		У відповідності до підпункту 5 пункту 8 Положення про Апарат Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики від 08 вересня 2014 року керівник Апарату, відповідає за своєчасне проходження і опрацювання документів, стан діловодства в Апараті.
		Під час розгляду справи в апеляційній інстанції представник позивача та позивач звертали увагу суду на те, що втрачений документ позивачем передано на опрацювання підлеглій особі ОСОБА_2 , що підтверджується копією Журналу обліку кореспонденції «Для службового користування».
		Представник апелянта зазначав, що під час розгляду справи в суді першої інстанції не досліджувався даний журнал та не міститься копія даного документу в матеріалах справи, а відповідач був позбавлений можливості ознайомити з даними Журналу обліку кореспонденції «Для службового користування» , які зазначені в даному документі.
		Колегія суддів звертає увагу, що копія Журналу обліку кореспонденції «Для службового користування» в апараті Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики був поданий позивачем разом з позовною заявою та зазначено в додатках №4, а отже, твердження відповідача про відсутність можливості ознайомитися з даним документом є необґрунтованим (стор. 18 том І) .
		Як вбачається з Журналу обліку кореспонденції «Для службового користування» листа Національного агентства України з питань державної служби від 18 липня 2016 року №20/174дск переданий на опрацювання працівнику Апарату Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики Коваленку С.С., що підтверджується відповідним записом та підписом останнього (стор. 22, 23 том І).
		З аналізу матеріалів справи колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не було всебічно та об`єктивно проведено перевірку щодо втрати документів з грифом «ДСК» та встановлення винних осіб за їх втрату.
		Колегія суддів вважає, що в даному випадку висновки, які викладені у акті про результати службового розслідування і висновок про результати службового розслідування не можуть вважатись обґрунтованими та об`єктивними виключно з огляду на те, що позивач несе відповідальність за своєчасне проходження і опрацювання документів, яке ним не порушено.
		Поза увагою відповідача залишились ті обставини, що метою службового розслідування є визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку, при цьому не надано належну оцінку доказам про вчинення порушення третіми особами, які були відповідальні за збереженням та опрацюванням певних документів.
		Також, колегія суддів звертає увагу, що позивачем до початку призначення перевірки (09 листопада 2018 року) щодо неї, було подано декілька доповідних записок на ім`я Державного секретаря КМ України від 11 січня 2017 року, від 02 серпня 2018 року та від 14 вересня 2018 року про ініціювання проведення перевірки наявність всіх документів, які були передані на опрацювання посадовим особам, які працювали в Апараті Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики, проте, як свідчать матеріали справи дані доповідні записки залишені без відповідного реагування.
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, що ініціаторам для проведення службової перевірки щодо наявності службових документів з грифом «ДСК» та документів з грифом «Секретно» є позивач, оскільки співробітників відділу Апарату Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики переведено на інші посади без передачі вищезазначених документів за актами приймання - передачі, що суперечить вимогам законодавства.
		Крім того, частинами 1, 2 статті 74 Закону №889-VIII передбачено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
		Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.
		Колегія суддів погоджується з висновками суджу першої інстанції, що факт втрати 9 документів, які мають гриф "Для службового користування" в Апараті Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики, зафіксований у протоколі Комісії з проведення перевірки наявності документів, що зберігаються в Апараті Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики, та експертизи їх цінності від 23.10.2018 та акті Комісії з питань роботи з документами, що містять службову інформацію від 21.12.2018 року, без надання у ході службового розслідування правової оцінки поясненням особи, відповідальної за зберігання таких документів, не може бути об`єктивною підставою для притягнення останньої до відповідальності. 
		Частиною 1 ст. 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Колегія суддів звертає увагу, що зміст апеляційної скарги є ідентичним відзиву на адміністративний позов, а отже, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження під час розгляду апеляційної скарги. 
		При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
		Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
		Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
		На підставі викладеного, керуючись 34, 242, 243, 246, 308, 311, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
		 
		П О С Т А Н О В И Л А:
		Апеляційну скаргу Секретаріату Кабінету Міністрів України - залишити без задоволення.
		Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 вересня 2019 року - залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів із дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду у порядку ст.329-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Повний текст постанови буде складено протягом п`яти днів з моменту його проголошення.
		Головуючий суддя:                                                                      Г.В. Земляна
		Судді:                                                                                          Ю.А. Ісаєнко
		                                                                                                    Я.М. Собків
		 
		Повний текст постанови складено 12 грудня 2019 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...