Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 711/530/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та злочини проти журналістів; Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, а також збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 15.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 16.12.2019.
Дата набрання законної сили: 10.12.2019
Номер судового провадження: 51-1848км19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017251010004408

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		10 грудня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 711/530/18
		провадження № 51-1848км19
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
		Касаційного кримінального суду у складі:
		 
		головуючого    ОСОБА_1 ,
		суддів     ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю: 
		секретарясудового засідання  ОСОБА_4 , 
		прокурора  ОСОБА_5 ,
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017251010004408, за обвинуваченням
		 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с.Астхадзор Мартуницького району (Вірменія), жительки АДРЕСА_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
		 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 358, ч.3 ст. 358, ч.4 ст. 358 Кримінального кодексу України (далі  КК),
		 
		за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на вирок Придніпровського районного суду м. Черкас від 4 червня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 10 січня 2019 року щодо ОСОБА_6 .
		 
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами 
		першої та апеляційної інстанцій обставини
		За вироком Придніпровського районного суду м. Черкас від 4 червня 2018року ОСОБА_6 визнано невинуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст.358, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК та виправдано у зв`язку з недоведеністю наявності в її діях складів вказаних кримінальних правопорушень.
		 
		Вирішено питання про речові докази та процесуальні витрати у провадженні.
		 
		Апеляційний суд Черкаської області 10 січня 2019 року вирок щодо ОСОБА_6 залишив без зміни.
		Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачувалася в тому, що вона 15 вересня 2015 року, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи в приміщенні Черкаської регіональної філії Державного підприємства «Укрспецзем» (вул.В.Чорновола, 157, м. Черкаси), діючи умисно, цілеспрямовано, маючи на меті створити технічну документацію щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для формування кадастрового номера на земельну ділянку площею 0,1000 га на АДРЕСА_1 , для подальшого використання у власних цілях підробила технічне завдання на розробку технічної документації від 15вересня 2015 року, а також повторно акт прийому-передачі на зберігання межових знаків від 15вересня 2015 року, а саме виконала підпис від імені ОСОБА_7 , і надала ці підроблені офіційні документи працівникові Черкаської регіональної філії Державного підприємства «Укрспецзем». 
		Такі діяння ОСОБА_6 стороною обвинувачення кваліфіковано:
		- за ч.1 ст.358КК  як підроблення офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією і який надає права, з метою використання його підроблювачем;
		- за ч.3 ст.358 КК  як підроблення офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією і який надає права, з метою використання його підроблювачем, вчинене повторно;
		- за ч.4 ст.358 КК  як використання завідомо підробленого документа.
		Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог та узагальнені доводи особи, яка її подала
		 
		У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення кримінального процесуального закону, проситьскасувати судові рішення щодо ОСОБА_6 та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		На обґрунтування своїх доводів він зазначив, що суд першої інстанції:
		-  не надав оцінки доказам, наданим стороною обвинувачення, якими встановлено неправомірність дій ОСОБА_6 , спрямованих на підроблення офіційних документів; 
		-  побудував вирок на суперечливих та належно не перевірених доводах сторони захисту;
		- не дав оцінки показанням обвинуваченої ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , технічній документації і висновку експерта №1/2231 від 26 вересня 2017 року; 
		- належно не дослідив нормативно-правових актів, якими встановлено вимоги земельного законодавства щодо правил встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яке здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, механізму її оформлення, умов та порядку формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав;
		-  не застосував закону, який підлягає застосуванню, зокрема частини 1, 3, 4 ст. 358 КК, у тому числі щодо поняття офіційного документа.
		 
		Крім того прокурор свою скаргу мотивував тим, що суд апеляційної інстанції:
		-  ретельно не перевірив усіх доводів, зазначених в апеляційній скарзі;
		-  не взяв до уваги судової практики касаційного суду, а саме постанови Верховного Суду від 12 вересня 2018 року у справі №307/1820/16-к у провадженні стосовно ОСОБА_9 про підроблення останньою кадастрового плану земельної ділянки, який є офіційним документом і має аналогічний правовий статус як і документи, що підробила ОСОБА_6 ;
		- не звернув уваги на показання свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_8 ;
		- не проаналізував доказів у їх сукупності з точки зору належності, достовірності, достатності та взаємозв`язку та немотивував свого рішення про залишення без зміни вироку суду першої інстанції.
		 
		 
		Позиції інших учасників судового провадження
		 
		Виправдана ОСОБА_6 заперечує щодо задоволення касаційної скарги, про що зазначила в надісланій Суду заяві.
		 
		У судовому засіданні прокурор підтримала касаційну скаргу.
		 
		Мотиви Суду
		 
		Відповідно до приписівст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК) суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. Він перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		Суд касаційної інстанції не перевіряє судових рішень на предмет неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Натомість при перегляді судових рішень виходить з фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій.
		 
		Згідно з вимогами ст.370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
		 
		У силу ст.62 Конституції України, положень ст.17 КПК обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Відповідно до вимог ст. 91 КПК доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
		Обов`язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та, в установленихКПКвипадках,  на потерпілого.
		Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 6 грудня 1988року у справі «Барбера, Мессегуе і Хабардо проти Іспанії» (Barbera, MessegueandJabardo v. Spain) п.2 ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного».
		Так, предметом злочинів, передбачених ст.358 КК, є офіційний документ. Згідно з приміткою до ст.358 КК під офіційним документом слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, що спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи  докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.
		Тому при встановленні ознак офіційного документа як предмета злочину слід керуватися такими критеріями: документ має бути складено, видано чи посвідчено відповідною особою в межах її компетенції за визначеною законом формою та з належними реквізитами; зафіксована в такому документі інформація повинна мати юридично значущий характер  підтверджені чи засвідчені нею конкретні події, явища або факти мають спричиняти чи бути здатними спричинити наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення певних прав та/або обов`язків.
		Невідповідність документа хоча б одному з наведених критеріїв перешкоджає визнанню його офіційним.
		Суд першої інстанції, оцінивши досліджені у кримінальному провадженні докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності і достатності, обґрунтовано ухвалив виправдувальний вирок, пославшись на п. 3 ч. 1 ст.373КПК, оскільки дійшов правильного висновку, що стороною обвинувачення не доведено наявності в діянні обвинуваченої ОСОБА_6 обов`язкових ознак, які вказують на наявність складів злочинів, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК. Так, у всіх інкримінованих епізодах відсутній предмет злочину  офіційний документ, а також не доведено фактів настання юридично значущих відомостей, які спричинили чи були здатними спричинити спотворені наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення певних прав та/або обов`язків як для самої обвинуваченої, так і для ОСОБА_7 або інших осіб. Такий висновок суду достатньо мотивований і ґрунтується на даних, які були належним чином перевірені в судовому засіданні та змістовно наведені у вироку.
		У ст.55 Закону України від 22 травня 2003 року «Про землеустрій» та в Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженій наказом Державного агентства України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376, зазначено, що встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
		Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає, у тому числі, завдання на складання технічної документації із землеустрою та акт приймання-передачі межових знаків на зберігання, які долучаються до документації із землеустрою після виконання робіт із встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.
		Аналізуючи вказані вимоги закону, а також нормативну базу для розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що технічне завдання від 15 вересня 2019 року, яке визначене стороною обвинувачення як офіційний документ, є документ, який визначає комплекс робіт, що має виконати виконавець (в даному випадку Черкаська регіональна філія ДП «Укрспецзем») із установлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), який включає: підготовчі роботи, топографо-геодезичні, картографічні роботи та роботи із землеустрою, камеральні роботи, складання і оформлення матеріалів технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а також установлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками. При цьому підпис ОСОБА_6 та підпис, який остання виконала замість ОСОБА_7 в графі «Затверджено» в технічному завданні свідчать про факт схвалення, тобто визначення комплексу робіт при виготовленні виконавцем технічної документації.
		Доводи прокурора в касаційній скарзі щодо неналежного дослідження нормативно-правових актів та не надання їм належної оцінки, за встановлених судом обставин, в цілому не спростовують правильність висновків суду. 
		Також Суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що акт прийому-передачі на зберігання межових знаків від 15 вересня 2015року не є офіційним документом, оскільки він лише підтверджує фактичну передачу на зберігання межових знаків у кількості 10 шт., що закріплені на місцевості виконавцем, а саме на земельній ділянці площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_1 .
		При цьому з об`єктивної сторони ст. 358 КК підроблення офіційного документа полягає у перекручуванні істини у цьому документі.
		Суд першої інстанції встановив, що факт підписання технічного завдання від 15вересня 2015 року та акта прийому-передачі на зберігання межових знаків від 15 вересня 2015 року ОСОБА_6 замість ОСОБА_7 учасниками судового провадження не оспорюється. Також, обвинуваченою ОСОБА_6 і свідком ОСОБА_7 не оспорюється та визнається інформація, зазначена в даних документах, щодо місця знаходження об`єкта  земельної ділянки площею 0,1000 га, розташованої на АДРЕСА_1 .
		Разом з цим суд дійшов обґрунтованого висновку, що факт підроблення обвинуваченою ОСОБА_6 підпису ОСОБА_7 в зазначених документах не створює юридично значимого характеру, від якого залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав, а сторона обвинувачення не навела фактів настання юридично значущих відомостей, які спричинили чи були здатними спричинити спотворені наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення певних прав та /або обов`язків як для самої обвинуваченої ОСОБА_6 , так і для ОСОБА_7 або інших осіб.
		Органом обвинувачення не доведено наявності в діях ОСОБА_6 складу інкримінованих їй злочинів, а саме того, що технічне завдання на розробку технічної документації від 15 вересня 2015року та акт прийому-передачі на зберігання межових знаків від 15 вересня 2015 року є офіційними документами в розумінні поняття «офіційний документ», визначеного в примітці до ст. 358 КК, а докази, які були покладені в основу доказування її винуватості, констатують той чи інший факт, але ніяк не доводять вчинення нею інкримінованих злочинів.
		Таким чином, суд першої інстанції, надавши належну оцінку доказам кримінального провадження, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у діях ОСОБА_6 складу злочинів, передбачених ч.1 ст. 358, ч.3 ст. 358, ч.4 ст.358КК,а саме відсутність предмета злочину, і тому правильно виправдав її за відповідним обвинуваченням.
		За встановлених судом першої інстанції обставин зазначені прокурором у касаційній скарзі доводи про те, що суд першої інстанції не дав оцінки показанням обвинуваченої ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , технічній документації і висновку експерта №1/2231 від 26 вересня 2017 року не спростовують правильності висновків про наявність підстав для визнання невинуватості ОСОБА_6 у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст.358, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК.
		Переглядаючи справу за апеляційною скаргою прокурора, апеляційний суд обґрунтовано погодився з висновками суду першої інстанції в частині виправдання ОСОБА_6 , залишивши вирок без зміни.
		Разом з цим суд апеляційної інстанції, провівши за клопотанням прокурора повторно судове слідство по кримінальному провадженню, повторно допитав обвинувачену і свідків та дослідив вказані письмові докази, а також дав належну оцінку дослідженим доказам.
		Доводи прокурора щодо залишення судом апеляційної інстанції поза увагою постанови Верховного Суду від 12 вересня 2018 року у справі №307/1820/16-к є безпідставними. Як убачається з цієї постанови, особу було визнано винуватою у тому, що, обіймаючи посаду агронома, не будучи службовою особою та здійснюючи професійну діяльність у межах своїх обов`язків, скориставшись наданими їй повноваженнями, вона внесла недостовірні відомості до офіційного документа  збірного кадастрового плану земельної ділянки. Тоді як ОСОБА_6 обвинувачувалася у тому, що підробила технічне завдання на розробку технічної документації та акт прийому-передачі на зберігання межових знаків шляхом підписання їх від імені ОСОБА_7 і надала ці підроблені офіційні документи працівникові Черкаської регіональної філії Державного підприємства «Укрспецзем». Таким чином, постанова Верховного Суду, наведена прокурором у касаційній скарзі, не може бути врахована для порівняння, оскільки зазначене в ній кримінальне правопорушення і кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 , різняться за суб`єктним складом та за змістом підроблених документів.
		 
		Згідно з ч.1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
		 
		З матеріалів провадження вбачається, що апеляційний суд належним чином проаналізував установлені фактичні дані кримінального провадження, наявні у провадженні докази, мотиви, з яких суд першої інстанції виходив при постановленні виправдувального вироку щодо ОСОБА_6 , та встановив, що висновок суду про недоведеність вчинення останньою кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 358, ч.3 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК, є обґрунтованим та належним чином умотивованим.
		 
		Таким чином, доводи у касаційній скарзі прокурора про істотне порушення судом апеляційної інстанції вимог ст.419 КПК є безпідставними, оскільки з матеріалів провадження вбачається, що апеляційний розгляд проведено з дотриманням вимог статей 404, 405 КПК. При цьому, відмовляючи у задоволенні вимог апеляційної скарги прокурора, суд апеляційної інстанції в ухвалі навів докладні мотиви прийнятого рішення та підстави, на яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
		 
		Інші доводи касаційної скарги прокурора в цілому не спростовують правильності висновків судів першої та апеляційної інстанцій про виправдання  ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень.
		Ухвала суду апеляційної інстанції є законною, обґрунтованою та відповідає вимогам статті 419 КПК.
		Даних, які би свідчили, що судом неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність або допущено такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, Судом не виявлено.
		 
		Таким чином, підстав для задоволення скарги не встановлено.
		Керуючись статтями 369, 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд
		 
		ухвалив:
		Вирок Придніпровського районного суду м. Черкас від 4 червня 2018рокута ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 10 січня 2019 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, касаційну скаргу прокурора  без задоволення.
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_10 каровець   ОСОБА_2      ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...