Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 460/2407/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 15.12.2019. Зареєстровано: 15.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 16.12.2019.
Дата набрання законної сили: 20.05.2020
Результат оскарження 20.05.2020 Восьмий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: 3315/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		Р І Ш Е Н Н Я
		і м е н е м У к р а ї н и
		 
		09 грудня 2019 року м. Рівне№460/2407/19
		Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дорошенко Н.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом:
		 Товариство з обмеженою відповідальністю "Донікс" доГоловного управління ДФС у Рівненській області  про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,В С Т А Н О В И В:
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Донікс" (далі  ТОВ "Донікс", позивач) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі  ГУ ДФС у Рівненській області, відповідач), за змістом якого просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0244115012 від 29.08.2019 про застосування штрафу на суму 20171,75 грн.
		Обґрунтовуючи позов, позивач вказує про відсутність підстав для застосування штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, які не надаються отримувачу (покупцю), та зазначає про множинність трактування прав та обов`язків платників податків, закріплених в п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
		Також позивач зауважив, що, передбачаючи для платника ПДВ відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), законодавець переслідував мету захисту прав та законних інтересів покупців товару, які є платниками ПДВ, адже згідно з абз.2 п.201.10 ст.201 ПК України виключно податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів /послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. 
		Натомість, у тих випадках, коли податкові накладні не надаються отримувачу (покупцю), тобто не слугують підставою для нарахування сум податку, які відносяться до податкового кредиту, відповідна мета відсутня.
		Оскільки контрагенти позивача не зазнали шкоди від несвоєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН, позивачем сплачені податкові зобов`язання, а відтак бюджет не зазнав втрат, застосування до позивача штрафних санкцій не є доцільним. 
		Враховуючи вищенаведене, позивач вважає, що при встановлені порушень граничних термінів реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних контролюючий орган діяв не у межах наданих повноважень та не у спосіб, передбачений діючим законодавством. 
		Ухвалою суду від 30.09.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву.
		Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти заявлених позовних вимог. Зазначив, що за порушення термінів або відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних штрафні санкції, визначені ПК України, не застосовуються виключно до податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю) та складені на постачання товарів/послуг для операцій, які: звільнені від оподаткування; оподатковуються за нульовою ставкою. При цьому, стаття 195 цього Кодексу визначає перелік операцій, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою, а стаття 197  перелік операцій, що звільнені від оподаткування. Будь-яких доказів стосовно того, що спірні податкові накладні складені стосовно операцій, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою або звільнені від оподаткування, позивачем не надано, відтак, підстави для звільнення ТОВ «Донікс» від відповідальності за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у ЄРПН не встановлено. Вважає, що оспорюване податкове повідомлення-рішення прийняте в межах повноважень, наданих чинним законодавством. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Також просив відмовити і у задоволенні вимог щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу з підстав їх необґрунтованості.
		У відповіді на відзив позивач підтримав позицію, викладену в позові. Зазначив, що суть і призначення будь-якого виду відповідальності за правопорушення - мінімізувати негативні наслідки для суспільства і держави. Тому, ключовий аспект, який необхідно врахувати та на якому, власне, формуються будь-які санкції за правопорушення,  це наявність шкоди, певних негативних наслідків для суспільства чи держави, які необхідно уникнути. Оскільки контрагенти позивача не зазнали шкоди від несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивачем сплачені податкові зобов`язання, а відтак бюджет не зазнав втрат, застосування до позивача штрафних санкцій не є доцільним.
		Ухвалою суду від 24.07.2019 розгляд справи відкладено до 09.12.2019.
		У судове засідання 09.12.2019 представник позивача не прибув, у поданій суду заяві позовні вимоги підтримав та просив розглянути справу за його відсутності.
		Представник відповідача у судове засідання не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
		З огляду на викладене та за відсутності перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, суд, на виконання вимог ч.3 ст.194, ч.9 ст.205, ч.4 ст.229 КАС України, розглянув дану адміністративну справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній матеріалів.
		Ухвалою суду від 09.12.2019 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів.
		З`ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, перевіривши їх дослідженими доказами, оцінивши їх у сукупності на підставі чинного законодавства, суд встановив та врахував таке.
		У серпні 2019 року ГУ ДФС у Рівненській області проведена камеральна перевірка з реєстрації ТОВ «Донікс» податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі  ЄРПН), за результатами якої складено акт від 13.08.2019 №4840/17-00-50-01/32038467 (а.с.17).
		Згідно з висновками вказаного акта перевірки податковим органом встановлено порушення терміну реєстрації у ЄРПН податкових накладних від 17.05.2017 №1, від 14.07.2017 №2 та від 02.10.2017 №3.
		На підставі акта перевірки від 13.08.2019 №4840/17-00-50-01/32038467 ГУ ДФС у Рівненській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Н" від 29.08.2019 №0244115012, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 30% (від суми 16701,15 грн), що становить 5010,35 грн, та у розмірі 40% (від суми 37903,52 грн), що становить 15161,40 грн, за платежем податок на додану вартість (а.с.15). Загальна сума штрафу становить 20171,75грн. 
		Вважаючи таке податкове повідомлення-рішення контролюючого органу протиправним, ТОВ «Донікс» звернулося до суду з даним позовом.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.
		Статтею 62 Податкового кодексу України (далі  ПК України) визначено, що одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (п.62.1.3).
		Згідно з пп.41.1.1 п.41.1 ст.41 ПК України, контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.
		Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити перевірки камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. 
		Відповідно до пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального (абз.1).
		Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах (абз.2).
		Відповідно до пунктів 76.1, 76.2 статті 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
		Пунктом 86.2 статті 86 ПК України визначено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
		Згідно з висновками акта камеральної перевірки від 13.08.2019 №4840/17-00-50-01/32038467, позивачем порушено терміни реєстрації у ЄРПН податкових накладних:
		1) від 17.05.2017 №1 на суму ПДВ 16701,15 грн, яка зареєстрована 24.07.2017, чим порушено термін реєстрації на 39 днів;
		2) від 14.07.2017 №2 на суму ПДВ 18951,76 грн, яка зареєстрована 09.11.2017, чим порушено термін реєстрації на 101 день;
		3) від 02.10.2017 №3 на суму ПДВ 18951,76 грн, яка зареєстрована 23.01.2018, чим порушено термін реєстрації на 84 дні.
		Пунктом 201.10 статті 201 ПК України (в редакції, чинній на момент реєстрації податкових накладних) встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
		Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
		для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
		для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
		для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
		У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
		Відповідно до п.120-1.1 ст.120-1 ПК України (в редакції, чинній на момент реєстрації податкових накладних), порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема:
		30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такихподаткових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
		40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такихподаткових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів
		Системний аналіз вищевказаних правових норм дає підстави для висновку, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. 
		При цьому, суд відхиляє доводи позивача щодо множинності трактування прав та обов`язків платника податків, закріплених в п. 120-1.1 ст.120-1 ПК України, позаяк буквальний зміст цієї норми податкового закону не передбачає наведених позивачем випадків порушення строків реєстрації трьох окремих випадків податкових накладних, та не дає підстав для неоднозначного тлумачення правової норми.
		Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).
		Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 04.09.2018 у справі №816/1488/17 (№К/9901/152/17), які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.
		Згідно з положеннями Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267, до графи 8 податкових накладних вноситься - код ставки податку на додану вартість, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються.
		Зокрема, у графі 8 зазначається код ставки: 20 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою; 7 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків; 901 - у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 902 - у разі здійснення операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 903 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.
		Дослідивши податкові накладні від 17.05.2017 №1, від 14.07.2017 №2 та від 02.10.2017 №3 (а.с.28, 30, 32) суд встановив, що у графі 8 таких податкових накладних позивачем внесено код ставки податку на додану вартість "20". 
		Тобто позивачем самостійно визначено, що операції з постачання товарів/послуг за вказаними податковими накладними підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за основною ставкою 20%.
		З огляду на викладене, податкове повідомлення-рішення форми "Н" від 29.08.2019 №0244115012 прийняте відповідачем в порядку та у спосіб, що визначені чинним законодавством, в межах наданих йому повноважень, обґрунтовано і розсудливо.
		Щодо доводів позивача про відсутність підстав для застосування штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН в спірній ситуації, оскільки контрагенти позивача не зазнали шкоди від несвоєчасної реєстрації податкових накладних, а позивачем податкові зобов`язання сплачені до бюджету, суд зазначає таке.
		Електронне адміністрування податку на додану вартість регламентоване статтею 200-1 ПК України.
		Згідно з п.200-1.1 ст.201 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:
		суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;
		суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;
		суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;
		суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;
		інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
		Відповідно до положень п.200-1.3 ст.200-1 ПК України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (ЕНакл), обчислену за такою формулою:
		ЕНакл = ЕНаклОтр + ЕМитн + ЕПопРах + ЕОвердрафт - ЕНаклВид - ЕВідшкод - ЕПеревищ;
		де (зокрема):
		ЕНаклВид - загальна сума податку за складеними платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;
		ЕВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань та результатів перевірок, що проводяться відповідно до цього Кодексу;
		ЕПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		Таким чином, суд зазначає, що невнесення/несвоєчасне внесення відомостей до ЄРПН щодо сум податку на додану вартість за складеними продавцем товарів/послуг податковими накладними, в яких сума податкового зобов`язання відмінна від нуля, безумовно впливають на достовірність та повноту відомостей системи електронного адміністрування податку на додану вартість щодо платника цього податку - продавця, оскільки з урахуванням суми ПДВ за виданими ним податковими накладними формується, зокрема, такий показник, як сума, на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні (розрахунки коригування).
		На думку суду, саме з урахуванням цього законодавець звільнив від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних продавців товарів/послуг у випадках, якщо податкова накладна не надається отримувачу (покупцю) на операції, які звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою. Адже, в таких випадках, дійсно, нульовий показник податку на додану вартість за здійсненою операцією не впливає на достовірність відомостей системи електронного адміністрування податку на додану вартість.
		Натомість, в спірній ситуації здійснені позивачем господарські операції були оподатковані за ставкою 20%, податок сплачений платником податків до бюджету, як ствердив у позові позивач. Отже, своєчасна реєстрація таких податкових накладних в ЄРПН впливає на формування таких показників як ЕНаклВид, ЕВідшкод, ЕПеревищ, які враховуються при обчисленні суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, слід зазначити, що за формулою, встановленою в п.200-1.3 ст.200-1 ПК України, при обчисленні суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні, відповідний розрахунок зменшується на показники ЕНаклВид, ЕВідшкод, ЕПеревищ. Відтак, несвоєчасна реєстрація виданих податкових накладних та/або розрахунків коригування призводить до збільшення суми, на яку такий платник податків має право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН.
		Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з пп.21.1.1 п.21.1 ст.21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
		Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		За результатами судового розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку, що відповідач підтвердив правомірність своєї поведінки при прийнятті оскарженого рішення. Доводи позивача не спростовують порушення платником податків податкового законодавства та не дають суду підстав для скасування податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій.
		Враховуючи викладене, позов задоволенню не підлягає.
		Підстави для застосування положень ст.139 КАС України у суду відсутні. 
		Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		В И Р І Ш И В :
		У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Донікс" (вул.Струтинської, буд.35, кв.33, м.Рівне, 33003; код ЄДРПОУ 32038467) до Головного управління ДФС у Рівненській області (вул. Відінська, 12, м. Рівне, 33023; код ЄДРПОУ 41646372) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		Повний текст рішення складений 13 грудня 2019 року.
		 
		 
		Суддя Дорошенко Н.О.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...