Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 592/16841/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних провадженнях; про заміну невідбутої частини покарання більш м’яким.
Надіслано для оприлюднення: 16.12.2019. Зареєстровано: 17.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 18.12.2019.
Дата набрання законної сили: 19.12.2019
Номер судового провадження: 1-в/592/583/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                Справа № 592/16841/19
		                                   Провадження № 1-в/592/583/19 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ 
		 
		11 грудня 2019 року                                         м.Суми    
		Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:
		головуючого: судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
		прокурора: ОСОБА_3 ,
		захисника: ОСОБА_4 ,
		засудженого: ОСОБА_5 ,
		представника державної установи Сумська виправна колонія (№ 116)  ОСОБА_6 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми клопотання захисника засудженого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_4 про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким, -
		В С Т А Н О В И В :
		 
		   Захисник засудженого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_4 звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми з клопотанням про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким, із змісту якого вбачається, що 06.07.2015 року ОСОБА_7 був засуджений Глушковським районним судом Курської області Російської Федерації до 7 років 6 місяців позбавлення волі. Початок строку: 06.07.2015 року, кінець строку: 24.08.2021 року. В установі виконання покарань, а саме: виправній колонії № 9 УФСВП РФ з 2016 року по 2019 рік засуджений ОСОБА_7 отримав 9 заохочень за сумлінну працю, а також 2 стягнення, які зняті в установленому законом порядку. В установі виконання покарань, а саме: ДУ Сумська виправна колонія № 116 засуджений ОСОБА_7 знаходиться з 07.06.2019 року, отримав 1 заохочення за виконання покладених обов`язків та додержання правил поведінки, встановлених КВК України та ПВР за підсумками роботи 3 кварталу 2019 року, стягнень не має. Перебуваючи у виправній колонії № 9 УФСВП РФ, засуджений ОСОБА_7 здобув три спеціальності: Швей моторист , Столяр , Повар . На даний час засуджений ОСОБА_7 здобуває спеціальність газоелектрозварювальник в навчальному центрі при ДУ Сумська виправна колонія № 116 . На даний час засуджений ОСОБА_7 працевлаштований різноробочим на виробництві ДУ Сумська виправна колонія № 116 , доручену роботу виконує вчасно. З боку засудженого ОСОБА_7 спроб до втечі не було, він не схильний до суїцидальної поведінки, на профілактичних обліках не перебуває. За характером безконфліктний, врівноважений, спокійний. Дата настання пільги за ст. 82 КК України  06.08.2018 року. Вину в скоєному злочині визнає, щиро кається, вирок суду вважає справедливим. Як вбачається з вищевикладеного, засуджений ОСОБА_7 став на шлях виправлення. Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 82 КК України особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м`яким покаранням. У цих випадках більш м`яке покарання призначається в межах строків, встановлених в Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком. Заміна невїдбутої частини покарання більш м`яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення. Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 82 КК України заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можлива після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, коли особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона була засуджена до позбавлення волі. Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України Про мовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким умовно-дострокове звільнення осіб від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м`яким мають надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України. На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 82 КК України, він просив замінити засудженому ОСОБА_7 невідбуту частину покарання на більш м`яке покарання у виді обмеження волі (вхідний № 55852 від 31.10.2019 року) (а. с. 1  3) .
		   В судовому засіданні засуджений ОСОБА_7 підтримав клопотання свого захисника адвоката ОСОБА_4 , просив його задовольнити та замінити йому невідбуту частину покарання, призначену вироком Глушковського районного суду Курської області Російської Федерації від 06.07.2015 року у виді на позбавлення волі, на невідбуту частину покарання у виді обмеження волі.
		   В судовому засіданні представник державної установи Сумська виправна колонія (№ 116)  ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання захисника засудженого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_4 про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким, оскільки, на його думку, засуджений ОСОБА_7 не став на шлях виправлення.
		   В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 не заперечував проти задоволення клопотання захисника засудженого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_4 про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким.
		   Вислухавши клопотання захисника засудженого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_4 про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким, його пояснення та думку, пояснення та думку засудженого ОСОБА_7 , пояснення та думки представника державної установи Сумська виправна колонія (№ 116)  ОСОБА_6 , думку прокурора ОСОБА_3 , дослідивши документи та копії документів, доданих до клопотання, дослідивши документи, надані представником державної установи Сумська виправна колонія (№ 116)  ОСОБА_6 , дослідивши документи та копії документів, наданих захисником засудженого ОСОБА_7 адвокатом ОСОБА_4 , враховуючи наявність судових рішень в Єдиному державному реєстрі судових рішень в режимі повного доступу, суд дійшов наступного висновку.
		   Постановою Ленінського районного суду м. Курська від 07.11.2014 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину Республіки Україна, уродженцю м. Харкова УРСР, який зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який не працює, який має середньо-технічну освіту, одруженому, осіб, які перебувають на утриманні, не має, раніше не судимому, затриманому з порядку ст. 91 КПК РФ 06.11.2014 року о 18 годині 25 хвилин, обвинуваченому у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 30, п. б ч. 3 ст. 228.1 КК РФ, було обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту з утриманням в установі ФКУ СІЗО-1 УФСІН РФ. Строк тримання під вартою було ухвалено обчислювати з моменту затримання, тобто з 06.11.2014 року. Постанова набрала законної сили.
		   Вироком Глушковського районного суду Курської області Російської Федерації від 06.07.2015 року ОСОБА_7 було визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 229.1. ч. 2 п. в , 30 ч. 3, 228.1. ч. 3 п. б , 229.1. ч. 3 КК РФ, та йому було призначене покарання: - за ст. 229.1. ч. 2 п. в КК РФ, із застосуванням ст. 64 КК РФ, у виді двох років шести місяців позбавлення волі без штрафу і без обмеження свободи; - за ст. ст. 30 ч. 3, 228.1. ч. 3 п. б КК РФ, із застосуванням ст. 64 КК РФ, у виді чотирьох років позбавлення волі без штрафу і обмеження свободи; - за ст. 229.1. ч. 3 КК РФ, із застосуванням ст. 64 КК РФ, у виді п`яти років позбавлення волі без штрафу і обмеження свободи. На підставі ст. 69 ч. 3 КК РФ за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань було призначене остаточне покарання у виді семи років шести місяців позбавлення волі без штрафу і обмеження свободи. Відбування позбавлення волі засудженому ОСОБА_7 було призначено у виправній колонії суворого режиму. Час тримання ОСОБА_7 під вартою в порядку запобіжного заходу з 06.11.2014 року до 05.07.2015 року було зараховано в строк фактично відбутого ним покарання, строк покарання ОСОБА_7 було ухвалено обчислювати з 06.07.2015 року. До вступу вироку в законну силу було ухвалено утримувати засудженого ОСОБА_7 в ФКУ СІЗО-1 УФСІН Росії по Курській області. Вирок набрав законної сили 17.07.2015 року (а. с. 9  19) .
		   Ухвалою Білопільського районного суду Сумської області від 19.05.2017 року по справі № 573/919/17, провадження № 1-в/573/25/17 клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави відносно ОСОБА_7 у відповідність із законодавством України було задоволено. Було ухвалено привести у відповідність із законодавством України вирок Глушковського районного суду Курської області Російської Федерації від 06.07.2015 року, яким ОСОБА_7 було засуджено до покарання у виді 7 (семи) років 6 (шести) місяців позбавлення волі без штрафу та обмеження волі з відбуттям покарання у виправній колонії суворого режиму, за вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 30, п. б ч. 3 ст. 228.1. , п. в ч. 2 ст. 229.1. , ч. 3 ст. 229.1. КК РФ. Було визначено, що статті кримінального закону Російської Федерації, за якими ОСОБА_7 був засуджений вироком Глушковського районного суду Курської області Російської Федерації від 06.07.2015 року, а саме: ч. 3 ст. 30, п. б ч. 3 ст. 228.1. , п. в ч. 2 ст. 229.1. , ч. 3 ст. 229.1. КК РФ відповідають статтям КК України (відповідно) : ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 305 КК України. Було ухвалено вважати ОСОБА_7 засудженим: - за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 307 КК України до чотирьох років позбавлення волі; - за ч. 1 ст. 305 КК України до п`яти років позбавлення волі. Згідно ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань ОСОБА_7 було призначено остаточне покарання у виді 7 (семи) років та шести місяців позбавлення волі. Строк відбуття покарання ОСОБА_7 , відповідно до вироку Глушковського районного суду Курської області Російської Федерації від 06.07.2015 року, при приведенні його у відповідність із законодавством України, було визначено з 06.07.2015 року, зарахувавши час його тримання під вартою в порядку міри запобіжного заходу з 06.11.2014 року по 05.07.2015 року. Ухвала набрала законної сили 27.05.2017 року (http://reyestr.court.gov.ua/Review/66605489) .
		   Ухвалою Білопільського районного суду Сумської області від 03.11.2017 року по справі № 573/919/17, провадження № 1-во/573/1/17 було внесено виправлення у мотивувальну частину ухвали Білопільського районного суду Сумської області від 19.05.2017 року щодо ОСОБА_7 . Було ухвалено виключити з мотивувальної частини ухвали суду від 19.05.2017 року наступні формулювання: на аркуші 2 (два) текст, який починається Відповідно до ч. 1 ст. 4 Європейської конвенції про міжнародну дійсність кримінальних вироків від 28.05.1970 року… та закінчується …в разі якщо вона вчинила б цю дію там ;  Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 602 КПК України… та закінчується …надана Верховною Радою України ; При цьому суд, як це визначено у ч. 3 ст. 603 КПК України ... та закінчується щодо винуватості особи ; на аркуші 3 (три) текст, який починається Відповідно ч. 3 ст. 603 КПК України … та закінчується … питання щодо винуватості особи ; на аркуші 4 (чотири) текст у останньому абзаці …ст. 4 Європейської конвенції про міжнародну дійсність кримінальних вироків від 28.05.1970 року… ст. 121 КК України, 602, 603… . Мотивувальну частину ухвали Білопільського районного суду Сумської області від 19.05.2017 року щодо ОСОБА_7 було ухвалено вважати правильною в наступній редакції: 04.05.2017 року Міністерство юстиції України звернулось до Білопільського районного суду Сумської області з клопотанням про приведення вироку Глушковського районного суду Курської області Російської Федерації від 06.07.2015 року відносно ОСОБА_7 у відповідність із законодавством України. У клопотанні зазначено про те, що 04.04.2017 року наказом № 1114/5 Міністерства юстиції України прийнято рішення про прийняття в Україну засудженого вироком російського суду громадянина України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ст. 606 КПК України, ст. 3 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, та на підставі запиту Міністерства юстиції Російської Федерації від 06.02.2017 року за № 06-13637/17. За таких обставин, у клопотанні ініціюється питання про визначення норм (статті, частини статей) Кримінального кодексу України, якими передбачена відповідальність за кримінальні правопорушення, у вчиненні яких ОСОБА_7 було визнано винуватим вироком Глушковського районного суду Курської області Російської Федерації від 06.07.2015 року, визначити строк позбавлення волі, що підлягає відбуванню засудженим ОСОБА_7 на підставі вироку Глушковського районного суду Курської області Російської Федерації від 06.07.2015 року. У судовому засіданні прокурор висловив думку про задоволення клопотання, оскільки є всі підстави для цього. Представник Міністерства юстиції України у судове засідання не з`явився, про час, день, місяць, рік і місце розгляду клопотання повідомлений належним чином. В клопотанні просив справу розглянути за відсутності представника. Суд, заслухавши думку прокурора, який не заперечував щодо розгляду клопотання за відсутності представника Міністерства юстиції України та просив задовольнити клопотання Міністерства юстиції України, дослідивши матеріали клопотання, з метою забезпечення виконання в Україні покарання, призначеного громадянину України російським судом, керуючись статтею 9 Конституції України, статтями 9-11 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року,статтями 606-610 Кримінального процесуального кодексу України, вважає за можливе привести у відповідність із законодавством України покарання, призначене ОСОБА_7 вироком Глушковського районного суду Курської області Російської Федерації від 06.07.2015 року до покарання у вигляді 7 років 6 місяців позбавлення волі, за скоєння злочинів, передбачених пунктом в частини другої статті 229.1. КК РФ (контрабанда наркотичних засобів, тобто незаконне переміщення через митний кордон Митного союзу в рамках ЄврАзЕС наркотичних засобів, у значному розмірі) , частиною третьою статті 30, пунктом б частини третьої статті 228.1. Кримінального кодексу Російської Федерації (замах на незаконний збут наркотичних засобів, у значному розмірі) , частиною третьою статті 229.1. (контрабанда наркотичних засобів, тобто незаконне переміщення через митний кордон Митного союзу в рамках ЄврАзЕС наркотичних засобів, у великому розмірі) , що також є караними діяннями відповідно до законодавства України про кримінальну відповідальність, виходячи з таких встановлених у судовому засіданні обставин. У клопотанні зазначено про те, що 04.04.2017 року наказом № 1114/5 Міністерства юстиції України було прийнято рішення про прийняття в Україну засудженого за вироком російського суду громадянина України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, та мешканця АДРЕСА_1 . Із матеріалів, представлених суду, видно, що за вироком Глушковського районного суду Курської області Російської Федерації від 06.07.2015 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, з середньою технічною освітою, одруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, було засуджено до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 6 (шість) місяців без штрафу та обмеження волі з відбуттям покарання у виправній колонії суворого режиму, за вчинення злочинів, передбачених ст. ст. 229.1. ч. 2 п. в , 30 ч. 3, 228.1. ч. 3 п. б , 229.1. ч. 3 КК РФ. Вирок набрав законної сили 17.07.2015 року (а. с. 3  12, 13) . Згідно з вироком Глушковського районного суду Курської області Російської Федерації від 06.07.2015 року ОСОБА_7 вчинив злочин за наступних обставин: 20 октября 2014 года около 10 часов 00 минут ОСОБА_7 с целью контрабанды через таможенную границу Таможенного союза в рамках ЕврАзЭС наркотических средств в значительном раз мере, двигаясь на велосипеде из г. Белополье Белопольского района Сумской области Украины в направлении п. Теткино Глушковского района Курской области РФ, незаконно переместил, с целью сокрытия от пограничного контроля, спрятав в карман одежды в сумке с целью незаконного сбыта на территории РФ, находившееся в полимерном пакете наркотическое средство марихуана весом в высушенном до постоянной массы состоянии 35,1 г, что образует значительный размер, через таможенную границу Таможенного союза в рамках ЕврАзЭС из Украины в Российскую Федерацию, проходящую через Пост пограничного контроля в месте пересечения государственной границы жителями приграничных регионов, расположенный в п. Теткино Глушковского района Курской области. 20 октября 2014 года около 20 часов 00 минут ОСОБА_7 на пересечении ул. Ленина и ул. Чапаева, расположенном между домами № 241 и № 243 на ул. Ленина п. Теткино Глушковского района Курской области, незаконно сбыл за 3000 рублей незаконно перемещенное им 20 октября 2014 года из Украины в РФ наркотическое средство марихуана весом в высушенном до постоянной массы состоянии 35,1 г, что образует значительный размер, ОСОБА_8 , прибывшему в п. Теткино для проведения проверочной закупки марихуаны. 6 ноября 2014 года около 10 часов 00 минут ОСОБА_7 с целью контрабанды через таможенную границу Таможенного союза в рамках ЕврАзЭС наркотических средств в крупном размере, двигаясь пешком из г. Белополье Белопольского района Сумской области Украины в направлении п. Теткино Глушковского района Курской области РФ, незаконно переместил, с целью сокрытия от пограничного контроля, спрятав в одежде и пластмассовом корпусе дезодоранта в сумке без цели сбыта, находившиеся в семи полимерных пакетах наркотическое средство марихуана весом в высушенном до постоянной массы состоянии 182,1 г, что образует крупный размер, через таможенную границу Таможенного союза в рамках ЕврАзЭС из Украины в Российскую Федерацию, проходящую через Пост пограничного контроля в месте пересечения государственной границы жителями приграничних регионов, расположенный в п. Теткино Глушковского района Курской области. У ОСОБА_7 после прохождения пограничного контроля и пересечения Государственной границы РФ и таможенной границы Таможенного союза в рамках ЕврАзЭС и при его дальнейшем движении в направлении п. Теткино Глушковского района Курской области незаконно перемещенное им данное наркотическое средство было обнаружено и изьято сотрудниками УФСБ России по Курской области . Міністерством юстиції України питання про передачу громадянина України ОСОБА_7 , засудженого вироком Глушковського районного суду Курської області від 06.07.2015 року для відбування покарання в Україні, було погоджено з Міністерством юстиції Російської Федерації. Відповідно до ст. 6 Конвенції про передачу засуджених осіб від 21.03.1983 та ч. 2 ст. 610 КПК України Міністерством юстиції України до клопотання додано всі необхідні документи. Як вбачається з клопотання та додатків до нього ОСОБА_7 є громадянином України та відповідно до копії паспорту серії НОМЕР_1 , виданого 12.04.2002 року Білопільським РВ УМВС України в Сумській області, останнім місцем його реєстрації в Україні є АДРЕСА_1 (а. с. 22) . Згідно заяві ОСОБА_7 він має бажання невідбутий строк покарання відбувати на території України (а. с. 14) . Відповідно до довідки про відбуття строку покарання ОСОБА_7 відбуває покарання в ФКУ Виправна колонія № 9 УФСВП Росії по Курській області , кінець відбуття строку покарання 05.05.2022 року, станом на 20.12.2016 року: відбута частина покарання становить  2 роки 1 місяць 14 днів; невідбута частина покарання становить  5 років 4 місяці 15 днів (а. с. 16) . Відповідно до відомостей про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, відносно ОСОБА_7 , засудженого вироком Глушковського районного суду Курської області Російської Федерації від 06.07.2015 року, стягнення збитків, завданих злочином, не застосовувалось та станом на 20.12.2016 року в бухгалтерії ФКУ Виправна колонія № 9 УФСВП Росії по Курській області виконавчі листи відсутні (а. с. 15) . Відповідно до повідомлення з Управління федеральної міграційної служби по Курській області за результатами перевірки обліку осіб, які змінили громадянство на території Росії та за її межами, факт набуття ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянства Російської Федерації на території Російської Федерації, а також в дипломатичних представництвах та консульських установах Російської Федерації за кордоном не зареєстрований (а. с. 17) . Згідно довідці, виданій ФКУ Виправна колонія № 9 УФСВП Росії по Курській області про виконання додаткового покарання відносно засудженого ОСОБА_7 , додаткове покарання йому не призначалось (а. с. 18) . Згідно довідці, виданій ФКУ Виправна колонія № 9 УФСВП Росії по Курській області , акти амністії та помилування до засудженого ОСОБА_7 не застосовувались (а. с. 19) . Відповідно до характеристики, виданої ФКУ Виправна колонія № 9 УФСВП Росії по Курській області , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був засуджений вироком Глушковського районного суду Курської області Російської Федерації від 06.07.2015 року до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 6 (шість) місяців без штрафу та обмеження волі з відбуттям покарання у виправній колонії суворого режиму, за вчинення злочинів, передбачених ст. ст. 229.1. ч. 2 п. в , 30 ч. 3, 228.1. ч. 3 п. б , 229.1. ч. 3 КК РФ. Здійснюючи процедуру приведення вироку Глушковського районного суду Курської області Російської Федерації від 06.07.2015 року відносно ОСОБА_7 у відповідність із законодавством України, суд виходить із положень Конституції України, глави 46 КПК України, якими регламентовано визнання та виконання вироків судів іноземних держав та передача засуджених осіб, Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, та норм Кримінального кодексу України. Відповідно до положень ч. 1 ст. 7 КК України громадяни України, які вчинили злочини за її межами, підлягають кримінальній відповідальності за цим Кодексом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Пунктом b) частини 1 статті 9 Європейської конвенції про передачу засуджених осіб визначено, що компетентні органи влади держави виконання вироку визнають вирок і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі визначення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями статті 11. Пунктами а) , d) статті 11 Конвенції про передачу засуджених осіб встановлено, що при заміні вироку мають враховуватися зроблені щодо фактів висновки, які ясно викладені або припускаються в рішенні, ухваленому державою винесення вироку, а також не може посилюватися кримінальне покарання засудженої особи. Крім того, умови передачі засуджених осіб і їх прийняття для відбування покарання визначені у ст. 606 КПК України, а порядок розгляду судом питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України регламентований положеннями ст. 610 КПК України, відповідно до яких під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави. При призначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім випадків, визначених у ч. 4 ст. 610 КПК України. Статтею 606 КПК України визначаються умови передачі засуджених осіб для відбування покарання в Україні: якщо ця особа є громадянином держави виконання вироку; якщо вирок набрав законної сили; якщо на час отримання запиту про передачу засуджений має відбувати покарання упродовж як найменш шести місяців або якщо йому ухвалено вирок до ув`язнення на невизначений строк; якщо на передачу згоден засуджений або з урахуванням його віку або фізичного чи психічного стану на це згоден законний представник засудженого; якщо кримінальне правопорушення, внаслідок вчинення якого було ухвалено вирок, є злочином згідно із законодавством держави виконання вироку або було б злочином у разі вчинення на її території, за вчинення якого може бути призначено покарання у виді позбавлення волі; якщо відшкодовано майнову шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, а в разі наявності  також процесуальні витрати; якщо держава ухвалення вироку і держава виконання вироку згодні на передачу засудженого. Разом з тим, відповідно ч. 3 ст. 609 КПК України Міністерство юстиції України в разі прийняття рішення щодо прийняття громадянина України, засудженого судом іноземної держави, для подальшого відбування покарання на території України звертається до суду з клопотанням про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України. Відповідно до ч. 1 ст. 610 КПК України клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України відповідно до ч. 3 ст. 609 цього Кодексу розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи в Україні або за місцем знаходження Міністерства юстиції України протягом одного місяця з моменту його надходження. Разом з цим, положеннями ч. ч. 3, 4 ст. 610 КПК України передбачено, що суд під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави. При визначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання. З тексту статей КК Російської Федерації, на яких ґрунтується вирок Глушковського районного суду Курської області від 06.07.2015 року: - санкція п. б ч. 3 ст. 228.1. КК РФ передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років зі штрафом в розмірі до п`ятисот тисяч рублів чи в розмірі заробітної плати чи іншого доходу засудженого за період до трьох років чи без такого та з обмеженням волі на строк до двох років або без такого; - санкція п. в ч. 2 ст. 229.1. КК РФ передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років зі штрафом в розмірі до одного мільйона рублів чи в розмірі заробітної плати чи іншого доходу засудженого за період до п`яти років чи без такого та з обмеженням волі на строк до полутора років або без такого; - санкція ч. 3 ст. 229.1. КК РФ передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років зі штрафом в розмірі до одного мільйона рублів чи в розмірі заробітної плати або іншого доходу засудженого за період до п`яти років або без такого та з обмеженням волі на строк до двох років або без такого (а. с. 26  31) . Відповідно до чинного Кримінального кодексу України закінчений замах на незаконний збут наркотичних засобів у великому розмірі кваліфікується за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 307 КК України, але за українським законодавством великим розміром є висушена марихуана вагою від 500 г, в той час як за вироком РФ вага марихуани вагою у висушеному стані становить 35,1 г, що у вироку зазначено як значительный размер , та марихуана вагою у висушеному стані  182,1 г, що у вироку зазначено як крупный размер , що при кваліфікації за КК України потрібно кваліфікувати за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 307 КК України, як закінчений замах на незаконний збут наркотичних засобів. Санкція за цей злочин передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років позбавлення волі. Санкція п. б ч. 3 ст. 228.1. КК РФ передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років зі штрафом в розмірі до п`ятисот тисяч рублів чи в розмірі заробітної плати чи іншого доходу засудженого за період до трьох років або без такого та з обмеженням волі на строк до двох років або без такого. Визначаючи частину статті 307 та статті 305 КК України, за якими ОСОБА_7 повинен нести відповідальність, суд бере до уваги те, що відповідно до Таблиці № 1 невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України 01.08.2000 року № 188, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.08.2000 року за № 512/4733, до великих розмірів канабісу (цілі або різного ступеня подрібнення будь-які частини рослини роду коноплі або їх суміш) відноситься маса канабісу від 500 до 2500 г. Таким чином, за умови вчинення аналогічного кримінального правопорушення на території України, дії засудженого ОСОБА_7 мали бути кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 307 КК України, як закінчений замах на незаконний збут наркотичних засобів. За умови вчинення аналогічних кримінальних правопорушень за п. в ч. 2 ст. 229.1. та за ч. 3 ст. 229.1. КК РФ на території України, дії засудженого ОСОБА_7 мали бути кваліфіковані за ч. 1 ст. 305 КК України, як контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів, тобто їх переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю. Санкція даної частини ст. 305 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років. Таким чином, за умови вчинення аналогічних кримінальних правопорушень на території України, дії засудженого ОСОБА_7 мали бути кваліфіковані за ч. 1 ст. 305 КК України, як контрабанда наркотичних засобів, тобто їх переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років. Статтею 11 Конвенції заборонено посилювати кримінальне покарання засудженій особи державою виконання вироку. Заборонено також вважати обов`язковими жодні мінімальні строки позбавлення волі, які законодавство держави виконання вироку може передбачати за вчинення злочину або злочинів. За таких підстав, враховуючи положення ст. 11 Конвенції, при приведенні вироку Глушковського районного суду Курської області Російської Федерації у відповідність до законодавства України до ОСОБА_7 не може бути застосований такий вид додаткового покарання, як конфіскація майна засудженого та не може бути посилено покарання. З урахуванням наведеного, з огляду на те, що призначене ОСОБА_7 за вироком Глушковського районного суду Курської області Російської Федерації від 06.07.2015 року покарання за своїм видом і тривалістю є сумісним із законодавством України та співвідноситься із заходами примусу, передбаченими КК України за вчинення аналогічних винних діянь, суд вважає можливим привести у відповідність із законодавством України вирок Глушковського районного суду Курської області Російської Федерації від 06.07.2015 року щодо ОСОБА_7 та визначити, що статті закону Російської Федерації, а саме: ч. 3 ст. 30, п. б ч. 3 ст. 228.1. , п. в ч. 2 ст. 229.1. , ч. 3 ст. 229.1. КК РФ, за якими ОСОБА_7 був засуджений вироком Глушковського районного суду Курської області Російської Федерації від 06.07.2015 року відповідають КК України: ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 305 КК України. Слід вважати ОСОБА_7 засудженим за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 307 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі; за ч. 1 ст. 305 КК України (два епізоди: за ч. 3 ст. 229.1. та п. в ч. 2 ст. 229.1. КК РФ)  до п`яти років позбавлення волі. Згідно ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань остаточне покарання ОСОБА_7 необхідно призначити у виді семи років та шести місяців позбавлення волі. Штраф та обмеження волі в санкції статей 307 ч. 1 та 305 ч. 1 КК України не передбачений. Строк відбуття покарання ОСОБА_7 відповідно до вироку Глушковського районного суду Курської області Російської Федерації від 06.07.2015 року, при приведенні його у відповідність із законодавством України, слід визначити з 06.07.2015 року, зарахувавши час утримання під вартою в порядку міри запобіжного заходу з 06.11.2014 року по 05.07.2015 року. У вироку Глушковського районного суду Курської області РФ визначено вид колонії, в якій ОСОБА_7 повинен відбувати покарання, але відповідно до вимог ст. 374 КПК України зазначення виду виправної установи у вироку не передбачається, тому при вирішенні питання про приведення вироку суду, яким засуджено ОСОБА_7 у відповідність із законодавством України, підстави зазначати вид виправної установи відсутні. Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_7 є громадянином України, вирок Російської Федерації, яким він був засуджений, набрав законної сили, строк, який має відбувати засуджений, більше шести місяців, надано згоду на передачу засудженого в Україну для подальшого відбування покарання, кримінальне правопорушення, внаслідок вчинення якого було ухвалено вирок, є злочином згідно із законодавством України, тому маються достатні підстави для продовження виконання вироку на території України, а клопотання Міністерства юстиції України підлягає задоволенню в повному обсязі. На підставі наведеного, керуючись ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України Про міжнародні договори України , ст. ст. 6, 9  11 Конвенції про передачу засуджених осіб від 21.03.1983( Страсбург, 21 березня 1983 року) , ст. 81 Закону України Про міжнародне приватне право , ст. 7 КК України, ст. ст. 369, 372, 376, 606, 610, 614 КПК України, ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Сумської області протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення. Ухвала набрала законної сили 11.11.2017 року (http://reyestr.court.gov.ua/Review/69992041) .
		   Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 05.07.2019 року по справі № 592/9303/19, провадження № 1-в/592/375/19 клопотання засудженого ОСОБА_7 про зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, було задоволено. Було ухвалено зарахувати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у строк покарання за вироком Глушковського районного суду Курської області Російської Федерації від 06.07.2015 року, який ухвалою Білопільського районного суду Сумської області від 19.05.2017 року було приведено у відповідність із законодавством України, строк його попереднього ув`язнення з 06.11.2014 року по 27.07.2015 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. Ухвала набрала законної сили 15.07.2019 року (http://reyestr.court.gov.ua/Review/82840292) .
		   Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 20.08.2019 року по справі № 592/9303/19, провадження № 1-і/592/375/19 заяву адміністрації державної установи Сумська виправна колонія (№ 116)  , яка звернулася з запитом щодо роз`яснення ухвали Ковпаківського районного суду м. Суми від 05.07.2019 року відносно засудженого ОСОБА_7 , було задоволено. Було ухвалено уточнити ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 05.07.2019 року, вказавши: Зарахувати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у строк покарання за вироком Глушковського районного суду Курської області Російської Федерації від 06.07.2015 року, який ухвалою Білопільського районного суду Сумської області від 19.05.2017 року було приведено у відповідність із законодавством України, строк його попереднього ув`язнення з 06.11.2014 року по 17.07.2015 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.  . Ухвала набрала законної сили 28.08.2019 року (http://reyestr.court.gov.ua/Review/83806580) .
		   Із змісту довідки начальника відділу виконання судових рішень державної установи Сумська виправна колонія (№ 116)  майора внутрішньої служби ОСОБА_9 вбачається, що станом на 11.12.2019 року невідбута частина покарання засудженого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , становить 01 рік 08 місяців 13 днів (а. с. 35) .
		   Із змісту характеристики начальника відділення соціально-психологічної служби лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_6 , погодженої заступником начальника установи з соціально-виховної та психологічної роботи майора внутрішньої служби ОСОБА_10 , затвердженої в. о. начальника державної установи Сумська виправна колонія (№ 116)  а  начальника арештного дому підполковником внутрішньої служби ОСОБА_11 , вбачається, що дата настання пільг для засудженого ОСОБА_7 : - ст. 101 КВК України по відбуттю 1/3 строку покарання  06.05.2017 року, протокол засідання комісії № 20 від 27.06.2019 року; - ст. 82 КК України по відбуттю 1/2 строку покарання  06.08.2018 року, протокол засідання комісії № 20 від 27.06.2019 року; - ст. 81 КК України по відбуттю 2/3 строку покарання  24.02.2019 року (а. с. 6, 7, 31, 32) .
		   Із змісту довідки про заохочення та стягнення засудженого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, що засуджений ОСОБА_7 мав 2 стягнення, має 10 заохочень за сумлінну працю та за виконання покладених обов`язків та додержання правил поведінки, встановлених КВК України та ПВР за підсумками роботи ІІІ кварталу 2019 року (а. с. 33) .
		   Із змісту ст. 82 КК України вбачається, що особам, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м`яким покаранням. У цих випадках більш м`яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком. Заміна невідбутої частини покарання більш м`яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення. Заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можлива після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин. До осіб, яким покарання замінене більш м`яким, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення за правилами, передбаченими ст. 81 КК України.
		   Заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при заміні невідбутої частини покарання більш м`яким  того, що засуджений став на шлях виправлення (ч. 3 ст. 82 КК України) .
		   При заміні невідбутої частини покарання більш м`яким суд повинен враховувати поведінку засудженого за весь період відбування покарання, а також дані про його попередні судимості та відшкодування матеріальних збитків.
		   Засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду.
		   Заміна невідбутої частини покарання більш м`яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
		   Під час виконання вироків суд має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
		   Засуджені користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених КВК України, законами України і встановлених вироком суду.
		   Аналізуючи встановлені обставини справи, наведені норми законів, які регулюють вказані спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.
		   Згідно ч. 2 ст. 57 КВК України з урахуванням особи та інших обставин кримінального провадження суд може направити засудженого до обмеження волі до місця відбування покарання у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі. У цьому випадку засуджений звільняється з-під варти при прибутті до місця відбування покарання.
		   Отже, підставою направлення засуджених до обмеження волі до місця відбування покарання є вирок суду, що вступив в законну силу, а для осіб, яким невідбута частина іншого покарання замінена покаранням у виді обмеження волі,  ухвала суду. З урахуванням особи засудженого до обмеження волі, який знаходиться до набрання вироком законної сили під вартою, та інших обставин справи суд може направити його до місця відбування покарання у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі. У цьому разі засуджений звільняється з-під варти при прибутті до місця відбування покарання. Облік засуджених, які відбувають покарання у виправних центрах, здійснюється відділом спеціального обліку виправного центру. Після прибуття засуджених до місця відбування покарання і їх постановки на облік їм оголошуються під розписку правила внутрішнього розпорядку, що діють у виправному центрі. При цьому засудженим роз`ясняються їхні права й обов`язки. Одночасно вони попереджаються про відповідальність за ухилення від відбування покарання, порушення порядку відбування покарання, самовільний виїзд за межі території виправного центра.
		   Таким чином, оскільки засуджений ОСОБА_7 фактичного відбув строк покарання, передбачений ч. 4 ст. 82 КК України, призначений вироком Глушковського районного суду Курської області Російської Федерації від 06.07.2015 року, оскільки засуджений ОСОБА_7 довів ту обставину, що він став на шлях виправлення, оскільки засуджений ОСОБА_7 прагне до такого виправлення, оскільки в поведінці та ставленні до праці засудженого ОСОБА_7 є позитивні зрушення, які свідчать про успішне здійснення процесу виправлення, а саме: про це свідчить зразкова поведінка та сумлінне ставлення до праці, оскільки протягом значної частини строку відбування покарання засуджений ОСОБА_7 переслідував мету становлення на шлях виправлення, оскільки заміна невідбутої частини покарання більш м`яким має надзвичайно важливе значення для виправлення засудженого ОСОБА_7 та запобігання вчиненню ним нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої КК України, оскільки засуджений ОСОБА_7 критично ставить до вчиненого ним злочину, розкаюється у вчиненому, щиро кається, оскільки засуджений ОСОБА_7 сумлінно ставиться до праці, додержується вимог режиму, має реальні наміри щодо залучення до суспільно корисної праці, відтак суд дійшов висновку про те, що клопотання захисника засудженого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_4 про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким слід задовольнити частково та замінити засудженому ОСОБА_7 невідбуту частину покарання, призначену вироком Глушковського районного суду Курської області Російської Федерації від 06.07.2015 року у виді на позбавлення волі, на невідбуту частину покарання у виді обмеження волі на строк 01 рік 08 місяців 13 дні.
		   Отже, оскільки вироком Глушковського районного суду Курської області Російської Федерації від 06.07.2015 року ОСОБА_7 був засуджений до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 6 місяців, відтак суд дійшов висновку про те, що засудженого ОСОБА_7 слід направити до місця відбування покарання у виді обмеження волі у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі, на підставі ч. 2 ст. 57 КВК України.
		   На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 63 Конституції України; ст. ст. 81, 82 КК України; ст. ст. 369  372, 376, 380, 537, 539 КПК України; ст. ст. 16, 30, 57, 67, 107, 110, 118, 154 КВК України, -
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		   Клопотання захисника засудженого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_4 про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким задовольнити частково.
		   Замінити засудженому ОСОБА_7 невідбуту частину покарання, призначену за вироком Глушковського районного суду Курської області від 06.07.2015 року у виді на позбавлення волі, на невідбуту частину покарання у виді обмеження волі на строк 01 рік 08 місяців 13 днів.
		   Засудженого  ОСОБА_7 засудженого до позбавлення волі направити до місця відбування покарання у виді обмеження волі у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі, на підставі ч. 2 ст. 57 КВК України.
		   Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду.
		   Ухвала суду про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким може бути оскаржена.
		   Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Сумського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Ковпаківський районний суд м. Суми, який ухвалив судове рішення (ухвалу) .
		   Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.
		   Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
		 
		           
		 
		 
		Головуючий:                                                           ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...