Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 664/2255/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 17.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 17.12.2019.
Дата набрання законної сили: 27.11.2019
Номер судового провадження: 61-34791ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова                                            
		Іменем  України                                            
		 
		27 листопада 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 664/2255/16-ц
		провадження № 61-34791св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Синельникова Є. В.,
		суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), 
		Шиповича В. В.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		представник позивача - ОСОБА_2 ,
		відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Авто Просто»,
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» на ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 05 липня 2017 року у складі судді Воронцова Л. П. та Шепети Андрія Костянтиновича на рішення Апеляційного суду Херсонської області від 03 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Орловської Н. В., Кутурланової О. В., Майданіка В. В.,
		ВСТАНОВИВ:
		1.        Описова частина
		Короткий зміст позовних вимог
		У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» (далі - ТОВ «Авто Просто») про захист прав споживача, визнання договору фінансового лізингу і договору застави недійсними та скасування застави рухомого майна.
		Позовна заява мотивована тим, що 16 серпня 2011 року між ним та ТОВ «Авто Просто» укладена угода про надання послуг із придбання ним автомобіля у групах «АвтоТак», а також за умовами додатку № 1 до договору, метою укладання договору було придбання автомобіля ЗАЗ Forza вартістю 
		80 860 грн. У рамках послуг на виконання вказаного вище договору між тими ж сторонами   укладений договір фінансового лізингу від 13 липня 2012 року. 17 липня 2012 року сторони уклали договір застави транспортного засобу, яким забезпечено виконання зобов`язання позивача по сплаті щомісячних внесків у загальному розмірі 147 839 грн.
		Просив визнати недійсною угоду від 16 серпня 2011 року як таку, що укладена внаслідок порушення законодавства про ліцензування діяльності у сфері надання фінансових послуг та порушення прав споживачів цих послуг, оскільки ТОВ «Авто Просто» застосував нечесну підприємницьку практику, внаслідок якої споживач послуг введений в оману з приводу істотних умов договору яким визначені поняття «ціна автомобіля» та поняття «поточна ціна автомобіля», чим порушені положення статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів». Також ТОВ «Авто Просто» замовчувало інформацію про щомісячне збільшення ціни товару, що призвело до щомісячного збільшення його фінансового зобов`язання, про які він не був попереджений на час укладання договору.
		Крім того, всупереч частини третьої статті 18 цього Закону, договір містить несправедливі умови при визначенні ціни товару на час поставки товару споживачеві та одночасно давання продавцеві можливості збільшувати ціну без надання покупцеві права розірвати договір у випадку збільшення ціни у порівнянні із ціною, яка була визначена на час укладання договору. Такі умови встановили істотний дисбаланс договірних прав і обов`язків на користь ТОВ «Авто Просто».
		Крім того, недійсність договору від 13 липня 2012 року ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що такий договір за своїм змістом не відповідає вимогам статті 799 ЦК України, що передбачає нотаріальну форму, а тому наслідком порушення вимог законодавства нотаріальної форми договору є його недійсність в силу статті 220 ЦК України.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від 19 травня   2017 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсною угоду 
		від 16 серпня 2011 року № 369227, укладену між ТОВ «Авто Просто» та ОСОБА_1 . Визнано недійсними договір лізингу від 13 липня 2012 року 
		№ 114012-Y00999 та договір застави автомобіля марки ЗАЗ «Forza», укладений 13 липня 2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Авто Просто», і скасовано заставу транспортного засобу. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що в умовах додатку № 2 до угоди, відповідач застосував підміну понять «ціна автомобіля» та «поточна ціна автомобіля», використав нечесну підприємницьку практику, яка ввела споживача в оману щодо способу розрахунку ціни, що є порушенням 
		пункту 13 частини третьої статті 18, статті 19 ЗУ «Про захист прав споживачів». Суд вважав, що щомісячна плата є невизначеною. Так само в угоді не визначений і строк її дії. Лише в додатку № 3 від 27 червня 2012 року строк дії угоди вказаний до 31 серпня 2021 року.Суд дійшов висновку про те, що позивач під час укладення угоди № 369227 діяв під впливом помилки щодо обставин, які мають істотне значення, а саме - щодо прав та обов`язків сторін угоди. Відповідач замовчував той факт, що навіть після отримання автомобіля сума внесків не буде фіксованою, а залежатиме від ціни автомобіля у кожному місяці до закінчення строку дії угоди. Вказане підтверджується наданими позивачем до суду платіжними документами, надісланими відповідачем на його адресу.
		Оскільки суд дійшов висновку про недійсність угоди № 369227 від 16 липня 2011 року, якою встановлено основне зобов`язання, то похідний від неї договір застави автомобіля також підлягає визнанню недійсним унаслідок недійсності основного зобов`язання на підставі частини другої 
		статті 548 ЦК України.
		Договір № 114012-Y00999 від 13 липня 2012 року є лізинговим. Договір не був нотаріально посвідчений, хоча ні позивач, ні відповідач не ухилялися від його нотаріального посвідчення. Таким чином, вказаний договір підлягає визнанню недійсним у відповідності до положень статті 220 ЦК України внаслідок недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору.
		Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
		Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Авто Просто» звернулось до суду з апеляційною скаргою.
		Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 19 червня 2017 року апеляційну скаргу ТОВ «Авто Просто» на рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 19 травня 2017 року залишено без руху. 
		Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 05 липня 2017 року апеляційну скаргу ТОВ «Авто Просто» на рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 19 травня 2017 року визнано неподаною та повернуто заявнику.
		Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідно до відмітки про вручення, копію ухвали заявник отримав 22 червня 2017 року, однак у визначений судом строк і станом на 05 липня 2017 року, вимоги ухвали не виконані, недоліки скарги не усунуті, тому апеляційний суд дійшов висновку про повернення апеляційної скарги на підставі статей 121, 297 ЦПК України 2004 року.
		Рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 03 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ТОВ «Авто Просто» задоволено. Рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 19 травня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що при укладанні угоди споживачу наданий достатній обсяг інформації щодо ціни придбаного ним у групах товару, узгоджено порядок оплати шляхом внесення щомісячних платежів із визначенням критеріїв встановленої договором ціни як товару, так і наданих послуг із адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, що є легальною підприємницькою діяльністю згідно статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг», в редакції, чинній на час укладання угоди. У цьому випадку встановлено, що обставини визначення розміру щомісячних платежів у відсотках від ціни автомобіля, яка склалась на момент внесення платежу чітко прописана у додатку № 1. 
		За своїм змістом договір № 114012-Y00999 від 13 липня 2012 року не містить жодних умов, які передбачають право користування отриманим транспортним засобом та оплати лізингових платежів за правилами, встановленими статтею 806 ЦК України. У цьому випадку предмет договору, автомобіль, переданий продавцем у власність отримувача, а платник повністю сплатив вартість автомобіля продавцеві, що за своїм змістом є відносини із купівлі-продажу майна, що відповідає положенням 
		статті 655 ЦК України та відповідно до статті 208 ЦК України передбачає письмову форму договору.
		Оскільки зазначені договори купівлі-продажу від 13 липня 2012 року та застави від 17 липня 2012 року укладені із дотриманням встановленого порядку та умов, підстави для визнання їх недійсними із підстав, заявлених позивачем відсутні.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		У касаційній скарзі, поданій у липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ТОВ «Авто Просто», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просило скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до Апеляційного суду Херсонської області.
		У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		Ухвалами Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 жовтня 2017 року та 06 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції. 
		Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		У червні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
		У червні 2019 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді-доповідачу. 
		Ухвалою Верховного Суду від 14 листопада 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Авто Просто» про захист прав споживача, визнання договору фінансового лізингу і договору застави недійсними та скасування застави рухомого майна призначено до судового розгляду.
		 
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Касаційна скарга ТОВ «Авто Просто» мотивована тим, що копію ухвали 
		від 19 травня 2017 року про залишення його апеляційної скарги без руху заявник отримав 22 червня 2017 року та 27 червня 2017 року (тобто у п`ятиденний строк з дня її отримання) направив цінним листом на адресу апеляційного суду заяву про усунення недоліків на виконання вимог вказаної ухвали, що підтверджується описом вкладення цінного листа. Отже, внаслідок порушень статей 121, 297, 70 ЦПК України 2004 року суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про те, що ТОВ «Авто Просто» не виконало вимог ухвали від 19 червня 2017 року, тому ухвала 
		від 05 липня 2017 року постановлена безпідставно. 
		Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що висновок апеляційного суду про здійснення відповідачем законної підприємницької діяльності та включення у договір справедливих умов не відповідає встановленим обставинам справи та здійснений внаслідок порушення норм матеріального права. Висновок апеляційного суду про те, що сторони не заперечували правомірність діяльності відповідача не відповідає його позиції та встановленим обставинам справи. Суд апеляційної інстанції не врахував, що критерієм визначення ціни автомобіля є його поточна ринкова ціна, яка визначається на момент внесення кожного щомісячного платежу.  
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
		У січні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив ТОВ «Авто Просто» на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому воно просило вказану касаційну скаргу відхилити, оскаржуване рішення апеляційного суду залишити без змін. 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		16 серпня 2011 року ОСОБА_1 та ТОВ «Авто Просто» уклали угоду, предметом якої є надання учаснику групи програми «Авто Так» фінансових послуг, спрямованих на придбання автомобіля у групах.
		Обов`язки учасника встановлені умовами статті 3, а також статті 5, у яких передбачені зобов`язання ТОВ «Авто Просто» щодо організації та створення умов для придбання учасниками програми «Авто Так», здійснення адміністративних процедур, необхідних для сплати і передачі автомобіля учаснику. Учасник зобов`язаний виконувати її умови в порядку та строк, визначені угодою.
		Термін дії встановлено статтею 7 де зазначено, що угода діє від часу її підписання і до часу виконання обома сторонами всіх зобов`язань, передбачених угодою.
		Згідно із додатком № 1 до вказаної угоди ОСОБА_1 отримав право на придбання ЗАЗ Forza вартістю 80 860 грн (а. с. 14).
		Отже, предметом вказаного договору є надання учаснику групи послуг спрямованих на придбання автомобіля. Ціна такої послуги визначена погодженими сторонами умовами і визначається у відсотках від ціни автомобіля, що є взаємно погоджений критерій у відповідності до умов договору від 16 серпня 2011 року, а також визначення понять у розділі 1 додатку № 2 та статті 2 цього ж додатку (а. с. 14-15).
		Згідно з пунктом 2.6 статті 2 додатку № 2 угоди «чисті внески», сплачені учасником у встановлений строк та відповідно до дійсної вартості автомобіля на момент оплати, зараховується як відсоток від вартості автомобіля, що є платою за товар (автомобіль).
		ОСОБА_1 виконував умови договору, сплачував обумовлені договором кошти, а також йому переданий у власність автомобіль за актом від 16 липня 2012 року (а. с. 68-78, 26-27).
		Додатком № 1 угоди погоджена сторонами вартість наданих виконавцем послуг, які складаються із плати за послуги, пов`язані із вступом до системи та суми послуг, що закладена у повний внесок, який визначається у відсотковому відношенні від вартості автомобіля, із яких: сума чистого внеску - 0,8333 %, щомісячного внеску в оплату послуг 0,5 %, щомісячного внеску в оплату страхового платежу - 0,065 %, послуги, пов`язані із видачею автомобіля за системою - 3 % вартості автомобіля (а. с. 14).
		За змістом договору № 114012-Y00999 від 13 липня 2012 року, укладеного у письмовій формі між продавцем ПАТ «Херсон Авто», з одного боку та платником, яким є ТОВ «Авто Просто» і отримувачем ОСОБА_1 , сторони дійшли згоди відносно умов, за якими продавець зобов`язується передати у власність отримувача, платник оплатити продавцеві виключно 100 % вартості автомобіля та відпустити отримувачу автомобіль на підставі акта прийому-передачі. Право власності на автомобіль переходить від продавця до отримувача з моменту державної реєстрації автомобіля (а. с. 20-21).
		Автомобіль ОСОБА_1 переданий за актом від 15 липня 2012 року (а. с. 26).
		Право власності на вказане рухоме майно зареєстроване отримувачем та останній отримав свідоцтво про реєстрацію ТЗ серія САК НОМЕР_1 , виданого МРЕВ ДАІ м. Херсона від 17 липня 2012 року (а. с.19).
		Станом на час передачі вказаного майна ОСОБА_1 27 червня 2012 року погодив умови, викладені у додатку № 3 до угоди від 16 серпня 2011 року, де встановлено, що загальна сума зобов`язань споживача на день підписання цього додатку становить 147 839 грн 78 коп., із яких на день підписання сплачено - 47 130 грн 13 коп., а сума заборгованості учасника на цю ж 
		дату - 100 709 грн 65 коп. Строк дії договору встановлений до 31 серпня 
		2021 року (а. с. 18).
		Обов`язок отримувача ОСОБА_1 , повернути платнику ТОВ «Авто Просто» сплачені ним кошти, встановлений умовами договору від 16 серпня 
		2011 року, а розмір сум, що підлягає поверненню платнику до 31 серпня 
		2021 року погоджений ОСОБА_1 з врахуванням умов, викладених у додатку № 3 від 27 червня 2012 року (а. с. 18).
		2.        Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду
		Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Касаційна скарга ТОВ «Авто Просто» підлягає частковому задоволенню.
		Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає. 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Згідно із частиною першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. 
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Відповідно до частин першої та другої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу.
		Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
		Відповідно до частини першої статті 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.
		Стаття 18 Закону України «Про захист прав споживачів» містить самостійні підстави для визнання угоди (чи її умов) недійсною.
		Згідно з частинами першою та другою статті 6, частини першою статті 7, частинами першою та другою статті 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» договір лізингу має бути укладений у письмовій формі.
		Істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		За правилами частини другої статті 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
		Виходячи з аналізу норм чинного законодавства за своєю правовою природою договір фінансового лізингу є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до статті 628 ЦК України.
		Згідно статті 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.
		Відповідно до частини першої статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18), погоджуючись із висновками, викладеними у постанові Верховного Суду України від 02 березня 2016 року у справі № 6-308цс16, у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 369/2770/16-ц і 
		від 07 листопада 2018 року у справі № 357/3394/16-ц, дійшла висновку, що якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання недійсним такого правочину судом не вимагається; визнання недійсним нікчемного правочину законом не передбачається, оскільки нікчемним правочин є в силу закону. Отже, такий спосіб захисту, як визнання недійсним нікчемного правочину, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Водночас, такий спосіб захисту, як встановлення нікчемності правочину, також не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним, застосовується до оспорюваних правочинів.
		Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність передбачених статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів» підстав для визнання умов договору щодо поточної ціни автомобіля та щомісячних внесків несправедливими, оскільки в угоді чітко передбачено, що споживач оплачує кожного місяця частину ціни автомобіля, тому вважали, що позовні вимоги необґрунтовані. Крім того, сплачені чисті внески перерахунку (у зв`язку зі зміною ціни автомобіля) не підлягають. Після одержання автомобіля та реєстрації його на своє ім`я споживач зобов`язаний і надалі сплачувати кошти за автомобіль до повної оплати 100 % від ціни автомобіля.
		Верховний Суд не погоджується з наведеними висновками, оскільки цими судами не надано належної правової оцінки тому факту, що оспорюваний договір є нікчемним в цілому з огляду на порушення імперативних вимог щодо його обов`язкового нотаріального посвідчення. Зазначений договір є змішаним договором, який містить в собі, зокрема ознаки договору найму транспортного засобу.
		Під час ухвалення цього судового рішення Верховний Суд керується положенням частини другої статті 215 ЦК України, в якій встановлено виняток із загального правила статті 11 ЦПК України 2004 року щодо розгляду справ судом в межах заявлених вимог. Визнання зазначеного договору судом недійсним відповідно до наведеного правила не вимагається у зв`язку із встановленням його нікчемності безпосередньо законом.
		Отже, оспорюваний договір, підписаний сторонами, є в цілому нікчемним, тобто розглядається з точки зору права як такий, що юридично не мав місця, не створив будь-яких правових наслідків, окрім тих, що пов`язані з його недійсністю.
		Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.
		Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення касаційної скарги ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
		У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 
		від 04 листопада 1950 року, яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11 вересня 
		1997 року, закріплено принцип доступу до правосуддя.
		Доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини є здатність особи безперешкодно отримати судовий захист до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
		Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року таке право повинно бути забезпечено судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Для того, щоб доступ до суду був ефективним особа повинна мати чітку практичну можливість подання скарги, а тлумачення законодавства не повинно бути надто суворим, не порушувати саму сутність права.
		Відповідно до частини другої статті 297 ЦПК України 2004 року до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених 
		статтею 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.
		Згідно із частинами першою, другою статті 121 ЦПК України 2004 року суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
		Як встановлено судом апеляційної інстанції, ТОВ «Авто Просто» отримало ухвалу про залишення його апеляційної скарги без руху 22 червня 2017 року.
		27 червня 2017 року, тобто протягом п`ятиденного строку на усунення недоліків, встановленого апеляційним судом, ТОВ «Авто Просто» направило на адресу апеляційного суду заяву про усунення недоліків.
		Враховуючи наведене, апеляційний суд, визнаючи неподаною апеляційну скаргу ТОВ «Авто Просто» та повертаючи її заявнику, дійшов до передчасного висновку про те, що у встановлений судом строк ТОВ «Авто Просто»  не усунуло недоліки скарги. 
		Однак 03 жовтня 2017 року Апеляційним судом Херсонської області розглянуто апеляційну скаргу ТОВ «Авто Просто» та ухвалено рішення по суті апеляційного перегляду рішення суду, тому підстави для передачі справи для продовження апеляційного розгляду відсутні.
		До подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові 
		від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження 
		№ 14-280цс18).
		Керуючись статтями 400, 402, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» задовольнити частково. 
		Ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 05 липня 2017 року скасувати.
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Рішення Апеляційного суду Херсонської області від 03 жовтня 2017 року залишити без змін.  
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                                     Є. В. Синельников
		Судді:                                                                                               О. М. Осіян
		                                                                                                            Н. Ю. Сакара
		С. Ф. Хопта
		В. В. Шипович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...