Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 235/205/17 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 17.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 17.12.2019.
Дата набрання законної сили: 11.12.2019
Номер судового провадження: 51-2915км19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016050390000773

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		11 грудня 2019 року
		м. Київ
		справа 235/205/17
		провадження № 51-2915 км 19
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого   ОСОБА_1 ,
		суддів   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання  ОСОБА_4 ,
		прокурора  ОСОБА_5 ,
		захисника ОСОБА_6 ,
		 
		розглянувши касаційну скаргу засудженої ОСОБА_7 на вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26 лютого 2019 року та ухвалу Донецького апеляційного суду від 16 травня 2019 року у кримінальному провадженні, дані про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016050390000773, за обвинуваченням
		ОСОБА_7 , громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась у м. Димитров Донецької області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 368 КК,
		ОСОБА_8 , громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилась у м. Димитров Донецької області, що зареєстрована та проживає у АДРЕСА_2 , раніше не судимої, 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 191 КК,
		ОСОБА_9 , громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка народилась у с. Володимирівка Межівського району Дніпропетровської області, що зареєстрована та проживає по АДРЕСА_3 , раніше не судимої, 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 191 КК,
		ОСОБА_10 , громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_4 , як народилась у с. Гродівка Покровського району Донецької області, яка зареєстрована у АДРЕСА_4 , проживає по АДРЕСА_5 , раніше не судимої
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 191 КК.
		Вирок щодо ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 не оскаржується.
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами 
		першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26 лютого 2019 року:
		ОСОБА_7 засуджено за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 368 КК та призначено покарання за ч. 5 ст. 191 КК у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій, на строк 2 (два) роки з конфіскацією всього майна, що є у її власності; за ч. 1 ст. 366 у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій на строк 2 (два) роки; за ч. 2 ст. 366 у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій на строк 2 (два) роки зі штрафом в розмірі 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 4 250 (чотири тисячі двісті п`ятдесят) грн; за ч. 3 ст. 368 КК у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій на строк 2 (два) роки з конфіскацією всього майна, що є у її власності.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначено ОСОБА_7  покарання у виді 8 (восьми) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій, на строк 2 (два роки), з конфіскацією всього майна, що є у її власності, та зі штрафом на користь держави в розмірі 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 4 250 (чотири тисячі двісті п`ятдесят) грн.
		Запобіжний захід ОСОБА_7 , до набрання вироком законної сили, залишено у вигляді застави в розмірі 145000 грн. з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, а саме прибувати по першому виклику до суду, прокурора та поліції, не відлучатися з населеного пункту, в якому вона проживає ( АДРЕСА_1 ) без дозволу прокурора, суду, повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.
		Термін покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.
		ОСОБА_8 засуджено за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 191 КК та призначено покарання за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 191 КК у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій, на строк 2 (два) роки.
		На підставі ст. 75 КК звільнено ОСОБА_8 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік 6 місяців. Відповідно до ст. 76 КК покладено на ОСОБА_8 обов`язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		ОСОБА_9 засуджено за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 191 КК та призначено покарання за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 191 КК у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій, на строк 2 (два) роки.
		На підставі ст. 75 КК звільнено ОСОБА_9 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік 6 місяців. Відповідно до ст. 76 КК покладено на ОСОБА_9 обов`язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		ОСОБА_10 засуджено за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 191 КК та призначено покарання за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 191 КК у виді позбавлення волі на строк 4 (роки) роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій, на строк 2 (два) роки.
		На підставі ст. 75 КК звільнено ОСОБА_10 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки. Відповідно до ст. 76 КК покладено на ОСОБА_10 обов`язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
		Запобіжний захід ОСОБА_10 , до набрання вироком законної сили, залишено у вигляді особистого зобов`язання з зобов`язаннями: прибувати по першому виклику до суду, прокурора та поліції, не відлучатися з населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає, чи перебуває без дозволу прокурора, суду, повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
		Вирішено питання про долю речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
		Задоволено цивільний позов ГУ Держпраці в Донецькій області до ОСОБА_7 про стягнення з неї матеріальної шкоди, завданої злочином, у розмірі 680208 грн 24 коп.
		16 травня 2019 року ухвалою Донецького апеляційного суду вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 залишено без змін.
		Згідно з вироком ОСОБА_7 визнано винуватою та засуджено за те, що вона у період часу з липня 2015 року по квітень 2016 року умисно з корисливого мотиву, зловживаючи своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, привласнила бюджетні грошові кошти фонду заробітної плати Головного управління Держпраці в Донецькій області в особливо великих розмірах, а саме 680 208, 24 грн тобто вчинила злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК.
		У період часу з липня 2015 року по березень 2016 року умисно внесла до офіційних документів, а саме до відомостей про нарахування заробітної плати за період липень 2015 року  квітень 2016 року, недостовірні відомості, на підставі яких ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , Особі №2 та Особі № 1, щодо яких матеріали виділені в окремі провадження, була нарахована заробітна плата, тобто злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК.
		У період часу з 1 липня 2015 року по 30 березня 2016 року умисно здійснила службове підроблення, а саме - своїми умисними діями, що виразилися у підписанні платіжних доручень на виплату заробітної плати, на підставі яких ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , Особі №2 та Особі № 1, щодо яких матеріали виділені в окремі провадження, на їх особисті банківські рахунки безпідставно перераховані бюджетні грошові кошти загальною сумою 680208, 24 грн, що перевищує 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто що спричинило тяжкі наслідки, тобто злочин, передбачений ч. 2 ст. 366 КК.
		4 квітня 2016 року близько 11 год 30 хв своїми умисними діями  ОСОБА_7 , будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, одержала неправомірну вигоду у виді грошових коштів у розмірі 3600 гривень за збільшення посадовим особам та працівникам спеціалізованого відділу геолого-маркшейдерського нагляду, переробки корисних копалин, реструктуризації та шахтного будівництва Управління гірничого нагляду Головного управління Держпраці в Донецькій області відсотків премії під час нарахування заробітної плати за березень 2016 року з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, тобто вчинила злочин, передбачений ч. 3 ст. 368 КК.
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі засуджена просить вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26 лютого 2019 року та ухвалу Донецького апеляційного суду від 16 травня 2019 року скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції, у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
		Засуджена ОСОБА_7 вважає, що судами першої та апеляційної інстанції було допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а також неправильне застосування норм матеріального права. Вважає, що судом першої інстанції не були досліджені речові докази  грошові кошти, отримані нею у якості неправомірної вигоди; не була проведена експертиза для визначення розміру матеріальних збитків, завданих злочином. Неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, на її думку, полягає в тому, що її дії були неправильно кваліфіковані, оскільки не з`ясовано, чи діяла засуджена за попередньою змовою групою осіб чи повторно окремо з кожним.
		Позиції інших учасників судового провадження
		Прокурор ОСОБА_5 вважала касаційну скаргу ОСОБА_7  необґрунтованою та просила відмовити у її задоволенні.
		Прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції, ОСОБА_11 подав заперечення на касаційну скаргу засудженої ОСОБА_7 . Вважає, що судом першої та апеляційної інстанцій істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосуванням закону України про кримінальну відповідальність не допущено. Просить судові рішення залишити без змін, а скаргу без задоволення.
		Представник потерпілого Головного управління Держпраці в Донецькій області ОСОБА_12 подав заперечення на касаційну скаргу засудженої ОСОБА_7 та вважає доводи касаційної скарги засудженої безпідставними та надуманими, а вирок суду першої інстанції законним. Просить рішення суду в частині вирішення цивільного позову залишити без змін. 
		Мотиви Суду
		Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. 
		При цьому згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		Засудженою ОСОБА_7 висновок суду про доведеність її винуватості у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікація вчиненого за ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 366 КК, за яке її засуджено, у касаційному порядку не оскаржуються.
		Доводи засудженої ОСОБА_7 щодо зміни кваліфікації інкримінованого злочину з ч. 5 ст. 191 КК на ч. 3 ст. 191 КК та невстановлення судом особисто нею привласненої суми, є такими, що не ґрунтуються на вимогах законодавства, спростовані доказами, які суд визнав належними, допустимими та достатніми.
		Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що доказами у кримінальному провадженні доведено, що ОСОБА_7 , будучи службовою особою - головним бухгалтером  начальником відділу бухгалтерського обліку і фінансового забезпечення Головного управління Держпраці в Донецькій області шляхом зловживання своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , та особами, щодо яких матеріали виділені в окреме провадження, заволоділа грошовими коштами на загальну суму 680 208, 24 грн., що є особливо великим розміром, оскільки в 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.
		Згідно з приміткою 1 до ст. 364 КК службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
		Згідно з приміткою 4 до ст. 185 КК вчинений в особливо великих розмірах визнається злочин, що вчинений однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.
		Особливо великий розмір шкоди є кваліфікуючою ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК.
		Привласнення полягає в протиправному і безоплатному вилученні (утриманні, неповерненні) винною особою чужого майна, яке знаходилось у його правомірному володінні, з подальшим наміром обернути його на свою користь чи на користь третіх осіб. У результаті привласнення чужого майна винний починає незаконно володіти та користуватись вилученим майном, поліпшуючи власне матеріальне становище безпосередньо за рахунок викраденого.
		Предметом привласнення та розтрати є лише те чуже майно, яке було ввірене винній особі чи перебувало в її законному віданні, тобто таке майно, що знаходилося в неї на законних підставах і стосовно якого вона здійснювала повноваження щодо розпорядження, управління, доставки використання або зберігання тощо. При привласненні ці повноваження використовуються для обернення винною особою майна на свою користь. 
		Судом першої інстанції встановлено, що саме засуджена своїми умисними діями, вираженими у підписанні платіжних доручень на виплату заробітної плати, безпідставно підписала платіжні доручення на виплату заробітної плати № 19 від 31 липня 2015 року, № 70 від 14 вересня 2015 року, № 83 від 29 вересня 2015 року, № 127 від 13 жовтня 2015 року, № 132 від 19 жовтня 2015 року, № 171 від 29 жовтня 2015 року, № 215 від 13 листопада 2015 року, № 242 від 30 листопада 2015 року, № 272 від 10 грудня 2015 року, № 293 від 15 грудня 2015 року, № 349 від 25 грудня 2015 року, № 1 від 26 січня 2016 року, № 5 від 1 лютого 2016 року, № 22 від 12 лютого 2016 року, № 42 від 4 березня 2016 року, № 98 від 30 березня 2016 року, на підставі яких ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , особі № 1 та особі №2, щодо яких матеріали виділені в окреме провадження, на їх банківські рахунки безпідставно перераховані бюджетні грошові кошти загальною сумою 608 208, 24 грн.
		Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , особа № 1 та особа №2 не підтвердили факт виплати та отримання ними заробітної плати, що є предметом привласнення засудженою ОСОБА_7 . 
		Доводи засудженої ОСОБА_7 , в яких вона заперечує факт заволодіння шляхом зловживання службовим становищем грошовими коштами в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб, були предметом ретельної перевірки суду і знайшли належну оцінку у вироку. Зазначені доводи переконливо спростовані показаннями свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ,  ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27  з приводу нарахування премій, ведення табелів обліку робочого часу, осіб, які не працювали, але отримували заробітну плату, наявності журналу виходу на роботу, в якому фіксується відсутність працівника на робочому місці, та контролю за його заповненням, знайомства з обвинуваченими, наявності повноважень у засудженої ОСОБА_7 щодо підписання платіжних доручень, а також іншими доказами, які у своїй сукупності і взаємозв`язку обґрунтовано визнані судом достатніми, належними для висновку про доведеність обвинувачення поза розумним сумнівом.
		Доводи засудженої ОСОБА_7 про відсутність у матеріалах кримінального провадження експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків не ґрунтуються на вимогах законодавства. 
		Згідно зі ст. 94 КПК слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
		Відповідно до ст. 242 КПК експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права. Слідчий або прокурор зобов`язані забезпечити проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.
		За результатами перевірки матеріалів кримінального провадження встановлено, що постановою старшого слідчого Красноармійського ВП ГУ НП в Донецькій області призначено судово-економічну експертизу № 1136 від 27 липня 2016 року, у висновку якої визначено розмір грошових коштів, які було зараховано співробітникам ГУ Держпраці в Донецькій області ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , та Особі № 1 та Особі №2, щодо яких матеріали виділені в окремі провадження, на карткові рахунки, відкриті в ПАТ - «Державний ощадний банк України», який складає 680 208, 24 грн. Умисел на привласненнядержавних коштів засудженою ОСОБА_7 фактично підтвердженопоказаннями засуджених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,  ОСОБА_10 .
		З урахуванням принципу змагальності кримінального процесу та обов`язку доказування, за відсутності обґрунтованого заперечення сторони захисту проти висновку судово-економічної експертизи № 1136 від 27 липня 2016 року, вказаний висновок судово-економічної експертизи у даному кримінальному провадженні судом першої інстанції обґрунтовано покладено в основу обвинувального вироку, з чим погодився й суд апеляційної інстанції. 
		Зазначене кореспондується з висновком Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (провадження № 51-10433 кмо 18), згідно з яким імперативність п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК у редакції Закону № 1261-VII щодо призначення експертизи у кожному кримінальному провадженні для визначення розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням, має обмежений характер, оскільки не стосується тих випадків, коли предметом злочину є гроші або інші цінні папери, що мають грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань, а достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування.
		Доводи засудженої ОСОБА_7 щодо порушення порядку дослідження доказів фактично зводяться до доводів щодо неможливості дослідження речових доказів, а саме - грошових коштів у розмірі 3600 грн, отриманих засудженою у якості неправомірної вигоди, судом. Вказані доводи є такими, що не ґрунтуються на вимогах закону.
		За матеріалами кримінального провадження встановлено, що зазначені грошові кошти були предметом дослідження судово-хімічної експертизи № 481 від 24 травня 2016 року, копії 36 банкнот номіналом по 100 грн, вилучених у ОСОБА_7 у її робочому кабінеті, наявні в матеріалах кримінального провадження. Слідчим суддею накладено арешт на зазначені кошти, ці грошові кошти є предметом злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК. 
		Як встановлено судом першої інстанції, згідно повідомлення заступника начальника Головного управління НП в Донецькій області ОСОБА_28 за фактом втрати речового доказу в даному кримінальному провадженні, а саме грошових коштів на суму 3600 грн, було проведено перевірку. За результатами перевірки встановлено, що слідчий СВ Покровського ВП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_29 на час ухвалення вироку переведена для подальшого проходження служби до ГУНП в м. Києві; начальник відділення з розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності ОСОБА_30 та заступник начальника  начальник слідчого відділу Покровського ВП ГУНП в Донецькій області  ОСОБА_31  звільнені з Національної поліції, а тому встановити наявність або відсутність речового доказу в Покровському відділі поліції, встановити винних осіб на час ухвалення вироку суду першої інстанції є неможливим.
		Колегія судів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність зазначених грошових коштів у матеріалах кримінального провадження до їх втрати та вичерпання всіх процесуальних можливостей для їх отримання, а також з тим, що відсутність у матеріалах справи грошових коштів, які були надані у якості неправомірної вигоди, не спростовує висновків суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК.
		Суд першої інстанції відповідно до вимог КПК розглянув обвинувальний акт у межах висунутого обвинувачення, безпосередньо дослідив докази, надав їм належну оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_7 в інкримінованих злочинах за обставин, установлених судом і викладених у вироку.
		Під час розгляду кримінального провадження в апеляційному порядку, апеляційний суд належним чином перевірив викладені у апеляційній скарзі ОСОБА_7 доводи та навів в ухвалі докладні підстави прийнятого рішення. Ухвала суду апеляційної інстанції повною мірою відповідає вимогам ст. 419 КПК.
		Неправильного застосовування закону про кримінальну відповідальність або істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б підставою для скасування рішень суддів попередніх інстанцій, не встановлено.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд 
		ухвалив:
		Касаційну скаргу засудженої ОСОБА_7 залишити без задоволення.
		Вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26 лютого 2019 року та ухвалу Донецького апеляційного суду від 16 травня 2019 року залишити без зміни.
		Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. 
		Судді:
		 
		ОСОБА_1    ОСОБА_2   ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...