Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 701/340/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти правосуддя.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 17.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 17.12.2019.
Дата набрання законної сили: 10.12.2019
Номер судового провадження: 51-4502км19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		10 грудня 2019 року
		м. Київ
		справа № 701/340/17
		провадження № 51-4502км19
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
		Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого ОСОБА_1 ,
		суддів    ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
		прокурора ОСОБА_5 ,
		захисника  ОСОБА_6 ,
		особи, кримінальне провадження
		щодо якої закрито судом  ОСОБА_7 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, тацивільного позивача ОСОБА_8 на ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 26 червня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному доЄдиного реєстру досудових розслідувань за №12014250210000384, заобвинуваченням
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Охматів Жашківського району Черкаської області, жителя АДРЕСА_1 , такого, що не має судимостей,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 367, ч. 3 ст. 382 КК.
		Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і встановлені обставини
		За вироком Маньківського районного суду Черкаської області від 21 листопада 2018 року  ОСОБА_7 засуджено до покарання у виді позбавлення волі: зач.2ст.367 КК  на строк 4 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк 2 роки, без штрафу; за ч. 3 ст. 382 КК  на строк 5років із позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк 2роки; на підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим  до покарання у виді позбавлення волі настрок 5 років із позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк 2роки, без штрафу.
		На підставі ст. 75 КК ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання звипробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладено обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК.
		Цивільні позови прокурора та цивільного позивача ОСОБА_8  залишено беззадоволення.
		За вироком суду виконувача обов`язків директора державного підприємства «Іваньківський цукровий завод» ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він, будучи керівником вищезгаданого підприємства, тобто службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, умисно не виконав рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 17 березня 2014 року, за яким було стягнуто солідарно з ОСОБА_9 та ДП «Іваньківський цукровий завод» на користь ТОВ «Прод-Маркет» (правонаступник  ФОП ОСОБА_8 ) борг на суму 239774 грн.
		Так, на підставі зазначеного рішення 23 квітня 2014 року суд видав виконавчий лист, за яким 12 травня 2014 року ДВС Маньківського районного управління юстиції ГУЮ в Черкаській області відкрила виконавче провадження №43261093, котре в подальшому об`єднане у зведене виконавче провадження №4930413, виконавчі дії в якому проводило УДВС ГУЮ у Черкаській області. 25 червня 2014року державний виконавець наклав арешт на кошти ДП «Іваньківський цукровий завод» на 29 рахунках у банках, про що підприємству було повідомлено. Незважаючи на це ОСОБА_7 , будучи обізнаним про накладений арешт на кошти нарозрахункових рахунках підприємства, не бажаючи виконувати судове рішення про повернення боргу ФОП ОСОБА_8 , умисно відкрив нові розрахункові рахунки (26 серпня 2014 року №260078689101 в АТ «Банк «Фінанси та Кредит», 31жовтня 2014 року № НОМЕР_1 в АБ «Укргазбанк»), через які ДП«Іваньківський цукровий завод» здійснювало фінансово-господарські операції (за період із 27 серпня 2014 року до 11 грудня 2015 року реалізовано продукції насуму 23876938,13 грн, сплачено  23724732,34 грн). Таким чином ОСОБА_7 , маючи фактичну можливість виконати вищезазначене судове рішення таповернути борг ФОП ОСОБА_8 , умисно вчинив дії, направлені на ухилення від виконання судового рішення.
		Він же всупереч вимогам пунктів 4, 11 розділу III Посадової інструкції директора ДП«Іваньківський цукровий завод» від 20 лютого 2012 року неналежно поставився до виконання покладених на нього службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, оскільки не вжив заходів для стягнення у судовому порядку 2207780,71 грн із ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», якіДП«Іваньківський цукровий завод» 21 вересня 2011 року перерахувало якпопередню оплату згідно з договором поставки природного газу від 18 серпня 2011 року №06/11-462, якого поставлено не було. Внаслідок цього 30 вересня 2014року закінчився строк позовної давності для стягнення в судовому порядку вищезазначеної заборгованості.
		Апеляційний суд залишив без задоволення апеляційні скарги прокурора тацивільного позивача ОСОБА_8 , скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнив, вирок місцевого суду скасував, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 закрив на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК за відсутності в його діяннях складів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 367, ч. 3 ст. 382 КК.
		Цивільні позови прокурора та цивільного позивача ОСОБА_8  апеляційний суд залишив без розгляду.
		Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
		У касаційних скаргах прокурор та цивільний позивач ОСОБА_8 порушують питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції на підставах істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України прокримінальну відповідальність.
		Обґрунтовуючи таке прохання прокурор зазначає, що апеляційний суд усупереч вимогам статей 23, 94, 370, 374 КПК надав іншу оцінку доказам, ніж суд першої інстанції, при цьому безпосередньо їх не досліджував, внаслідок чого необґрунтовано закрив кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 . На думку прокурора, апеляційний суд не врахував, що ОСОБА_7 , виконуючи обов`язки директора більш ніж рік, мав можливість перевірити стан розрахунків зборжниками та подати до суду позов із заявою про поновлення строку на його подання, однак жодних дій не вчинив. Крім того, ОСОБА_7 знав про накладення арешту на кошти підприємства на банківських рахунках, але незважаючи нацевідкрив нові рахунки, через які ДП «Іваньківський цукровий завод» здійснювало фінансово-господарські операції, зокрема й не пов`язані іззабезпеченням виробничого процесу, чим умисно не виконав рішення суду. Прокурор стверджує, що апеляційний суд не вмотивував своїх висновків, чим порушив вимоги ст. 419 КПК.
		Цивільний позивач ОСОБА_8 звертає увагу на помилковість висновків апеляційного суду про відсутність у діянні ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК. Зазначає, що у випадку недоведеності факту заподіяння істотної шкоди суд повинен був кваліфікувати дії обвинуваченого за нормою кримінального закону, яка передбачає відповідальність за менш тяжкий злочин. Стверджує, що апеляційний необґрунтовано взяв до уваги свідчення ОСОБА_7 про те, що він діяв у стані крайньої необхідності, зокрема намагався забезпечити виплату заробітної плати працівниками підприємства, при цьому відкривав нові рахунки для здійснення господарської діяльності ДП «Іваньківський цукровий завод».
		У запереченнях на ці касаційні скарги захисник  ОСОБА_6  вважає їхнеобґрунтованими та просить залишити без задоволення, а оскаржене судове рішення  без змін.
		Позиції учасників судового провадження
		Прокурор підтримала подані касаційні скарги, а захисник ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , кримінальне провадження щодо якого закрито судом, заперечували проти задоволення касаційних скарг прокурора та цивільного позивача, просили оскаржені судові рішення залишити без змін.
		Мотиви Суду
		Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення умежах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено воскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чиіншого доказу.
		Згідно зі ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим івмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно знормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		За змістом ст. 417 КПК суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок і закриває кримінальне провадження.
		У силу ст. 62 Конституції України, положень ст. 17 КПК обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Згідно з вимогами ст. 91 КПК доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
		Обов`язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та в установлених КПК випадках на потерпілого.
		Винуватість особи має бути доведено стороною обвинувачення поза розумним сумнівом (ч. 2 ст. 17 КПК).
		Розглянувши це кримінальне провадження, апеляційний суд дійшов висновку, щовдіянні ОСОБА_7 відсутній склад злочину, передбачений ч. 2 ст. 367 КК.
		Колегія суддів Верховного Суду погоджується з такими висновками апеляційного суду, виходячи з наступного.
		Так, матеріалами кримінального провадження підтверджено, що 18 серпня 2011року між ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» та ДП «Іваньківський цукровий завод» укладено договір поставки природного газу № 06/11-462. Згіднозумовами цього договору ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» зобов`язувалась поставити ДП «Іваньківський цукровий завод» 1300 тис. куб. м природного газу, а останнє  прийняти його й оплатити.
		21 вересня 2011 року ДП «Іваньківський цукровий завод» здійснило попередню оплату за газ на суму 2442031,42 грн. Однак ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» поставила лише 68,375 тис. куб. м газу на суму 234250,71 грн, решту непоставила, а попередню оплату в сумі 2207780,71 грн не повернула, у зв`язку зчим ДП «Іваньківський цукровий завод» проводило претензійну роботу.
		Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 26 липня 2012 року № 545 припинено діяльність ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» шляхом її реорганізації (перетворення), встановлено двомісячний строк длязаявлення вимог кредиторами, з дня публікації відповідного повідомлення.
		Згідно наказу Державного агентства резерву України від 20 серпня 2014 року №103-к ОСОБА_7 призначено на посаду виконувача обов`язків директора ДП«Іваньківський цукровий завод».
		Відповідно до пунктів 4, 11 розділу ІІІ Посадової інструкції директора підприємства, затвердженої 20 лютого 2012 року директором ДП «Іваньківський цукровий завод», ОСОБА_7 був зобов`язаний брати участь у підготовці претензій доклієнтів при порушенні ними умов договорів, розробляти та впроваджувати заходи з виявлення і скорочення заборгованості від клієнтів.
		Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від18вересня 2014 року № 650 визнано таким, що втратив чинність вищезазначений наказ про припинення ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України».
		Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувався у вчиненні службової недбалості, що спричинила тяжкі наслідки, оскільки він як виконуючий обов`язки директора ДП «Іваньківський цукровий завод» всупереч зазначеним вище вимогам посадової інструкції не вжив заходів для стягнення у судовому порядку з ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» 2207780,71 грн, перерахованих ДП «Іваньківський цукровий завод» як попередня оплата задоговором від 18 серпня 2011 року № 06/11-462 поставки природного газу, якогоне було поставлено, внаслідок чого 30 вересня 2014 року закінчився строк позовної давності для стягнення в судовому порядку вищезазначеної заборгованості.
		Апеляційний суд установив, що заборгованість ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» після 30 вересня 2014 року обліковувалась на ДП «Іваньківський цукровий завод», як дебіторська заборгованість, яку в будь-який момент може бути добровільно сплачено боржником. Даних про те, що ДП «Іваньківський цукровий завод» після 30 вересня 2014 року зверталося з позовом до суду простягнення з ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» заборгованості задоговором № 06/11-462, і суд відмовив у його задоволенні, в тому числі узв`язку із закінченням позовної давності, в ході апеляційного розгляду невстановлено.
		Зважаючи на зазначене, колегія суддів апеляційного суду дійшла обґрунтованого висновку, що факт пропуску строку позовної давності може бути встановлено лише компетентним судом після звернення з позовом в установленому законом порядку, а тому твердження сторони обвинувачення про закінчення указаного строку, без дотримання зазначеного вище порядку, є передчасним. Відповідно, немає підстав вважати, що заборгованість ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» перед ДП «Іваньківський цукровий завод» за договором № 06/11-462 неможе бути стягнута саме з підстав закінчення строків позовної давності внаслідок несумлінного ставлення виконуючим обов`язки директора ДП«Іваньківський цукровий завод» ОСОБА_7 до своїх службових обов`язків, асаме внаслідок не вжиття останнім заходів для стягнення вказаного вище боргу в судовому порядку.
		При цьому апеляційний суд обґрунтовано зважив і на те, що органом досудового розслідування ОСОБА_7 пред`явлено суперечливе обвинувачення в частині невжиття ним заходів для стягнення вищезазначеного боргу з ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» в судовому порядку за період із 21 серпня 2014 року (деньпризначення ОСОБА_7 на посаду) по 18 вересня 2014 року (дата видачі Міністерством енергетики та вугільної промисловості України наказу № 650, якимпоновлено діяльність ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України»), тобтозборжника, діяльність якого на той час було припинено згідно наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 26 липня 2012 року № 545, що взагалі унеможливлювало звернення з позовом до нього в зазначений період.
		У ході судового розгляду сторона обвинувачення не доведела, що ОСОБА_7 уперіод із 18 вересня 2014 року по 30 вересня 2014 року був обізнаний зі змістом вказаного вище наказу № 650, тобто знав про відновлення діяльності ДК«ГазУкраїни» НАК «Нафтогаз України», однак не вжив заходів для стягнення боргу. Показань ОСОБА_7 стосовно того, що про відновлення діяльності вказаної дочірньої компанії йому стало відомо від слідчого, сторона обвинувачення неспростувала.
		Урахував апеляційний суд також і те, що право звернення з позовом про стягнення відповідної заборгованості виникло у ДП «Іваньківський цукровий завод» щеу2011 році  з моменту можливого невиконання ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» взятих на себе зобов`язань за договором поставки природного газу, у зв`язку з чим суд підставно визнав сумнівним твердження обвинувачення про те, що саме ОСОБА_7 , який почав виконувати обов`язки керівника ДП«Іваньківський цукровий завод» з 21 серпня 2014 року, не вжив відповідних заходів для стягнення заборгованості з ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» усудовому порядку. До того ж, як уже було вказано вище, п. 7 наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 26 липня 2012 року № 545 буловстановлено двомісячний термін для заявлення відповідних вимог кредиторами до ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», який закінчився задовго до призначення ОСОБА_7 на посаду керівника ДП «Іваньківський цукровий завод».
		Під час судового розгляду цього кримінального провадження сторона обвинувачення поза розумним сумнівом не довела винуватості ОСОБА_7 увчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК, а тому апеляційний суд обґрунтовано скасував обвинувальний вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 та закрив кримінальне провадження у вказаній частині обвинувачення.
		Всупереч доводам прокурора апеляційний суд дійшов зазначених висновків зарезультатами судового розгляду, в ході якого відповідно до вимог ч.3ст.404КПК повторно дослідив докази. Ухвала апеляційного суду в цій частині єобґрунтованою та відповідає вимогам ст. 419 КПК.
		Крім того, органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувався вумисному перешкоджанні виконанню ухвали суду, що набрала законної сили, якезаподіяло істотної шкоди охоронюваним законом правам громадянина, вчинене службовою особою (ч. 3 ст. 382 КК). Це обвинувачення місцевий суд також визнав доведеним.
		За результатом апеляційного розгляду суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в діянні ОСОБА_7 відсутній склад указаного злочину. Свої висновки мотивував тим, що наявності прямого умислу у в.о. директора ДП «Іваньківський цукровий завод» ОСОБА_7 перешкодити виконанню рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 березня 2014 року про стягнення боргу на користь ФОП ОСОБА_8 за наявності реальної можливості його виконання, органом досудового розслідування не доведено, а судом першої інстанції  невстановлено, як не доведено та не обґрунтовано наявності істотної шкоди охоронюваним законом правам громадянина як кваліфікуючої ознаки ч.3ст.382КК. Колегія суддів погодилась з тим, що наявні у матеріалах кримінального провадження докази підтверджують факт ведення ДП«Іваньківський цукровий завод» фінансово-господарської діяльності, однак зважаючи на те, що отримані підприємством кошти використовувались виключно для забезпечення виробничого процесу, в тому числі на оплату праці працівників тапогашення по ній заборгованості, не знайшла підстав вважати, що відкриття відповідних рахунків у банківських установах та проведення по них фінансових операцій свідчить про наявність у ОСОБА_7 прямого умислу на непогашення заборгованості саме ФОП ОСОБА_8 та намір перешкодити виконанню судового рішення, ухваленого на користь останнього.
		Проте такий висновок апеляційного суду є необґрунтованим з огляду нанижченаведене.
		Об`єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 382 КК, полягає в одному з таких, альтернативно зазначених у диспозиції діянь, як невиконання (ухилення відвиконання) вироку, ухвали, постанови, рішення суду або перешкоджання їхвиконанню. За цією нормою матеріального права склад злочину є формальним, адже його об`єктивна сторона вичерпується вчиненням одного із зазначених узаконі діянь  дії (перешкоджання) чи бездіяльності (невиконання). І саме з цього моменту злочин визнається закінченим. Перешкоджання виконанню судового акта  це активні дії, які становлять протидію реалізації вимог, що містяться вцьому акті, вчинювану з метою недопущення його виконання.
		Однією з форм (способу) перешкоджання виконанню судового рішення є відкриття нових рахунків у банках чи інших фінансових установах незважаючи нанакладений державним виконавцем арешт на кошти боржника  юридичної особи (ч. 6 ст. 65, ч. 4 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно у старій та новій редакції вказаного закону).
		ОСОБА_7 під час розгляду кримінального провадження не заперечував, щобувобізнаний про відкрите виконавче провадження щодо ДП «Іваньківський цукровий завод», зокрема і про накладений державним виконавцем арешт нарахунки підприємства, незважаючи на що відкрив інші рахунки для здійснення господарської діяльності, що також підтверджено іншими матеріалами кримінального провадження.
		Апеляційний суд не врахував зазначеного, не зважив на те, що мотиви вчинення злочину, передбаченого ст. 382 КК, можуть бути різними, однак на кваліфікацію невпливають, унаслідок чого дійшов передчасного висновку про необхідність закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 382 КК.
		За таких обставин рішення апеляційного суду в частині скасування вироку місцевого суду та закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_7 зач.3ст. 382 КК як таке, що постановлене з істотними порушеннями кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне таобґрунтоване судове рішення, підлягає скасуванню з призначенням нового апеляційного розгляду, під час якого апеляційному суду необхідно врахувати вищенаведене, перевірити всі доводи апеляційних скарг, повно й усебічно, звикористанням усіх процесуальних можливостей дослідити обставини, які мають значення для кримінального провадження, та ухвалити законне, обґрунтоване івмотивоване рішення.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд
		ухвалив:
		Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, задовольнити частково, а скаргу цивільного позивача ОСОБА_8  задовольнити.
		Ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 26 червня 2019 року щодо ОСОБА_7 в частині скасування вироку місцевого суду тазакриття кримінального провадження щодо ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 382 КК скасувати, призначити в цій частині новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		У решті ухвалу апеляційного суду залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню непідлягає.
		Судді:
		ОСОБА_1  ОСОБА_2  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...