Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-623/10 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 03.04.2010. Забезпечено надання загального доступу: 16.11.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                               
		                                                      Справа № 2-623/10 р. 
		                                                
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 11 березня 2010 року  Соломянський районний суд м. Києва 
		 у складі головуючого судді- Букіної О. М., 
		при секретарі-Балагура О.С.  
		 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Аккорд-ЛТД» до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Стиль», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення авторства на твір, визнання недійсним свідоцтва України № 99469 на торговельну марку, визнання недійсним свідоцтва № 28586 про реєстрацію авторського права на твір та заборону використання твору, - 
		 ВСТАНОВИВ: 
		 В лютому 2009 року ОСОБА_1 (позивач-1) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Аккорд-ЛТД» (позивач-2) звернулись до суду з позовом до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Стиль» про визнання недійсним свідоцтва України № 99469 на торговельну марку та заборону використання твору. 
		В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачі зазначають, що торговельна марка за свідоцтвом України № 99469 відтворює малюнок «Alexanders Collection», авторські права на який належать ОСОБА_1, а також те, що дана торговельна марка є такою, що може ввести в оману споживача щодо особи, яка виробляє товар або надає послуги.  
		В ході розгляду справи по суті позивачі збільшили позовні вимоги згідно яких просили визнати ОСОБА_1 автором твору  малюнку «Alexanders Collection», визнати недійсним свідоцтво № 28586 про реєстрацію авторського права на твір  «Художньо-графічний твір  «Создание и концепция фирменного знака» від 28 квітня 2009 р., зобовязати Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір щодо визнання недійсним вищевказаного свідоцтва № 28586, визнати недійсним свідоцтво України № 99469 на знак для товарів і послуг від 10 листопада 2008 р., зобовязати Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України внести зміни до державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсним свідоцтва України № 99469 повністю та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені “Промислова власність”, заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «А-Стиль» без дозволу ОСОБА_1 використовувати у своїй діяльності твір  малюнок «Alexanders Collection» шляхом відтворення цього твору; публічного виконання і публічного сповіщення цього твору; його публічної демонстрації і публічного показу; будь-якого повторного оприлюднення цього твору; перекладу цього твору; переробок, адаптацій, аранжування та інших подібних змін цього твору; включення даного твору як складової частини до збірників, антологій, енциклопедій тощо; розповсюдження цього твору шляхом першого продажу, його відчуження іншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом іншої передачі до першого продажу примірників цього твору; подання даного твору до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до твору з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором; імпорту примірників даного твору( а.с.109-114,158-161 т.3).  
		В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач-1 посилається на те, що він є автором твору  малюнку «Alexanders Collection», а свідоцтво № 28586 про реєстрацію авторського права на твір  «Художньо-графічний твір  «Создание и концепция фирменного знака» від 28 квітня 2009 р. та свідоцтво України № 99469 на знак для товарів і послуг від 10 листопада 2008 р. були видані на імя відповідачів-2,3 з порушенням його авторських прав, оскільки відтворюють його твір, а тому мають бути визнані судом недійсними.  
		Також, як автор твору Позивач-1 просить суд заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «А-Стиль» без його дозволу використовувати у своїй діяльності створений ним твір  малюнок «Alexanders Collection» усіма, передбаченими чинним законодавством України, способами обгрунтовуючи тим, що у процесі розгляду справи відповідачі спочатку не заперечували проти авторства ОСОБА_1 на даний твір. Проте, згодом змінили свою позицію у справі та стали заперечувати дане авторство, ОСОБА_1, а тому заявлені позовні вимоги про визнання його автором твору  малюнку «Alexanders Collection», обґрунтував даними обставинами.    
		В обґрунтування заявлених позовних вимог про визнання недійсним свідоцтва України № 99469 на знак для товарів і послуг від 10 листопада 2008 р. та зобовязання Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України внести зміни до державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсним свідоцтва України № 99469 повністю та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені “Промислова власність”. 
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Аккорд-ЛТД» (надалі також  Позивач-2) зазначає, що отримало від Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Стиль» претензію № 36 від 03 грудня 2008 р. , згідно якої Товариство з обмеженою відповідальністю «А-Стиль», базуючись на спірному свідоцтві України № 99469 на знак для товарів і послуг, вимагав від Позивача-2 , зокрема, негайного припинення протиправних дій, що направлені на використання торговельної марки «Alexanders Collection», негайного виключення торговельного знака «Alexanders Collection» із презентаційної, друкованої та рекламної продукції, фірменних бланків, візитівок, вивісок, нашивок, бірок та/або інших прикріплених до товару предметів, припинення розміщення інформації, а також анулювання вже розміщеної в мережі Інтернет будь-якої інформації про товар, що реалізується та пропонується до реалізації на території України з маркуванням торговельної марки «Alexanders Collection» та інше. 
		Позивач-2 посилається на те, що свідоцтво України № 99469 на знак для товарі і послуг не відповідає умовам надання правової охорони, які визначені ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», що є підставою для визнання вказаного свідоцтва недійсним.  
		В обґрунтування заявлених вимог позивач-2 зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Аккорд-ЛТД» ще з 2006 р. здійснює реалізацію килимів під торговельною маркою «Alexanders Collection» та їх рекламування на території України на підставі договору № 69 від 16 травня 2006 р. з компанією «Alexanders Collection International Inc.,» («Александерс Коллекшен Інтернешнл») (Швейцарія). Вважає, що вищевказана претензія порушує охоронювані законом права та інтереси Позивача-2 на безперешкодне здійснення господарської діяльності щодо реалізації та рекламування килимів під торговельною маркою «Alexanders Collection» змусила його звернутися із позовом до суду.    
		Представник позивачів в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити у повному обсязі.  
		Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України (надалі  Відповідач-1) проти позову заперечував, посилаючись на те, що докази, на які посилаються позивачі, жодним чином не були і не могли бути відомі закладу експертизи під час проведення експертизи заявки, за якою було видане свідоцтво України № 99469 на знак для товарів і послуг «Alexanders Collection». Отже, порушень законодавства під час проведення експертизи та видачі свідоцтва на вказаний знак не було, оскільки Держдепартамент не має будь-яких фінансових, організаційних та технічних можливостей проводити співставлення позначень та літературних і художніх творів.  
		Крім того, відповідач-2 зазначив, що лише дослідження можливого фактичного використання позначення «Alexanders Collection» за свідоцтвом України № 99469 в господарському обігу може дати відповідь на питання, чи вводить в оману споживача позначення «Alexanders Collection», або є таким, що не виключає небезпеки введення в оману споживачів. Щодо видачі спірного свідоцтва № 28586 про реєстрацію авторського права на твір  «Художньо-графічний твір  «Создание и концепция фирменного знака» від 28 квітня 2009 р.  
		Посилається, що відповідно до норм законодавства ним не здійснюється перевірка авторства на твір, не проводиться експертиза твору, а усю відповідальність за достовірність інформації у заявці на реєстрацію авторського права несе виключно заявник. Тому Держдепартамент не мав можливості встановити, що ОСОБА_2 не є автором твору «Художньо-графічний твір  «Создание и концепция фирменного знака», на який було видано свідоцтво № 28586 про реєстрацію авторського права на твір від 28 квітня 2009 р.  
		Відповідач-1 стверджує, що під час прийняття рішення про відповідність позначення умовам надання правової охорони за заявкою № m 200715005 на знак для товарів і послуг «Alexanders Collection», а також при реєстрації твору «Художньо-графічний твір  «Создание и концепция фирменного знака» та видачі на нього свідоцтва № 28586 від 28 квітня 2009 р. на імя ОСОБА_2, він не порушив жодної з вимог законодавства України, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, предявлених до Держдепартаменту.  
		Товариство з обмеженою відповідальністю «А-Стиль» (надалі  Відповідач-2) проти позову заперечував мотивуючи тим, що здійснює свою підприємницьку діяльність з 2002 р. Знак для товарів і послуг «Alexanders Collection» було створено ним з використанням окремо взятих частин: шрифтового написання літер «Alexanders Collection», стилізованої літери «А» та графічно виконаного зображувального елементу у вигляді віночку, а отже, він є твором компютерної графіки. Всі складові знака були знайдені Відповідачем-2 та використані з інформаційної мережі Інтернет.  
		Відповідач-2 зазначив, що під час початку своєї діяльності та до 2006 року він був єдиним та ексклюзивним поставщиком килимових виробів під торговельною маркою «Alexanders Collection», які отримував із-за кордону. Відповідач-2 вважає, що використання ним твору, зареєстрованого у якості торговельної марки за свідоцтвом України № 99469, не свідчить про використання саме твору  малюнку «Alexanders Collection» ОСОБА_1, а свідчить про використання ним власного створеного твору компютерної графіки. 
		Відповідач-2 також зазначає, що неможливо встановити єдиного виробника товарів під торговельною маркою «Alexanders Collection», оскільки виробництвом цих товарів займаються декілька фабрик у Китаї, серед яких компанія «Фошан Нанхай Александерс Карпет» (Китай), а також компанія «Александерс Коллекшен Інкорпорейшен» (Швейцарія), компанія «Александерс Коллекшен» (США), компанія «Александерс Коллекшен Інкорпорейшен» (РФ) (а.с.133-136 т.2). 
		Також в судовому засіданні представник відповідача зазначила, що підстав для задоволення вимог позивача ОСОБА_1 про визнання його автором твору  малюнку «Alexanders Collection» та визнання недійсним свідоцтво № 28586 про реєстрацію авторського права на твір  «Художньо-графічний твір  «Создание и концепция фирменного знака» від 28 квітня 2009 р. не має,оскільки останній не надано доказів в підтвердження заявлених вимог. 
		Представник Відповідача-2 у судовому засіданні просив задоволенні позову відмовити. 
		Представник відповідача ОСОБА_2 позову не визнав і надав письмові заперечення на позовну заяву, у яких зазначив, що створений ОСОБА_1 малюнок у 2002 році частково відображає створений ним у 2000 році художньо-графічний твір «Создание концепции фирменного знака». Відповідач-3 вважає, що саме він є автором зазначеного твору, а відтворення через 2 роки ОСОБА_1 частини даного твору потрібно вважати за порушення його авторського права. Також Відповідач-3 вважає, що у матеріалах справи відсутні будь-які належні докази створення малюнку «Alexanders Collection» саме ОСОБА_1, а отже, на його думку, відсутні будь-які підстави для визнання недійсним свідоцтва № 28586 про реєстрацію авторського права на твір «Создание концепции фирменного знака» від 28 квітня 2009 року (а.с.193-195 т.3).      
		В судовому засіданні представник відповідача-3 просив в задоволенні позову відмовити повністю. 
		Предстаник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечував надавши письмові пояснення ( а.с. 174-175 т.3). В даних запереченнях зазначив, що створений ОСОБА_7 малюнок у 2002 році частково відображає створений у 2000 році ОСОБА_2 художньо-графічний твір «Создание концепции фирменного знака».  
		Вважає, що автором зазначеного твору є ОСОБА_2, а відтворення через 2 роки ОСОБА_1 частини даного твору потрібно вважати за порушення авторського права ОСОБА_2 .  
		Також представник ОСОБА_3 вважає, що у матеріалах справи відсутні будь-які належні докази створення малюнку «Alexanders Collection» саме ОСОБА_1, а отже, на його думку, відсутні будь-які підстави для визнання недійсним свідоцтва № 28586 про реєстрацію авторського права на твір «Создание концепции фирменного знака» від 28 квітня 2009 року.  
		В судовому засіданні представник відповідача-4 просив в задоволення позову відмовити повністю.  
		    
		Вислухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши матеріали справи, допитавши експерта, суд приходить до наступних висновків. 
		 Судом встановлено, що у 2002 р. громадянин РФ ОСОБА_1  відомий у світі дизайнер килимів, створив малюнок «Alexanders Collection» (т. 1 а.с.15-18).  
		При цьому, написання слів «Alexanders Collection» у даному малюнку було здійснено стандартним шрифтом  «ENGLISH 111 Vivace BT» саме як написання власного імені Позивача-1 (ОСОБА_1). Даний твір було створено Позивачем-1 індивідуально для особистого використання, що підтверджується ескізами вказаного малюнку, на яких зазначено автора малюнку ОСОБА_1 і наявні його особисті підписи (т. 1 а.с.15-18).  
		Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказах, на останній сторінці ескізу наведена кінцева версія малюнку «Alexanders Collection» та вказано місце його створення  м. Москва та дата його створення  2002 р. Твір малюнок «Alexanders Collection» вказує на імя автора (ОСОБА_1) та відображає найменування створених автором та повязаних із ним юридичних осіб під назвою «Alexanders Collection», а саме: 
		-  ООО «Александерс Коллекшен Инкорпорейшен» (ТОВ «Александерс Коллекшен Інкорпорейшен») (Російська Федерація), яке є власником відповідних торговельних марок «Alexanders Collection» у РФ (т. 1 а.с.20); 
		-  «Alexanders Collection America» («Александерс Коллекшен Америка») (Сполучені Штати Америки), яка була створена ОСОБА_1 у Штаті ДЕЛАВЕР 28 травня 2004 р., що підтверджується сертифікатом про створення даної компанії від 28 травня 2004 р., довідкою від 07 листопада 2003 р. про належність ОСОБА_1 100 % акцій у статутному фонді даної компанії, рішенням ОСОБА_1 - засновника даної компанії від 07 листопада 2003 р. та договором особистого найму від 12 травня 2004 р. (т. 1 а.с.31-44); 
		-  «Alexanders Collection International Inc.,» («Александерс Коллекшен Інтернешнл»)      (Швейцарія). 
		Крім того, як вбачається із матеріалів справи, даний твір Позивач-1 почав активно використовувати з 2002 р., про що свідчать публікації у американському журналі «HOUSE» за 2003 р. (т. 1 а.с.170), журналі «Архидея» за червень 2006 р. (т. 1 а.с.177-179), газеті «Вечірній Київ» № 22 (18157) від 13 лютого 2008 р. (т. 1 а.с.180-183), газеті «Киевские ведомости» № 28 (4274) від 14 лютого 2008 р. (т. 1 а.с.184-186), газеті «Факти» № 40 (2563) від 29 лютого 2008 р. (т. 1 а.с.187-189), журналі «Диван» за березень 2008 р. (т. 1 а.с.190-192), журналі «Идеальный дом» за березень 2008 р. (т. 1 а.с.193-194), журналі «Интерьер-мебель-декор Domus design» № 4 (62) за квітень 2008 р. (т. 1 а.с.195-197), журналі «Архидея» за квітень 2008 р. (т. 1 а.с.198-199), журналі «Exclusive Style» за квітень-травень 2008 р. (т. 1 а.с.200-201), журналі «Интерьер-мебель-декор Domus design» № 6 (64) за червень 2008 р. (т. 1 а.с.202-203), журналі «Интерьер-мебель-декор Domus design» № 7-8 (65) за липень-серпень 2008 р. (т. 1 а.с.204-205), журналі «Интерьер-мебель-декор Domus design» № 12 (69) за грудень 2008 р. (т. 1 а.с.206-212). Також 10 лютого 2006 р. (пріоритет від 21 грудня 2004 р.) твір - малюнок «Alexanders Collection» було зареєстровано у якості торговельної марки у Федеральній службі з інтелектуальної власності, патентам та торговельним маркам (РОСПАТЕНТ). Право на використання даного твору на території РФ Позивач-1 надав створеним та повязаним із ним юридичним особам  ТОВ «Палаццо Дизайн» (РФ), а в подальшому ТОВ «Александерс Коллекшен Інкорпорейшн» (РФ). Наведене підтверджується відповідними охоронними документами РОСПАТЕНТУ на реєстрацію твору Позивача-1 у якості торговельних марок в РФ (свідоцтво Російської Федерації № 301018) (т. 1 а.с.20-30). 
		Право на використання даного твору на території РФ Позивач-1 надав створеним та повязаним із ним юридичним особам  ТОВ «Палаццо Дизайн» (РФ), а в подальшому ТОВ «Александерс Коллекшен Інкорпорейшн» (РФ). Наведене підтверджується відповідними охоронними документами РОСПАТЕНТУ на реєстрацію твору Позивача-1 у якості торговельних марок в РФ (свідоцтво Російської Федерації № 301018 на знак для товарів і послуг та додаток до нього), листом Позивача-1 від 20 січня 2009 р. (т. 1 а.с.18, 20-21, 28)  
		Суд не погоджується із запереченнями відповідачів щодо того, що ескізи малюнку «Alexanders Collection» не підтверджують авторські права ОСОБА_1 на цей малюнок і дату його створення виходячи з наступного.  
		Суд вважає, що первісним і прямим доказом створення автором певного малюнку є саме ескізи цього малюнку, оскільки саме на ескізах вперше у світі фіксується факт того, що автор намалював певний малюнок, який надалі може бути також зареєстрований у якості знака для товарів і послуг. Ескізи малюнку «Alexanders Collection» є належним і допустимим доказом, який фіксує саме факт створення ОСОБА_1 даного малюнку і дату його створення.  
		Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права» в Україні діє презумпція авторства, а саме, первинним субєктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства).   
		З огляду на викладене вище, суд не погоджується із тим, що автором даного твору є Товариство з обмеженою відповідальністю «А-Стиль», яке при його створенні використало матеріали з Інтернету, оскільки відповідно до ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» автором є саме фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір. В той час, як Товариство з обмеженою відповідальністю «А-Стиль» є юридичною особою.  
		Крім того, висновком № 522 судової експертизи обєктів інтелектуальної власності від 28 серпня 2009 р. підтверджено, що: 1) Товариством з обмеженою відповідальністю «А-Стиль» було використано твір  малюнок “Alexanders Collection, зобр.”, який зареєстровано як товарний знак за свідоцтвом Російської Федерації № 301018; 2) при створенні Товариством з обмеженою відповідальністю «А-Стиль» твору компютерної графіки «Alexanders Collection, зобр.» мало місце відтворення твору - малюнку “Alexanders Collection, зобр.”, який зареєстровано як товарний знак за свідоцтвом Російської Федерації № 301018 (т. 2 а.с.229-248).  
		Суд також не погоджується з тим, що автором даного твору є ОСОБА_2, оскільки свідоцтво про реєстрацію авторського права № 28586 на твір «Художньо-графічний твір «Создание и концепция фирменного знака» від 28 квітня 2009 р. було отримано ним вже після подання позивачами позову до суду, під час розгляду справи по суті і, зокрема, після відмови суду у задоволенні клопотання позивачів про заборону Держдепартаменту реєструвати твори, які відтворюють твір-малюнок «Alexanders Collection» до вирішення справи по суті (т. 3 а.с.29-31).  
		В судовому засіданні після проведення судової експертизи представник відповідача-2 надала претензію ОСОБА_2, яка була направлена на адресу ТОВ «А-Стиль» посилаючись на те, що авторство ОСОБА_1 спростовується даними доказом ( а.с. 27 т.3). 
		Суд вважає, що дані дії відповідачів свідчать про штучне створення доказів в процесі розгляду справи та направлене на затягування розгляду справи по суті. 
		В судовому засіданні відповідачем ОСОБА_2 не було надано доказів створення твору у 2000 р., окрім усних пояснень, матеріалів заявки на видачу свідоцтва про реєстрацію авторських прав. В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що факт створення даного твору відповідачем ОСОБА_2 підтверджується електронною версією розробки відповідної концепції, яка була роздрукована та подана на реєстрацію відповідачу-1. В даних матеріалах містилося посилання на дату створення твору, тобто 2000 р. (т. 3 а.с.35-41). 
		Як вбачається з матеріалів заявки , ОСОБА_2 було зазначено про створення «Художньо-графічний твір «Создание и концепция фирменного знака» в 2000 році. Проте, жодних доказів, які б підтверджували вказану дату створення твору, окрім матеріалів заявки, усних пояснень представника відповідача ОСОБА_2 надано не було. 
		Крім того, в своїх поясненнях представник відповідача -3 зазначив, що створення даного твору було здійснено з метою його подальшого продажу, який було здійснено лише у 2009 році, що також свідчить про те, що створений «Художньо-графічний твір «Создание и концепция фирменного знака» було здійснено пізніше ніж твір-малюнок “Alexanders Collection, зобр.”, автором якого є позивач-1 ( а.с. 31 т.3). 
		Відповідно до п. 1 ст. 2 Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів від 24 липня 1971 р., яка є чинною для України з 25 жовтня 1995 р. та РФ  з 13 березня 1995 р., термін "Літературні і художні твори" охоплює всі твори в галузі літератури, науки і мистецтва, яким би способом і в якій би формі вони не були виражені, як-то: книги, брошури та інші письмові твори, лекції, звертання, проповіді та інші подібного роду твори; драматичні і музично-драматичні твори; хореографічні твори і пантоміми, музичні твори з текстом або без тексту; кінематографічні твори, до яких прирівнюються твори, виражені способом, аналогічним кінематографії; малюнки…». Згідно п. 6 ст. 2 Конвенції «Твори, зазначені у цій статті, користуються охороною у всіх країнах Союзу. Ця охорона здійснюється на користь автора і його правонаступників.    
		В силу ч. 1, ч. 2 ст. 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права» від 23 грудня 1993 р. № 3792-XII з подальшими змінами і доповненнями первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору. Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей. Згідно ст. 14 даного Закону автору належать такі особисті немайнові права:  
		1) вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення належним чином імені автора на творі і його примірниках і за будь-якого публічного використання твору, якщо це практично можливо;  
		2) забороняти під час публічного використання твору згадування свого імені, якщо він як автор твору бажає залишитись анонімом;  
		3) вибирати псевдонім, зазначати і вимагати зазначення псевдоніма замість справжнього імені автора на творі і його примірниках і під час будь-якого його публічного використання;  
		4) вимагати збереження цілісності твору і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору або будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі і репутації автора».  
		Крім того, відповідно до ст. 15 цього Закону до майнових прав автора належать:  
		а) виключне право на використання твору;  
		б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами».  
		З огляду на викладене вище, суд вважає встановленим, що саме ОСОБА_1 є автором твору  малюнку «Alexanders Collection», і йому належать усі, передбачені Бернською конвенцією та Законом про авторське право, авторські особисті немайнові та майнові права на вказаний твір.  
		З огляду на викладене вище, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання його автором твору  малюнку «Alexanders Collection» є обґрунтованими і підлягають задоволенню.  
		Встановлено, що свідоцтво № 28586 про реєстрацію авторського права на твір «Художньо-графічний твір «Создание и концепция фирменного знака» від 29 квітня 2009 р. було видано на імя відповідача ОСОБА_2 вже після звернення ОСОБА_1 до суду із позовною заявою про захист авторського права на створений ним твір  малюнок «Alexanders Collection» (т. 3 а.с.29-31). 
		Аналізуючи матеріали заявки за свідоцтвом № 28586, суд вважає очевидним, що «Художньо-графічний твір «Создание и концепция фирменного знака» співпадає за графічним зображенням з малюнком «Alexanders Collection», який зареєстровано як товарний знак за свідоцтвом Російської Федерації № 301018 і автором якого є ОСОБА_1 (т. 1 а.с.28-30).  
		При цьому, ОСОБА_1 не було надано дозволу (згоди) ОСОБА_2 на реєстрацію вказаного твору у якості обєкта авторського права на своє імя, що також не заперечувалося сторонами в судовому засіданні. 
		Відповідно до ст. 54 Конституції України громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності. Кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом. 
		Згідно ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» автором є фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір.  
		Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 11 даного Закону первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства)» (ч. 1 ст. 11 Закону); авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей. 
		Таким чином, позивачу ОСОБА_1 , як автору творів належать усі, визначені ст. ст. 14, 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права», ст. 438, 439, 440 ЦК України особисті немайнові і майнові права автора на твір - малюнок «Alexanders Collection», який за загально зоровим враженням є подібним твору - «Художньо-графічний твір «Создание и концепция фирменного знака» за свідоцтвом № 28586 про реєстрацію авторського права на твір від 29 квітня 2009 р.   
		У п. 4 Постанови Кабінету Міністрів «Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір» від 27 грудня 2001 р. № 1756 визначено, що заявку на реєстрацію до Державного департаменту подає заявник. 
		Згідно п. 2 даної Постанови, заявник  це субєкт авторського права або його довірена особа, що подає заявку на реєстрацію авторського права або договору, який стосується права автора на твір.  
		Згідно ст. 7 Закону України «Про авторське право і суміжні права» субєктами авторського права є автори творів, зазначених у ч. 1 ст. 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права», їх спадкоємці і особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.  
		З огляду на викладене вище, суд вважає встановленим, що ОСОБА_2 не є автором твору - малюнку «Alexanders Collection», а тому без дозволу Позивача-1 не мав права використовувати даний твір при реєстрації авторського права на художньо-графічний твір «Создание и концепция фирменного знака». Також суд вважає, що ОСОБА_2 не є співавтором даного твору, не є спадкоємцем Позивача-1, а також не є довіреною особою Позивача-1, не є особою, якій Позивач-1 передав свої майнові права на твір. 
		Аналізуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 не може вважатися заявником (субєктом авторського права) у розумінні п. п. 2, 4 даної Постанови КМУ «Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір» і, відповідно, не мав права звертатися до Держдепартаменту із заявою про реєстрацію авторського права на твір Позивача-1.  
		Таким чином, прийнявши заявку ОСОБА_2 та видавши свідоцтво № 28586 про реєстрацію авторського права на твір, Держдепартамент порушив вимоги приписів пунктів 2, 4 даної Постанови, ч. 1 ст. 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права». Ці ж вимоги законодавчих актів були також порушені і ОСОБА_2 при поданні вказаної заявки до Держдепартаменту. 
		Крім того, під час подання даної заявки ОСОБА_2 надав Держдепартаменту недостовірну інформацію щодо власного авторства на твір, який було створено значно раніше Позивачем-1.  
		Таким чином, оскаржуване свідоцтво України № 28586 про реєстрацію авторського права на твір «Художньо-графічний твір «Создание и концепция фирменного знака» від 28 квітня 2009 р. підлягає визнанню недійсним як таке, що було видане ОСОБА_2 внаслідок порушення гарантованих ст. 54 Конституції України авторських прав Позивача-1 на твір, та внаслідок порушення ОСОБА_2 та Держдепартаментом вимог ст. ст. 1, 11, 14, 15 Закону України «Про авторське право та суміжні права» , пунктів 2, 4 Постанови КМУ «Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір».  
		Відповідно до приписів п. п. 24, 25 даної Постанови у випадку визнання оскаржуваного свідоцтва недійсним, Державний департамент інтелектуальної власності також зобовязаний внести зміни до Державного реєстру свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір щодо визнання недійсним свідоцтва № 28586. 
		Щодо позовних вимог про визнання недійсним свідоцтво України № 99469 на знак для товарів і послуг «Alexanders Collection» та заборону використання твору  малюнок «Alexanders Collection» , суд приходить до наступних висновків. 
		Судом встановлено, що 10 листопада 2008 р. Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України зареєстрував торговельну марку «Alexanders Collection» для товарів та послуг 27, 35 та 42 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг (МКТП), а саме: 
		- 27 клас МКТП “Килими; килимки; покриви на підлогу»; 
		- 35 клас МКТП “Влаштовування виставок на комерційні потреби; демонстрування товарів; послуги постачання для інших (закуповування товарів та надавання постачальницьких послуг іншим); розміщування в одному місці, на користь іншим особам, асортименту килимів, килимків та покривів на підлогу, яке дає змогу покупцям зручно оглядати та купувати ці товари; розповсюджування зразків; сприяння продажеві (посередництво)»; 
		- 42 клас МКТП “Дизайн в оформлянні інтер'єру; промисловий дизайн; стилізований промисловий дизайн”. 
		Вказане свідоцтво України № 99469 видане на імя Товариства з обмеженою відповідальністю “А-Стиль”, що підтверджується відповідною публікацією в офіційному бюлетені “Промислова власність” № 21 за 2008 р. та випискою з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо свідоцтва України № 99469 (т. 2 а.с.31). 
		Судом встановлено, що створений Позивачем-1 у березні 2002 р. твір  малюнок «Alexanders Collection» був пізніше зареєстрований Товариством з обмеженою відповідальністю “А-Стиль” у якості знака для товарів і послуг «Alexanders Collection» за свідоцтвом України № 99469 (дата реєстрації 10 листопада 2008 р.) без отримання будь-якого дозволу зі сторони Позивача-1.   
		Згідно ст. 499 ЦК України визначено, що права інтелектуальної власності на торговельну марку визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом. Згідно ст. 494, 495 ЦК України права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчуються свідоцтвом, тому визнанню недійсним підлягає саме свідоцтво. 
		У відповідності до підпункту «а» п. 1 ст. 19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» свідоцтво на знак для товарів і послуг може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони. 
		Згідно п. 3 Постанови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» від 23.12.1993 р. відповідність знаків умовам їх реєстрації визначається згідно з законодавством, що діяло на дату подання заявки. Отже, на дату подання заявки на спірну торговельну марку «Alexanders Collection» за свідоцтвом України № 99469 (10 вересня 2007 р.) чинним був Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15 грудня 1993 р. з останніми змінами від 22 травня 2003 р. 
		Відповідно до ст. 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», чинного на дату подання заявок, правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом. 
		Відповідно до абз. 5 п. 2 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», чинного на дату подання заявок, не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар, або надає послугу. 
		Крім того, відповідно до п.п. «а», «в» п. 1 ст. 19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», чинного на дату подання заявок, свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі:  
		а) невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони; 
		в) видачі свідоцтва внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб. 
		Відповідно до ст. 143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань, судом призначено судову експертизу обєктів інтелектуальної власності на вирішення якої поставлені наступні питання: 
		- чи відтворює торговельна марка за свідоцтвом України № 99469 повністю або частково малюнок «Alexanders Collection», авторські права на який належать ОСОБА_1?; 
		- чи є торговельна марка за свідоцтвом України № 99469 такою, що може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар або надає послуги, тобто чи породжує у свідомості споживача асоціації з певним виробником, які насправді не відповідають дійсності?; 
		- чи було ТОВ «А-Стиль» використано твір  малюнок «Alexanders Collection», авторські права на який належать ОСОБА_1?; 
		- чи мало місце відтворення твору - малюнку «Alexanders Collection», авторські права на який належать ОСОБА_1, або його частини при створенні ТОВ «А-Стиль» твору компютерної графіки «Alexanders Collection»?   
		Експертне дослідження проведене відповідно до Закону України «Про судову експертизу» кваліфікованими судовими експертами О. Ф. Дорошенком, який має кваліфікацію судового експерта з питань інтелектуальної власності, у тому числі за спеціальністю 13.6. «Дослідження, повязані з охороною прав на знаки для товарів і послуг» (свідоцтво Міністерства юстиції України № 933) та внесений до реєстру атестованих судових експертів, та К. А. Щукіною, яка має кваліфікацію судового експерта з питань інтелектуальної власності, у тому числі за спеціальністю 13.1.1. «Дослідження, повязані з літературними, художніми творами та інші», 13.6. «Дослідження, повязані з охороною прав на знаки для товарів і послуг» (свідоцтво Міністерства юстиції України № 1230) та внесена до реєстру атестованих судових експертів. 
		За результатами проведення судової експертизи експертами складено висновок № 522 судової експертизи обєктів інтелектуальної власності від 28 серпня 2009 р. (далі - Висновок) (т. 2 а.с.228-248).  
		Ст. 57 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Однак, висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими статтею 212 ЦПК України.   
		Судом встановлено, що Висновок містить докладний опис проведеного експертами дослідження та обґрунтовані, чіткі висновки з поставлених запитань.  
		Оцінивши Висновок за правилами ст. 212 ЦПК України, суд не знайшов жодних обставин, які б дозволяли стверджувати про необґрунтованість, неправильність висновку чи суперечливість його іншим матеріалам справи. Зважаючи на викладене, Висновок слід вважати належним та допустимим доказом у справі, а тому приймається судом до уваги. 
		Висновком судової експертизи встановлено, що: 
		1. Знак для товарів і послуг «Alexanders Collection, зобр.» за свідоцтвом України № 99469 є відтворенням твору  малюнку “Alexanders Collection, зобр.”, який зареєстровано як товарний знак за свідоцтвом Російської Федерації № 301018.  
		2. Знак для товарів і послуг «Alexanders Collection, зобр.» за свідоцтвом України № 99469 є таким, що може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари 27 класу МКТП, а саме «килими; килимки; покриви на підлогу» та надає послуги 35 та 42 класів МКТП, які є супутніми цим товарам.  
		3. Товариством з обмеженою відповідальністю «А-Стиль» було використано твір  малюнок “Alexanders Collection, зобр.”, який зареєстровано як товарний знак за свідоцтвом Російської Федерації № 301018.  
		4. При створенні Товариством з обмеженою відповідальністю «А-Стиль» твору компютерної графіки «Alexanders Collection, зобр.» мало місце відтворення твору - малюнку “Alexanders Collection, зобр.”, який зареєстровано як товарний знак за свідоцтвом Російської Федерації № 301018.  
		Допитані у судовому засіданні, судові експерти Дорошенко О. Ф. та Щукіна К. А. повністю підтвердили складений ними висновок, дали чіткі та вичерпні відповіді на поставлені сторонами запитання. 
		Пояснили, що ними досліджувалися усі матеріали цивільної справи і вихідні дані, з яких вони виходили при складані вказаного вище висновку. Тобто, при проведенні відповідного дослідження ними не були допущені жодні порушення вимог п. 2.3.2. Інструкції.    
		Також експерт Дорошенко О. Ф. щодо суті презумпції авторства на твір  малюнок “Alexanders Collection” зазначив, що, виходячи з наявних у матеріалах справи доказів (ескізів твору  малюнку “Alexanders Collection”, на яких вказано автора ОСОБА_1 та місце і дату створення даного твору (м. Москва, 2002 р.), відомостей про те, що пан ОСОБА_1 на дату подання заявки та реєстрації торговельної марки “Alexanders Collection” в РФ був засновником створеної ним юридичної особи ООО «ПАЛАЦЦО ДИЗАЙН» (на імя якого було видано свідоцтво Російської Федерації № 301018 на знак для товарів і послуг “Alexanders Collection”, який є зображенням твору - малюнку “Alexanders Collection”), слід вважати, що автором даного твору  малюнка, безперечно, є саме пан ОСОБА_1 (презумпція авторства), а не інша особа. Також пояснив, що в будь-якому випадку лише суд має право здійснити оцінку щодо авторства ОСОБА_1, оскільки дане питання є правовим. 
		Крім того, суд вважає, що даний висновок узгоджується з дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, а саме: ескізами ОСОБА_1. щодо створення твору - малюнку «Alexanders Collection»;листом ОСОБА_1 від 20 січня 2009 р.;  охоронними документами, виданих РОСПАТЕНТОМ на реєстрацію твору пана ОСОБА_1 у якості торговельних марок в РФ;  сертифікатами про створення компанії «Alexanders Collection America» від 28 травня  2004 р., довідкою від 07 листопада 2003 р. про належність пану ОСОБА_1 100 % акцій у статутному фонді даної компанії, рішенням пана ОСОБА_1 від 07 листопада 2003 р.; документами про подання на реєстрацію паном ОСОБА_1 твору - малюнку «Alexanders Collection» у якості торговельних марок в США, Китаї, Італії;   реєстраційними документами про створення паном ОСОБА_1 компанії «Foshan Nanhai Alexander Carpet Co, Ltd» («Фошан Нанхай Александер Карпет Ко, Лтд») (Китай); листом ТОВ «Александерс Коллекшен Інкорпорейшен» (Російська Федерація) від 10 грудня 2008 р.;   замовленнями ТОВ «А-Стиль» від 05 квітня 2006 р. на виготовлення килиму під торговельною маркою «Alexanders Collection»; рахунками № AL060120С від 23 січня 2006 р., № 060523 від 23 травня 2006 р., № 060828/2 від 28 серпня 2006 р., № 061016 від 16 жовтня 2006 р., № 061022 від 22 жовтня 2006 р., № 061201 від 01 грудня 2006 р., № 061216 від 16 грудня 2006 р., № 061223 від 23 грудня 2006 р., № 070106 від 06 січня 2007 р., № 0700609/1 від 09 червня 2007 р., № 070212/2 від 12 лютого 2007 р,  № 070411/2 від 12 квітня 2007 р., № 070520/1 від 20 травня 2007 р., № 070924/2 від 24 вересня 2007 р. про придбання ТОВ «А-Стиль» у китайської компанії «Foshan Nanhai Alexanders carpet Co. Ltd.» («Фошан Нанхай Александер Карпет Ко, Лтд») понад 109 (сто девять) килимів на підлогу під торговельною маркою «Alexanders Collection»; договором № 69 від 16 травня 2006 р. між ТОВ «Акорд-Лтд» та компанією «Alexanders Collection International Inc.,» («Александерс Коллекшен Інтернешнл») (Швейцарія);  -  специфікаціями № 1/2006 від 25 липня 2006 р., № 2/2006 від 11 грудня 2006 р., № 1/2007 від 15 травня 2007 р. до договору № 69 від 16 травня 2006 р. та відповідними митними деклараціями щодо здійснення поставок килимів під торговельною маркою «Alexanders Collection» на територію України;   публікаціями у американському журналі «HOUSE» за 2003 р., журналі «Архидея» за червень 2006 р., газеті «Вечірній Київ» № 22 (18157) від 13 лютого 2008 р., газеті «Киевские ведомости» № 28 (4274) від 14 лютого 2008 р., газеті «Факти» № 40 (2563) від 29 лютого 2008 р., журналі «Диван» за березень 2008 р., журналі «Идеальный дом» за березень 2008 р., журналі «Интерьер-мебель-декор Domus design» № 4 (62) за квітень 2008 р., журналі «Архидея» за квітень 2008 р., журналі «Exclusive Style» за квітень-травень 2008 р., журналі «Интерьер-мебель-декор Domus design» № 6 (64) за червень 2008 р., журналі «Интерьер-мебель-декор Domus design» № 7-8 (65) за липень-серпень 2008 р., журналі «Интерьер-мебель-декор Domus design» № 12 (69) за грудень 2008 р.;   сторінки щодо пропонування до продажу та продаж на території України килимів під торговельною маркою «Alexanders Collection» виробництва модельного килимового будинку «Alexanders Collection» з мережі Інтернет з сайтів  www.Alexanders-Collection.com ,  www.carpets.com.ua ,  www.toplife.com.ua ,  http://en.expopage.net/ ,  www.designstory.ru ,  http://mebly.ru/ ,  http://www.stek.ua/ ; каталогами та брошурами з пропонуванням до продажу на території України килимів під торговельною маркою «Alexanders Collection» виробництва модельного килимового будинку «Alexanders Collection» (т. 1 а.с.45-309, т.3 а.с.145-148). 
		З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що знак для товарів і послуг «Alexanders Collection, зобр.» за свідоцтвом України № 99469 є відтворенням твору  малюнку “Alexanders Collection, зобр.”, який зареєстровано як товарний знак за свідоцтвом Російської Федерації № 301018 і автором якого є ОСОБА_1, знак для товарів і послуг «Alexanders Collection, зобр.» за свідоцтвом України № 99469 є таким, що може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари 27 класу МКТП, а саме «килими; килимки; покриви на підлогу» та надає послуги 35 та 42 класів МКТП, які є супутніми цим товарам.  
		Також суд вважає, що Товариством з обмеженою відповідальністю «А-Стиль» було використано твір  малюнок “Alexanders Collection, зобр.”, який зареєстровано як товарний знак за свідоцтвом Російської Федерації № 301018 і автором якого є ОСОБА_1 та при створенні Товариством з обмеженою відповідальністю «А-Стиль» твору компютерної графіки «Alexanders Collection, зобр.» мало місце відтворення твору - малюнку “Alexanders Collection, зобр.”, який зареєстровано як товарний знак за свідоцтвом Російської Федерації № 301018 і автором якого є ОСОБА_1.  
		Таким чином, суд вважає обґрунтованим посилання позивачів на вказані обставини, а заперечення відповідачів з цього приводу такими, що спростовуються наявними у матеріалах справи доказами. 
		Те, що станом на 21 грудня 2004 р. (дату подання на реєстрацію твору - малюнку “Alexanders Collection, зобр.” у якості торговельної марки за свідоцтвом Російської Федерації № 301018 на знак для товарів і послуг “Alexanders Collection”) і на 10 лютого 2006 р. (дата отримання свідоцтва Російської Федерації № 301018 на знак для товарів і послуг “Alexanders Collection”) ОСОБА_1 був єдиним засновником створеної ним юридичної особи ТОВ «ПАЛАЦЦО ДИЗАЙН» (на імя якого було видано свідоцтво Російської Федерації № 301018 на знак для товарів і послуг “Alexanders Collection”, який є зображенням твору - малюнку “Alexanders Collection”) підтверджується наступними доказами, зокрема, нотаріально засвідченою копією статуту ТОВ «Палаццо Дизайн» (РФ), засвідчена належним чином нотаріусом міста Москви п. Шамба Н. Т. (на статуті наявні печатки реєстрації статуту у Московській реєстраційній палаті 01 жовтня 2001 р., печатки реєстрації у інших державних органах РФ та напис, що нова редакція статуту затверджено рішенням учасника товариства № 1 від 10 вересня 2001 р.), нотаріально засвідченою копією свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ «Палаццо Дизайн» (РФ), засвідчена належним чином нотаріусом м. Митіш Московської області п. Харламовою С. Б. (т. 3 а.с.76-87), договором купівлі-продажу частки ТОВ «Палаццо Дизайн» (РФ) від 04 квітня 2006 р., укладеним між громадянином РФ Анісімовим ОСОБА_8 і громадянином РФ ОСОБА_12, згідно якого ОСОБА_1 продав, а ОСОБА_12 придбав частку у розмірі 100 % від статутного капіталу ТОВ «Палаццо Дизайн» (РФ) (т. 3 а.с.75), листом-повідомленням від 04 квітня 2006 р. громадянина РФ Доброхотова ОСОБА_13 «Палаццо Дизайн» (РФ) про придбання ним частки ОСОБА_1 у розмірі 100 % статутного капіталу ТОВ «Палаццо Дизайн». 
		Посилання представника Відповідача -2 на те, що зазначені вище документи є неналежними доказами, суд спростовує наступним. 
		Відповідно до ст. 13 «Дійсність документів» Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 р., яка підписана державами  членами СНД, і є чинною для України з 14 квітня 1995 р., та ст. 12 «Дійсність документів» Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 07 жовтня 2002 р., яка підписана державами  членами СНД, і є чинною для України встановлено: 
		1. Документи, які на території однієї із Договірних Сторін видані або засвідчені компетентною установою або спеціально на те уповноваженою особою у межах його компетенції і за встановленою формою та скріплені гербовою печаткою, приймаються на територіях усіх інших Договірних Сторін без будь-якого спеціального засвідчення. 
		2. Документи, які на території однієї із Договірних Сторін розглядаються як офіційні документи, користуються на територіях інших Договірних Сторін доказовою силою офіційних документів.   
		Суд вважає, що посилання представника Відповідача -2 на неналежність зазначених вище документів суперечать положенням ст. ст. 12, 13 Конвенцій про правову допомогу.  
		Судом встановлено, що надані копії статуту та свідоцтва про реєстрацію ТОВ «Палаццо Дизайн» (РФ) належним чином нотаріально засвідчені на території РФ, а тому відповідно до ст. ст. 12, 13 Конвенцій про правову допомогу мають бути прийняті українським судом як належні та допустимі докази по справі.  
		Також згідно договору купівлі-продажу частки ТОВ «Палаццо Дизайн» (РФ) від 04 квітня 2006 р. та лист-повідомлення від 04 квітня 2006 р. гр.. РФ ОСОБА_12 ТОВ «Палаццо Дизайн» (РФ) про придбання ним частки ОСОБА_1 у розмірі 100 % статутного капіталу ТОВ «Палаццо Дизайн», є офіційними документами на території РФ та належним чином посвідчене, а тому відповідно до ст. ст. ст. ст. 12, 13 Конвенцій про правову допомогу користуються на території України доказовою силою офіційних документів.   
		Суд не приймає до уваги надану представником Відповідача-2 копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб щодо ТОВ «Палаццо Дизайн» (РФ) станом на 06 листопада 2009 р., відповідно до якої засновником даного товариства є ОСОБА_14, а не ОСОБА_1, оскільки спірні правовідносини мали місце 21 грудня 2004 р. і 10 лютого 2006 р. і станом на той час єдиним засновником ТОВ «Палаццо Дизайн» (РФ) був ОСОБА_1, а не ОСОБА_14. В той же час, перебування ОСОБА_15 засновником ТОВ «Палаццо Дизайн» (РФ) станом на 06 листопада 2009 р., що не заперечується представником Позивачів, не має значення для справи.  
		З урахуванням викладеного, суд вважає, що авторство ОСОБА_1 на малюнок «Alexanders Collection» підтверджується не лише презумпцією авторства, ескізами вказаного малюнку як доказу, але і фактом реєстрації даного малюнку у якості знака для товарів і послуг за свідоцтвом РФ на товарний знак № 301018 (пріоритет від 21 грудня 2004 р., дата реєстрації  10 лютого 2006 р.) на імя створеної ОСОБА_1 юридичної особи за законодавством РФ - ТОВ «Палаццо Дизайн» (121099, Москва, Смоленська наб., 2А), доказами активно використання ОСОБА_1 даного малюнку, про що свідчать публікації у американському журналі «HOUSE» за 2003 р., журналі «Архидея» за червень 2006 р., газеті «Вечірній Київ» № 22 (18157) від 13 лютого 2008 р., газеті «Киевские ведомости» № 28 (4274) від 14 лютого 2008 р., газеті «Факти» № 40 (2563) від 29 лютого 2008 р., журналі «Диван» за березень 2008 р., журналі «Идеальный дом» за березень   2008 р., журналі «Интерьер-мебель-декор Domus design» № 4 (62) за квітень 2008 р., журналі «Архидея» за квітень 2008 р., журналі «Exclusive Style» за квітень-травень 2008 р., журналі «Интерьер-мебель-декор Domus design» № 6 (64) за червень 2008 р., журналі «Интерьер-мебель-декор Domus design» № 7-8 (65) за липень-серпень  2008 р., журналі «Интерьер-мебель-декор Domus design» № 12 (69) за грудень 2008 р. 
		Суд з урахуванням вищевикладеного та положень п. 1 ст. 5, абз. 5 п. 2 ст. 6, підп. “а”, “в” п. 1 ст. 19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», чинного на дату подання заявки, приходить до висновку, що торговельна марка «Alexanders Collection, зобр.» за свідоцтвом України № 99469 не відповідає умовам надання правової охорони та була видана внаслідок подання заявки з порушенням авторських прав ОСОБА_1. 
		За приписами ст. 19 Закону України «Про охорону прав на знак для товарів і послуг» невідповідність зареєстрованого знака умовам надання правової охорони та видача свідоцтва внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб є підставами для визнання свідоцтва недійсним повністю.  
		Зважаючи на встановлення вищевказаних обставин, свідоцтво України № 99469 на знак для товарів і послуг «Alexanders Collection, зобр.»підлягає визнанню недійсним повністю.  
		Оскільки згідно чинного законодавства України, зокрема, п. 2.3. Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 10.01.2002 р. № 10, у процесі ведення реєстру до нього вносяться відомості щодо визнання свідоцтва недійсним повністю або частково і такі відомості (зміни щодо правового статусу свідоцтва) в силу п. 1.3. вказаного положення Держдепартамент публікує в офіційному бюлетені «Промислова власність», суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо зобовязання Держдепартаменту внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання недійсним частково свідоцтва України № 99469 та здійснення публікації про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».  
		Як встановлено вище, Товариством з обмеженою відповідальністю «А-Стиль» було використано твір  малюнок “Alexanders Collection, зобр.”, який зареєстровано як товарний знак за свідоцтвом Російської Федерації № 301018 і автором якого є ОСОБА_1 та при створенні Товариством з обмеженою відповідальністю «А-Стиль» твору компютерної графіки «Alexanders Collection, зобр.» мало місце відтворення твору - малюнку “Alexanders Collection, зобр.”, який зареєстровано як товарний знак за свідоцтвом Російської Федерації № 301018 і автором якого є ОСОБА_1, приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 не надавав Товариству з обмеженою відповідальністю «А-Стиль» свою згоду (дозвіл) на використання даного твору, суд відповідно до п. п. 1, 6 ст. 2 Бернської конвенції, ст. ст. 11, 14, 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_1 про заборону Товариству з обмеженою відповідальністю «А-Стиль» без його дозволу використовувати у своїй діяльності твір  малюнок «Alexanders Collection» шляхом відтворення цього твору; публічного виконання і публічного сповіщення цього твору; його публічної демонстрації і публічного показу; будь-якого повторного оприлюднення цього твору; перекладу цього твору; переробок, адаптацій, аранжування та інших подібних змін цього твору; включення даного твору як складової частини до збірників, антологій, енциклопедій тощо; розповсюдження цього твору шляхом першого продажу, його відчуження іншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом іншої передачі до першого продажу примірників цього твору; подання даного твору до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до твору з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором; імпорту примірників даного твору. 
		В судовому засіданні представник позивачів просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Стиль» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аккорд-ЛТД» понесені судові витрати по сплаті держмита у розмірі 8,50 грн., витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 7,50 грн., витрати по оплаті судової експертизи у справі у розмірі 10 134,00 грн., витрати по перекладу документів з іноземних мов на українську мову у розмірі 2 612,16 грн., витрати по сплаті за надання правової допомоги у розмірі 24954, 40 грн., відповідно до Постанови КМУ «Про граничні розміри компенсації витрат, пов»язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» за надання правової допомоги позивачу-1 адвокатом у кількості 81, 5 годин його роботи, а з Відповідачів-3,4 витрати на правову допомогу у кількості по 14 год. , що відповідно складає по 4315, 20 грн. 
		Суд вважає , що на користь позивача ТОВ «Аккорд ЛТД» з Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Стиль» підлягає стягненню судові витрати по оплаті держмита в розмірі 8,50 грн., витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 7,50 грн., витрати по оплаті судової експертизи у справі у розмірі 10 134,00 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 20402, 80 гривень виходячи з наступного.  
		Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать:  
		1) витрати на інформаційно-технічне забезпечення;  
		2) витрати на правову допомогу;  
		4) витрати, пов'язані із залученням перекладачів, проведенням судових експертиз.  
		Стаття 84 ЦПК України визначає, що витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.  
		Згідно ч. 2 ст. 86 ЦПК України кошти на оплату судової експертизи вносяться стороною, яка заявила клопотання про проведення експертизи. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов»язаних з розглядом справи. 
		Відповідно до ч. 3 ст. 79 ЦПК України до витрат пов»язаних з розглядом судової справи, належать : витрати пов»язані на інформаційно-технічне забезпечення; витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов»язані з явкою до суду; витрати, пов»язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, витрати пов»язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.  
		Враховуючи положення вищенаведених статей, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача про стягнення на його користь витрати на переклад документів, які містяться у справі, оскільки зазначені витрати не віднесені до судових. 
		Також суд вважає, що підстав для стягнення правової допомоги на користь позивача-1 у розмірі 8630, 40 грн. з відповідачів -3,4 немає, оскільки вказані витрати були здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю «Аккорд ЛТД», а не ОСОБА_1. Оскільки позовні вимоги щодо визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію авторських прав пред»явлено саме позивачем -1 то дані витрати повинен був нести Позивач-1. Доказів про те, що саме ОСОБА_1 поніс вказані витрати на правову допомогу у зазначеному вище розмірі , позивачем -1 не надано. 
		В той же час суд вважає, що з ТОВ «А-Стиль» на користь ТОВ «Аккорд ЛТД» підлягає стягненню витрати за надання правової допомоги, що підтверджується належним чином засвідченими копіями договору № 0101-09 від 05 січня 2009 року про надання юридичних послуг між ТОВ «Дубинський і Ошарова» та ТОВ «Акорд-ЛТД», рахунків на оплату правової допомоги № 95301 від 19 січня 2009 р. на суму 11232,00 грн., № 95305 від 23 лютого 2009 р. на суму 7656,00 грн., № 95311 від 31 березня 2009 р. на суму 10764,00 грн., № 95317 від 30 квітня 2009 р. на суму 19188,00 грн., № 95328 від 31 серпня 2009 р. на суму 2824,80 грн., № 93334 від 30 вересня 2009 р. на суму 10764,00 грн., № 95341 від 30 жовтня 2009 р. на суму 14040,00 грн., № 95345 від 30 листопада 2009 р. на суму 9360,00 грн., № 95348 від 24 грудня 2009 р. на суму 2874,00 грн. і платіжних доручень про оплату вищевказаних рахунків № 31 від 23 січня 2009 р., № 93 від 26 лютого 2009 р., № 160 від 08 квітня 2009 р., № 203 від 08 травня 2009 р., № 377 від 04 вересня 2009 р., № 432 від 07 жовтня 2009 р., № 501 від 24 листопада 2009 р., № 512 від 03 грудня 2009 р., № 13 від 06 січня 2010 р. (т. 3 а.с.214-244).        
		Відповідно до ст. 84 ЦПК України витрати, повязані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмірі компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.  
		Відповідно до положення Постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 “Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави”, якою затверджено граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом справ. Так, граничний розмір витрат, пов'язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення у цивільній справі у випадку, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не повинен перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.  
		Судом встановлено, що на надання правової допомоги Позивачу-2 було витрачено 81, 5 годин роботи адвоката, що підтверджується відповідними угодами , актами виконаних робіт та понесеними витратами, які містяться в матеріалах справи. 
		Встановлено, що Позивачу-2 було надано правову допомогу у січні 2009 року у кількості 12 годин; у лютому 2009 року у кількості 8 годин; у березні 2009 року у кількості 11, 5 годин; у квітні 2009 року у кількості 20, 5 годин; у серпні 2009 року у кількості 3 годин; у вересні 2009 року у кількості 11, 5 годин та у жовтні 2009 року у кількості 15 годин. , а всього 81, 5 год. 
		Відповідно до ст. 55 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2009 року складає 605, 00 гривень на місяць; з 1 квітня 2009 року - 625, 00 гривень; з 1 липня 2009 року - 630, 00 гривень; з 1 жовтня 2009 року  650, 00 гривень.  
		Таким чином, 40 % від вказаної мінімальної заробітної плати складає з 1 січня 2009 року  242, 00 гривень; з 1 квітня 2009 року  250, 00 гривні; з 1 липня 2009 року  252, 00 гривні; з 1 жовтня 2009 року  260, 00 гривень. 
		Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що сума компенсації за надання правової допомоги, яку має бути виплачена Позивачу-2 за рахунок відповідача-2, розраховується наступним чином :  
		За надання правової допомоги у січні 2009 року : 242, 00 грн. (40 % від мінімальної заробітної плати) х 12 (кількість годин, витрачених адвокатом на надання правової допомоги) = 2904, 00 грн. 
		За надання правової допомоги у лютому 2009 року : 242, 00 грн. (40 % від мінімальної заробітної плати) х 8 (кількість годин, витрачених адвокатом на надання правової допомоги) = 1 936, 00 грн. 
		За надання правової допомоги у березні 2009 року : 242, 00 грн. (40 % від мінімальної заробітної плати) х 11, 5 (кількість годин, витрачених адвокатом на надання правової допомоги) = 2783, 00 грн. 
		За надання правової допомоги у квітні 2009 року : 250, 00 грн. (40 % від мінімальної заробітної плати) х 20, 5 (кількість годин, витрачених адвокатом на надання правової допомоги) = 5125, 00 грн. 
		За надання правової допомоги у серпні 2009 року : 252, 00 грн. (40 % від мінімальної заробітної плати) х 3 (кількість годин, витрачених адвокатом на надання правової допомоги) = 756, 00 грн. 
		За надання правової допомоги у вересні 2009 року : 252, 00 грн. (40 % від мінімальної заробітної плати) х 11,5 (кількість годин, витрачених адвокатом на надання правової допомоги) = 2998, 80 грн. 
		За надання правової допомоги у жовтні 2009 року : 260, 00 грн. (40 % від мінімальної заробітної плати) х 15 (кількість годин, витрачених адвокатом на надання правової допомоги) = 3900, 00 грн. 
		Відповідно до вищенаведеного висновку загальна сума компенсації за надання правової допомоги за період з січня по жовтень 2009 року складає 20402, 80 гривень.   
		Таким чином, з ТОВ « А-стиль» на користь позивача-2 підлягає стягненню витрати на оплату держмита у розмірі 8,50 грн., інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 7,50 грн., проведення судової експертизи у справі у розмірі 10134,00 грн., правової допомоги адвоката щодо представництва інтересів у справі у розмірі 20 402, 80 грн., 30552, 80 грн.  
		З огляду на викладене вище, суд вважає, що в іншій частині вимог позивача про стягнення судових витрат слід відмовити. 
		Враховуючи те, що судом було задоволено вимоги позивача-1 про визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію авторських права на твір за № 28586 з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягає стягненню на користь держави держмито у розмірі 8,50 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 7,50 грн., а всього 16 , 00 грн. 
		Оскільки згідно чинного законодавства України, зокрема, п. 2.3. Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 10.01.2002 р. № 10, у процесі ведення реєстру до нього вносяться відомості щодо визнання свідоцтва недійсним повністю або частково і такі відомості (зміни щодо правового статусу свідоцтва) в силу п. 1.3. вказаного положення Держдепартамент публікує в офіційному бюлетені «Промислова власність», суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо зобовязання Держдепартаменту внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання недійсним частково свідоцтва України № 32541 та здійснення публікації про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».  
		Враховуючи те, що Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, відповідно до покладених на нього повноважень, не відслідковує порушення прав власників свідоцтв на знак для товарів і послуг та авторських прав, суд вважає, що на Відповідача-1 підстав для покладення відповідних судових витрат немає. 
		На підставі викладеного, керуючись ст. 494, 495, 499 ЦК України, п. 1 ст. 5, абз. 5 п. 2 ст. 6, підп. “а”, “в” п. 1 ст. 19 Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” від 15 грудня 1993 р. № 3689-ХІІ зі змінами та доповненнями, ст. ст. 1, 11, 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» від 23 грудня 1993 р. № 3792-XII з подальшими змінами і доповненнями, п. п. 2, 4, 17, 24, 25 Постанови Кабінету Міністрів України «Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір» від 27 грудня  2001 р. № 1756, Постанову Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 “Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави”, а також ст. ст. 10, 11, 57-60, 84, 88, 212-215 ЦПК України, суд -  
		 ВИРІШИВ: 
		Позов задовольнити частково. 
		Визнати ОСОБА_1 автором твору  малюнку «Alexanders Collection». 
		Визнати недійсним свідоцтво № 28586 про реєстрацію авторського права на твір  «Художньо-графічний твір  «Создание и концепция фирменного знака» від 28 квітня 2009 р. 
		Зобовязати Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір щодо визнання недійсним свідоцтва № 28586. 
		Визнати недійсним свідоцтво України № 99469 на знак для товарів і послуг «Alexanders Collection». 
		Зобовязати Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України внести зміни до державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсним свідоцтва України № 99469 повністю та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені “Промислова власність”. 
		Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «А-Стиль» без дозволу ОСОБА_1 використовувати у своїй діяльності твір  малюнок «Alexanders Collection» шляхом відтворення цього твору; публічного виконання і публічного сповіщення цього твору; його публічної демонстрації і публічного показу; будь-якого повторного оприлюднення цього твору; перекладу цього твору; переробок, адаптацій, аранжування та інших подібних змін цього твору; включення даного твору як складової частини до збірників, антологій, енциклопедій тощо; розповсюдження цього твору шляхом першого продажу, його відчуження іншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом іншої передачі до першого продажу примірників цього твору; подання даного твору до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до твору з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором; імпорту примірників даного твору.  
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Стиль» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аккорд-ЛТД» витрати по оплаті держмита у розмірі 8,50 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 7,50 грн., витрати на проведення судової експертизи у справі у розмірі 10 134,00 грн., витрати на надання правової допомоги в розмірі 20402, 80 грн., а всього 30 552, 80 грн. 
		Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь держави держмито у розмірі 8,50 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 7,50 грн., а всього 16 , 00 грн. 
		В іншій частині вимог на правову допомогу відмовити.  
		Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Соломянський районний суд м. Києва заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги на рішення протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження. 
		 Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...