Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/19973/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: 17.12.2019. Зареєстровано: 18.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 19.12.2019.

Номер судового провадження: 2/522/554/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 522/19973/16-ц
		Провадження № 2/522/554/19
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		09 грудня 2019 року Приморський районний суд м. Одеси, в складі:
		головуючого судді Шенцевої О.П.
		при секретарі - Соболевій О.М.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМЕРАЛЬД МЕНЕДЖМЕНТ, ЛЛК» та ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди та зобов`язання відшкодувати витрати,-
		ВСТАНОВИВ:
		У провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМЕРАЛЬД МЕНЕДЖМЕНТ, ЛЛК» та ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди та зобов`язання відшкодування витрат.
		В своїй позовній заяві позивач просить:
		- Стягнути з ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМЕРАЛЬД МЕНЕДЖМЕНТ, ЛЛК» солідарно компенсацію моральної шкоди в розмірі 1000000 гривень.
		- ОСОБА_3 ОСОБА_2 та Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕМЕРЕРАЛЬД МЕНЕДЖМЕНТ, ЛЛК» солідарно відшкодувати оплату послуг лікувально-діагностичного центру Товариства з обмеженою відповідальністю «Свята Катерина-Одеса» згідно розрахункових документів від 06.03.2015 року в розмірі 29780 (двадцять дев`ять тисяч сімсот вісімдесят) гривень.
		- Зобов`язати ОСОБА_2 і Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕМЕРАЛЬД МЕНЕДЖМЕНТ, ЛЛК» солідарно відшкодувати ОСОБА_1 оплату послуг лікувально-діагностичного центру Товариства з обмеженою відповідальністю «Свята Катерина-Одеса» згідно розрахунковим документам від 18.03.2016 року в розмірі 4506 (чотири тисячі п`ятсот шість) гривень, розрахунковим документами від 19.03.2016 року в розмірі 450 (чотириста п`ятдесят) гривень, акту виконаних робіт №SvE00009995 від 19.03.2016 року в розмірі 51930 (п`ятдесят одна тисяча дев`ятсот тридцять) гривень. 
		Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27.10.2016 року було відкрито провадження по справі.
		Відповідачі Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕМЕРАЛЬД МЕНЕДЖМЕНТ, ЛЛК» та ОСОБА_4 позов не визнають, та вважають його таким, що не підлягає задоволенню, з підстав, зазначених у відзиві та запереченнях. 
		У судовому засіданні представник позивача, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
		Представник відповідачів у судовому засіданні позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити. 
		Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі  Конвенція) гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи.
		Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Оцінивши подані докази та дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМЕРАЛЬД МЕНЕДЖМЕНТ, ЛЛК» обґрунтовані, доведені та підлягають частковому задоволенню.
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником приміщень, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Приміщення ОСОБА_1 розташовані на 2 поверсі, а на 1 поверсі будинку розташовані приміщення Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМЕРАЛЬД МЕНЕДЖМЕНТ, ЛЛК» та ОСОБА_2 . Позивач ОСОБА_1 постійно затоплював приміщення, що знаходятся на 1 поверсі та перебувають у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМЕРАЛЬД МЕНЕДЖМЕНТ, ЛЛК» та ОСОБА_2 .
		В якості превенції  попередження затоплень приміщення в травні та вересні 2015 року відповідачами по справі Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕМЕРАЛЬД МЕНЕДЖМЕНТ, ЛЛК» в особі Єфанової Г.Л. (яка діяла на підставі довіреності) та ОСОБА_2 на ім`я ОСОБА_1 надсилалися скарги до державних органів: міліції, державної податкової інспекції, МНС. 
		Внаслідок систематичного подання скарг до державних органів ними було здійснено ряд перевірок. В травні 2015 року Приморським РВ УМВД було проведено дві перевірки щодо відомостей повідомленими Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕМЕРАЛЬД МЕНЕДЖМЕНТ, ЛЛК» та ОСОБА_5 . Один раз перевірку здійснила Приморська державна податкова інспекція та один раз була проведена перевірка Приморською податковою міліцією. Це підтверджується висновком з матеріалів ЖЕО №17701 від 12.05.2015 року Приморського РВ УМВД, листом Державної податкової інспекції Приморського району від 05.06.2015 року, листом ГУ ДФС №1-ш/15-32-17-01-02 від 18.06.2015 року.
		У вересні 2015 року Товариством з обмеженим товариством «ЕМЕРАЛЬД МЕНЕДЖМЕНТ, ЛЛК» було знову надіслано скарги до міліції, податкової та МНС. 
		Позивач наполягає на тому, що така поведінка відповідачів спричинила завдання шкоди його фізичному та психоемоційному здоров`ю.
		Згідно з медичної довідки, ОСОБА_1 має діагноз ДЕП 2 ст. атеросклеротичного та гіпертонічного генезу. Виражений вертігенозний синдром. Астено-невротичний синдром, гострий задній інфаркт міокарда, СССУ, синдром тахі- браді. Перситируюча форма фібриляції передсердя, пароксизм 04.03.2015 року, купірований 04.03.2015 року, перехідна СА блокада 2 ст. стенозірующий коронарний атеросклероз. Гіпертонічна хвороба 3 ступені, ризик 4. Гіпертензивне серце. Астено-невротичний синдром, 2 група інвалідності, ДЕП 2 ст. атеросклеротичного та гіпертонічного генезу, виражений вертігенозний синдром, астено-невротичний синдром.
		Позивачем повідомлено, що 04 березня 2015 року у нього стався інфаркт, внаслідок якого його було доставлено до кардіологічної клініки «Свята Катерина» в якій йому надали екстрену медичну допомогу, що підтверджується випискою 06 березня 2015 року.
		06 березня 2015 року ОСОБА_1 для продовження лікування було переведено до кардіологічного відділення міської лікарні №1, де на стаціонарному лікуванні він знаходився до 24.03.2015 року.
		Після стаціонарного лікування у міській лікарні №1 ОСОБА_1 був взятий на диспансерний облік за місцем проживання в лікарні №5.
		Випискою із медичної карти від 23.04.2015 року ОСОБА_1 було рекомендовано обмеження психоемоційного та фізичного навантаження, що підтверджується випискою із медичної карти міської лікарні №5. 
		Дії Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМЕРАЛЬД МЕНЕДЖМЕНТ, ЛЛК» та ОСОБА_2 були спрямовані на створення тривожного стану, нервової напруги в ОСОБА_1 .. 
		Ухвалою від 07 грудня 2017 року Приморського районного суду м. Одеси, було задоволено клопотання представника позивача щодо призначення судової психологічної експертизи, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз, який знаходиться за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21 та зупинено провадження по справі на час проведення судової експертизи.
		Висновком №18-12 судової психологічної експертизи від 27 червня 2018 року, який було складено судовим експертом О.В. Ракулом та старшим судовим експертом О.П. Савостіним Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України було встановлено, що «глибина моральних страждань ОСОБА_1 відповідає високим показникам, тобто під час травмувальних подій він переживав сильну та руйнівну душевну біль, яка суттєво змінила його життя, дуже негативно позначилася на його психологічному стані. Підекспертний тривалий час відчував тривогу, гнів обурення та приниження, які мали руйнівну силу для його здоров`я та соціального функціонування, на цей час він продовжує відчувати біль від несправедливості, та необґрунтованих звинувачень. Немайнові втрати підекспертного є непоправними та довічними. З аналізу інтенсивності фізичних та психологічних страждань ОСОБА_1 , вбачається що його фізичні страждання відносяться до тяжких, моральні страждання відносяться до тяжких».
		Експерт зазначає, що досліджувана ситуація призвела до кардинальної негативної зміни життя ОСОБА_1 , він продовжує тяжко переживати події, які досліджуються у справі №522/19973/16-ц моральні страждання, які йому були завданні, знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку зі скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМЕРАЛЬД МЕНЕДЖМЕНТ, ЛЛК». Після того, як у підекспертного почалися перевірки з міліцій, податкової, пов`язані з розглядом систематичних скарг на його ім`я з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМЕРАЛЬД МЕНЕДЖМЕНТ, ЛЛК» та ОСОБА_2 . 
		Згідно висновку експерта № 18-12 від 27 червня 2018 року враховуючи позиції підекспертного відносно суми відшкодування його моральних страждань, обставини справи та особливості конкретного випадку, експерт вважає, що орієнтовна сума грошового еквіваленту моральних страждань, спричинених ОСОБА_1 складає 100000 (сто тисяч) гривень.
		Зі змісту ч.1 ст.16 ЦК України вбачається, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди, згідно з якою особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона не доведе відсутність своєї вини, зокрема у зв`язку із наявністю вини іншої особи або через дію об`єктивних обставин (аналогічна усталена правова позиція наведена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 року у справі № 686/10520/15, від 08.05.2018 у справі № 922/2026/17, від 21.09.2018 у справі № 910/19960/15).
		Верховний суд акцентує увагу на правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17 щодо самостійного встановлення судом наявності чи відсутності складу цивільного правопорушення у деліктних правовідносинах.
		З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.
		Згідно п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в залежності від характеру і об`єму страждань (фізичних, душевних, психічних і т.д.), які поніс позивач, характер немайнових втрат (їх тривалості, можливості відшкодування і т.д.) з врахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін в його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, часу і зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану, добровільне  з власної ініціативи або за зверненням потерпілого спростування інформації… при цьому суд повинен слідувати принципам розумності, зваженості і справедливості.
		Таким чином, суд вважає, що позов підлягає задоволенню саме в сумі відшкодування моральної шкоди, у розмірі 30000 гривень.
		Проаналізувавши встановлені фактичні обставини у справі, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
		Позовні вимоги ОСОБА_1 стосуються деліктних зобов`язань, які виникли внаслідок неправомірних дій ТОВ «ЕМЕРАЛЬД МЕНЕДЖЕНТ, ЛЛК» в особі Єфанової Г.Л. (яка діяла на підставі довіреності) та ОСОБА_2 , учасника правовідносин як фізичної особи, а не як суб`єкта підприємницької діяльності, що потягли за собою завдання ОСОБА_1 моральної шкоди. В даному цивільному процесі ОСОБА_1 виступає фізичною особою  людиною, якій завдано моральну шкоду.
		Як стверджує Відповідач ТОВ «ЕМЕРАЛЬД МЕНЕДЖМЕНТ, ЛЛК»: «…написання скарг було здійснено на підставі того, що відбувався систематичний залив приміщень першого поверху, де знаходились відповідачі, що засвідчується Актами залива. Позивач не реагував ніяким чином на заливи, що зумовило написання скарг до державних органів, з метою виявлення та усунення перешкод у користуванні власними приміщеннями відповідачів, виявлення того, яка діяльність призводить до постійних затоплень».
		Однак, Відповідач не надає жодних пояснень яке відношення до встановлення причин заливу приміщень мають саме такі державні органи як міліція, державна податкова інспекція чи МНС.
		Систематичні звернення зі скаргами в травні та вересні 2015 року були вчинені відповідачами цілеспрямовано, маючи на меті не викриття якоїсь неправомірної діяльності ОСОБА_1 , а якомога більше надокучити йому та створити стресові для Позивача ситуації.
		Як зазначено у позовній заяві, випискою з медичної картки від 23.04.2015 року ОСОБА_1 було рекомендовано обмеження психоемоційного та фізичного навантаження.
		Згідно висновку № 18-12 судової психологічної експертизи, складеного 27.06.2018 року: «Ситуація, що досліджується за справою, була психотравмувальною для ОСОБА_1 . ОСОБА_1 завдані страждання (моральна шкода). У ОСОБА_1 були встановлені зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджали активному соціальному функціонуванню його як особистості і виникли внаслідок впливу певних обставин (подання систематичних, безпідставних скарг)».
		Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Відповідно до ч.2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
		Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
		Зважаючи на викладене, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 доведено наявність такої шкоди та протиправність діяння відповідачів по справі відносно нього. 
		У ст. 40 Конституції України зазначено, що громадяни України мають право звертатися до органів державної влади і місцевого самоврядування та встановлено обов`язок органів влади та посадових осіб розглядати звернення й надавати обґрунтовані відповіді.
		Однак, відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕМЕРАЛЬД МЕНЕДЖМЕНТ, ЛЛК» та ОСОБА_4 використовували своє конституційне право задля цькування ОСОБА_1 , створення нестерпних умов життєдіяльності його як члена суспільства, що є неприпустимим. Таким чином має місце зловживання правом.
		На підставі недостовірної інформації і широке інформаційне висвітлення фактів, що тягнуть за собою підрив авторитету Позивача, завдають шкоди його честі і репутації серед значної частини суспільства, призводить до формування недовіри до Позивача і обмеження його соціальних зв`язків, негативно впливає на можливість формувати і розвивати відносини з іншими людьми, включаючи відносини професійного і ділового характеру. Широке інформаційне висвітлення самого факту відповідачами, призвело до завдання позивачу значної шкоди.
		Зі змісту ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		При вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди суд враховує наявність такої, протиправність дій її заподіювача (відповідача), причинний зв`язок між шкодою і протиправним діянням відповідача.
		Отже, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, довести наявність яких має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.
		Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Згідно зі п. 5 Постанови Пленуму від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. п. 9, 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», з подальшими змінами та доповненнями, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення, тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
		Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
		Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Суд, дослідивши письмові пояснення, викладені позивачем у позові, пояснення представника позивача в судовому засіданні, оцінивши, відповідно до ст. 89 ЦПК України, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, враховуючи вищевикладене, прийшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню частково.
		Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
		Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, особа, що брала участь у справі, має можливість користуватися своїми правами, особа, зловживає своїм правом, якщо вона навмисно не була присутня на ключових засіданнях у справі.
		Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		Відповідно до ч. 1, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Відповідно до ч. 2 і ч. 3 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Висновки суду відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі, а також підтверджується зібраними по справі доказами. 
		Керуючись ст. 15, 16, 23, 1167 ЦК України, 4, 11, 12, 13, 76, 77, 81, 43, 263 ЦПК України суд, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», -
		ВИРІШИВ:
		Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМЕРАЛЬД МЕНЕДЖМЕНТ, ЛЛК» та ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди та зобов`язання відшкодувати витрати - задовольнити частково.
		Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМЕРАЛЬД МЕНЕДЖМЕНТ, ЛЛК» та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 30000 гривень.
		В іншій частині позову відмовити. 
		Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		 
		 
		Суддя: 
		09.12.2019

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...