Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 212/9674/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 17.12.2019. Зареєстровано: 18.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 19.12.2019.
Дата набрання законної сили: 16.01.2020
Номер судового провадження: 2/212/3515/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 212/9674/19 
		2/212/3515/19
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		17 грудня 2019 року м. Кривий Ріг 
		Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді  Борис О.Н., з участю секретаря судового засідання Деменко А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, 
		встановив:
		15 листопада2019року позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ратушна Р.П., звернулася з позовом до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (далі ПАТ «КЗРК»)про стягнення моральної шкоди, у зв`язку з ушкодженням здоров`я, посилаючись на те, що вона працювала у шкідливих умовах на підприємстві відповідача з 03.02.1999 по 14.07.2016 на посадах контролера продукції збагачення гірничої інспекції з якості руд, майстром (з рудо підготовки) дільниці виробничого контролю рудо підготовки шахти «Октябрьська» гірничої інспекції з технічного контролю якості руд в ПАТ «КЗРК» , внаслідок чого захворіла на професійне захворювання. Висновком МСЕК від 06.03.2018 позивачу встановлено 35 % втрати професійної працездатності в зв`язку з професійним захворюванням ХОЗЛ (15%) та радикулопатія (20%) з наступним переоглядом 01.03.2019. Повторними переоглядами, йому встановлено 40% втрати професійної працездатності безстроково. Вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, вона втратила своє здоров`я, завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що позивач відчуває постійні фізичні страждання (постійно турбує біль у шийному і поперековому відділах хребта з іррадіацією в плечовий пояс та нижні кінцівки,біль та оніміння в кистях, мерзлякуватість в них, побіління пальців рук на холоді, судоми в литкових м`язах та м`язах передпліч, частіше в нічний час, біль та обмеження рухів в плечових, ліктьових і колінних суглобах, утруднену ходу, запаморочення), наслідком якого є порушення нормальних життєвих зв`язків, позбавлення можливості реалізовувати свої звички та бажання, виникнення складнощів у зв`язку з загальною слабкістю, втомою, постійному відчутті психологічного дискомфорту. Розмір моральної шкоди позивач оцінює в 50 000,00 грн., яку просила стягнути з відповідача. Крім того просила стягнути з відповідача понесені нею витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн.
		18 листопада 2019 року судом постановлена ухвала про відкриття провадження та призначення розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі доказами.
		04 грудня 2019 року на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача про розгляд справи з повідомленням ( викликом) сторін, обов`язковою явкою позивача та оглядом оригіналів документів, доданих до позову, які ухвалою суду від 17 грудня 2019 року залишені без задоволення.
		04 грудня 2019 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву представника відповідача. У відзиві представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивач звільнилася з підприємства за власним бажанням у зв`язку із виходом на пенсію, а не внаслідок погіршення стану здоров`я. Також вважають, що саме позивач повинен доводити факт спричинення моральної шкоди, а також її розмір. Звертають увагу на акт розслідування причини виникнення хронічного професійного захворювання від 05.01.2018 в якому не зазначені конкретні посадові особи, які відповідальні за виникнення захворювань. Крім того, за роки праці у шкідливих умовах позивач з метою отримання більшої заробітної плати, більш тривалої відпустки відносно інших професій та виходу на пенсію на пільгових умовах з власної волі виконувала дану роботу, що і призвело до значної втрати її здоров`я, а тому саме недбайливе ставлення Позивача до свого здоров`я спричинило виникнення у неї професійного захворювання.
		Суд, відповідно до ч. 5ст. 279 ЦПК України, вважає можливим ухвалити рішення у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на підставі наявних у справі доказів.
		Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності доч. 2 ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
		Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 працювала на посадах контролера продукції збагачення гірничої інспекції з якості руд, майстром (з рудо підготовки) дільниці виробничого контролю рудо підготовки шахти «Октябрьська» гірничої інспекції з технічного контролю якості руд в ПАТ «КЗРК» на підприємстві відповідача у період з 03.02.1999 по 14.07.2016. (а.с. 10-11).
		Згідно з Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 05.01.2008 (далі - Акт), професійні захворювання ХОЗЛ та радикулопатія, ОСОБА_1 отримала внаслідок праці в умовах впливу шкідливих факторів (17 років 5 місяців) на шахті «Октябрська» ПАТ «КЗРК». Причина виникнення професійного захворювання: пил переважно фібро генної дії (на робочих місцях майстра (з рудо підготовки) та контролера продукції збагачення): концентрація пилу з вмістом вільного діоксину кремнію від 10% до 70% в повітрі робочої зони  2,8-4,2мг/м3 при гранично допустимій 2,0мг/м3 згідно ГОСТу 12.1.005; Важкість праці (на робочому місці майстра (з рудо підготовки): періодичне перебування в позі стоячи  60,2% зміни при допустимому до 60%; Важкість праці (на робочому місці контролера продукції збагачення): маса вантажу, що підіймається та переміщується вручну  до 14 кг при допустимій до 7 кг, періодичне перебування в незручній позі -61% зміни при допустимому до 25%, нахили корпуса (вимушені, більше 300, кількість за зміну  200 разів при гранично допустимих 51-100 разів. (а.с.12-17)
		Відповідно до довідки МСЕК серії 12ААА №050007 від 06.03.2018 позивачу первинно встановлено 35% втрати професійної працездатності в зв`язку з професійним захворюванням ХОЗЛ (15%), радикулопатія (20%) наступна дата переогляду  01.02.2019 (а.с. 27).
		Відповідно до довідки МСЕК серії 12ААА №054299 від 24.01.2019 позивачу повторно та безстроково встановлено 40% втрати професійної працездатності в зв`язку з професійним захворюванням ХОЗЛ (15%), радикулопатія (25%) наступна дата переогляду  01.06.2010 (а.с. 28)
		Суд, встановив, що між сторонами склалися трудові правовідносини,оскільки професійне захворювання отримано позивачем під час виконання ним трудових обов`язків, і наявності у зв`язку з цим підстав, передбачених ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди.
		Згідностатті 3 Конституції Українилюдина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		Відповідно до ч.1ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
		З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у рішенні від 08.11.2005 року «Кечко проти України» у випадках, коли з набуттям чинності певного закону його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права. При цьомурішенням Конституційного Суду України № 20-рп/2008 від 08.10.2008 року, абз.9 п.5 встановлено, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскількистаттею 1167 Цивільного кодексу Українитастаттею 237-1 Кодексу законів про працю Україниїм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).
		Відповідно достатті 153 КЗпП Українизабезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.Статтею 173 КЗпП Українизакріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.
		Згідно частин 1,3ст. 13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умовипрацівідповіднодо нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
		Статтею 237-1 КЗпП Українипередбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
		Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.10.2008 року № 20-рп/2008 також роз`яснив про право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).
		У зв`язку з тим, що відповідно до положеньст. 237-1 КЗпП Українивідшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про відшкодування на користь позивача моральної шкоди з відповідача.
		У відповідності зі ст.ст.23,1167 ЦК Україниморальна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві абовнаслідок профзахворюванняскладається, зокрема, у фізичному болі, душевнихстражданнях, які він поніс у зв`язку зушкодженням здоров`я внаслідок отримання ним професійного захворювання.
		Відповідно до роз`яснень, викладених у п.9постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
		Суд відхиляє заперечення представника відповідача в частині доводів про те, що позивач не навів доказів завдання йому моральної шкоди, оскільки такі доводи не ґрунтуються на законі та спростовуються вищенаведеними висновками суду. Інформованість позивача при прийомі на роботу про умови праці не впливають на право позивача на відшкодування завданої моральної шкоди за умови підтвердження завдання такої шкоди. Доводи представника відповідача щодо відсутності факту встановлення наявності доказу вини відповідача суд не приймає до уваги, оскільки у судовому засіданні встановлені обставини щодо наявності правових підстав для відшкодування моральної шкоди позивачу. З урахуванням викладеного, доводи представника відповідача про те, що позивачем не надано жодного доказу, яким би підтверджувався факт спричинення йому моральної шкоди у зв`язку з втратою працездатності, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки уже самим фактом втрати позивачем професійної працездатності йому спричинена моральна шкода. 
		Вирішуючи питання про розмір відшкодування позивачеві моральної шкоди, суд враховує глибину фізичних та моральних страждань позивача, ступінь втрати нею професійної працездатності, який встановлений безстроково, потребу в проходженні курсів лікування у медичних закладах, а також період праці на підприємстві відповідача у шкідливих умовах (17 років 5 місцяв), що встановлено судом та не оспорюється відповідачем, тому виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що заявлений позивачем розмір моральної шкоди відповідає засадам розумності та справедливості, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
		Між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Ратушною Р.П. 14.11.2019 року укладено договір про надання правової допомоги, згідно якого ОСОБА_1 надана правова допомога, яка полягає у підготовці документів та складенні позовної заяви (а.с. 45).
		Згідно акту виконаних робіт відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 14.11.2019 ОСОБА_1 сплачено ОСОБА_2 винагороду в сумі 3000,00 гривень, що підтверджується розрахунковою квитанцією від 14.11.2019 (а.с.46,47).
		Позивача згідно п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнено від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
		Частина 1 статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Відповідно до п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу. 
		Згідно ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
		Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 
		З огляду на те, що позовні вимоги задоволено повністю, враховуючи норми ст. 141 ЦПК України, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягають стягненню судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору на користь держави в сумі 768,40 грн., та витрати пов`язані з правничою допомогою у розмірі 3000,00 гривень.
		Керуючись ст.ст.153,237-1 КЗпПУкраїни,Законом України« Проохорону праці»,ст.ст.4,5,13,19,76-81,89,133,141,258-259,263-265,279,354ЦПКУкраїни, суд,- 
		ухвалив:
		Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я задовольнити.
		Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 50000,00 грн. (п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок), без утримання податку з доходу фізичних осіб, судові витрати понесені на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень 00 копійок).
		Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь держави судові витрати в розмірі 768,40 грн.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
		 
		Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
		Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», місце знаходження юридичної особи: 50029, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, 1а, код ЄРДПОУ 00191307.
		 
		Рішення складено та підписано 17 грудня 2019 року.
		 
		        
		Суддя:                         О. Н. Борис

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...