Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1.380.2019.006708 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 17.12.2019. Зареєстровано: 18.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 19.12.2019.
Дата набрання законної сили: 17.12.2019
Номер судового провадження: 380.01.1.380.2019.006708

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		справа №1.380.2019.006708
		УХВАЛА
		про повернення позовної заяви 
		17 грудня 2019 рокум.ЛьвівСуддя Львівського окружного адміністративного суду Коморний О.І. одержав позовну заяву ОСОБА_1 про скасування ухвал Львівської міської ради.
		Встановив:
		ОСОБА_1 звернувся 12.12.2019 до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою у якій містяться вимоги:
		- скасувати ухвалу Львівської міської ради від 19.09.2019р. №5429 «Про здійснення запозичення до міського бюджету м. Львова»;
		- скасувати ухвалу Львівської міської ради від 19.09.2019р. №5439 «Про створення ТзОВ «Сінерджі Альянс»
		- скасувати ухвалу Львівської міської ради від 19.09.2019р. №5476 «Про затвердження детального плану території у районі пл. Ринок».
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
		Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Кожна особа згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України  має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
		1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
		2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
		3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;
		4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;
		5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;
		6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
		Відповідно до ч.1 ст. 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.
		Згідно з ч.6 ст. 21 КАС України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
		Позивач оскаржує три ухвали Львівської міської ради та зазначає, що такі є регуляторними актами.
		Зокрема, позивач оскаржує Ухвалу Львівської міської ради №5476 від 19.09.2019 «Про затвердження детального плану території у районі пл. Ринок».
		Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 15 травня 2019 року (Справа № 363/3786/17 Провадження № 14-145цс1) вказала, що у вказаних правовідносинах рада реалізує свої повноваження як суб`єкт владних повноважень у сфері публічно-правових відносин та пов`язаних із підготовкою та виданням нормативно-правового акта, яким є детальний план території.
		Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень визначені ст. 264 КАС України, відповідно до якої, правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо:
		1) законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
		2) законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб`єктів владних повноважень.
		Відповідно до ч.2 ст. 264 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
		Отже провадження у справі по оскарженню Ухвали Львівської міської ради №5476 від 19.09.2019 «Про затвердження детального плану території у районі пл. Ринок» має здійснюватися з особливостями визначеними ст. 264 КАС України.
		Позивач також оскаржує Ухвалу Львівської міської ради №5439 від 19.09.2019 «Про створення ТзОВ «Сінерджі Альянс».
		Відповідно до Ухвали Львівської міської ради №5439 від 19.09.2019 «Про створення ТзОВ «Сінерджі Альянс», Львівська міська рада керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", з метою реалізації потреби міста у багатофункціональному культурно-розважальному конгрес-центрі, який зможе приймати заходи ділової та наукової програм, виставки, шоу, концерти та офіційні події на місцевому, національному та міжнародному рівнях, враховуючи звернення Львівського комунального підприємства "Агенція ресурсів Львівської міської ради" від 25.07.2019 № 1007-11/07 та товариства з обмеженою відповідальністю "Онур конструкціон інтернешнл", зареєстроване у Львівській міській раді 25.06.2019 за № 2-19466-001, ухвалила:
		1. Погодити Львівському комунальному підприємству "Агенція ресурсів Львівської міської ради" створення товариства з обмеженою відповідальністю "Сінерджі Альянс" спільно з товариством з обмеженою відповідальністю "Онур конструкціон інтернешнл".
		2. Припинити право постійного користування Львівському комунальному підприємству "Агенція ресурсів Львівської міської ради" земельною ділянкою площею 4,8282 га (кадастровий номер 4610136300:04:015:0135) на вул. Щирецькій - вул. Ряшівській (проектованій).
		3. Внести земельну ділянку площею 4,8282 га (кадастровий номер 4610136300:04:015:0135) на вул. Щирецькій - вул. Ряшівській (проектованій) вартістю 105 932 156 (сто п`ять мільйонів дев`ятсот тридцять дві тисячі сто п`ятдесят шість) грн як частку до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "Сінерджі Альянс".
		4. Уповноважити директора Львівського комунального підприємства "Агенція ресурсів Львівської міської ради" на участь у загальних зборах щодо створення товариства з обмеженою відповідальністю "Сінерджі Альянс".
		5. Контроль за виконанням ухвали покласти на заступника міського голови з фінансово-економічних питань.
		Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який (яке) стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини першої статті 4 КАС України).
		Нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування (пункт 19 частини першої статті 4 КАС України).
		Нормативно-правовий акт містить загальнообов`язкові правила поведінки (норми права), тоді як акт застосування норм права (індивідуальний акт) - індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; вимоги нормативно-правового акта стосуються всіх суб`єктів, які опиняються в нормативно регламентованій ситуації, а акт застосування норм права адресується конкретним суб`єктам і створює права та/чи обов`язки лише для цих суб`єктів; нормативно-правовий акт регулює певний вид суспільних відносин, а акт застосування норм права - конкретну життєву ситуацію; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує свою дію фактами його застосування, тоді як дія індивідуального акта закінчується у зв`язку з припиненням існування конкретних правовідносин.
		Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року №18-рп/2004 поняття "порушене право", за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття "охоронюваний законом інтерес".
		Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який:
		а) виходить за межі змісту суб`єктивного права;
		б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони;
		в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб;
		г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права;
		д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом;
		є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом.
		Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
		Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
		У постанові від 18 вересня 2019 року Велика Палата Верховного Суду у рішенні у справі №9901/284/19 зазначила, що право на оскарження індивідуального акта суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт прийнятий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується. 
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 р. у справі № 803/413/18 висловилася також щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень з ознаками ненормативного акта.
		Верховний Суд у вказаній справі роз`яснив, що рішення суб`єкта владних повноважень, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимога про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у відповідної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. 
		У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред`являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права, що виникло у певного суб`єкта в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень. 
		А розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.
		Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch) державну реєстрацію ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СІНЕРДЖІ АЛЬЯНС" (ТОВ "СІНЕРДЖІ АЛЬЯНС") (79040, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ АВІАЦІЙНА, будинок 7А) проведено 08.10.2019 Номер запису: 1 415 102 0000 048592 08.10.2019 Номер запису: 1 415 102 0000 048592.
		Крім того, згідно з цих же даних реєстру, Львівським комунальним підприємством" АГЕНЦІЯ РЕСУРСІВ ЛЬВІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ" Код ЄДРПОУ зроблено внесок до статутного фонду ТОВ "СІНЕРДЖІ АЛЬЯНС" в сумі 105932156.00 грн, тобто визначена оскаржуваною ухвалою земельна ділянка площею 4,8282 га (кадастровий номер 4610136300:04:015:0135) на вул. Щирецькій - вул. Ряшівській (проектованій) вартістю 105 932 156 (сто п`ять мільйонів дев`ятсот тридцять дві тисячі сто п`ятдесят шість) грн як частка до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "Сінерджі Альянс" на час звернення позивач до суду вже внесена до статутного капіталу.
		Наведені обставини вказують на те, що на час звернення позивача з даним позовом Ухвала Львівської міської ради №5439 від 19.09.2019 "Про створення ТзОВ "Сінерджі Альянс" як індивідуально правовий акт є реалізованою і за результатами реалізації рішення у відповідної особи, а саме - ТзОВ "Сінерджі Альянс", виникло право цивільне, а отже спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. 
		Оскільки в результаті прийняття рішення, яке вже і реалізоване, ТзОВ "Сінерджі Альянс" є створеним та зареєстрованим і набуло речового права, то спір в частині оскарження Ухвали Львівської міської ради №5439 від 19.09.2019 "Про створення ТзОВ "Сінерджі Альянс" стосується приватноправових відносин (в тому числі порядку створення юридичної особи) і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.
		Відповідно до частини першої статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
		Заявлені позовні вимоги позивача не пов`язані між собою ні підставою виникнення ні поданими доказами.
		В свою чергу, частиною четвертою статті 172 КАС України передбачено, що не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
		Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку щодо неможливості об`єднання позивачем в одне провадження позовних вимог, які належить розглядати за правилами різного судочинства. 
		Відповідно до частини шостої статті 172 КАС України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства. 
		Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог.
		Проте таке роз`єднання може мати місце лише у тому випадку, якщо кожна з виділених вимог може бути предметом розгляду у тому суді, який роз`єднав позовні вимоги (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 серпня 2019 року, Справа №9901/430/19)
		Відкриття провадження за даною позовною заявою та наступне роз`єднання позовних вимог з їх подальшим розглядом Львівським окружним адміністративним судом є неможливим, оскільки позовні вимоги позивача в частині скасування Ухвали Львівської міської ради №5439 від 19.09.2019 року "Про створення ТзОВ "Сінерджі Альянс" не підсудні Львівському окружному суду в порядку адміністративного судочинства. 
		Згідно з пунктом 6 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу). 
		Враховуючи, що позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог, за правилами пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява підлягає поверненню особі яка її подала.
		Наведене відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду викладеній у Постанові від 20.11.2018 справа №911/1431/18, провадження №12-228гс18, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78297801, Постанові від 16 травня 2019 року Справа № 9901/40/19 Провадження № 11-106заі19, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82065654, Постанові від 16 травня 2019 року Справа № 9901/8/19 Провадження № 11-52заі19 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82065642, а також висновку викладеному Верховним Судом в Ухвалі  від 22 липня 2019 року справа №9901/382/19 адміністративне провадження №П/9901/382/19 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/83175713.
		Оскільки відповідно до ч.8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, то права позивача на доступ до суду не порушуються, оскільки позивач вправі звернутися повторно до адміністративного суду із окремими вимогами, які належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 4-5, 22, 169, 172, 241, 243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
		постановив:
		Позовну заяву ОСОБА_1 про скасування ухвал Львівської міської ради від 19.09.2019р. №5429 «Про здійснення запозичення до міського бюджету м. Львова»; від 19.09.2019р. №5439 «Про створення ТзОВ «Сінерджі Альянс», від 19.09.2019р. №5476 «Про затвердження детального плану території у районі пл. Ринок» - повернути позивачеві.
		Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддями.
		Апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Суддя                                                                            Коморний О.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...