Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/24857/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 17.12.2019. Зареєстровано: 18.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 19.12.2019.
Дата набрання законної сили: 17.12.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА
		про відмову у забезпеченні позову
		17 грудня 2019 року                              м. Київ                              № 640/24857/19
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши заяву про забезпечення позову
		 Товариства з обмеженою відповідальністю «Бессол»доДержавної регуляторної служби Українипро заборону вчиняти дії,ВСТАНОВИВ:
		          До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Бесосол» (далі також - позивач) з позовом до Державної регуляторної служби України (далі також - відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення Державної регуляторної служби України від 09.12.2019 року №506 про погодження проекту регуляторного акту - проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», поданого листами від 11.11.2019 року №2203/2/99-00-06-05-01-16, від 28.11.2019 року №2947/5/99-00-05-01-16, від 03.12.2019 року №11727/6/99-00-06-05-01-15 та від 03.12.2019 року №11728/6/99-00-06-05-01-15. 
		Разом із позовною заявою представником позивача адвокатом Осмоловським Д.Ю. (довіреність від 27.08.2019 року) подано заяву про забезпечення позову, в якій просить суд до набрання законної сили рішенням суду у справі заборонити Міністерству фінансів України вносити на розгляд до Кабінету Міністрів України проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», якою визначено втрату чинності постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (Офіційний вісник України, 2018 р., №23, ст. 773).
		Відповідно до підпункту 6 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (із змінами і доповненнями) за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення доказів або позову справляється судовий збір у розмірі 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 1921,00 грн., встановленого з 01.01.2019 року Законом України від 23.11.2018 року № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік», становить, 576, 30 грн.
		Як убачається з матеріалів адміністративної справи (квитанція від 13.12.2019 року №0.0.1551273118.1), позивачем сплачено судовий збір за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення адміністративного позову в розмірі 576, 30 грн.                     
		В обґрунтування заяви про забезпечення адміністративного позову позивачем зазначено, що Державною регуляторною службою України 09.12.2019 року прийнято рішення № 506 про погодження проекту регуляторного акту - проекту постанови Кабінету Міністрів України (далі також - КМУ) «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», поданого листами від 11.11.2019 року № 2203/5/99-00-06-05-01 - 16, ви 28.11.2019 року № 2947/5/99-00-06-05-01-16, від 03.12.2019 року № 11727/6/99-00-06-05-01 -15 та від 03.12.2019 року № 11728/6/99-00-06-05-01-15. 
		За результатами розгляду проекту постанови та аналізу його регуляторного впливу, на відповідність вимогам статей 4, 5, 8 і 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», керуючись частиною четвертою статті 21 цього Закону, оскаржуваним рішенням Державною регуляторною службою України погоджено проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
		Позивачем подано позов, яким просить визнати протиправним та скасувати рішення Державної регуляторної служби України від 09.12.2019 року №506 про погодження проекту регуляторного акту - проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», оскільки вважає дії органу владних повноважень - Державної регуляторної служби України, оформлені рішенням від 09.12.2019 року № 506 протиправними з огляду на процедурні та інші порушення Державною регуляторною службою України під час прийняття оскаржуваного рішення.
		На переконання позивача, розробником проекту регуляторного акту - Державною податковою службою України, внесено завідомо неправдиві відомості, а відповідачем, в свою чергу, не здійснено належного аналізу регуляторного впливу та встановити, що визначена проблема не може бути розв`язана за допомогою діючого регуляторного акту, розглянути можливість внесення змін до діючого регуляторного акту.
		Водночас, таких дій відповідачем вчинено не було.
		У підпункті 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України в редакції до 07.12.2017 року, зазначалось право Кабінету Міністрів України визначати підстави прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування або про відмову в такій реєстрації, в результаті чого Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 29.03.2017 року № 190 (втратила чинність). Після внесення змін до Податкового кодексу законом № 2245-VIII від 07.12.2017 року право визначати Кабінетом Міністрів України підстав відмови реєстрації податкової накладної було виключено.
		Отже, право розробити порядок прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування залишилось у Міністерства фінансів України, а підстави прийняття такого рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК мають бути визначені Кодексом, у відповідності до Конституції України.
		Враховуючи викладене, позивач вважає, що прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі без визначення законом підстав є порушенням вимог статті 19 Конституції України. 
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2019 року в адміністративній справі 826/12108/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бессол» до Кабінету Міністрів України, треті особи Міністерство фінансів України, Державна фіскальна служба України, позов задовольнити повністю; визнано протиправними та нечинними п. 10, п. 20, п. 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21.02.2018 року «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
		Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду м. Києва від 10.12.2019 року у справі № 826/12108/18, апеляційні скарги Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Державної фіскальної служби, ТОВ «Орлан Сейл» на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.06.2019 року залишено без задоволення. Рішення у справі Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.06.2019 року залишено без змін.
		На думку позивача, Державною податковою службою України подано на погодження проект нормативно-правового акту, який  відтворює зміст нормативно-правового акту, визнаного судом протиправним і нечинним в окремій його частині.
		Крім того, позивач вважає, що направлення проекту нормативного акту до Державної регуляторної служби України листом Державної податкової служби України від 11.11.2019 року №2203/5/99-00-06-05-01-16 відбулося за підписом не уповноваженої на здійснення цих дій особою.
		З огляду на викладене, представник позивача вважає, що у разі задоволення позову та визнання порушення відповідачем вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», зокрема, недотримання принципів державної регуляторної політики, буде встановлено факт відсутності погодження акту з Державною регуляторною службою України, відповідно постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», згідно з висновком Верховного Суду щодо застосування норм Закону України «Про основні засади державної регуляторної політики», викладених у справі №826/2507/18, є підставою для визнання такого нормативного акту протиправним та нечинним.  
		Так, позивач зауважує, що головним розробником проекту акту - постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» є Міністерство фінансів України. 
		Порядок внесення проектів актів Кабінету Міністрів визначено § 49 постанови Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 року № 950 «Про затвердження Регламенту Кабінету Міністрів України». Так пунктом 1 цього параграфу визначено, що проект акту Кабінету Міністрів України разом з додатками до нього, підготовлений з дотриманням вимог цього Регламенту, візується керівником органу, який с головним розробником, або особою, що його заміщує, та вноситься до Кабінету Міністрів разом із супровідним листом.
		Пунктом 1 § 48 зазначеного Порядку визначено, що проекти актів Кабінету Міністрів України вносяться на розгляд Кабінету Міністрів міністром, який не очолює міністерство, головними розробниками - міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (крім тих органів, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів через відповідних міністрів), державними колегіальними органами. Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями.
		Враховуючи викладене, представник позивача вважає, що ефективним способом забезпечення позову є саме заборона Міністерству фінансів України вносити на розгляд до Кабінету Міністрів України проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», якою визначено втрату чинності постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
		Дослідивши матеріали справи, виходячи з меж заяви про забезпечення позову, системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до наступних висновків.          
		Згідно частини четвертої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
		Частина друга статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
		1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
		2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
		Відповідно до частини п`ятої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
		Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
		При цьому частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
		Так, Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ"          висвітлено позицію щодо вжиття заходів забезпечення позову в адміністративних справах, зокрема зазначено, що судам необхідно враховувати, забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; заборони вчиняти певні дії. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
		Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.
		Пунктом 4 частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути забезпечено забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
		З матеріалів справи встановлено, що предметом спору є визнання протиправним та скасування рішення Державної регуляторної служби України від 09.12.2019 року №506 про погодження проекту регуляторного акту - проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
		Водночас, позивач просить суд забезпечити позов шляхом заборони Міністерству фінансів України вносити на розгляд до Кабінету Міністрів України проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
		Отже, вбачається, що обраний представником позивачем спосіб забезпечення взагалі не стосується предмета позову.
		Крім того, звертаючись до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, представником позивача взагалі не вказано на існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, та у чому полягає необхідність забезпечення позову відповідно до предмета спору.
		У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		          Наведені заявником обставини, на думку суду, не є обґрунтованими для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову визначеним позивачем шляхом.
		Суд зазначає, що клопотання про забезпечення адміністративного позову у спосіб, про який просить позивач, є передчасно заявленим, та не стосується спірних правовідносин. 
		З огляду на відсутність обґрунтованості очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Бессол» у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову.          
		Керуючись статтями 150 - 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, 
		У Х В А Л И В:
		          В задоволенні заяви про забезпечення позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Бессол» відмовити.          
		 
		          Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена у порядку статей 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Суддя                                                                                                Л.О. Маруліна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...