Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 234/5235/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про повернення безпідставно набутого майна (коштів).
Надіслано для оприлюднення: 17.12.2019. Зареєстровано: 18.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 20.12.2019.
Дата набрання законної сили: 17.12.2019
Номер судового провадження: 22-ц/804/3098/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                        Єдиний унікальний номер 234/5235/19        Номер провадження 22-ц/804/3098/19 
		 
		                                                                                               
		 
		 
		ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ
		 
		17 грудня 2019 року          
		м. Бахмут 
		 
		справа  № 234/5235/19 
		провадження  № 22-ц/804/3098/19
		 
		Донецькій апеляційний суд у складі колегії судів судової палати з розгляду цивільних справ :
		 
		головуючого - Тимченко О.О.,
		суддів: Біляєвої О.М., Будулуци М.С. 
		 
		учасники справи:
		 
		позивач -  Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради,
		відповідач - ОСОБА_1 , 
		 
		розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні Донецького апеляційного суду в м. Бахмуті  цивільну № 234/5235/19 за позовною заявою Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради  до ОСОБА_1 про стягнення переплат бюджетних коштів,
		за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради , 
		на рішення Краматорського міського суду Донецької області  від 26 вересня 2019 року (суддя Переверзева Л.І.), ухваленого в приміщенні Краматорського міського суду Донецької області , -
		 
		В С Т А Н О В И  В:
		 
		КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
		 
		В березні 2019 року позивач звернувся до суду з значеним позовом, в обґрунтування якого послався на те, що 19 січня 2015 року  відповідачка звернулася до УПСЗН Краматорської міської ради з заявою про призначення допомоги на дитину з інвалідністю з надбавкою на догляд. На підставі вказаної заяви та наданих документів відповідачкі призначена  державна соціальна допомога з надбавкою на догляд за дитиною з інвалідністю на період з 19 січня 2015 року  по 30 листопада 11.2016 року (на строк зазначеній в наказі з місця роботи);  державна соціальна допомога без надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю на період з 01 грудня 2016 року  по 13 січня 2017 року. 15 грудня 2016 року повторно звернулася до УПСЗН Краматорської міської ради з заявою про призначення допомоги на дитину з інвалідністю, надавши наступні документи: копія трудової книжка записом про звільнення з місця роботи 13 листопада 2015 року,  довідку про доходи від 22 грудня 2016 року  за останній звітний період з 01січня 2016 року по 31 березня 2016 року, довідку  Краматорського міського центра зайнятості про не перебування на обліку від 26 грудня 2016 року, довідку про склад сім`ї від 19 грудня 2016 року. Після звільнення у відповідачки змінилася категорія отримувача надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю, оскільки одержувачі зобов`язані повідомити про це структурні підрозділи з питань соціального захисту населення. Зняття надбавки на догляд у таких випадках проводиться з місяця , наступного за тим, в якому виникли ці обставини.
		 
		Після отримання інформації про звільнення з роботи 13 листопада 2015 року на підставі п. 3.15 Порядку за період з 01 грудня 2015 року по 30 листопада 2016 року управлінням здійснено перерахунок державної соціальної допомоги без надбавки на догляд. Таким чином, до моменту проведення перерахунку ОСОБА_1 здійснювалась за цей час виплата допомоги з надбавкою на догляд, у зв`язку з чим виникла переплата бюджетних коштів у загальній сумі 10 447,00 гривень. 
		 
		Новий медичний висновок на дитину з інвалідністю підгрупи «А»  ОСОБА_2 на період з 05 січня 2017 року по 04 січня 2019 року відповідачка  надала 06 січня 2017 року. Згідно змін, внесених до законодавства ОСОБА_1 призначена державна соціальна допомога на дитину з інвалідністю з надбавкою на догляд на період з 01 січня 2017 року  по  04 січня 2019 року.
		 
		Відповідно до п. 4.11, п.6.3 Порядку управлінням прийнято рішення про стягнення надміру перерахованих сум у розмірі 20 % із загального розміру допомоги. Після звернення відповідачки  до управління та категоричної відмови від погашення надміру виплачених сум державної соціальної допомоги, управлінням прийнято рішення про припинення стягнення надміру виплачених коштів державної соціальної допомоги у розмірі 20 % з загального розміру допомоги, яку вона  отримує.  Відповідач повідомлена про заборгованість, однак вказану суму переплати в добровільному порядку не погашає.
		 
		Просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість з переплати державних коштів у сумі 10 447,00 гривень та судовий збір.
		 
		КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
		 
		Рішенням Краматорського міського суду Донецької області  від 26 вересня 2019 року у задоволенні позовних вимог УПСЗН Краматорської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення переплати бюджетних коштів, відмовлено.
		 
		КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
		 
		У апеляційній скарзі, поданій до Апеляційного суду представник позивача  - управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради, посилається на порушення судом норма матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про  задоволення їх позовних вимог у повному обсязі. 
		 
		УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ
		 
		Апеляційна скарга мотивована тим, невірним є висновок суду першої інстанції про те, що для реалізації права особи на отримання надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю достатньо лише умов її призначення, а застосування дотримання встановленого законодавством України  порядку надання і виплати надбавки на догляд при цьому є необов`язковим. Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що 19 січня 2015 року відповідачці була призначена допомога на дитину з інвалідністю як собі, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною  до досягнення нею трирічного віку.  Після звільняння з робити відповідачка повинна була повідомити про це управління, оскільки змінились категорія отримувача  надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю. Для продовження отримання надбавки відповідачка повинна була надати до управління  новий пакет документів , передбачений п.3.7 Порядку  в редакції, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин. Тобто підтвердити факт здійснення догляду за дитиною з інвалідністю. 
		 
		УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ІНШІХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		 
		Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому остання просить в задоволені апеляційної скарги, відмовити, рішення суду залишити без змін.
		 
		В обґрунтування відзиву зазначає, що звільнення з роботи не позбавило її право на отримання державної допомоги та надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю відповідно до положень ст.1,3 Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» , оскільки вона мала на той час дитину інваліда підгрупи А віком до 6 років та виконала всі умови, встановлені законом для призначення надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю. Крім того, законодавець передбачив надання додаткових документів лише для осіб, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у відпустці в зв`язку з вагітністю та пологами, у відпустці без збереження заробітної плати. Тобто обов`язок надавати додаткові документи встановлюється для осіб, які перебувають у певних відпустках. Оскільки вона була звільнена, й відповідно, не перебувала у відпустці - обов`язок з надання додаткових документів на неї не  поширюється. Більш того, посадові особи районного управління праці та соціального захисту наділені правом : для підтвердження факту догляду - здійснювати обстеження у сім`ї, у якій виховується дитина-інвалід; для підтвердження інших фактів , що впливають на вирішення питання призначення надбавки, на догляд до державної соціальної допомоги при відсутності документів - направляти запити до центру зайнятості, органів доходів та зборів, органів охорони здоров`я, органів освіти та інших  підприємств, установ, організацій , перевіряти та додавати до справи інформацію , що міститься в Єдиному  державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємств, про те, чи перебуває зазначена особи на обліку як фізична особи підприємець.  Крім того, позивач в позовній заяв посилається лише на Порядок надання державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, затверджений Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства  фінансів України від 30.04.20002 року № 226/293/169. Однак Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», який має юридичну силу вищу, ніж згадуваний Порядок, регулює порядок звернення за призначенням  допомоги і зазначає виключний перелік документів, зокрема, що до заяви про призначення  допомоги повинні бути додані документи про вік і місце проживання особи з інвалідністю з дитинства або дитини з інвалідністю, документи про місце проживання батьків, усиновителів, опікуна  або піклувальника , який подав  заяву , а також довідка медико-соціальних експертиз або медичний висновок, видані у встановленому порядку. Один із непрацюючих батьків, усиновителів, опікун або піклувальник , які фактично здійснюють догляд за  дитиною з інвалідністю віком до 18 років, додатково додають довідку про те, що вони не працюють, видану за місцем проживання. Вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.   
		 
		ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
		 
		Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1 , має дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .( а.с.5).
		Відповідно до медичного висновку № 5-429/76 від 14 січня 2015 року у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наявне захворювання (патологічний стан) відповідає розділу І пункту 1підпункту 1.6 переліку медичних показань, о дають право одержання державної соціальної допомоги на дітей інвалідів  віком до 16 років затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства  праці та соціальної політики України, Міністерства  фінансів  України від  08 листопада 2001 року № 454/471/516. Строк дії медичного висновку до 14 січня 2017 року (а.с.6). 
		 
		Згідно довідки № 1 про потребу дитини ( дитини-інваліда) у домашньому догляді від 14.12.2015 року, ОСОБА_2 потребує домашнього догляду  як дитина-інвалід. Довідка дійсна до 14 січня 2017 року. ( а.с.7) 
		 
		19 січня 2015 року ОСОБА_1 звернулася до УПСЗН Краматорської міської ради з заявою про призначення допомоги на дитину з інвалідністю з надбавкою на догляд ОСОБА_2 . На підставі вказаної заяви та наданих документів ОСОБА_1 призначена: державна соціальна допомога з надбавкою на догляд за дитиною з інвалідністю на період з 19.01.2015 по 30.11.2016 (на строк наказу з місця роботи);  державна соціальна допомога без надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю на період з 01.12.2016 по 13.01.2017 року. 
		 
		На час звернення з заявою про призначення допомоги на дитину з інвалідністю з надбавкою на догляд ОСОБА_1 працювала в прокуратурі м. Авдіївки Донецької області.
		 
		З 16 січня 2015 року ОСОБА_1 знаходилась у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		 
		13 листопада 2015 року ОСОБА_1 звільнена з роботи відповідно до ч.1 ст. 36 КЗпП України.
		 
		Про факт звільнення з роботи ОСОБА_1 повідомила УПСН Краматорської міської ради 15 грудня 2016 року  під час повторного звернення з заявою про призначення допомоги на дитину з інвалідністю з надбавкою на догляд ОСОБА_2 .
		 
		ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
		 
		Згідно з положеннями статті   375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		 
		Апеляційна скарга Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради  задоволенню не підлягає. 
		 
		МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ  ПРАВА
		 
		Відповідно до частини 1 статті  367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Згідно зі частиною 1 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
		Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
		Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
		Згідно пункту 1 частини  4  статі  274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя.
		Дана справа підпадає  під категорію справ, розгляд яких здійснюється без повідомлення учасників справи. 
		У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Згідно  з частиною  першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічного з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. 
		 
		Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає.
		 
		Відмовляючи в задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.
		 
		Такий висновок суду першої інстанції є вірним та ґрунтується на вимогах діючого законодавства.
		 
		Відповідно до ст.1 Закону України « Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» ( в реакції чинній на момент звільнення ОСОБА_1 ) право на державну соціальну допомогу мають інваліди з дитинства і діти-інваліди віком до 18 років.
		 
		Згідно з ч.1 ст. 2 Закону України « Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» державна соціальна допомога призначається у таких розмірах на дітей-інвалідів віком до 18 років - 70 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
		 
		Відповідно до ч.3, 5 ст. 3 Закону України « Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» надбавка на догляд за дитиною-інвалідом підгрупи А встановлюється в розмірі: на дитину-інваліда підгрупи А віком до 6 років - прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Надбавка на догляд за дитиною-інвалідом віком до 18 років призначається одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які не працюють, не навчаються (крім заочної форми навчання), не проходять службу, не займають виборну посаду і фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом. Надбавка на догляд за дитиною-інвалідом віком до 18 років також призначається одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у відпустці у зв`язку  з вагітністю та пологами, у відпустці без збереження заробітної плати, у разі якщо дитина-інвалід потребує домашнього догляду, і вони фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом.
		 
		Пунктом 3.2 Порядку надання державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, затвердженого Наказом 30.04.2002 № 226/293/169» (в реакції чинній на момент звільнення ОСОБА_1 ) до державної соціальної допомоги дітям-інвалідам віком до 18 років призначається надбавка на догляд за ними. Надбавка на догляд за дитиною-інвалідом віком до 18 років призначається одному з непрацюючих батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які фактично здійснюють догляд за дитиною - інвалідом.
		 
		Згідно з ст. 4 Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» на дітей-інвалідів державна соціальна допомога призначається на строк, зазначений у медичному висновку, який видається у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, але не більш як по місяць досягнення дитиною-інвалідом 18-річного віку.
		 
		Відповідно до п. 3.11. Порядку надбавка на догляд за дитиною призначається на строк призначення державної соціальної допомоги. Надбавка на догляд за дитиною-інвалідом віком до 18 років призначається одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які не працюють, не навчаються (крім заочної форми навчання), не проходять службу, не займають виборну посаду і фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом. Надбавка на догляд призначається особам, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами, у відпустці без збереження заробітної плати незалежно від того, за якою дитиною вона знаходиться у відпустці, у разі якщо дитина-інвалід потребує домашнього догляду за умови фактичного догляду за нею.
		 
		Пунктом 3.15 Положення передбачено, що у разі виникнення обставин, які призводять до припинення виплати надбавки на догляд, одержувачі зобов`язані  повідомити про це місцеві органи з питань соціального захисту населення. Зняття надбавки на догляд у таких випадках проводиться з місяця, наступного за тим, в якому виникли ці обставини.
		 
		Із аналізу зазначених норм Закону вбачається, що надбавка на догляд за дитиною-інвалідом призначається за умови якщо:  дитина-інвалід потребує домашнього догляду, особа фактично здійснює домашній догляд за дитиною з інвалідністю та особа, яка здійснює догляд, не працює, не навчається (крім заочної форми навчання), не проходить службу, не займає виборну посаду або перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у відпустці у зв`язку  з вагітністю та пологами, у відпустці без збереження заробітної плати.
		 
		Як вбачається із матеріалів,  дійсно 13 листопада 2015 року  відповідачку звільнено з роботи, тобто вона знаходилася у відпустці по догляду за дитиною саме до цієї дати Починаючи з 14 листопада 2015 року, вона вже є особою, що не працює. Сам пособі факт звільнення відповідачки, не є тією підставою з якою закон пов`язує припинення права на виплату надбавки на догляд, оскільки вказане право існує як для осіб, які знаходяться в відпустці по догляду за дитиною, так і для тих осіб, які не працюють.
		 
		Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність позовних вимог, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що дитина інвалід не потребує домашнього догляду, що відповідачка у спірний період не здійснювала догляд за цією  дитиною інвалідом, або існували інші причини, які б давали підстави вважати, що відповідачка безпідставно отримає надбавку  на догляд за дитиною-інвалідом, крім того, розмір надбавки є незмінним як для особи, що перебуває у відпустці по догляду за дитиною, так і для особи, що не працює, доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.  
		 
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний  з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує  суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», (CASE OF SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE), рішення від 10 лютого 2010 року).
		 
		Доводи апеляційної скарги фактично  зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 367 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Апеляційного суду. Доводи апеляційної скарги  не дають підстав для висновку, що оскаржені рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права. 
		 
		ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
		 
		Згідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		 
		Суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, повно та всебічно дослідив докази у справі, надав їм належну оцінку, та дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідачка безпідставно отримувала надбавку на  догляд за дитиною інвалідом, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
		 
		РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ 
		 
		Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку  з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
		 
		Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, немає.
		 
		Керуючись ст.ст. 7, 19, 369, 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -    
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради  залишити без задоволення.
		 
		Рішення Краматорського міського суду Донецької області  від  26 вересня 2019 року залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених підпунктами а-г пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
		 
		 
		 
		Головуючий                               О.О.Тимченко
		 
		Судді               О.М.Біляєва 
		 
		      М.С.Будулуца

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...