Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 758/3340/17 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 18.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 19.12.2019.
Дата набрання законної сили: 04.12.2019
Номер судового провадження: 61-16418ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова   
		Іменем України 
		 
		04 грудня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 758/3340/17
		провадження № 61-16418св19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Крата В. І.,
		суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - ОСОБА_2 , 
		треті особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Служба у справах дітей Подільської районної в м. Києві державної адміністрації,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника  ОСОБА_2 - ОСОБА_3  на постанову Київського апеляційного суду 
		від 28 серпня 2019 рокув складі колегії суддів: Яворського М. А., 
		Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О.
		 
		 
		ОПИСОВА ЧАСТИНА 
		Короткий зміст позовних вимог
		У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до  ОСОБА_2 , треті особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Служба у справах дітей Подільської районної в м. Києві державної адміністрації, про визнання батьківства.
		Позовна заява мотивована тим, що у липні 2012 року вона познайомилася 
		із  ОСОБА_2 , з яким деякий час зустрічалася та мала близькі стосунки. 
		01 листопада 2012 року вона дізналась, що вагітна і батьком дитини, за її словами, є ОСОБА_2 Того ж місяця вона припинила з ним стосунки через погрози їх спільної знайомої. ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач народила дитину. 
		ІНФОРМАЦІЯ_2 дитину зареєстровано як ОСОБА_4 , а її батьком 
		зазначено « ОСОБА_5 .»
		Позивач зазначала, що ОСОБА_2 не визнає батьківства й не бажає брати участь у вихованні дочки. Крім того, впродовж чотирьох років самостійно утримувала дочку, проте потреби дитини з кожним днем збільшуються, й на даний час їй важко утримувати маленьку дитину самотужки.
		Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд визнати ОСОБА_2 батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виключити з актового запису 
		№ 1292 про народження дитини ОСОБА_4 , вчиненого 11 липня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві, відомості про батьківство ОСОБА_5 щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та внести зміни до вказаного актового запису, а саме зазначити у графі «батько» ? ОСОБА_2 , 
		ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 15 лютого 2018 року 
		у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. 
		Суд першої інстанції виходив із того, що у цій справі немає безспірних, переконливих та належних і допустимих доказів того, що саме ОСОБА_2 
		є батьком ОСОБА_4 . 
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		Постановою Київського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року рішення Подільського районного суду м. Києва від 15 лютого 2018 року скасовано, ухвалено нове рішення про задоволення позову.
		Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Виключено з актового запису № 1292, вчиненого 11 липня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві, у свідоцтві про народження серія НОМЕР_1 про народження дитини ОСОБА_4 , відомості про батьківство в графі «батько» - ОСОБА_5 .
		Внесено зміни до актового запису № 1292, вчиненого 11 липня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві, у свідоцтві про народження серія НОМЕР_1 про народження дитини ОСОБА_4 , а саме в графі «батько» зазначити: - 
		ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України. 
		Суд апеляційної інстанції виходив із того, що систематичне ухилення відповідача від відбору біологічних зразків крові для проведення судово-медичної експертизи, без чого її проведення є неможливим, розглядається як небажання отримати висновки щодо походження дитини та, відповідно, і спростувати доводи позивача про його батьківство щодо дитини. Крім того, посилання відповідача на наявність гематологічного захворювання (хвороба Верльгофа ) 
		є лише приводом для ухилення від проведення вказаної експертизи, оскільки зазначена хвороба не має протипоказань для забору крові.
		Аргументи учасників справи
		У вересні 2019 року ОСОБА_2 подав до Вищого спеціалізованого суду України 
		з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкового висновку при вирішенні спору, оскільки відповідач був готовий пройти процедуру відбору біологічних зразків.
		У жовтні 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_8  подала відзив на касаційну скаргу, вказуючи, що рішення суду апеляційної інстанції 
		є законним і обґрунтованим, тому підстав для його скасування немає.
		 
		 
		Рух справи
		Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження в цій справі.
		Ухвалою Верховного Суду від 20 листопада 2019 року справу призначено до судового розгляду.
		 
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА 
		Позиція Верховного Суду
		Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
		Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 народила дочку 
		ОСОБА_4 
		Народження дитини зареєстроване в Подільському РВ ДРАЦС м. Києва за заявою позивача, про що складено актовий запис від 11 липня 2013 року 
		№ 1292, в якому зазначено, що відомості про батька дитини записані відповідно до частини першої статті 135 СК України зі слів матері, з видачею позивачу свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_1 , в якому батьком дитини зазначено « ОСОБА_5 ».
		На час народження дитини позивач не перебувала в зареєстрованому шлюбі.
		Згідно з копією індивідуальної картки вагітної і породіллі, оформленої на позивача в жіночій консультації ЦРП Подільського району м. Києва, ОСОБА_1 , мешканка Подільського району м. Києва, зареєстрована як вагітна та взята на облік 15 листопада 2012 року, відомості про чоловіка: ОСОБА_9 , 45 років.
		Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 10 серпня 2017 року призначено судово-генетичну експертизу, на вирішення якої поставлено такі питання: чи є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 
		від ОСОБА_1 .? Чи походить малолітня дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ?
		Відповідно до висновку експерта від 10 серпня 2017 року № 280 біологічне батьківство особи чоловічої статі, зразок крові якої наданий на дослідження 
		з маркуванням « ОСОБА_2 », стосовно ОСОБА_4 , народженої ОСОБА_1 , виключається (т. 1 а. с. 169 ? 172).
		Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 05 липня 2018 року призначено повторну судово-медичну експертизу методом ДНК, проведення якої доручено експерту Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи.
		07 вересня 2018 року на адресу апеляційного суду надійшла заява від представника відповідача про те, що ОСОБА_2 не може прибути до експертної установи для відбору зразка крові, оскільки погіршився стан здоров`я.
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 грудня 2018 року призначено повторну судово-медичну експертизу методом ДНК, проведення якої доручено експертам Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи. Проведення процедури з відбору зразків крові було призначено на 21 січня 2019 року.
		18 січня 2019 року на адресу апеляційного суду надійшло клопотання 
		від представника відповідача про перенесення відбору біологічних зразків крові на більш пізній час, оскільки ОСОБА_2 не може з поважних причин прибути до Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи у зв`язку з тривалим розладом здоров`я.
		Відповідно до листа Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи 
		від 29 січня 2019 року № 323-02 проведення відбору зразків крові відкладено на 28 лютого 2019 року й разом з тим вказано, що 21 січня 2019 року ОСОБА_1 та її дочка ОСОБА_4 прибули до експертної установи для відбору зразків крові.
		27 лютого 2019 року на адресу апеляційного суду надійшло клопотання 
		від представника відповідача про перенесення відбору біологічних зразків крові, оскільки ОСОБА_2 не може з поважних причин прибути до експертної установи у зв`язку з проведенням запланованої кровозамісної терапії, з проханням відтермінувати вказану процедуру на термін, необхідний для відновлення складу крові.
		Відповідно до листа Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи 
		від 11 березня 2019 року № 723-02 відбір біологічних зразків 28 лютого 
		2019 року не проводився у зв`язку з неприбуттям ОСОБА_2 . Водночас вказано, що позивач у справі та її дочка ОСОБА_4 у призначений день прибули до експертної установи, та запропоновано апеляційному суду самостійно призначити наступну дату проведення процедури з відбору зразків крові.
		Згідно з листом Київського апеляційного суду від 22 березня 2019 року сторонам у справі запропоновано узгодити між собою остаточну дату відбору біологічних зразків для забезпечення виконання експертизи.
		27 березня 2019 року на адресу апеляційного суду надійшло клопотання 
		від представника відповідача про перенесення відбору біологічних зразків крові на 06 червня 2019 року, оскільки у відповідача рецидив хвороби Верльгофа.
		Відповідно до листа Київського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року апеляційний суд призначив наступну дату для відбору крові на 14 травня 
		2019 року.
		13 травня 2019 року на адресу апеляційного суду надійшло клопотання 
		від представника відповідача про перенесення відбору біологічних зразків крові.
		Відповідно до листа Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи 
		від 30 травня 2019 року № 1542-02 відбір біологічних зразків 14 травня 
		2019 року не проводився у зв`язку з неприбуттям ОСОБА_2 до експертної установи, проте ОСОБА_1 та її дочка ОСОБА_4 у зазначений день прибули для відбору зразків крові. Також зазначено, що у зв`язку 
		з неможливістю проведення експертизи через неодноразове неприбуття 
		ОСОБА_2 до експертної установи для одночасного відбору біологічних зразків ухвалу Київського апеляційного суду від 04 грудня 2018 року залишено без виконання.
		Частиною першою статті 126 СК України передбачено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки чи чоловіка, які не перебувають 
		у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
		Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства 
		є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
		Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
		Разом з тим, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.
		Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути лише висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи.
		Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест 
		є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 
		07 травня 2009 року).
		Апеляційний суд залишив поза увагою, що тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична) експертиза) станом на сьогодні ? це єдиний метод точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини. Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору цієї категорії справ.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
		Враховуючи обставини справи, характер правовідносин, в яких виник спір, відсутність інших переконливих доказів для встановлення батьківства, колегія суддів Верховного Суду вважає, що встановлення факту кровного споріднення між батьком і дитиною не може вважатися об?єктивним за відсутності висновку судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи.
		При цьому за встановлених обставин справи колегія суддів Верховного Суду вважає передчасним висновок апеляційного суду щодо ухилення відповідача від проведення відповідної експертизи. 
		Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
		Оскільки суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанції, збирати нові докази та давати їм оцінку, розгляд справи апеляційним судом проведено неповно, то справу необхідно передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу  ОСОБА_2 задовольнити частково.
		Постанову Київського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року скасувати.
		Справу № 758/3340/17 передати на новий апеляційний розгляд.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                    В. І. Крат 
		 
		Судді:                                                                              Н. О. Антоненко 
		 
		І. О. Дундар
		                                                                                       
		Є. В. Краснощоков
		 
		М. М. Русинчука

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...