Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/22382/15 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у тому числі прав на земельні ділянки).
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 18.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 18.12.2019.
Дата набрання законної сили: 27.11.2019
Номер судового провадження: 11-443апп19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		27 листопада 2019 року
		м. Київ
		Справа № 826/22382/15
		Провадження № 11-443апп19
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача Золотнікова О. С.,
		суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
		розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс» (далі - ТОВ «ФК «Вектор плюс») на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2015 року (суддя Келеберда В. І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2016 року (судді Старова Н. Е, Мєзєнцев Є. І., Чаку Є. В.) у справі № 826/22382/15 за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Єгорової Марини Євгенівни (далі - Нотаріус), треті особи: ТОВ «ФК «Вектор плюс», ОСОБА_2 , про скасування рішення та
		ВСТАНОВИЛА:
		Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
		1.   У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Нотаріуса, у якому просив визнати протиправним і скасувати рішення відповідача від 22 червня 2015 року № 22283217 про державну реєстрацію за ТОВ «ФК «Вектор плюс» права власності на квартиру АДРЕСА_1 (далі - спірна квартира).
		2.   Позов мотивовано тим, що відповідач всупереч положенням Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV), Закону України від 02 червня 2005 року № 2623-IV «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», Закону України від 26 квітня 2001 року № 2402-III «Про охорону дитинства» (далі - Закон № 2402-III) прийняв оскаржуване рішення, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача та його неповнолітньої дитини.
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		3.   Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 01 грудня 2015 року позов задовольнив.
		4.   Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27 січня 2016 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2015 року залишив без змін.
		5.   Судові рішення мотивовано тим, що оскаржуване рішення відповідач прийняв з порушенням порядку, способу та поза межами його компетенції, оскільки спірна квартира не може бути примусово стягнута (відчужена без волі власника) на підставі Закону України від 03 червня 2014 року № 1304-VII «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» (далі - Закон № 1304-VII).
		6.   При цьому суди першої та апеляційної інстанцій керувались тим, що цей спір є публічно-правовим і підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
		Короткий зміст та обґрунтування наведених у касаційній скарзі вимог
		7.   Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ТОВ «ФК «Вектор плюс» у касаційній скарзі зазначило, що суди порушили норми матеріального та процесуального права.
		8.   На думку скаржника, відповідач належним чином виконав приписи закону, встановив усі обставини та на підставі визначених законом документів прийняв законне рішення про реєстрацію за ТОВ «ФК «Вектор плюс» права власності на предмет іпотеки.
		9.   Скаржник також зазначив, що суди неправильно застосували до спірних правовідносин норми Закону № 1304-VII, статтю 17 Закону № 2402-III, статтю 177 Сімейного кодексу України, статтю 16 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року.
		10.        Крім того, ТОВ «ФК «Вектор плюс» вказало, що відповідач не є суб`єктом владних повноважень, а тому на підставі статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) ця справа підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства. 
		11.        У зв`язку з викладеним скаржник просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та закрити провадження у справі.
		Позиція інших учасників справи
		12.        У запереченнях (відзиві) на касаційну скаргу ОСОБА_1 зазначив, що викладені в касаційній скарзі доводи не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій.
		13.        На думку позивача, спори, які виникають у відносинах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
		14.        На підставі викладеного ОСОБА_1 просить касаційну скаргу ТОВ «ФК «Вектор плюс» залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
		Рух касаційної скарги
		15.        Суддя Вищого адміністративного суду України ухвалою від 14 березня 2016 року відкрив касаційне провадження в цій справі.
		16.        15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
		17.        Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції цього Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		18.        У лютому 2018 року справу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
		19.        Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 23 квітня 2019 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини шостої статті 346 КАС України, а саме у зв`язку з оскарженням учасником справи судових рішень з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
		20.        Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 13 травня 2019 року прийняла та призначила цю справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників з огляду на практику Європейського суду з прав людини про доцільність розгляду справи на основі письмових доказів у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Аксен проти Німеччини», заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Варела Ассаліно проти Португалії», заява № 64336/01).
		Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
		21.        04 липня 2008 року ОСОБА_1 уклав з Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» (далі - ВАТ «Сведбанк», Банк відповідно) кредитний договір № 0703/0708/71-137, згідно з пунктом 1.1 якого Банк надає позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 50 тис. доларів США.
		22.        У той же день з метою забезпечення належного виконання вказаного кредитного договору № 0703/0708/71-137 між ОСОБА_1 (іпотекодавець) і ВАТ «Сведбанк» (іпотекодержатель) укладено іпотечний договір № 0703/0708/71-137-Z-1, згідно з пунктом 2 якого на забезпечення виконання основного зобов`язання іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності майно, а саме спірну квартиру, загальною площею 77,81 кв. м.
		23.        28 листопада 2012 року Банк уклав з ТОВ «ФК «Вектор Плюс» договір факторингу № 15 та договір про відступлення права за іпотечним договором, згідно з якими право вимоги за кредитним договором від 04 липня 2008 року № 0703/0708/71-137 та іпотечним договором перейшло до ТОВ «ФК «Вектор Плюс».
		24.        21 травня 2015 року позивач отримав вимогу про усунення порушень від ТОВ «ФК «Вектор Плюс» з повідомленням про відступлення права вимоги за кредитним та іпотечним договорами останньому з вимогою сплатити у тридцятиденний строк заборгованість, що наявна у позивача.
		25.         ОСОБА_1 листом від 25 травня 2015 року повідомив ТОВ «ФК «Вектор Плюс» про незгоду як з необхідністю оплати грошової суми, так і з особою кредитора та визначенням суми заборгованості.
		26.        22 червня 2015 року Нотаріус прийняв рішення № 22283217 про державну реєстрацію за ТОВ «ФК «Вектор Плюс» права власності на спірну квартиру.
		27.        Вважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом.
		ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
		28.        Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		29.        Згідно із частиною другою статті 2 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на час прийняття рішень судами першої та апеляційної інстанцій) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
		30.        На підставі пункту 7 частини першої статті 3 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
		31.        Відповідно до частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
		32.        Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
		33.        Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
		34.        Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
		35.        Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
		36.        Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
		37.        Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
		38.        Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
		39.        Як установлено матеріалами справи, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправним і скасуваннярішення Нотаріусавід 22 червня 2015 року № 22283217 про реєстрацію заТОВ «ФК «Вектор плюс» права власності на спірну квартиру. При цьому позов подано на захист порушеного, на думку позивача, його права власності на вказану квартиру.
		40.        Отже, між позивачем і третьою особою у справі існує спір про право власності на об`єкт нерухомого майна, що унеможливлює вирішення заявлених позовних вимог у порядку адміністративного судочинства.
		41.        Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, якщо позивач не був заявником стосовно оскаржених ним реєстраційних дій, які були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято спірне рішення, здійснено оскаржуваний запис.
		42.        Натомість до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17).
		43.        Спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки Нотаріус, приймаючи оскаржуване рішення про державну реєстрацію права власності на спірний об`єкт нерухомого майна, не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Оскаржуване рішення про державну реєстрацію стосувалося реєстрації права іншої особи, а не позивача.
		44.        Належним відповідачем у такому спорі має бути особа, реєстрацію речового права якої оскаржує позивач. Участь Нотаріуса як державного реєстратора, який вніс відомості щодо наявності речового права на спірне майно в іншої особи, як співвідповідача, у разі якщо позивач вважає його винним у порушенні його прав, не змінює приватноправового характеру цього спору.
		45.        Згідно із частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		46.        Одним зі способів захисту цивільного права є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини другої статті 16 ЦК України).
		47.        Відповідно до частини першої статті 15 ЦПК України (у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних судових рішень) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
		48.        Ураховуючи те, що позовні вимоги у справі заявлено на поновлення порушеного цивільного права позивача, спірні правовідносини пов`язані з невиконанням умов цивільно-правових договорів (кредитного та іпотечного), на момент звернення до суду право власності на спірну квартиру перейшло до третьої особи у справі, Велика Палата Верховного Суду, незважаючи на участь у спорі суб`єкта владних повноважень, дійшла висновку про те, що цей спір не є публічно-правовим, а має вирішуватися судами за правилами ЦПК України.
		49.        При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.
		50.        Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11 та 17 квітня 2018 року у справах № 826/366/16 (провадження № 11-96апп18) та № 815/6956/15 (провадження № 11-192апп18) відповідно.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		51.        На підставі частини третьої статті 3 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		52.        Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
		53.        Відповідно до пункту 5 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині.
		54.        За правилами частини першої статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.
		55.        Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій розглянули справу з порушенням правил юрисдикції адміністративних судів, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про скасування постановлених у справі судових рішень із закриттям провадження в адміністративній справі.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 354, 355, 356, 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду
		ПОСТАНОВИЛА:
		1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс» задовольнити.
		2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2016 року скасувати, а провадження у справі закрити.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                                 О. С. Золотніков
		Судді:                                 Н. О. Антонюк                                                            Л. М. Лобойко
		                                            Т. О. Анцупова                                                             Н. П. Лященко
		                                            С. В. Бакуліна                                                             О. Б. Прокопенко
		                                            В. В. Британчук                                                               В. В. Пророк
		                                            Ю. Л. Власов                                                                    Л. І. Рогач
		                                            М. І. Гриців                                                                  О. М. Ситнік
		                                            В. І. Данішевська                                                       О. С. Ткачук
		                                            Ж. М. Єленіна                                                             В. Ю. Уркевич
		                                            О. Р. Кібенко                                                                    О. Г. Яновська
		                                            В. С. Князєв

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...