Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/21071/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 18.12.2019. Зареєстровано: 19.12.2019. Забезпечено надання загального доступу: 20.12.2019.

Результат оскарження 22.09.2020 Шостий апеляційний адміністративний суд: скасовано судове рішення суду першої інстанції із закриттям провадження
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		18 грудня 2019 року                      № 640/21071/19
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу 
		за позовом          Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
		до                        Державної архітектурно-будівельної інспекції України
		третя особа           Товариство з обмеженою відповідальністю «Філософія девелопмента»
		про                        визнання протиправними та скасування припису та рішення 
		ВСТАНОВИВ:
		Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Філософія девелопмента», в якому просить: визнати протиправним та скасувати  припис головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Іваницького Сергія Івановича про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 18 жовтня 2019 року із вимогою «усунути порушення у пункті 1 «Містобудівні умови та обмеження» гранична висота h=50,7 м. шляхом приведення вимог містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкту будівництва «Реконструкція нежитлової будівлі - корпус №4 (літ Е) під адміністративну будівлю з паркінгом» на вул. Московській, 8 у Печерському районі міста Києва, які затверджені наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 20 серпня 2019 року №1003 до положень Генерального плану міста Києва; визнати протиправним та скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Іваніцького Сергія Івановича від 18 жовтня 2019 року про зупинення дії містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкту будівництва «Реконструкція нежитлової будівлі - корпус №4 (літ Е) під адміністративну будівлю з паркінгом» на вул. Московській, 8 у Печерському районі м. Києва, які затверджені наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 20 серпня 2019 року №1003.
		          В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що вимоги оскаржуваного припису від 18 жовтня 2019 року є незрозумілими, а сам припис не відповідає нормам Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 698, оскільки не містить заходів усунення порушення.
		При цьому позивач вказує, що об`єкт  «Реконструкція нежитлової будівлі - корпус №4 (літ Е) під адміністративну будівлю з паркінгом» на вул. Московській, 8 у Печерському районі міста Києва не є об`єктом, що споруджується, а являється вже існуючим об`єктом висотою h=31,73 м. та розміщений на території із чітко визначеним Генеральним планом міста Києва та його приміської зони до 2020 року, затвердженим рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року №370/1804, функціональним призначенням території, що унеможливлює застосування положень текстової частини Генерального плану міста Києва та його приміської зони до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року №370/1804.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2019 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
		          Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у відзиві на позов вказує, що під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 698. Оскаржувані припис від 18 жовтня 2019 року та рішення від 18 жовтня 2019 року прийнято, оскільки під час здійснення заходу державного архітектурно-будівельного контролю виявлено невідповідність пункту 1 Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкту будівництва «Реконструкція нежитлової будівлі - корпус №4 (літ. Е) під адміністративну будівлю з паркінгом» за адресою: вул. Московська, 8 у Печерському районі міста Києва, затверджених наказом Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 20 серпня 2019 року №1003, положенням Генерального плану міста Києва, що є порушенням пункту 4 частини 5 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
		Наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 20 серпня 2019 року №1003 затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкту будівництва «Реконструкція нежитлової будівлі - корпус №4 (літ. Е) під адміністративну будівлю з паркінгом» за адресою: вул. Московська, 8 у Печерському районі міста Києва (далі - Містобудівні умови та обмеження), у пункті 1  яких зазначено, що гранична висота h=50,7 м., остаточно висоту визначити проектною документацією за умови дотримання нормативний відстаней від оточуючих будівель і споруд, на підставі містобудівної документації, пам`яткоохоронного законодавства та за висновками технічного обстеження несучих конструкцій будинку.
		          В подальшому, головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної діяльності у місті Києві Іваніцьким С.І. відповідно до наказу від 25 вересня 2019 року №1068, на підставі письмової вимоги Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України від 17 вересня 2019 року №8/4/2-7385 та направлення на проведення позапланової перевірки від 27 вересня 2019 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), за результатом якої складений акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 18 жовтня 2019 року (далі - акт перевірки).
		           Так, актом перевірки зафіксовано наступне: 20 серпня 2019 року наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №1003 затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкту будівництва «Реконструкція нежитлової будівлі - корпус №4 (літ. Е) під адміністративну будівлю з паркінгом» за адресою: вул. Московська, 8 у Печерському районі міста Києва, у пункті 1  яких зазначено, що гранична висота h=50,7 м.; одночасно в  пункті 5 Містобудівних умов та обмежень зазначено, що ділянка для проектування знаходиться в межах історичного ареалу міста Києва, в центральній планувальній зоні міста Києва, в зоні регулювання забудови І категорії; відповідно до текстової частини Генерального плану міста Києва, для збереження історико-культурної спадщини та історичного ландшафту центральної планувальної зони з обмеженням висоти будівель, що споруджуються згідно спеціальних обґрунтувань, але не вище 27 м. від поверхні землі; отже, зазначені дані у пункті 1 Містобудівних умов та обмежень гранична висота h=50,7 м. не відповідає положенням Генерального плану міста Києва, що є порушенням пункту 4 частини 5 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах).
		          Одночасно зазначено, що наміри забудови відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, а отже відповідно до пункту 3 частини 4 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не містять підстав для відмови у видачі Містобудівних умов та обмежень.
		Також, 18 жовтня 2019 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Іваніцьким С.І. видано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 18 жовтня 2019 року із вимогою «усунути порушення у пункті 1 «Містобудівні умови та обмеження» гранична висота h=50,7 м., шляхом приведення вимог містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкту будівництва «Реконструкція нежитлової будівлі - корпус №4 (літ Е) під адміністративну будівлю з паркінгом» на вул. Московській, 8 у Печерському районі міста Києва, які затверджені наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 20 серпня 2019 року №1003 до положень Генерального плану міста Києва.
		Крім того,  18 жовтня 2019 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Іваніцьким С.І. прийнято рішення про зупинення дії містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкту будівництва «Реконструкція нежитлової будівлі - корпус №4 (літ Е) під адміністративну будівлю з паркінгом» на вул. Московській, 8 у Печерському районі м. Києва, які затверджені наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 20 серпня 2019 року №1003.
		          Незгода позивача із вказаним приписом та рішенням зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
		Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Конституцією України, Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України, цим Законом, законами України «Про Генеральну схему планування території України», «Про основи містобудування», «Про архітектурну діяльність», «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду», «Про землеустрій», іншими нормативно-правовими актами.
		Відповідно до статті 4 наведеного Закону об`єктами містобудування на державному та регіональному рівнях є планувальна організація території, система розселення, система взаємопов`язаного комплексного розміщення основних об`єктів промисловості, транспорту, інженерної та соціальної інфраструктури, функціональне зонування території України, її частин (груп областей), території Автономної Республіки Крим, областей, адміністративних районів. 
		Об`єктами містобудування на місцевому рівні є планувальна організація території населеного пункту, його частини (групи земельних ділянок) зі спільною планувальною структурою, об`ємно-просторовим рішенням, інженерно-транспортною інфраструктурою, комплексом об`єктів будівництва, що визначаються відповідно до:
		у населених пунктах - меж населених пунктів, їх функціональних зон (сельбищної, промислової тощо), житлових районів, мікрорайонів (кварталів), приміських зон відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні;
		за межами населених пунктів - меж приміських зон, а також функціональних зон відповідно до містобудівної документації на регіональному рівні.
		Об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури. 
		Суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.
		Частиною 1 статті 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17 лютого 2011 року (далі - Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності») визначено, що державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.
		Відповідно до частини 2 статті 41-1 наведеного Закону державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Згідно частини 3 статті 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», з метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду: 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду; 2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; 3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; 4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; 5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.
		Частиною 4 статті 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) ініціювати притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 4) вносити подання про звільнення посадової особи об`єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення; 5) вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об`єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося; 6) скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. За невиконання письмових вимог головних інспекторів будівельного нагляду посадові особи об`єктів нагляду несуть відповідальність відповідно до закону. Про скасування рішень, прийнятих об`єктами нагляду, головний інспектор будівельного нагляду повідомляє голову відповідного органу місцевого самоврядування для прийняття рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності винної особи.
		Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09 липня 2014 року № 294, визначено, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
		Відповідно до пункту 4 наведеного Положення Держархбудінспекція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:
		проводить перевірки:
		відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;
		відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством;
		дотримання порядку обстеження та паспортизації об`єктів, а також здійснення заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації;
		законності рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду;
		видає обов`язкові для виконання приписи щодо:
		усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;
		зупинення підготовчих та будівельних робіт;
		усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності об`єктами нагляду;
		усунення порушень ліцензійних умов провадження видів господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками;
		скасовує чи зупиняє дію прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених законом повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з одночасним складенням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції;
		складає акти перевірок, протоколи про вчинення правопорушень, розглядає справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та справи про адміністративні правопорушення із прийняттям відповідних рішень, накладає штрафи відповідно до закону тощо.
		Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 698 (далі - Порядок №698).
		Згідно пункту 2 наведеного Порядку, нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.
		Перевірки проводяться головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду.
		Відповідно до пункту 3 Порядку №698 основними завданнями нагляду є: 1) виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України «Про архітектурну діяльність», органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності;
		2) скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об`єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів;
		3) притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності відповідно до закону.
		Відповідно до підпункту 4 пункту 15 Порядку №698 підставами для проведення позапланової перевірки є: письмова вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
		Так, матеріалами справи підтверджено, що підставою для проведення позапланової перевірки, в даному випадку, слугувало звернення Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України  від 17 вересня 2019 року №8/4/2-7385, відповідно до якого Головним управлінням в рамках контррозвідувального забезпечення об`єктів критичної забудови держави у сфері будівництва отримана інформація щодо порушення вимог містобудівного законодавства з боку Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
		Пунктом 29 Порядку №698 передбачено, що у разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, відповідальність за яке встановлена законом, складається протокол про правопорушення за формою, встановленою Мінрегіоном. У разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, яке може бути усунуто, видається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі - припис) за формою згідно з додатком 5.
		Доводи позивача про невідповідність оскаржуваного припису формі, визначеній пунктом 29 Порядку №698, спростовано копією такого припису, який міститься в матеріалах справи.
		Згідно пункту 32 наведеного Порядку, якщо рішення об`єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.
		Про скасування або зупинення дії рішення об`єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 6, яке надсилається об`єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення.
		Інформація про скасування або зупинення дії рішення об`єкта нагляду оприлюднюється на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.
		У разі зупинення дії рішення об`єкт нагляду вживає заходів щодо усунення порушень, зазначених у рішенні про зупинення, та про результати повідомляє головному інспектору будівельного нагляду, який прийняв таке рішення.
		Відповідно до Положення про Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27 січня 2011 року № 90, Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підпорядковується Київському міському голові, підзвітний та підконтрольний Київській міській раді, а з питань виконання функцій державної виконавчої влади - Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.
		Пунктом 4 наведеного Положення визначено, що Департамент у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями Київської міської ради, розпорядженнями Київського міського голови та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), іншими нормативно-правовими актами, а також цим Положенням.
		Відповідно до пункту 6.43. Положення Департамент надає містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки.
		Згідно зі статтею 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування. 
		Основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування. Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва. 
		Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; 4) витяг із Державного земельного кадастру.
		Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.
		Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.
		Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).
		Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.
		Відповідно до частини 4 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:
		1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;
		2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;
		3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
		Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.
		Містобудівні умови та обмеження містять: 1) назву об`єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об`єкта; 2) інформацію про замовника; 3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні; 4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах; 5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; 6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону); 7) мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд; 8) планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони); 9) охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж. 
		Перелік зазначених умов є вичерпним.
		Надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу(ч.6).
		Отже, містобудівні умови та обмеження видаються Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за заявою замовника, до якої має бути додано документи відповідно до переліку, визначеного частиною 3 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу або ним приймається рішення про відмову у їх видачі. При цьому, виключний перелік підстав для відмовити у видачі містобудівних умов та обмежень визначений частиною 4 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та до них віднесено: неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
		Як зазначено вище, 20 серпня 2019 року наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №1003 затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкту будівництва «Реконструкція нежитлової будівлі - корпус №4 (літ. Е) під адміністративну будівлю з паркінгом» за адресою: вул. Московська, 8 у Печерському районі міста Києва (далі - Містобудівні умови та обмеження), у пункті 1 яких зазначено, що гранична висота h=50,7 м., остаточно висоту визначити проектною документацією за умови дотримання нормативний відстаней від оточуючих будівель і споруд, на підставі містобудівної документації, пам`яткоохоронного законодавства та за висновками технічного обстеження несучих конструкцій будинку.
		Одночасно в  пункті 5 Містобудівних умов та обмежень зазначено, що ділянка для проектування знаходиться в межах історичного ареалу міста Києва, в центральній планувальній зоні міста Києва, в зоні регулювання забудови І категорії.
		Так, згідно з вимогами розділу 5 «Основні положення» Генерального плану м. Києва на період до 2020 року в редакції, чинній з 01 січня 2019 року, в Центральній планувальній зоні заборонене нове будівництво вище 27 метрів від поверхні землі.
		Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 12 травня 2006 року №817 «Про захист історико-культурного середовища та припинення хаотичної забудови історичної частини м. Києва» заборонено розміщення і проектування висотних будинків у межах Центральної планувальної зони міста Києва, визначеної Генеральним планом міста Києва.
		Проте, в даному випадку Товариство з обмеженою відповідальністю «Філософія девелопмента» проводить реконструкцію нежитлової будівлі - корпусу №4 (літ Е) на вулиці Московській, 8 у Печерському районі міста Києва, яка станом на момент затвердження містобудівних умов та обмежень має висоту h=31,73 м.
		Суд звертає увагу, що в даному випадку не має місце нове будівництво, при цьому існуюча будівля має висоту h=31,73 м.
		З урахуванням того, що Генеральним планом м. Києва на період до 2020 року в редакції, чинній з 01 січня 2019 року, визначено заборону саме нового будівництва  вище 27 метрів від поверхні землі в Центральній планувальній зоні міста Києва, а в даному випадку має місце реконструкція будівлі, яка вже має висоту h=31,73 м, на думку суду, дія розділу 5 «Основні положення» Генерального плану м. Києва на період до 2020 року, в редакції чинній з 01 січня 2019 року, не підлягає застосуванню.
		Крім того, суд звертає увагу, що як і в акті перевірки, так і в оскаржуваних приписі та рішенні від 18 жовтня 2019 року відповідач вказує, що наміри забудови відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, отже відповідно до пункту 4 частини 5 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не містять підстав для відмови у видачі Містобудівних умов та обмежень.
		З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані припис та рішення від 18 жовтня 2019 року винесено за відсутності підстав, визначених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», що є підставою для визнання їх протиправними та скасування.
		Відповідно до вимог частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Згідно з частинами 1-2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
		На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивач надав належні та допустимі докази в обґрунтування заявлених ним позовних вимог, в той час як відповідач, як суб`єкт владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування правомірності прийняття оскаржуваних припису та рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконав, а тому, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
		Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		В И Р І Ш И В:
		1.Адміністративний позов Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити.
		2.Визнати протиправним та скасувати  припис Державної архітектурно-будівельної інспекції України про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 18 жовтня 2019 року із вимогою «усунути порушення у пункті 1 «Містобудівні умови та обмеження» гранична висота h=50,7 м., шляхом приведення вимог містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкту будівництва «Реконструкція нежитлової будівлі - корпус №4 (літ Е) під адміністративну будівлю з паркінгом» на вул. Московській, 8 у Печерському районі міста Києва, які затверджені наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 20 серпня 2019 року №1003 до положень Генерального плану міста Києва.
		3.Визнати протиправним та скасувати рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 18 жовтня 2019 року про зупинення дії містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкту будівництва «Реконструкція нежитлової будівлі - корпус №4 (літ Е) під адміністративну будівлю з паркінгом» на вул. Московській, 8 у Печерському районі м. Києва, які затверджені наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 20 серпня 2019 року №1003.
		4.Стягнути на користь Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 32, код ЄДРПОУ 26345558) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, код ЄДРПОУ 37471912) судовий збір в сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.
		 
		Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. 
		Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		Суддя                                                                                                А.І. Кузьменко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...